Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'ємонт (італ. Piemonte) — регіон Італії. Розташований на півночі країни. Складається із провінцій Алессандрія, Асті, Б'єлла, Вербано-Кузіо-Оссола, Верчеллі, Кунео, Новара і Турин. Адміністративний центр — Турин. Площа — 25399 км², населення 4 466 509 осіб (2012).
| П'ємонт | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Регіон Італії | |||||
| Адм. центр | Турин | ||||
| Найбільше місто | Турин | ||||
| Країна |  Італія | ||||
| Провінції | |||||
| |||||
| Населення | |||||
| - повне | 4 406 860 (7) | ||||
| - густота | 174 особи/км² (9) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 25 387 км² (2) | ||||
| - ширина | 205 км | ||||
| - довжина | 265 км | ||||
| Висота | |||||
| - середня | 421 м | ||||
| - максимальна | 3841 м (гора Монте Візо) | ||||
| - мінімальна | 421 м | ||||
| Часовий пояс | і | ||||
| ВВП | 123.2 млрд. євро (5) | ||||
| - на душу населення | 27 700 євро | ||||
| Дата заснування | 1970 | ||||
| Президент | Серджіо Кіампаріно (демократи) з 09.06.2014 | ||||
| Вебсайт | www.regione.piemonte.it | ||||
| - ISO 3166-2 | IT-21 | ||||
| - NUTS | ITC1 | ||||
| - ISTAT | 01 | ||||
| |||||
Назва
- П'ємо́нт (вальз. Piemont, МФА: [pje'mont]; фр. Piémont, МФА: [pje.mɔ̃]) — німецька (вальзерська) і французька назва, що походить від виразу лат. ad pedem montium, «поділля, підніжжя гори». Фігурує від ХІІ ст. в середньовічних латиномовних документах у формі Pedemontium або Pedemontis.
- П'ємо́нте (італ. Piemonte, МФА: [pjeˈmonte]) — італійська назва.
- П'єму́нт (п'єм., окситан. і арп. Piemont, МФА: [pje'munt]) — п'ємонтська, окситанська і франко-провансальська назви.
Географія
Найбільші річки: По (652 км), Танаро (276 км), Тічино (248 км). Найбільші озера: Маджоре (Лаго-Маджоре), . Найвищі гори: Монте-Роза (4637 м), Гран-Парадізо (4061 м), (3841 м).
Національний парк . Національний парк . Регіональні природні парки: річковий парк По, Капанне-ді-Маркароло, Сакро-Монте-ді-Креа, Астіджані, Кунеезі, Приморські Альпи, Валле дель Тічино, Монте Фенера, Лаґо Маджоре, Колліна Торінезе, Ґран Боско ді Сальбертран, Лаґі ді Авільяна, Орс'єра Рочавре, Валь Трончеа, Мандрія, Ступініджі, Альпе Велья, Альпе Деверо, Альта Вальсезія, Ламе ді Сезія, Боско делле Сорті делла Партечіпанца ді Трино.
Пам'ятки історії й культури: Савойська картинна галерея, Єгипетський музей, палац Мадама, моле Антонелліана (усі — Турин), церква Сант-Андреа (Верчеллі).
Типова страва — (гарячий овочевий соус з часником й хамсою).
Історія
П'ємонт був заселений у ранні історичні часи кельтсько-лігурійськими племенами. Пізніше вони були завойовані римлянами (бл. 220 до н. е.), які заснували кілька колоній, Augusta Taurinorum (Турин) і Eporedia (Ivrea). Після падіння Західної Римської імперії у район неодноразово вторгалися бургунди, готи (V століття), візантійці, лангобарди (VI століття), франки (773). В IX-X століттях вторгнення угорців і сарацинів. П'ємонт стає частиною Італійського королівства в складі Священної Римської імперії, був розділений на кілька провінцій і округів.
В XV столітті П'ємонт став частиною Савойського герцогства, в 1720 — основною складовоюСардинського королівства зі столицею в Турині. В 1802–1814 роках входив до складу Франції. З 1820-1840-х роках одна з найрозвиненіших в економічному відношенні областей Італії. Буржуазія і обуржуазнене дворянство П'ємонту відігравали значну роль в італійському національно-визвольному русі XIX століття, будучи провідною силою буржуазної П'ємонтскої революції 1821 року, активно беручи участь у Революції 1848–1849 років в Італії.
Навколо Сардинського королівства (фактично навколо П'ємонту) в 1859–1860 роках відбулося об'єднання Італії. Під час Другої світової війни П'ємонт у вересні 1943 року був окупований німецькими військами, він став одним з найважливіших центрів Руху Опору. Звільнений в основному силами Опору в квітні 1945 року. Високий ступінь концентрації промисловості та робітничого класу (насамперед у Турині) визначив положення П'ємонту як одного з головних центрів робітничого і демократичного руху Італії.
З п'ємонтського містечка Портакомаро (провінція Асті) походить батько папи Франциска Маріо Хосе Бергольо (1908–1959) , який в 1929 р. емігрував до Аргентини.
Адміністративний поділ
Регіон складається із таких провінцій:
Адміністративний центр — Турин.
До складу регіону входить 1206 комун.
Економіка
Низовини П'ємонту — родючі сільськогосподарські території. Основними продуктами сільського господарства в П'ємонті є зернові, в тому числі рис, що становить понад 10% національного виробництва, кукурудза, виноград для виноробства, фрукти і молоко. З більш ніж 800 тисячами голів великої рогатої худоби в 2000 році тваринницька продукція становила половину кінцевої сільськогосподарської продукції в П'ємонті. П'ємонт є одним з великих виноробних регіонів Італії. Тут виробляють такі престижні вина як Бароло, Барбареско, , та (а також ігристі ) з виноградників навколо Асті. Місцеві сорти винограду включають Неббіоло, Барбера, Дольчетто, , (Grignolino) та Бракетто.
Область відома великими промисловими центрами, зокрема: , де розміщено , Турин, де розташований FIAT. Наземний зв'язок із сусідніми країнами проходить через тунелі, зокрема з Францією через Фрежюс, і Montgenèvre Pass, і з Швейцарією через Симплон та Великий Сен-Бернар. Регіон має найдовшу мережу автомагістралей серед регіонів Італії (близько 800 км). У 2001 році кількість легкових автомобілів на 1000 жителів становила 623 і була вище середнього показника по країні (575).
Індустрія туризму в П'ємонті налічує 75534 чоловік і включає 17 367 компаній, що працюють у сфері готельного та ресторанного сектора, з 1473 готелів та туристичних приміщень. Сектор генерує оборот у розмірі € 2671 млн євро, 3,3% від € 80 196 млн, які представляють спільні кошторисні витрати на туризм в Італії. У 2002 році із 2 651 068 чол. загальної кількості прибулих в П'ємонт іноземних гостей було 1 124 696 чол.(42%). Найпопулярніші туристичні місця: Рив'єра П'ємонту (32,84% туристів), і агломерація Турина (26,51%). У 2006 році в Турині відбулися XX зимові Олімпійські ігри, а в 2007 — . Альпійський туризм має тенденцію концентруватися на кількох високорозвинених станціях, таких як та Сестрієре. Близько 1980 року далека стежка була створена, щоб привернути більше уваги до віддалених, малонаселених долин.
Освіта
Див. також
- 5162 П'ємонт — астероїд, названий на честь території.
Примітки
- Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
- Piemonte, 1976, p. 11.
Бібліографія
- Collier, M. Italian Unification, 1820–71, Heinemann: Oxford, 2003.
- Piemonte: (non compresa Torino). (Guida d'Italia). Touring Club Italiano, 1976.
- П'ємонт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1363. — 1000 екз.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: П'ємонт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yemont znachennya P yemont ital Piemonte region Italiyi Roztashovanij na pivnochi krayini Skladayetsya iz provincij Alessandriya Asti B yella Verbano Kuzio Ossola Verchelli Kuneo Novara i Turin Administrativnij centr Turin Plosha 25399 km naselennya 4 466 509 osib 2012 P yemontoks Piemont ital Piemonte p yem PiemontGerb PraporRegion ItaliyiAdm centr TurinNajbilshe misto TurinKrayina ItaliyaProvinciyi Alessandriya Asti B yella Verbano Kuzio Ossola Verchelli Kuneo Novara TurinMezhuye z susidni adminodiniciVale Tichino Lombardiya Emiliya Romanya Liguriya Provans Alpi Lazurnij Bereg Rona Alpi Valle d Aosta Alpi Verhnogo Provansu Primorski Alpi Verhni Alpi Savoya Overn Rona Alpi Naselennya povne 4 406 860 7 gustota 174 osobi km 9 Plosha povna 25 387 km 2 shirina 205 km dovzhina 265 kmVisota serednya 421 m maksimalna 3841 m gora Monte Vizo minimalna 421 mChasovij poyas UTC 1 i UTC 2VVP 123 2 mlrd yevro 5 na dushu naselennya 27 700 yevroData zasnuvannya 1970Prezident Serdzhio Kiamparino demokrati z 09 06 2014Vebsajt www regione piemonte it ISO 3166 2 IT 21 NUTS ITC1 ISTAT 01Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yemontNazvaP yemo nt valz Piemont MFA pje mont fr Piemont MFA pje mɔ nimecka valzerska i francuzka nazva sho pohodit vid virazu lat ad pedem montium podillya pidnizhzhya gori Figuruye vid HII st v serednovichnih latinomovnih dokumentah u formi Pedemontium abo Pedemontis P yemo nte ital Piemonte MFA pjeˈmonte italijska nazva P yemu nt p yem oksitan i arp Piemont MFA pje munt p yemontska oksitanska i franko provansalska nazvi GeografiyaNajbilshi richki Po 652 km Tanaro 276 km Tichino 248 km Najbilshi ozera Madzhore Lago Madzhore Najvishi gori Monte Roza 4637 m Gran Paradizo 4061 m 3841 m Nacionalnij park Nacionalnij park Regionalni prirodni parki richkovij park Po Kapanne di Markarolo Sakro Monte di Krea Astidzhani Kuneezi Primorski Alpi Valle del Tichino Monte Fenera Lago Madzhore Kollina Torineze Gran Bosko di Salbertran Lagi di Avilyana Ors yera Rochavre Val Tronchea Mandriya Stupinidzhi Alpe Velya Alpe Devero Alta Valseziya Lame di Seziya Bosko delle Sorti della Partechipanca di Trino Pam yatki istoriyi j kulturi Savojska kartinna galereya Yegipetskij muzej palac Madama mole Antonelliana usi Turin cerkva Sant Andrea Verchelli Tipova strava garyachij ovochevij sous z chasnikom j hamsoyu Tipovi vina Barolo Dolchetto Neb jolo IstoriyaDokladnishe Savojskij dim Savoya istorichnij region Savojske gercogstvo ta Sardinske korolivstvo 1720 1861 P yemont buv zaselenij u ranni istorichni chasi keltsko ligurijskimi plemenami Piznishe voni buli zavojovani rimlyanami bl 220 do n e yaki zasnuvali kilka kolonij Augusta Taurinorum Turin i Eporedia Ivrea Pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi u rajon neodnorazovo vtorgalisya burgundi goti V stolittya vizantijci langobardi VI stolittya franki 773 V IX X stolittyah vtorgnennya ugorciv i saraciniv P yemont staye chastinoyu Italijskogo korolivstva v skladi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buv rozdilenij na kilka provincij i okrugiv V XV stolitti P yemont stav chastinoyu Savojskogo gercogstva v 1720 osnovnoyu skladovoyuSardinskogo korolivstva zi stoliceyu v Turini V 1802 1814 rokah vhodiv do skladu Franciyi Z 1820 1840 h rokah odna z najrozvinenishih v ekonomichnomu vidnoshenni oblastej Italiyi Burzhuaziya i oburzhuaznene dvoryanstvo P yemontu vidigravali znachnu rol v italijskomu nacionalno vizvolnomu rusi XIX stolittya buduchi providnoyu siloyu burzhuaznoyi P yemontskoyi revolyuciyi 1821 roku aktivno beruchi uchast u Revolyuciyi 1848 1849 rokiv v Italiyi Navkolo Sardinskogo korolivstva faktichno navkolo P yemontu v 1859 1860 rokah vidbulosya ob yednannya Italiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni P yemont u veresni 1943 roku buv okupovanij nimeckimi vijskami vin stav odnim z najvazhlivishih centriv Ruhu Oporu Zvilnenij v osnovnomu silami Oporu v kvitni 1945 roku Visokij stupin koncentraciyi promislovosti ta robitnichogo klasu nasampered u Turini viznachiv polozhennya P yemontu yak odnogo z golovnih centriv robitnichogo i demokratichnogo ruhu Italiyi Z p yemontskogo mistechka Portakomaro provinciya Asti pohodit batko papi Franciska Mario Hose Bergolo 1908 1959 yakij v 1929 r emigruvav do Argentini Administrativnij podilDokladnishe Provinciyi Italiyi ta Komuni Italiyi Provinciyi Region skladayetsya iz takih provincij Alessandriya Asti B yella Verbano Kuzio Ossola Verchelli Kuneo Novara Turin Administrativnij centr Turin Do skladu regionu vhodit 1206 komun EkonomikaRisovi polya mizh Novara ta Verchelli Nizovini P yemontu rodyuchi silskogospodarski teritoriyi Osnovnimi produktami silskogo gospodarstva v P yemonti ye zernovi v tomu chisli ris sho stanovit ponad 10 nacionalnogo virobnictva kukurudza vinograd dlya vinorobstva frukti i moloko Z bilsh nizh 800 tisyachami goliv velikoyi rogatoyi hudobi v 2000 roci tvarinnicka produkciya stanovila polovinu kincevoyi silskogospodarskoyi produkciyi v P yemonti P yemont ye odnim z velikih vinorobnih regioniv Italiyi Tut viroblyayut taki prestizhni vina yak Barolo Barbaresko ta a takozh igristi z vinogradnikiv navkolo Asti Miscevi sorti vinogradu vklyuchayut Nebbiolo Barbera Dolchetto Grignolino ta Braketto Oblast vidoma velikimi promislovimi centrami zokrema de rozmisheno Turin de roztashovanij FIAT Nazemnij zv yazok iz susidnimi krayinami prohodit cherez tuneli zokrema z Franciyeyu cherez Frezhyus i Montgenevre Pass i z Shvejcariyeyu cherez Simplon ta Velikij Sen Bernar Region maye najdovshu merezhu avtomagistralej sered regioniv Italiyi blizko 800 km U 2001 roci kilkist legkovih avtomobiliv na 1000 zhiteliv stanovila 623 i bula vishe serednogo pokaznika po krayini 575 Industriya turizmu v P yemonti nalichuye 75534 cholovik i vklyuchaye 17 367 kompanij sho pracyuyut u sferi gotelnogo ta restorannogo sektora z 1473 goteliv ta turistichnih primishen Sektor generuye oborot u rozmiri 2671 mln yevro 3 3 vid 80 196 mln yaki predstavlyayut spilni koshtorisni vitrati na turizm v Italiyi U 2002 roci iz 2 651 068 chol zagalnoyi kilkosti pribulih v P yemont inozemnih gostej bulo 1 124 696 chol 42 Najpopulyarnishi turistichni miscya Riv yera P yemontu 32 84 turistiv i aglomeraciya Turina 26 51 U 2006 roci v Turini vidbulisya XX zimovi Olimpijski igri a v 2007 Alpijskij turizm maye tendenciyu koncentruvatisya na kilkoh visokorozvinenih stanciyah takih yak ta Sestriyere Blizko 1980 roku daleka stezhka bula stvorena shob privernuti bilshe uvagi do viddalenih malonaselenih dolin OsvitaTurinskij universitetDiv takozh5162 P yemont asteroyid nazvanij na chest teritoriyi PrimitkiDemografichnij balans cherven 2012 ISTAT Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 ital Piemonte 1976 p 11 BibliografiyaCollier M Italian Unification 1820 71 Heinemann Oxford 2003 Piemonte non compresa Torino Guida d Italia Touring Club Italiano 1976 P yemont Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1363 1000 ekz PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu P yemont