Адам Креховецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Креховецький.

Адам Креховецький (пол. Adam Krechowiecki; 1850–1919) — польський письменник, драматург, перекладач і критик. Жив та працював у Львові. Був серед ініціаторів спорудження пам'ятника Адаму Міцкевичу у Львові.

Адам Креховецький
Народився	6 січня 1850(1850-01-06) Бережинці, Теофіпольський район, Україна
Помер	13 червня 1919(1919-06-13) (69 років) Львів, Польська Республіка
Поховання	Личаківський цвинтар^[1]
Країна	Республіка Польща
Діяльність	письменник, літературний критик, публіцист
Alma mater	ЛНУ ім. І. Франка
Знання мов	польська
Рід	^d
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився у селі Бережинці (нині у Теофіпольському районі Хмельницької області) в сім'ї заможного землевласника Яна Креховецького. Закінчив Житомирську гімназію. Вивчав право у Львівському університеті (1869–73 роки). Потім у Київському університеті.

Працював у Галицькому намісництві, був членом театральної комісії Крайового відділу Галицького крайового сейму. У 1883—1918 працював редактором часопису «Gazeta Lwowska» та його додатка «Przewodnik Naukowy i Literacki». Був співзасновником Літературного товариства ім. А. Міцкевича (1866). З 1901 року — голова Товариства польських журналістів. Один із ініціаторів зведення у Львові пам'ятника А. Міцкевичу (запропонував спорудити його у вигляді колони). Брав активну участь у зборі пожертв на будівництво й проведенні конкурсу про­ектів.

Досліджував творчість Ю. Крашевського, А. Міцкевича, Я. Захаріясевича, З. Качковсь­кого. Дружив з Генриком Сенкевичем, під вплив якого створив ряд своїх творів. Автор історичних і суспільно-побутових романів «Starosta zygwulski» (1871), «Veto!» (1889), «Szary Wilk» (1892), «Najmlodsi» (1894), «Rdza» (1898), «Fiat lux!» (1901), «Amen» (1911); драматичних творів «Jeden dzień» (1902), «My» (1907), «Syn królewski» (1908). Публікувався під псевдонімами Adam Bukatko, Kazimierz Pręcki, Wlatyslaw Danilowicz. Відомий як перекладач німецької поезії.

Похований у родинній гробниці на 68 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки

1. Cmentarz Łyczakowski we Lwowie — С. 279.
   d:Track:Q63568307
2. Олена АРКУША. «МИ НЕ ЗНАЄМО КОРДОНІВ»: МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ ПОЛЬСЬКИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ ЗЛАМУ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ ЩОДО УКРАЇНЦІВ [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.]
3. . Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
4. . Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.

Посилання

• А. М. Козицький Адам Креховецький [ 25 червня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України [електронний ресурс] / гол. редкол.: Дзюба І. М., Жуковський А. І., Железняк М. Г. та ін.; НАН України, Інститут енциклопедичних досліджень. Київ, 2014 (вебсайт).