Пам'ятник Адамові Міцкевичу, або колона Адама Міцкевича (пол. Kolumna Adama Mickiewicza we Lwowie) — пам'ятник польському поетові Адаму Міцкевичу, розташований на площі Міцкевича в центрі Львова. Відкритий 30 жовтня 1904 року. Його вважають одним з найкрасивіших пам'ятників Міцкевичу у світі.
Пам'ятник Адамові Міцкевичу у Львові | ||||
---|---|---|---|---|
Загальний вигляд пам'ятника | ||||
49°50′22″ пн. ш. 24°01′47″ сх. д. / 49.8394944° пн. ш. 24.0298722° сх. д. | ||||
Тип | пам'ятник | |||
Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Львів, площа Міцкевича | |||
Скульптор | Антон Попель | |||
Матеріал | граніт і бронза | |||
Висота | 21 м | |||
Засновано | 1904 | |||
Будівництво | 1899 — 1904 | |||
Пам'ятник Адамові Міцкевичу (Львів) (Львів) | ||||
Пам'ятник Адамові Міцкевичу у Вікісховищі |
Висота пам'ятника — 21 м, фігури Міцкевича — 3,3 м.
Проєктування
Хоча за життя найвидатніший польський поет Адам Міцкевич (1798—1855) жодного разу не був у Львові, 1897 року Львівське літературне товариство імені Адама Міцкевича виступило з ініціативою встановлення пам'ятника поетові в рамках підготовки до святкування 100-літнього ювілею від дня його народження. Того ж року створено комітет зі святкування ювілею, а 14 листопада 1897 року в рамках комітету відбулося перше засідання комісії, що мала працювати над ідеєю спорудження пам'ятника. Її очолив Броніслав Радзішевський, віце-президентом став головний редактор «Газети Львівської» Адам Креховецький, а секретарем — Міхал Ролле. 11 лютого 1898 року відбулося друге засідання, а 27 лютого 1898 року Креховецький запропонував зробити пам'ятник у формі колони, що буде гідною «короля духу». Такий проєкт був не тільки оригінальним, а й доволі дорогим, через що впродовж року комісія кілька разів сперечалася щодо майбутнього вигляду монументу.
Розглядали низку пропозицій щодо місця розташування майбутнього пам'ятника: площа Святого Юра, площа Смольки (сучасна пл. Генерала Григоренка), на виході з вулиці 3 травня (сучасна вул. Січових Стрільців), перед входом до будівлі сейму (де зараз пам'ятник Іванові Франку), десь на Гетьманських Валах (проспект Свободи) чи на площі Маріяцькій (площа Міцкевича). Урешті-решт через багато місяців деякі варіанти відкинуто (перед будівлею сейму вирішено поставити пам'ятник Ґолуховському, під Гетьманськими валами протікала річка Полтва, над якою небезпечно було ставити масивний монумент), а комітетові виділено ділянку на площі Маріяцькій (сучасна площа Міцкевича).
Комітет оголосив конкурс, на який прийшло 28 (за іншими даними — 23 або 20) проектів як з польських теренів, так і з-за кордону. Авторам поставлено тільки одну вимогу — основою пам'ятника має бути колона. Журі, до якого ввійшли, серед інших Ципріан Годебський (автор пам'ятника Міцкевичеві у Варшаві), Юліан Макаревич, Ян Стика, Зигмунт Горголевський (проєктант Великого міського театру), Юліуш Гохберґер (директор міського будівництва) винесло вердикт 10 грудня 1898 року. Обрано 3 найкращі проєкти:
- Антона Попеля зі Львова (нагорода: 1000 корон),
- Леона Завейського з Флоренції,
- Вацлава Шимановського з Парижа (обоє отримали по 500 корон).
Монумент авторства Завейського був дуже подібний до того, що переміг, відрізняючись лише дещо більшими розмірами поета з крилатим генієм поезії та п'ятикутною зіркою, що мала бути над колоною. У проекті Шимановського, натомість, скульптура поета з крилатим генієм стояла не внизу, а на самій вершині колони (як, наприклад, статуя Оранти на сучасному Монументі Незалежності в Києві).
Увесь час свого існування комітет (1 травня 1898 року перейменований на комісію) з будівництва пам'ятника збирав кошти, але в перші місяці на заклики пожертвувати будь-які суми відгукнулося небагато людей. По всьому місту поставлено скарбнички, куди можна було кидати гроші, створено «Комітет Пань» (пол. Komitet Pań) для збору коштів серед жінок. Комітет також звертався до львівських профспілок, товариств, організацій, власників крамниць і ресторанів, представників аристократії та багатих єврейських сфер. Проведено низку доброчинних імпрез. По всій Польщі розіслали листи із закликом долучитися до фінансування будівництва пам'ятника.
Першими дали у фонд по 50 корон всі члени комітету. Зі спеціальними концертами для збору коштів виступили, зокрема Александер Міхаловський, хор «Лютня» і Товариство музичне, до Львова виступом також завітала акторка Гелена Моджеєвська, яка довгий час виступала у США. Письменник Генрик Сенкевич передав комітетові всі гроші, отримані зі своїх читань у Львові.
На початках вартість спорудження пам'ятника оцінювали в 60 тисяч корон, однак згодом, після оцінки всіх завершених робіт, зокрема впорядкування площі навколо монументу, ця сума зросла до 200 тисяч. Це була величезна на той час цифра, про що може свідчити те, що за весь 1898 рік фонд зібрав 10 525 корон.
18 травня 1899 року комітет прозвітував про свою діяльність за рік роботи. Оголошено, що А. Попель працює над моделлю пам'ятника (1/3 величини), яка буде представлена громадськості для подальших дискусій. Також повідомлено, що станом на травень 1899 року зібрано 13 557 корон для спорудження пам'ятника.
На початку 1900 року розіслано звернення про допомогу до Львівської міської ради, Галицького сейму, та Польського кола у . Ці звернення були успішними. Міська рада виділила 60 тисяч і ще 9800 корон на будівництво фундаменту, Галицький сейм надав субсидію в розмірі 20 тисяч корон. Ще кільканадцять тисяч зуміли зібрати товариства, організації, банківські установи та різні міста і повіти.
З архівних світлин і газетних статей випливає, що впродовж 1898—1900 років митець постійно допрацьовував форму монумента й невпинно працював над деталями: змінювалася позиція поета, предмет, який тримав Геній, постава ніг, кут повороту голови Міцкевича і навіть його зачіска. 4 травня 1901 року Попель представив у своїй майстерні допрацьований взірець в 1/3 величини. Члени комітету висловили свої зауваження, але затвердили проект.
Комітет тривалий час не міг дійти згоди щодо місця розташування пам'ятника. 18 травня 1901 року керівник міського управління будівництва, інженер Вінцент Равський, після узгодження з професором Гохберґером, висловив думку, що місце на Гельманських Валах невідповідне для побудови пам'ятника, бо «Полтва завадить поставити надійний фундамент». Равський однозначно пропонував ставити пам'ятник на площі Мар'яцькій, однак більшість членів комітету відкинуло цей план, не беручи до уваги аргументи фахівця.
Історія
Ідея побудови пам'ятника Адаму Міцкевичу просувалась польською громадськістю Львова одразу після смерті поета. Все ж таки ця ідея була реалізована набагато пізніше, після того, як у кінці третини XIX століття викрилась спільнота Міцкевича як національного генія польського народу.
10 грудня 1898 року, у рік 100-ліття з дня народження поета, були оголошені результати конкурсу, в якому брали участь 28 проектів побудови пам'ятника у Львові. Переміг проект Антона Суліми Попеля, який втілив концепцію письменника Адама Креховецького: оригінальність полягала в тому, що пам'ятник мав форму колони, і цим відрізнявся від монументів Міцкевичу у Варшаві і Кракові (обидва — 1898). На кінцевий проект, очевидно, вплинув Віденський пам'ятник Міцкевичу (1896): у фігурі поета був повторений жест правої руки, застиглої в повітрі. Саме цей жест пов'язав у львівському пам'ятнику фігури поета і ангела, що літав з лірою. Діагональний ритм композиції підкреслять пересічними прямими: ліве крило ангела — ліра — драпірування плаща поета; праве крило — нога ангела. Вертикалі (торс — драпірування ангела, фігура поета) в поєднанні з діагоналями створюють композиційну гармонію скульптурної пари.
Колона Міцкевича повинна була розташовуватися на межі Марійської (інакше — Мар'яцькою, сьогодні пл. Міцкевича) площі і Гетьманських Валів (проспект Свободи), де вона б інакше сприймалася в просторі, знаменуючи початок головної алеї та створюючи вісь колона — Оперний театр. У 1903 році вже проводилися земляні роботи, готувалася укладання фундаменту під гранітні блоки, коли розлилася укладена в цьому місці під землю Полтва. Річка змусила прийняти радикальне рішення перенести місце будівництва колони Міцкевича в центр площі, де вже перебували фонтан і скульптура Богоматері. Через побоювання нового розливу Полтви на місце будівництва звозили багато піску через що деякий час площа називали «львівською Сахарою».
Колона була збудована із граніту, добутого недалеко від Мілану. Сьогодні, покрита зеленуватою патиною скульптурна група вдало поєднується з фоном матеріалу колони, м'яким, вохристо-рожевим з зеленим відтінком.
Колона Міцкевича спочатку домінувала в просторі, виступаючи як організуюча ланка площі, на якій переважали триповерхові будівлі в дусі еклектики. У 1909 році було споруджено монументальний будинок на розі площі і вулиці Коперника. Ще більшу конкуренцію пам'ятника як домінанту площі склав перший львівський «хмарочос» — дім Шпрехера (1921).
Відкриття 30 жовтня 1904 року пам'ятника вмістило в собі велике національно-культурне значення для польської влади Львова.
Цікавинка
Якщо від тильного боку пам'ятника відійти на кілька метрів у східному напрямку (в бік початку вулиці Валової), то можна побачити кумедну деталь пам'ятника — «босі ноги крилатого генія» (див. фото). Невідомо, чи ця жартівлива цікавинка була задумана автором пам'ятника, чи ні, але вона пом'якшує строгість та велич цілої композиції. Можливо, саме завдяки цьому для львів'ян, з їхньою особливою вдачею та менталітетом, Міцкевич завжди був «своїм».
Див. також
Джерела
- // Nowości Illustrowane. — 1908. — nr 19. — S. 2. (пол.)
- Adamowi Mickiewiczowi — Lwów // Nowości Illustrowane. — 1904. — nr 6. — S. 6—7. (пол.)
- Роман Масик. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Міцкевича — пам'ятник Адамові Міцкевичу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 13 листопада 2022.
- Роман Масик. Проєкт «Інтерактивний Львів»: урочисте відкриття пам'ятника Адаму Міцкевичу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.
Посилання
- Пам'ятник А. Міцкевичу. castles.com.ua. Замки і храми України. оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 13 листопада 2022.
- Jurij Smirnow. . lwow.eu (пол.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 13 листопада 2022.
- Danuta B. Łomaczewska. Lwowski pomnik Adama Mickiewicza. lwow.eu (пол.). оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 13 листопада 2022.
- Piotr Marek Stański (2004). Stulecie lwowskiej Kolumny Mickiewicza. lwow.eu (пол.). Semper fidelis. оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 13 листопада 2022.
- Проєкт «Міський медіаархів»: пам'ятник Адаму Міцкевичу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
- Проєкт «Міський медіаархів»: площа Міцкевича. Пам'ятник Адаму Міцкевичу. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 13 листопада 2022.
- . 3dmaps.com.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 13 листопада 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pam yatnik Adamovi Mickevichu Pam yatnik Adamovi Mickevichu abo kolona Adama Mickevicha pol Kolumna Adama Mickiewicza we Lwowie pam yatnik polskomu poetovi Adamu Mickevichu roztashovanij na ploshi Mickevicha v centri Lvova Vidkritij 30 zhovtnya 1904 roku Jogo vvazhayut odnim z najkrasivishih pam yatnikiv Mickevichu u sviti Pam yatnik Adamovi Mickevichu u LvoviZagalnij viglyad pam yatnika49 50 22 pn sh 24 01 47 sh d 49 8394944 pn sh 24 0298722 sh d 49 8394944 24 0298722Tip pam yatnikStatus spadshini Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannya Lviv plosha MickevichaSkulptor Anton PopelMaterial granit i bronzaVisota 21 mZasnovano 1904Budivnictvo 1899 1904Pam yatnik Adamovi Mickevichu Lviv Lviv Pam yatnik Adamovi Mickevichu u Vikishovishi Visota pam yatnika 21 m figuri Mickevicha 3 3 m ProyektuvannyaHocha za zhittya najvidatnishij polskij poet Adam Mickevich 1798 1855 zhodnogo razu ne buv u Lvovi 1897 roku Lvivske literaturne tovaristvo imeni Adama Mickevicha vistupilo z iniciativoyu vstanovlennya pam yatnika poetovi v ramkah pidgotovki do svyatkuvannya 100 litnogo yuvileyu vid dnya jogo narodzhennya Togo zh roku stvoreno komitet zi svyatkuvannya yuvileyu a 14 listopada 1897 roku v ramkah komitetu vidbulosya pershe zasidannya komisiyi sho mala pracyuvati nad ideyeyu sporudzhennya pam yatnika Yiyi ocholiv Bronislav Radzishevskij vice prezidentom stav golovnij redaktor Gazeti Lvivskoyi Adam Krehoveckij a sekretarem Mihal Rolle 11 lyutogo 1898 roku vidbulosya druge zasidannya a 27 lyutogo 1898 roku Krehoveckij zaproponuvav zrobiti pam yatnik u formi koloni sho bude gidnoyu korolya duhu Takij proyekt buv ne tilki originalnim a j dovoli dorogim cherez sho vprodovzh roku komisiya kilka raziv sperechalasya shodo majbutnogo viglyadu monumentu Rozglyadali nizku propozicij shodo miscya roztashuvannya majbutnogo pam yatnika plosha Svyatogo Yura plosha Smolki suchasna pl Generala Grigorenka na vihodi z vulici 3 travnya suchasna vul Sichovih Strilciv pered vhodom do budivli sejmu de zaraz pam yatnik Ivanovi Franku des na Getmanskih Valah prospekt Svobodi chi na ploshi Mariyackij plosha Mickevicha Ureshti resht cherez bagato misyaciv deyaki varianti vidkinuto pered budivleyu sejmu virisheno postaviti pam yatnik Goluhovskomu pid Getmanskimi valami protikala richka Poltva nad yakoyu nebezpechno bulo staviti masivnij monument a komitetovi vidileno dilyanku na ploshi Mariyackij suchasna plosha Mickevicha Komitet ogolosiv konkurs na yakij prijshlo 28 za inshimi danimi 23 abo 20 proektiv yak z polskih tereniv tak i z za kordonu Avtoram postavleno tilki odnu vimogu osnovoyu pam yatnika maye buti kolona Zhuri do yakogo vvijshli sered inshih Ciprian Godebskij avtor pam yatnika Mickevichevi u Varshavi Yulian Makarevich Yan Stika Zigmunt Gorgolevskij proyektant Velikogo miskogo teatru Yuliush Gohberger direktor miskogo budivnictva vineslo verdikt 10 grudnya 1898 roku Obrano 3 najkrashi proyekti Antona Popelya zi Lvova nagoroda 1000 koron Leona Zavejskogo z Florenciyi Vaclava Shimanovskogo z Parizha oboye otrimali po 500 koron Monument avtorstva Zavejskogo buv duzhe podibnij do togo sho peremig vidriznyayuchis lishe desho bilshimi rozmirami poeta z krilatim geniyem poeziyi ta p yatikutnoyu zirkoyu sho mala buti nad kolonoyu U proekti Shimanovskogo natomist skulptura poeta z krilatim geniyem stoyala ne vnizu a na samij vershini koloni yak napriklad statuya Oranti na suchasnomu Monumenti Nezalezhnosti v Kiyevi Litografiya 1915 roku Uves chas svogo isnuvannya komitet 1 travnya 1898 roku perejmenovanij na komisiyu z budivnictva pam yatnika zbirav koshti ale v pershi misyaci na zakliki pozhertvuvati bud yaki sumi vidguknulosya nebagato lyudej Po vsomu mistu postavleno skarbnichki kudi mozhna bulo kidati groshi stvoreno Komitet Pan pol Komitet Pan dlya zboru koshtiv sered zhinok Komitet takozh zvertavsya do lvivskih profspilok tovaristv organizacij vlasnikiv kramnic i restoraniv predstavnikiv aristokratiyi ta bagatih yevrejskih sfer Provedeno nizku dobrochinnih imprez Po vsij Polshi rozislali listi iz zaklikom doluchitisya do finansuvannya budivnictva pam yatnika Pershimi dali u fond po 50 koron vsi chleni komitetu Zi specialnimi koncertami dlya zboru koshtiv vistupili zokrema Aleksander Mihalovskij hor Lyutnya i Tovaristvo muzichne do Lvova vistupom takozh zavitala aktorka Gelena Modzheyevska yaka dovgij chas vistupala u SShA Pismennik Genrik Senkevich peredav komitetovi vsi groshi otrimani zi svoyih chitan u Lvovi Na pochatkah vartist sporudzhennya pam yatnika ocinyuvali v 60 tisyach koron odnak zgodom pislya ocinki vsih zavershenih robit zokrema vporyadkuvannya ploshi navkolo monumentu cya suma zrosla do 200 tisyach Ce bula velichezna na toj chas cifra pro sho mozhe svidchiti te sho za ves 1898 rik fond zibrav 10 525 koron 18 travnya 1899 roku komitet prozvituvav pro svoyu diyalnist za rik roboti Ogolosheno sho A Popel pracyuye nad modellyu pam yatnika 1 3 velichini yaka bude predstavlena gromadskosti dlya podalshih diskusij Takozh povidomleno sho stanom na traven 1899 roku zibrano 13 557 koron dlya sporudzhennya pam yatnika Na pochatku 1900 roku rozislano zvernennya pro dopomogu do Lvivskoyi miskoyi radi Galickogo sejmu ta Polskogo kola u Ci zvernennya buli uspishnimi Miska rada vidilila 60 tisyach i she 9800 koron na budivnictvo fundamentu Galickij sejm nadav subsidiyu v rozmiri 20 tisyach koron She kilkanadcyat tisyach zumili zibrati tovaristva organizaciyi bankivski ustanovi ta rizni mista i poviti Nogi krilatogo geniya Z arhivnih svitlin i gazetnih statej viplivaye sho vprodovzh 1898 1900 rokiv mitec postijno dopracovuvav formu monumenta j nevpinno pracyuvav nad detalyami zminyuvalasya poziciya poeta predmet yakij trimav Genij postava nig kut povorotu golovi Mickevicha i navit jogo zachiska 4 travnya 1901 roku Popel predstaviv u svoyij majsterni dopracovanij vzirec v 1 3 velichini Chleni komitetu vislovili svoyi zauvazhennya ale zatverdili proekt Komitet trivalij chas ne mig dijti zgodi shodo miscya roztashuvannya pam yatnika 18 travnya 1901 roku kerivnik miskogo upravlinnya budivnictva inzhener Vincent Ravskij pislya uzgodzhennya z profesorom Gohbergerom visloviv dumku sho misce na Gelmanskih Valah nevidpovidne dlya pobudovi pam yatnika bo Poltva zavadit postaviti nadijnij fundament Ravskij odnoznachno proponuvav staviti pam yatnik na ploshi Mar yackij odnak bilshist chleniv komitetu vidkinulo cej plan ne beruchi do uvagi argumenti fahivcya IstoriyaIdeya pobudovi pam yatnika Adamu Mickevichu prosuvalas polskoyu gromadskistyu Lvova odrazu pislya smerti poeta Vse zh taki cya ideya bula realizovana nabagato piznishe pislya togo yak u kinci tretini XIX stolittya vikrilas spilnota Mickevicha yak nacionalnogo geniya polskogo narodu 10 grudnya 1898 roku u rik 100 littya z dnya narodzhennya poeta buli ogolosheni rezultati konkursu v yakomu brali uchast 28 proektiv pobudovi pam yatnika u Lvovi Peremig proekt Antona Sulimi Popelya yakij vtiliv koncepciyu pismennika Adama Krehoveckogo originalnist polyagala v tomu sho pam yatnik mav formu koloni i cim vidriznyavsya vid monumentiv Mickevichu u Varshavi i Krakovi obidva 1898 Na kincevij proekt ochevidno vplinuv Videnskij pam yatnik Mickevichu 1896 u figuri poeta buv povtorenij zhest pravoyi ruki zastigloyi v povitri Same cej zhest pov yazav u lvivskomu pam yatniku figuri poeta i angela sho litav z liroyu Diagonalnij ritm kompoziciyi pidkreslyat peresichnimi pryamimi live krilo angela lira drapiruvannya plasha poeta prave krilo noga angela Vertikali tors drapiruvannya angela figura poeta v poyednanni z diagonalyami stvoryuyut kompozicijnu garmoniyu skulpturnoyi pari Kolona Mickevicha povinna bula roztashovuvatisya na mezhi Marijskoyi inakshe Mar yackoyu sogodni pl Mickevicha ploshi i Getmanskih Valiv prospekt Svobodi de vona b inakshe sprijmalasya v prostori znamenuyuchi pochatok golovnoyi aleyi ta stvoryuyuchi vis kolona Opernij teatr U 1903 roci vzhe provodilisya zemlyani roboti gotuvalasya ukladannya fundamentu pid granitni bloki koli rozlilasya ukladena v comu misci pid zemlyu Poltva Richka zmusila prijnyati radikalne rishennya perenesti misce budivnictva koloni Mickevicha v centr ploshi de vzhe perebuvali fontan i skulptura Bogomateri Cherez poboyuvannya novogo rozlivu Poltvi na misce budivnictva zvozili bagato pisku cherez sho deyakij chas plosha nazivali lvivskoyu Saharoyu Kolona bula zbudovana iz granitu dobutogo nedaleko vid Milanu Sogodni pokrita zelenuvatoyu patinoyu skulpturna grupa vdalo poyednuyetsya z fonom materialu koloni m yakim vohristo rozhevim z zelenim vidtinkom Kolona Mickevicha spochatku dominuvala v prostori vistupayuchi yak organizuyucha lanka ploshi na yakij perevazhali tripoverhovi budivli v dusi eklektiki U 1909 roci bulo sporudzheno monumentalnij budinok na rozi ploshi i vulici Kopernika She bilshu konkurenciyu pam yatnika yak dominantu ploshi sklav pershij lvivskij hmarochos dim Shprehera 1921 Vidkrittya 30 zhovtnya 1904 roku pam yatnika vmistilo v sobi velike nacionalno kulturne znachennya dlya polskoyi vladi Lvova CikavinkaYaksho vid tilnogo boku pam yatnika vidijti na kilka metriv u shidnomu napryamku v bik pochatku vulici Valovoyi to mozhna pobachiti kumednu detal pam yatnika bosi nogi krilatogo geniya div foto Nevidomo chi cya zhartivliva cikavinka bula zadumana avtorom pam yatnika chi ni ale vona pom yakshuye strogist ta velich ciloyi kompoziciyi Mozhlivo same zavdyaki comu dlya lviv yan z yihnoyu osoblivoyu vdacheyu ta mentalitetom Mickevich zavzhdi buv svoyim Div takozhPam yatnik Adamovi Mickevichu Ivano Frankivsk Pam yatnik Adamovi Mickevichu Vilnyus Dzherela Nowosci Illustrowane 1908 nr 19 S 2 pol Adamowi Mickiewiczowi Lwow Nowosci Illustrowane 1904 nr 6 S 6 7 pol Roman Masik Proyekt Interaktivnij Lviv pl Mickevicha pam yatnik Adamovi Mickevichu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 13 listopada 2022 Roman Masik Proyekt Interaktivnij Lviv urochiste vidkrittya pam yatnika Adamu Mickevichu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 9 grudnya 2021 Procitovano 13 listopada 2022 PosilannyaPam yatnik Mickevichu u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Pam yatnik Mickevichu u Vikishovishi Pam yatnik A Mickevichu castles com ua Zamki i hrami Ukrayini originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 13 listopada 2022 Jurij Smirnow lwow eu pol Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 13 listopada 2022 Danuta B Lomaczewska Lwowski pomnik Adama Mickiewicza lwow eu pol originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 13 listopada 2022 Piotr Marek Stanski 2004 Stulecie lwowskiej Kolumny Mickiewicza lwow eu pol Semper fidelis originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 13 listopada 2022 Proyekt Miskij mediaarhiv pam yatnik Adamu Mickevichu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 4 chervnya 2022 Procitovano 13 listopada 2022 Proyekt Miskij mediaarhiv plosha Mickevicha Pam yatnik Adamu Mickevichu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 13 listopada 2022 3dmaps com ua Arhiv originalu za 25 lyutogo 2019 Procitovano 13 listopada 2022