У 1980-х роках президент Ніколае Чаушеску ввів у Румунії політику жорсткої економії. Це було зроблено для того, щоб виплатити всі зовнішні борги за кредитами, узятими державою в 1970-х роках. Розпочата в 1981 році, політика жорсткої економії призвела до стагнації економіки 1980-х років, ставши «своєрідною шоковою терапією», що спричинила зниження конкурентоспроможності румунської економіки і обсягів експорту .
Жорстка економія негативно позначилася на рівні життя румунів, збільшився дефіцит. Все це призвело в 1989 році до революції і втрати влади РКП.
Витоки
У період від 1950 до 1975 року економіка Румунії зростала надзвичайно швидко, показники зростання були одні з найвищих у світі. Ніколае Чаушеску вважали в 1960-х і на початку 1970-х років одним з найбільш «поінформованих» східно-європейських глав держав. Завдяки своїй внутрішній політиці, він намагався в кінці 1960-х років отримати підтримку народу. Так, він збільшив заробітну плату, реформував пенсійну систему і вжив інших заходів.
Незважаючи на те, що економіка продовжувала зростати і в 1970-х роках, значна частина цього зростання була досягнута за рахунок інвестицій у важку промисловість (34,1 % від ВВП, в п'ятирічку з 1971—1975 рр.), а не за рахунок споживання. У деяких галузях, таких як нафтохімія і сталь, було створено виробничих потужностей більше, ніж був попит на них на місцевих і доступних зовнішніх ринках, внаслідок чого з'явились надлишкові потужності. В цілому, на економіку Румунії негативно впливало поєднання продуктивних і неефективних елементів, опора на матеріальні плани, а не на прибуток. Це призводило до фальсифікації статистичних даних і великих запасів непроданої продукції.
Румунська економіка мала орієнтацію на великі підприємства: 87 % всіх промислових робітників і 85 % промислового виробництва були зосереджені на підприємствах чисельністю понад 1000 співробітників. Це призводило до нестачі гнучкості економіки країни.
Міжнародні кредити
На початку 1970-х років західні країни готові були фінансувати придбання Румунією нових технологій за допомогою кредитів, виданих з політичних міркувань. Як наслідок, борги Румунії західним кредиторам виросли з 1,2 млрд доларів (1971 рік) до рекордних 13 млрд доларів 1982 року. А енергетична криза 1970-х років, у поєднанні з підвищенням відсоткових ставок, зробили Румунію нездатною платити за боргами.
У 1981 році, щоб погасити свої борги належним чином, Румунія запросила у Міжнародного валютного фонду кредитну лінію і потім стала проводити курс з виплати всіх своїх боргів. Як рекомендували в МВФ, імпорт було скорочено, а експорт — збільшено. Ефект від скорочення імпорту в Румунії, що повністю раніше імпортувала продовольство з Заходу, однак, не був правильно оцінений зарубіжними аналітиками. Все це призвело до нестачі продовольства .
До 1986 року Чаушеску виплатив половину боргу Румунії, а на початку 1989 року — виплатив всі борги країни, з випередженням графіка оплати.
Проте, політика жорсткої економії тривала — навіть після виплати всіх боргів.
Політика економії
Чаушеску почав свою програму жорсткої економії з непохитним плануванням і без централізованого реформування. Внутрішні енергетичні ресурси влада спрямувала на неефективну продукцію, призначену для експорту. Навіть предмети першої необхідності, такі як продукти харчування, опалення, електрика та медична допомога були унормовані. Інфраструктуру в результаті залишили розпадатися. За даними МВФ, у зв'язку з жорсткою економією, 1983 року падіння рівня життя румун склало від 19 % до 40 % .
Інфляція і зниження реальних доходів населення
Починаючи з 1978 року, уряд країни взяв курс на підвищення цін, які досі були стабільними. Під час першої хвилі зростання підвищилися ціни на їжу, послуги, громадський транспорт, одяг, деревину та вироби з неї. 1979 року друга хвиля підвищення цін торкнулася енергоносіїв. Було підвищено ціни на бензин, природний газ і електроенергію.
Протягом 1982 року ціни ще зросли. Спочатку планом передбачалося лише разове значне збільшення цін на основні продукти. Але врешті було прийнято рішення підвищувати ціни поступово і на всі продукти. У підсумку за один 1982 рік ціни зросли на 35 %. Поряд з обмеженням використання енергії, ціна на неї була збільшена: ціни на електрику зросли на 30 %, а на природний газ — на 150 %.
У жовтні 1982 року ЦК РКП схвалив закон про участь працівників у інвестиційних фондах державних компаній. Завдяки цьому документу, робітники отримали «право» (на практиці це було обов'язковим) інвестувати гроші — стали, теоретично, співвласниками компаній. Практично це означало зниження заробітної плати на ту частку, яка була віддана в інвестиційний фонд компанії. У грудні 1982 року було проведено ще одну реформу — системи зарплат. Суть її полягала в тому, що частина зарплати повинна була бути виплачена робітникам, тільки якщо компанія досягла своєї мети. Ця частина спочатку дорівнювала 24 %, а потім збільшилася до 27 %. Та мета часто вже не досягалася. Де-факто це означало знову зменшення заробітної плати.
Реальні доходи населення почали скорочуватися не тільки через інфляцію, а й через відсутність у відкритому продажі певних товарів. Разом з тим процвітав чорний ринок, недоступний більшості людей.
Державні скорочення
За твердженням румунського історика Влада Георгеску, держава, схоже, відмовилося від своїх соціальних функцій, а «соціальні витрати» в 1980-х роках скоротилися. Так, згідно з даними, наданими в РЕВ, у період від 1980 до 1985 року скорочення торкнулися: витрат на житлову сферу (37 %), охорону здоров'я (17 %), а також на освіту, культуру і науку (53 %).
Скорочення на охорону здоров'я мало наслідком збільшення дитячої смертності (один з найвищих рівнів у Європі) і підвищення кількості хворих на СНІД. Хвороба передавалася в лікарнях через повторне використання голок для підшкірних ін'єкцій.
Брак продовольства
Сільське господарство Румунії нехтувалося, оскільки уряд країни був зосереджений на її індустріалізації. Водночас більше 30 % робочої сили було зайнято в сільському господарстві, яке було вкрай неефективним. При цьому коштів у сільське господарство вкладалося мало і неефективно. У цьому секторі все ще не вистачало робочої сили. Намагаючись вирішити проблему, держава щорічно залучала мільйони школярів і студентів (2,5 млн. 1981 року, 2 млн. 1982 року) до збору врожаю або інших польових робіт.
Румунія почала відчувати хронічну нестачу продовольства. Незважаючи на всі спроби уряду вирішити проблеми, вони зберігалися протягом 1980-х років. Починаючи з 1983 року, колгоспи і одноосібники мали здавати продукцію державі (щось подібне в 1956 скасувалося). А продаючи свою продукцію на фермерських ринках вони повинні були дотримуватися строгих цінових стель, встановлених владою.
1981 року на основні продукти харчування було введено карткову систему. Картки ввели1 на хліб, молоко, рослинну олію, цукор і м'ясо. З ініціативи Чаушеску стартувала програма «Раціонального харчування», як «наукового плану» для обмеження споживання румунами калорій. Стверджувалося, що румуни їдять занадто багато. Чаушеску намагався зменшити споживання громадянами калорій на 9-15%, до щоденного показника в 2,8-3 кілокалорій. А в грудні 1983 року вийшла нова дієтична програма (на 1984 рік), яка встановлювала споживання навіть нижче від допустимого рівня.
Споживання енергії
Вироблення електроенергії і централізоване теплопостачання часто зупиняли з метою економії енергії, що призводило до нестерпної зими. У більшості квартир до одного дня в тиждень було зменшено споживання гарячої води. Несподівані відключення електроенергії торкнулися навіть лікарень, які повинні постійно функціювати. Наприклад, взимку 1983 року десятки новонароджених дітей, які перебували у відділеннях інтенсивної терапії, померли через відключення електроенергії в інкубаторах. Вуличне освітлення було часто вимкнене і, як правило, зведене до мінімуму.
Бензин був строго нормований. Приватним автовласникам дозволялося купувати до 30 літрів бензину на місяць. Регулярно вводилися заборони на приватне водіння. З метою економії палива ЗМІ навіть зверталися до селян, щоб замінити механічні роботи ручними і використовувати вози і коней замість вантажних автомобілів і тракторів.
Революція 1989 року
Жорстка економія, а також політичні репресії стали основними причинами протестів і початку 1989 року революції. Економічна політика Чаушеску ізолювала його не тільки від народу, а й від партії (як видно з «Листа Шести», в березні 1989 року), а також від армії.
Примітки
- Daniel Dăianu, «Fiscal and Monetary Policies», стор. 391-417
- Wally Bacon, «Economic Reform», стр. 373-390
- Stephen D. Roper, Romania: The Unfinished Revolution, Routledge, 2000,
- Vlad Georgescu, The Romanians: A History, Ohio State University Press, 1991,
- Debt Halved, Romania Says [ 19 грудня 2019 у Wayback Machine.], The New York Times November 28, 1986
- Dennis Deletant, Ceauşescu and the Securitate: Coercion and Dissent in Romania, 1965—1989, M.E. Sharpe, London, 1995,
- Adam Burakovski: Dictatura lui Nicolae Ceaușescu, 1965—1989 — Geniul Carpaților, Polirom, 2011,
Література
- Adam Burakovski. Dictatura lui Nicolae Ceaușescu, 1965-1989 - Geniul Carpaților. — [en], 2011. — .
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U 1980 h rokah prezident Nikolae Chaushesku vviv u Rumuniyi politiku zhorstkoyi ekonomiyi Ce bulo zrobleno dlya togo shob viplatiti vsi zovnishni borgi za kreditami uzyatimi derzhavoyu v 1970 h rokah Rozpochata v 1981 roci politika zhorstkoyi ekonomiyi prizvela do stagnaciyi ekonomiki 1980 h rokiv stavshi svoyeridnoyu shokovoyu terapiyeyu sho sprichinila znizhennya konkurentospromozhnosti rumunskoyi ekonomiki i obsyagiv eksportu Istoriya RumuniyiDoistorichnij chasKultura Kukuteni TripillyaKultura HamandzhiyaBronzova doba u RumuniyiDakiyaGetiRimska DakiyaSerednovichchyaPereselennya gotivPechenizkij kaganatPershe Bolgarske carstvoZolota OrdaUgorske korolivstvoKnyazivstvo Voloshina Utvorennya MoldoviTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 FanariotiDunajski knyazivstvaMoldavska revolyuciya 1848 Voloska revolyuciya 1848 Vijna za nezalezhnist RumuniyiRumunske korolivstvoRumunska kampaniya 1916 1917 Uniya Bessarabiyi i RumuniyiVelika RumuniyaBesarabsko bukovinskij pohid 1940 Rumuniya v Drugij svitovij vijniSocialistichna Respublika RumuniyaRadyanska okupaciya RumuniyiStudentskij ruh 1956 Rumunska revolyuciya 1989 SuchasnistPitannya vozz yednannyaRumuniyaPortal Rumuniya pereglyanutiredaguvati Zhorstka ekonomiya negativno poznachilasya na rivni zhittya rumuniv zbilshivsya deficit Vse ce prizvelo v 1989 roci do revolyuciyi i vtrati vladi RKP VitokiU period vid 1950 do 1975 roku ekonomika Rumuniyi zrostala nadzvichajno shvidko pokazniki zrostannya buli odni z najvishih u sviti Nikolae Chaushesku vvazhali v 1960 h i na pochatku 1970 h rokiv odnim z najbilsh poinformovanih shidno yevropejskih glav derzhav Zavdyaki svoyij vnutrishnij politici vin namagavsya v kinci 1960 h rokiv otrimati pidtrimku narodu Tak vin zbilshiv zarobitnu platu reformuvav pensijnu sistemu i vzhiv inshih zahodiv Hunedoarskij metalurgijnij kombinat v 1970 roci Nezvazhayuchi na te sho ekonomika prodovzhuvala zrostati i v 1970 h rokah znachna chastina cogo zrostannya bula dosyagnuta za rahunok investicij u vazhku promislovist 34 1 vid VVP v p yatirichku z 1971 1975 rr a ne za rahunok spozhivannya U deyakih galuzyah takih yak naftohimiya i stal bulo stvoreno virobnichih potuzhnostej bilshe nizh buv popit na nih na miscevih i dostupnih zovnishnih rinkah vnaslidok chogo z yavilis nadlishkovi potuzhnosti V cilomu na ekonomiku Rumuniyi negativno vplivalo poyednannya produktivnih i neefektivnih elementiv opora na materialni plani a ne na pributok Ce prizvodilo do falsifikaciyi statistichnih danih i velikih zapasiv neprodanoyi produkciyi Rumunska ekonomika mala oriyentaciyu na veliki pidpriyemstva 87 vsih promislovih robitnikiv i 85 promislovogo virobnictva buli zoseredzheni na pidpriyemstvah chiselnistyu ponad 1000 spivrobitnikiv Ce prizvodilo do nestachi gnuchkosti ekonomiki krayini Mizhnarodni kreditiNa pochatku 1970 h rokiv zahidni krayini gotovi buli finansuvati pridbannya Rumuniyeyu novih tehnologij za dopomogoyu kreditiv vidanih z politichnih mirkuvan Yak naslidok borgi Rumuniyi zahidnim kreditoram virosli z 1 2 mlrd dolariv 1971 rik do rekordnih 13 mlrd dolariv 1982 roku A energetichna kriza 1970 h rokiv u poyednanni z pidvishennyam vidsotkovih stavok zrobili Rumuniyu nezdatnoyu platiti za borgami U 1981 roci shob pogasiti svoyi borgi nalezhnim chinom Rumuniya zaprosila u Mizhnarodnogo valyutnogo fondu kreditnu liniyu i potim stala provoditi kurs z viplati vsih svoyih borgiv Yak rekomenduvali v MVF import bulo skorocheno a eksport zbilsheno Efekt vid skorochennya importu v Rumuniyi sho povnistyu ranishe importuvala prodovolstvo z Zahodu odnak ne buv pravilno ocinenij zarubizhnimi analitikami Vse ce prizvelo do nestachi prodovolstva Do 1986 roku Chaushesku viplativ polovinu borgu Rumuniyi a na pochatku 1989 roku viplativ vsi borgi krayini z viperedzhennyam grafika oplati Prote politika zhorstkoyi ekonomiyi trivala navit pislya viplati vsih borgiv Politika ekonomiyiChaushesku pochav svoyu programu zhorstkoyi ekonomiyi z nepohitnim planuvannyam i bez centralizovanogo reformuvannya Vnutrishni energetichni resursi vlada spryamuvala na neefektivnu produkciyu priznachenu dlya eksportu Navit predmeti pershoyi neobhidnosti taki yak produkti harchuvannya opalennya elektrika ta medichna dopomoga buli unormovani Infrastrukturu v rezultati zalishili rozpadatisya Za danimi MVF u zv yazku z zhorstkoyu ekonomiyeyu 1983 roku padinnya rivnya zhittya rumun sklalo vid 19 do 40 Inflyaciya i znizhennya realnih dohodiv naselennya Prodovolchij rinok u Buharesti 1987 rik Pochinayuchi z 1978 roku uryad krayini vzyav kurs na pidvishennya cin yaki dosi buli stabilnimi Pid chas pershoyi hvili zrostannya pidvishilisya cini na yizhu poslugi gromadskij transport odyag derevinu ta virobi z neyi 1979 roku druga hvilya pidvishennya cin torknulasya energonosiyiv Bulo pidvisheno cini na benzin prirodnij gaz i elektroenergiyu Protyagom 1982 roku cini she zrosli Spochatku planom peredbachalosya lishe razove znachne zbilshennya cin na osnovni produkti Ale vreshti bulo prijnyato rishennya pidvishuvati cini postupovo i na vsi produkti U pidsumku za odin 1982 rik cini zrosli na 35 Poryad z obmezhennyam vikoristannya energiyi cina na neyi bula zbilshena cini na elektriku zrosli na 30 a na prirodnij gaz na 150 U zhovtni 1982 roku CK RKP shvaliv zakon pro uchast pracivnikiv u investicijnih fondah derzhavnih kompanij Zavdyaki comu dokumentu robitniki otrimali pravo na praktici ce bulo obov yazkovim investuvati groshi stali teoretichno spivvlasnikami kompanij Praktichno ce oznachalo znizhennya zarobitnoyi plati na tu chastku yaka bula viddana v investicijnij fond kompaniyi U grudni 1982 roku bulo provedeno she odnu reformu sistemi zarplat Sut yiyi polyagala v tomu sho chastina zarplati povinna bula buti viplachena robitnikam tilki yaksho kompaniya dosyagla svoyeyi meti Cya chastina spochatku dorivnyuvala 24 a potim zbilshilasya do 27 Ta meta chasto vzhe ne dosyagalasya De fakto ce oznachalo znovu zmenshennya zarobitnoyi plati Realni dohodi naselennya pochali skorochuvatisya ne tilki cherez inflyaciyu a j cherez vidsutnist u vidkritomu prodazhi pevnih tovariv Razom z tim procvitav chornij rinok nedostupnij bilshosti lyudej Derzhavni skorochennya Za tverdzhennyam rumunskogo istorika Vlada Georgesku derzhava shozhe vidmovilosya vid svoyih socialnih funkcij a socialni vitrati v 1980 h rokah skorotilisya Tak zgidno z danimi nadanimi v REV u period vid 1980 do 1985 roku skorochennya torknulisya vitrat na zhitlovu sferu 37 ohoronu zdorov ya 17 a takozh na osvitu kulturu i nauku 53 Skorochennya na ohoronu zdorov ya malo naslidkom zbilshennya dityachoyi smertnosti odin z najvishih rivniv u Yevropi i pidvishennya kilkosti hvorih na SNID Hvoroba peredavalasya v likarnyah cherez povtorne vikoristannya golok dlya pidshkirnih in yekcij Brak prodovolstva Cherga za roslinnoyu oliyeyu Buharest 1986 rik Silske gospodarstvo Rumuniyi nehtuvalosya oskilki uryad krayini buv zoseredzhenij na yiyi industrializaciyi Vodnochas bilshe 30 robochoyi sili bulo zajnyato v silskomu gospodarstvi yake bulo vkraj neefektivnim Pri comu koshtiv u silske gospodarstvo vkladalosya malo i neefektivno U comu sektori vse she ne vistachalo robochoyi sili Namagayuchis virishiti problemu derzhava shorichno zaluchala miljoni shkolyariv i studentiv 2 5 mln 1981 roku 2 mln 1982 roku do zboru vrozhayu abo inshih polovih robit Rumuniya pochala vidchuvati hronichnu nestachu prodovolstva Nezvazhayuchi na vsi sprobi uryadu virishiti problemi voni zberigalisya protyagom 1980 h rokiv Pochinayuchi z 1983 roku kolgospi i odnoosibniki mali zdavati produkciyu derzhavi shos podibne v 1956 skasuvalosya A prodayuchi svoyu produkciyu na fermerskih rinkah voni povinni buli dotrimuvatisya strogih cinovih stel vstanovlenih vladoyu 1981 roku na osnovni produkti harchuvannya bulo vvedeno kartkovu sistemu Kartki vveli1 na hlib moloko roslinnu oliyu cukor i m yaso Z iniciativi Chaushesku startuvala programa Racionalnogo harchuvannya yak naukovogo planu dlya obmezhennya spozhivannya rumunami kalorij Stverdzhuvalosya sho rumuni yidyat zanadto bagato Chaushesku namagavsya zmenshiti spozhivannya gromadyanami kalorij na 9 15 do shodennogo pokaznika v 2 8 3 kilokalorij A v grudni 1983 roku vijshla nova diyetichna programa na 1984 rik yaka vstanovlyuvala spozhivannya navit nizhche vid dopustimogo rivnya Spozhivannya energiyi Bon na benzin chasiv Chaushesku Viroblennya elektroenergiyi i centralizovane teplopostachannya chasto zupinyali z metoyu ekonomiyi energiyi sho prizvodilo do nesterpnoyi zimi U bilshosti kvartir do odnogo dnya v tizhden bulo zmensheno spozhivannya garyachoyi vodi Nespodivani vidklyuchennya elektroenergiyi torknulisya navit likaren yaki povinni postijno funkciyuvati Napriklad vzimku 1983 roku desyatki novonarodzhenih ditej yaki perebuvali u viddilennyah intensivnoyi terapiyi pomerli cherez vidklyuchennya elektroenergiyi v inkubatorah Vulichne osvitlennya bulo chasto vimknene i yak pravilo zvedene do minimumu Benzin buv strogo normovanij Privatnim avtovlasnikam dozvolyalosya kupuvati do 30 litriv benzinu na misyac Regulyarno vvodilisya zaboroni na privatne vodinnya Z metoyu ekonomiyi paliva ZMI navit zvertalisya do selyan shob zaminiti mehanichni roboti ruchnimi i vikoristovuvati vozi i konej zamist vantazhnih avtomobiliv i traktoriv Revolyuciya 1989 rokuZhorstka ekonomiya a takozh politichni represiyi stali osnovnimi prichinami protestiv i pochatku 1989 roku revolyuciyi Ekonomichna politika Chaushesku izolyuvala jogo ne tilki vid narodu a j vid partiyi yak vidno z Lista Shesti v berezni 1989 roku a takozh vid armiyi PrimitkiDaniel Dăianu Fiscal and Monetary Policies stor 391 417 Wally Bacon Economic Reform str 373 390 Stephen D Roper Romania The Unfinished Revolution Routledge 2000 ISBN 978 90 5823 028 7 Vlad Georgescu The Romanians A History Ohio State University Press 1991 ISBN 0814205119 Debt Halved Romania Says 19 grudnya 2019 u Wayback Machine The New York Times November 28 1986 Dennis Deletant Ceausescu and the Securitate Coercion and Dissent in Romania 1965 1989 M E Sharpe London 1995 ISBN 1 56324 633 3 Adam Burakovski Dictatura lui Nicolae Ceaușescu 1965 1989 Geniul Carpaților Polirom 2011 ISBN 978 973 46 1963 4LiteraturaAdam Burakovski Dictatura lui Nicolae Ceaușescu 1965 1989 Geniul Carpaților en 2011 ISBN 978 973 46 1963 4 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij