Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Швейцарський редут», також «Національний редут» (нім. Schweizer Reduit; фр. Réduit suisse; італ. Ridotto nazionale; романш. Reduit nazional) — оборонний план, розроблений урядом Швейцарії наприкінці XIX століття для відбиття іноземних нападів. На початку Другої світової війни план було розширено та уточнено для протистояння потенційному вторгненню Нацистської Німеччини, яке було заплановано, але так і не відбулося.
Термін «редут» початково стосувався системи укріплень, що зводилися з 80-х років XIX століття для захисту центральної частини Швейцарії як укріплений район для відступу швейцарської армії. Вона являла собою комплекс захисних споруд в Альпах по лінії «схід-захід» із трьома головними фортецями: Санкт-Моріц, Санкт-Готтард і Зарганс. Ці фортеці передусім захищали альпійські проходи між Німеччиною й Італією та не прикривали індустріальні густонаселені внутрішні райони Швейцарії. Внутрішні райони, зі свого боку, перебували під захистом укріплень «Прикордонної лінії» та «Армійської лінії» — серйозних, однак не нездоланних. Комплекс споруд редуту, навпаки ж, спроєктовано як цілком неприступний, який не дав би агресору змоги перетнути Альпи з півночі на південь через гірські перевали чи залізничні тунелі. Ця стратегія мала стримати будь-яке вторгнення, роблячи його безглуздим через неможливість використання швейцарської транспортної інфраструктури.
Концепція «редуту» є невід'ємною частиною військової стратегії країни. Уникнувши завдяки йому участі у Другій світовій війні, Швейцарія зберегла той же підхід до захисту від можливої інтервенції й у часи Холодної війни. У підсумку він став важливою складовою швейцарської доктрини «нейтралітету» та вплинув на національний фольклор.
Передісторія
Спорудження фортифікацій у швейцарському регіоні Альп розпочалося ще в 1880-х роках, невдовзі після відкриття Санкт-Готтардської залізниці. Форти за конструкцією бельгійського військового інженера були побудовані в Айроло, на перевалах , Фурка та . Додаткові укріплення було зведено в Санкт-Моріці, шляхом спорудження тунелів у крутих схилах льодовикових долин.
Після Першої світової війни подальше посилення редуту не планувалося. Однак у 1930-ті роки, коли Франція збудувала лінію Мажино, Бельгія — Льєзький фортифікаційний комплекс, Німеччина — Західний вал, а Чехословаччина — власні прикордонні укріплення, Швейцарія переглянула свої оборонні потреби. Споруди редуту, порівняно з вищезгаданими фортификаціями, були набагато глибшими та сильніше озброєними.
В ухваленні рішення про зведення нових укріплень редуту відіграло свою роль і те, що подібне великомасштабне будівництво могло створити робочі місця в рамках боротьби з Великою депресією. Проєктування розпочалося 1935 року, а роботи 1937 року.
План генерала Анрі Гізана
Між двома світовими війнами командувач швейцарською армією генерал Анрі Гізан висунув концепцію організації оборони, що одержала назву «Швейцарський національний редут», або просто «редут». Вона визнавала обмеженість національних ресурсів у живій силі та озброєнні порівняно з імовірними противниками. Тому завданням збройних сил була не оборона кордонів, а створення ситуації, за якої окупація країни була би надто дорогим і навіть безглуздим заходом. Стратегія редуту, таким чином, була насамперед фактором стримування.
З цією метою лінія оборони заздалегідь мали бути перенесені з рівнин у гори, де численні фортифікаційні споруди були здатні протистояти піхоті й танкам противника. Гірські дороги та тунелі мінували та готували до підривів. Командуванню та особистому складу всіх частин і підрозділів доповідалося, що з моменту початку бойових дій вони повинні захищати свої ділянки, більше не зважаючи на жодні накази про припинення спротиву. На кордонах сили вторгнення агресора мали стримувати лиш протягом часу, достатнього для організованого відступу головних сил за лінію редуту. Після завершення цього перегрупування уряд Швейцарії міг залишатися в укритті протягом тривалого періоду.
Таким чином, будь-який противник, що вторгнувся в країну, унаслідок стикнувся б із завданням встановлення контролю над розлеглими гірськими районами з повністю зруйнованою інфраструктурою, де оборону тримали б численні напівпартизанські формування.
Друга світова війна
Німецькі плани вторгнення
26 липня 1940 року командування сухопутних сил Німеччини схвалило план операції «Танненбаум», відповідно до якого 12-та армія генерал-фельдмаршала Вільгельма Ліста силами одного гірськострілецького та трьох піхотних корпусів мала здійснити захоплення Швейцарії протягом 2—3 днів, заволодівши індустріальними районами Берна, Золотурна, Цюриха та Люцерна, тоді як італійські війська вторгнулися би з півдня. Після цього Німеччина й Італія планували розділити територію Швейцарії між собою.
Проти 10 швейцарських піхотних дивізій було зосереджено 2 гірськострілецькі, 8 , 6 танкових і моторизованих німецьких дивізій. Причому будь-яка з цих танкових дивізій мала на своєму озброєнні щонайменше втричі більше танків, ніж уся швейцарська армія. Виходячи зі співвідношення сил, було очевидно, що в класичному бою Швейцарія не зможе достатньо довго протистояти Німеччині в разі нападу, що підтверджував досвід французької кампанії вермахту.
Швейцарські плани оборони
Капітуляція Франції 22 червня 1940 року надала додатковий імпульс реалізації плану генерала Гізана. Уже 23 червня пріоритет укріплень «Прикордонної лінії» було знижено на користь «Армійської лінії». Армію було відведено в центр країни, лишивши індустріальні густонаселені внутрішні райони відносно незахищеними. Кінцева редакція, прийнята 12 липня, диктувала організований відступ в Альпи, де створювалися резервні склади для підтримки невизначено довгого спротиву без можливості подальшого відходу. Захищати планувалося лише важливі трансальпійські автомобільні та залізничні комунікації — у якості останнього засобу їх можна було зробити непридатними для використання агресором шляхом підриву ключових мостів і тунелів. Також за потреби передбачалося знищення зсередини всіх входів у гірські масиви.
25 липня швейцарський оборонний план було виставлено на загал Анрі Гізаном у рамках т. зв. «Рютлійського рапорту» — зібрання офіцерського корпусу швейцарських збройних сил на галявині Рютлі (місці, де за легендою була заснована Швейцарська конфедерація), яке через історичні паралелі має важливе символічне значення.
Цей підхід було додатково поглиблено в редакції 24 травня 1941 року. До цього моменту було мобілізовано лише дві третини збройних сил Швейцарії. Але після швидкого розгрому балканських країн німецькими військами у квітні 1941 року, коли відносно невисокі гори виявилися слабким захистом від військ країн Осі, була мобілізована вся швейцарська армія. Власне редут охороняли 8 піхотних дивізій і 3 гірськострілецькі бригади.
Золоті резерви банку Швейцарії з Цюриха було перевезено подалі від німецького кордону, у Санкт-Готтард і Берн.
Компроміс
Водночас швейцарський уряд демонстрував готовність досягнути раціонального компромісу: угоди, що надасть деякі переваги країнам Осі, що оточили Швейцарію з усіх боків, і водночас не порушить суверенітет і нейтралітет Швейцарії. Попри наявну напруженість у відносинах, Швейцарія очевидно була корисніше для Німеччини як партнер, ніж як ворог. З-поміж чотирьох альпійських гірських проходів, що були найкоротшими шляхами між Німеччиною та Італією, три (Санкт-Готтард, і Сімплон) розташовувалися на території Швейцарії та лише один (Бреннер) — на території приєднаної до Німеччини Австрії. Руйнування швейцарцями цих транспортних шляхів зробило би сполучення між головними членами «Осі» дорожчим та вразливішим. Крім того, бойкотування нацистів більшістю розвинених країн світу давалось взнаки на економіці Німеччини: зокрема, виникли складнощі в конвертуванні рейхсмарки як .
Таким чином, виникли умови для угоди між Швейцарією та Німеччиною, яка й була укладена в серпні 1940 року. За цією угодою Швейцарія надавала режим найбільшого сприяння для транзиту німецьких товарів (зокрема й військових) через свою територію, зобов'язувалася продавати Німеччині золото та інші дорогоцінні метали за рейхсмарки, і, крім того, надавала Німеччині довгострокову позику розміром 150 000 000 швейцарських франків.
Невдовзі після укладення цієї угоди німецька 12-та армія була перенаправлена для участі в операціях у Норвегії, на Балканах, а також проти Радянського Союзу. Попри це, припускається, що Гітлер все одно збирався рано чи пізно напасти на Швейцарію і що труднощі, з якими стикнулися вторгнення в СРСР і висадка союзників у Нормандії відіграли вирішальну роль у тому, аби скасувати вторгнення.
Див. також
Примітки
- Kauffmann, p. 152
- Mary, Jean-Yves; Hohnadel, Alain; Sicard, Jacques. Hommes et Ouvrages de la Ligne Maginot, Tome 2. — Histoire & Collections, 2003. — С. 98. — .
- Kauffmann, p. 153
- Kauffmann, p. 154
- McPhee, John (7 листопада 1983). La Place de la Concorde Suisse-II. The New Yorker. с. 55. оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 січня 2018.
- Kauffmann, p.159
- Andrey, Dominique. Le " Réduit national ". Évolution de la valeur opérative du secteur alpin suisse (фр.). Revue Historique des Armees. оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 9 січня 2018.
- National Defense Speeded by Swiss by C.L. Sulzberger in The New York Times, July 24, 1938. page 16.
- Let's Swallow Switzerland by Klaus Urner (Lexington Books, 2002).
Література
- Kauffmann, J.E., Jurga, R.: Fortress Europe: European Fortifications of World War II, Da Capo Press, USA, 2002, .
- Hans-Rudolf Maurer: Geheime Kommandoposten der Armeeführung im Zweiten Weltkrieg: Projekte, Bauten und der Mobile Kommandoposten. Verlag Merker im Effingerhof, Lenzburg 2001,
- Willi Gautschi: General Henri Guisan: Die schweizerische Armeeführung im Zweiten Weltkrieg. 4. Auflage. Verlag NZZ, Zürich 2001,
- Roberto Bernhard: Das Reduit. Mythen und Fakten: militärischer Notbehelf, Rettungsanker der Nation, Mythos, Gegenmythos. Institut Libertas, Biel/Bienne 2007,
- Hand Rudolf Fuhrer, Walter Lüem, Jean-Jacques Rapin, Hans Rapold, Hans Senn: Die Geschichte der schweizerischen Landesbefestigung. Zürich: Orell Füssli, 1992.
Посилання
- www.fort.ch
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvejcarskij redut takozh Nacionalnij redut nim Schweizer Reduit fr Reduit suisse ital Ridotto nazionale romansh Reduit nazional oboronnij plan rozroblenij uryadom Shvejcariyi naprikinci XIX stolittya dlya vidbittya inozemnih napadiv Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni plan bulo rozshireno ta utochneno dlya protistoyannya potencijnomu vtorgnennyu Nacistskoyi Nimechchini yake bulo zaplanovano ale tak i ne vidbulosya Plan rubezhiv oboroni Shvejcarskogo redutu Termin redut pochatkovo stosuvavsya sistemi ukriplen sho zvodilisya z 80 h rokiv XIX stolittya dlya zahistu centralnoyi chastini Shvejcariyi yak ukriplenij rajon dlya vidstupu shvejcarskoyi armiyi Vona yavlyala soboyu kompleks zahisnih sporud v Alpah po liniyi shid zahid iz troma golovnimi fortecyami Sankt Moric Sankt Gottard i Zargans Ci forteci peredusim zahishali alpijski prohodi mizh Nimechchinoyu j Italiyeyu ta ne prikrivali industrialni gustonaseleni vnutrishni rajoni Shvejcariyi Vnutrishni rajoni zi svogo boku perebuvali pid zahistom ukriplen Prikordonnoyi liniyi ta Armijskoyi liniyi serjoznih odnak ne nezdolannih Kompleks sporud redutu navpaki zh sproyektovano yak cilkom nepristupnij yakij ne dav bi agresoru zmogi peretnuti Alpi z pivnochi na pivden cherez girski perevali chi zaliznichni tuneli Cya strategiya mala strimati bud yake vtorgnennya roblyachi jogo bezgluzdim cherez nemozhlivist vikoristannya shvejcarskoyi transportnoyi infrastrukturi Koncepciya redutu ye nevid yemnoyu chastinoyu vijskovoyi strategiyi krayini Uniknuvshi zavdyaki jomu uchasti u Drugij svitovij vijni Shvejcariya zberegla toj zhe pidhid do zahistu vid mozhlivoyi intervenciyi j u chasi Holodnoyi vijni U pidsumku vin stav vazhlivoyu skladovoyu shvejcarskoyi doktrini nejtralitetu ta vplinuv na nacionalnij folklor PeredistoriyaZamaskovana garmata kalibru 105 mm Sporudzhennya fortifikacij u shvejcarskomu regioni Alp rozpochalosya she v 1880 h rokah nevdovzi pislya vidkrittya Sankt Gottardskoyi zaliznici Forti za konstrukciyeyu belgijskogo vijskovogo inzhenera buli pobudovani v Ajrolo na perevalah Furka ta Dodatkovi ukriplennya bulo zvedeno v Sankt Morici shlyahom sporudzhennya tuneliv u krutih shilah lodovikovih dolin Pislya Pershoyi svitovoyi vijni podalshe posilennya redutu ne planuvalosya Odnak u 1930 ti roki koli Franciya zbuduvala liniyu Mazhino Belgiya Lyezkij fortifikacijnij kompleks Nimechchina Zahidnij val a Chehoslovachchina vlasni prikordonni ukriplennya Shvejcariya pereglyanula svoyi oboronni potrebi Sporudi redutu porivnyano z vishezgadanimi fortifikaciyami buli nabagato glibshimi ta silnishe ozbroyenimi V uhvalenni rishennya pro zvedennya novih ukriplen redutu vidigralo svoyu rol i te sho podibne velikomasshtabne budivnictvo moglo stvoriti robochi miscya v ramkah borotbi z Velikoyu depresiyeyu Proyektuvannya rozpochalosya 1935 roku a roboti 1937 roku Plan generala Anri Gizana General Anri Gizan Mizh dvoma svitovimi vijnami komanduvach shvejcarskoyu armiyeyu general Anri Gizan visunuv koncepciyu organizaciyi oboroni sho oderzhala nazvu Shvejcarskij nacionalnij redut abo prosto redut Vona viznavala obmezhenist nacionalnih resursiv u zhivij sili ta ozbroyenni porivnyano z imovirnimi protivnikami Tomu zavdannyam zbrojnih sil bula ne oborona kordoniv a stvorennya situaciyi za yakoyi okupaciya krayini bula bi nadto dorogim i navit bezgluzdim zahodom Strategiya redutu takim chinom bula nasampered faktorom strimuvannya Z ciyeyu metoyu liniya oboroni zazdalegid mali buti pereneseni z rivnin u gori de chislenni fortifikacijni sporudi buli zdatni protistoyati pihoti j tankam protivnika Girski dorogi ta tuneli minuvali ta gotuvali do pidriviv Komanduvannyu ta osobistomu skladu vsih chastin i pidrozdiliv dopovidalosya sho z momentu pochatku bojovih dij voni povinni zahishati svoyi dilyanki bilshe ne zvazhayuchi na zhodni nakazi pro pripinennya sprotivu Na kordonah sili vtorgnennya agresora mali strimuvati lish protyagom chasu dostatnogo dlya organizovanogo vidstupu golovnih sil za liniyu redutu Pislya zavershennya cogo peregrupuvannya uryad Shvejcariyi mig zalishatisya v ukritti protyagom trivalogo periodu Takim chinom bud yakij protivnik sho vtorgnuvsya v krayinu unaslidok stiknuvsya b iz zavdannyam vstanovlennya kontrolyu nad rozleglimi girskimi rajonami z povnistyu zrujnovanoyu infrastrukturoyu de oboronu trimali b chislenni napivpartizanski formuvannya Druga svitova vijnaNimecki plani vtorgnennya 26 lipnya 1940 roku komanduvannya suhoputnih sil Nimechchini shvalilo plan operaciyi Tannenbaum vidpovidno do yakogo 12 ta armiya general feldmarshala Vilgelma Lista silami odnogo girskostrileckogo ta troh pihotnih korpusiv mala zdijsniti zahoplennya Shvejcariyi protyagom 2 3 dniv zavolodivshi industrialnimi rajonami Berna Zoloturna Cyuriha ta Lyucerna todi yak italijski vijska vtorgnulisya bi z pivdnya Pislya cogo Nimechchina j Italiya planuvali rozdiliti teritoriyu Shvejcariyi mizh soboyu Proti 10 shvejcarskih pihotnih divizij bulo zoseredzheno 2 girskostrilecki 8 6 tankovih i motorizovanih nimeckih divizij Prichomu bud yaka z cih tankovih divizij mala na svoyemu ozbroyenni shonajmenshe vtrichi bilshe tankiv nizh usya shvejcarska armiya Vihodyachi zi spivvidnoshennya sil bulo ochevidno sho v klasichnomu boyu Shvejcariya ne zmozhe dostatno dovgo protistoyati Nimechchini v razi napadu sho pidtverdzhuvav dosvid francuzkoyi kampaniyi vermahtu Shvejcarski plani oboroni Instrukciyi dlya civilnogo naselennya v razi vijni 1942 rik Kapitulyaciya Franciyi 22 chervnya 1940 roku nadala dodatkovij impuls realizaciyi planu generala Gizana Uzhe 23 chervnya prioritet ukriplen Prikordonnoyi liniyi bulo znizheno na korist Armijskoyi liniyi Armiyu bulo vidvedeno v centr krayini lishivshi industrialni gustonaseleni vnutrishni rajoni vidnosno nezahishenimi Kinceva redakciya prijnyata 12 lipnya diktuvala organizovanij vidstup v Alpi de stvoryuvalisya rezervni skladi dlya pidtrimki neviznacheno dovgogo sprotivu bez mozhlivosti podalshogo vidhodu Zahishati planuvalosya lishe vazhlivi transalpijski avtomobilni ta zaliznichni komunikaciyi u yakosti ostannogo zasobu yih mozhna bulo zrobiti nepridatnimi dlya vikoristannya agresorom shlyahom pidrivu klyuchovih mostiv i tuneliv Takozh za potrebi peredbachalosya znishennya zseredini vsih vhodiv u girski masivi 25 lipnya shvejcarskij oboronnij plan bulo vistavleno na zagal Anri Gizanom u ramkah t zv Ryutlijskogo raportu zibrannya oficerskogo korpusu shvejcarskih zbrojnih sil na galyavini Ryutli misci de za legendoyu bula zasnovana Shvejcarska konfederaciya yake cherez istorichni paraleli maye vazhlive simvolichne znachennya Cej pidhid bulo dodatkovo poglibleno v redakciyi 24 travnya 1941 roku Do cogo momentu bulo mobilizovano lishe dvi tretini zbrojnih sil Shvejcariyi Ale pislya shvidkogo rozgromu balkanskih krayin nimeckimi vijskami u kvitni 1941 roku koli vidnosno nevisoki gori viyavilisya slabkim zahistom vid vijsk krayin Osi bula mobilizovana vsya shvejcarska armiya Vlasne redut ohoronyali 8 pihotnih divizij i 3 girskostrilecki brigadi Zoloti rezervi banku Shvejcariyi z Cyuriha bulo perevezeno podali vid nimeckogo kordonu u Sankt Gottard i Bern Kompromis Vodnochas shvejcarskij uryad demonstruvav gotovnist dosyagnuti racionalnogo kompromisu ugodi sho nadast deyaki perevagi krayinam Osi sho otochili Shvejcariyu z usih bokiv i vodnochas ne porushit suverenitet i nejtralitet Shvejcariyi Popri nayavnu napruzhenist u vidnosinah Shvejcariya ochevidno bula korisnishe dlya Nimechchini yak partner nizh yak vorog Z pomizh chotiroh alpijskih girskih prohodiv sho buli najkorotshimi shlyahami mizh Nimechchinoyu ta Italiyeyu tri Sankt Gottard i Simplon roztashovuvalisya na teritoriyi Shvejcariyi ta lishe odin Brenner na teritoriyi priyednanoyi do Nimechchini Avstriyi Rujnuvannya shvejcarcyami cih transportnih shlyahiv zrobilo bi spoluchennya mizh golovnimi chlenami Osi dorozhchim ta vrazlivishim Krim togo bojkotuvannya nacistiv bilshistyu rozvinenih krayin svitu davalos vznaki na ekonomici Nimechchini zokrema vinikli skladnoshi v konvertuvanni rejhsmarki yak Takim chinom vinikli umovi dlya ugodi mizh Shvejcariyeyu ta Nimechchinoyu yaka j bula ukladena v serpni 1940 roku Za ciyeyu ugodoyu Shvejcariya nadavala rezhim najbilshogo spriyannya dlya tranzitu nimeckih tovariv zokrema j vijskovih cherez svoyu teritoriyu zobov yazuvalasya prodavati Nimechchini zoloto ta inshi dorogocinni metali za rejhsmarki i krim togo nadavala Nimechchini dovgostrokovu poziku rozmirom 150 000 000 shvejcarskih frankiv Nevdovzi pislya ukladennya ciyeyi ugodi nimecka 12 ta armiya bula perenapravlena dlya uchasti v operaciyah u Norvegiyi na Balkanah a takozh proti Radyanskogo Soyuzu Popri ce pripuskayetsya sho Gitler vse odno zbiravsya rano chi pizno napasti na Shvejcariyu i sho trudnoshi z yakimi stiknulisya vtorgnennya v SRSR i visadka soyuznikiv u Normandiyi vidigrali virishalnu rol u tomu abi skasuvati vtorgnennya Div takozhShvejcariya v roki svitovih vijn Fort RoyentalPrimitkiKauffmann p 152 Mary Jean Yves Hohnadel Alain Sicard Jacques Hommes et Ouvrages de la Ligne Maginot Tome 2 Histoire amp Collections 2003 S 98 ISBN 2 908182 97 1 Kauffmann p 153 Kauffmann p 154 McPhee John 7 listopada 1983 La Place de la Concorde Suisse II The New Yorker s 55 originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 9 sichnya 2018 Kauffmann p 159 Andrey Dominique Le Reduit national Evolution de la valeur operative du secteur alpin suisse fr Revue Historique des Armees originalu za 6 bereznya 2012 Procitovano 9 sichnya 2018 National Defense Speeded by Swiss by C L Sulzberger in The New York Times July 24 1938 page 16 Let s Swallow Switzerland by Klaus Urner Lexington Books 2002 LiteraturaKauffmann J E Jurga R Fortress Europe European Fortifications of World War II Da Capo Press USA 2002 ISBN 0 306 81174 X Hans Rudolf Maurer Geheime Kommandoposten der Armeefuhrung im Zweiten Weltkrieg Projekte Bauten und der Mobile Kommandoposten Verlag Merker im Effingerhof Lenzburg 2001 ISBN 3 85648 120 6 Willi Gautschi General Henri Guisan Die schweizerische Armeefuhrung im Zweiten Weltkrieg 4 Auflage Verlag NZZ Zurich 2001 ISBN 3 85823 516 4 Roberto Bernhard Das Reduit Mythen und Fakten militarischer Notbehelf Rettungsanker der Nation Mythos Gegenmythos Institut Libertas Biel Bienne 2007 ISBN 3 9521464 4 7 Hand Rudolf Fuhrer Walter Luem Jean Jacques Rapin Hans Rapold Hans Senn Die Geschichte der schweizerischen Landesbefestigung Zurich Orell Fussli 1992 ISBN 978 3 280 01844 6Posilannyawww fort ch