Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Качані́вка» — садиба в селищі Качанівка Прилуцького району Чернігівської області на берегах річки Смош.
Вид на палац | |
50°50′12″ пн. ш. 32°39′20″ сх. д. / 50.83666700002777361° пн. ш. 32.6555560000277723° сх. д.Координати: 50°50′12″ пн. ш. 32°39′20″ сх. д. / 50.83666700002777361° пн. ш. 32.6555560000277723° сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | селище Качанівка (Чернігівська область) |
Площа | понад 700 га |
Засновано | 1770-ті роки |
Статус: | Державний реєстр нерухомих пам'яток України |
Вебсторінка | kachanivka.in.ua |
Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» (Україна) | |
Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» у Вікісховищі |
Заповідник створений 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі[]. В лютому 2001 року парку надано статус національного парку.
Урочище Качанівка розкинулось на околиці села у горбистій місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам'ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.
Генеральний директор комплексу — заслужений працівник культури Буренко Володимир Борисович.
Палацовий ансамбль
Палац
Палац — споруда в стилі класицизму з елементами, властивими періоду історизму, цегляна, другий поверх дерев'яний, фанерований цеглою. У інтер'єрах використано червоне дерево, дуб, мармур, штучний мармур, поліхромні кахлі, кольорове скло. Будівля двоповерхова, прямокутна в плані з трьома ризалітами з боку паркового фасаду. З боку головного фасаду під прямим кутом до палацу примикають два одноповерхові флігелі, завдяки яким палац зберігає традиційну, П-подібну в плані, форму.
Центральна частина палацу увінчана напівсферичним декоративним куполом на високому рустованому барабані. Ребристий купол завершується невеликим оглядовим майданчиком, захищеними металевими ґратами. По периметру барабана є ряд овальних вікон, обрамлених профільованою лиштвою. Центральна частина головного фасаду палацу підкреслена глибокою лоджією в два поверхи, обмеженою кутовими пілонами і 4-колонним портиком доричного ордеру, несучим антаблементом з тригліфами і розетками в метопах. Завершується портик складним за композицією уступчастим фронтоном, обабіч якого — парапет-балюстрада, прикрашена вазами. З боків центральної частини фронтону — скульптура, а в центрі — ліпна композиція, обмежена спареними пілястрами, що несуть антаблемент і трикутний фронтон. Стіни головного фасаду оброблені рустом. Віконні отвори прямокутні, над ними в 2-му поверсі прямі сандрики і ліпні прикраси.
Парковий фасад близький за рішенням до головного, але потрактований більш мальовничо. По центру — 6-колонний портик тосканського ордеру, увінчаний трикутним фронтоном, в тимпані якого ліпний мотив. Ризаліти і торцеві фасади оперезані колонадою в рівні 1-го поверху, що несе тераси 2-го поверху з ажурною металевою огорожею, їм відповідає балкон 2-го поверху в межах портика. Ризаліти по 1-му поверху заокруглені, по 2-му — 5-гранні.
Планування палацу — коридорно-анфіладне в центральному корпусі і коридорне у флігелях. Планувальна структура дійшла до наших днів. На 1-му поверсі вестибюль і літня зала, у вестибюлі фільонкова обшивка стін і дерев'яні сходи, що ведуть в їдальню і лицарська зала з професійним розписом плафона початку XIX століття. У палаці збереглися фрагменти старовинного інтер'єру — каміни, дзеркала на мармурових підставках, кахельні печі абощо. Основні габарити палацу в плані — 73×21 м. Палац становить великий інтерес як пам'ятник садибно-палацового типу XIX століття у комплексі з ансамблем. Велику цінність мають інтер'єри, що збереглися.
- бенкетна зала
- зала прийомів
- чайна кімната
- бібліотека
Флігелі
Флігелі, північний і південний (1770–1824) майже ідентичні за архітектурними формами. Побудовані одночасно з палацовим корпусом. Авторство, як і палацу, приписується архітектору Карлу Бланку. Будував архітектор М. К. Мосципанов. Спершу флігелі з'єднувалися з палацом одноповерховими переходами. В період з 1808 по 1824 роки над західною частиною флігелів розібрали мансарди, надбудували дерев'яний 2-й поверх, і тоді ця частина флігелів увійшла до складу палацу. Добудували східні частини флігелів, завдяки чому перед палацом утворився глибокий курдонер. Звели колонади південної і північної терас.
Флігелі вирішені в стилі класицизму з елементами історизму, цегляні, 1-поверхові, прямокутні в плані, тиньковані, рустовані, перекриті трискатним дахом з покрівлею з листової сталі. У середній частині фасадів флігелів, звернених до курдонеру, — 4-колонні пристінні портики, тричвертні колони яких підтримують антаблемент і фронтони з середньою підвищеною частиною, що членуються 4 пілястрами. Між середніми пілястрами — вікно з напівциркульною перемичкою, обрамленою аркою зі замковим каменем. Входи у флігелі — між двома середніми колонами портика. Прямокутні дверні і віконні отвори в межах портиків мають замкові камені і горизонтальні сандрики. У довгих фасадах обох флігелів з боків портиків по два прямокутні вікна з рустуванням у вигляді замкових каменів. Торець північного флігеля глухий рустований, на торці південного — кругла башта. Перекриття пласкі дерев'яні.
Планування флігелів — коридорне.
Основні габарити: довжина — 21 м, ширина — 8,5 м, висота — 4,5 м.
Башта
Башта побудована в 1866–1898 роках як водонапірна споруда. Розташована на території парадного двору з торця південної служби. Під час радянсько-німецької війни була пошкоджена, відновлена 1947 року. Виконана в період історизму з цегли, потинькована, побілена, кругла в плані, триярусна. Стіни башти на висоту двох нижніх ярусів рустовані. Яруси розчленовані карнизами. Вхід в башту зі сходу, через прямокутний дверний отвір. У 1-му ярусі — два прямокутні вікна — з півдня і півночі, в 2-му ярусі башти — з півдня, зі сходу і півночі — по два спарені вікна, обрамлені наличником і розділені пілястром, висота якого рівна висоті вікна. У 3-му ярусі — круглі вікна, що виходять на 4 сторони світу, між ними розташовані ніші. Фасад башти завершений карнизом, над яким невисоке опорне кільце, що несе шатро у вигляді увігнутого конуса, завершений шпилем.
Основні габарити: діаметр — 6 м, висота — 12,6 м (до перекриття), 20 м зі шпилем.
Служби
Служби (1830—1840-ві роки) розташовані на парадному дворі садиби. Дві будівлі служб ідентичні за своїми архітектурними формами. Споруди в стилі пізнього класицизму, основні об'єми з цегли, мезоніни — дерев'яні, прямокутні в плані, тиньковані. Центральна частина головного фасаду акцентована величезною напівциркульною нішею, в яку вписаний портик тосканського ордера 1-го поверху, що підтримує балкон мезоніну з балюстрадою. Скульптури сплячих левів встановлені з боків головних входів. Споруди включені в композицію парадного двору ансамблю.
Альтанка Глінки
Альтанка Глінки (1830-ті роки) розташована на вершині пагорба на території парку.
Виконана у формах романтизму. Зазнала деяких змін наприкінці XIX століття. Під час радянсько-німецької війни пошкоджена, відновлена 1947 року. Тоді ж, імовірно, з'явився живопис в медальйонах. Споруда з цегли, тинькована, 8-кутна в плані, причому грані, що відповідають головним осям, ширше за грані по діагональних осях, дах — куполом з фігурним шпилем.
Під альтанкою в товщі пагорба міститься підвал із склепінням, з декоративними нішами і внутрішньостінними сходами. Підвал має 4 дверні отвори (3 з них закладені). Перед входами — трапецієподібні майданчики, обмежені підпірними стінами, спорудженими по зрізу пагорба. Вікна та двері мають стрілчасту форму. Фасади прикрашені медальйонами, розписаними за сюжетами опери «Руслан і Людмила». Покриття підлоги — металева плитка.
Розміри: висота з підвалом — 16 м, ширина — 8,3 м.
Альтанка — цікавий зразок паркової архітектури малих форм початку XIX століття, що гармонійно поєднується з природним оточенням. За переказами в павільйоні композитор М. І. Глінка працював над оперою «Руслан і Людмила».
Георгіївська церква
Георгіївська церква (1817–1828) споруджена в стилі ампір, з цегли, потинькована і побілена. У плані хрестоподібна з видовженим західним раменом і дзвіницею, що примикає до неї, з напівкруглою апсидою і кутовими прямокутними в плані камерами, рівними по висоті основному об'єму. Західний вхід акцентований 4-колонним доричним портиком (колони подвоєні), зверху антаблемент з тригліфами по фризу.
Втрачені північний і південний портики церкви і два верхні яруси дзвіниці, що значно збіднило силуети храму.
Фасади дзвіниці і кутових камер рустовані. Отвори прямокутні і напівциркульні, декоровані пілястрами, сандриками, архівольтами. Центральне приміщення церкви перекрите куполом, в західній частині — хори, на які ведуть гвинтові сходи в товщі західної стіни, рамена перекриті напівциркульними склепіннями. Над апсидою — конха.
Господарська споруда
Господарська споруда (кінець XIX століття) дійшла до наших днів з невеликими перебудовами. Стилістично близька спорудам палацового комплексу (неокласицизму). Будівля з цегли, побілена, прямокутна в плані з ризалітом по центру східного фасаду, одноповерхова. Корпус значної протяжності, північний фасад членується пілястрами. Підфризовий поясочок, переходить в обрамлення круглих вікон, виділяє на фасаді піддашшя. Центральна частина головного фасаду акцентована 4-колонним портиком, над подвоєними колонами якого антаблемент і трикутний фронтон. Споруда з пласким склепінням, чотирискатним дахом на дерев'яних кроквах, покрівля металева. На фасадах під карнизом — колоподібні верхні вікна. В процесі експлуатації — повне внутрішнє перепланування.
Розміри споруди: довжина — 28 м, ширина — 11,2 м, висота — 5,7 м (до даху).
Пам'ятник є цікавим прикладом господарської садибної споруди кінця XIX століття.
- господарська споруда
- службовий флігель (північний)
- скульптура лева
- Георгіївська церква
Парк
Качанівський парк, площею 560 га, виплеканий трьома поколіннями Тарновських, є одним із найбільших пейзажних парків в Україні та Європі. Виник на основі природного лісу і нараховує понад 50 порід дерев і 30 видів чагарників. У формуванні художнього образу парку особливу роль відіграють хвойні породи, акліматизовані в лісостепу — ялина, сосна кедрова, сосна Веймута, модрина, ялиця сибірська, кипарисовик горохоплідний. З екзотів привертають увагу коркове дерево амурське, маслинка вузьколиста, птелея, катальпа.
Парк поділяється на дві частини — регулярну та пейзажну (ландшафтну). Регулярна, прикрашена клумбами, розташована на підвищеному плато. Ця частина парку невелика і збагачена флігелями та спорудами різного призначення. Ландшафтна частина значно більша, складається із гаїв і дібров, що чергуються з полянами і дзеркалами озер (загальна площа — 125,63 га), розташованими на нижньому плато. Тут збереглись паркові мости, Гірки Кохання і Вірності, Штучні руїни на березі Великого ставу, які є пам'яткою садово-паркового мистецтва XVIII століття. Численні живописні алеї і доріжки перетинають парк у всіх напрямках.
Загальна довжина великої паркової дороги — 60 км.
-
- місток у парку
-
- ландшафтна дільниця «Пуста криниця»
Історія
Заснування
Садиба була заснована на місці хутора як одна із резиденцій президента Малоросійської колегії і генерал-губернатора Малоросії графа П. О. Рум'янцева-Задунайського. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосципанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.
Споруда палацу була одноповерховою з двосвітними центральними залами. Фасади декоровані романтизованими формами численних башточок, увінчаних шатрами, що переходили в шпилі, всебічними уступами та нішами, які загалом асоціювались з архітектурою Сходу, як того забажав замовник — герой російсько-турецьких воєн.
1808 року Рум'янцев продав маєток поміщику та його дружині Парасці Андріївні. За нових власників садиба переживає другий будівельний період. Розширюється територія садиби, палац перебудовують у стилі російського класицизму, зводять нові будівлі, закладають пейзажний парк. Після смерті Григорія Яковича в 1824 році маєток успадкував син його дружини від першого шлюбу Григорій Степанович Тарновський, і понад 70 років садиба належала Тарновським.
1828 року закінчилося розпочате ще за Г. Я. Почеки будівництво храму. Церкву освятили Георгієвською — на честь . В цей час садиба сформувалась у найкращих традиціях класичної схеми. Вона складалась з палацу з флігелями і баштою, двох служб — північної і південної, що завершували парадний двір; церкви-усипальниці, яка завершувала головну вісь композиції садибного комплексу.
За часів Тарновських палац пережив 5 будівельних циклів і дійшов до нас у зміненому вигляді, але все ж зберіг цілісність планувального рішення ансамблю і цільову єдність споруд. З 1-поверхового палац перебудований на 2-поверховий з невисоким куполом, згодом додали барабан, що надавав будівлі більш центричного характеру. 1-й поверх виконаний з цегли на вапняному розчині, 2-й — дерев'яний, обкладений цеглою і потинькований. На сході будівлі у флігелях і центральній частині палацу — портики, на заході — галереї. Фронтон портика завершується скульптурами німф.
Культурне життя
Багато видатних митців XIX століття знаходили своє творче натхнення, перебуваючи в Качанівці: Т.Шевченко, М.Костомаров, М.Максимович, М.Гоголь, М.Глінка, Марко Вовчок, Д.Яворницький, І.Рєпін, М.Ге, М.Щепкін та інші. Впродовж 1836–1838 рр. в садибі проводив літні вакації талановитий художник, учень Академії мистецтв Василь Штернберг, який тут написав найкращі свої твори, за що був удостоєний високих академічних нагород.
Альбом почесних гостей Качанівки налічує 608 автографів.
Влітку 1838 року в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глінка. Тут він писав пісні, романси, кантату на честь Г.Тарновського «Гімн господарю». Деякі твори вперше виконувались у супроводі місцевого кріпосного оркестру, яким диригував сам маестро. Після від'їзду Глинки в садибі назавжди утвердився культ композитора. Досі на пагорбі біля Майорського ставу стоїть струнка, білокам'яна альтанка, названа його іменем.
Тарас Шевченко у травні 1843 року, під час своєї першої подорожі по Україні, їхав з Петербурга прямим призначенням у Качанівку, куди перед тим переслав одну з своїх найкращих картин — «Катерина».
В садибному парку збереглась галявина, де під віковим дубом поет спілкувався з місцевими селянами і кріпосними музиками. Неподалік височіє могила-курган художника Григорія Честахівського, товариша і духівника Т.Шевченка, який передав у Качанівку особисті речі, рукописи, художні твори Кобзаря.
- «Качанівка» (В. Штернберг)
- «За чайним столом в Качанівці» (О.Волосков)
- «Глінка в Качанівці» (В. Штернберг)
Колекція Василя Тарновського
Колекціонуванням В. В. Тарновський (молодший) захопився ще в студентські роки. Основу його унікального зібрання складали козацькі реліквії і безцінна шевченкіана. Серед раритетів колекції були шабля Богдана Хмельницького, особисті речі Івана Мазепи, Семена Палія, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, козацькі шаблі, клейноди, гетьманські універсали, портрети багатьох відомих діячів козацького руху.
Це був справжній музей українознавства, заповіданий колекціонером-меценатом Чернігівському губернському земству для створення музейних експозицій. Качанівську колекцію сучасники оцінювали в кілька сотень тисяч карбованців сріблом.
Інтерес до колекції 1880 року привів у Качанівку Іллю Рєпіна для продовження роботи над знаменитою картиною «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Протягом майже всього літа художник замальовував козацькі реліквії, писав портрети господарів садиби, пейзажі, працював над картиною «Вечорниці».
Харитоненки
Значні витрати на благодійництво й колекціонування, спосіб життя на широку ногу, заведений у Качанівці, поставили Василя Тарновського-молодшого на межу банкрутства. 1897 року він був змушений продати викохану садибу мільйонеру-цукрозаводчику Павлу Харитоненку. Новий господар розгорнув у помісті великі будівельні роботи. Перебудовою займався відомий німецький архітектор Карл Густавович Шольц. Був капітально відремонтований і частково перебудований палац, який набув сучасного вигляду: з'явилися нові садибні будівлі, більшість із яких збереглась до наших днів; повністю змінилися інтер'єри, для виконання робіт запросили модного на той час московського живописця Авґуста Томашку. За рахунок придбання сусідніх лісових ділянок розширився парк. Садибу електрифікували й телефонізували.
Останніми господарями садиби протягом 1914–1918 рр. була старша донька «цукрового короля» Олена та її чоловік Михайло Олів. За їхніх часів садиба, як і раніше, процвітала. Тут містилися картинна галерея, велика бібліотека, шанувалися найкращі традиції минулого, гостювали цікаві люди (зокрема, в червні 1915 року садибу відвідали художники і К.Петров-Водкін. Попри це культурне життя Качанівки поступово завмирало.
Радянська влада
1918 року садибу націоналізувала радянська влада. У 1925–1933 роках у Качанівці діяла дитяча комуна імені Воровського.
Під час радянсько-німецької війни на території садиби перебували евакуаційні госпіталі № 2030 і № 6050, а в повоєнний час — шпиталь для одужуючих інвалідів, про що свідчить меморіальна дошка на будинку адміністрації.
Згодом, до 1981 року, садибний комплекс використовували в оздоровчо-лікувальних цілях. Протягом тих десятиліть палацово-парковий ансамбль приходив у запустіння, руйнувався, втрачав свою колишню велич і красу.
1973 року дирекція туберкульозного санаторію, яка займала тоді садибу, звернулася до інституту «Укрпроектреставрація» з проханням провести обстеження палацово-паркового комплексу і виконати реставраційні роботи задля збереження пам'ятки історії і культури. Фахівці інституту під керівництвом архітектора-реставратора Маріоніли Говденко провели обстеження споруд комплексу і розробили програму реставраційних робіт.
Архітектор Володимир Новгородов виконав обмір палацу, дослідження і проект реставрації. Починаючи з 1975 року, головний архітектор проектів Б. Тимофєєва та фахівці інших професій (археологи, хіміки-технологи, конструктори, живописці, деревообробники, металісти) проводили додаткові обстеження палацу, церкви, служб, господарських споруд для встановлення їхнього технічного стану.
Згідно з постановою ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 24 листопада 1981 року, Качанівку оголосили Державним історико-культурним заповідником, відтоді її поступово відновлюють.
Сучасність
Указом Президента України від 27 лютого 2001 заповіднику надано статус Національного.
У заповіднику проводять наукову, пошукову, дослідницьку, культурно-просвітницьку й експозиційну роботу. Зусиллями нащадків колишніх господарів садиби Тарновських, що проживають у Великій Британії, Німеччині, Києві, створено й активно діє Міжнародне товариство «Друзі Качанівки», яке ставить за мету залучення коштів і спонсорів для відродження палацово-паркового ансамблю та перетворення його на міжнародний культурний центр.
З 2004 року започатковано проведення щорічного літературно-мистецького свята «Качанівські музи». Впорядковано чотири туристичні маршрути, налагоджено екскурсійне обслуговування, на основі фондових матеріалів створені нові виставки.
У 2009 році завдяки сприянню фонду Миколи Томенка «Справедлива країна» та за активної підтримки народних депутатів України Валерія Дубіля і Івана Куровського в заповіднику до Дня незалежності України відремонтували центральну алею, про що свідчить пам'ятний камінь.
Експонати виставки
- Венера Переможниця
- Хлопчик з тамбурином
- Буфет 19 століття
- Стіл-бюро
Галерея
- в'їзд до парку
- «Інтимний скверик»
- центральна алея
- Копія скульптури 17 ст. «Алегорія зими» П'єра Легро старшого
Джерела
Примітки
- Указ Президента України від 27 лютого 2001 року
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 27 вересня 2009.
Література
- Перлини східної Чернігівщини, стор. 56—81
- Законодавство про пам'ятники історії та культури: Збірник нормативних актів. — К., 1970
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.. Чернігівська область. — К., 1983
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 4. — К., 1986
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Справочник-каталог. — К., 1987
- Вечерський В. Палацово-парковий ансамбль у Качанівці // Пам'ятки України: історія та культура, 2000, № 1
- Шевченко Богдана. Ічнянщина, том 2: Качанівка, Тростянець — К., 2010
- Шевченко Богдана. Качанівка, душі спочинок — К., 2011, 2012
Посилання
- Офіційний сайт заповідника
- Відео на Youtube
- Архітектурні і природні пам'ятки України
- Замки та храми України
- Тури вихідного дня по Україні
- Качанівське «люблю» // Україна молода, № 84-85, 20.05.2011
- Меморіальні дошки і пам'ятні знаки, присвячені Шевченку // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 151-161.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (рос.)
- Легенды и были Качановки // Портал виртуальных путешествий «Вокруг света» (рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij isto riko kultu rnij zapovi dnik Kachani vka sadiba v selishi Kachanivka Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti na beregah richki Smosh Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka Vid na palacVid na palac50 50 12 pn sh 32 39 20 sh d 50 83666700002777361 pn sh 32 6555560000277723 sh d 50 83666700002777361 32 6555560000277723 Koordinati 50 50 12 pn sh 32 39 20 sh d 50 83666700002777361 pn sh 32 6555560000277723 sh d 50 83666700002777361 32 6555560000277723Krayina UkrayinaRoztashuvannyaselishe Kachanivka Chernigivska oblast Ploshaponad 700 gaZasnovano1770 ti rokiStatus Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok UkrayiniVebstorinkakachanivka in uashema zapovidnikaNacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka Ukrayina Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kachanivka Zapovidnik stvorenij 1981 roku na osnovi palacovogo ansamblyu ta parku dvoryanskoyi sadibi zasnovanoyi v 1770 h rokah yaka na sogodni ye yedinoyu sered ukrayinskih sadib sho zbereglasya v kompleksi dzherelo V lyutomu 2001 roku parku nadano status nacionalnogo parku Urochishe Kachanivka rozkinulos na okolici sela u gorbistij miscevosti Verhnye plato zajmaye palacovij kompleks budivel yaki ye pam yatnikami arhitekturi nizhnye malovnichij park z 12 stavkami paviljonami skulpturami parkovimi mistkami ruyinami amfiteatrom Generalnij direktor kompleksu zasluzhenij pracivnik kulturi Burenko Volodimir Borisovich Palacovij ansamblPalac fronton palacuparkovij fasadFoto palacu 1880 go roku Palac sporuda v stili klasicizmu z elementami vlastivimi periodu istorizmu ceglyana drugij poverh derev yanij fanerovanij cegloyu U inter yerah vikoristano chervone derevo dub marmur shtuchnij marmur polihromni kahli kolorove sklo Budivlya dvopoverhova pryamokutna v plani z troma rizalitami z boku parkovogo fasadu Z boku golovnogo fasadu pid pryamim kutom do palacu primikayut dva odnopoverhovi fligeli zavdyaki yakim palac zberigaye tradicijnu P podibnu v plani formu Centralna chastina palacu uvinchana napivsferichnim dekorativnim kupolom na visokomu rustovanomu barabani Rebristij kupol zavershuyetsya nevelikim oglyadovim majdanchikom zahishenimi metalevimi gratami Po perimetru barabana ye ryad ovalnih vikon obramlenih profilovanoyu lishtvoyu Centralna chastina golovnogo fasadu palacu pidkreslena glibokoyu lodzhiyeyu v dva poverhi obmezhenoyu kutovimi pilonami i 4 kolonnim portikom dorichnogo orderu nesuchim antablementom z triglifami i rozetkami v metopah Zavershuyetsya portik skladnim za kompoziciyeyu ustupchastim frontonom obabich yakogo parapet balyustrada prikrashena vazami Z bokiv centralnoyi chastini frontonu skulptura a v centri lipna kompoziciya obmezhena sparenimi pilyastrami sho nesut antablement i trikutnij fronton Stini golovnogo fasadu obrobleni rustom Vikonni otvori pryamokutni nad nimi v 2 mu poversi pryami sandriki i lipni prikrasi Parkovij fasad blizkij za rishennyam do golovnogo ale potraktovanij bilsh malovnicho Po centru 6 kolonnij portik toskanskogo orderu uvinchanij trikutnim frontonom v timpani yakogo lipnij motiv Rizaliti i torcevi fasadi operezani kolonadoyu v rivni 1 go poverhu sho nese terasi 2 go poverhu z azhurnoyu metalevoyu ogorozheyu yim vidpovidaye balkon 2 go poverhu v mezhah portika Rizaliti po 1 mu poverhu zaokrugleni po 2 mu 5 granni Planuvannya palacu koridorno anfiladne v centralnomu korpusi i koridorne u fligelyah Planuvalna struktura dijshla do nashih dniv Na 1 mu poversi vestibyul i litnya zala u vestibyuli filonkova obshivka stin i derev yani shodi sho vedut v yidalnyu i licarska zala z profesijnim rozpisom plafona pochatku XIX stolittya U palaci zbereglisya fragmenti starovinnogo inter yeru kamini dzerkala na marmurovih pidstavkah kahelni pechi abosho Osnovni gabariti palacu v plani 73 21 m Palac stanovit velikij interes yak pam yatnik sadibno palacovogo tipu XIX stolittya u kompleksi z ansamblem Veliku cinnist mayut inter yeri sho zbereglisya Inter yer palacu benketna zala zala prijomiv chajna kimnata bibliotekaFligeli fligel z bashtoyu Fligeli pivnichnij i pivdennij 1770 1824 majzhe identichni za arhitekturnimi formami Pobudovani odnochasno z palacovim korpusom Avtorstvo yak i palacu pripisuyetsya arhitektoru Karlu Blanku Buduvav arhitektor M K Moscipanov Spershu fligeli z yednuvalisya z palacom odnopoverhovimi perehodami V period z 1808 po 1824 roki nad zahidnoyu chastinoyu fligeliv rozibrali mansardi nadbuduvali derev yanij 2 j poverh i todi cya chastina fligeliv uvijshla do skladu palacu Dobuduvali shidni chastini fligeliv zavdyaki chomu pered palacom utvorivsya glibokij kurdoner Zveli kolonadi pivdennoyi i pivnichnoyi teras Fligeli virisheni v stili klasicizmu z elementami istorizmu ceglyani 1 poverhovi pryamokutni v plani tinkovani rustovani perekriti triskatnim dahom z pokrivleyu z listovoyi stali U serednij chastini fasadiv fligeliv zvernenih do kurdoneru 4 kolonni pristinni portiki trichvertni koloni yakih pidtrimuyut antablement i frontoni z serednoyu pidvishenoyu chastinoyu sho chlenuyutsya 4 pilyastrami Mizh serednimi pilyastrami vikno z napivcirkulnoyu peremichkoyu obramlenoyu arkoyu zi zamkovim kamenem Vhodi u fligeli mizh dvoma serednimi kolonami portika Pryamokutni dverni i vikonni otvori v mezhah portikiv mayut zamkovi kameni i gorizontalni sandriki U dovgih fasadah oboh fligeliv z bokiv portikiv po dva pryamokutni vikna z rustuvannyam u viglyadi zamkovih kameniv Torec pivnichnogo fligelya gluhij rustovanij na torci pivdennogo krugla bashta Perekrittya plaski derev yani Planuvannya fligeliv koridorne Osnovni gabariti dovzhina 21 m shirina 8 5 m visota 4 5 m Bashta Bashta pobudovana v 1866 1898 rokah yak vodonapirna sporuda Roztashovana na teritoriyi paradnogo dvoru z torcya pivdennoyi sluzhbi Pid chas radyansko nimeckoyi vijni bula poshkodzhena vidnovlena 1947 roku Vikonana v period istorizmu z cegli potinkovana pobilena krugla v plani triyarusna Stini bashti na visotu dvoh nizhnih yarusiv rustovani Yarusi rozchlenovani karnizami Vhid v bashtu zi shodu cherez pryamokutnij dvernij otvir U 1 mu yarusi dva pryamokutni vikna z pivdnya i pivnochi v 2 mu yarusi bashti z pivdnya zi shodu i pivnochi po dva spareni vikna obramleni nalichnikom i rozdileni pilyastrom visota yakogo rivna visoti vikna U 3 mu yarusi krugli vikna sho vihodyat na 4 storoni svitu mizh nimi roztashovani nishi Fasad bashti zavershenij karnizom nad yakim nevisoke oporne kilce sho nese shatro u viglyadi uvignutogo konusa zavershenij shpilem Osnovni gabariti diametr 6 m visota 12 6 m do perekrittya 20 m zi shpilem Sluzhbi Sluzhbi 1830 1840 vi roki roztashovani na paradnomu dvori sadibi Dvi budivli sluzhb identichni za svoyimi arhitekturnimi formami Sporudi v stili piznogo klasicizmu osnovni ob yemi z cegli mezonini derev yani pryamokutni v plani tinkovani Centralna chastina golovnogo fasadu akcentovana velicheznoyu napivcirkulnoyu nisheyu v yaku vpisanij portik toskanskogo ordera 1 go poverhu sho pidtrimuye balkon mezoninu z balyustradoyu Skulpturi splyachih leviv vstanovleni z bokiv golovnih vhodiv Sporudi vklyucheni v kompoziciyu paradnogo dvoru ansamblyu Altanka Glinki Altanka Glinki Altanka Glinki 1830 ti roki roztashovana na vershini pagorba na teritoriyi parku Vikonana u formah romantizmu Zaznala deyakih zmin naprikinci XIX stolittya Pid chas radyansko nimeckoyi vijni poshkodzhena vidnovlena 1947 roku Todi zh imovirno z yavivsya zhivopis v medaljonah Sporuda z cegli tinkovana 8 kutna v plani prichomu grani sho vidpovidayut golovnim osyam shirshe za grani po diagonalnih osyah dah kupolom z figurnim shpilem Pid altankoyu v tovshi pagorba mistitsya pidval iz sklepinnyam z dekorativnimi nishami i vnutrishnostinnimi shodami Pidval maye 4 dverni otvori 3 z nih zakladeni Pered vhodami trapeciyepodibni majdanchiki obmezheni pidpirnimi stinami sporudzhenimi po zrizu pagorba Vikna ta dveri mayut strilchastu formu Fasadi prikrasheni medaljonami rozpisanimi za syuzhetami operi Ruslan i Lyudmila Pokrittya pidlogi metaleva plitka Rozmiri visota z pidvalom 16 m shirina 8 3 m Altanka cikavij zrazok parkovoyi arhitekturi malih form pochatku XIX stolittya sho garmonijno poyednuyetsya z prirodnim otochennyam Za perekazami v paviljoni kompozitor M I Glinka pracyuvav nad operoyu Ruslan i Lyudmila Georgiyivska cerkva Georgiyivska cerkva 1817 1828 sporudzhena v stili ampir z cegli potinkovana i pobilena U plani hrestopodibna z vidovzhenim zahidnim ramenom i dzviniceyu sho primikaye do neyi z napivkrugloyu apsidoyu i kutovimi pryamokutnimi v plani kamerami rivnimi po visoti osnovnomu ob yemu Zahidnij vhid akcentovanij 4 kolonnim dorichnim portikom koloni podvoyeni zverhu antablement z triglifami po frizu Vtracheni pivnichnij i pivdennij portiki cerkvi i dva verhni yarusi dzvinici sho znachno zbidnilo silueti hramu Fasadi dzvinici i kutovih kamer rustovani Otvori pryamokutni i napivcirkulni dekorovani pilyastrami sandrikami arhivoltami Centralne primishennya cerkvi perekrite kupolom v zahidnij chastini hori na yaki vedut gvintovi shodi v tovshi zahidnoyi stini ramena perekriti napivcirkulnimi sklepinnyami Nad apsidoyu konha Gospodarska sporuda Gospodarska sporuda kinec XIX stolittya dijshla do nashih dniv z nevelikimi perebudovami Stilistichno blizka sporudam palacovogo kompleksu neoklasicizmu Budivlya z cegli pobilena pryamokutna v plani z rizalitom po centru shidnogo fasadu odnopoverhova Korpus znachnoyi protyazhnosti pivnichnij fasad chlenuyetsya pilyastrami Pidfrizovij poyasochok perehodit v obramlennya kruglih vikon vidilyaye na fasadi piddashshya Centralna chastina golovnogo fasadu akcentovana 4 kolonnim portikom nad podvoyenimi kolonami yakogo antablement i trikutnij fronton Sporuda z plaskim sklepinnyam chotiriskatnim dahom na derev yanih krokvah pokrivlya metaleva Na fasadah pid karnizom kolopodibni verhni vikna V procesi ekspluataciyi povne vnutrishnye pereplanuvannya Rozmiri sporudi dovzhina 28 m shirina 11 2 m visota 5 7 m do dahu Pam yatnik ye cikavim prikladom gospodarskoyi sadibnoyi sporudi kincya XIX stolittya gospodarska sporuda sluzhbovij fligel pivnichnij skulptura leva Georgiyivska cerkvaParkKachanivskij park plosheyu 560 ga viplekanij troma pokolinnyami Tarnovskih ye odnim iz najbilshih pejzazhnih parkiv v Ukrayini ta Yevropi Vinik na osnovi prirodnogo lisu i narahovuye ponad 50 porid derev i 30 vidiv chagarnikiv U formuvanni hudozhnogo obrazu parku osoblivu rol vidigrayut hvojni porodi aklimatizovani v lisostepu yalina sosna kedrova sosna Vejmuta modrina yalicya sibirska kiparisovik gorohoplidnij Z ekzotiv privertayut uvagu korkove derevo amurske maslinka vuzkolista pteleya katalpa Park podilyayetsya na dvi chastini regulyarnu ta pejzazhnu landshaftnu Regulyarna prikrashena klumbami roztashovana na pidvishenomu plato Cya chastina parku nevelika i zbagachena fligelyami ta sporudami riznogo priznachennya Landshaftna chastina znachno bilsha skladayetsya iz gayiv i dibrov sho cherguyutsya z polyanami i dzerkalami ozer zagalna plosha 125 63 ga roztashovanimi na nizhnomu plato Tut zbereglis parkovi mosti Girki Kohannya i Virnosti Shtuchni ruyini na berezi Velikogo stavu yaki ye pam yatkoyu sadovo parkovogo mistectva XVIII stolittya Chislenni zhivopisni aleyi i dorizhki peretinayut park u vsih napryamkah Zagalna dovzhina velikoyi parkovoyi dorogi 60 km Dub Dovzhenka mistok u parku Romantichni ruyini landshaftna dilnicya Pusta krinicya IstoriyaZasnuvannya Kachanivskij palac blizko 1800 roku Malyunok Oleksandra Kunavina Sadiba bula zasnovana na misci hutora yak odna iz rezidencij prezidenta Malorosijskoyi kolegiyi i general gubernatora Malorosiyi grafa P O Rum yanceva Zadunajskogo Za proektom moskovskogo arhitektora Karla Blanka ukrayinskij zodchij Maksim Moscipanov zviv rozkishnij palac ta splanuvav regulyarnij park pri nomu Arhitektura palacu cogo periodu nalezhit do stilyu romantichnogo napryamku pritamannogo sporudam XVIII poch XIX stolit Sporuda palacu bula odnopoverhovoyu z dvosvitnimi centralnimi zalami Fasadi dekorovani romantizovanimi formami chislennih bashtochok uvinchanih shatrami sho perehodili v shpili vsebichnimi ustupami ta nishami yaki zagalom asociyuvalis z arhitekturoyu Shodu yak togo zabazhav zamovnik geroj rosijsko tureckih voyen Tarnovski Vasil Tarnovskij molodshij 1808 roku Rum yancev prodav mayetok pomishiku ta jogo druzhini Parasci Andriyivni Za novih vlasnikiv sadiba perezhivaye drugij budivelnij period Rozshiryuyetsya teritoriya sadibi palac perebudovuyut u stili rosijskogo klasicizmu zvodyat novi budivli zakladayut pejzazhnij park Pislya smerti Grigoriya Yakovicha v 1824 roci mayetok uspadkuvav sin jogo druzhini vid pershogo shlyubu Grigorij Stepanovich Tarnovskij i ponad 70 rokiv sadiba nalezhala Tarnovskim 1828 roku zakinchilosya rozpochate she za G Ya Pocheki budivnictvo hramu Cerkvu osvyatili Georgiyevskoyu na chest V cej chas sadiba sformuvalas u najkrashih tradiciyah klasichnoyi shemi Vona skladalas z palacu z fligelyami i bashtoyu dvoh sluzhb pivnichnoyi i pivdennoyi sho zavershuvali paradnij dvir cerkvi usipalnici yaka zavershuvala golovnu vis kompoziciyi sadibnogo kompleksu Za chasiv Tarnovskih palac perezhiv 5 budivelnih cikliv i dijshov do nas u zminenomu viglyadi ale vse zh zberig cilisnist planuvalnogo rishennya ansamblyu i cilovu yednist sporud Z 1 poverhovogo palac perebudovanij na 2 poverhovij z nevisokim kupolom zgodom dodali baraban sho nadavav budivli bilsh centrichnogo harakteru 1 j poverh vikonanij z cegli na vapnyanomu rozchini 2 j derev yanij obkladenij cegloyu i potinkovanij Na shodi budivli u fligelyah i centralnij chastini palacu portiki na zahodi galereyi Fronton portika zavershuyetsya skulpturami nimf Kulturne zhittya Bagato vidatnih mitciv XIX stolittya znahodili svoye tvorche nathnennya perebuvayuchi v Kachanivci T Shevchenko M Kostomarov M Maksimovich M Gogol M Glinka Marko Vovchok D Yavornickij I Ryepin M Ge M Shepkin ta inshi Vprodovzh 1836 1838 rr v sadibi provodiv litni vakaciyi talanovitij hudozhnik uchen Akademiyi mistectv Vasil Shternberg yakij tut napisav najkrashi svoyi tvori za sho buv udostoyenij visokih akademichnih nagorod Albom pochesnih gostej Kachanivki nalichuye 608 avtografiv Vlitku 1838 roku v Kachanivci plidno pracyuvav nad operoyu Ruslan i Lyudmila Mihajlo Glinka Tut vin pisav pisni romansi kantatu na chest G Tarnovskogo Gimn gospodaryu Deyaki tvori vpershe vikonuvalis u suprovodi miscevogo kriposnogo orkestru yakim diriguvav sam maestro Pislya vid yizdu Glinki v sadibi nazavzhdi utverdivsya kult kompozitora Dosi na pagorbi bilya Majorskogo stavu stoyit strunka bilokam yana altanka nazvana jogo imenem Taras Shevchenko u travni 1843 roku pid chas svoyeyi pershoyi podorozhi po Ukrayini yihav z Peterburga pryamim priznachennyam u Kachanivku kudi pered tim pereslav odnu z svoyih najkrashih kartin Katerina V sadibnomu parku zbereglas galyavina de pid vikovim dubom poet spilkuvavsya z miscevimi selyanami i kriposnimi muzikami Nepodalik visochiye mogila kurgan hudozhnika Grigoriya Chestahivskogo tovarisha i duhivnika T Shevchenka yakij peredav u Kachanivku osobisti rechi rukopisi hudozhni tvori Kobzarya Kachanivka V Shternberg Za chajnim stolom v Kachanivci O Voloskov Glinka v Kachanivci V Shternberg Kolekciya Vasilya Tarnovskogo Kabinet muzej V Tarnovskogo Kolekcionuvannyam V V Tarnovskij molodshij zahopivsya she v studentski roki Osnovu jogo unikalnogo zibrannya skladali kozacki relikviyi i bezcinna shevchenkiana Sered raritetiv kolekciyi buli shablya Bogdana Hmelnickogo osobisti rechi Ivana Mazepi Semena Paliya Pavla Polubotka Kirila Rozumovskogo kozacki shabli klejnodi getmanski universali portreti bagatoh vidomih diyachiv kozackogo ruhu Ce buv spravzhnij muzej ukrayinoznavstva zapovidanij kolekcionerom mecenatom Chernigivskomu gubernskomu zemstvu dlya stvorennya muzejnih ekspozicij Kachanivsku kolekciyu suchasniki ocinyuvali v kilka soten tisyach karbovanciv sriblom Interes do kolekciyi 1880 roku priviv u Kachanivku Illyu Ryepina dlya prodovzhennya roboti nad znamenitoyu kartinoyu Zaporozhci pishut lista tureckomu sultanu Protyagom majzhe vsogo lita hudozhnik zamalovuvav kozacki relikviyi pisav portreti gospodariv sadibi pejzazhi pracyuvav nad kartinoyu Vechornici Haritonenki Pavlo Haritonenko Znachni vitrati na blagodijnictvo j kolekcionuvannya sposib zhittya na shiroku nogu zavedenij u Kachanivci postavili Vasilya Tarnovskogo molodshogo na mezhu bankrutstva 1897 roku vin buv zmushenij prodati vikohanu sadibu miljoneru cukrozavodchiku Pavlu Haritonenku Novij gospodar rozgornuv u pomisti veliki budivelni roboti Perebudovoyu zajmavsya vidomij nimeckij arhitektor Karl Gustavovich Sholc Buv kapitalno vidremontovanij i chastkovo perebudovanij palac yakij nabuv suchasnogo viglyadu z yavilisya novi sadibni budivli bilshist iz yakih zbereglas do nashih dniv povnistyu zminilisya inter yeri dlya vikonannya robit zaprosili modnogo na toj chas moskovskogo zhivopiscya Avgusta Tomashku Za rahunok pridbannya susidnih lisovih dilyanok rozshirivsya park Sadibu elektrifikuvali j telefonizuvali Ostannimi gospodaryami sadibi protyagom 1914 1918 rr bula starsha donka cukrovogo korolya Olena ta yiyi cholovik Mihajlo Oliv Za yihnih chasiv sadiba yak i ranishe procvitala Tut mistilisya kartinna galereya velika biblioteka shanuvalisya najkrashi tradiciyi minulogo gostyuvali cikavi lyudi zokrema v chervni 1915 roku sadibu vidvidali hudozhniki i K Petrov Vodkin Popri ce kulturne zhittya Kachanivki postupovo zavmiralo Radyanska vlada 1918 roku sadibu nacionalizuvala radyanska vlada U 1925 1933 rokah u Kachanivci diyala dityacha komuna imeni Vorovskogo memorialna doshka Pid chas radyansko nimeckoyi vijni na teritoriyi sadibi perebuvali evakuacijni gospitali 2030 i 6050 a v povoyennij chas shpital dlya oduzhuyuchih invalidiv pro sho svidchit memorialna doshka na budinku administraciyi Zgodom do 1981 roku sadibnij kompleks vikoristovuvali v ozdorovcho likuvalnih cilyah Protyagom tih desyatilit palacovo parkovij ansambl prihodiv u zapustinnya rujnuvavsya vtrachav svoyu kolishnyu velich i krasu 1973 roku direkciya tuberkuloznogo sanatoriyu yaka zajmala todi sadibu zvernulasya do institutu Ukrproektrestavraciya z prohannyam provesti obstezhennya palacovo parkovogo kompleksu i vikonati restavracijni roboti zadlya zberezhennya pam yatki istoriyi i kulturi Fahivci institutu pid kerivnictvom arhitektora restavratora Marionili Govdenko proveli obstezhennya sporud kompleksu i rozrobili programu restavracijnih robit Arhitektor Volodimir Novgorodov vikonav obmir palacu doslidzhennya i proekt restavraciyi Pochinayuchi z 1975 roku golovnij arhitektor proektiv B Timofyeyeva ta fahivci inshih profesij arheologi himiki tehnologi konstruktori zhivopisci derevoobrobniki metalisti provodili dodatkovi obstezhennya palacu cerkvi sluzhb gospodarskih sporud dlya vstanovlennya yihnogo tehnichnogo stanu Zgidno z postanovoyu CK Kompartiyi Ukrayini ta Radi Ministriv URSR vid 24 listopada 1981 roku Kachanivku ogolosili Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom vidtodi yiyi postupovo vidnovlyuyut SuchasnistPraonuk Karla Sholcya Viktor Sholc v Kachanivci v 2012 roci Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 27 lyutogo 2001 zapovidniku nadano status Nacionalnogo pam yatnij kaminMogila Chestahivskogo v Kachanivci U zapovidniku provodyat naukovu poshukovu doslidnicku kulturno prosvitnicku j ekspozicijnu robotu Zusillyami nashadkiv kolishnih gospodariv sadibi Tarnovskih sho prozhivayut u Velikij Britaniyi Nimechchini Kiyevi stvoreno j aktivno diye Mizhnarodne tovaristvo Druzi Kachanivki yake stavit za metu zaluchennya koshtiv i sponsoriv dlya vidrodzhennya palacovo parkovogo ansamblyu ta peretvorennya jogo na mizhnarodnij kulturnij centr Z 2004 roku zapochatkovano provedennya shorichnogo literaturno misteckogo svyata Kachanivski muzi Vporyadkovano chotiri turistichni marshruti nalagodzheno ekskursijne obslugovuvannya na osnovi fondovih materialiv stvoreni novi vistavki U 2009 roci zavdyaki spriyannyu fondu Mikoli Tomenka Spravedliva krayina ta za aktivnoyi pidtrimki narodnih deputativ Ukrayini Valeriya Dubilya i Ivana Kurovskogo v zapovidniku do Dnya nezalezhnosti Ukrayini vidremontuvali centralnu aleyu pro sho svidchit pam yatnij kamin Eksponati vistavki Venera Peremozhnicya Hlopchik z tamburinom Bufet 19 stolittya Stil byuroGalereyav yizd do parku Intimnij skverik centralna aleya Kopiya skulpturi 17 st Alegoriya zimi P yera Legro starshogoKompleks budivelDzherelaPrimitki Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 lyutogo 2001 roku Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2009 Procitovano 27 veresnya 2009 Literatura Perlini shidnoyi Chernigivshini stor 56 81 Zakonodavstvo pro pam yatniki istoriyi ta kulturi Zbirnik normativnih aktiv K 1970 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Chernigivska oblast K 1983 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR t 4 K 1986 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Spravochnik katalog K 1987 Vecherskij V Palacovo parkovij ansambl u Kachanivci Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2000 1 Shevchenko Bogdana Ichnyanshina tom 2 Kachanivka Trostyanec K 2010 Shevchenko Bogdana Kachanivka dushi spochinok K 2011 2012Posilannya Oficijnij sajt zapovidnika Video na Youtube Arhitekturni i prirodni pam yatki Ukrayini Zamki ta hrami Ukrayini Turi vihidnogo dnya po Ukrayini Kachanivske lyublyu Ukrayina moloda 84 85 20 05 2011 Memorialni doshki i pam yatni znaki prisvyacheni Shevchenku Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 151 161 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR ros Legendy i byli Kachanovki Portal virtualnyh puteshestvij Vokrug sveta ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi