Коноплі звичайні | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Коноплі звичайні, або посівні (Cánnabis satíva) — вид рослин роду коноплі родини коноплеві (Cannabaceae). Вперше описано Діоскоридом 60 року н. е. Звичайні промислові посівні коноплі не містять наркотичних речовин та широко використовуються для виготовлення тканини, олії, тощо.
Систематика
Попередньо визнаним (англ. preliminary accepted) у Флорі Європи вважається лише один підвид, який раніше вважався видом:
Раніше виділені як вид коноплі дикі (Cannabis ruderalis Janisch.) та різновид коноплі звичайні дикі Cannabis sativa var. spontanea Vavilov віднесені до синонімів.
Багато інших різновидів, запроваджених раніше, останнім часом не визнаються більшістю систематиків
Назви
Сучасною українською науковою назвою рослини є коноплі звичайні, хоча в літературі часто використовується назви коноплі посівні (дослівний переклад латинського видового прикметника) та коноплі корисні — переклад англійського словосполучення useful hemp. Доволі часто трапляється й форма назви в однині — конопля посівна — як наслідок «русифікації» назви[].
Ботанічний опис
Коноплі посівні — однорічна дводомна рослина.
Рослини, що несуть жіночі квітки, називають «матірка», «гайдарак», «гайдурі» або просто коноплі, а чоловічі — «плоскінь», «замашка», «коноплі білі».
Корінь конопель стрижневий, проникає на глибину 1,5 — 2 м. Основна маса коренів розвивається у шарі до 40 см. Коріння плосконі за масою у 2 — 3 рази менше коренів матерки.
Стебло прямостояче, просте, рідше гіллясте, внизу округле, у верхній частині шестигранне, жолобчасте, покрите залозистими волосками. Зазвичай воно досягає 1½ метра заввишки, а у деяких різновидів і набагато більше, так у var. chinensis (китайських конопель) воно буває до 3 — 6 метрів.
Листя довго-черешчате, нижнє — лапчастого-складене з 5 — 7 (рідко 9) вузьких зубчастих по краях листочків; верхні — трилопатеві або цільні. Міжвузля довгі. Нижнє листя розташоване супротивно, верхнє — почергово. При листку розвинені два вільні прилистки.
Цвітіння конопель звичайних (на відміну від поширених дикорослих конопель диких) починається пізніше, у серпні — вересні. Сигналом для початку цвітіння служить значне подовження темної частини доби.
Квітки одностатеві; рослина дводомна, чоловічі рослини зацвітають трохи раніше. Запилюється вітром.
Чоловічі суцвіття (складні китиці або волоті) розміщені на бічних гілках або верхівці стебла; жіночі стиснуто-колосоподібні суцвіття розвиваються у пазусі листків. Чоловічі квітки з п'ятьох сегментів, зеленувато-жовтого кольору, з п'ятьма тичинками, що несуть довгі пиляки з великою кількістю пилку.
Жіночі квітки складаються з однолисткового покриву, маточки з одногнізною зав'яззю та двома ниткоподібними перистими приймочками.
зігнутий, насіння без білка.
Плід — двостулковий горішок світло-сірого забарвлення, часто з мозаїчним малюнком. Діаметр плода 2 — 5 мм. Маса 1000 насінин від 9 до 22 г.
Часто зустрічається здичавілою по засмічених місцях. Дикорослу (або здичавілу) форму донедавна розглядали як самостійний ботанічний вид — коноплі дикі (Cannabis ruderalis )
Відомі сорти конопель посівних (гібриди з коноплями індійськими не включено):
- Mexican (Acapulco gold, Oaxacan, Zacatecas Purple, Guerrero Gold, Michoacan)
- Brazillian (Manga Rosa, Santa Maria)
- Colombian (Colombian Red, Santa Marta Colombian Gold)
- African (Durban, Swazi, Power Plant, Congolese, Malawi Gold, Angolese, Lesothan, Nigerian)
- Thai (Lemon Thai, Juicy Fruit Thai, Chocolate Thai)
- Cambodian
- Haze
- ,
Плоскінь
Пло́скінь — чоловіча рослина конопель. Відрізняється від жіночого формою суцвіттів (волоть), більшим зростом і тонкішим стеблом, менш густим листям. Зізріває на 40-50 днів раніше за жіночі екземпляри. Чоловічі екземпляри конопель мають міцніші і грубіші волокна, тканина з них виходить груба і цупка, але мотузки і линви дуже міцні.
Матірка
Ма́тірка — жіноча рослина конопель. Відрізняється формою суцвіття (короткий складний колос), меншою висотою, товстішим стеблом, густішим листям. Волокна в матірки менш міцні, але придатні для вироблення тканин. З насіння матірки отримують конопляну олію.
Хімічний склад
У насінні конопель міститься 30 — 38 % жирної олії, що складається головним чином з гліцеридів ненасичених жирних кислот (лінолевої, ліноленової та масляної). Знайдено також білки, амінокислоти (гліколь, аланін, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, тирозин, аспаргінову кислоту, трігонеллін, оксипролін та інші), вуглеводи, спирт квебрахт, фенольні сполуки (канабінол та канабідіол) і сліди алкалоїдів.
Застосування
Здавна відомі як корисна дика рослина, їх знали ще єгиптяни за 1500 років до н. е. За свідченнями Геродота, коноплі дикі у великих кількостях збирали скіфські племена Причорномор'я.
Коноплі родом з центральної та західної Азії, вже до початку XX століття вирощувались всюди заради, головним чином, луб'яних волокон. У посівах кількість чоловічих та жіночих рослин приблизно однакова. Порівняно з жіночими рослинами, чоловічі мають тонше стебло, менше листя та раніше дозрівають. Тому частка їх у врожаї різна. Плоскінь дає не більше 33, а матірка — 66 % загального врожаю волокна. Волокно йде на мотузки, шпагат, канати, полотнину, вал, мішковину.
У 60-х роках XX століття коноплі займали 3-е місце серед прядильних рослин після бавовнику та льону.
Відходи прядильного виробництва — клоччя — застосовується для конопачення, упаковки.
Макуха (але не зелена маса) використовується на корм худобі. Свіжоскошена трава конопель викликає у худоби, а особливо у коней, важке отруєння.
Насіння містить олію, що йде в їжу і для малярних фарб. Вона використовується у салатах, для виготовлення кондитерських виробів, випікання хліба тощо. Добувають її холодним пресуванням. У Російській імперії олію з конопель продавали під назвою лампадної олії.
Давні греки з насіння готували особливий напій, що називався νηπενθής (буквально — «той, що долає страждання»).
У медицині вживаються сушені плодоносні верхівки жіночих квіткових гілок рослини або листя, а також настоянка та екстракт з трави.
Солома цінується як підстилка для худоби, бо добре вбирає вологу.
Нині коноплі набули популярності як джерело «легкого наркотику», тому їх культивування зараз проводиться під контролем, а дикорослі зарості знищуються. Дикорослі насадження неодноразово було виявлено на території заповіднику «Медобори» та національного природного парку «Кременецькі гори».
Галерея
- Вирощування конопель
- Насіння
- Волокна з конопель
- Медична конопля
- Пляшка з коноплевою олією
Примітки
- Cannabis sativa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов Н. И., Прокудин Ю. Н. та ін. Определитель высших растений Украины. — Київ: Наукова думка, 1987. — 548 с.
- Див. GRIN
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
- Див. IPNI
- Див. ITIS
- Плоскінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Матірка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Под ред. Борисова М. И. Лекарственные свойства сельскохозяйственных растений. — Мн. : «Ураджай», 1974. — С. 154.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.101
Література
- Коноплі посівні. CANNABIS SATIVA L. [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Губанов І. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России [недоступне посилання]. — М. : КМК, Ин-т технологіческих исследований, 2003. — С. 38. — .
- К. Ф. Блинова, Н. А. Борисова, Г. Б. Гортинский и др; Под ред. К. Ф. Блиновой, Г. П. Яковлева. Ботанико-фармакогностический словарь: Справ. пособие. — Москва : Висшая школа, 1990. — С. 196. — .
Посилання
- Коноплі посівні // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 209-210. — .
- Матірка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 935. — 1000 екз.
- Плоскінь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1399. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konopli zvichajni Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Viddil Magnoliophyta Klas Magnoliopsida Ryad Rozocviti Rosales Rodina Cannabaceae Rid Cannabis L Pidvidi Cannabis sativa subsp indica konopli zvichajni indijski Posilannya Vikishovishe Cannabis sativa EOL 594919 IPNI 306087 2 ITIS 19109 NCBI 3483 Konopli zvichajni abo posivni Cannabis sativa vid roslin rodu konopli rodini konoplevi Cannabaceae Vpershe opisano Dioskoridom 60 roku n e Zvichajni promislovi posivni konopli ne mistyat narkotichnih rechovin ta shiroko vikoristovuyutsya dlya vigotovlennya tkanini oliyi tosho SistematikaPoperedno viznanim angl preliminary accepted u Flori Yevropi vvazhayetsya lishe odin pidvid yakij ranishe vvazhavsya vidom Cannabis sativa subsp indica Lam amp Cronquist konopli zvichajni indijski Ranishe vidileni yak vid konopli diki Cannabis ruderalis Janisch ta riznovid konopli zvichajni diki Cannabis sativa var spontanea Vavilov vidneseni do sinonimiv Bagato inshih riznovidiv zaprovadzhenih ranishe ostannim chasom ne viznayutsya bilshistyu sistematikiv Cannabis sativa subsp intersita Sojak Sojak Cannabis sativa L var indica Lam Cannabis sativa var kafiristanica Vavilov amp Cronquist Cannabis sativa var ruderalis Cannabis sativa var sativa L Cannabis sativa var spontanea VavilovNazviSuchasnoyu ukrayinskoyu naukovoyu nazvoyu roslini ye konopli zvichajni hocha v literaturi chasto vikoristovuyetsya nazvi konopli posivni doslivnij pereklad latinskogo vidovogo prikmetnika ta konopli korisni pereklad anglijskogo slovospoluchennya useful hemp Dovoli chasto traplyayetsya j forma nazvi v odnini konoplya posivna yak naslidok rusifikaciyi nazvi dzherelo Botanichnij opisKonopli posivni odnorichna dvodomna roslina Roslini sho nesut zhinochi kvitki nazivayut matirka gajdarak gajduri abo prosto konopli a cholovichi ploskin zamashka konopli bili Korin konopel strizhnevij pronikaye na glibinu 1 5 2 m Osnovna masa koreniv rozvivayetsya u shari do 40 sm Korinnya ploskoni za masoyu u 2 3 razi menshe koreniv materki Steblo pryamostoyache proste ridshe gillyaste vnizu okrugle u verhnij chastini shestigranne zholobchaste pokrite zalozistimi voloskami Zazvichaj vono dosyagaye 1 metra zavvishki a u deyakih riznovidiv i nabagato bilshe tak u var chinensis kitajskih konopel vono buvaye do 3 6 metriv Listya dovgo chereshchate nizhnye lapchastogo skladene z 5 7 ridko 9 vuzkih zubchastih po krayah listochkiv verhni trilopatevi abo cilni Mizhvuzlya dovgi Nizhnye listya roztashovane suprotivno verhnye pochergovo Pri listku rozvineni dva vilni prilistki Cvitinnya konopel zvichajnih na vidminu vid poshirenih dikoroslih konopel dikih pochinayetsya piznishe u serpni veresni Signalom dlya pochatku cvitinnya sluzhit znachne podovzhennya temnoyi chastini dobi Kvitki odnostatevi roslina dvodomna cholovichi roslini zacvitayut trohi ranishe Zapilyuyetsya vitrom Cholovichi sucvittya skladni kitici abo voloti rozmisheni na bichnih gilkah abo verhivci stebla zhinochi stisnuto kolosopodibni sucvittya rozvivayutsya u pazusi listkiv Cholovichi kvitki z p yatoh segmentiv zelenuvato zhovtogo koloru z p yatma tichinkami sho nesut dovgi pilyaki z velikoyu kilkistyu pilku Zhinochi kvitki skladayutsya z odnolistkovogo pokrivu matochki z odnogniznoyu zav yazzyu ta dvoma nitkopodibnimi peristimi prijmochkami zignutij nasinnya bez bilka Plid dvostulkovij gorishok svitlo sirogo zabarvlennya chasto z mozayichnim malyunkom Diametr ploda 2 5 mm Masa 1000 nasinin vid 9 do 22 g Chasto zustrichayetsya zdichaviloyu po zasmichenih miscyah Dikoroslu abo zdichavilu formu donedavna rozglyadali yak samostijnij botanichnij vid konopli diki Cannabis ruderalis Vidomi sorti konopel posivnih gibridi z konoplyami indijskimi ne vklyucheno Mexican Acapulco gold Oaxacan Zacatecas Purple Guerrero Gold Michoacan Brazillian Manga Rosa Santa Maria Colombian Colombian Red Santa Marta Colombian Gold African Durban Swazi Power Plant Congolese Malawi Gold Angolese Lesothan Nigerian Thai Lemon Thai Juicy Fruit Thai Chocolate Thai Cambodian Haze Ploskin Plo skin cholovicha roslina konopel Vidriznyayetsya vid zhinochogo formoyu sucvittiv volot bilshim zrostom i tonkishim steblom mensh gustim listyam Zizrivaye na 40 50 dniv ranishe za zhinochi ekzemplyari Cholovichi ekzemplyari konopel mayut micnishi i grubishi volokna tkanina z nih vihodit gruba i cupka ale motuzki i linvi duzhe micni Matirka Ma tirka zhinocha roslina konopel Vidriznyayetsya formoyu sucvittya korotkij skladnij kolos menshoyu visotoyu tovstishim steblom gustishim listyam Volokna v matirki mensh micni ale pridatni dlya viroblennya tkanin Z nasinnya matirki otrimuyut konoplyanu oliyu Himichnij skladU nasinni konopel mistitsya 30 38 zhirnoyi oliyi sho skladayetsya golovnim chinom z gliceridiv nenasichenih zhirnih kislot linolevoyi linolenovoyi ta maslyanoyi Znajdeno takozh bilki aminokisloti glikol alanin valin lejcin izolejcin fenilalanin treonin tirozin asparginovu kislotu trigonellin oksiprolin ta inshi vuglevodi spirt kvebraht fenolni spoluki kanabinol ta kanabidiol i slidi alkaloyidiv ZastosuvannyaZdavna vidomi yak korisna dika roslina yih znali she yegiptyani za 1500 rokiv do n e Za svidchennyami Gerodota konopli diki u velikih kilkostyah zbirali skifski plemena Prichornomor ya Konopli rodom z centralnoyi ta zahidnoyi Aziyi vzhe do pochatku XX stolittya viroshuvalis vsyudi zaradi golovnim chinom lub yanih volokon U posivah kilkist cholovichih ta zhinochih roslin priblizno odnakova Porivnyano z zhinochimi roslinami cholovichi mayut tonshe steblo menshe listya ta ranishe dozrivayut Tomu chastka yih u vrozhayi rizna Ploskin daye ne bilshe 33 a matirka 66 zagalnogo vrozhayu volokna Volokno jde na motuzki shpagat kanati polotninu val mishkovinu U 60 h rokah XX stolittya konopli zajmali 3 e misce sered pryadilnih roslin pislya bavovniku ta lonu Vidhodi pryadilnogo virobnictva klochchya zastosovuyetsya dlya konopachennya upakovki Makuha ale ne zelena masa vikoristovuyetsya na korm hudobi Svizhoskoshena trava konopel viklikaye u hudobi a osoblivo u konej vazhke otruyennya Nasinnya mistit oliyu sho jde v yizhu i dlya malyarnih farb Vona vikoristovuyetsya u salatah dlya vigotovlennya konditerskih virobiv vipikannya hliba tosho Dobuvayut yiyi holodnim presuvannyam U Rosijskij imperiyi oliyu z konopel prodavali pid nazvoyu lampadnoyi oliyi Davni greki z nasinnya gotuvali osoblivij napij sho nazivavsya nhpen8hs bukvalno toj sho dolaye strazhdannya U medicini vzhivayutsya susheni plodonosni verhivki zhinochih kvitkovih gilok roslini abo listya a takozh nastoyanka ta ekstrakt z travi Soloma cinuyetsya yak pidstilka dlya hudobi bo dobre vbiraye vologu Nini konopli nabuli populyarnosti yak dzherelo legkogo narkotiku tomu yih kultivuvannya zaraz provoditsya pid kontrolem a dikorosli zarosti znishuyutsya Dikorosli nasadzhennya neodnorazovo bulo viyavleno na teritoriyi zapovidniku Medobori ta nacionalnogo prirodnogo parku Kremenecki gori GalereyaViroshuvannya konopel Nasinnya Volokna z konopel Medichna konoplya Plyashka z konoplevoyu oliyeyuPrimitkiCannabis sativa Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov N I Prokudin Yu N ta in Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy Kiyiv Naukova dumka 1987 548 s Div GRIN Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 26 sichnya 2017 Div IPNI Div ITIS Ploskin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Matirka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pod red Borisova M I Lekarstvennye svojstva selskohozyajstvennyh rastenij Mn Uradzhaj 1974 S 154 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 101LiteraturaKonopli posivni CANNABIS SATIVA L 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Gubanov I A Kiseleva K V Novikov V S Tihomirov V N Illyustrirovannyj opredelitel rastenij Srednej Rossii nedostupne posilannya M KMK In t tehnologicheskih issledovanij 2003 S 38 ISBN 9 87317 128 9 K F Blinova N A Borisova G B Gortinskij i dr Pod red K F Blinovoj G P Yakovleva Botaniko farmakognosticheskij slovar Sprav posobie Moskva Visshaya shkola 1990 S 196 ISBN 5 06000085 0 PosilannyaKonopli posivni Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 209 210 ISBN 5 88500 055 7 Matirka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 935 1000 ekz Ploskin Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1399 1000 ekz