Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'ятнича́ни — село в Україні, у Гуківській сільській громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село П'ятничани | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Гуківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020010080090491 |
| Основні дані | |
| Населення | 605 |
| Площа | 1,913 км² |
| Густота населення | 316,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31660 |
| Телефонний код | +380 3859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′37″ пн. ш. 26°14′52″ сх. д. / 48.82694° пн. ш. 26.24778° сх. д.Координати: 48°49′37″ пн. ш. 26°14′52″ сх. д. / 48.82694° пн. ш. 26.24778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 247 м |
| Водойми | р. Збруч |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31660, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуків, вул. Центральна, 2 |
| Карта | |
  П'ятничани | |
 П'ятничани | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Назва походить від церкви, яка до 1756 року була П'ятницькою. Народний переказ стверджує, що спочатку П'ятничани займали місце, де були колишні церковні поля. Між селами П'ятничани і Гуків в лісі за переказом був чоловічий монастир, знищений татарами. На цьому місці знаходилася криниця, кам'яний хрест і купи каміння.
Інша місцева легенда розповідає що:
На полудневому схилі, був посаджений виноградник. На цій плантації було влаштовано три дубових чани під виноградний сік. Колись на всій низовині Збруча вирощували вербову лозу, з якої люди плели кошики для збирання винограду. Через деякий час виноградник розрісся і давав більше плодів. Вино в три чани вже не вміщалось, довелося робити ще два чани і разом стало п'ять чанів. Шлях сполучення у ті часи був найкращий водою. Отже, пливуть купці на човнах і питають: «Куди сьогодні подамося за вином?». Інші відповідають: «У П'ятьчани». Звідси і пішла назва села П'ятничани.
Географія
Подільське село П'ятничани розташоване в південно-західній частині України, на лівому березі річки Збруч, за 32 кілометра автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат
П'ятничани знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
Село П'ятничани в документах згадується в XV столітті. У 1570 році галицький каштелян Станіслав Лянцкоронський отримав право доживоття на село.
За люстрацією кам'янецького каштеляна Войцеха Гумецького в 1616 році П'ятничани належали до Скальського староства і знаходились у посіданні Барбари Лянцкоронської.
В 1636 р. П'ятничани належали до Червоногородського староства та були у володінні Станіслава Лянцкоронського.
У 1668 році в П'ятничанах нараховувалось сім плугів і дев'ять косарів. Була збудована мала дерев'яна церква.
З 1772 року стало прикордонним селом, після приєднання Поділля до Російської імперії.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
Наприкінці XIX століття П'ятничани налічували 80 осель та 460 мешканців. На той час в П'ятничанах був прикордонний пост.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. Голод 1932-33 років остаточно зламав опір селян, які були проти колективізації, і посилив колгоспну систему господарювання, що і входило в плани влади.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
До 1939 року по річці Збруч проходив кордон із Польщею, так з 1 листопада 1926 по 1 листопада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
26 липня 2022 року релігійна громада храму Успіння Пресвятої Богородиці села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Друкарня УПА
Друкарня УПА Чортківського окружного Проводу ОУН знаходилась у селі П'ятничани Орининського району, в криївці. Тут друкували тексти підпільних видань, множили їх на циклостилевому апараті, зшивали брошури, запаковували у спеціальні торбинки, в яких вони передавалися для розповсюдження на території Кам'янець-Подільської, Вінницької та Київської областей.
Підпільна друкарня була виявлена чекістами вранці 26 грудня 1949 в садибі Васильківських та ліквідована. В типографії було вилучено: 2 ручних кулемета, автомат, 3 пістолети, 5 гранат, набої, 2 друкарські машинки, типографське обладнання (друкарський станок, 5 кг шрифту, 39 кліше для листівок, декілька кілограм чистого паперу, фарба), радіоприймач, фотоприлади, близько 10 тисяч екземплярів листівок й велика кількість внутрішнього листування підпілля.
Населення
Населення становить 605 осіб станом на 2001 рік.
2015 року селі мешкало 480 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,69% |
| російська | 1,82% |
| інші/не вказали | 0,49% |
Релігія
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (ПЦУ, кам'яна).
Пам'ятки
Село розташоване у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Відомі люди
- Народилися
- Сергій Кротік (нар. 1937) — український господарник, заслужений працівник сільського господарства України.
- (нар. 1958) — український краєзнавець, кандидат юридичних наук.
- Сергій Мелимука (1975—2014) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.
- Наталія Фаліон (нар. 1958) — українська співачка, педагог та культурна діячка, заслужена працівниця культури України. Художній керівник творчого колективу «Лісапетний батальйон» (с. П'ятничани Кам'янець-Подільського району) та естрадно-фольклорного гурту «Забава» (смт Скала-Подільська Чортківського району).
У літературі
У 2011 році уродженець села Володимир Літкевич видав книгу про село «Історія села П'ятничани. Хмельницька область, Чемеровецький район (1493-1960 роки)».
Світлини
-
![image]()
Прикордонна застава (1920-і рр) -
![image]()
Школа збудована у 1920-их рр -
![image]()
Успенська церква -
![image]()
Музей гурту «Лісапетний батальйон» в Будинку культури -
![image]()
Місце, де знаходилась садиба Васильківських з друкарнею УПА -
![image]()
Пам'ятний хрест встановлений у 1995 р. в честь підпільників УПА
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — t. 13. — S. 336. (пол.)
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Про реєстрацію статуту РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ “РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРАМУ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СЕЛА П’ЯТНИЧАНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ” у новій редакції (PDF). Процитовано 1 серпня 2022.
- Чортківська підпільна друкарня УПА містилася у селі П’ятничани. "ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ" (укр.). 1 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 26 грудня 2021. Процитовано 5 березня 2023.
- До історії ліквідації типографії Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. Український погляд (укр.). Процитовано 5 березня 2023.
Джерела
- Літкевич В. Історія села П'ятничани. Чемеровецький район, Хмельницька область (1493—1960 роки). — К.: Сучасний письменник, 2011. — 252 с.
- Piatniczany (1), wś, // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 60. (пол.).— S. 60-61. (пол.)
- Pietniczany (2), wś, pow. kamieniecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 113. (пол.).— S. 113. (пол.)
- Погода в селі П'ятничани
 | Це незавершена стаття про Хмельницьку область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yatnichani P yatnicha ni selo v Ukrayini u Gukivskij silskij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo P yatnichaniV yizd u seloV yizd u seloKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Gukivska silska gromadaKod KATOTTG UA68020010080090491Osnovni daniNaselennya 605Plosha 1 913 km Gustota naselennya 316 26 osib km Poshtovij indeks 31660Telefonnij kod 380 3859Geografichni daniGeografichni koordinati 48 49 37 pn sh 26 14 52 sh d 48 82694 pn sh 26 24778 sh d 48 82694 26 24778 Koordinati 48 49 37 pn sh 26 14 52 sh d 48 82694 pn sh 26 24778 sh d 48 82694 26 24778Serednya visota nad rivnem morya 247 mVodojmi r ZbruchMisceva vladaAdresa radi 31660 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Gukiv vul Centralna 2KartaP yatnichaniP yatnichaniMapa P yatnichani u VikishovishiNazvaNazva pohodit vid cerkvi yaka do 1756 roku bula P yatnickoyu Narodnij perekaz stverdzhuye sho spochatku P yatnichani zajmali misce de buli kolishni cerkovni polya Mizh selami P yatnichani i Gukiv v lisi za perekazom buv cholovichij monastir znishenij tatarami Na comu misci znahodilasya krinicya kam yanij hrest i kupi kaminnya Insha misceva legenda rozpovidaye sho Na poludnevomu shili buv posadzhenij vinogradnik Na cij plantaciyi bulo vlashtovano tri dubovih chani pid vinogradnij sik Kolis na vsij nizovini Zbrucha viroshuvali verbovu lozu z yakoyi lyudi pleli koshiki dlya zbirannya vinogradu Cherez deyakij chas vinogradnik rozrissya i davav bilshe plodiv Vino v tri chani vzhe ne vmishalos dovelosya robiti she dva chani i razom stalo p yat chaniv Shlyah spoluchennya u ti chasi buv najkrashij vodoyu Otzhe plivut kupci na chovnah i pitayut Kudi sogodni podamosya za vinom Inshi vidpovidayut U P yatchani Zvidsi i pishla nazva sela P yatnichani GeografiyaPodilske selo P yatnichani roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na livomu berezi richki Zbruch za 32 kilometra avtodorogami vid mista Kam yanec Podilskij Klimat P yatnichani znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Selo P yatnichani v dokumentah zgaduyetsya v XV stolitti U 1570 roci galickij kashtelyan Stanislav Lyanckoronskij otrimav pravo dozhivottya na selo Za lyustraciyeyu kam yaneckogo kashtelyana Vojceha Gumeckogo v 1616 roci P yatnichani nalezhali do Skalskogo starostva i znahodilis u posidanni Barbari Lyanckoronskoyi V 1636 r P yatnichani nalezhali do Chervonogorodskogo starostva ta buli u volodinni Stanislava Lyanckoronskogo U 1668 roci v P yatnichanah narahovuvalos sim plugiv i dev yat kosariv Bula zbudovana mala derev yana cerkva Z 1772 roku stalo prikordonnim selom pislya priyednannya Podillya do Rosijskoyi imperiyi Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Naprikinci XIX stolittya P yatnichani nalichuvali 80 osel ta 460 meshkanciv Na toj chas v P yatnichanah buv prikordonnij post Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Koli pochavsya golod use bilshe lyudej namagalosya vtekti na pravij bereg richki Zbruch Golod 1932 33 rokiv ostatochno zlamav opir selyan yaki buli proti kolektivizaciyi i posiliv kolgospnu sistemu gospodaryuvannya sho i vhodilo v plani vladi Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Do 1939 roku po richci Zbruch prohodiv kordon iz Polsheyu tak z 1 listopada 1926 po 1 lis topada 1927 polski prikordonniki zatrimali 9509 perebizhchikiv iz radyanskoyi storoni lyudi tikali vid radyanskih represij u zvorotnomu napryamku za toj zhe period 745 osib Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 26 lipnya 2022 roku religijna gromada hramu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici sela perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu Drukarnya UPA Drukarnya UPA Chortkivskogo okruzhnogo Provodu OUN znahodilas u seli P yatnichani Orininskogo rajonu v kriyivci Tut drukuvali teksti pidpilnih vidan mnozhili yih na ciklostilevomu aparati zshivali broshuri zapakovuvali u specialni torbinki v yakih voni peredavalisya dlya rozpovsyudzhennya na teritoriyi Kam yanec Podilskoyi Vinnickoyi ta Kiyivskoyi oblastej Pidpilna drukarnya bula viyavlena chekistami vranci 26 grudnya 1949 v sadibi Vasilkivskih ta likvidovana V tipografiyi bulo vilucheno 2 ruchnih kulemeta avtomat 3 pistoleti 5 granat naboyi 2 drukarski mashinki tipografske obladnannya drukarskij stanok 5 kg shriftu 39 klishe dlya listivok dekilka kilogram chistogo paperu farba radioprijmach fotopriladi blizko 10 tisyach ekzemplyariv listivok j velika kilkist vnutrishnogo listuvannya pidpillya NaselennyaNaselennya stanovit 605 osib stanom na 2001 rik 2015 roku seli meshkalo 480 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 69 rosijska 1 82 inshi ne vkazali 0 49 ReligiyaCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU kam yana Pam yatkiSelo roztashovane u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Vidomi lyudiNarodilisyaSergij Krotik nar 1937 ukrayinskij gospodarnik zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini nar 1958 ukrayinskij krayeznavec kandidat yuridichnih nauk Sergij Melimuka 1975 2014 ukrayinskij vijskovosluzhbovec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Nataliya Falion nar 1958 ukrayinska spivachka pedagog ta kulturna diyachka zasluzhena pracivnicya kulturi Ukrayini Hudozhnij kerivnik tvorchogo kolektivu Lisapetnij bataljon s P yatnichani Kam yanec Podilskogo rajonu ta estradno folklornogo gurtu Zabava smt Skala Podilska Chortkivskogo rajonu U literaturiU 2011 roci urodzhenec sela Volodimir Litkevich vidav knigu pro selo Istoriya sela P yatnichani Hmelnicka oblast Chemeroveckij rajon 1493 1960 roki SvitliniPrikordonna zastava 1920 i rr Shkola zbudovana u 1920 ih rr Uspenska cerkva Muzej gurtu Lisapetnij bataljon v Budinku kulturi Misce de znahodilas sadiba Vasilkivskih z drukarneyu UPA Pam yatnij hrest vstanovlenij u 1995 r v chest pidpilnikiv UPADiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiBoniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 t 13 S 336 pol VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Pro reyestraciyu statutu RELIGIJNOYi ORGANIZACIYi RELIGIJNA GROMADA HRAMU USPINNYa PRESVYaTOYi BOGORODICI SELA P YaTNIChANI KAM YaNEC PODILSKOGO RAJONU HMELNICKOYi OBLASTI PRAVOSLAVNOYi CERKVI UKRAYiNI u novij redakciyi PDF Procitovano 1 serpnya 2022 Chortkivska pidpilna drukarnya UPA mistilasya u seli P yatnichani ZOLOTA PEKTORAL ukr 1 kvitnya 2015 Procitovano 5 bereznya 2023 Novini Hmelnickogo Ye ye ua ukr 26 grudnya 2021 Procitovano 5 bereznya 2023 Do istoriyi likvidaciyi tipografiyi Kam yanec Podilskogo okruzhnogo provodu OUN Ukrayinskij poglyad ukr Procitovano 5 bereznya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaLitkevich V Istoriya sela P yatnichani Chemeroveckij rajon Hmelnicka oblast 1493 1960 roki K Suchasnij pismennik 2011 252 s Piatniczany 1 ws Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 60 pol S 60 61 pol Pietniczany 2 ws pow kamieniecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 113 pol S 113 pol Pogoda v seli P yatnichani Ce nezavershena stattya pro Hmelnicku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi