Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Київське воєводство (лат. Palatinatus Kioviensis, пол. Województwo kijowskie) — адміністративно-територіальна одиниця у складі Великого князівства Литовського (1471—1569) та Корони Польської Речі Посполитої (1569—1793). Існувало в 1471—1793 роках. Створене на основі земель Київського князівства. До 1667 року осідком воєводства був Київ. За умовами Андрусівського перемир'я Річ Посполита втратила більшу частину воєводства та його столицю, але його назва залишилася тією ж. Очолювалося київськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Житомирі. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Станом на 1790 рік площа воєводства становила близько 200 000 км². Населення в 18 столітті нараховувало близько 1 млн осіб.
| Київське воєводство | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Адм. центр | Київ і Житомир | ||
| Країна |  Річ Посполита і  Велике князівство Литовське | ||
| Регіон | Велике князівство Литовське Малопольська провінція | ||
| Населення | |||
| - повне | |||
| Площа | |||
| - повна | 200 000 км² | ||
| Дата заснування | 1471 | ||
| Дата ліквідації | 23 січня 1793 | ||
 | |||
| |||
Початково складалося з 9 повітів, проте до часу ліквідації воєдства їхня кількість скоротилася до 3. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Київського та Ізяславського намісництв Російської імперії. Разом з Брацлавським воєводством та Диким полем у просторіччі називалося Україною. На картах також зустрічається назва Нижня Волинь (лат. Volhynia inferior, фр. Volhynia basse) або Дальня Волинь (лат. Volhynia ulterior).
Положення
Київське воєводство розташоване на Придніпровських височинах і низовинах ; на півночі — Поліська низовина.
Територія Київського воєводства повністю належала до басейну Дніпра. Основні річки на території воєводства — Дніпро, нижня течія Прип'яті та Десни. Ліві притоки Дніпра на території воєводства — Десна, Сула, Ворскла, Псел. Праві притоки — Прип'ять (з Ужем), Тетерів, Рось. У межах воєводства протікала більша частина Інгульця, але гирло його було вже за межами Речі Посполитої — біля Дикого поля, у сфері геополітичних інтересів Війська Запорізького Низового і Кримського ханства.
У XVII—XVIII століттях, після захоплення Московією лівобережної частини воєводства й Києва, воно межувало: на півночі — з Великим князівством Литовським, на заході й південному заході — з Волинським і Подільським воєводствами, на півдні — з Брацлавським воєводством і Диким Полем, на сході — з Гетьманщиною.
Історія
Київське воєводство постало 1471 року у складі Великого князівства Литовського на основі удільного Київського князівства XIV—XV століть після смерті князя Семена Олельковича. Первісно складалося з 9 повітів.
Влітку 1482 року кримський хан Менґлі I Ґерай, за намовлянням московського князя Івана ІІІ, вийшов в похід на Київ. 1 вересня він здобув замок, спалив собори й церкви, взяв в полон багато людей. Під час облоги в полон був захоплений і Київський воєвода Іван Ходкевич з дружиною. Менглі-Гірей в подарунок князю Івану вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і дискос з собору святої Софії. В 1493 році Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. Після цього Київ був майже повністю відбудований.
У XVI—XVII століттях внаслідок військових конфліктів територія Київського воєводства значно зменшилася. Внаслідок литовсько-московської війни 1500—1503 років був втрачений Путивльський повіт. За умовами Люблінської унії 1569 року Київське воєводство (без Мозирського повіту) разом із Волинню, Поділлям та Наддніпрянщиною увійшло до складу Корони Польської Речі Посполитої, водночас Мозирський повіт залишився у Великому князівстві Литовському та увійшов до Мінського воєводства ВКЛ.
У 1592 і 1596 роках Києвом опановували козаки під час повстань під керівництвом Криштофа Косинського та Северина Наливайка.
Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького 1648—1657 років воєводство увійшло до козацької держави Війська Запорозького (України). За умовами Андрусівського перемир'я 1667 року, яке завершувало московсько-польську війну 1654—1667 років, й низки подальших московсько-польських угод, під контроль Московії перейшла задніпровська частина Київського воєводства із Києвом включно. Новим центром Київського воєводства став Житомир.
За умовами другого поділу Польщі 1793 року територія Київського воєводства відійшла до Російської імперії й увійшла до складу Київського намісництва та новоствореного Ізяславського намісництва.
Адміністративний устрій
Адміністративним центром Київського воєводства був Київ, а після його втрати в 1648—1667 роках — Житомир. Первісно воєводство складалося з 9 повітів:
Внаслідок литовсько-московської війни 1500—1503 років московити захопили Путивльський повіт. За умовами Люблінської унії 1569 року Мозирський повіт виокремлений з Київського воєводства та переданий до складу Мінського воєводства Великого князівства Литовського. У 1648—1676 роках внаслідок повстання під проводом Богдана Хмельницького та московсько-польської війни 1654—1667 років, за умовами Андрусівського перемир'я 1667 року й низки подальших московсько-польських угод під контроль Московії перейшла задніпровська частина Київського воєводства із Києвом включно.
Уряди та шляхетське самоврядування
Після 1471 р. Київ став офіційною резиденцією воєвод. Тут розміщувалася воєводська канцелярія і відбувалися засідання київського гродського суду. З перетворенням Великого князівства Литовського на шляхетську республіку у 1566 році, шляхта Київського воєводства дістала право скликання повітових сеймиків, де обговорювала питання, висувані на загальнодержавний (вальний) сейм і обирала своїх депутатів на засідання останнього, а також розв'язувала питання місцевого значення. Послами до сейму від воєводства були:
- Київський єпископ (католицький)
- Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (греко-католицький)
- Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі (православний)
- Київський воєвода
- Київський каштелян
Київські воєводи
Серед київських воєвод найбільш знані: Дмитро Путятич (1492—1505), Костянтин-Василь Острозький (1559—1608), Станіслав Жолкевський (1608-20), Адам Кисіль (1649-53).
Див. також
Примітки
- Pawiński Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym [ 1 Березня 2014 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1886. — Małopolska. T. 1—2.
- Gloger, Zygmunt. Województwo Kijowskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903. https://literat.ug.edu.pl/glogre/0041.htm [ 13 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Likowski, Edward. Dzieje Kościoła unickiego na Litwie i Rusi usi w XVIII i XIX wieku. — Poznań, 1880. — S. 246. https://dlibra.kul.pl/dlibra/show-content/publication/edition/422?id=422 [ 18 Травня 2021 у Wayback Machine.]
- Русина О. В. Київське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київське воєводство |
- Русина О. В. Київське воєводство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
- Київське воєводство [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Кіеўскае ваяводства // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2007. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 90. — . (біл.)
- Gloger Z. Województwo Kijowskie [ 16 Липня 2013 у Wayback Machine.] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- Kijowskie Województwo // Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J. — T. I. — S. 165—168.
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене). — Львів : Світ, 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiyivske voyevodstvo lat Palatinatus Kioviensis pol Wojewodztwo kijowskie administrativno teritorialna odinicya u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo 1471 1569 ta Koroni Polskoyi Rechi Pospolitoyi 1569 1793 Isnuvalo v 1471 1793 rokah Stvorene na osnovi zemel Kiyivskogo knyazivstva Do 1667 roku osidkom voyevodstva buv Kiyiv Za umovami Andrusivskogo peremir ya Rich Pospolita vtratila bilshu chastinu voyevodstva ta jogo stolicyu ale jogo nazva zalishilasya tiyeyu zh Ocholyuvalosya kiyivskimi voyevodami Sejmik voyevodstva zbiravsya u Zhitomiri Malo predstavnictvo iz 3 senatoriv u Senati Rechi Pospolitoyi Stanom na 1790 rik plosha voyevodstva stanovila blizko amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0200000 amp amp amp amp 00 200 000 km Naselennya v 18 stolitti narahovuvalo blizko 1 mln osib Kiyivske voyevodstvo Gerb Adm centr Kiyiv i Zhitomir Krayina Rich Pospolita i Velike knyazivstvo Litovske Region Velike knyazivstvo Litovske Malopolska provinciya Naselennya povne Plosha povna 200 000 km Data zasnuvannya 1471 Data likvidaciyi 23 sichnya 1793 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kiyivske voyevodstvo Pochatkovo skladalosya z 9 povitiv prote do chasu likvidaciyi voyedstva yihnya kilkist skorotilasya do 3 Likvidovane 1793 roku pid chas drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Teritoriya voyevodstva uvijshla do skladu Kiyivskogo ta Izyaslavskogo namisnictv Rosijskoyi imperiyi Razom z Braclavskim voyevodstvom ta Dikim polem u prostorichchi nazivalosya Ukrayinoyu Na kartah takozh zustrichayetsya nazva Nizhnya Volin lat Volhynia inferior fr Volhynia basse abo Dalnya Volin lat Volhynia ulterior Polozhennya Chastina Ukrayini Kiyivske voyevodstvo Ukrainae pars quae Kiovia Palatinatus vulgo dicitur Gijoma Levassera de Boplana vidana mizh 1659 ta 1685 rokom Kiyivske voyevodstvo roztashovane na Pridniprovskih visochinah i nizovinah na pivnochi Poliska nizovina Teritoriya Kiyivskogo voyevodstva povnistyu nalezhala do basejnu Dnipra Osnovni richki na teritoriyi voyevodstva Dnipro nizhnya techiya Prip yati ta Desni Livi pritoki Dnipra na teritoriyi voyevodstva Desna Sula Vorskla Psel Pravi pritoki Prip yat z Uzhem Teteriv Ros U mezhah voyevodstva protikala bilsha chastina Ingulcya ale girlo jogo bulo vzhe za mezhami Rechi Pospolitoyi bilya Dikogo polya u sferi geopolitichnih interesiv Vijska Zaporizkogo Nizovogo i Krimskogo hanstva U XVII XVIII stolittyah pislya zahoplennya Moskoviyeyu livoberezhnoyi chastini voyevodstva j Kiyeva vono mezhuvalo na pivnochi z Velikim knyazivstvom Litovskim na zahodi j pivdennomu zahodi z Volinskim i Podilskim voyevodstvami na pivdni z Braclavskim voyevodstvom i Dikim Polem na shodi z Getmanshinoyu IstoriyaMapa Nizhnya Volin abo Kiyivske voyevodstvo Gijoma Sansona 1665 roku stvorena na osnovi Generalnoyi karti Ukrayini Gijoma Levassera de Boplana 1648 roku Kiyivske voyevodstvo postalo 1471 roku u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo na osnovi udilnogo Kiyivskogo knyazivstva XIV XV stolit pislya smerti knyazya Semena Olelkovicha Pervisno skladalosya z 9 povitiv Vlitku 1482 roku krimskij han Mengli I Geraj za namovlyannyam moskovskogo knyazya Ivana III vijshov v pohid na Kiyiv 1 veresnya vin zdobuv zamok spaliv sobori j cerkvi vzyav v polon bagato lyudej Pid chas oblogi v polon buv zahoplenij i Kiyivskij voyevoda Ivan Hodkevich z druzhinoyu Mengli Girej v podarunok knyazyu Ivanu vislav viz z nagrabovanim dobrom z kiyivskih soboriv i cerkov v tomu chisli ikonostas zolotu chashu i diskos z soboru svyatoyi Sofiyi V 1493 roci Mengli Girej uzhe razom z velikim knyazem moskovskim Ivanom proveli spilnij pohid na Kiyiv i Kiyivshinu Pislya cogo Kiyiv buv majzhe povnistyu vidbudovanij U XVI XVII stolittyah vnaslidok vijskovih konfliktiv teritoriya Kiyivskogo voyevodstva znachno zmenshilasya Vnaslidok litovsko moskovskoyi vijni 1500 1503 rokiv buv vtrachenij Putivlskij povit Za umovami Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Kiyivske voyevodstvo bez Mozirskogo povitu razom iz Volinnyu Podillyam ta Naddnipryanshinoyu uvijshlo do skladu Koroni Polskoyi Rechi Pospolitoyi vodnochas Mozirskij povit zalishivsya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu ta uvijshov do Minskogo voyevodstva VKL U 1592 i 1596 rokah Kiyevom opanovuvali kozaki pid chas povstan pid kerivnictvom Krishtofa Kosinskogo ta Severina Nalivajka Pid chas povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo 1648 1657 rokiv voyevodstvo uvijshlo do kozackoyi derzhavi Vijska Zaporozkogo Ukrayini Za umovami Andrusivskogo peremir ya 1667 roku yake zavershuvalo moskovsko polsku vijnu 1654 1667 rokiv j nizki podalshih moskovsko polskih ugod pid kontrol Moskoviyi perejshla zadniprovska chastina Kiyivskogo voyevodstva iz Kiyevom vklyuchno Novim centrom Kiyivskogo voyevodstva stav Zhitomir Za umovami drugogo podilu Polshi 1793 roku teritoriya Kiyivskogo voyevodstva vidijshla do Rosijskoyi imperiyi j uvijshla do skladu Kiyivskogo namisnictva ta novostvorenogo Izyaslavskogo namisnictva Administrativnij ustrijMapa Braclavske ta Kiyivske voyevodstva Antonio Zatti 1781 rik Administrativnim centrom Kiyivskogo voyevodstva buv Kiyiv a pislya jogo vtrati v 1648 1667 rokah Zhitomir Pervisno voyevodstvo skladalosya z 9 povitiv Kiyivskij povit Zhitomirskij povit Mozirskij povit Vnaslidok litovsko moskovskoyi vijni 1500 1503 rokiv moskoviti zahopili Putivlskij povit Za umovami Lyublinskoyi uniyi 1569 roku Mozirskij povit viokremlenij z Kiyivskogo voyevodstva ta peredanij do skladu Minskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1648 1676 rokah vnaslidok povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo ta moskovsko polskoyi vijni 1654 1667 rokiv za umovami Andrusivskogo peremir ya 1667 roku j nizki podalshih moskovsko polskih ugod pid kontrol Moskoviyi perejshla zadniprovska chastina Kiyivskogo voyevodstva iz Kiyevom vklyuchno Uryadi ta shlyahetske samovryaduvannyaPislya 1471 r Kiyiv stav oficijnoyu rezidenciyeyu voyevod Tut rozmishuvalasya voyevodska kancelyariya i vidbuvalisya zasidannya kiyivskogo grodskogo sudu Z peretvorennyam Velikogo knyazivstva Litovskogo na shlyahetsku respubliku u 1566 roci shlyahta Kiyivskogo voyevodstva distala pravo sklikannya povitovih sejmikiv de obgovoryuvala pitannya visuvani na zagalnoderzhavnij valnij sejm i obirala svoyih deputativ na zasidannya ostannogo a takozh rozv yazuvala pitannya miscevogo znachennya Poslami do sejmu vid voyevodstva buli Kiyivskij yepiskop katolickij Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi greko katolickij Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi pravoslavnij Kiyivskij voyevoda Kiyivskij kashtelyan Kiyivski voyevodi Dokladnishe Kiyivskij voyevoda Sered kiyivskih voyevod najbilsh znani Dmitro Putyatich 1492 1505 Kostyantin Vasil Ostrozkij 1559 1608 Stanislav Zholkevskij 1608 20 Adam Kisil 1649 53 Div takozhGerb Kiyivskogo voyevodstva Kiyivska prikordonna komisiya Velike knyazivstvo RuskePrimitkiPawinski Adolf Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym 1 Bereznya 2014 u Wayback Machine Warszawa Gebethner i Wolff 1886 Malopolska T 1 2 Gloger Zygmunt Wojewodztwo Kijowskie Geografia historyczna ziem dawnej Polski Krakow 1903 https literat ug edu pl glogre 0041 htm 13 Listopada 2020 u Wayback Machine Likowski Edward Dzieje Kosciola unickiego na Litwie i Rusi usi w XVIII i XIX wieku Poznan 1880 S 246 https dlibra kul pl dlibra show content publication edition 422 id 422 18 Travnya 2021 u Wayback Machine Rusina O V Kiyivske voyevodstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kiyivske voyevodstvo Rusina O V Kiyivske voyevodstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Kiyivske voyevodstvo 18 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kieyskae vayavodstva Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya red kal G P Pashkoy galoyny red T U Byalova i insh mastak Z E Gerasimovich 2 e vydanne Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 2007 T 2 Kadecki korpus Yackevich S 90 ISBN 978 985 11 0392 4 bil Gloger Z Wojewodztwo Kijowskie 16 Lipnya 2013 u Wayback Machine Geografia historyczna ziem dawnej Polski Krakow 1903 Kijowskie Wojewodztwo Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S J T I S 165 168 Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990