Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Христофорович Бенкендорф (нім. Konstantin Alexander Karl Wilhelm Christoph Graf von Benckendorff, рос. Александр Христофорович Бенкендорф; 1783—†1844) — граф, остзейський поміщик, учасник франко-російської війни 1812 року, начальник Третього відділення імператорської канцелярії і шеф жандармів (з 1826), перший помічник і улюбленець Миколи І. В 1821 році доніс про діяльність «Союзу благоденства». Брав активну участь у придушенні повстання декабристів 14 грудня 1825 року і був членом слідчої комісії у справі над його учасниками.
| Бенкендорф Олександр Христофорович | |
|---|---|
| нім. Konstantin Alexander Karl Wilhelm Christoph von Benckendorff | |
 | |
| Народився | 23 червня (4 липня) 1781[2] або 23 червня 1783[3] Ревель, Російська імперія |
| Помер | 23 вересня (5 жовтня) 1844 Балтійське море |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія |
| Місце проживання | Кейла-Йоа |
| Діяльність | політик, військовослужбовець, землевласник |
| Знання мов | російська[5] |
| Учасник | Наполеонівські війни, Битва біля Гросберена, Битва при Денневіці і Битва під Лейпцигом 1813 |
| Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
| Військове звання | генерал від кавалерії і генерал-ад'ютант |
| Рід | d |
| Батько | d[6] |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d і Доротея Лівен |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d, d[6] і d |
| Нагороди |                      |
| |
Вся діяльність Бенкендорфа була спрямована на зміцнення самодержавного ладу і боротьбу з революційним рухом. Граф Бенкендорф був також одним з винуватців загибелі Олександра Пушкіна і Михайла Лермонтова.
Біографія
З дворян Ліфляндської губернії, . Син генерала Христофора Бенкендорфа, який за часів імператора Павла був військовим губернатором Риги. Його бабуся по батькові була вихователькою великого князя Олександра Павловича, а його мати, уроджена баронеса Шилінг, — подругою дитинства імператриці Марії Федорівни.
В 1798 році вступив у військову службу прапорщиком до лейб-гвардії з призначенням флігель-ад'ютантом до імператора Павла І. У війні 1806—1807 років перебував при черговому генералі графі Толстому і брав участь у багатьох боях; в 1809 році вирушив добровольцем в армію, що діяла проти турків, і часто перебував в авангарді або командував окремими загонами; в битві під Рущуком 20 червня 1811 року за видатні відзнаки був нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня.
Під час франко-російської війни 1812 року Бенкендорф спочатку командував авангардом загону барона Вінценгероде; 27 липня здійснив блискучу атаку у справі при Велизі, а коли Наполеон покинув Москву і вона була зайнята російськими військами, був призначений комендантом столиці. При переслідуванні ворога він перебував у загоні генерал-лейтенанта Кутузова, був у різних справах і взяв у полон 3-х генералів і більше 6000 нижніх чинів. У кампанії 1813 року Бенкендорф із своїм загоном завдав поразки французам при (за що отримав орден св. Георгія 3-го ст.), змусив ворога капітулювати біля міста і разом із загоном Чернишова та Тетенборна вторгся в Берлін. Переправившись через Ельбу, Бенкендорф взяв м. , перебуваючи під начальством генерала Дорнберга, сприяв поразці дивізії Морана в Люнебурзі. Потім, перебуваючи зі своїм загоном в Північній армії, брав участь у битвах при та . Поступивши під начальство графа Воронцова, він 3 дні поспіль з одним своїм загоном прикривав рух армії до Дессау і і нагороджений був за це золотою шаблею, украшенною діамантами. У битві під Лейпцигом командував лівим крилом кавалерії барона Вінценгероде, а при русі цього генерала на Кассель був начальником його авангарду. Потім з окремим загоном був відправлений до Голландії і очистив її від ворога. Змінений там пруськими та англійськими військами, Бенкендорф рушив до Бельгії, взяв міста Лувен і Мехельн і відбив у французів 24 знаряддя і 600 полонених англійців.
У кампанії 1814 року Бенкендорф особливо відзначився в справі під Люттіхом; в битві під Червоним командував усією кіннотою графа Воронцова, а потім прикривав рух Сілезької армії до Лаона; при Сен-Дізьє керував спершу лівим крилом, а потім ар'єргардом. С. Г. Волконський в «Записках», присвячених наполеонівським походам, розповідає про військові таланти і безстрашність свого колишнього компаньйона і наводить епізод взяття у 1813 році Амстердаму, штурмом якого керував Бенкендорф, тоді жителі міста, на знак подяки за їх звільнення від французів, піднесли йому шпагу і оголосили почесним громадянином міста.
З 1816 по 1818 рік був членом масонської ложі «Amis reunis».
Подав імператору Олександрові І дві записки: про таємні товариства (за деякими відомостями — складену не ним, але містила в собі прямий доніс на низку осіб) і про організацію таємної поліції.
Його становище різко поліпшилося з воцарінням імператора Миколи I.
Імператор Микола I, надзвичайно прихильний до Бенкендорфа, призначив його 25 червня 1826 року шефом жандармів, командувачем імператорською головною квартирою і 26 липня 1826 року начальником III відділення власної його величності канцелярії. 17 років стояв Б. на чолі III Відділення. Був членом слідчої комісії у справі декабристів. У 1828 році при від'їзді государя до діючої армії, до Османської імперії, супроводжував його, був при облозі Браїлова, переправі російської армії через Дунай, підкоренні Ісакчі, в битві при Шумлі і при облозі Варни; в 1829 році — генерал від кавалерії, а в 1832 році отримав графський титул.
У 1838 році Бенкендорф вказує на необхідність провести залізницю між Петербургом і Москвою і на загальне невдоволення з приводу рекрутських наборів, в 1841 році наголошує на необхідності більшої турботи про народне здоров'я, в 1842 — повідомляє про загальне невдоволення з приводу надвисокого митного тарифу, неодноразово наголошує на шкідливому для народних моральності та господарства впливі відкупів.
У 1844 році хвороба змусила Бенкендорфа поїхати на закордонні води, із допомогою у 1/2 мільйона крб. сріблом, від якої залишилась тільки мала частина у руках Бенкендорф, який, щоправда, сильно заборгував. На зворотному шляху до Росії Бенкендорф несподівано помер.
Суспільно-політичні погляди
Вся діяльність Бенкендорфа була спрямована на зміцнення самодержавного ладу і боротьбу з революційним рухом.
Відомий вислів Олександра Бенкендорфа «Минуле Росії дивовижне, теперішнє більш ніж прекрасне, майбутнє вище за все, що може собі уявити найпалкіша уява» став свого роду відображенням концепції історичного розвитку Росії, що панувала в часи правління Миколи І, та була серцевиною теорії офіційної народності.
Мемуарист
У 2001 році в Москві було видано «Записки» Бенкендорфа. До книги включено два розділи приватних записок Бенкендорфа, які не бачили публікації з 1903 року.
Нагороди
- У 1811 — орден св. Георгія 4 ст..
- У 1813 році — орден св. Георгія 3-го ст..
- У 1834 року нагороджений орденом Андрія Первозваного.
Примітки
- Бенкендорфъ // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 695–697.
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Кругосвет — 2000.
- Бобров Е. А. А. С. Пушкинъ въ Казани. // Пушкин и его современники: Материалы и исследования — Комиссия для издания сочинений Пушкина при Отделении русского языка и словесности Императорской академии наук, 1905. — Т. 3. — С. 25.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
- Бенкендорф, Александр Христофорович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 448–449.
- Идейная борьба 30—40-х годов: Охранители [ 5 липня 2015 у Wayback Machine.] // (рос.)
- Марина Сидорова. Наше наследие. [ 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] Новооткрытые мемуары графа Бенкендорфа как исторический источник.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бенкендорф Олександр Христофорович |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 4 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бенкендорф Александр Христофорович. Записки [ 25 березня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Омельченко. Бенкендорф [ 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Бенкедорф Александер [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 81. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Hristoforovich Benkendorf nim Konstantin Alexander Karl Wilhelm Christoph Graf von Benckendorff ros Aleksandr Hristoforovich Benkendorf 1783 1844 graf ostzejskij pomishik uchasnik franko rosijskoyi vijni 1812 roku nachalnik Tretogo viddilennya imperatorskoyi kancelyariyi i shef zhandarmiv z 1826 pershij pomichnik i ulyublenec Mikoli I V 1821 roci donis pro diyalnist Soyuzu blagodenstva Brav aktivnu uchast u pridushenni povstannya dekabristiv 14 grudnya 1825 roku i buv chlenom slidchoyi komisiyi u spravi nad jogo uchasnikami Benkendorf Oleksandr Hristoforovichnim Konstantin Alexander Karl Wilhelm Christoph von BenckendorffNarodivsya23 chervnya 4 lipnya 1781 2 abo 23 chervnya 1783 1783 06 23 3 Revel Rosijska imperiyaPomer23 veresnya 5 zhovtnya 1844 Baltijske morePohovannyadKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaKejla JoaDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovec zemlevlasnikZnannya movrosijska 5 UchasnikNapoleonivski vijni Bitva bilya Grosberena Bitva pri Dennevici i Bitva pid Lejpcigom 1813Posadachlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyageneral vid kavaleriyi i general ad yutantRiddBatkod 6 MatidBrati sestrid i Doroteya LivenU shlyubi zdDitid d 6 i dNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Benkendorf Vsya diyalnist Benkendorfa bula spryamovana na zmicnennya samoderzhavnogo ladu i borotbu z revolyucijnim ruhom Graf Benkendorf buv takozh odnim z vinuvatciv zagibeli Oleksandra Pushkina i Mihajla Lermontova BiografiyaZ dvoryan Liflyandskoyi guberniyi Sin generala Hristofora Benkendorfa yakij za chasiv imperatora Pavla buv vijskovim gubernatorom Rigi Jogo babusya po batkovi bula vihovatelkoyu velikogo knyazya Oleksandra Pavlovicha a jogo mati urodzhena baronesa Shiling podrugoyu ditinstva imperatrici Mariyi Fedorivni V 1798 roci vstupiv u vijskovu sluzhbu praporshikom do lejb gvardiyi z priznachennyam fligel ad yutantom do imperatora Pavla I U vijni 1806 1807 rokiv perebuvav pri chergovomu generali grafi Tolstomu i brav uchast u bagatoh boyah v 1809 roci virushiv dobrovolcem v armiyu sho diyala proti turkiv i chasto perebuvav v avangardi abo komanduvav okremimi zagonami v bitvi pid Rushukom 20 chervnya 1811 roku za vidatni vidznaki buv nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 4 go stupenya Pid chas franko rosijskoyi vijni 1812 roku Benkendorf spochatku komanduvav avangardom zagonu barona Vincengerode 27 lipnya zdijsniv bliskuchu ataku u spravi pri Velizi a koli Napoleon pokinuv Moskvu i vona bula zajnyata rosijskimi vijskami buv priznachenij komendantom stolici Pri peresliduvanni voroga vin perebuvav u zagoni general lejtenanta Kutuzova buv u riznih spravah i vzyav u polon 3 h generaliv i bilshe 6000 nizhnih chiniv U kampaniyi 1813 roku Benkendorf iz svoyim zagonom zavdav porazki francuzam pri za sho otrimav orden sv Georgiya 3 go st zmusiv voroga kapitulyuvati bilya mista i razom iz zagonom Chernishova ta Tetenborna vtorgsya v Berlin Perepravivshis cherez Elbu Benkendorf vzyav m perebuvayuchi pid nachalstvom generala Dornberga spriyav porazci diviziyi Morana v Lyuneburzi Potim perebuvayuchi zi svoyim zagonom v Pivnichnij armiyi brav uchast u bitvah pri ta Postupivshi pid nachalstvo grafa Voroncova vin 3 dni pospil z odnim svoyim zagonom prikrivav ruh armiyi do Dessau i i nagorodzhenij buv za ce zolotoyu shableyu ukrashennoyu diamantami U bitvi pid Lejpcigom komanduvav livim krilom kavaleriyi barona Vincengerode a pri rusi cogo generala na Kassel buv nachalnikom jogo avangardu Potim z okremim zagonom buv vidpravlenij do Gollandiyi i ochistiv yiyi vid voroga Zminenij tam pruskimi ta anglijskimi vijskami Benkendorf rushiv do Belgiyi vzyav mista Luven i Meheln i vidbiv u francuziv 24 znaryaddya i 600 polonenih anglijciv U kampaniyi 1814 roku Benkendorf osoblivo vidznachivsya v spravi pid Lyuttihom v bitvi pid Chervonim komanduvav usiyeyu kinnotoyu grafa Voroncova a potim prikrivav ruh Silezkoyi armiyi do Laona pri Sen Dizye keruvav spershu livim krilom a potim ar yergardom S G Volkonskij v Zapiskah prisvyachenih napoleonivskim pohodam rozpovidaye pro vijskovi talanti i bezstrashnist svogo kolishnogo kompanjona i navodit epizod vzyattya u 1813 roci Amsterdamu shturmom yakogo keruvav Benkendorf todi zhiteli mista na znak podyaki za yih zvilnennya vid francuziv pidnesli jomu shpagu i ogolosili pochesnim gromadyaninom mista Z 1816 po 1818 rik buv chlenom masonskoyi lozhi Amis reunis Podav imperatoru Oleksandrovi I dvi zapiski pro tayemni tovaristva za deyakimi vidomostyami skladenu ne nim ale mistila v sobi pryamij donis na nizku osib i pro organizaciyu tayemnoyi policiyi Yegor Botman Kopiya z kartini F Kryugera Portret O H Benkendorfa v mundiri Lejb Gvardijskogo Zhandarmejskogo napiveskadrona 1840 vi roki Jogo stanovishe rizko polipshilosya z vocarinnyam imperatora Mikoli I Imperator Mikola I nadzvichajno prihilnij do Benkendorfa priznachiv jogo 25 chervnya 1826 roku shefom zhandarmiv komanduvachem imperatorskoyu golovnoyu kvartiroyu i 26 lipnya 1826 roku nachalnikom III viddilennya vlasnoyi jogo velichnosti kancelyariyi 17 rokiv stoyav B na choli III Viddilennya Buv chlenom slidchoyi komisiyi u spravi dekabristiv U 1828 roci pri vid yizdi gosudarya do diyuchoyi armiyi do Osmanskoyi imperiyi suprovodzhuvav jogo buv pri oblozi Brayilova perepravi rosijskoyi armiyi cherez Dunaj pidkorenni Isakchi v bitvi pri Shumli i pri oblozi Varni v 1829 roci general vid kavaleriyi a v 1832 roci otrimav grafskij titul U 1838 roci Benkendorf vkazuye na neobhidnist provesti zaliznicyu mizh Peterburgom i Moskvoyu i na zagalne nevdovolennya z privodu rekrutskih naboriv v 1841 roci nagoloshuye na neobhidnosti bilshoyi turboti pro narodne zdorov ya v 1842 povidomlyaye pro zagalne nevdovolennya z privodu nadvisokogo mitnogo tarifu neodnorazovo nagoloshuye na shkidlivomu dlya narodnih moralnosti ta gospodarstva vplivi vidkupiv U 1844 roci hvoroba zmusila Benkendorfa poyihati na zakordonni vodi iz dopomogoyu u 1 2 miljona krb sriblom vid yakoyi zalishilas tilki mala chastina u rukah Benkendorf yakij shopravda silno zaborguvav Na zvorotnomu shlyahu do Rosiyi Benkendorf nespodivano pomer Suspilno politichni poglyadiVsya diyalnist Benkendorfa bula spryamovana na zmicnennya samoderzhavnogo ladu i borotbu z revolyucijnim ruhom Vidomij visliv Oleksandra Benkendorfa Minule Rosiyi divovizhne teperishnye bilsh nizh prekrasne majbutnye vishe za vse sho mozhe sobi uyaviti najpalkisha uyava stav svogo rodu vidobrazhennyam koncepciyi istorichnogo rozvitku Rosiyi sho panuvala v chasi pravlinnya Mikoli I ta bula sercevinoyu teoriyi oficijnoyi narodnosti MemuaristU 2001 roci v Moskvi bulo vidano Zapiski Benkendorfa Do knigi vklyucheno dva rozdili privatnih zapisok Benkendorfa yaki ne bachili publikaciyi z 1903 roku NagorodiU 1811 orden sv Georgiya 4 st U 1813 roci orden sv Georgiya 3 go st U 1834 roku nagorodzhenij ordenom Andriya Pervozvanogo PrimitkiBenkendorf Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 695 697 d Track Q21175473d Track Q656d Track Q25858519d Track Q1960551 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Krugosvet 2000 d Track Q2627728 Bobrov E A A S Pushkin v Kazani Pushkin i ego sovremenniki Materialy i issledovaniya Komissiya dlya izdaniya sochinenij Pushkina pri Otdelenii russkogo yazyka i slovesnosti Imperatorskoj akademii nauk 1905 T 3 S 25 d Track Q4088746d Track Q23825849d Track Q23825719d Track Q23684039 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Benkendorf Aleksandr Hristoforovich Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1891 T III S 448 449 d Track Q20204418d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892896 Idejnaya borba 30 40 h godov Ohraniteli 5 lipnya 2015 u Wayback Machine ros Marina Sidorova Nashe nasledie 17 lyutogo 2009 u Wayback Machine Novootkrytye memuary grafa Benkendorfa kak istoricheskij istochnik LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Benkendorf Oleksandr Hristoforovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 4 listopada 2011 u Wayback Machine ros Benkendorf Aleksandr Hristoforovich Zapiski 25 bereznya 2011 u Wayback Machine ros PosilannyaOmelchenko Benkendorf 25 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Benkedorf Aleksander 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 81 1000 ekz