Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поляки в Україні — національна меншина, що за переписом 2001 р. налічувала 144 130 осіб. Розселення поляків в Україні історично було пов'язане перш за все з Правобережжям і Східною Галичиною. Саме тут сформувались найчисленніші польські етнографічні громади в межах українського етнічного масиву. Найбільше поляків у 2001 р. проживало у Житомирській (49046 осіб, 3,5% населення), Хмельницькій (23005 осіб, 1,6%) та Львівській (18948 осіб, 0,7%) областях.
| Поляки в Україні | |
|---|---|
| Кількість | 112 000 (2009 р.) (0,2% від усього населення) |
| Ареал |  Україна |
| Раса | європеоїди |
| Входить до | слов'янська група |
| Мова | українська, польська |
| Релігія | католицтво |
Історія
Перші поселення
Поляки становили значний відсоток на теренах сучасної України ще за часів раннього середньовіччя. Ярослав Мудрий, після походів на Польщу 1030—1031 рр., захопив полонених і розселив їх у долині річки Рось, де вони займалися сільським господарством, а пізніше асимілювалися.
У Києві існував окремий польський квартал поблизу Лядської брами, де у XII ст. була заснована католицька місія.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Поляки в Києві.
У Галицько-Волинській державі чимало поляків служили при князівських дворах.
Середні віки
Перша хвиля польської колонізації була пов'язана із загарбанням у XIV ст. Галицько-Волинського князівства. Полонізації цього регіону сприяло створення у 1275 р. римо-католицької єпархії з архієпископом у Галичі (з 1412 р. у Львові) та єпископствами у Перемишлі, Холмі й Володимирі-Волинському (з 1428 р. у Луцьку) і щедре обдарування латинського духовенства та чернечих чиновників земельними наділами.
З середини XVI ст. посилилось переселення селян і міської бідноти із східних районів Жешувського, Келецького, Краківського і особливо Люблінського воєводств на західноукраїнські землі, що було спричинене наявністю «свобод» та ослабленням Речі Посполитої після приєднання України до Росії і поразкою у війні з Туреччиною (Бучацький мир 1672 р.).
У XVII—XVIII ст. після Люблінської унії збільшилася кількість переселенців з центральних районів Польщі, Мазовії і частково Мазурського Поозер'я. З часу Люблінської унії лише у Києві налічувалось 6 тис. польських жовнірів.
XVIII—XIX ст.
Наприкінці XVIII ст. в усій Правобережній Україні налічувалось близько 350 тис. поляків. У цей період вони становили більшість серед пануючої поміщицької верхівки, католицького духовенства, службовців і меншою мірою — серед «чиншевої шляхти», міщан і селян. Поляки брали участь і у військово-землеробській колонізації Півдня України, заснували ряд селищ у складі поселенців козацького полку.
Відчутного удару зазнало польське населення України після поразки повстання 1830—1831 рр. Царський уряд конфіскував маєтки польських поміщиків — учасників повстанського руху. Було вжито ряд репресивних заходів до польської освіти та культури. Таким чином у 30—40-х рр. XIX ст. поляки на правобережжі з панівної нації перетворилися на соціально пригнічений етнос, який у подальшому помітно зменшився кількістю. Водночас чимало поляків, що втратили маєтки, поселилися у Києві, Одесі, Харкові, Миколаєві та ін. За переписом 1897 року їх кількість становила 1,6 % населення України (без західних земель).
ХХ—XXI ст.
У 1925—1935 роках на Житомирщині існував Мархлевський польський національний район, у якому мешкало 28 332 поляків, що становило 69,4 % населення.
Після Другої світової війни чисельність польського населення України скоротилася внаслідок здійснення репатріаційних договорів між ПНР і СРСР. З Рядянського Союзу було репатрійовано близько 1526 тис. поляків, у тому числі з УРСР — 810,4 тис. чоловік (91,6 % всього польського населення).
Динаміка чисельності
Чисельність поляків та їх частка у населенні України в сучасних межах
1795 — 660,3 тис. (6,2% населення)
1858 — 835,2 тис. (4,9%)
1920 / 26 — 1550,0 тис. (4,6%)
1939 — 2104,7 тис. (5,1%)
1959 — 363,3 тис. (0,9%)
1970 — 235,1 тис. (0,6%)
1979 — 258,3 тис. (0,5%)
1989 — 219,2 тис. (0,4%)
2001 — 144,1 тис. (0,3%)
Динаміка чисельності поляків у деяких регіонах за переписами, тис.:
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
| Житомирська область | 103,0 | 90,7 | 82,4 | 69,4 | 49,0 |
| Хмельницька область | 70,1 | 52,6 | 43,9 | 36,7 | 23,0 |
| Львівська область | 59,1 | 41,5 | 32,9 | 26,9 | 18,9 |
| Тернопільська область | 23,5 | 14,7 | 9,2 | 6,8 | 3,8 |
| Вінницька область | 20,8 | 13,4 | 10,8 | 8,4 | 3,7 |
| Київ | 8,5 | 9,7 | 10,5 | 10,4 | 6,9 |
| Україна | 363,3 | 295,1 | 258,3 | 219,2 | 144,1 |
Динаміка частки поляків у населенні:
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
| Житомирська область | 6,3% | 5,6% | 5,2% | 4,5% | 3,5% |
| Хмельницька область | 4,4% | 3,3% | 2,8% | 2,6% | 1,6% |
| Львівська область | 2,8% | 1,7% | 1,3% | 1,0% | 0,7% |
| Тернопільська область | 2,2% | 1,3% | 0,8% | 0,6% | 0,3% |
| Вінницька область | 1,0% | 0,6% | 0,5% | 0,4% | 0,2% |
| Київ | 0,8% | 0,6% | 0,5% | 0,4% | 0,3% |
| Україна | 0,87% | 0,63% | 0,52% | 0,43% | 0,30% |
Розселення
За даними перепису 2001 року в Україні налічувалось 144 130 поляків (у 1989 р. — 219 200). Найбільше їх проживало у правобережних областях, особливо Житомирській, Хмельницькій та Львівській.
| регіон | чисельність поляків 2001 | частка у населенні |
| Житомирська область | 49 046 | 3,53% |
| Хмельницька область | 23 005 | 1,61% |
| Львівська область | 18 948 | 0,73% |
| м. Київ | 6 924 | 0,27% |
| Донецька область | 4 343 | 0,09% |
| Автономна Республіка Крим | 3 879 | 0,19% |
| Тернопільська область | 3 856 | 0,34% |
| Вінницька область | 3 794 | 0,22% |
| Чернівецька область | 3 367 | 0,37% |
| Дніпропетровська область | 3 288 | 0,09% |
| Одеська область | 3 247 | 0,13% |
| Київська область | 2 846 | 0,16% |
| Луганська область | 2 107 | 0,08% |
| Рівненська область | 2 031 | 0,17% |
| Харківська область | 1 936 | 0,07% |
| Івано-Франківська область | 1 864 | 0,13% |
| Запорізька область | 1 774 | 0,09% |
| Херсонська область | 1 625 | 0,14% |
| Миколаївська область | 1 317 | 0,10% |
| Полтавська область | 813 | 0,05% |
| Волинська область | 788 | 0,07% |
| Черкаська область | 729 | 0,05% |
| м. Севастополь | 580 | 0,15% |
| Кіровоградська область | 556 | 0,05% |
| Чернігівська область | 528 | 0,04% |
| Закарпатська область | 518 | 0,04% |
| Сумська область | 421 | 0,03% |
| Україна | 144 130 | 0,30% |
Райони компактного розселення поляків за переписом 2001 р.:
- Мостиський район Львівської обл. — 7,6%
- Городоцький район Хмельницької обл. — 7,2%
- Полонський район Хмельницької обл. — 6,6%
- Хмельницький район Хмельницької обл. — 3,9%
- м.Самбір Львівської обл.- 3,3%
- Волочиський район Хмельницької обл. — 2,4%
- м.Хмельницький Хмельницької обл. — 2,2%
- м.Славута Хмельницької обл. — 2,0%
- м.Шепетівка Хмельницької обл. — 2,0%
- Баранівський район Житомирської обл.
- Романівський район Житомирської обл.
- Червоноармійський район Житомирської обл.
- Ємільчинський район Житомирської обл.
- Володарсько-Волинський район Житомирської обл.
- Бердичівський район Житомирської обл.
- Новоград-Волинський район Житомирської обл.
| Населення | Кількість | |
|---|---|---|
| міського | 99.646 | 69,1% |
| сільського | 44.484 | 30,9% |
| Всього | 144.130 | 100,0% |
Для поляків України дуже характерні процеси старіння, що пов'язані передусім з асиміляцією, та, меншою мірою, міграцією. Процесам асиміляції сприяє відсутність місць компактного проживання поляків (за винятком деяких сіл у Львівській, Чернівецькій, Хмельницькій та Житомирській областях) та мовною асиміляцією (тільки 13% українських поляків назвали рідною польську, 71% — українську).
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 11.019 | 7,6% |
| 15-64 | 93.200 | 64,7% |
| >65 | 39.911 | 27,7% |
За результатами перепису 1959 р. в УРСР мешкало 363 297 поляків, переважно на Галичині, Поділлі та у Житомирській області. Місцями компактного проживання поляків у 1959 р. були:
- Баранівський район Житомирської обл. — 17,6%
- Дзержинський район Житомирської обл. — 16,4%
- Червоноармійський район Житомирської обл. — 15,8%
- Мостиський район Львівської обл. — 15,0%
- Волочиський район Хмельницької обл. — 14,3%
- Городоцький район Хмельницької обл. — 13,8%
- Ємільчинський район Житомирської обл. — 13,3%
- Володарсько-Волинський район Житомирської обл. — 12,1%
- Полонський район Хмельницької обл. — 12,0%
- Хмельницький район Хмельницької обл. — 11,2%
- Барашівський район Житомирської обл. — 11,1%
- Скалатський район Тернопільської області — 10,1%
- Житомирський район Житомирської обл. — 9,7%
- Сатанівський район Хмельницької обл. — 9,4%
- Летичівський район Хмельницької обл. — 8,0%
- Плужнянський район Хмельницької обл. — 7,5%
- Бердичівський район Житомирської обл. — 7,3%
- Новоград-Волинський район Житомирської обл. — 7,3%
- Шепетівський район Хмельницької обл. — 7,2%
- Самбірський район Львівської обл. — 6,5%
- Нижанковицький район Львівської обл. — 5,9%
- Красилівський район Хмельницької обл. — 5,7%
- Уланівський район Вінницької обл. — 5,6%
- Турківський район Львівської обл. — 5,1%
Мова
| Рідна мова поляків України за переписом 2001 року | ||
|---|---|---|
| Українська | 71,0% | |
| Російська | 15,6% | |
| Польська | 12,9% | |
| Інша | 0,5% | |
| 1926 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
| польська | 44,2% | 18,8% | 14,9% | 14,1% | 12,5% | 12,9% |
| українська | 48,4% | 68,4% | 68,6% | 66,1% | 66,6% | 71,0% |
| російська | 6,9% | 12,5% | 16,1% | 19,3% | 20,3% | 15,6% |
| інші мови | 0,5% | 0,3% | 0,4% | 0,5% | 0,6% | 0,5% |
За переписом 2001 року, серед поляків України вказали на вільне володіння мовами:
- українською — 94,6%
- російською — 54,7%
- польською — 27,6%
За переписом 1970 року, серед поляків Української РСР вказали на вільне володіння мовами:
- українською — 83,9%
- російською — 41,9%
- польською — ~30%
Населені пункти, у яких польську мову назвали рідною понад 20% населення.
| Населений пункт | Район | Область | % польськомовних |
|---|---|---|---|
| с. Стрілецьке | Мостиський | Львівська | 97,7 |
| с. Лановичі | Самбірський | Львівська | 91,0 |
| с. Олександрівка | Старосинявський | Хмельницька | 78,1 |
| с. Добощівка | Мостиський | Львівська | 64,3 |
| с. Мацьківці | Хмельницький | Хмельницька | 63,9 |
| с. Стара Красношора | Сторожинецький | Чернівецька | 61,6 |
| с. Пнікут | Мостиський | Львівська | 48,1 |
| с. Липники | Мостиський | Львівська | 41,4 |
| с. Тщенець | Мостиський | Львівська | 34,7 |
| с. Кордонівка | Ружинський | Житомирська | 33,3 |
| с. Крисовичі | Мостиський | Львівська | 32,2 |
| с. Волиця | Мостиський | Львівська | 30,3 |
| с. Аршиця | Сторожинецький | Чернівецька | 25,2 |
| с. Сусідовичі | Старосамбірський | Львівська | 21,5 |
Див. також
Джерела та література
- Папакін А. Г. Поляки в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 405. — .
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поляки в Україні |
- Болдирєв О. Шляхетська Полонія над Чорним морем // Юго-Запад. Одессика. — 2006, — № 1, № 2. (таж праця вийшла у журналі Кур'єр Кривбасу. — 2007. — Березень-квітень. — № 208-209).
- Жванко Л. Видатні поляки і Харків : біогр. словник (1805—1908) / Любов Жванко. — Харків : Золоті сторінки, 2018. — 408 с. — .
- Манько М. О. Польська діаспора у місті суми та Сумському повіті // Манько М. О. Суми та сумчани у документах сучасників. Кн. 3 : (1655—2010). — Суми : Мрія-1, 2010. — С.197—217 : фот. —
- Польська громада в Сумах: два століття єднання доль // Суми: інтеркультурний діалог / Антоніна Кохан, Алла Акіменко. — Суми : ФОП Щербина І. В., 2019. — С. 6—17 : фот. —
- Поляки в Ніжині : біогр. довід. / Ніжин. культур.-просвіт. спілка громадян пол. походження «Астер», Центр пол. культури ; [редкол.: Ф. Ф. Бєлінська (голова), Г. Самойленко, В. Пугач [та ін.] ; передм. та післямова Г. Літвін, Ф. Бєлінська, О. Ростовська [та ін.]. – Ніжин : М. М. Лисенко [вид.], 2015. – 228, [4] с. : фот.
- Парнікоза І. Польські сліди Києва / Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Ред. М. Жарких (25.11.2021)
Примітки
- Статистичний довідник «Україна в цифрах», 2010
- Кабузан В. М. «Украинцы в мире. Динамика численности и расселения» — М., 2006
- http://demoscope.ru/weekly/2004/0173/analit05.php
- http://pop-stat.mashke.org/ukraine-ethnic2001.htm
- Про кількість та склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 24 травня 2019.
- Кабузан В. М. Украинцы в мире динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год Форм. этн. и политических границ укр. этноса. [ 2013-10-05 у Wayback Machine.] Ин-т рос. истории РАН. М. Наука, 2006. 658 с.
- у кордонах УРСР 1926 року
- Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
- Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
Посилання
- Mój Lwów
- Архів сучасної львівської польськомовної газети Kurier Galicyjski
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polyaki v Ukrayini nacionalna menshina sho za perepisom 2001 r nalichuvala 144 130 osib Rozselennya polyakiv v Ukrayini istorichno bulo pov yazane persh za vse z Pravoberezhzhyam i Shidnoyu Galichinoyu Same tut sformuvalis najchislennishi polski etnografichni gromadi v mezhah ukrayinskogo etnichnogo masivu Najbilshe polyakiv u 2001 r prozhivalo u Zhitomirskij 49046 osib 3 5 naselennya Hmelnickij 23005 osib 1 6 ta Lvivskij 18948 osib 0 7 oblastyah Polyaki v UkrayiniKilkist 112 000 2009 r 0 2 vid usogo naselennya Areal UkrayinaRasa yevropeoyidiVhodit do slov yanska grupaMova ukrayinska polskaReligiya katolictvoIstoriyaGrafik zmini chiselnosti polyakiv v Ukrayini Pershi poselennya Polyaki stanovili znachnij vidsotok na terenah suchasnoyi Ukrayini she za chasiv rannogo serednovichchya Yaroslav Mudrij pislya pohodiv na Polshu 1030 1031 rr zahopiv polonenih i rozseliv yih u dolini richki Ros de voni zajmalisya silskim gospodarstvom a piznishe asimilyuvalisya U Kiyevi isnuvav okremij polskij kvartal poblizu Lyadskoyi brami de u XII st bula zasnovana katolicka misiya Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Polyaki v Kiyevi U Galicko Volinskij derzhavi chimalo polyakiv sluzhili pri knyazivskih dvorah Seredni viki Persha hvilya polskoyi kolonizaciyi bula pov yazana iz zagarbannyam u XIV st Galicko Volinskogo knyazivstva Polonizaciyi cogo regionu spriyalo stvorennya u 1275 r rimo katolickoyi yeparhiyi z arhiyepiskopom u Galichi z 1412 r u Lvovi ta yepiskopstvami u Peremishli Holmi j Volodimiri Volinskomu z 1428 r u Lucku i shedre obdaruvannya latinskogo duhovenstva ta chernechih chinovnikiv zemelnimi nadilami Z seredini XVI st posililos pereselennya selyan i miskoyi bidnoti iz shidnih rajoniv Zheshuvskogo Keleckogo Krakivskogo i osoblivo Lyublinskogo voyevodstv na zahidnoukrayinski zemli sho bulo sprichinene nayavnistyu svobod ta oslablennyam Rechi Pospolitoyi pislya priyednannya Ukrayini do Rosiyi i porazkoyu u vijni z Turechchinoyu Buchackij mir 1672 r U XVII XVIII st pislya Lyublinskoyi uniyi zbilshilasya kilkist pereselenciv z centralnih rajoniv Polshi Mazoviyi i chastkovo Mazurskogo Poozer ya Z chasu Lyublinskoyi uniyi lishe u Kiyevi nalichuvalos 6 tis polskih zhovniriv XVIII XIX st Rozselennya polyakiv v Ukrayini za danimi perepisiv 1897 1900 rr Rozselennya polyakiv na teritoriyi Ukrayini za danimi perepisiv 1897 1900 rr Rozselennya polyakiv na teritoriyi Ukrayini za danimi perepisiv 1926 1930 1931 rr Rozselennya polyakiv v URSR za danimi perepisu 1926 r Rozselennya polyakiv v URSR za danimi perepisu 1926 r Rozselennya polyakiv na teritoriyi Ukrayini za danimi perepisu 1959 r Rozselennya polyakiv na teritoriyi Ukrayini za danimi perepisu 1959 r Rozselennya polyakiv na teritoriyi Ukrayini za danimi perepisu 2001 r Naprikinci XVIII st v usij Pravoberezhnij Ukrayini nalichuvalos blizko 350 tis polyakiv U cej period voni stanovili bilshist sered panuyuchoyi pomishickoyi verhivki katolickogo duhovenstva sluzhbovciv i menshoyu miroyu sered chinshevoyi shlyahti mishan i selyan Polyaki brali uchast i u vijskovo zemlerobskij kolonizaciyi Pivdnya Ukrayini zasnuvali ryad selish u skladi poselenciv kozackogo polku Vidchutnogo udaru zaznalo polske naselennya Ukrayini pislya porazki povstannya 1830 1831 rr Carskij uryad konfiskuvav mayetki polskih pomishikiv uchasnikiv povstanskogo ruhu Bulo vzhito ryad represivnih zahodiv do polskoyi osviti ta kulturi Takim chinom u 30 40 h rr XIX st polyaki na pravoberezhzhi z panivnoyi naciyi peretvorilisya na socialno prignichenij etnos yakij u podalshomu pomitno zmenshivsya kilkistyu Vodnochas chimalo polyakiv sho vtratili mayetki poselilisya u Kiyevi Odesi Harkovi Mikolayevi ta in Za perepisom 1897 roku yih kilkist stanovila 1 6 naselennya Ukrayini bez zahidnih zemel HH XXI st U 1925 1935 rokah na Zhitomirshini isnuvav Marhlevskij polskij nacionalnij rajon u yakomu meshkalo 28 332 polyakiv sho stanovilo 69 4 naselennya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni chiselnist polskogo naselennya Ukrayini skorotilasya vnaslidok zdijsnennya repatriacijnih dogovoriv mizh PNR i SRSR Z Ryadyanskogo Soyuzu bulo repatrijovano blizko 1526 tis polyakiv u tomu chisli z URSR 810 4 tis cholovik 91 6 vsogo polskogo naselennya Dinamika chiselnostiChiselnist polyakiv ta yih chastka u naselenni Ukrayini v suchasnih mezhah 1795 660 3 tis 6 2 naselennya 1858 835 2 tis 4 9 1920 26 1550 0 tis 4 6 1939 2104 7 tis 5 1 1959 363 3 tis 0 9 1970 235 1 tis 0 6 1979 258 3 tis 0 5 1989 219 2 tis 0 4 2001 144 1 tis 0 3 Dinamika chiselnosti polyakiv u deyakih regionah za perepisami tis 1959 1970 1979 1989 2001 Zhitomirska oblast 103 0 90 7 82 4 69 4 49 0 Hmelnicka oblast 70 1 52 6 43 9 36 7 23 0 Lvivska oblast 59 1 41 5 32 9 26 9 18 9 Ternopilska oblast 23 5 14 7 9 2 6 8 3 8 Vinnicka oblast 20 8 13 4 10 8 8 4 3 7 Kiyiv 8 5 9 7 10 5 10 4 6 9 Ukrayina 363 3 295 1 258 3 219 2 144 1 Dinamika chastki polyakiv u naselenni 1959 1970 1979 1989 2001 Zhitomirska oblast 6 3 5 6 5 2 4 5 3 5 Hmelnicka oblast 4 4 3 3 2 8 2 6 1 6 Lvivska oblast 2 8 1 7 1 3 1 0 0 7 Ternopilska oblast 2 2 1 3 0 8 0 6 0 3 Vinnicka oblast 1 0 0 6 0 5 0 4 0 2 Kiyiv 0 8 0 6 0 5 0 4 0 3 Ukrayina 0 87 0 63 0 52 0 43 0 30 RozselennyaZa danimi perepisu 2001 roku v Ukrayini nalichuvalos 144 130 polyakiv u 1989 r 219 200 Najbilshe yih prozhivalo u pravoberezhnih oblastyah osoblivo Zhitomirskij Hmelnickij ta Lvivskij region chiselnist polyakiv 2001 chastka u naselenni Zhitomirska oblast 49 046 3 53 Hmelnicka oblast 23 005 1 61 Lvivska oblast 18 948 0 73 m Kiyiv 6 924 0 27 Donecka oblast 4 343 0 09 Avtonomna Respublika Krim 3 879 0 19 Ternopilska oblast 3 856 0 34 Vinnicka oblast 3 794 0 22 Chernivecka oblast 3 367 0 37 Dnipropetrovska oblast 3 288 0 09 Odeska oblast 3 247 0 13 Kiyivska oblast 2 846 0 16 Luganska oblast 2 107 0 08 Rivnenska oblast 2 031 0 17 Harkivska oblast 1 936 0 07 Ivano Frankivska oblast 1 864 0 13 Zaporizka oblast 1 774 0 09 Hersonska oblast 1 625 0 14 Mikolayivska oblast 1 317 0 10 Poltavska oblast 813 0 05 Volinska oblast 788 0 07 Cherkaska oblast 729 0 05 m Sevastopol 580 0 15 Kirovogradska oblast 556 0 05 Chernigivska oblast 528 0 04 Zakarpatska oblast 518 0 04 Sumska oblast 421 0 03 Ukrayina 144 130 0 30 Rajoni kompaktnogo rozselennya polyakiv za perepisom 2001 r Mostiskij rajon Lvivskoyi obl 7 6 Gorodockij rajon Hmelnickoyi obl 7 2 Polonskij rajon Hmelnickoyi obl 6 6 Hmelnickij rajon Hmelnickoyi obl 3 9 m Sambir Lvivskoyi obl 3 3 Volochiskij rajon Hmelnickoyi obl 2 4 m Hmelnickij Hmelnickoyi obl 2 2 m Slavuta Hmelnickoyi obl 2 0 m Shepetivka Hmelnickoyi obl 2 0 Baranivskij rajon Zhitomirskoyi obl Romanivskij rajon Zhitomirskoyi obl Chervonoarmijskij rajon Zhitomirskoyi obl Yemilchinskij rajon Zhitomirskoyi obl Volodarsko Volinskij rajon Zhitomirskoyi obl Berdichivskij rajon Zhitomirskoyi obl Novograd Volinskij rajon Zhitomirskoyi obl Urbanizaciya polyakiv za perepisom 2001 r Naselennya Kilkist miskogo 99 646 69 1 silskogo 44 484 30 9 Vsogo 144 130 100 0 Dlya polyakiv Ukrayini duzhe harakterni procesi starinnya sho pov yazani peredusim z asimilyaciyeyu ta menshoyu miroyu migraciyeyu Procesam asimilyaciyi spriyaye vidsutnist misc kompaktnogo prozhivannya polyakiv za vinyatkom deyakih sil u Lvivskij Cherniveckij Hmelnickij ta Zhitomirskij oblastyah ta movnoyu asimilyaciyeyu tilki 13 ukrayinskih polyakiv nazvali ridnoyu polsku 71 ukrayinsku Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 11 019 7 6 15 64 93 200 64 7 gt 65 39 911 27 7 Za rezultatami perepisu 1959 r v URSR meshkalo 363 297 polyakiv perevazhno na Galichini Podilli ta u Zhitomirskij oblasti Miscyami kompaktnogo prozhivannya polyakiv u 1959 r buli Baranivskij rajon Zhitomirskoyi obl 17 6 Dzerzhinskij rajon Zhitomirskoyi obl 16 4 Chervonoarmijskij rajon Zhitomirskoyi obl 15 8 Mostiskij rajon Lvivskoyi obl 15 0 Volochiskij rajon Hmelnickoyi obl 14 3 Gorodockij rajon Hmelnickoyi obl 13 8 Yemilchinskij rajon Zhitomirskoyi obl 13 3 Volodarsko Volinskij rajon Zhitomirskoyi obl 12 1 Polonskij rajon Hmelnickoyi obl 12 0 Hmelnickij rajon Hmelnickoyi obl 11 2 Barashivskij rajon Zhitomirskoyi obl 11 1 Skalatskij rajon Ternopilskoyi oblasti 10 1 Zhitomirskij rajon Zhitomirskoyi obl 9 7 Satanivskij rajon Hmelnickoyi obl 9 4 Letichivskij rajon Hmelnickoyi obl 8 0 Pluzhnyanskij rajon Hmelnickoyi obl 7 5 Berdichivskij rajon Zhitomirskoyi obl 7 3 Novograd Volinskij rajon Zhitomirskoyi obl 7 3 Shepetivskij rajon Hmelnickoyi obl 7 2 Sambirskij rajon Lvivskoyi obl 6 5 Nizhankovickij rajon Lvivskoyi obl 5 9 Krasilivskij rajon Hmelnickoyi obl 5 7 Ulanivskij rajon Vinnickoyi obl 5 6 Turkivskij rajon Lvivskoyi obl 5 1 MovaPoshirennya polskoyi movi u Lvivskij oblasti za perepisom 2001 r Dokladnishe Polska mova v Ukrayini Ridna mova polyakiv Ukrayini za perepisom 2001 roku Ukrayinska 71 0 Rosijska 15 6 Polska 12 9 Insha 0 5 Istorichna dinamika ridnoyi movi polyakiv Ukrayini 1926 1959 1970 1979 1989 2001 polska 44 2 18 8 14 9 14 1 12 5 12 9 ukrayinska 48 4 68 4 68 6 66 1 66 6 71 0 rosijska 6 9 12 5 16 1 19 3 20 3 15 6 inshi movi 0 5 0 3 0 4 0 5 0 6 0 5 Za perepisom 2001 roku sered polyakiv Ukrayini vkazali na vilne volodinnya movami ukrayinskoyu 94 6 rosijskoyu 54 7 polskoyu 27 6 Za perepisom 1970 roku sered polyakiv Ukrayinskoyi RSR vkazali na vilne volodinnya movami ukrayinskoyu 83 9 rosijskoyu 41 9 polskoyu 30 Naseleni punkti u yakih polsku movu nazvali ridnoyu ponad 20 naselennya Naselenij punkt Rajon Oblast polskomovnih s Strilecke Mostiskij Lvivska 97 7 s Lanovichi Sambirskij Lvivska 91 0 s Oleksandrivka Starosinyavskij Hmelnicka 78 1 s Doboshivka Mostiskij Lvivska 64 3 s Mackivci Hmelnickij Hmelnicka 63 9 s Stara Krasnoshora Storozhineckij Chernivecka 61 6 s Pnikut Mostiskij Lvivska 48 1 s Lipniki Mostiskij Lvivska 41 4 s Tshenec Mostiskij Lvivska 34 7 s Kordonivka Ruzhinskij Zhitomirska 33 3 s Krisovichi Mostiskij Lvivska 32 2 s Volicya Mostiskij Lvivska 30 3 s Arshicya Storozhineckij Chernivecka 25 2 s Susidovichi Starosambirskij Lvivska 21 5Div takozhPolyaki v Zhitomirskij oblastiDzherela ta literaturaPapakin A G Polyaki v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 405 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polyaki v Ukrayini Boldiryev O Shlyahetska Poloniya nad Chornim morem Yugo Zapad Odessika 2006 1 2 tazh pracya vijshla u zhurnali Kur yer Krivbasu 2007 Berezen kviten 208 209 Zhvanko L Vidatni polyaki i Harkiv biogr slovnik 1805 1908 Lyubov Zhvanko Harkiv Zoloti storinki 2018 408 s ISBN 978 966 400 447 0 Manko M O Polska diaspora u misti sumi ta Sumskomu poviti Manko M O Sumi ta sumchani u dokumentah suchasnikiv Kn 3 1655 2010 Sumi Mriya 1 2010 S 197 217 fot ISBN 978 966 566 475 8 Polska gromada v Sumah dva stolittya yednannya dol Sumi interkulturnij dialog Antonina Kohan Alla Akimenko Sumi FOP Sherbina I V 2019 S 6 17 fot ISBN 978 617 7647 18 7 Polyaki v Nizhini biogr dovid Nizhin kultur prosvit spilka gromadyan pol pohodzhennya Aster Centr pol kulturi redkol F F Byelinska golova G Samojlenko V Pugach ta in peredm ta pislyamova G Litvin F Byelinska O Rostovska ta in Nizhin M M Lisenko vid 2015 228 4 s fot Parnikoza I Polski slidi Kiyeva Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Red M Zharkih 25 11 2021 PrimitkiStatistichnij dovidnik Ukrayina v cifrah 2010 Kabuzan V M Ukraincy v mire Dinamika chislennosti i rasseleniya M 2006 http demoscope ru weekly 2004 0173 analit05 php http pop stat mashke org ukraine ethnic2001 htm Pro kilkist ta sklad naselennya Ukrayini za pidsumkami Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 24 travnya 2019 Kabuzan V M Ukraincy v mire dinamika chislennosti i rasseleniya 20 e gody XVIII veka 1989 god Form etn i politicheskih granic ukr etnosa 2013 10 05 u Wayback Machine In t ros istorii RAN M Nauka 2006 658 s u kordonah URSR 1926 roku Perepis 2001 roku Rozpodil naselennya okremih nacionalnostej za inshimi movami krim ridnoyi yakimi volodiyut Perepis naselennya 2001 roku Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 PosilannyaMoj Lwow Arhiv suchasnoyi lvivskoyi polskomovnoyi gazeti Kurier Galicyjski