Олена Кисілевська | ||||
---|---|---|---|---|
Олена Кисілевська, 1928 | ||||
Ім'я при народженні | Олена Львівна Сіменович | |||
Псевдонім | О. Галичанка, Калина, Незнана | |||
Народилася | 24 березня 1869 с. Фільварки, нині в межах м. Монастириська | |||
Померла | 29 березня 1956 (87 років) Оттава | |||
Діяльність | письменниця | |||
Партія | УНДО | |||
| ||||
Кисілевська Олена Львівна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Оле́на Льві́вна Кисіле́вська (до шлюбу Сіменович, псевдоніми: О. Галичанка, Калина, Незнана; 24 березня 1869, с. Фільварки, нині у складі м. Монастириська Тернопільської області — 29 березня 1956, м. Оттава, Канада) — українська письменниця, журналістка, редакторка і видавчиня, феміністка та культурно-освітня діячка.
Життєпис
Народилася в сім'ї греко-католицького священника о. Лева Сіменовича. Сестра Сіменовича Володимира. Провела дитячі роки в селі Фільварки (нині Підгородне, перебуває у складі міста Монастириська). Після смерті батька вступила 1884 року навчатися у Виділову школу в Станиславові (нині — Івано-Франківськ). Тут вступила у «», засноване 1884 року Наталією Кобринською, прилучилася до жіночого руху в Галичині.
Жіночий рух
Стала активісткою і засновницею перших жіночих товариств у Станиславові («Товариство руських женщин»), Коломиї («Руський жіночий кружок»); працювала у львівській жіночій громаді. Під час Першої світової війни працювала в «Жіночому допомоговому комітеті для січових стрільців та інших вояків». За самовіддану роботу в комітеті отримала від австрійського уряду високу нагороду — Срібний хрест.
У роках 1919–1939 жила й працювала в Коломиї: у 1923—1928 роках — організаторка-референтка Союзу українок; у 1929—1935 роках була сенаторкою польського парламенту від Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО). 1935 року обіймала посаду голови секції господинь при товаристві «Сільський господар».
Журналістка і літераторка
Журналістську й літературну діяльність розпочала одночасно: з початком 1900 року — відома як авторка оповідань, нарисів із життя галицьких селян, інтелігенції. За сприяння Івана Франка в 1903 р. у журналі «Літературно-науковий вісник» під псевдонімом «Калина» появився цикл оповідань («Каліка», «Лікарка», «В поштовім бюро», «Огонь»). Згодом у періодичних виданнях вийшли друком новели «Море» (1906), «Нові чобітки» (1908), «Іваниха розповідає» (1911), «В горах» (1913), «Покутське село», «Осінньою порою» «Гей, там, у зелених верхах»(1924). Перші її статті публікувалися в «Ділі». У додатку до газети «Жіноче діло» разом із Володимиром Бачинським порушувала питання жіночої емансипації.
Перейнявшись ще замолоду феміністичними ідеями Наталії Кобринської, розширила погляд першої на жіноче питання, доклала багато зусиль для розкриття духовного світу жінки та її ролі у вихованні молодого покоління в патріотичному дусі. З-під її пера вийшли сотні статей, збірки, що мають не лише художню, а й соціально-громадську цінність, зокрема, «Українське жіноцтво в старовині», «Олена Кульчицька», «Як вести працю в жіночих гуртках», «Самовиховання» (кінець 1920-х років).
Праці цієї тематики друкувалися також на сторінках тоді відомих періодичних видань як «Світ», «Ілюстрована Україна», «Молода Україна», «Український голос», «Нова хата».
У 1923–1939 рр. видавчиня і редакторка двотижневика (згодом тижневика) для українського жіноцтва «Жіноча доля» його альманахів та додатків: «Жіноча воля», «Світ молоді». Вела в Коломиї громадсько-культурну й просвітницьку роботу, зокрема на жіночі й виховні теми. З її ініціативи відзначено 40-річний ювілей літературної творчості письменниці Ольги Кобилянської.
Літературна діяльність
Розквіт літературної діяльності (1920–1930 рр.) — період журналістської праці пов'язаний із численними поїздками Україною та за її межами. Враження від близьких та далеких мандрівок лягли в основу рубрики «З моїх мандрівок»: тут постійно друкувала подорожні нариси, репортажі, портрети. Розсилала до журналів багато новел, оповідань, описів; з-під її пера вийшли документально-меморіальні книги: «Швейцарія», «Подорож до Африки», «Під небом півдня»(1935), «Листи з-над Чорного моря» (1939), «По рідному краю» (1951) — це белетризовані оповідання про життя і побут народів та історико-етнографічні замальовки.
Тривалі поїздки до Чехії, Австрії, Канади та США, вивчення життя Лемківщини, Буковини, Волині, Причорномор'я та багатьох інших регіонів України відображені в публікаціях Олени Львівни 1928—1937 років. Побачені грані довколишнього світу вона описала в оповіданнях «Італійський карнавал», «По рів'єрі» «Карнавал в Ніцці», «Перший вечір у Венеції», «Вражіння з Монака».
Війна й еміграція
Після Другої світової війни Олена Кисілевська жила в Західній Європі як переміщена особа в Польщі (село Криниця на Лемківщині). Потім переїхала до Німеччини, а згодом емігрувала в Канаду: її діяльність в еміграції стала логічним продовженням багаторічної праці на рідній землі. 1948 року вона очолила Світову федерацію українських жіночих організацій. Письменниця не полишала пера, підтримувала листування з друзями, які жили в Канаді, США, писала статті, спогади.
За кордоном видала збірку нарисів «По рідному краю» (1955), а також опублікувала низку спогадів про Ольгу Кобилянську, Наталію Кобринську, І. Кравченко, Олену Телігу, О. Басараб, А. Чайковського. Чимало її художніх творів, публіцистичних статей, зарисовок і спогадів зберігаються в архіві в Оттаві.
Родина
Її син — Кайє-Кисілевський Володимир Юліанович, історик, журналіст, видавець, науковець, державний службовець, діяч української діаспори.
Джерела та література
- Арсенич П. І. Кисілевська Олена Львівна [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 92. — .
- Арсенич П. І. Кисілевська Олена Львівна // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 469—470.
- Воронин О. До читачів // Кисілевська О. По рідному краю. — Торонто : Добра книжка, 1955. — С. 5—8.
- Гоць В. Читаймо старовинні кухарські книги! // „Свобода“. — 2020. — 13 лютого.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Зайцев О. Ю. Кисілевська Олена Львівна [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 303. — .
- Мельничук Б.. Кисілевська Олена Львівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 72. — .
- Полатай А. На прощу // СіЧ. — 1994. — № 4—5. — С. 127—130.
- Русова С. Олена Кисілевська // Наші визначні жінки. Літературні характеристики-силюети. — Вінніпег : Накладом Союзу українок Канади, 1945. — С. 101—105.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Савчук М. Кисілевських родина // Енциклопедія Коломийщини. — Зш. 7. Кн. 1 — Коломия: Вік, 2021. — С. 96—100.
- Balan, Boris. Kysilevska, Olena. Encyclopedia of Ukraine. Процитовано 28 лютого 2022.
- Haleta, Olena (1 березня 2020). Instead of a Novel: Sophia Yablonska's Travelogues in the History of Modern Ukrainian Literature. Aspasia (амер.). 14 (1): 78—103. doi:10.3167/asp.2020.140107. ISSN 1933-2890. S2CID 226099823.
- Canada, Library and Archives. Collection Search. recherche-collection-search.bac-lac.gc.ca. Процитовано 28 лютого 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kisilevskij Primitki Olena KisilevskaOlena Kisilevska 1928Im ya pri narodzhenniOlena Lvivna SimenovichPsevdonimO Galichanka Kalina NeznanaNarodilasya24 bereznya 1869 1869 03 24 s Filvarki nini v mezhah m MonastiriskaPomerla29 bereznya 1956 1956 03 29 87 rokiv OttavaDiyalnistpismennicyaPartiyaUNDO Kisilevska Olena Lvivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahOlena Kisilevska v Kanadi 1954 Ole na Lvi vna Kisile vska do shlyubu Simenovich psevdonimi O Galichanka Kalina Neznana 24 bereznya 1869 s Filvarki nini u skladi m Monastiriska Ternopilskoyi oblasti 29 bereznya 1956 m Ottava Kanada ukrayinska pismennicya zhurnalistka redaktorka i vidavchinya feministka ta kulturno osvitnya diyachka ZhittyepisOlena Kisilevska iz sinom Volodimirom i donkoyu Gannoyu Narodilasya v sim yi greko katolickogo svyashennika o Leva Simenovicha Sestra Simenovicha Volodimira Provela dityachi roki v seli Filvarki nini Pidgorodne perebuvaye u skladi mista Monastiriska Pislya smerti batka vstupila 1884 roku navchatisya u Vidilovu shkolu v Stanislavovi nini Ivano Frankivsk Tut vstupila u zasnovane 1884 roku Nataliyeyu Kobrinskoyu priluchilasya do zhinochogo ruhu v Galichini Zhinochij ruh Pam yatna doshka v Kolomiyi Stala aktivistkoyu i zasnovniceyu pershih zhinochih tovaristv u Stanislavovi Tovaristvo ruskih zhenshin Kolomiyi Ruskij zhinochij kruzhok pracyuvala u lvivskij zhinochij gromadi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvala v Zhinochomu dopomogovomu komiteti dlya sichovih strilciv ta inshih voyakiv Za samoviddanu robotu v komiteti otrimala vid avstrijskogo uryadu visoku nagorodu Sribnij hrest U rokah 1919 1939 zhila j pracyuvala v Kolomiyi u 1923 1928 rokah organizatorka referentka Soyuzu ukrayinok u 1929 1935 rokah bula senatorkoyu polskogo parlamentu vid Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya UNDO 1935 roku obijmala posadu golovi sekciyi gospodin pri tovaristvi Silskij gospodar Zhurnalistka i literatorka Zhurnalistsku j literaturnu diyalnist rozpochala odnochasno z pochatkom 1900 roku vidoma yak avtorka opovidan narisiv iz zhittya galickih selyan inteligenciyi Za spriyannya Ivana Franka v 1903 r u zhurnali Literaturno naukovij visnik pid psevdonimom Kalina poyavivsya cikl opovidan Kalika Likarka V poshtovim byuro Ogon Zgodom u periodichnih vidannyah vijshli drukom noveli More 1906 Novi chobitki 1908 Ivaniha rozpovidaye 1911 V gorah 1913 Pokutske selo Osinnoyu poroyu Gej tam u zelenih verhah 1924 Pershi yiyi statti publikuvalisya v Dili U dodatku do gazeti Zhinoche dilo razom iz Volodimirom Bachinskim porushuvala pitannya zhinochoyi emansipaciyi Perejnyavshis she zamolodu feministichnimi ideyami Nataliyi Kobrinskoyi rozshirila poglyad pershoyi na zhinoche pitannya doklala bagato zusil dlya rozkrittya duhovnogo svitu zhinki ta yiyi roli u vihovanni molodogo pokolinnya v patriotichnomu dusi Z pid yiyi pera vijshli sotni statej zbirki sho mayut ne lishe hudozhnyu a j socialno gromadsku cinnist zokrema Ukrayinske zhinoctvo v starovini Olena Kulchicka Yak vesti pracyu v zhinochih gurtkah Samovihovannya kinec 1920 h rokiv Praci ciyeyi tematiki drukuvalisya takozh na storinkah todi vidomih periodichnih vidan yak Svit Ilyustrovana Ukrayina Moloda Ukrayina Ukrayinskij golos Nova hata U 1923 1939 rr vidavchinya i redaktorka dvotizhnevika zgodom tizhnevika dlya ukrayinskogo zhinoctva Zhinocha dolya jogo almanahiv ta dodatkiv Zhinocha volya Svit molodi Vela v Kolomiyi gromadsko kulturnu j prosvitnicku robotu zokrema na zhinochi j vihovni temi Z yiyi iniciativi vidznacheno 40 richnij yuvilej literaturnoyi tvorchosti pismennici Olgi Kobilyanskoyi Literaturna diyalnist Rozkvit literaturnoyi diyalnosti 1920 1930 rr period zhurnalistskoyi praci pov yazanij iz chislennimi poyizdkami Ukrayinoyu ta za yiyi mezhami Vrazhennya vid blizkih ta dalekih mandrivok lyagli v osnovu rubriki Z moyih mandrivok tut postijno drukuvala podorozhni narisi reportazhi portreti Rozsilala do zhurnaliv bagato novel opovidan opisiv z pid yiyi pera vijshli dokumentalno memorialni knigi Shvejcariya Podorozh do Afriki Pid nebom pivdnya 1935 Listi z nad Chornogo morya 1939 Po ridnomu krayu 1951 ce beletrizovani opovidannya pro zhittya i pobut narodiv ta istoriko etnografichni zamalovki Trivali poyizdki do Chehiyi Avstriyi Kanadi ta SShA vivchennya zhittya Lemkivshini Bukovini Volini Prichornomor ya ta bagatoh inshih regioniv Ukrayini vidobrazheni v publikaciyah Oleni Lvivni 1928 1937 rokiv Pobacheni grani dovkolishnogo svitu vona opisala v opovidannyah Italijskij karnaval Po riv yeri Karnaval v Nicci Pershij vechir u Veneciyi Vrazhinnya z Monaka Vijna j emigraciya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Olena Kisilevska zhila v Zahidnij Yevropi yak peremishena osoba v Polshi selo Krinicya na Lemkivshini Potim pereyihala do Nimechchini a zgodom emigruvala v Kanadu yiyi diyalnist v emigraciyi stala logichnim prodovzhennyam bagatorichnoyi praci na ridnij zemli 1948 roku vona ocholila Svitovu federaciyu ukrayinskih zhinochih organizacij Pismennicya ne polishala pera pidtrimuvala listuvannya z druzyami yaki zhili v Kanadi SShA pisala statti spogadi Za kordonom vidala zbirku narisiv Po ridnomu krayu 1955 a takozh opublikuvala nizku spogadiv pro Olgu Kobilyansku Nataliyu Kobrinsku I Kravchenko Olenu Teligu O Basarab A Chajkovskogo Chimalo yiyi hudozhnih tvoriv publicistichnih statej zarisovok i spogadiv zberigayutsya v arhivi v Ottavi RodinaYiyi sin Kajye Kisilevskij Volodimir Yulianovich istorik zhurnalist vidavec naukovec derzhavnij sluzhbovec diyach ukrayinskoyi diaspori Dzherela ta literaturaArsenich P I Kisilevska Olena Lvivna 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2013 T 13 Kiyi Kok S 92 ISBN 978 966 02 6814 2 Arsenich P I Kisilevska Olena Lvivna Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K S 469 470 Voronin O Do chitachiv Kisilevska O Po ridnomu krayu Toronto Dobra knizhka 1955 S 5 8 Goc V Chitajmo starovinni kuharski knigi Svoboda 2020 13 lyutogo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zajcev O Yu Kisilevska Olena Lvivna 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 303 ISBN 978 966 00 0692 8 Melnichuk B Kisilevska Olena Lvivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 72 ISBN 966 528 199 2 Polataj A Na proshu SiCh 1994 4 5 S 127 130 Rusova S Olena Kisilevska Nashi viznachni zhinki Literaturni harakteristiki silyueti Vinnipeg Nakladom Soyuzu ukrayinok Kanadi 1945 S 101 105 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Savchuk M Kisilevskih rodina Enciklopediya Kolomijshini Zsh 7 Kn 1 Kolomiya Vik 2021 S 96 100 Balan Boris Kysilevska Olena Encyclopedia of Ukraine Procitovano 28 lyutogo 2022 Haleta Olena 1 bereznya 2020 Instead of a Novel Sophia Yablonska s Travelogues in the History of Modern Ukrainian Literature Aspasia amer 14 1 78 103 doi 10 3167 asp 2020 140107 ISSN 1933 2890 S2CID 226099823 Canada Library and Archives Collection Search recherche collection search bac lac gc ca Procitovano 28 lyutogo 2022