Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бон Бо н бони лат bonus добрий хороший документи які видає особа аб

Бон (фінанси)

Бон (фінанси)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бон.

Бо́н, бони (лат. bonus — добрий, хороший) — документи, які видає особа або установа на право одержання пред'явником певної суми грошей або інших цінностей:

  • короткотермінові боргові зобов'язання держави, муніципальних органів і приватних фірм. Це кредитні документи у формі цінних паперів, за якими їх власник може отримати певну суму грошей чи інші цінності.Казначейські бони — вид середньо- та довготривалих державних зобов'язань.Бони державної скарбниці — те саме, що казначейські бони.
  • жетони, тимчасові металеві або паперові гроші, які випускаються місцевою владою, закладами чи підприємствами. Слугують ордером на оплату послуг або на отримання товарів, пожертв, перепусток на збори, а також розпізнавальним і контрольним знаком. До бонів відносяться жетони ігрових закладів і метро. До монетоподібних пам'ятних жетонів варто відносити різні, в тому числі і офіційно випущені державою, випуски, які призначені лише для колекціонування і не мають аналогів серед монет, які випущені для обігу.
  • тимчасові паперові гроші малого номіналу, що випускаються в обіг для забезпечення потреби в розмінних грошах.Див. також: марка (бона).
  • паперові гроші, що вийшли з обігу і стали предметом колекціонування.Див. також: Боністика.

В Білорусі

В 18-20 ст. в грошовому обігу Білорусі були також платіжні бони, які випускали в обіг приватники і кооперативи як внутрішню кредитну валюту. Металеві бони виготовлялись з міді, латуні, бронзи, нікелю, свинцю, цинку, олова, алюмінію і сплавів двох металів, а також з інших дешевих матеріалів. Форма металевих бонів була різноманітна. На металевих бонах можна зустріти спеціально виготовлені отвори і над чекани. Паперові бони відрізнялись від державних грошей гіршою якістю паперу і поліграфії.

Перші бони в Білорусі були виявлені в 18 ст. в приватному господарстві князів Радзивілів в городі Несвіж. Не виключено, що приватні бони практикувались і раніше. Це могли бути і державні монети з надчеканками. Приватні особи і кооперативи продавали свій товар за бони. Бонами могли отримувати частину зарплатні і отоварювати їх лише в лавках і магазинах, з якими була домовленість. Зустрічаються бони з іменами приватних осіб. Відомі 5 копійок із білого металу з написом «Брати Лозинські. Слонім». Відомі бони часів повстання 1863–1864 — їх випускали адміністрації помість, торгові фірми, каси релігійних общин. В часи Першої світової війни в Білорусі в обігу були бони німецьких військ. Відомі алюмінієві бони номіналом 50 грошей з написом «Монета шкільна». В військових частинах, які стояли на території Західної Білорусі з 1920 по 1939 роки в грошовому обігу були бони.

В імперській Росії

Восени 1914 року, незабаром після вступу Росії в Першу світову війну, розпочалась агонія грошової системи країни і величезні військові витрати змусили уряд піти на випуск незабезпеченої золотом паперової грошової маси, обмін асигнацій на золото поступово припинився. Це призвело до обвалу національної валюти: в 1916 році рубль кредитними білетами коштував всього 6 копійок золотом. Монети зникли з обігу, в 1915 році для розміну паперових грошей були випущені обмінні білети, вони ж розмінні знаки. Навіть на поштових марках тих років є напис про те, що вони приймаються до оплати нарівні з мідними і срібними монетами. На лицьовій стороні так званої «Романовської серії» поштові марки мали малюнки з зображеннями російських царів, а на звороті мали написи: "Має ходіння нарівні з мідною монетою "(для номіналів 1, 2, 3 коп.) і «Має ходіння нарівні з розмінною срібною монетою» (для номіналів 10, 15 і 20 коп.). Як знаки поштової оплати марки-гроші використовувалися мало, тому погашення на конвертах зустрічаються рідко. Ці марки на звороті не мали клею і були віддруковані на дуже щільному папері та мали перфорацію. На відомих фальсифікатах цих марок-грошей виконаний таким же шрифтом напис на звороті: «Має ходіння нарівні з пограбуванням і обманом правителів».

image
Облігація Державної позики розвитку народного господарства СРСР. 1953, аверс
image
Валютний чек «Внєшпосилторга» на 3 рубля, 1976 рік — (раніше «сертифікати» та «бони») — «паралельна валюта», разом із чеками «Внешторгбанка» що існувала в СРСР у 1964—1988 роках. Випускалися тільки у вигляді банкнот. Даний чек використовувався в мережі валютних магазинів «Бєрьозка»

В Україні

По революції 1917 р., коли в Росії не стало царської влади, Росія правно і механічно розпалась на окремі народи, які сполучала в цілісність царська корона. Як не стало царя з його владою Україна стала ні під ким і, по юридичному праву restittio in integrum, вернулася в своє переддоговірне становище 1654 р., тобто стала самостійною Українською республіканською Державою. Узурпований царем від українського народу суверенітет вернувся до українського народу 28 лютого 1917 р. Українська Центральна Рада випускала бони. Емітентами недержавних випусків бон можна виступали, насамперед, населені пункти. Першим містом на території України, яке у XX ст. випустило свої бони, був Львів. Від 11 вересня 1914 р., згідно з ухвалою ради міста, було запроваджено бони номіналом одна крона.

Після здобуття незалежності України згідно з Постановою Верховної Ради «Про концепцію роздержавлення і приватизації підприємств, землі та житлового фонду» від 31 жовтня 1991, земельні бони мали бути документом, що посвідчують безоплатну приватизацію землі (аналогічно до житлових чеків та ).

Див. також: Облігації внутрішніх державних позик

В післяцарський період

До грошової реформи 1922—24 бони як грошові зобов'язання випускались деякими установами і організаціями. В період 22-24 років в Росії випускалось багато бон урядових, «самоуправлінських», приватних. Невеликим прикладом є: паперові «асигнації» добровільних білих армій; в Північній Росії, окупованій англійцями в обороті були купюри з написом, що 1 фунт стерлінгів рівний 40 рублям по курсу і що обмін проходить без обмежень; грошами генерала Юденича талінська кондитерська фабрика обклеювала коробки цукерок; «локальні» марки Західної Армії Овалова-Бермондта; читинський міський випуск атамана Г. М. Семенова (гроші для Бурятсько-монгольської республіки); тимчасове правління Керенського; Денікінські купюри, на яких печатались дискредитуючі більшовиків написи і малюнки (типу: «гроші для дураків»; малюнки дулі з віршами і ін.), згодом перетворені більшовиками в продовольчі талони; банкноти Бухарської республіки; Хорезмські шовковки (друкувались на шовковій тканині, оскільки був брак паперу і надлишок шовку); полтіннік м. Лібави; банкноти Генерала Хорвата; японські банкноти окупованого Причорномор'я; на території Якутії як гроші ходили винні етикетки на зворотній стороні яких від руки виписувався номінал, відповідальний комісар ставив свій підпис і закріплював печаткою; в Примор'ї на рівні з єнами ходили ордери сільськогосподарських складів.

В 1931—1936 рока в СРСР діяли спеціалізовані державні установи СССР — «торгзіни», які займалися золотовалютними спекулятивними операціями з метою викачати у населення дорогоцінності. Населенню в обмін на дорогоцінні метали і камені видавались спеціальні бони, за які населення купувало в цих торгсинах винятково хліб, борошно, крупу, цукор, сіль, відмовляючись від промислових товарів.

«Арктикуголь»

image
Монетний бон Арктикуголь 100 рублів 1993 року. Реверс

У 1946 р за замовленням тресту «Арктикуголь» Міністерства вугільної промисловості СРСР Ленінградський монетний двір випустив металеві бони, призначені для обігу в радянських торговельних підприємствах за кордоном. Бони повинні були виконувати функцію розмінних грошей в замкнутій сфері обігу, в якій діяли паперові «Талони на право отримання товарів в магазинах рудників треста „Арктиквуголь“ на острові Шпіцберген». Малюнок сторін бон всіх номіналів однаковий. На лицевій стороні по окружності напис «Острів Шпіцберген», в центрі дата чеканки «1946» і під нею зірка. На зворотній стороні в центрі — цифра номіналу, під нею горизонтально розташоване слово «копеек» і поверху напівокружністю назва тресту «Арктикуголь». Бони номіналом в 10 і 15 коп. відчеканені з алюмінієвої бронзи, 20 і 50 копійок — із сплаву білого кольору. Гурт — рубчатий.

Примітки

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. (с.: 92)
  2. Гладкий В. Д. Словарь нумизмата. — М.: ЗАО Издательство Центр-Поліграф, 2010. — 377 с. (С.:27-28)
  3. Щелоков А. А. Монеты СССР. — 2-е, перераб. и доп.. — М: Финансы и статистика, 1989. — 240 с. — (с.: 32)
  4. О. Я. Басин / Филателистический словарь [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.]. Год издания 1968.
  5. Скоморович І. Г., Реверчук С. К., Малик Я. Й., Швець В. Є., Шуст Р. Й. Історія грошей і банківництва: Підручник. — К. : Атіка, 2004. — 339с.
  6. Евгений Подчуфаров. Боны / «Техника — молодежи» Ежемесячный научно-популярный и литературно-художественный журнал. — 1994, № 11. ISSN 0320-33IX (с.: 12-15)

Джерела

Література

Див. також


image Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bon Bo n boni lat bonus dobrij horoshij dokumenti yaki vidaye osoba abo ustanova na pravo oderzhannya pred yavnikom pevnoyi sumi groshej abo inshih cinnostej korotkoterminovi borgovi zobov yazannya derzhavi municipalnih organiv i privatnih firm Ce kreditni dokumenti u formi cinnih paperiv za yakimi yih vlasnik mozhe otrimati pevnu sumu groshej chi inshi cinnosti Kaznachejski boni vid seredno ta dovgotrivalih derzhavnih zobov yazan Boni derzhavnoyi skarbnici te same sho kaznachejski boni zhetoni timchasovi metalevi abo paperovi groshi yaki vipuskayutsya miscevoyu vladoyu zakladami chi pidpriyemstvami Sluguyut orderom na oplatu poslug abo na otrimannya tovariv pozhertv perepustok na zbori a takozh rozpiznavalnim i kontrolnim znakom Do boniv vidnosyatsya zhetoni igrovih zakladiv i metro Do monetopodibnih pam yatnih zhetoniv varto vidnositi rizni v tomu chisli i oficijno vipusheni derzhavoyu vipuski yaki priznacheni lishe dlya kolekcionuvannya i ne mayut analogiv sered monet yaki vipusheni dlya obigu timchasovi paperovi groshi malogo nominalu sho vipuskayutsya v obig dlya zabezpechennya potrebi v rozminnih groshah Div takozh marka bona paperovi groshi sho vijshli z obigu i stali predmetom kolekcionuvannya Div takozh Bonistika V BilorusiV 18 20 st v groshovomu obigu Bilorusi buli takozh platizhni boni yaki vipuskali v obig privatniki i kooperativi yak vnutrishnyu kreditnu valyutu Metalevi boni vigotovlyalis z midi latuni bronzi nikelyu svincyu cinku olova alyuminiyu i splaviv dvoh metaliv a takozh z inshih deshevih materialiv Forma metalevih boniv bula riznomanitna Na metalevih bonah mozhna zustriti specialno vigotovleni otvori i nad chekani Paperovi boni vidriznyalis vid derzhavnih groshej girshoyu yakistyu paperu i poligrafiyi Pershi boni v Bilorusi buli viyavleni v 18 st v privatnomu gospodarstvi knyaziv Radziviliv v gorodi Nesvizh Ne viklyucheno sho privatni boni praktikuvalis i ranishe Ce mogli buti i derzhavni moneti z nadchekankami Privatni osobi i kooperativi prodavali svij tovar za boni Bonami mogli otrimuvati chastinu zarplatni i otovaryuvati yih lishe v lavkah i magazinah z yakimi bula domovlenist Zustrichayutsya boni z imenami privatnih osib Vidomi 5 kopijok iz bilogo metalu z napisom Brati Lozinski Slonim Vidomi boni chasiv povstannya 1863 1864 yih vipuskali administraciyi pomist torgovi firmi kasi religijnih obshin V chasi Pershoyi svitovoyi vijni v Bilorusi v obigu buli boni nimeckih vijsk Vidomi alyuminiyevi boni nominalom 50 groshej z napisom Moneta shkilna V vijskovih chastinah yaki stoyali na teritoriyi Zahidnoyi Bilorusi z 1920 po 1939 roki v groshovomu obigu buli boni V imperskij RosiyiVoseni 1914 roku nezabarom pislya vstupu Rosiyi v Pershu svitovu vijnu rozpochalas agoniya groshovoyi sistemi krayini i velichezni vijskovi vitrati zmusili uryad piti na vipusk nezabezpechenoyi zolotom paperovoyi groshovoyi masi obmin asignacij na zoloto postupovo pripinivsya Ce prizvelo do obvalu nacionalnoyi valyuti v 1916 roci rubl kreditnimi biletami koshtuvav vsogo 6 kopijok zolotom Moneti znikli z obigu v 1915 roci dlya rozminu paperovih groshej buli vipusheni obminni bileti voni zh rozminni znaki Navit na poshtovih markah tih rokiv ye napis pro te sho voni prijmayutsya do oplati narivni z midnimi i sribnimi monetami Na licovij storoni tak zvanoyi Romanovskoyi seriyi poshtovi marki mali malyunki z zobrazhennyami rosijskih cariv a na zvoroti mali napisi Maye hodinnya narivni z midnoyu monetoyu dlya nominaliv 1 2 3 kop i Maye hodinnya narivni z rozminnoyu sribnoyu monetoyu dlya nominaliv 10 15 i 20 kop Yak znaki poshtovoyi oplati marki groshi vikoristovuvalisya malo tomu pogashennya na konvertah zustrichayutsya ridko Ci marki na zvoroti ne mali kleyu i buli viddrukovani na duzhe shilnomu paperi ta mali perforaciyu Na vidomih falsifikatah cih marok groshej vikonanij takim zhe shriftom napis na zvoroti Maye hodinnya narivni z pograbuvannyam i obmanom praviteliv Obligaciya Derzhavnoyi poziki rozvitku narodnogo gospodarstva SRSR 1953 aversValyutnij chek Vnyeshposiltorga na 3 rublya 1976 rik ranishe sertifikati ta boni paralelna valyuta razom iz chekami Vneshtorgbanka sho isnuvala v SRSR u 1964 1988 rokah Vipuskalisya tilki u viglyadi banknot Danij chek vikoristovuvavsya v merezhi valyutnih magaziniv Byerozka V UkrayiniPo revolyuciyi 1917 r koli v Rosiyi ne stalo carskoyi vladi Rosiya pravno i mehanichno rozpalas na okremi narodi yaki spoluchala v cilisnist carska korona Yak ne stalo carya z jogo vladoyu Ukrayina stala ni pid kim i po yuridichnomu pravu restittio in integrum vernulasya v svoye pereddogovirne stanovishe 1654 r tobto stala samostijnoyu Ukrayinskoyu respublikanskoyu Derzhavoyu Uzurpovanij carem vid ukrayinskogo narodu suverenitet vernuvsya do ukrayinskogo narodu 28 lyutogo 1917 r Ukrayinska Centralna Rada vipuskala boni Emitentami nederzhavnih vipuskiv bon mozhna vistupali nasampered naseleni punkti Pershim mistom na teritoriyi Ukrayini yake u XX st vipustilo svoyi boni buv Lviv Vid 11 veresnya 1914 r zgidno z uhvaloyu radi mista bulo zaprovadzheno boni nominalom odna krona Pislya zdobuttya nezalezhnosti Ukrayini zgidno z Postanovoyu Verhovnoyi Radi Pro koncepciyu rozderzhavlennya i privatizaciyi pidpriyemstv zemli ta zhitlovogo fondu vid 31 zhovtnya 1991 zemelni boni mali buti dokumentom sho posvidchuyut bezoplatnu privatizaciyu zemli analogichno do zhitlovih chekiv ta Div takozh Obligaciyi vnutrishnih derzhavnih pozikV pislyacarskij periodDo groshovoyi reformi 1922 24 boni yak groshovi zobov yazannya vipuskalis deyakimi ustanovami i organizaciyami V period 22 24 rokiv v Rosiyi vipuskalos bagato bon uryadovih samoupravlinskih privatnih Nevelikim prikladom ye paperovi asignaciyi dobrovilnih bilih armij v Pivnichnij Rosiyi okupovanij anglijcyami v oboroti buli kupyuri z napisom sho 1 funt sterlingiv rivnij 40 rublyam po kursu i sho obmin prohodit bez obmezhen groshami generala Yudenicha talinska konditerska fabrika obkleyuvala korobki cukerok lokalni marki Zahidnoyi Armiyi Ovalova Bermondta chitinskij miskij vipusk atamana G M Semenova groshi dlya Buryatsko mongolskoyi respubliki timchasove pravlinnya Kerenskogo Denikinski kupyuri na yakih pechatalis diskredituyuchi bilshovikiv napisi i malyunki tipu groshi dlya durakiv malyunki duli z virshami i in zgodom peretvoreni bilshovikami v prodovolchi taloni banknoti Buharskoyi respubliki Horezmski shovkovki drukuvalis na shovkovij tkanini oskilki buv brak paperu i nadlishok shovku poltinnik m Libavi banknoti Generala Horvata yaponski banknoti okupovanogo Prichornomor ya na teritoriyi Yakutiyi yak groshi hodili vinni etiketki na zvorotnij storoni yakih vid ruki vipisuvavsya nominal vidpovidalnij komisar staviv svij pidpis i zakriplyuvav pechatkoyu v Primor yi na rivni z yenami hodili orderi silskogospodarskih skladiv V 1931 1936 roka v SRSR diyali specializovani derzhavni ustanovi SSSR torgzini yaki zajmalisya zolotovalyutnimi spekulyativnimi operaciyami z metoyu vikachati u naselennya dorogocinnosti Naselennyu v obmin na dorogocinni metali i kameni vidavalis specialni boni za yaki naselennya kupuvalo v cih torgsinah vinyatkovo hlib boroshno krupu cukor sil vidmovlyayuchis vid promislovih tovariv Arktikugol Monetnij bon Arktikugol 100 rubliv 1993 roku Revers U 1946 r za zamovlennyam trestu Arktikugol Ministerstva vugilnoyi promislovosti SRSR Leningradskij monetnij dvir vipustiv metalevi boni priznacheni dlya obigu v radyanskih torgovelnih pidpriyemstvah za kordonom Boni povinni buli vikonuvati funkciyu rozminnih groshej v zamknutij sferi obigu v yakij diyali paperovi Taloni na pravo otrimannya tovariv v magazinah rudnikiv tresta Arktikvugol na ostrovi Shpicbergen Malyunok storin bon vsih nominaliv odnakovij Na licevij storoni po okruzhnosti napis Ostriv Shpicbergen v centri data chekanki 1946 i pid neyu zirka Na zvorotnij storoni v centri cifra nominalu pid neyu gorizontalno roztashovane slovo kopeek i poverhu napivokruzhnistyu nazva trestu Arktikugol Boni nominalom v 10 i 15 kop vidchekaneni z alyuminiyevoyi bronzi 20 i 50 kopijok iz splavu bilogo koloru Gurt rubchatij PrimitkiVelikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 s 92 Gladkij V D Slovar numizmata M ZAO Izdatelstvo Centr Poligraf 2010 377 s ISBN 978 5 227 02353 7 S 27 28 Shelokov A A Monety SSSR 2 e pererab i dop M Finansy i statistika 1989 240 s ISBN 5 279 00460 X s 32 O Ya Basin Filatelisticheskij slovar 13 chervnya 2015 u Wayback Machine God izdaniya 1968 Skomorovich I G Reverchuk S K Malik Ya J Shvec V Ye Shust R J Istoriya groshej i bankivnictva Pidruchnik K Atika 2004 339s Evgenij Podchufarov Bony Tehnika molodezhi Ezhemesyachnyj nauchno populyarnyj i literaturno hudozhestvennyj zhurnal 1994 11 ISSN 0320 33IX s 12 15 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 LiteraturaV L Vergun Boni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XDiv takozhBonistika Bonituvannya Bonus Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ