Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хосе Марія Хіль Роблес і Кіньонес ісп José María Gil Robles y Quiñones 22 листопада 1898 Саламанка 14 вересня 1980 Мадри

Хосе Марія Хіль-Роблес

Хосе Марія Хіль-Роблес

Хосе Марія Хіль Роблес-і Кіньонес (ісп. José María Gil-Robles y Quiñones; 22 листопада 1898, Саламанка — 14 вересня 1980, Мадрид) — іспанський політичний діяч, юрист.

Хосе Марія Хіль-Роблес
ісп. José María Gil-Robles y Quiñones
image
Народився22 листопада 1898(1898-11-22)[5][6][7]
Саламанка, Кастилія і Леон, Іспанія[5][6][7]
Помер14 вересня 1980(1980-09-14)[2][…] (81 рік) або 13 вересня 1980(1980-09-13)[4] (81 рік)
Мадрид, Іспанія[5][6][7]
Похованняd
Країнаimage Іспанія
Місце проживанняd[8]
Діяльністьполітик, автобіограф, письменник, правник, викладач університету, журналіст, міністр, адвокат
Alma materСаламанкський університет
Знання мовіспанська
ЗакладУніверситет Ов'єдо
Членствоd
Посадаd, d[7], d[9], d[5], d[6] і професор[d]
ПартіяІспанська конфедерація незалежних правих
Конфесіякатолицька церква
Батькоd
Родичіd
ДітиАльваро Хіль-Роблес і Хосе Марія Хіль-Роблес Хіль-Дельгадо
Нагороди
image

Біографія

Народився в сім'ї юриста Енріке Хіль Роблеса. Закінчив юридичний факультет університету Саламанки (1919), доктор права Центрального університету Мадрида. З молодого віку брав участь в діяльності католицьких молодіжних організацій. Був секретарем Католицької-аграрної національної конфедерації, яка в 1922 р. об'єдналася із Соціально-народною партією.

З 1922 р. викладач правової політики в університеті Лагуни (в Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна в провінції Санта Крус де Тенерифе на Канарських островах). Повернувшись в Мадрид, Хіль Роблес друкувався в католицькому журналі «El Debate», який належав ордену єзуїтів. У період диктатури генерала Мігеля Прімо де Рівери (1923—1930 рр.) співпрацював з генеральним директором адміністрації при підготовці Муніціального статуту.

Після проголошення Іспанії республікою в 1931 р. був обраний депутатом установчих кортесів (парламенту) як представник Аграрного блоку, брав участь в роботі комісії з редакції проекту Конституції республіки, відрізняючись рішучим неприйняттям антиклерикалізму більшості республіканців. У тому ж році став членом організації «Національна дія», перейменованої в 1932 р. на вимогу властей в «Народна дія» (до того часу Хіль Роблес вже був одним з її лідерів). Вважав, що питання про форму правління — монархія або республіка — вторинний по відношенню до головного, полягає в захисті католицької церкви. Цим його погляди відрізнялися від точки зору інших правих іспанських політиків, пріоритетом для яких була монархічна ідея.

Лідер CEDA

В 1933 р. Хіль Роблес брав участь у створенні Іспанської конфедерації незалежних правих (ісп. La Confederación Española de Derechas Autónomas — CEDA), політичної партії, в яку влилося «Народна дія». Дуже швидко Хіль Роблес став лідером CEDA, що отримала підтримку католицької церкви і рішуче виступала проти будь-яких обмежень її прав.

Партія орієнтувалася на прихід до влади парламентським шляхом, але при цьому сам Хіль Роблес був досить суперечливою політичною фігурою. З одного боку, він симпатизував фашистським режимам і захоплювався антидемократичною риторикою. З іншого боку що в ідеології CEDA істотне місце займав соціальний католицизм. А сам Хіль-Роблес був захоплений модними серед правих політиків і ідеологів 1930-х рр. авторитарно-корпоративними моделями, реалізованим як у фашистській Італії, так і в Австрії в період правління клерикальних політиків. Прихильники називали його «хефе» («Вождь»).

У листопаді 1933 р. CEDA провела в парламент 115 депутатів з 450 (створивши найбільшу фракцію), серед інших її кандидатів був обраний і Хіль-Роблес, який претендував на пост прем'єр-міністра. Однак президент Нісети Алькала Самора відмовився зробити його прем'єром, зробивши ставку на центристську Республіканську радикальну партію, кабінет якої був підтриманий партією CEDA. У 1934—1935 рр. CEDA входила до складу уряду, причому Хіль Роблес в травні-грудні 1935 р. обіймав пост міністра оборони, активно взаємодіяв з начальником Генерального штабу генералом Франсиско Франко, просував на значущі пости в армії правих офіцерів, які в 1936 р. взяли участь у виступі військових проти уряду Народного фронту.

У грудні 1935 р. Хіль Роблес і інші міністри з його партії покинули уряд через конфлікт з центристами, що призвело до дострокових парламентських виборів, на яких він був одним з лідерів Національного блоку — об'єднання правих сил, провідну роль в якому грала CEDA. Блок Хіль-Роблеса в лютому 1936 р. програв вибори лівому Народному фронту, а його лідер очолив парламентську опозицію, поряд з Кальво Сотело, який все більше виходив на перший план в рядах противників лівих сил.

Діяльність напередодні та під час громадянської війни в Іспанії

Під час парламентських дискусій Хіль Роблес жорстко опонував представникам уряду, що ще більше посилювало ненависть до нього з боку вкрай лівих. 13 липня 1936 р. група правих вбили в Мадриді лівого офіцера Кастільо, який раніше застрелив фалангіста. У відповідь на вбивство Кастільо група співробітників урядових сил безпеки і активістів лівих партій вирішили заарештувати головних лідерів правих — Кальво Сотело і Хіль Роблеса. Однак Хіль Роблес в цей час виїхав з Мадрида на відпочинок, так що в ніч з 13 на 14 липня було заарештовано одного Кальво Сотело, який незабаром після цього був убитий заарештував його людьми. Ці події безпосередньо передували виступу військових проти Народного фронту, яке було підтримано Хіль Роблесом.

Лідер CEDA уникнув долі багатьох правих політичних активістів, які опинилися під час громадянської війни на території, контрольованій урядом Народного фронту і загиблих від рук лівих. Хіль Роблес зміг виїхати до Франції, звідки перебрався до Португалії. Хіль Роблес активно сприяв постачанню зброєю армії націоналістів і закликав своїх прихильників підтримати генерала Франсиско Франко, але значною мірою втратив популярність: для багатьох членів CEDA він виявився занадто помірним «парламентаристом». У 1937 р. Франко оголосив про те, що на контрольованій націоналістами території країни може діяти тільки одна політична партія — Іспанська фаланга. У неї ще раніше вступили багато членів CEDA, яка саморозпустилася навесні 1937 р. Її лідер не став членом фаланги, не знайшовши місця в оточенні Франко і став емігрантом.

Політик-демократ

У період еміграції політичні погляди Хіль Роблеса стали більш помірними. Він підтримав монархістів і увійшов до складу ради при Хуану де Бурбон, графові Барселонському (тодішньому главі сім'ї Бурбонів в Іспанії і батька майбутнього короля Хуана Карлоса I). У 1948 р. він намагався досягти угоди про спільні дії з іншим емігрантом — лідером соціалістів Індалесіо Прієто.

У 1953 р. Хіль Роблес повернувся до Іспанії, де продовжував перебувати в опозиції до Франко. У 1962 р. він взяв участь в нараді антифранкістських політичних сил в Мюнхені, після чого був відправлений на заслання, де працював над мемуарами, в яких висловлював свою точку зору на причини громадянської війни і пояснював мотиви своїх дій в 1930-і рр. Крім того, він був змушений покинути оточення Дона Хуана. З 1968 р. Хіль Роблес викладав в університеті Ов'єдо.

Після смерті Франко у 1975 р. Хіль Роблес на деякий час повернувся в політику, відстоюючи ідеї християнської демократії. Став одним з лідерів Християнсько-демократичної федерації, яка зазнала поразки на перших «постфранкістських» парламентських виборах, після чого відійшов від політичної діяльності.

Сімейне життя

Дружина Кармен Хіль-Дельгадо і Армада.

Сини: Хосе Марія Хіль-Роблес (1935 р.) брав участь разом з батьком у створенні Християнсько-демократичної федерації, потім став провідним діячем Народної партії, обирався головою Європейського парламенту.

Інший син, Альваро Хіль-Роблес (1944 р.), займав пост народного захисника (уповноваженого з прав людини), потім став комісаром з прав людини Ради Європи.

Джерела

  • Престон П. Франко. — М..: Центрполиграф, 1999.
  • Томас Х. Гражданская война в Испании. 1931—1939 гг. — М..: Центрполиграф, 2003.
  • Данилов С. Ю. Гражданская война в Испании (1936—1939). — М..: Вече, 2004.
  • Іваницька О. П. Франко-каудильйо Іспанії. — Чернівці: Книги ХХІ, 2006.
  • No fue posible la paz.José María Gil-Robles. — Barcelona: Editorial ARIEL, 2006
  • José María Gil-Robles [ 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
  • Biografia de José María Gil Robles [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)

Примітки

  1. Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
    d:Track:Q2743906d:Track:Q1340194
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  5. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=3-3&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2846950%29.NDIP.
  6. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=4-4&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2846950%29.NDIP.
  7. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=1-1&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2846950%29.NDIP.
  8. http://212.145.146.10/biblioteca/fondos/ingra2014/index.htm#inm.L2.98
  9. http://www.congreso.es/portal/page/portal/Congreso/Congreso/Iniciativas?_piref73_2148295_73_1335437_1335437.next_page=/wc/servidorCGI&CMD=VERLST&BASE=DIPH&FMT=DIPHXD1S.fmt&DOCS=2-2&DOCORDER=FIFO&OPDEF=Y&NUM1=&DES1=&QUERY=%2846950%29.NDIP.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hose Mariya Hil Robles i Kinones isp Jose Maria Gil Robles y Quinones 22 listopada 1898 Salamanka 14 veresnya 1980 Madrid ispanskij politichnij diyach yurist Hose Mariya Hil Roblesisp Jose Maria Gil Robles y QuinonesNarodivsya22 listopada 1898 1898 11 22 5 6 7 Salamanka Kastiliya i Leon Ispaniya 5 6 7 Pomer14 veresnya 1980 1980 09 14 2 81 rik abo 13 veresnya 1980 1980 09 13 4 81 rik Madrid Ispaniya 5 6 7 PohovannyadKrayina IspaniyaMisce prozhivannyad 8 Diyalnistpolitik avtobiograf pismennik pravnik vikladach universitetu zhurnalist ministr advokatAlma materSalamankskij universitetZnannya movispanskaZakladUniversitet Ov yedoChlenstvodPosadad d 7 d 9 d 5 d 6 i profesor d PartiyaIspanska konfederaciya nezalezhnih pravihKonfesiyakatolicka cerkvaBatkodRodichidDitiAlvaro Hil Robles i Hose Mariya Hil Robles Hil DelgadoNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi yurista Enrike Hil Roblesa Zakinchiv yuridichnij fakultet universitetu Salamanki 1919 doktor prava Centralnogo universitetu Madrida Z molodogo viku brav uchast v diyalnosti katolickih molodizhnih organizacij Buv sekretarem Katolickoyi agrarnoyi nacionalnoyi konfederaciyi yaka v 1922 r ob yednalasya iz Socialno narodnoyu partiyeyu Z 1922 r vikladach pravovoyi politiki v universiteti Laguni v San Kristobal de la Laguna v provinciyi Santa Krus de Tenerife na Kanarskih ostrovah Povernuvshis v Madrid Hil Robles drukuvavsya v katolickomu zhurnali El Debate yakij nalezhav ordenu yezuyitiv U period diktaturi generala Migelya Primo de Riveri 1923 1930 rr spivpracyuvav z generalnim direktorom administraciyi pri pidgotovci Municialnogo statutu Pislya progoloshennya Ispaniyi respublikoyu v 1931 r buv obranij deputatom ustanovchih kortesiv parlamentu yak predstavnik Agrarnogo bloku brav uchast v roboti komisiyi z redakciyi proektu Konstituciyi respubliki vidriznyayuchis rishuchim neprijnyattyam antiklerikalizmu bilshosti respublikanciv U tomu zh roci stav chlenom organizaciyi Nacionalna diya perejmenovanoyi v 1932 r na vimogu vlastej v Narodna diya do togo chasu Hil Robles vzhe buv odnim z yiyi lideriv Vvazhav sho pitannya pro formu pravlinnya monarhiya abo respublika vtorinnij po vidnoshennyu do golovnogo polyagaye v zahisti katolickoyi cerkvi Cim jogo poglyadi vidriznyalisya vid tochki zoru inshih pravih ispanskih politikiv prioritetom dlya yakih bula monarhichna ideya Lider CEDAV 1933 r Hil Robles brav uchast u stvorenni Ispanskoyi konfederaciyi nezalezhnih pravih isp La Confederacion Espanola de Derechas Autonomas CEDA politichnoyi partiyi v yaku vlilosya Narodna diya Duzhe shvidko Hil Robles stav liderom CEDA sho otrimala pidtrimku katolickoyi cerkvi i rishuche vistupala proti bud yakih obmezhen yiyi prav Partiya oriyentuvalasya na prihid do vladi parlamentskim shlyahom ale pri comu sam Hil Robles buv dosit superechlivoyu politichnoyu figuroyu Z odnogo boku vin simpatizuvav fashistskim rezhimam i zahoplyuvavsya antidemokratichnoyu ritorikoyu Z inshogo boku sho v ideologiyi CEDA istotne misce zajmav socialnij katolicizm A sam Hil Robles buv zahoplenij modnimi sered pravih politikiv i ideologiv 1930 h rr avtoritarno korporativnimi modelyami realizovanim yak u fashistskij Italiyi tak i v Avstriyi v period pravlinnya klerikalnih politikiv Prihilniki nazivali jogo hefe Vozhd U listopadi 1933 r CEDA provela v parlament 115 deputativ z 450 stvorivshi najbilshu frakciyu sered inshih yiyi kandidativ buv obranij i Hil Robles yakij pretenduvav na post prem yer ministra Odnak prezident Niseti Alkala Samora vidmovivsya zrobiti jogo prem yerom zrobivshi stavku na centristsku Respublikansku radikalnu partiyu kabinet yakoyi buv pidtrimanij partiyeyu CEDA U 1934 1935 rr CEDA vhodila do skladu uryadu prichomu Hil Robles v travni grudni 1935 r obijmav post ministra oboroni aktivno vzayemodiyav z nachalnikom Generalnogo shtabu generalom Fransisko Franko prosuvav na znachushi posti v armiyi pravih oficeriv yaki v 1936 r vzyali uchast u vistupi vijskovih proti uryadu Narodnogo frontu U grudni 1935 r Hil Robles i inshi ministri z jogo partiyi pokinuli uryad cherez konflikt z centristami sho prizvelo do dostrokovih parlamentskih viboriv na yakih vin buv odnim z lideriv Nacionalnogo bloku ob yednannya pravih sil providnu rol v yakomu grala CEDA Blok Hil Roblesa v lyutomu 1936 r prograv vibori livomu Narodnomu frontu a jogo lider ocholiv parlamentsku opoziciyu poryad z Kalvo Sotelo yakij vse bilshe vihodiv na pershij plan v ryadah protivnikiv livih sil Diyalnist naperedodni ta pid chas gromadyanskoyi vijni v IspaniyiPid chas parlamentskih diskusij Hil Robles zhorstko oponuvav predstavnikam uryadu sho she bilshe posilyuvalo nenavist do nogo z boku vkraj livih 13 lipnya 1936 r grupa pravih vbili v Madridi livogo oficera Kastilo yakij ranishe zastreliv falangista U vidpovid na vbivstvo Kastilo grupa spivrobitnikiv uryadovih sil bezpeki i aktivistiv livih partij virishili zaareshtuvati golovnih lideriv pravih Kalvo Sotelo i Hil Roblesa Odnak Hil Robles v cej chas viyihav z Madrida na vidpochinok tak sho v nich z 13 na 14 lipnya bulo zaareshtovano odnogo Kalvo Sotelo yakij nezabarom pislya cogo buv ubitij zaareshtuvav jogo lyudmi Ci podiyi bezposeredno pereduvali vistupu vijskovih proti Narodnogo frontu yake bulo pidtrimano Hil Roblesom Lider CEDA uniknuv doli bagatoh pravih politichnih aktivistiv yaki opinilisya pid chas gromadyanskoyi vijni na teritoriyi kontrolovanij uryadom Narodnogo frontu i zagiblih vid ruk livih Hil Robles zmig viyihati do Franciyi zvidki perebravsya do Portugaliyi Hil Robles aktivno spriyav postachannyu zbroyeyu armiyi nacionalistiv i zaklikav svoyih prihilnikiv pidtrimati generala Fransisko Franko ale znachnoyu miroyu vtrativ populyarnist dlya bagatoh chleniv CEDA vin viyavivsya zanadto pomirnim parlamentaristom U 1937 r Franko ogolosiv pro te sho na kontrolovanij nacionalistami teritoriyi krayini mozhe diyati tilki odna politichna partiya Ispanska falanga U neyi she ranishe vstupili bagato chleniv CEDA yaka samorozpustilasya navesni 1937 r Yiyi lider ne stav chlenom falangi ne znajshovshi miscya v otochenni Franko i stav emigrantom Politik demokratU period emigraciyi politichni poglyadi Hil Roblesa stali bilsh pomirnimi Vin pidtrimav monarhistiv i uvijshov do skladu radi pri Huanu de Burbon grafovi Barselonskomu todishnomu glavi sim yi Burboniv v Ispaniyi i batka majbutnogo korolya Huana Karlosa I U 1948 r vin namagavsya dosyagti ugodi pro spilni diyi z inshim emigrantom liderom socialistiv Indalesio Priyeto U 1953 r Hil Robles povernuvsya do Ispaniyi de prodovzhuvav perebuvati v opoziciyi do Franko U 1962 r vin vzyav uchast v naradi antifrankistskih politichnih sil v Myunheni pislya chogo buv vidpravlenij na zaslannya de pracyuvav nad memuarami v yakih vislovlyuvav svoyu tochku zoru na prichini gromadyanskoyi vijni i poyasnyuvav motivi svoyih dij v 1930 i rr Krim togo vin buv zmushenij pokinuti otochennya Dona Huana Z 1968 r Hil Robles vikladav v universiteti Ov yedo Pislya smerti Franko u 1975 r Hil Robles na deyakij chas povernuvsya v politiku vidstoyuyuchi ideyi hristiyanskoyi demokratiyi Stav odnim z lideriv Hristiyansko demokratichnoyi federaciyi yaka zaznala porazki na pershih postfrankistskih parlamentskih viborah pislya chogo vidijshov vid politichnoyi diyalnosti Simejne zhittyaDruzhina Karmen Hil Delgado i Armada Sini Hose Mariya Hil Robles 1935 r brav uchast razom z batkom u stvorenni Hristiyansko demokratichnoyi federaciyi potim stav providnim diyachem Narodnoyi partiyi obiravsya golovoyu Yevropejskogo parlamentu Inshij sin Alvaro Hil Robles 1944 r zajmav post narodnogo zahisnika upovnovazhenogo z prav lyudini potim stav komisarom z prav lyudini Radi Yevropi DzherelaPreston P Franko M Centrpoligraf 1999 Tomas H Grazhdanskaya vojna v Ispanii 1931 1939 gg M Centrpoligraf 2003 Danilov S Yu Grazhdanskaya vojna v Ispanii 1936 1939 M Veche 2004 Ivanicka O P Franko kaudiljo Ispaniyi Chernivci Knigi HHI 2006 No fue posible la paz Jose Maria Gil Robles Barcelona Editorial ARIEL 2006 Jose Maria Gil Robles 8 lipnya 2012 u Wayback Machine isp Biografia de Jose Maria Gil Robles 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine isp PrimitkiEncyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 3 3 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2846950 29 NDIP http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 4 4 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2846950 29 NDIP http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 1 1 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2846950 29 NDIP http 212 145 146 10 biblioteca fondos ingra2014 index htm inm L2 98 http www congreso es portal page portal Congreso Congreso Iniciativas piref73 2148295 73 1335437 1335437 next page wc servidorCGI amp CMD VERLST amp BASE DIPH amp FMT DIPHXD1S fmt amp DOCS 2 2 amp DOCORDER FIFO amp OPDEF Y amp NUM1 amp DES1 amp QUERY 2846950 29 NDIP

Дата публікації:
Топ