Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Потерчá (також потерчу́к, потороча́, страдча, згібленя́, змітча́,збігленя́) — в українській міфології так називають дитину, яка померла нехрещеною, або власне її душу. Демонічна істота.
Потерчата
За переказами душі потерчат сім років літають і просять: «Хреста!». Їхні голоси подібні до жаб'ячого кумкання. Хто почує голос потерчати, кажуть повір'я, повинен пожаліти нещасну душу: кинути хустину, рушник або шматок полотна — як крижмо для хрещення — і промовити: «Іван та Марія! Хрещу тебе в ім'я Отця, Сина і Святого Духа. Амінь», — і дати ім'я дитині. Тоді померле немовля стає янголом. Коли ж за сім років по смерті таку дитину ніхто не охрестить, вона потрапляє до нечистих духів.
Таке маля крадуть русалки, та й саме воно, як кажуть подекуди в Україні, стає мавкою, «семиліткою». Ці русалки-семилітки володіють особливою мудрістю, що виявляється в розгадуванні чи загадуванні загадок.
Злі духи мучать украдених немовлят, і тільки на Зелені свята вони вільні від страшних тортур. Тому в Лубенському повіті на Полтавщині жінки, які поховали нехрещених малюків, збирали колись на Русалчин Великдень (четвер на Троїцькому тижні) всіх дітей із вулиці і пригощали їх. А на Поділлі під час архаїчного обряду «гоніння шуляка» жінки поминали своїх померлих, особливо нехрещених, дітей. Існувало вірування, згідно з яким на Зелені свята вони з'являлися «мавками», «нявками», «гречухами» й лякали всіх своєю непередбачуваною поведінкою.
В Україні розповідали також, що душа потерчати переходить у пугача або лелеку. По семи роках після смерті потерча, так ніким і не охрещене, стає пугачем. На Поділлі гадали, що саме тому пугач здебільшого живе на гробовищі і кричить: «По-хо-вав». Відголос цього вірування зберегла й народна пісня: «Ой сів пугач на могилі…».
За переказами, живуть потерчата переважно по озерах або болотах. Ходять у темряві з каганчиками, що блимають, то спалахуючи, то гаснучи. Таким чином потерчата заманюють людей у болото.
Ховати нехрещених дітей на кладовищі вважали великим гріхом, тому місця для похорону обирали десь за цвинтарем, на перехресті доріг. У давнину їх ховали в самому житлі: під порогом або ближче до печі. Такий звичай можна пояснити тим, що дуже давно саме біля печі хоронили померлих родичів. Тому кожна мати, яка ховала там дитя, сподівалася, що ним опікуватимуться предки, які не віддадуть його нечистій силі. Поховання ж під порогом або під перелазом у народі пояснювали тим, що, переступаючи це місце, люди щоразу «творили ногами» хрест, перехрещували потерчатко. Існував також звичай переступати новонароджених тварин, оберігаючи їх від нечистої сили. Тих дітей, що народились неживими, закопували й під «верхом», де закривали в сінях «бовдур» — пічну трубу. Це зрозуміло, бо саме димар хати вважали ходом у потойбіччя. З тієї ж таки причини існував звичай зазирати в піч після похорону когось із хатніх родичів, щоб позбутися страху, спричиненого померлими. На Закарпатті, щоб не боятися небіжчика-чоловіка, вдова тричі вигукувала його ім'я в піч.
Хоронили потерчат також під деревами. Дерево, яке садили на могилі, в уявленнях людей є світовим деревом, що поєднує світ живих зі світом померлих. Із троїцького обряду «завивати вінки» в Новгород-Сіверському повіті на Чернігівщині можна зрозуміти, що звичай ховати потерчат під деревами був доволі поширеним.
На Волині до потерчат ставилися обережно. Тут вважали поганою прикметою, коли раптом виявиться, що хату побудовано на місці, де колись закопали померлих дітей. їхні душі, як уже мовилося, весь час літають і просять хрещення. А хто почує їхній голос, має кинути все, що тримав на ту мить у руках.
Хрестячи потерча, його тим самим відбирають у нечистого. Тому вважалося, що тому, хто кидає крижмо потерчаті слід стерегтися, щоб чорт не зробив йому якого зла.
Звичай давати потерчатам імена бачиться значно давнішим за християнський обряд хрещення. Так, згідно з міфологією, створення світу, астральних світил, неба й землі, істот і всіх речей відбулось через їх називання. Дати ім'я — означає дати життя. У випадку з потерчатами — дати життя вічне, прилучити їх до сонму янголів.
Походження назви
За походженням слово «потерча» пов'язане з дієсловом «потеряти», «потирати» («втрачати», а також «зіпсувати», «зробити шкоду», «зруйнувати») — цікаво, що засвідчено вираз «потеряти дитя» («зробити викидень»). Друга версія, висунута етнологом Д. К. Зеленіним, тлумачить «потерчата» як метатезу ранішого незасвідченого *пачертята: із характерним для української мови зближенням приголосних «ч» і «т». Ймовірно, звідси також слово «потороча». Існує думка про походження «потерча» від дієслова «потерпати» за аналогією до «страдча»: бо «терпіти», «потерпати» в західноукраїнських говірках, як відомо, означає те саме, що й «страдати» у східних чи «страждати» в літературній мові. Тож «потерча» — це, ймовірніше, просто колишнє «потерпча» — бо воно, будучи нехрещеним, потерпає на тому світі, так само, як «страдча» — «страдає», адже його там, як уже було сказано, мучать злі духи. Таким чином, за значенням слова «потерча» і «страдча», швидше за все, абсолютно однакові.
Аналогії в інших народів
Вірування в душі нехрещених дітей перекликаються із віруваннями інших християнських народів. Приміром, греки вірили, що телонії — діти, померлі без хрещення, — живуть у ранкових туманах. Душі цих дітей літають над полями й луками барвистими метеликами, бджолами та іншими комахами, живлячись соком квітів. Матері курили ладаном перед образом Богородиці, щоб заспокоїти тіні своїх нещасних немовлят.
У росіян нехрещених дітей було заведено ховати на болоті: це відображало уявлення про потерчат як про демонічних істот, здатних нашкодити.
Згадки в літературі
Існує ряд згадок про потерчат в українській літературі. Зокрема, потерчат, які вже стали русалками, зобразив Тарас Шевченко в баладі «Причинна»:
Леся Українка в «Лісовій пісні» розповідає: «Потерчата в руках мають каганчики, що блимають, то ясно спалахуючи, то зовсім погасаючи», — так вони заманюють людей у болото. Микола Гоголь відтворює страхітливу картину «нечистих» місць: «… вечірня зоря потухає, ще не з'являються зірки, не горить місяць, а вже страшно ходити в лісі: по деревах дряпаються й хапаються за суччя нехрещені діти, ридають, регочуть, котяться клубком по дорогах і в широкій кропиві». Олесь Барліг у п'єсі «Нострадамус і всі скорботи» зображує хлопчика-потерчатка, який губить людей не зі злого умислу, а тому, що це є особливістю його метафізичної природи, якій він змушений підкорюватися. Цей персонаж говорить:
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potercha takozh poterchu k potorocha stradcha zgiblenya zmitcha zbiglenya v ukrayinskij mifologiyi tak nazivayut ditinu yaka pomerla nehreshenoyu abo vlasne yiyi dushu Demonichna istota PoterchataZa perekazami dushi poterchat sim rokiv litayut i prosyat Hresta Yihni golosi podibni do zhab yachogo kumkannya Hto pochuye golos poterchati kazhut povir ya povinen pozhaliti neshasnu dushu kinuti hustinu rushnik abo shmatok polotna yak krizhmo dlya hreshennya i promoviti Ivan ta Mariya Hreshu tebe v im ya Otcya Sina i Svyatogo Duha Amin i dati im ya ditini Todi pomerle nemovlya staye yangolom Koli zh za sim rokiv po smerti taku ditinu nihto ne ohrestit vona potraplyaye do nechistih duhiv Take malya kradut rusalki ta j same vono yak kazhut podekudi v Ukrayini staye mavkoyu semilitkoyu Ci rusalki semilitki volodiyut osoblivoyu mudristyu sho viyavlyayetsya v rozgaduvanni chi zagaduvanni zagadok Zli duhi muchat ukradenih nemovlyat i tilki na Zeleni svyata voni vilni vid strashnih tortur Tomu v Lubenskomu poviti na Poltavshini zhinki yaki pohovali nehreshenih malyukiv zbirali kolis na Rusalchin Velikden chetver na Troyickomu tizhni vsih ditej iz vulici i prigoshali yih A na Podilli pid chas arhayichnogo obryadu goninnya shulyaka zhinki pominali svoyih pomerlih osoblivo nehreshenih ditej Isnuvalo viruvannya zgidno z yakim na Zeleni svyata voni z yavlyalisya mavkami nyavkami grechuhami j lyakali vsih svoyeyu neperedbachuvanoyu povedinkoyu V Ukrayini rozpovidali takozh sho dusha poterchati perehodit u pugacha abo leleku Po semi rokah pislya smerti potercha tak nikim i ne ohreshene staye pugachem Na Podilli gadali sho same tomu pugach zdebilshogo zhive na grobovishi i krichit Po ho vav Vidgolos cogo viruvannya zberegla j narodna pisnya Oj siv pugach na mogili Za perekazami zhivut poterchata perevazhno po ozerah abo bolotah Hodyat u temryavi z kaganchikami sho blimayut to spalahuyuchi to gasnuchi Takim chinom poterchata zamanyuyut lyudej u boloto Hovati nehreshenih ditej na kladovishi vvazhali velikim grihom tomu miscya dlya pohoronu obirali des za cvintarem na perehresti dorig U davninu yih hovali v samomu zhitli pid porogom abo blizhche do pechi Takij zvichaj mozhna poyasniti tim sho duzhe davno same bilya pechi horonili pomerlih rodichiv Tomu kozhna mati yaka hovala tam ditya spodivalasya sho nim opikuvatimutsya predki yaki ne viddadut jogo nechistij sili Pohovannya zh pid porogom abo pid perelazom u narodi poyasnyuvali tim sho perestupayuchi ce misce lyudi shorazu tvorili nogami hrest perehreshuvali poterchatko Isnuvav takozh zvichaj perestupati novonarodzhenih tvarin oberigayuchi yih vid nechistoyi sili Tih ditej sho narodilis nezhivimi zakopuvali j pid verhom de zakrivali v sinyah bovdur pichnu trubu Ce zrozumilo bo same dimar hati vvazhali hodom u potojbichchya Z tiyeyi zh taki prichini isnuvav zvichaj zazirati v pich pislya pohoronu kogos iz hatnih rodichiv shob pozbutisya strahu sprichinenogo pomerlimi Na Zakarpatti shob ne boyatisya nebizhchika cholovika vdova trichi vigukuvala jogo im ya v pich Horonili poterchat takozh pid derevami Derevo yake sadili na mogili v uyavlennyah lyudej ye svitovim derevom sho poyednuye svit zhivih zi svitom pomerlih Iz troyickogo obryadu zavivati vinki v Novgorod Siverskomu poviti na Chernigivshini mozhna zrozumiti sho zvichaj hovati poterchat pid derevami buv dovoli poshirenim Na Volini do poterchat stavilisya oberezhno Tut vvazhali poganoyu prikmetoyu koli raptom viyavitsya sho hatu pobudovano na misci de kolis zakopali pomerlih ditej yihni dushi yak uzhe movilosya ves chas litayut i prosyat hreshennya A hto pochuye yihnij golos maye kinuti vse sho trimav na tu mit u rukah Hrestyachi potercha jogo tim samim vidbirayut u nechistogo Tomu vvazhalosya sho tomu hto kidaye krizhmo poterchati slid steregtisya shob chort ne zrobiv jomu yakogo zla Zvichaj davati poterchatam imena bachitsya znachno davnishim za hristiyanskij obryad hreshennya Tak zgidno z mifologiyeyu stvorennya svitu astralnih svitil neba j zemli istot i vsih rechej vidbulos cherez yih nazivannya Dati im ya oznachaye dati zhittya U vipadku z poterchatami dati zhittya vichne priluchiti yih do sonmu yangoliv Pohodzhennya nazviZa pohodzhennyam slovo potercha pov yazane z diyeslovom poteryati potirati vtrachati a takozh zipsuvati zrobiti shkodu zrujnuvati cikavo sho zasvidcheno viraz poteryati ditya zrobiti vikiden Druga versiya visunuta etnologom D K Zeleninim tlumachit poterchata yak metatezu ranishogo nezasvidchenogo pachertyata iz harakternim dlya ukrayinskoyi movi zblizhennyam prigolosnih ch i t Jmovirno zvidsi takozh slovo potorocha Isnuye dumka pro pohodzhennya potercha vid diyeslova poterpati za analogiyeyu do stradcha bo terpiti poterpati v zahidnoukrayinskih govirkah yak vidomo oznachaye te same sho j stradati u shidnih chi strazhdati v literaturnij movi Tozh potercha ce jmovirnishe prosto kolishnye poterpcha bo vono buduchi nehreshenim poterpaye na tomu sviti tak samo yak stradcha stradaye adzhe jogo tam yak uzhe bulo skazano muchat zli duhi Takim chinom za znachennyam slova potercha i stradcha shvidshe za vse absolyutno odnakovi Analogiyi v inshih narodivViruvannya v dushi nehreshenih ditej pereklikayutsya iz viruvannyami inshih hristiyanskih narodiv Primirom greki virili sho teloniyi diti pomerli bez hreshennya zhivut u rankovih tumanah Dushi cih ditej litayut nad polyami j lukami barvistimi metelikami bdzholami ta inshimi komahami zhivlyachis sokom kvitiv Materi kurili ladanom pered obrazom Bogorodici shob zaspokoyiti tini svoyih neshasnih nemovlyat U rosiyan nehreshenih ditej bulo zavedeno hovati na boloti ce vidobrazhalo uyavlennya pro poterchat yak pro demonichnih istot zdatnih nashkoditi Zgadki v literaturiIsnuye ryad zgadok pro poterchat v ukrayinskij literaturi Zokrema poterchat yaki vzhe stali rusalkami zobraziv Taras Shevchenko v baladi Prichinna Uh Uh Solom yanij duh duh Mene mati porodila Nehreshenu polozhila Zaregotalis nehresheni Gaj obizvavsya galas zik Orda mov rizhe Mov skazheni Letyat do duba Lesya Ukrayinka v Lisovij pisni rozpovidaye Poterchata v rukah mayut kaganchiki sho blimayut to yasno spalahuyuchi to zovsim pogasayuchi tak voni zamanyuyut lyudej u boloto Mikola Gogol vidtvoryuye strahitlivu kartinu nechistih misc vechirnya zorya potuhaye she ne z yavlyayutsya zirki ne gorit misyac a vzhe strashno hoditi v lisi po derevah dryapayutsya j hapayutsya za suchchya nehresheni diti ridayut regochut kotyatsya klubkom po dorogah i v shirokij kropivi Oles Barlig u p yesi Nostradamus i vsi skorboti zobrazhuye hlopchika poterchatka yakij gubit lyudej ne zi zlogo umislu a tomu sho ce ye osoblivistyu jogo metafizichnoyi prirodi yakij vin zmushenij pidkoryuvatisya Cej personazh govorit Ne mozhu ya inakshe Ce tipu yak golod Narostaye nichogo ne vdiyesh iz nim poki ne zatyagnesh kogos na dno I mittyu legshe staye A yaksho dovgo ne vbivati to vzagali nibi lihomaniti pochinaye zdayetsya sho kistki z suglobiv vilazyat Takozh poterchata stali golovnimi geroyami suchasnogo pismennika Sashka Dermanskogo v povisti Chudove Chudovisko v krayini Zhahovisk Do temi poterchat zvertavsya u svoyih kazkah i Vasil Koroliv Starij U zbirci Nechista sila sho ye perlinoyu ukrayinskih kazok pered chitachem postayut poterchata ta inshi kazkovi personazhi Usi ci geroyi predstavleni ne yak tradicijno zli j lihi duhi ta istoti yakih mayut boyatisya diti Avtor namagayetsya oblagoroditi nechistu silu pokazati alegorichni obrazi ne yak shos zagrozlive ta nebezpechne a yak svit dobra realnist yaka suprovodzhuye lyudske zhittya roblyachi jogo krashim Navkolishnij svit ne ye vorozhim do lyudej treba lishe vmiti jogo zrozumiti buti uvazhnishim do otochuyuchih Rol domovikiv huh poterchat polyagaye v pragnenni zrobiti chistishim dobrishim ne lishe navkolishnij svit a j dushu lyudini Zavdyaki domoviku j poterchatam rozumiyesh sho nosiyiv dobra poruch z lyudinoyu nabagato bilshe nizh zla Div takozh Vidmina folklor Zalozhni merciPrimitki Potercha Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Poterchuk Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Dara Kornij Potercha Charivni istoti ukrayinskogo mifu Duhi prirodi Harkiv Vivat 2024 S 98 102 ISBN 978 617 690 898 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Teryati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Poteryati Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Barlig O Zviri podivlyatsya zamist tebe Ternopil Vidavnictvo Krok 2017 306 s Dzherela Zavadska V Muzichenko Ya Talanchuk O Shalak O S 100 najvidomishih obraziv ukrayinskoyi mifologiyi Vid 2 e vipr j dopov K Orfej 2002 456 s ISBN 966 8349 01 6 Ilarion mitropolit Dohristiyanski viruvannya ukrayinskogo narodu Ist relig monogr K AT Oberegi 1991 424 s ISBN 5 8104 0005 1Posilannya Zbiglenyata 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 483 484 1000 ekz Poterchata Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1454 1000 ekz Stratchata Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1849 1000 ekz U kogo virili nashi predki bestiarij po ukrayinski 24 lyutogo 2015 u Wayback Machine Poterchata v ukrayinskij mifologiyi 13 lipnya 2016 u Wayback Machine UaModna 14 serpnya 2015Ce nezavershena stattya zi slov yanskoyi mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi