Ру́ндальський палац (латис. Rundāles pils) — бароковий палац XVIII століття в Латвії. Розташований неподалік міста Бауска. Споруджений архітектором Франческо Бартоломео Растреллі на замовлення курляндського і семигальського герцога Ернста-Йоганна фон Бірона. Єдина з ранніх споруд архітектора, що збереглася до сьогодні. Використовується як історичний музей. Первісна назва — Ру́ентальский замок (нім. Schloss Ruhenthal).
Рундальський палац | |
---|---|
56°24′47″ пн. ш. 24°01′29″ сх. д. / 56.41330100002777215° пн. ш. 24.02483500002777816° сх. д.Координати: 56°24′47″ пн. ш. 24°01′29″ сх. д. / 56.41330100002777215° пн. ш. 24.02483500002777816° сх. д. | |
Тип | історичний музей |
Статус спадщини | d[1] |
Країна | Латвія |
Розташування | м. Бауска, Латвія |
Стиль | бароко і бароко |
Архітектор | Франческо Бартоломео Растреллі |
Засновник | Ернст-Йоганн фон Бірон |
Засновано | Рундальський палац, 2009 рік |
Сайт | rundale.net |
Рундальський палац (Латвія) | |
Рундальський палац у Вікісховищі |
Історія побудови
Палац побудований на замовлення фаворита російської імператриці Анни Іванівни — канцлера Ернста-Йоганна фон Бірона. Ще з 1733 р. за наказом Бірона були придбані землі між Мітавою і стародавньою фортецею Бауска. У місцині Руєнталь залишився дерев'яний будинок. Поряд була стара діброва, яка мала стати частиною майбутнього парку. Палац вирішили будувати на місті дерев'яного будинку, але з каменю і в розкішному стилі бароко.
Випадково збереглися проєктні кресленики палацу: фасади, поземний план чотирикутної споруди з парадним двором тощо. Вони датовані 1734–1736 рр. (зберігаються в місті Відень, Альбертіна).
Трохи старомодний за розплануванням, палац мав свідчити про могутність володаря і його багатство. Ділянку обмежував рів, через який перекинули міст. Візитерів мала зустрічати , що лише нагадувала замковий донжон, але розкішна, як дзвіниця барокової церкви. Пізніше її зруйнують і замінять бароковою брамою з кованою решіткою. За брамою йшов парадний двір, що приводив до головного входу, зорієнтованого на південь.
Палац після 1795 р
Швидкі політичні зміни й арешт герцога Бірона спричинили зупинку в будівництві. Палац залишився недобудованим у другорядних частинах. Але первісне ядро ансамблю реалізувати вдалося. Растреллі добудує деякі частини будівлі лише у 1760-ті роки, після своєї вимушеної відставки й виїзду з Петербурга.
У 1795 р. Російська імперія анексувала цю територію і приєднала до свого складу. Палац був подарований фавориту імператриці Катерини ІІ — В. Зубову. Пізніше став володінням графа Шувалова, у родині якого була до більшовицького перевороту 1917 р.
Реставрація в XX ст.
Розпочата наприкінці XX століття реставрація палацу триває й досі. За планом, буде відновлений весь комплекс із садом бароко. Відновлені парадні сходи, частина інтер'єрів. Палац почали наповнювати картинами XVIII століття, стародавніми меблями, скульптурами, предметами декоративно-ужиткового мистецтва. Відновлена частина барокового саду за старими планами. Комплекс став музеєм і місцем зустрічей президентів Латвії із закордонними політичними діячами.
Ландшафтний архітектор Растреллі
Універсально обдарована особа, Вартоломей Растреллі проєктував палаци й театри, паркові павільйони, церкви, виступав як інженер і ландшафтний архітектор.
Розплануванням садів він почав займатися ще під час своєї першої роботи в Стрельні на побудові парадної царської резиденції. Пізніше майже кожний його великий проєкт супроводжували плани садів:
- біля Літнього палацу імператриці Єлизавети (не існує)
- в Аненгофі (Німецька слобода в Москві, не існує)
- на місці сучасного в Петербурзі (Променад з каскадом, не існує)
- регулярні частини в парку Царського Села (збережені)
- сади біля Смольного монастиря тощо.
До найкращих зразків саду бароко належить і розпланування саду бароко біля Рундальського палацу. Осьова побудова поєднує шлях до палацу, сам палац, сад бароко й просіку в діброві. Регулярна частина обмежена ровом з водою і прикрашена фонтанами. П'ять променів алей ускладнені двома зустрічними, діагональними алеями, що вели до галявин з парковими павільйонами. Частина їх відновлена при реставрації.
Картинна галерея
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
Джерела
- Аркин Д. «Растрелли», М, 1954 (рос)
- Денисов Ю. Петров А."Зодчий Растрелли", материалы к изучению творчества, Л, 1963,(рос)
- Панорама искусств, М, «Сов.художник», 1979 (рос)
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
- Овсянников. Ю. « Франческо Бартоломео Растрелли », Л. «Искусство», 1982, серия «Жизнь в искусстве» (рос)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рундальський палац
- Офіційна сторінка музею Руандальського палацу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ru ndalskij palac latis Rundales pils barokovij palac XVIII stolittya v Latviyi Roztashovanij nepodalik mista Bauska Sporudzhenij arhitektorom Franchesko Bartolomeo Rastrelli na zamovlennya kurlyandskogo i semigalskogo gercoga Ernsta Joganna fon Birona Yedina z rannih sporud arhitektora sho zbereglasya do sogodni Vikoristovuyetsya yak istorichnij muzej Pervisna nazva Ru entalskij zamok nim Schloss Ruhenthal Rundalskij palac56 24 47 pn sh 24 01 29 sh d 56 41330100002777215 pn sh 24 02483500002777816 sh d 56 41330100002777215 24 02483500002777816 Koordinati 56 24 47 pn sh 24 01 29 sh d 56 41330100002777215 pn sh 24 02483500002777816 sh d 56 41330100002777215 24 02483500002777816Tipistorichnij muzejStatus spadshinid 1 Krayina LatviyaRoztashuvannyam Bauska LatviyaStilbaroko i barokoArhitektorFranchesko Bartolomeo RastrelliZasnovnikErnst Jogann fon BironZasnovanoRundalskij palac 2009 rikSajtrundale netRundalskij palac Latviya Rundalskij palac u VikishovishiIstoriya pobudoviParadna brama Rundalskogo palacu na 2007 rik Palac pobudovanij na zamovlennya favorita rosijskoyi imperatrici Anni Ivanivni kanclera Ernsta Joganna fon Birona She z 1733 r za nakazom Birona buli pridbani zemli mizh Mitavoyu i starodavnoyu forteceyu Bauska U miscini Ruyental zalishivsya derev yanij budinok Poryad bula stara dibrova yaka mala stati chastinoyu majbutnogo parku Palac virishili buduvati na misti derev yanogo budinku ale z kamenyu i v rozkishnomu stili baroko Vipadkovo zbereglisya proyektni kresleniki palacu fasadi pozemnij plan chotirikutnoyi sporudi z paradnim dvorom tosho Voni datovani 1734 1736 rr zberigayutsya v misti Viden Albertina Trohi staromodnij za rozplanuvannyam palac mav svidchiti pro mogutnist volodarya i jogo bagatstvo Dilyanku obmezhuvav riv cherez yakij perekinuli mist Viziteriv mala zustrichati sho lishe nagaduvala zamkovij donzhon ale rozkishna yak dzvinicya barokovoyi cerkvi Piznishe yiyi zrujnuyut i zaminyat barokovoyu bramoyu z kovanoyu reshitkoyu Za bramoyu jshov paradnij dvir sho privodiv do golovnogo vhodu zoriyentovanogo na pivden Palac pislya 1795 rSadovij fasad palacu Shvidki politichni zmini j aresht gercoga Birona sprichinili zupinku v budivnictvi Palac zalishivsya nedobudovanim u drugoryadnih chastinah Ale pervisne yadro ansamblyu realizuvati vdalosya Rastrelli dobuduye deyaki chastini budivli lishe u 1760 ti roki pislya svoyeyi vimushenoyi vidstavki j viyizdu z Peterburga U 1795 r Rosijska imperiya aneksuvala cyu teritoriyu i priyednala do svogo skladu Palac buv podarovanij favoritu imperatrici Katerini II V Zubovu Piznishe stav volodinnyam grafa Shuvalova u rodini yakogo bula do bilshovickogo perevorotu 1917 r Restavraciya v XX st Odin z vidnovlenih inter yeriv palacu Inshi znachno skromnishi Rozpochata naprikinci XX stolittya restavraciya palacu trivaye j dosi Za planom bude vidnovlenij ves kompleks iz sadom baroko Vidnovleni paradni shodi chastina inter yeriv Palac pochali napovnyuvati kartinami XVIII stolittya starodavnimi meblyami skulpturami predmetami dekorativno uzhitkovogo mistectva Vidnovlena chastina barokovogo sadu za starimi planami Kompleks stav muzeyem i miscem zustrichej prezidentiv Latviyi iz zakordonnimi politichnimi diyachami Landshaftnij arhitektor RastrelliUniversalno obdarovana osoba Vartolomej Rastrelli proyektuvav palaci j teatri parkovi paviljoni cerkvi vistupav yak inzhener i landshaftnij arhitektor Rozplanuvannyam sadiv vin pochav zajmatisya she pid chas svoyeyi pershoyi roboti v Strelni na pobudovi paradnoyi carskoyi rezidenciyi Piznishe majzhe kozhnij jogo velikij proyekt suprovodzhuvali plani sadiv bilya Litnogo palacu imperatrici Yelizaveti ne isnuye v Anengofi Nimecka sloboda v Moskvi ne isnuye na misci suchasnogo v Peterburzi Promenad z kaskadom ne isnuye regulyarni chastini v parku Carskogo Sela zberezheni sadi bilya Smolnogo monastirya tosho Do najkrashih zrazkiv sadu baroko nalezhit i rozplanuvannya sadu baroko bilya Rundalskogo palacu Osova pobudova poyednuye shlyah do palacu sam palac sad baroko j prosiku v dibrovi Regulyarna chastina obmezhena rovom z vodoyu i prikrashena fontanami P yat promeniv alej uskladneni dvoma zustrichnimi diagonalnimi aleyami sho veli do galyavin z parkovimi paviljonami Chastina yih vidnovlena pri restavraciyi Kartinna galereyaGercog Gottgard i gercoginya Anna 1584 Gercog Vilgelm 1615PrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014DzherelaArkin D Rastrelli M 1954 ros Denisov Yu Petrov A Zodchij Rastrelli materialy k izucheniyu tvorchestva L 1963 ros Panorama iskusstv M Sov hudozhnik 1979 ros Vseobshaya istoriya iskusstv t 4 M Iskusstvo 1963 ros Ovsyannikov Yu Franchesko Bartolomeo Rastrelli L Iskusstvo 1982 seriya Zhizn v iskusstve ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rundalskij palac Oficijna storinka muzeyu Ruandalskogo palacu