Пам'ятка садово-паркового мистецтва — історико-культурна пам'ятка, що органічно включає у свій склад рослини, особливості ландшафту (пагорби, джерела води та водоспади, долини струмків чи річок, каміння, скелі, дальні пейзажні перспективи, іноді заболочені ділянки), архітектурні споруди, скульптури, квітники
Історичні дані
Садово-паркове мистецтво має давню історію. Його виникнення сягає у глиб віків і є ознакою цивілізації, окультурення природного середовища. Садово-паркове мистецтво належить до синтетичних видів мистецтв і є одним з найбільш складних і трудомістких, адже оперує водночас з неживими речами і живими істотами — рослинами.
Як кожна жива істота, парк має народження, етапи становлення, розквіт і смерть. На вигляд парку значно впливають примхи володарів, природні буревії, зміни мод, наявність догляду чи його відсутність, соціальні катастрофи. Дерева мають свій вік існування. Якщо парку пощастить і догляд відбувається протягом століть, мертві дерева заміняють аналогами.
Сад і парк
Поняття «сад» і «парк» недалеко відійшли один від одного і часто бувають замінниками один одного. Але вони мають різні функції і досить самостійні об'єкти людської діяльності.
- Сад — переважно сільськогосподарський об'єкт для вирощування і отримання фруктів і ягід.
- Парк — переважно мистецький об'єкт з особливим розплануванням, включенням різних архітектурних споруд від малих архітектурних форм (альтанки, павільйони) до палаців, театрів, стадіонів, різних спортивних майданчиків. Частка історичних парків мала у своєму складі і ділянку плодового саду (плодовий сад та горо́д у замку Віландрі, в парку Во ле Віконт, Франція; в парках передмість Санкт-Петербургу; італійський парк 17 ст. в Підгорецькому замку, Україна, мав ділянку виноградника). В сучасних парках від цих настанов зазвичай відходять, а функції плодового саду і парку — розмежовують.
Перехід у склад пам'яток
Сади досить швидко перейшли у склад пам'яток. В Стародавній Греції штучно створений сад швидко наблизився до статусу священого гаю. Навіть якщо сад не мав статусу священого гаю, якась споруда в ньому ставала його візитівкою і надавала статусу пам'ятки. Так вийшло з садами Академії у Афінах.
Назва йде від імені міфічного героя Академа. Той допоміг братам — близнюкам Кастору і Поллуксу — визволити з неволі царівну Європу. За легендою Академ був похований саме в цьому саду. Сад Академа обрали своєю резиденцією філософи. Саме тут гуляв і вів диспути разом з учнями і послідовниками філософ Платон (427–347 рр. до н. е.) Філософська школа навіть отримала назву періпатетиків — тобто мандруючих по саду. Школа отримала назву Академія. Навіть згадка про зниклий сад робила його пам'яткою культури, філософії, європейської античної цивілізації взагалі.
Зміни парку Версаль
Частіше було навпаки навіть з доглянутими і відомими парками. Так, парк Версаль почав змінювати свій вигляд вже через тридцять років експлуатації. Частка дерев, висаджених нашвидкуруч, просто засохла. Надміру сильне втручання в життєдіяльність рослин, енергійне вистригання кущів і дерев, збіднення ґрунтів — не сприяло їх збереженню. Почалося скорочення ділянок саду. За припущеннями. первісна площа парку в Версалі сягала 1.700 га. Територію парку Версаль в 20 ст. обмежили в 600 га. Це скорочення території у три рази, хоча грандіозні перспективи історичного парку — збережені.
Ще більші зміни відбулися в його рослинному складі. Сухі дерева вирубали. У 18 столітті декілька первісних видів рослин просто замінили на нові і часто з інших географічних зон. Так, наприкінці 18 ст. парк Версаль отримав нові ділянки з рослинами Північної Америки, яких не було тут за часів Андре Ленотра, та й не могло тоді бути. Клен гостролистий, висаджений у парку, повів себе як в природі. Він давав пророщення 95-97 відсотків власного насіння. З'явилися нові кленові гаї, а інші дерева були просто витіснені геть.
Ще більше змін відбулося від природних буревіїв. У грудні 1999 р. над Францією лютували два урагани. Руйнації захопили територію у 70 відсотків країни. Національне бюро лісового господарства Франції зафіксувало загибель приблизно 30.000.000 дерев країни. В історичних ділянках парку Версаль було вирвано з корінням і повалено 10.000 дерев. Відновлення історичного вигляду цих ділянок розтягнеться на 100–150 років.
Не кращим був стан і в інших парках. Надзвичайне пошкодження від урагану мав і історичний Лефортовський гай у Москві на початку 20 століття. Для багатьох історичних садів і парків у СРСР прийшов кінець існування через відсутність догляду, два розпади країни у 1917 і 1991 роках, катастрофічну історію впродовж 74 років . Дикий капіталізм, доба запровадження нової ринкової економіки тільки у Донецькій області призвела до загибелі 15 парків, і це — в умовах відсутності війни.
Гравюри з історичними краєвидами парку Версаль
- Версаль, Менажерея — приміщення для рідкісних і екзотичних птахів.
- Лабіринт в парку Версаль, план.
- Первісний партер, 1674 рік.
- Фонтан Аполлон.
Сади Відродження, маньєризму, бароко
Традиція створення садів як місць шляхетного дозвілля, філософських бесід, поетичних змагань, театральних вистав відродили в добу Відродження в Італії. Навіть невеликі спочатку сади отримали власне розпланування, були прикрашені невеликими фонтанами, скульптурами, лавами, галявинами. Меморіального значення на честь родини Медічі набув садок при віллі Поджо а Кайано. Для створення вілли запросили відомого архітектора Джуліано да Сагнгалло. Споруда мала характер перехідної доби і компромісно поєднувала італійську будівельну традицію з елементами давньоримської архітектури (аркада цокольного поверху, портик з трикутним фронтоном). Часто архітектор виступав і як проектант саду, і як садівник.
Меморіального характеру набув і сад Боболі, що мав декілька ділянок садів, створених у різні десятиліття. Сади Боболі стали школою для флорентійських скульпторів, де працювали Бертольдо ди Джованні, Мікеланджело Буонаротті та інші.
- Вигляд садів Боболі від палацу, Флоренція.
- Сади боболі у 18 ст., план.
- Первісне розташування палацу Пітті до перебудов і сад доби Відродження, історична частина.
- Сади Боболі, барокова ділянка.
Сади доби маньєризму 16 ст. — уславлена сторінка садівництва Західної Європи. Вони зачно розвинули садові традиції доби відродження, виробили свій тип садово-паркового ансамблю і дали перші їх величні зразки. Сади доби маньєризму надзвичайно вплинули на подальший розвиток садово-паркового мистецтва доби бароко 17-18 століть в різних куточках не тільки Європи, а й світу (сади бароко в Ісландії, сад бароко в Пекіні при палаці китайського імператора, сад бароко лікаря Бідлоо в Москві тощо). В 20 столітті в північній Італії з використанням стилістики маньєризму створений (архітектор Томазо Бузи (1900–1981), Умбрія), де розвинені традиції італійського саду добарокової доби (парк Бомарцо).
- Сад доби маньєризму Бомарцо, Італія, павільйон.
- Сад Бомарцо, Слон і вази.
- Паркова лава.
- Сад Бомарцо, невеликий храм.
Як пам'ятки вельможним особам розглядалися відомі сади бароко вже у 17-18 ст. (Версаль пов'язаний з королем Луї XIV, Петергоф (палацово-парковий ансамбль) — з царем Петром І, сад у Варшаві — з міністром Генріхом Брюлем). В 19 ст. сади отримують статус історичних пам'яток, часто без прямої залежності від вельможних володарів, бо мистецька вартість деяких садів і парків отримала самостійне значення (сад Хет Лоо, Голландія, сад Лазенківського палацу,Польща, сад бароко замку Во ле Віконт, Франція, сади Несвізького замку, Білорусь) З архівів вийняли історичні плани садів, за якими розпочата їх реставрація чи відновлення первісного розпланування (квітник саду при палаці Монплезір, Петергоф, сад Рундальського палацу , Латвія).
center>
- Парк Рундальського палацу, парковий павільйон.
- Парк Рундальського палацу, відновлення.
- Рундальський палац, парковий фасад.
- Центральна алея саду Рундальського палацу.
Усвідомлення мистецької вартості окремих садів минулого припало на добу 19 століття, ішло як відновлення садів минулого, відновлення їх до майже первісного вигляду (Хет Лоо, Во ле Віконт), так йшло і знищення унікальних садово-паркових ансамблів, серед яких:
- Сад лікаря Бідлоо в Москві
- Садибні сади ландшафтного дизайнера 18 ст. Філіпа Пермякова
- Італійський парк (Підгірці)
- Замковий сад (Жовква)
- Сад при палаці Мезон Лаффіт, Франція
- Сад Ружанського палацу, Білорусь та низка інших.
Реставрації розкопаних садів міста Помпеї
В 20 ст. прийшли до можливості відтворення давно зниклих садів Помпей. Засипані вулканічним попелом рослини садів і мертві істоти при віллах створювали порожнини. Італійські дослідники дійшли висновку, що можна заповнити ці порожнини рідким гіпсом. Дослідження отриманих зліпків дали зразки коренів рослин, що використовувались в садах загиблого міста Помпеї. За типом коренів розпізнали рослини. При консервації та частковому відновленні вілл і садів у Помпеях ділянки колишніх садів відновлені сучасними рослинами, якщо їх аналоги віднайдені в сучасності.
Парк в Асканії Новій
Парк був закладений у 1885–1887 роках. Його композиції створив пейзажист дю Френ. Умови існування для більшості дерев у степу на півдні України були і залишаються екстремальними (діапазон температур впродовж року сягає 70 °C. Взимку трапляються морози у — −32.) Територія штучно створеного парку дорівнює 25 га. Через посушливо-спеповий клімат — пейзажний парк поливний, створено і декілька штучних ставків. Головні породи в парку — дуб, акація, тополя, яловець, сосна кримська, верба, в тому числі і вавилонська. Екзотичні рослини часто гинуть через морози взимку і посухи літом, тому заміняються.
Парк увійшов у державний заповідник, де також діброва, лісостеп, степові неорані ділянки, розплідники, експериментальні ділянки тощо. Парк не існує сам по собі. Для відвідин створена відповідна експозиційна зона — з галявинами, ставками, рослинами, що акліматизовані ще в старому ботанічному саду, створені і спортивні майданчики. Створені тут і штучні пагорби, верхівки яких слугують пунктами спостережень за краєвидами, тваринами заповідника, його птахами. А доступ у неораний степ — лише для науковців.
- Рябчик великий, або шаховий.
- Антилопа канна в Асканії Новій.
- Американський бізон і теля в степовій зоні заповідника.
Консервація в історичних парках-пам'ятках
Консервація — перший етап відновлювальних робіт у парках. Йде догляд за його станом, збереження існуючої просторово-розпланувальної композиції і її частин, ремонт і відновлення збережених архітектурних споруд, санітарні вирубки і лікування рослинних хвороб, дотримуються охоронний режим і запобігання подальших небажаних змін історичного вигляду парку.
Див. також
Джерела
- Grimal P. Les Gardins Romains. Paris 1984.
- Grimal P. L'art des Gardins. Paris 1964.
- jashemski W. E. The Gardins of Pompei, Herculanum and the vsllad destroyed by Vesuvius, 2 vol New York, 1979.
- Сергеенко М. Е. «Садоводство в Древней Италии», Учёные записки ЛГУ, № 142, 1956.
- Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988.
- Терасований сад у Підгірцях, Іван Родічкін, Ольга Родічкіна. Старовинні маєтки України. — К.: Мистецтво, 2009, 384 с.
- Каптерева Т., Быков, Світлини парків Львова.
- Бадалов П. П. Дендропарк «Веселі Боковеньки». Дніпропетровськ, 1978.
- Єна В. Г., Твердохлєбов І. Т., Шантирь С. П. Південний берег Криму: Путівник. — Сімферополь: Бізнес-Інформ, 1996. — 303 с — .
Посилання
- Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatka sadovo parkovogo mistectva istoriko kulturna pam yatka sho organichno vklyuchaye u svij sklad roslini osoblivosti landshaftu pagorbi dzherela vodi ta vodospadi dolini strumkiv chi richok kaminnya skeli dalni pejzazhni perspektivi inodi zabolocheni dilyanki arhitekturni sporudi skulpturi kvitnikiIstorichni daniMitavskij palac i zalishki sadu Sadovo parkove mistectvo maye davnyu istoriyu Jogo viniknennya syagaye u glib vikiv i ye oznakoyu civilizaciyi okulturennya prirodnogo seredovisha Sadovo parkove mistectvo nalezhit do sintetichnih vidiv mistectv i ye odnim z najbilsh skladnih i trudomistkih adzhe operuye vodnochas z nezhivimi rechami i zhivimi istotami roslinami Yak kozhna zhiva istota park maye narodzhennya etapi stanovlennya rozkvit i smert Na viglyad parku znachno vplivayut primhi volodariv prirodni bureviyi zmini mod nayavnist doglyadu chi jogo vidsutnist socialni katastrofi Dereva mayut svij vik isnuvannya Yaksho parku poshastit i doglyad vidbuvayetsya protyagom stolit mertvi dereva zaminyayut analogami Sad i parkPlodovij sad ta dekorativnij goro d zamku Vilandri Franciya Vidnovlennya za istorichnim planom Ponyattya sad i park nedaleko vidijshli odin vid odnogo i chasto buvayut zaminnikami odin odnogo Ale voni mayut rizni funkciyi i dosit samostijni ob yekti lyudskoyi diyalnosti Sad perevazhno silskogospodarskij ob yekt dlya viroshuvannya i otrimannya fruktiv i yagid Park perevazhno misteckij ob yekt z osoblivim rozplanuvannyam vklyuchennyam riznih arhitekturnih sporud vid malih arhitekturnih form altanki paviljoni do palaciv teatriv stadioniv riznih sportivnih majdanchikiv Chastka istorichnih parkiv mala u svoyemu skladi i dilyanku plodovogo sadu plodovij sad ta goro d u zamku Vilandri v parku Vo le Vikont Franciya v parkah peredmist Sankt Peterburgu italijskij park 17 st v Pidgoreckomu zamku Ukrayina mav dilyanku vinogradnika V suchasnih parkah vid cih nastanov zazvichaj vidhodyat a funkciyi plodovogo sadu i parku rozmezhovuyut Perehid u sklad pam yatokSadi dosit shvidko perejshli u sklad pam yatok V Starodavnij Greciyi shtuchno stvorenij sad shvidko nablizivsya do statusu svyashenogo gayu Navit yaksho sad ne mav statusu svyashenogo gayu yakas sporuda v nomu stavala jogo vizitivkoyu i nadavala statusu pam yatki Tak vijshlo z sadami Akademiyi u Afinah Nazva jde vid imeni mifichnogo geroya Akadema Toj dopomig bratam bliznyukam Kastoru i Polluksu vizvoliti z nevoli carivnu Yevropu Za legendoyu Akadem buv pohovanij same v comu sadu Sad Akadema obrali svoyeyu rezidenciyeyu filosofi Same tut gulyav i viv disputi razom z uchnyami i poslidovnikami filosof Platon 427 347 rr do n e Filosofska shkola navit otrimala nazvu peripatetikiv tobto mandruyuchih po sadu Shkola otrimala nazvu Akademiya Navit zgadka pro zniklij sad robila jogo pam yatkoyu kulturi filosofiyi yevropejskoyi antichnoyi civilizaciyi vzagali Zmini parku VersalVersal plan na seredinu 18 stolittya Dokladnishe Sadi i park Versalya Chastishe bulo navpaki navit z doglyanutimi i vidomimi parkami Tak park Versal pochav zminyuvati svij viglyad vzhe cherez tridcyat rokiv ekspluataciyi Chastka derev visadzhenih nashvidkuruch prosto zasohla Nadmiru silne vtruchannya v zhittyediyalnist roslin energijne vistrigannya kushiv i derev zbidnennya gruntiv ne spriyalo yih zberezhennyu Pochalosya skorochennya dilyanok sadu Za pripushennyami pervisna plosha parku v Versali syagala 1 700 ga Teritoriyu parku Versal v 20 st obmezhili v 600 ga Ce skorochennya teritoriyi u tri razi hocha grandiozni perspektivi istorichnogo parku zberezheni She bilshi zmini vidbulisya v jogo roslinnomu skladi Suhi dereva virubali U 18 stolitti dekilka pervisnih vidiv roslin prosto zaminili na novi i chasto z inshih geografichnih zon Tak naprikinci 18 st park Versal otrimav novi dilyanki z roslinami Pivnichnoyi Ameriki yakih ne bulo tut za chasiv Andre Lenotra ta j ne moglo todi buti Klen gostrolistij visadzhenij u parku poviv sebe yak v prirodi Vin davav proroshennya 95 97 vidsotkiv vlasnogo nasinnya Z yavilisya novi klenovi gayi a inshi dereva buli prosto vitisneni get She bilshe zmin vidbulosya vid prirodnih bureviyiv U grudni 1999 r nad Franciyeyu lyutuvali dva uragani Rujnaciyi zahopili teritoriyu u 70 vidsotkiv krayini Nacionalne byuro lisovogo gospodarstva Franciyi zafiksuvalo zagibel priblizno 30 000 000 derev krayini V istorichnih dilyankah parku Versal bulo virvano z korinnyam i povaleno 10 000 derev Vidnovlennya istorichnogo viglyadu cih dilyanok roztyagnetsya na 100 150 rokiv Ne krashim buv stan i v inshih parkah Nadzvichajne poshkodzhennya vid uraganu mav i istorichnij Lefortovskij gaj u Moskvi na pochatku 20 stolittya Dlya bagatoh istorichnih sadiv i parkiv u SRSR prijshov kinec isnuvannya cherez vidsutnist doglyadu dva rozpadi krayini u 1917 i 1991 rokah katastrofichnu istoriyu vprodovzh 74 rokiv Dikij kapitalizm doba zaprovadzhennya novoyi rinkovoyi ekonomiki tilki u Doneckij oblasti prizvela do zagibeli 15 parkiv i ce v umovah vidsutnosti vijni Gravyuri z istorichnimi krayevidami parku VersalVersal Menazhereya primishennya dlya ridkisnih i ekzotichnih ptahiv Labirint v parku Versal plan Pervisnij parter 1674 rik Fontan Apollon Sadi Vidrodzhennya manyerizmu barokoTradiciya stvorennya sadiv yak misc shlyahetnogo dozvillya filosofskih besid poetichnih zmagan teatralnih vistav vidrodili v dobu Vidrodzhennya v Italiyi Navit neveliki spochatku sadi otrimali vlasne rozplanuvannya buli prikrasheni nevelikimi fontanami skulpturami lavami galyavinami Memorialnogo znachennya na chest rodini Medichi nabuv sadok pri villi Podzho a Kajano Dlya stvorennya villi zaprosili vidomogo arhitektora Dzhuliano da Sagngallo Sporuda mala harakter perehidnoyi dobi i kompromisno poyednuvala italijsku budivelnu tradiciyu z elementami davnorimskoyi arhitekturi arkada cokolnogo poverhu portik z trikutnim frontonom Chasto arhitektor vistupav i yak proektant sadu i yak sadivnik Memorialnogo harakteru nabuv i sad Boboli sho mav dekilka dilyanok sadiv stvorenih u rizni desyatilittya Sadi Boboli stali shkoloyu dlya florentijskih skulptoriv de pracyuvali Bertoldo di Dzhovanni Mikelandzhelo Buonarotti ta inshi Viglyad sadiv Boboli vid palacu Florenciya Sadi boboli u 18 st plan Pervisne roztashuvannya palacu Pitti do perebudov i sad dobi Vidrodzhennya istorichna chastina Sadi Boboli barokova dilyanka Sadi dobi manyerizmu 16 st uslavlena storinka sadivnictva Zahidnoyi Yevropi Voni zachno rozvinuli sadovi tradiciyi dobi vidrodzhennya virobili svij tip sadovo parkovogo ansamblyu i dali pershi yih velichni zrazki Sadi dobi manyerizmu nadzvichajno vplinuli na podalshij rozvitok sadovo parkovogo mistectva dobi baroko 17 18 stolit v riznih kutochkah ne tilki Yevropi a j svitu sadi baroko v Islandiyi sad baroko v Pekini pri palaci kitajskogo imperatora sad baroko likarya Bidloo v Moskvi tosho V 20 stolitti v pivnichnij Italiyi z vikoristannyam stilistiki manyerizmu stvorenij arhitektor Tomazo Buzi 1900 1981 Umbriya de rozvineni tradiciyi italijskogo sadu dobarokovoyi dobi park Bomarco Sad dobi manyerizmu Bomarco Italiya paviljon Sad Bomarco Slon i vazi Parkova lava Sad Bomarco nevelikij hram Yak pam yatki velmozhnim osobam rozglyadalisya vidomi sadi baroko vzhe u 17 18 st Versal pov yazanij z korolem Luyi XIV Petergof palacovo parkovij ansambl z carem Petrom I sad u Varshavi z ministrom Genrihom Bryulem V 19 st sadi otrimuyut status istorichnih pam yatok chasto bez pryamoyi zalezhnosti vid velmozhnih volodariv bo mistecka vartist deyakih sadiv i parkiv otrimala samostijne znachennya sad Het Loo Gollandiya sad Lazenkivskogo palacu Polsha sad baroko zamku Vo le Vikont Franciya sadi Nesvizkogo zamku Bilorus Z arhiviv vijnyali istorichni plani sadiv za yakimi rozpochata yih restavraciya chi vidnovlennya pervisnogo rozplanuvannya kvitnik sadu pri palaci Monplezir Petergof sad Rundalskogo palacu Latviya center gt Park Rundalskogo palacu parkovij paviljon Park Rundalskogo palacu vidnovlennya Rundalskij palac parkovij fasad Centralna aleya sadu Rundalskogo palacu Usvidomlennya misteckoyi vartosti okremih sadiv minulogo pripalo na dobu 19 stolittya ishlo yak vidnovlennya sadiv minulogo vidnovlennya yih do majzhe pervisnogo viglyadu Het Loo Vo le Vikont tak jshlo i znishennya unikalnih sadovo parkovih ansambliv sered yakih Sad likarya Bidloo v Moskvi Sadibni sadi landshaftnogo dizajnera 18 st Filipa Permyakova Italijskij park Pidgirci Zamkovij sad Zhovkva Sad pri palaci Mezon Laffit Franciya Sad Ruzhanskogo palacu Bilorus ta nizka inshih Restavraciyi rozkopanih sadiv mista PompeyiPompeyi budinok Oktaviya vidnovlena chastina sadu V 20 st prijshli do mozhlivosti vidtvorennya davno zniklih sadiv Pompej Zasipani vulkanichnim popelom roslini sadiv i mertvi istoti pri villah stvoryuvali porozhnini Italijski doslidniki dijshli visnovku sho mozhna zapovniti ci porozhnini ridkim gipsom Doslidzhennya otrimanih zlipkiv dali zrazki koreniv roslin sho vikoristovuvalis v sadah zagiblogo mista Pompeyi Za tipom koreniv rozpiznali roslini Pri konservaciyi ta chastkovomu vidnovlenni vill i sadiv u Pompeyah dilyanki kolishnih sadiv vidnovleni suchasnimi roslinami yaksho yih analogi vidnajdeni v suchasnosti Park v Askaniyi NovijDokladnishe Askaniya Nova zapovidnik Park buv zakladenij u 1885 1887 rokah Jogo kompoziciyi stvoriv pejzazhist dyu Fren Umovi isnuvannya dlya bilshosti derev u stepu na pivdni Ukrayini buli i zalishayutsya ekstremalnimi diapazon temperatur vprodovzh roku syagaye 70 C Vzimku traplyayutsya morozi u 32 Teritoriya shtuchno stvorenogo parku dorivnyuye 25 ga Cherez posushlivo spepovij klimat pejzazhnij park polivnij stvoreno i dekilka shtuchnih stavkiv Golovni porodi v parku dub akaciya topolya yalovec sosna krimska verba v tomu chisli i vavilonska Ekzotichni roslini chasto ginut cherez morozi vzimku i posuhi litom tomu zaminyayutsya Park uvijshov u derzhavnij zapovidnik de takozh dibrova lisostep stepovi neorani dilyanki rozplidniki eksperimentalni dilyanki tosho Park ne isnuye sam po sobi Dlya vidvidin stvorena vidpovidna ekspozicijna zona z galyavinami stavkami roslinami sho aklimatizovani she v staromu botanichnomu sadu stvoreni i sportivni majdanchiki Stvoreni tut i shtuchni pagorbi verhivki yakih sluguyut punktami sposterezhen za krayevidami tvarinami zapovidnika jogo ptahami A dostup u neoranij step lishe dlya naukovciv Ryabchik velikij abo shahovij Antilopa kanna v Askaniyi Novij Amerikanskij bizon i telya v stepovij zoni zapovidnika Konservaciya v istorichnih parkah pam yatkahKonservaciya pershij etap vidnovlyuvalnih robit u parkah Jde doglyad za jogo stanom zberezhennya isnuyuchoyi prostorovo rozplanuvalnoyi kompoziciyi i yiyi chastin remont i vidnovlennya zberezhenih arhitekturnih sporud sanitarni virubki i likuvannya roslinnih hvorob dotrimuyutsya ohoronnij rezhim i zapobigannya podalshih nebazhanih zmin istorichnogo viglyadu parku Div takozhSadivnik Sadovo parkova skulptura Paviljon Italijskij sad dobi vidrodzhennya Muzej sadovo parkovogo mistectvaDzherelaGrimal P Les Gardins Romains Paris 1984 Grimal P L art des Gardins Paris 1964 jashemski W E The Gardins of Pompei Herculanum and the vsllad destroyed by Vesuvius 2 vol New York 1979 Sergeenko M E Sadovodstvo v Drevnej Italii Uchyonye zapiski LGU 142 1956 Vergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 Terasovanij sad u Pidgircyah Ivan Rodichkin Olga Rodichkina Starovinni mayetki Ukrayini K Mistectvo 2009 384 s Kaptereva T Bykov Svitlini parkiv Lvova Badalov P P Dendropark Veseli Bokovenki Dnipropetrovsk 1978 Yena V G Tverdohlyebov I T Shantir S P Pivdennij bereg Krimu Putivnik Simferopol Biznes Inform 1996 303 s ISBN 5 7707 6225 X PosilannyaParki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Portal Istoriya Portal Mistectvo Portal Sadi i parki Portal Botanika