Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пукля ки село в Україні в Гуківській сільській громаді Кам янець Подільського району Хмельницької області село Пукляки М

Пукляки

Пукляки

Пукля́ки — село в Україні, в Гуківській сільській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Пукляки
image
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Гуківська сільська громада
Основні дані
Перша згадка 1431
Населення 402
Площа 1,585 км²
Густота населення 253,63 осіб/км²
Поштовий індекс 31663
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 48°47′08″ пн. ш. 26°14′00″ сх. д. / 48.78556° пн. ш. 26.23333° сх. д. / 48.78556; 26.23333Координати: 48°47′08″ пн. ш. 26°14′00″ сх. д. / 48.78556° пн. ш. 26.23333° сх. д. / 48.78556; 26.23333
Місцева влада
Адреса ради 31660, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуків, вул. Центральна, 2
Карта
image
image
Пукляки
image
image
Пукляки
Мапа

image Пукляки у Вікісховищі

Географія

Подільське село Пукляки розташоване в південно-західній частині України, на півострові, на лівому березі річки Збруч, за 40 кілометрів автодорогами від міста Кам'янець-Подільський. Поля, що прилягають до села, порізані ярами, балками. Землі родючі, переважають чорноземні ґрунту, в окремих місцях — суглинкові і піщані.

Клімат

Пукляки знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Перша письмова згадка про село датується 14 лютого 1431 року, коли польський король Ягайло записав 30 гривень якомусь Станіславу, слузі Януша Кирдиєвича, старости Скали на село Пукляки з такою умовою: «Жити персонально на Поділлю, служити в часі війни зі всіма підданими, платити всі податки і виконувати всі обов'язки».

В 1530 році воно являло собою невеличке село і мало всього лише 1 плуг. В 1542 році знову заселено, можливо після татарського нашестя. В 1565 році Пукляки були в «Державі» і перебували в оренді Кліментія Костржевського. В 1615 році орендатором був Петро Врублевський і його дружина Маруша.

Юхим Сіцінський писав, що церква Преображення збудована в 1720 року – дерев’яна триверха споруда, в 1740 року була ветха. Існувала до 1820-х років.

ХVІІІ столітті Пукляки приєднують до Бережанського старости і з цього часу історична доля цих двох сіл тісно переплітаються. В 1793 році Поділля було приєднане до Російської імперії та Пукляки поступили в казну, а потім передані в оренду Сомову. Пізніше — в безкоштовну оренду на 12 років генералу Борису Княжному. В 1828 році Пукляки знову передаються в казну.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

В кінці ХІХ століття поміщик Романов купив у священика Яворського 236 десятин землі, тут він побудував свої маєтки і господарські будівлі. Поміщик Романов жорстоко експлуатував селян села.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади. Складним періодом історії села були роки колективізації. В період якої було посильно об'єднано одноосібні господарства в колективні, а небажаючих об'єднуватися було виселлено, відібравши при цьому їхнє майно. Безвинних людей влада обзивала «куркулями», позбавила всього чого вони нажили важкою власною працею, тільки через те, що хотіли працювати самостійно. Щоб пришвидшити колективізацію влада використовувала не тільки каральні методи до селян, але й стимулювальні. Таким важелем примусу стало оподаткування. Було вирішено головний тягар податків перенести на плечі одноосібників, які не хотіли вступати в колгосп, з одночасним наданням пільг в оподаткуванні колгоспникам.

У 1932–1933 роках селяни села пережили влаштований комуністами голодомор. Вже в грудні 1932 року в селі почали вмирати з голоду. В багатьох опухали ноги, набрякали обличчя. Найважчим періодом голоду 1933 року була весна. Люди масово помирали. Кому пощастило дожити до літа, харчувалися травою, їли м'ясо собак і котів, вживали річкові шкальки. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. А там місцеві священники закликали селян збирати продукти для голодуючих з лівого берега. Голод 1932-33 років остаточно зламав опір селян, які були проти колективізації, і посилив колгоспну систему господарювання, що і входило в плани державної влади.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу». Карали всіх, незалежно від віку і статі, хто виступив проти несправедливості, висловив думку про те, що можна було б жити краще, хто критикував органи влади. Вироки людям виносили без суду і слідства, лише за рішенням особливих комітетів. Ці вироки були остаточними, як правило надзвичайно жорстокими, розстріл або багаторічне ув'язнення. В'язні не просто відбували покарання, їх примушували працювати на найтяжчих роботах: рубати ліс у сибірській тайзі, прокладати залізниці, рити канали, добувати вугілля і руду. Люди гинули від тортур, виснаження, недоїдання, хвороби. Не обминули репресії і домівок жителів села Пукляки. Лише з цього невеличкого села було засуджено та відправлено на важкі виправні роботи 14 односельчан.

До 1939 року по річці Збруч проходив кордон із Польщею, так з 1 листопада 1926 по 1 лис­топада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

В 1968 році закінчено будівництво клубу, побудовано кормокухню, гараж на польовому стані. В 1969 році закінчено будівництво складу для міндобрив, сушильну площадку, котельню, баню, гараж для автомашин.

З 1991 року в складі незалежної України.

15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Гуківської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення

Населення становить 402 особи за переписом 2001 року.

2015 року в селі мешкало 247 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Відомі люди

Уродженці

Проживали, перебували

Природоохоронні території

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Неподалік від села розташована геологічна пам'ятка природи — «Печера в тортонських відкладах».

Світлини

  • image
    В'їзд у село
  • image
    Сільська вулмця
  • image
    Миколаївська церква
  • image
    Будинок культури
  • image
    Школа

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. Сіцінський, Юхим (2009). Поділля під владою Литви / Упорядники Ващук Д., Мошак М.: Монографія (PDF). Кам’янець-Подільський. с. 123.
  2. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 27.
  3. Пукляки
  4. ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Боровський А. Історія села Покляки (до кінця 17 ст.)


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Puklya ki selo v Ukrayini v Gukivskij silskij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Puklyaki Mikolayivska cerkvaMikolayivska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Gukivska silska gromada Osnovni dani Persha zgadka 1431 Naselennya 402 Plosha 1 585 km Gustota naselennya 253 63 osib km Poshtovij indeks 31663 Telefonnij kod 380 3859 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 47 08 pn sh 26 14 00 sh d 48 78556 pn sh 26 23333 sh d 48 78556 26 23333 Koordinati 48 47 08 pn sh 26 14 00 sh d 48 78556 pn sh 26 23333 sh d 48 78556 26 23333 Misceva vlada Adresa radi 31660 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Gukiv vul Centralna 2 Karta Puklyaki Puklyaki Mapa Puklyaki u VikishovishiGeografiyaPodilske selo Puklyaki roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na pivostrovi na livomu berezi richki Zbruch za 40 kilometriv avtodorogami vid mista Kam yanec Podilskij Polya sho prilyagayut do sela porizani yarami balkami Zemli rodyuchi perevazhayut chornozemni gruntu v okremih miscyah suglinkovi i pishani Klimat Puklyaki znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo datuyetsya 14 lyutogo 1431 roku koli polskij korol Yagajlo zapisav 30 griven yakomus Stanislavu sluzi Yanusha Kirdiyevicha starosti Skali na selo Puklyaki z takoyu umovoyu Zhiti personalno na Podillyu sluzhiti v chasi vijni zi vsima piddanimi platiti vsi podatki i vikonuvati vsi obov yazki V 1530 roci vono yavlyalo soboyu nevelichke selo i malo vsogo lishe 1 plug V 1542 roci znovu zaseleno mozhlivo pislya tatarskogo nashestya V 1565 roci Puklyaki buli v Derzhavi i perebuvali v orendi Klimentiya Kostrzhevskogo V 1615 roci orendatorom buv Petro Vrublevskij i jogo druzhina Marusha Yuhim Sicinskij pisav sho cerkva Preobrazhennya zbudovana v 1720 roku derev yana triverha sporuda v 1740 roku bula vetha Isnuvala do 1820 h rokiv HVIII stolitti Puklyaki priyednuyut do Berezhanskogo starosti i z cogo chasu istorichna dolya cih dvoh sil tisno pereplitayutsya V 1793 roci Podillya bulo priyednane do Rosijskoyi imperiyi ta Puklyaki postupili v kaznu a potim peredani v orendu Somovu Piznishe v bezkoshtovnu orendu na 12 rokiv generalu Borisu Knyazhnomu V 1828 roci Puklyaki znovu peredayutsya v kaznu Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom V kinci HIH stolittya pomishik Romanov kupiv u svyashenika Yavorskogo 236 desyatin zemli tut vin pobuduvav svoyi mayetki i gospodarski budivli Pomishik Romanov zhorstoko ekspluatuvav selyan sela Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi Skladnim periodom istoriyi sela buli roki kolektivizaciyi V period yakoyi bulo posilno ob yednano odnoosibni gospodarstva v kolektivni a nebazhayuchih ob yednuvatisya bulo viselleno vidibravshi pri comu yihnye majno Bezvinnih lyudej vlada obzivala kurkulyami pozbavila vsogo chogo voni nazhili vazhkoyu vlasnoyu praceyu tilki cherez te sho hotili pracyuvati samostijno Shob prishvidshiti kolektivizaciyu vlada vikoristovuvala ne tilki karalni metodi do selyan ale j stimulyuvalni Takim vazhelem primusu stalo opodatkuvannya Bulo virisheno golovnij tyagar podatkiv perenesti na plechi odnoosibnikiv yaki ne hotili vstupati v kolgosp z odnochasnim nadannyam pilg v opodatkuvanni kolgospnikam U 1932 1933 rokah selyani sela perezhili vlashtovanij komunistami golodomor Vzhe v grudni 1932 roku v seli pochali vmirati z golodu V bagatoh opuhali nogi nabryakali oblichchya Najvazhchim periodom golodu 1933 roku bula vesna Lyudi masovo pomirali Komu poshastilo dozhiti do lita harchuvalisya travoyu yili m yaso sobak i kotiv vzhivali richkovi shkalki Koli pochavsya golod use bilshe lyudej namagalosya vtekti na pravij bereg richki Zbruch A tam miscevi svyashenniki zaklikali selyan zbirati produkti dlya goloduyuchih z livogo berega Golod 1932 33 rokiv ostatochno zlamav opir selyan yaki buli proti kolektivizaciyi i posiliv kolgospnu sistemu gospodaryuvannya sho i vhodilo v plani derzhavnoyi vladi Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Karali vsih nezalezhno vid viku i stati hto vistupiv proti nespravedlivosti visloviv dumku pro te sho mozhna bulo b zhiti krashe hto kritikuvav organi vladi Viroki lyudyam vinosili bez sudu i slidstva lishe za rishennyam osoblivih komitetiv Ci viroki buli ostatochnimi yak pravilo nadzvichajno zhorstokimi rozstril abo bagatorichne uv yaznennya V yazni ne prosto vidbuvali pokarannya yih primushuvali pracyuvati na najtyazhchih robotah rubati lis u sibirskij tajzi prokladati zaliznici riti kanali dobuvati vugillya i rudu Lyudi ginuli vid tortur visnazhennya nedoyidannya hvorobi Ne obminuli represiyi i domivok zhiteliv sela Puklyaki Lishe z cogo nevelichkogo sela bulo zasudzheno ta vidpravleno na vazhki vipravni roboti 14 odnoselchan Do 1939 roku po richci Zbruch prohodiv kordon iz Polsheyu tak z 1 listopada 1926 po 1 lis topada 1927 polski prikordonniki zatrimali 9509 perebizhchikiv iz radyanskoyi storoni lyudi tikali vid radyanskih represij u zvorotnomu napryamku za toj zhe period 745 osib Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod V 1968 roci zakincheno budivnictvo klubu pobudovano kormokuhnyu garazh na polovomu stani V 1969 roci zakincheno budivnictvo skladu dlya mindobriv sushilnu ploshadku kotelnyu banyu garazh dlya avtomashin Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Gukivskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu NaselennyaNaselennya stanovit 402 osobi za perepisom 2001 roku 2015 roku v seli meshkalo 247 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Vidomi lyudiUrodzhenci Mihajlichenko Volodimir Vasilovich zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Prozhivali perebuvali Diminskij Andrij Ivanovich ukrayinskij etnograf i folklorist Pracyuvav u Puklyakah v seredini 19 stolittya pisarem silskoyi upravi Prirodoohoronni teritoriyiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Nepodalik vid sela roztashovana geologichna pam yatka prirodi Pechera v tortonskih vidkladah SvitliniV yizd u selo Silska vulmcya Mikolayivska cerkva Budinok kulturi ShkolaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiSicinskij Yuhim 2009 Podillya pid vladoyu Litvi Uporyadniki Vashuk D Moshak M Monografiya PDF Kam yanec Podilskij s 123 Mihajlo Grushevskij Materiali do istoriyi suspilno politichnih i ekonomichnih vidnosin Zahidnoyi Ukrayini Seriya persha ch 1 80 1361 1530 S 27 Puklyaki VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaBorovskij A Istoriya sela Poklyaki do kincya 17 st Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ