Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Русалка значення Руса лка міфологічний жіночий образ у багатьох сло

Русалки

Русалки
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Русалка (значення).

Руса́лка — міфологічний жіночий образ у багатьох слов'янських народів, що може поставати як водяне божество; потопельниця чи мрець взагалі; іноді характеризується як німфа. Зазвичай це духи померлих, як правило — жіночої статі. Вигляд русалки переважно людиноподібний, різниться від прекрасного до потворного, часом з додаванням невластивих людині, навіть тваринних рис. Спорідненими з русалками вважаються ма́вки.

Русалка
image
Міфологіяслов'янська
Частина відзаложні мерці, слов'янська міфологія і d
image Медіафайли у Вікісховищі

В образі русалок переплелись риси духів родючості (польові русалки), води (річкові русалки) та уявлення про «нечистих» покійників. Русалки й берегині в праукраїнському язичництві опікувалися родючістю поля. Центром локалізації культу русалки в Україні вважається Полісся.

Популярний сучасний образ русалки як дівчини з риб'ячим хвостом відповідає істотам західноєвропейської міфології — ундинам і морським дівам, і походить з художньої літератури.

Етимологія

Слово «русалка», попри співзвучність, не пов'язане за походженням зі словами «Русь» чи «русий». Напевне, воно утворене від слова «русалії» (дав.-рус. роусалии) — східнослов'янського язичницького свята, що відбувалося навесні. До східнослов'янських діалектів назва свята потрапила ще у праслов'янську добу: через сер.-грец. ρουσάλια («Трійця») від лат. rosalia, rosaria. У Стародавньому Римі язичницькі святкування розалії були святом поминання померлих, одним з атрибутів якого слугували вінки з троянд (лат. rosae). Інша назва цих святкувань — «дні троянди» (dies rosae).

У західнослов'янських мовах відповідні слова (пол. rusałka, чеськ. і словац. rusalka) є запозиченнями зі східнослов'янських.

Образ русалки

image
Русалки, як вони постають в українських віруваннях

Міфологічний образ

Русалка є одним з найбільш полісемантичних образів слов'янської міфології, існують суттєво різні уявлення про її вигляд, походження, здібності та стосунок до людини. Загалом це духи померлих жінок і дівчат, які з'являються влітку в полях, лісах, біля річок. В переказах поставали як тіні людей, які видно лише здалеку, ходять голі або не відрізняються зовні від звичайних людей. Часом додавалися незвичайний колір шкіри — блакитний, синій чи темний. В деяких повір'ях русалка може набути подоби тварини — щура, жаби, птаха, корови тощо. Русалки не лишають за собою слідів. Залежно від місцевості, вони розглядалися як померлі на Троєцькому тижні, померлі нехрещеними діти, померлі до весілля засватані дівчата, утоплениці. Іноді умовами перетворення на русалку слугували народження, одруження чи смерть на Трійцю. Вважалося, взимку русалки живуть у воді, а навесні та влітку в полях і лісах. За християнськими повір'ями, в потойбічному світі їм темно і немає спокою, лише на Русальний тиждень Бог дозволяє їм вийти у світ живих.

У народних віруваннях українців русалки постають істотами не лише жіночої статі та різного віку. Часом русалками вважалися всі померлі, асоціюючись із «дідами» — духами предків, для котрих перед Трійцею влаштовували поминальну вечерю. Тому якщо русалки з'являлися в людській подобі, то описувалися одягненими в те, у чому були поховані. Зустрічі з русалками зазвичай спонтанні, вони виникають перед людиною без попередження, нерідко йдучи «ланцюжком»: спершу — старі, потім — молодші й зовсім маленькі. Нерідко згадувалося про зустрічі з «навським весіллям», коли поряд з русалками звучить музика, що лунає невідомо звідки. Вони сміються, регочуть, плещуть у долоні, охкають. Передбачалося, що русалки можуть спілкуватися зі своїми живими родичами, в переказах вони часто дають перестороги, причому у римованій формі. Місцями існували вірування, що русалки можуть задавати загадки і залоскочують до смерті того, хто не зможе дати правильної відповіді. Подекуди ототожнювалися з янголами, уявлялися одягненими в біле, або навпаки — як нечиста сила. Так, на Поліссі русалок зближували з відьмами, вони начебто лякають людей, псують посіви і шкодять худобі. За білоруськими повір'ями, якщо спіймати русалку, вона рік служитиме й виконуватиме різну роботу. Оберегами від цих істот вважалися трави й гілки, зібрані на Троєцькому тижні. Також захиститися від русалок можна було хрестиком, або вколовши її. На відміну від інших подібних істот, зустріч з русалкою в українців зазвичай все ж вважалася доброю ознакою чи свідчила про високі моральні якості людини, безгрішність. Тому здатність бачити русалок приписувалася малим дітям, «достойним» людям.

В російській міфології образ русалки більш негативний. Ці істоти збиткуються з людей, кидають у них каміння, лоскочуть до смерті, зваблюють хлопців і топлять їх, не дають вночі брати воду з річки. Зазвичай ходять голі та кривляються, хто побачить їх — сам перейме таку поведінку. Російські русалки часто сидять на березі, розчісуючи волосся гребенем. Якщо хтось забере гребінь, русалка переслідуватиме його ночами, вимагаючи повернути, поки гребінь не кинути в воду. Захистом від русалок начебто є молитва і лайливі слова. За псевдобіблійною російською версією, русалки, окрім утоплениць, — це люди, що жили в якійсь країні, де знущалися з християн. Бог сказав їм кинути у воду палицю, щоб вона розступилася і виник шлях для втечі, але застеріг не обертатися. Ті не послухалися і лишилися у воді. З цим переказом пов'язуються та уявлення про фараонок або берегинь — напівлюдей-напівриб, відомих жителям Російської Півночі й Північного Заходу.

Основними місцями, де можна зустріти русалок, вважалися посіви жита, на Поліссі — ліс, береги річок, кладовища. Вважалося, вони не можуть переходити дорогу або межі полів, не здатні перетнути водний потік. Часом з'яви русалок, як переважно вважалося, є Русальний тиждень.

За народними поясненнями, русалок більше не видно, бо їх заклято, або люди втратили здатність їх бачити через занепад духовності, чи тому, що русалки бояться техніки.

Сучасний образ

image
Сучасний образ русалки — морської діви. Малюнок Джона Вегуеліна (1901)

Істоти, що називаються в сучасній масовій культурі слов'янських народів русалками, зазвичай відповідають не власне русалкам, а водяним створінням західноєвропейської міфології — ундинам та морським дівам. Саме їм притаманний популярний образ дівчини з риб'ячим хвостом. Письменниками Російської імперії XIX—XX століть, а саме Миколою Гумільовим і Василем Жуковським, риси русалок і ундин було поєднано та зображено у творах, де ці водяні істоти в жіночій подобі страждають від кохання до людського чоловіка та йдуть на самопожертву заради життя з ним на суші. Також на формування образу морської діви як істоти, що страждає від нерозділеного кохання, значно вплинула казка Андерсена «Den Lille Havfrue» («Маленька морська пані»), відома в перекладах як «Русалонька».

Русалки в обрядовості

У понеділок після Русального тижня справлялися «проводи русалок» — Проводó, Розирги. Ця традиція характерна зокрема для східної частини Середнього й для Східного Полісся. У цей день носили на кладовища вінки й співали русальних пісень. Подекуди виконували поминальну трапезу безпосередньо на Проводи русалок чи вже після них удома. Під час повернення з кладовища хлопці, вочевидь, щоб викликати дощі, намагалися пообливати дівчат водою. Іноді вважалося, що заквітчавши могили, слід чимдуж тікати додому, щоб не зловили русалки. На Русальний тиждень для русалок потрібно було вивішувати одяг. Побутувала пов'язана з русалками заборона на певні різновиди праці в цей час: обмазувати печі, мити і прибирати, купати дітей та купатися дорослим, ходити в поле, забивати кілки, працювати з полотном, золити одяг, шити.

Галерея

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Русалка

Примітки

  1. Русалка // Українська Релігієзнавча Енциклопедія / А. Колодний та ін. — Київ: Інститут філософії НАН України, 2015.
  2. Rusalka | Slavic spirit. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 22 червня 2021.
  3. Русалка // Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — C. 512—513. — 703 с. — .
  4. Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб сімейного дозвілля. с. 128—138.
  5. Буйских, Юлия (1 січня 2018). «Заложні» небіжчики / «Колись русалки по землі ходили…» Жіночі образи української міфології (укр.). Family Leisure Club. ISBN .
  6. Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 128—180.
  7. Скуратівський, В. (1996). Русалії. Київ: Довіра. с. 19—25.
  8. Українське язичництво // Академічне релігієзнавство. Підручник для студентів вищ. навч закладів / За наук. ред. проф. А. Колодного. — Київ: Світ Знань, 2000. — C. 449—450. — 862 с. — .
  9. Гримич, М. В. (2000). Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців. Віпол. с. 133.
  10. Темненко, Г. (2014). Мифологема русалки как индикатор романтической традиции. Культура народов Причерноморья. с. 73—77.
  11. Виноградова, Н. М. (2007). Телесные аномалии и телесная норма в народных демонологических представлениях / Телесный код в славянских культурах. Вестник культурологии. Москва. с. 26.
  12. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
  13. Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография. — М.: Наука, 1991. — 512 с.
  14. Ґейштор, Александр (2014). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 253.
  15. Зеленин, Д. К. (1916). Очерки русской мифологии. Петроград: Типография А. В. Орлова. с. 193.
  16. Зеленин, Д. К. (1916). Очерки русской мифологии. Петроград: Типография А. В. Орлова. с. 181—183.
  17. Иванов, Вяч. (1988). Русалки // Мифы народов мира : Энцикл. в 2 т. Т. 2. Москва: Советская энциклопедия. с. 390.
  18. Зиновьев, В. П. (1987). Мифологические рассказы русского населения Восточной Сибири (рос.). Рипол Классик. с. 307. ISBN .
  19. Терещенко, А. В. (1848). Обрядные праздники. Неделя ваий. Пасха. Русальная неделя. Семик. Троицын день. Первое апреля. Первое мая // Быт русского народа: забавы, игры, хороводы. СПб. с. 132.
  20. Голубкова, Ольга (2016). Русалка в народных верованиях восточных славян Западной Сибири. Вестник археологии, антропологии и этнографии. Институт проблем освоения Севера Сибирского отделения РАН. с. 144—152.
  21. Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 128—180.
  22. Галайчук, В. Демонологічні персонажі. с. 473.
  23. ДНЦЗ КСТК Ф. Володимирець-2009. Од. зб. Буйських-6, арк. 19.
  24. ДНЦЗ КСТК Ф. Сарни-2008, Од. зб. Буйських-16, арк. 3.

Література

  • Буйських Ю. Жіночі образи української міфології: «Колись русалки по землі ходили…», «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018
  • Галайчук В. Українська міфологія, «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016
  • Скуратівський В. Русалії, Видавництво «Довіра», Київ, 1995

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rusalka znachennya Rusa lka mifologichnij zhinochij obraz u bagatoh slov yanskih narodiv sho mozhe postavati yak vodyane bozhestvo potopelnicya chi mrec vzagali inodi harakterizuyetsya yak nimfa Zazvichaj ce duhi pomerlih yak pravilo zhinochoyi stati Viglyad rusalki perevazhno lyudinopodibnij riznitsya vid prekrasnogo do potvornogo chasom z dodavannyam nevlastivih lyudini navit tvarinnih ris Sporidnenimi z rusalkami vvazhayutsya ma vki RusalkaMifologiyaslov yanskaChastina vidzalozhni merci slov yanska mifologiya i d Mediafajli u Vikishovishi V obrazi rusalok pereplelis risi duhiv rodyuchosti polovi rusalki vodi richkovi rusalki ta uyavlennya pro nechistih pokijnikiv Rusalki j beregini v praukrayinskomu yazichnictvi opikuvalisya rodyuchistyu polya Centrom lokalizaciyi kultu rusalki v Ukrayini vvazhayetsya Polissya Populyarnij suchasnij obraz rusalki yak divchini z rib yachim hvostom vidpovidaye istotam zahidnoyevropejskoyi mifologiyi undinam i morskim divam i pohodit z hudozhnoyi literaturi EtimologiyaSlovo rusalka popri spivzvuchnist ne pov yazane za pohodzhennyam zi slovami Rus chi rusij Napevne vono utvorene vid slova rusaliyi dav rus rousalii shidnoslov yanskogo yazichnickogo svyata sho vidbuvalosya navesni Do shidnoslov yanskih dialektiv nazva svyata potrapila she u praslov yansku dobu cherez ser grec roysalia Trijcya vid lat rosalia rosaria U Starodavnomu Rimi yazichnicki svyatkuvannya rozaliyi buli svyatom pominannya pomerlih odnim z atributiv yakogo sluguvali vinki z troyand lat rosae Insha nazva cih svyatkuvan dni troyandi dies rosae U zahidnoslov yanskih movah vidpovidni slova pol rusalka chesk i slovac rusalka ye zapozichennyami zi shidnoslov yanskih Obraz rusalkiRusalki yak voni postayut v ukrayinskih viruvannyah Mifologichnij obraz Rusalka ye odnim z najbilsh polisemantichnih obraziv slov yanskoyi mifologiyi isnuyut suttyevo rizni uyavlennya pro yiyi viglyad pohodzhennya zdibnosti ta stosunok do lyudini Zagalom ce duhi pomerlih zhinok i divchat yaki z yavlyayutsya vlitku v polyah lisah bilya richok V perekazah postavali yak tini lyudej yaki vidno lishe zdaleku hodyat goli abo ne vidriznyayutsya zovni vid zvichajnih lyudej Chasom dodavalisya nezvichajnij kolir shkiri blakitnij sinij chi temnij V deyakih povir yah rusalka mozhe nabuti podobi tvarini shura zhabi ptaha korovi tosho Rusalki ne lishayut za soboyu slidiv Zalezhno vid miscevosti voni rozglyadalisya yak pomerli na Troyeckomu tizhni pomerli nehreshenimi diti pomerli do vesillya zasvatani divchata utoplenici Inodi umovami peretvorennya na rusalku sluguvali narodzhennya odruzhennya chi smert na Trijcyu Vvazhalosya vzimku rusalki zhivut u vodi a navesni ta vlitku v polyah i lisah Za hristiyanskimi povir yami v potojbichnomu sviti yim temno i nemaye spokoyu lishe na Rusalnij tizhden Bog dozvolyaye yim vijti u svit zhivih U narodnih viruvannyah ukrayinciv rusalki postayut istotami ne lishe zhinochoyi stati ta riznogo viku Chasom rusalkami vvazhalisya vsi pomerli asociyuyuchis iz didami duhami predkiv dlya kotrih pered Trijceyu vlashtovuvali pominalnu vecheryu Tomu yaksho rusalki z yavlyalisya v lyudskij podobi to opisuvalisya odyagnenimi v te u chomu buli pohovani Zustrichi z rusalkami zazvichaj spontanni voni vinikayut pered lyudinoyu bez poperedzhennya neridko jduchi lancyuzhkom spershu stari potim molodshi j zovsim malenki Neridko zgaduvalosya pro zustrichi z navskim vesillyam koli poryad z rusalkami zvuchit muzika sho lunaye nevidomo zvidki Voni smiyutsya regochut pleshut u doloni ohkayut Peredbachalosya sho rusalki mozhut spilkuvatisya zi svoyimi zhivimi rodichami v perekazah voni chasto dayut perestorogi prichomu u rimovanij formi Miscyami isnuvali viruvannya sho rusalki mozhut zadavati zagadki i zaloskochuyut do smerti togo hto ne zmozhe dati pravilnoyi vidpovidi Podekudi ototozhnyuvalisya z yangolami uyavlyalisya odyagnenimi v bile abo navpaki yak nechista sila Tak na Polissi rusalok zblizhuvali z vidmami voni nachebto lyakayut lyudej psuyut posivi i shkodyat hudobi Za biloruskimi povir yami yaksho spijmati rusalku vona rik sluzhitime j vikonuvatime riznu robotu Oberegami vid cih istot vvazhalisya travi j gilki zibrani na Troyeckomu tizhni Takozh zahistitisya vid rusalok mozhna bulo hrestikom abo vkolovshi yiyi Na vidminu vid inshih podibnih istot zustrich z rusalkoyu v ukrayinciv zazvichaj vse zh vvazhalasya dobroyu oznakoyu chi svidchila pro visoki moralni yakosti lyudini bezgrishnist Tomu zdatnist bachiti rusalok pripisuvalasya malim dityam dostojnim lyudyam V rosijskij mifologiyi obraz rusalki bilsh negativnij Ci istoti zbitkuyutsya z lyudej kidayut u nih kaminnya loskochut do smerti zvablyuyut hlopciv i toplyat yih ne dayut vnochi brati vodu z richki Zazvichaj hodyat goli ta krivlyayutsya hto pobachit yih sam perejme taku povedinku Rosijski rusalki chasto sidyat na berezi rozchisuyuchi volossya grebenem Yaksho htos zabere grebin rusalka peresliduvatime jogo nochami vimagayuchi povernuti poki grebin ne kinuti v vodu Zahistom vid rusalok nachebto ye molitva i lajlivi slova Za psevdobiblijnoyu rosijskoyu versiyeyu rusalki okrim utoplenic ce lyudi sho zhili v yakijs krayini de znushalisya z hristiyan Bog skazav yim kinuti u vodu palicyu shob vona rozstupilasya i vinik shlyah dlya vtechi ale zasterig ne obertatisya Ti ne posluhalisya i lishilisya u vodi Z cim perekazom pov yazuyutsya ta uyavlennya pro faraonok abo beregin napivlyudej napivrib vidomih zhitelyam Rosijskoyi Pivnochi j Pivnichnogo Zahodu Osnovnimi miscyami de mozhna zustriti rusalok vvazhalisya posivi zhita na Polissi lis beregi richok kladovisha Vvazhalosya voni ne mozhut perehoditi dorogu abo mezhi poliv ne zdatni peretnuti vodnij potik Chasom z yavi rusalok yak perevazhno vvazhalosya ye Rusalnij tizhden Za narodnimi poyasnennyami rusalok bilshe ne vidno bo yih zaklyato abo lyudi vtratili zdatnist yih bachiti cherez zanepad duhovnosti chi tomu sho rusalki boyatsya tehniki Suchasnij obraz Suchasnij obraz rusalki morskoyi divi Malyunok Dzhona Veguelina 1901 Istoti sho nazivayutsya v suchasnij masovij kulturi slov yanskih narodiv rusalkami zazvichaj vidpovidayut ne vlasne rusalkam a vodyanim stvorinnyam zahidnoyevropejskoyi mifologiyi undinam ta morskim divam Same yim pritamannij populyarnij obraz divchini z rib yachim hvostom Pismennikami Rosijskoyi imperiyi XIX XX stolit a same Mikoloyu Gumilovim i Vasilem Zhukovskim risi rusalok i undin bulo poyednano ta zobrazheno u tvorah de ci vodyani istoti v zhinochij podobi strazhdayut vid kohannya do lyudskogo cholovika ta jdut na samopozhertvu zaradi zhittya z nim na sushi Takozh na formuvannya obrazu morskoyi divi yak istoti sho strazhdaye vid nerozdilenogo kohannya znachno vplinula kazka Andersena Den Lille Havfrue Malenka morska pani vidoma v perekladah yak Rusalonka Rusalki v obryadovostiU ponedilok pislya Rusalnogo tizhnya spravlyalisya provodi rusalok Provodo Rozirgi Cya tradiciya harakterna zokrema dlya shidnoyi chastini Serednogo j dlya Shidnogo Polissya U cej den nosili na kladovisha vinki j spivali rusalnih pisen Podekudi vikonuvali pominalnu trapezu bezposeredno na Provodi rusalok chi vzhe pislya nih udoma Pid chas povernennya z kladovisha hlopci vochevid shob viklikati doshi namagalisya pooblivati divchat vodoyu Inodi vvazhalosya sho zakvitchavshi mogili slid chimduzh tikati dodomu shob ne zlovili rusalki Na Rusalnij tizhden dlya rusalok potribno bulo vivishuvati odyag Pobutuvala pov yazana z rusalkami zaborona na pevni riznovidi praci v cej chas obmazuvati pechi miti i pribirati kupati ditej ta kupatisya doroslim hoditi v pole zabivati kilki pracyuvati z polotnom zoliti odyag shiti Galereya Rusalki 1877 Rusalki 1879 Rusalki na kartini Ivana Kramskogo 1871 Chari 1896 Yaroslav Pstrak Rusalka 1916 Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rusalka Vodyanicya Mavki Samovili Zeleni Svyata Rusalnij tizhden Nimfi Kikimora Morska divaPrimitkiRusalka Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya A Kolodnij ta in Kiyiv Institut filosofiyi NAN Ukrayini 2015 Rusalka Slavic spirit Encyclopedia Britannica angl Procitovano 22 chervnya 2021 Rusalka Znaki ukrayinskoyi etnokulturi slovnik dovidnik Vitalij Zhajvoronok NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Dovira 2006 C 512 513 703 s ISBN 966 507 195 5 Galajchuk V 2016 Ukrayinska mifologiya Klub simejnogo dozvillya s 128 138 Bujskih Yuliya 1 sichnya 2018 Zalozhni nebizhchiki Kolis rusalki po zemli hodili Zhinochi obrazi ukrayinskoyi mifologiyi ukr Family Leisure Club ISBN 978 617 12 5113 7 Galajchuk V 2016 Ukrayinska mifologiya Klub Simejnogo Dozvillya s 128 180 Skurativskij V 1996 Rusaliyi Kiyiv Dovira s 19 25 Ukrayinske yazichnictvo Akademichne religiyeznavstvo Pidruchnik dlya studentiv vish navch zakladiv Za nauk red prof A Kolodnogo Kiyiv Svit Znan 2000 C 449 450 862 s ISBN 966 7742 06 7 Grimich M V 2000 Tradicijnij svitoglyad ta etnopsihologichni konstanti ukrayinciv Vipol s 133 Temnenko G 2014 Mifologema rusalki kak indikator romanticheskoj tradicii Kultura narodov Prichernomorya s 73 77 Vinogradova N M 2007 Telesnye anomalii i telesnaya norma v narodnyh demonologicheskih predstavleniyah Telesnyj kod v slavyanskih kulturah Vestnik kulturologii Moskva s 26 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Zelenin D K Vostochnoslavyanskaya etnografiya M Nauka 1991 512 s Gejshtor Aleksandr 2014 Slov yanska mifologiya Klio s 253 Zelenin D K 1916 Ocherki russkoj mifologii Petrograd Tipografiya A V Orlova s 193 Zelenin D K 1916 Ocherki russkoj mifologii Petrograd Tipografiya A V Orlova s 181 183 Ivanov Vyach 1988 Rusalki Mify narodov mira Encikl v 2 t T 2 Moskva Sovetskaya enciklopediya s 390 Zinovev V P 1987 Mifologicheskie rasskazy russkogo naseleniya Vostochnoj Sibiri ros Ripol Klassik s 307 ISBN 9785458423717 Tereshenko A V 1848 Obryadnye prazdniki Nedelya vaij Pasha Rusalnaya nedelya Semik Troicyn den Pervoe aprelya Pervoe maya Byt russkogo naroda zabavy igry horovody SPb s 132 Golubkova Olga 2016 Rusalka v narodnyh verovaniyah vostochnyh slavyan Zapadnoj Sibiri Vestnik arheologii antropologii i etnografii Institut problem osvoeniya Severa Sibirskogo otdeleniya RAN s 144 152 Galajchuk V 2016 Ukrayinska mifologiya Klub Simejnogo Dozvillya s 128 180 Galajchuk V Demonologichni personazhi s 473 DNCZ KSTK F Volodimirec 2009 Od zb Bujskih 6 ark 19 DNCZ KSTK F Sarni 2008 Od zb Bujskih 16 ark 3 LiteraturaBujskih Yu Zhinochi obrazi ukrayinskoyi mifologiyi Kolis rusalki po zemli hodili Klub Simejnogo Dozvillya 2018 Galajchuk V Ukrayinska mifologiya Klub Simejnogo Dozvillya 2016 Skurativskij V Rusaliyi Vidavnictvo Dovira Kiyiv 1995PosilannyaRusalki Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1642 1644 1000 ekz

Дата публікації:
Топ