Індуктивна (або пряма) границя — конструкція, що виникла спочатку в теорії множин і топології, а потім знайшла широке застосування в багатьох розділах математики. Двоїсте поняття — проективна (або обернена) границя.
Ця конструкція дозволяє побудувати новий об'єкт по послідовності (індексованій направленою множиною) однотипних об'єктів і набору відображень , . Для індуктивної границі зазвичай використовується позначення
- .
Ми дамо визначення для алгебраїчних структур, а потім — для об'єктів довільної категорії.
Визначення
Алгебраїчні об'єкти
У цьому розділі буде дано визначення, що підходить для множин з додатковою структурою, таких як групи, кільця, модулі над фіксованим кільцем.
Нехай — направлена множина з відношенням передпорядку і нехай кожному елементу відповідає алгебраїчний об'єкт , а кожній парі , , в якій , відповідає гомоморфізм , причому — тотожні відображення для будь-якого і для будь-яких з . Таку систему об'єктів і гомоморфізмів називають також направленою системою.
Тоді множина-носій прямої межі направленої системи — це фактор-множина диз'юнктного об'єднання множин-носіїв по відношенню еквівалентності:
Тут і еквівалентні, якщо існує таке , що . Інтуїтивно, два елементи диз'юнктного об'єднання еквівалентні, тоді і тільки тоді, коли вони «рано чи пізно стануть еквівалентними» в направленій системі. Більш просте формулювання — це транзитивне замикання відносини еквівалентності «кожен елемент еквівалентний своїм образам», тобто .
З цього визначення легко отримати канонічні морфізми , котрі відправляють кожен елемент в його клас еквівалентності. Алгебраїчну структуру на можна отримати, виходячи із цих гомоморфізмів.
Визначення для довільної категорії
У довільній категорії пряму границю можна визначити за допомогою її універсальної властивості. А саме, пряма границя направленої системи — це об'єкт категорії, такий що виконуються наступні умови:
- Існують такі відображення , що для будь-яких ;
- Для будь-яких відображень , в довільний обєкт , для яких виконані рівності для будь-яких , існує єдине відображення , що , для всіх .
Більш загально, пряма границя направленої системи — це те ж саме, що її в сенсі теорії категорій.
Приклади
- На довільній сім'ї підмножин даної множини можна задати структуру передпорядку по включенню. Якщо цей передпорядок дійсно є направленим, то прямою границею є звичайне об'єднання множин.
- Нехай p — просте число. Розглянемо направлену систему з груп Z/pnZ і гомоморфізмів Z/pnZ > Z/pn+1Z, індукованих множенням на p. Пряма границя цієї системи містить всі корені з одиниці, порядок яких — деякий степінь p. Їх група по множенню називається групою Прюфера Z(p∞).
- Нехай F — пучок на топологічному просторі X зі значеннями в C. Зафіксуємо точку x в X. Відкриті околи x утворюють направлену систему по включенню (U ≤ V якщо U містить V). Функтор пучка зіставляє їй направлену систему ( F(U), rU,V ), де r — відображення обмеження. Пряма границя цієї системи складається з ростків F над x і позначається Fx .
- Прямі межі в категорії топологічних просторів виходять присвоєнням фінальна топологія відповідної множини-носія.
Література
- С. Маклейн. Категории для работающего математика, — Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2004. — 352 с. — .
- Bourbaki, Nicolas (1989), Algebra I, Springer, ISBN , OCLC 40551484
- Bourbaki, Nicolas (1989), General topology: Chapters 1-4, Springer, ISBN , OCLC 40551485
- Tennison, B. R. (1975), Sheaf theory, Cambridge University Press, MR 0404390
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Induktivna abo pryama granicya konstrukciya sho vinikla spochatku v teoriyi mnozhin i topologiyi a potim znajshla shiroke zastosuvannya v bagatoh rozdilah matematiki Dvoyiste ponyattya proektivna abo obernena granicya Cya konstrukciya dozvolyaye pobuduvati novij ob yekt X displaystyle X po poslidovnosti indeksovanij napravlenoyu mnozhinoyu odnotipnih ob yektiv X i displaystyle X i i naboru vidobrazhen f i j X i X j displaystyle f ij X i to X j i j displaystyle i leqslant j Dlya induktivnoyi granici zazvichaj vikoristovuyetsya poznachennya X lim X i displaystyle X varinjlim X i Mi damo viznachennya dlya algebrayichnih struktur a potim dlya ob yektiv dovilnoyi kategoriyi ViznachennyaAlgebrayichni ob yekti U comu rozdili bude dano viznachennya sho pidhodit dlya mnozhin z dodatkovoyu strukturoyu takih yak grupi kilcya moduli nad fiksovanim kilcem Nehaj I displaystyle I napravlena mnozhina z vidnoshennyam peredporyadku displaystyle leqslant i nehaj kozhnomu elementu i I displaystyle i in I vidpovidaye algebrayichnij ob yekt X i displaystyle X i a kozhnij pari i j displaystyle i j i j I displaystyle i j in I v yakij i j displaystyle i leqslant j vidpovidaye gomomorfizm f i j X i X j displaystyle f ij X i to X j prichomu f i i displaystyle f ii totozhni vidobrazhennya dlya bud yakogo i I displaystyle i in I i f i k f j k f i j displaystyle f ik f jk circ f ij dlya bud yakih i j k displaystyle i leqslant j leqslant k z I displaystyle I Taku sistemu ob yektiv i gomomorfizmiv nazivayut takozh napravlenoyu sistemoyu Todi mnozhina nosij pryamoyi mezhi napravlenoyi sistemi X i f i j displaystyle X i f ij ce faktor mnozhina diz yunktnogo ob yednannya mnozhin nosiyiv X i displaystyle X i po vidnoshennyu ekvivalentnosti lim X i i X i displaystyle varinjlim X i bigsqcup i X i bigg sim Tut x i X i displaystyle x i in X i i x j X j displaystyle x j in X j ekvivalentni yaksho isnuye take k I displaystyle k in I sho f i k x i f j k x j displaystyle f ik x i f jk x j Intuyitivno dva elementi diz yunktnogo ob yednannya ekvivalentni todi i tilki todi koli voni rano chi pizno stanut ekvivalentnimi v napravlenij sistemi Bilsh proste formulyuvannya ce tranzitivne zamikannya vidnosini ekvivalentnosti kozhen element ekvivalentnij svoyim obrazam tobto x i f i k x i displaystyle x i sim f ik x i Z cogo viznachennya legko otrimati kanonichni morfizmi ϕ i X i X displaystyle phi i X i rightarrow X kotri vidpravlyayut kozhen element v jogo klas ekvivalentnosti Algebrayichnu strukturu na X displaystyle X mozhna otrimati vihodyachi iz cih gomomorfizmiv Viznachennya dlya dovilnoyi kategoriyi U dovilnij kategoriyi pryamu granicyu mozhna viznachiti za dopomogoyu yiyi universalnoyi vlastivosti A same pryama granicya napravlenoyi sistemi X i f i j displaystyle X i f ij ce ob yekt X displaystyle X kategoriyi takij sho vikonuyutsya nastupni umovi Isnuyut taki vidobrazhennya ϕ i X i X displaystyle phi i X i to X sho ϕ i ϕ j f i j displaystyle phi i phi j circ f ij dlya bud yakih i j displaystyle i leqslant j Dlya bud yakih vidobrazhen ps i X i Y displaystyle psi i X i to Y v dovilnij obyekt Y displaystyle Y dlya yakih vikonani rivnosti ps i ps j f i j displaystyle psi i psi j circ f ij dlya bud yakih i j displaystyle i leqslant j isnuye yedine vidobrazhennya u X Y displaystyle u X to Y sho ps i u ϕ i displaystyle psi i u circ phi i dlya vsih i I displaystyle i in I Bilsh zagalno pryama granicya napravlenoyi sistemi ce te zh same sho yiyi v sensi teoriyi kategorij PrikladiNa dovilnij sim yi pidmnozhin danoyi mnozhini mozhna zadati strukturu peredporyadku po vklyuchennyu Yaksho cej peredporyadok dijsno ye napravlenim to pryamoyu graniceyu ye zvichajne ob yednannya mnozhin Nehaj p proste chislo Rozglyanemo napravlenu sistemu z grup Z pnZ i gomomorfizmiv Z pnZ gt Z pn 1Z indukovanih mnozhennyam na p Pryama granicya ciyeyi sistemi mistit vsi koreni z odinici poryadok yakih deyakij stepin p Yih grupa po mnozhennyu nazivayetsya grupoyu Pryufera Z p Nehaj F puchok na topologichnomu prostori X zi znachennyami v C Zafiksuyemo tochku x v X Vidkriti okoli x utvoryuyut napravlenu sistemu po vklyuchennyu U V yaksho U mistit V Funktor puchka zistavlyaye yij napravlenu sistemu F U rU V de r vidobrazhennya obmezhennya Pryama granicya ciyeyi sistemi skladayetsya z rostkiv F nad x i poznachayetsya Fx Pryami mezhi v kategoriyi topologichnih prostoriv vihodyat prisvoyennyam finalna topologiya vidpovidnoyi mnozhini nosiya LiteraturaS Maklejn Kategorii dlya rabotayushego matematika Moskva FIZMATLIT 2004 352 s ISBN 5 9221 0400 4 Bourbaki Nicolas 1989 Algebra I Springer ISBN 978 3 540 64243 5 OCLC 40551484 Bourbaki Nicolas 1989 General topology Chapters 1 4 Springer ISBN 978 3 540 64241 1 OCLC 40551485 Tennison B R 1975 Sheaf theory Cambridge University Press MR 0404390