Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великий Сен-Бернар (італ. Colle del Gran San Bernardo, фр. Col du Grand Saint-Bernard, Grosse Sankt Bernhard, застаріле: Mons Jovis чи Mont-Joux) — перевал у Пеннінських Альпах, який поєднує долину Рони у швейцарському кантоні Вале на висоті 2 469 м.н.р.м. із італійською долиною Аости та далі з італійським регіоном П'ємонт.
| Великий Сен-Бернар італ. Colle del Gran San Bernardo | ||||
 | ||||
| 45°52′08″ пн. ш. 7°10′14″ сх. д. / 45.86889° пн. ш. 7.17056° сх. д.Координати: 45°52′08″ пн. ш. 7°10′14″ сх. д. / 45.86889° пн. ш. 7.17056° сх. д. | ||||
| Країна |  Швейцарія[1] і  Італія[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Вале Валле-д'Аоста | |||
| Система | Пеннінські Альпи (Альпи) | |||
| Тип | перевал | |||
| Висота | 2469 м | |||
 | ||||
  Великий Сен-Бернар Великий Сен-Бернар (Швейцарія) | ||||
 Великий Сен-Бернар у Вікісховищі | ||||
Географія
Маршрут
Перевал розташований по лінії північний схід — південний захід у Пеннінських Апьпах та має найвищу точку на висоті 2469 м.н.м. Через перевал проходить траса , поєднуючи швейцарське місто Мартіньї у верхній долині Рони, кантон Вале, з італійським містом Аоста у регіоні Валле-д'Аоста. Від Мартіньї траса 9 спускається до Лозанни, а від Аости траса A5 спускається до Турина. З півночі (швейцарської сторони) шлях до перевалу йде долиною річки Дранс (фр. Dranse) над Мартіньї, потім дикою та ізольованою долиною Дранс-д'Ентремон (фр. Dranse d'Entremont). Далі сучасна головна дорога проходить через гори тунелем Великий Сен-Бернар (1915 м.н.м.), з 1964 року далі зменшивши комерційне значення дороги через сам перевал (перше зменшення комерційного значення відбулося 1905 року із запуском залізничного тунелю Симплон у 100 км на схід).
Значно вужча історична дорога піднімається до самого перевалу ще на 550 метрів у висоту та проходить через його найвищу точку у декількох сотнях метрів від кордону Швейцарія — Італія; для проїзду перевал відкритий лише з червня по вересень. На південній стороні перевалу, водостік належить до басейну річки Артанаваз, яка тече до Аости.
Найвужча ділянка перевалу розташована між вершинами Гран-Шеналетт (фр. Grande Chenalette, 2 889 м.н.м.) та Мон-Морт (Mont Mort, 2 867 м.н.м.), під якою власне розташована шахта тунелю
Етапи велогонки Тур де Франс проходили через перевал 5 разів, чотири рази як підйом першої категорії та один раз (2009 року) як підйом «hors catégorie» (букв. «поза категорією», найвища складність).
Погода
Зимою рівень снігового покрову може сягати 10 метрів, а температури падати до -30 °C. Карове озеро на перевалі замерзле 265 днів на рік. Нижче наведене узагальнення погодних даних за 1981—2010 роки.
| Клімат перевалу Великий Сен-Бернар | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Середній максимум, °C | −4,4 | −4,9 | −3,2 | −0,9 | 3,7 | 8,2 | 11,5 | 11,3 | 7,5 | 3,6 | −1,5 | −3,7 | 2,3 |
| Середня температура, °C | −7,2 | −7,6 | −5,8 | −3,4 | 1,1 | 5,1 | 8,1 | 7,9 | 4,5 | 1,0 | −4 | −6,4 | −0,6 |
| Середній мінімум, °C | −9,8 | −10,2 | −8,5 | −5,9 | −1,3 | 2,2 | 4,8 | 5,0 | 2,0 | −1,3 | −6,3 | −8,9 | −3,2 |
| Норма опадів, мм | 232 | 208 | 215 | 232 | 213 | 158 | 135 | 136 | 143 | 202 | 248 | 246 | 2368 |
| Кількість | 55 | 106 | 151 | 139 | 149 | 183 | 212 | 198 | 160 | 125 | 67 | 25 | 1571 |
| Кількість днів з опадами | 13,6 | 12,0 | 14,3 | 14,9 | 16,0 | 13,2 | 12,0 | 12,3 | 10,9 | 12,3 | 13,3 | 14,0 | 158,8
|
| Вологість повітря, % | 66 | 68 | 75 | 81 | 82 | 77 | 75 | 76 | 78 | 76 | 72 | 68 | 74 |
Флора та фауна
Перевал розташований високо над лінією лісу; все дерево, необхідне для будівництва чи опалення, привізне. На південному сході перевалу розташоване невелике карове озеро, озеро Великий Сен-Бернар, в яке стікають талі води з навколишніх гір. В озері риби не має і всі спроби його зарибити до цього часу були невдалими. Озеро замерзле понад 2/3 року, і в деякі роки навіть влітку не повністю розмерзалось.
На перевалі та довкола зафіксовані сотні видів альпійських квітів, серед них Gentiana clusii, Ranunculus glacialis, дріада восьмипелюсткова, незабудка, Saxifraga oppositifolia, також поширені мохи, а каміння вкрите лишайниками.
Історія
З давніх часів до Середньовіччя
Попри велику висоту над рівнем моря, перевал почав використовуватися вже з ранньої Залізної доби, про що свідчать знахідки на північних підходах. До початку Римської імперії він вже став одним з найважливіших перевалів через Альпи. Вперше відому особисту письмову згадку він отримав у праці Юлія Цезаря «De bello Gallico» III,1. Пізніше його згадували також римські та грецькі автори, наприклад Тит Лівій (Ab urbe condita V, 35, 2) та Страбон (IV, 6, 7). Однак до створення римської дороги за часів імператора Claudius шлях через перевал залишався в'ючною тропою. Його велике значення за часів Римської імперії в основному викликано тим, що він дозволяв прямий зв'язок північної Італії в Галлією над Рейном та не мав жодних важко прохідних ущелин на підході до перевалу, які, наприклад, існують при наближенні до Готтард.
На найвищій точці перевалу за римських часів стояв храм, який був присвячений місцевому (кельтському) богу Поеннію (лат. Poeninus), який римлянами був поєднаний з Юпітером у Iuppiter Optimus Maximus Poeninus в рамках їх традиції лат. Interpretatio Romana («римський переклад», традиція римської імперії оголошувати місцевих богів проявами римських). Через це ще у Середньовіччі перевал називали Мон-Жу (від лат. mons Iovis, гора Юпітера).
У Середньовіччі, крім його важливості для поїздок світських і духовних сановників, купців і хрестоносців з територій на північ від Альп до півночі Італії, перевал був також центральною частиною розгалуженої мережі паломницьких маршрутів з Франкської імперії і її держав-наступників в Рим (, лат. via francigena або нім. Frankenweg), які в цьому місці сходились, а далі знову розходились. Наприклад, він згаданий у детальному опису паломництва архієпископа Кентерберійського Сігеріха Серйозного 994 року.
Бл. 1050 року на найвищій точці перевалу Святим Бернардом Ментонським був заснований , звідки і утворилася сучасна назва перевалу. У госпісі була виведена порода сенбернар, спочатку як охоронці, а потім як собаки-рятівники жертв лавин. Тут жив і сенбернар Баррі, який врятував життя понад 40 людям та зробив породу всесвітньо відомою. Сьогодні розведення породи перенесено з перевалу в інше місце, але з туристичною метою кожного літа 10-15 собак піднімають на перевал.
Новий час
У поході на Італію Наполеон I Бонапарт перейшов Альпи по перевалу Великий Сен-Бернар 14 травня 1800 року. Для нього було символічно перейти Альпи саме тут, оскільки на той час вважалось, що через цей перевал Альпи у давнину перейшов Ганнібал (сьогодні вважається малоймовірним).
1905 року через перевал була прокладена траса.
З 1940 року по 1990-ті роки перевал був південно-західною межею так званих Швейцарських Редутів — під'їзні шляхи на швейцарській стороні перевалу були відповідним чином забезпечені наземними перешкодами і бар'єрами проти потенційних нападників і могли бути додатково заблоковані артилерією.
Тривалий час перехід через Альпи у цьому місці був можливий лише в літні місяці, але з 1964 року маршрут став доступний цілий рік завдяки платному тунелю Великий Сен-Бернар довжиною 5,85 км, що проходить майже на 600 м нижче перевалу.
Примітки
- https://worldmap.harvard.edu/data/geonode:border_crossings_phv
- Swisstopo maps
- Grosser Sankt Bernhard (Pass) німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
- AFD: Administration de fédéral des douanes
- Haub, Gangolf (2004–2006). . summitpost.org. Архів оригіналу за 7 травня 2007. Процитовано 3 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 6 серпня 2013.
- Walker, Joan Hustace (1998). Saint Bernards: everything about purchase, care, nutrition, breeding, behavior, and training (вид. illustrated). Hauppauge, NY: Barron's Educational Series. с. 5. ISBN .
- King (1858), p.9.
Джерела
- King, Samuel William (1858). The Italian Valleys of the Pennine Alps: A Tour Through All the Romantic and Less-frequented "vals" of Northern Piedmont, from the Tarentaise to the Gries. London: J. Murray.
Посилання
- Великий Сен-Бернарський перевал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Fisher, Ian (29 жовтня 2004). . New York Times. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- . Cycling Challenge. Архів оригіналу за 1 серпня 2008. Процитовано 9 липня 2008.
- Fletcher, Adrian (2000–2009). . Paradoxplace. Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 14 квітня 2009.
- (фр.) . www.swisscastles.ch. 1997. Архів оригіналу за 7 листопада 2020. Процитовано 14 квітня 2009.
- . Naturhistorisches Museum der Burgergemeinde Bern. Архів оригіналу за 7 липня 2011. Процитовано 11 травня 2009.
- Le col du Grand Saint-Bernard dans le Tour de France [ 8 червня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
- Col du Grand-Saint-Bernard на Google Maps (класичні підйоми Тур де Франс)
- Умови підйому з напрямку Сембранша [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] та умови підйому з напрямку Валле-д'Аоста [ 2 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Sen Bernar ital Colle del Gran San Bernardo fr Col du Grand Saint Bernard Grosse Sankt Bernhard zastarile Mons Jovis chi Mont Joux pereval u Penninskih Alpah yakij poyednuye dolinu Roni u shvejcarskomu kantoni Vale na visoti 2 469 m n r m iz italijskoyu dolinoyu Aosti ta dali z italijskim regionom P yemont Velikij Sen Bernar ital Colle del Gran San BernardoVid na pereval ta gospis vid ozera Velikij Sen BernarVid na pereval ta gospis vid ozera Velikij Sen Bernar45 52 08 pn sh 7 10 14 sh d 45 86889 pn sh 7 17056 sh d 45 86889 7 17056 Koordinati 45 52 08 pn sh 7 10 14 sh d 45 86889 pn sh 7 17056 sh d 45 86889 7 17056Krayina Shvejcariya 1 i Italiya 1 Region Vale Valle d AostaSistema Penninski Alpi Alpi Tip perevalVisota 2469 mVelikij Sen BernarVelikij Sen Bernar Shvejcariya Velikij Sen Bernar u Vikishovishi Cya stattya pro girskij pereval Pro inshi znachennya div Sen Bernar GeografiyaMarshrut Pereval roztashovanij po liniyi pivnichnij shid pivdennij zahid u Penninskih Appah ta maye najvishu tochku na visoti 2469 m n m Cherez pereval prohodit trasa poyednuyuchi shvejcarske misto Martinyi u verhnij dolini Roni kanton Vale z italijskim mistom Aosta u regioni Valle d Aosta Vid Martinyi trasa 9 spuskayetsya do Lozanni a vid Aosti trasa A5 spuskayetsya do Turina Z pivnochi shvejcarskoyi storoni shlyah do perevalu jde dolinoyu richki Drans fr Dranse nad Martinyi potim dikoyu ta izolovanoyu dolinoyu Drans d Entremon fr Dranse d Entremont Dali suchasna golovna doroga prohodit cherez gori tunelem Velikij Sen Bernar 1915 m n m z 1964 roku dali zmenshivshi komercijne znachennya dorogi cherez sam pereval pershe zmenshennya komercijnogo znachennya vidbulosya 1905 roku iz zapuskom zaliznichnogo tunelyu Simplon u 100 km na shid Vid na pereval ta gospis na italijskij chastini zliva budivlya shvejcarskoyi derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi AFD Na shili nad suchasnoyu dorogoyu mozhna pobachiti zalishki rimskoyi Vid na Italiyu z tochki vishe rimskoyi dorogi Sprava vidno statuyu Sv Bernara Gori na zadnomu plani masiv Monblan najvishij v Alpah Vid na pereval vid derzhavnogo kordonu Shvejcariya Italiya Znachno vuzhcha istorichna doroga pidnimayetsya do samogo perevalu she na 550 metriv u visotu ta prohodit cherez jogo najvishu tochku u dekilkoh sotnyah metriv vid kordonu Shvejcariya Italiya dlya proyizdu pereval vidkritij lishe z chervnya po veresen Na pivdennij storoni perevalu vodostik nalezhit do basejnu richki Artanavaz yaka teche do Aosti Najvuzhcha dilyanka perevalu roztashovana mizh vershinami Gran Shenalett fr Grande Chenalette 2 889 m n m ta Mon Mort Mont Mort 2 867 m n m pid yakoyu vlasne roztashovana shahta tunelyu Etapi velogonki Tur de Frans prohodili cherez pereval 5 raziv chotiri razi yak pidjom pershoyi kategoriyi ta odin raz 2009 roku yak pidjom hors categorie bukv poza kategoriyeyu najvisha skladnist Pogoda Zimoyu riven snigovogo pokrovu mozhe syagati 10 metriv a temperaturi padati do 30 C Karove ozero na perevali zamerzle 265 dniv na rik Nizhche navedene uzagalnennya pogodnih danih za 1981 2010 roki Klimat perevalu Velikij Sen Bernar Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 4 4 4 9 3 2 0 9 3 7 8 2 11 5 11 3 7 5 3 6 1 5 3 7 2 3 Serednya temperatura C 7 2 7 6 5 8 3 4 1 1 5 1 8 1 7 9 4 5 1 0 4 6 4 0 6 Serednij minimum C 9 8 10 2 8 5 5 9 1 3 2 2 4 8 5 0 2 0 1 3 6 3 8 9 3 2 Norma opadiv mm 232 208 215 232 213 158 135 136 143 202 248 246 2368 Kilkist 55 106 151 139 149 183 212 198 160 125 67 25 1571 Kilkist dniv z opadami 13 6 12 0 14 3 14 9 16 0 13 2 12 0 12 3 10 9 12 3 13 3 14 0 158 8 Vologist povitrya 66 68 75 81 82 77 75 76 78 76 72 68 74 Flora ta fauna Pereval roztashovanij visoko nad liniyeyu lisu vse derevo neobhidne dlya budivnictva chi opalennya privizne Na pivdennomu shodi perevalu roztashovane nevelike karove ozero ozero Velikij Sen Bernar v yake stikayut tali vodi z navkolishnih gir V ozeri ribi ne maye i vsi sprobi jogo zaribiti do cogo chasu buli nevdalimi Ozero zamerzle ponad 2 3 roku i v deyaki roki navit vlitku ne povnistyu rozmerzalos Na perevali ta dovkola zafiksovani sotni vidiv alpijskih kvitiv sered nih Gentiana clusii Ranunculus glacialis driada vosmipelyustkova nezabudka Saxifraga oppositifolia takozh poshireni mohi a kaminnya vkrite lishajnikami IstoriyaZ davnih chasiv do Serednovichchya Popri veliku visotu nad rivnem morya pereval pochav vikoristovuvatisya vzhe z rannoyi Zaliznoyi dobi pro sho svidchat znahidki na pivnichnih pidhodah Do pochatku Rimskoyi imperiyi vin vzhe stav odnim z najvazhlivishih perevaliv cherez Alpi Vpershe vidomu osobistu pismovu zgadku vin otrimav u praci Yuliya Cezarya De bello Gallico III 1 Piznishe jogo zgaduvali takozh rimski ta grecki avtori napriklad Tit Livij Ab urbe condita V 35 2 ta Strabon IV 6 7 Odnak do stvorennya rimskoyi dorogi za chasiv imperatora Claudius shlyah cherez pereval zalishavsya v yuchnoyu tropoyu Jogo velike znachennya za chasiv Rimskoyi imperiyi v osnovnomu viklikano tim sho vin dozvolyav pryamij zv yazok pivnichnoyi Italiyi v Galliyeyu nad Rejnom ta ne mav zhodnih vazhko prohidnih ushelin na pidhodi do perevalu yaki napriklad isnuyut pri nablizhenni do Gottard Na najvishij tochci perevalu za rimskih chasiv stoyav hram yakij buv prisvyachenij miscevomu keltskomu bogu Poenniyu lat Poeninus yakij rimlyanami buv poyednanij z Yupiterom u Iuppiter Optimus Maximus Poeninus v ramkah yih tradiciyi lat Interpretatio Romana rimskij pereklad tradiciya rimskoyi imperiyi ogoloshuvati miscevih bogiv proyavami rimskih Cherez ce she u Serednovichchi pereval nazivali Mon Zhu vid lat mons Iovis gora Yupitera U Serednovichchi krim jogo vazhlivosti dlya poyizdok svitskih i duhovnih sanovnikiv kupciv i hrestonosciv z teritorij na pivnich vid Alp do pivnochi Italiyi pereval buv takozh centralnoyu chastinoyu rozgaluzhenoyi merezhi palomnickih marshrutiv z Frankskoyi imperiyi i yiyi derzhav nastupnikiv v Rim lat via francigena abo nim Frankenweg yaki v comu misci shodilis a dali znovu rozhodilis Napriklad vin zgadanij u detalnomu opisu palomnictva arhiyepiskopa Kenterberijskogo Sigeriha Serjoznogo 994 roku Bl 1050 roku na najvishij tochci perevalu Svyatim Bernardom Mentonskim buv zasnovanij zvidki i utvorilasya suchasna nazva perevalu U gospisi bula vivedena poroda senbernar spochatku yak ohoronci a potim yak sobaki ryativniki zhertv lavin Tut zhiv i senbernar Barri yakij vryatuvav zhittya ponad 40 lyudyam ta zrobiv porodu vsesvitno vidomoyu Sogodni rozvedennya porodi pereneseno z perevalu v inshe misce ale z turistichnoyu metoyu kozhnogo lita 10 15 sobak pidnimayut na pereval Novij chas Zhak Luyi David Napoleon Bonapart dolaye pereval Velikij Sen Bernar U pohodi na Italiyu Napoleon I Bonapart perejshov Alpi po perevalu Velikij Sen Bernar 14 travnya 1800 roku Dlya nogo bulo simvolichno perejti Alpi same tut oskilki na toj chas vvazhalos sho cherez cej pereval Alpi u davninu perejshov Gannibal sogodni vvazhayetsya malojmovirnim 1905 roku cherez pereval bula prokladena trasa Z 1940 roku po 1990 ti roki pereval buv pivdenno zahidnoyu mezheyu tak zvanih Shvejcarskih Redutiv pid yizni shlyahi na shvejcarskij storoni perevalu buli vidpovidnim chinom zabezpecheni nazemnimi pereshkodami i bar yerami proti potencijnih napadnikiv i mogli buti dodatkovo zablokovani artileriyeyu Trivalij chas perehid cherez Alpi u comu misci buv mozhlivij lishe v litni misyaci ale z 1964 roku marshrut stav dostupnij cilij rik zavdyaki platnomu tunelyu Velikij Sen Bernar dovzhinoyu 5 85 km sho prohodit majzhe na 600 m nizhche perevalu Primitkihttps worldmap harvard edu data geonode border crossings phv Swisstopo maps Grosser Sankt Bernhard Pass nimeckoyu francuzkoyu ta italijskoyu Istorichnij slovnik Shvejcariyi AFD Administration de federal des douanes Haub Gangolf 2004 2006 summitpost org Arhiv originalu za 7 travnya 2007 Procitovano 3 travnya 2009 Arhiv originalu za 8 chervnya 2016 Procitovano 6 serpnya 2013 Walker Joan Hustace 1998 Saint Bernards everything about purchase care nutrition breeding behavior and training vid illustrated Hauppauge NY Barron s Educational Series s 5 ISBN 9780764102882 King 1858 p 9 DzherelaKing Samuel William 1858 The Italian Valleys of the Pennine Alps A Tour Through All the Romantic and Less frequented vals of Northern Piedmont from the Tarentaise to the Gries London J Murray PosilannyaVelikij Sen Bernarskij pereval Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fisher Ian 29 zhovtnya 2004 New York Times Arhiv originalu za 24 kvitnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2016 Cycling Challenge Arhiv originalu za 1 serpnya 2008 Procitovano 9 lipnya 2008 Fletcher Adrian 2000 2009 Paradoxplace Arhiv originalu za 27 kvitnya 2009 Procitovano 14 kvitnya 2009 fr www swisscastles ch 1997 Arhiv originalu za 7 listopada 2020 Procitovano 14 kvitnya 2009 Naturhistorisches Museum der Burgergemeinde Bern Arhiv originalu za 7 lipnya 2011 Procitovano 11 travnya 2009 Le col du Grand Saint Bernard dans le Tour de France 8 chervnya 2016 u Wayback Machine fr Col du Grand Saint Bernard na Google Maps klasichni pidjomi Tur de Frans Umovi pidjomu z napryamku Sembransha 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ta umovi pidjomu z napryamku Valle d Aosta 2 kvitnya 2011 u Wayback Machine