Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на Цю статтю потрібно по

Доротея Лівен

Доротея Лівен
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2020)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2020)

Катаріна Александра Доротея фон Бенкенфорд (17 грудня 1785 — 27 січня 1857) — княгиня, світська левиця першої половини XIX століття, таємна агентка російського правління у Лондоні та у Парижі, яку прозвали «диломатичною Сивіллою». Увійшла в історію як перша жінка-дипломатка.

Доротея Лівен
image
Народилася17 грудня 1785(1785-12-17)[1][2]
Рига, Ризьке намісництво, Російська імперія
Померла27 січня 1857(1857-01-27)[1][2] (71 рік), 1856[3][4] або 1857[5]
Париж, Франція
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьфрейліна, дипломат, господиня літературного салону
Alma materd
Знання мовфранцузька[1]
Титулпринцеса[5]
Рідd
Батькоd
Матиd
Брати, сестриd і Бенкендорф Олександр Христофорович
У шлюбі зd

Життєпис

Походження

Походила з дворянського роду Бенкендорфів. Дочка ризького військового губернатора генерала від інфантерії Х. І. Бенкендорфа, сестра шефа жандармів А. Х. Бенкендорфа з яким протягом багатьох років листувалася.

Мати Дарини Христофорівна померла 11 березня 1797 роки за кордоном, де перебувала на лікуванні. Вона страждала від ревматизму, від якого все життя буде мучитися і її дочка. Дарина та її сестра Марія (1784—1841) залишилися під опікою імператриці Марії Федорівни. Незважаючи на те, що вони вже вийшли з віку, в якому дівчаток брали в Смольний інститут, імператриця помістила їх саме туди, і щотижня відвідувала сестер.

Шлюб

Дар'я отримала краще на той час освіту, вона вміла говорити і читати на чотирьох мовах, вивчала музику і танці. У лютому 1800 Дарина і Марія закінчили інститут, і імператриця зайнялася облаштуванням їх особистому житті. Старша з сестер Бенкендорф, Марія Христофорівна, стала дружиною генерала І. Е. Шевича і була фрейліною імператриці.

Дарина Христофорівна, ще в 1799 році була подарована у фрейліни. Імператриця підшукала їй гідного жениха, вибір припав на графа Аракчеєва. Дарина прийшла в жах від такого жениха і імператриця незабаром знайшла іншого кандидата. Ним виявився улюбленець імператора Павла I, військовий міністр, красень, 26-річний граф Христофор Андрійович Лівен. Матері обох молодят були наближеними фрейлінами та близькими подругами імператриці Марії Федорівни. Молоді люди сподобалися один одному і 24 лютого 1800 роки одружилися.

Перші роки шлюбу Дарина Христофорівна жила безтурботним життям в Петербурзі. Вона була всюди, де була імператорська сім'я. Поки чоловік робив військову кар'єру, вона вела веселу світське життя, танцювала і фліртувала. У неї був роман з великим князем Костянтином Павловичем, у свій час вона захоплювалася князем П. П. Долгоруким.

У 1809 році граф Лівен був призначений посланником до Берліна. У Берліні Дарина Христофорівна придбала певну популярність як господиня літературно-політичного салону. Все в Пруссії їй здавалося дрібним і нудним, вона багато часу присвячувала вихованню дітей, супроводжувала їх в село, на море, на води. Вона сподівалася, що їх перебування в Берліні буде недовгим. 30 червня 1812 року Лівени покинули Берлін. Проживши кілька місяців в Петербурзі, в кінці жовтня 1812 року подружжя Лівени відбули до нового місця призначення графа в Лондон.

Лондонські роки

Карикатура Крукшенка на графиню Лівен і князя Козловського. Графиня Лівен своїми живими манерами і широким колом знайомств зробилася одним із законодавців мод лондонського суспільства. Вважається, що саме вона познайомила англійців з вальсом. Після закінчення наполеонівських воєн вона супроводжувала чоловіка на Віденський конгрес, де змагалася за звання «першої леді» з герцогинею Саган та княгинею Багратіон.

За своїм впливом графиня анітрохи не поступалася чоловікові. Отримати запрошення в салон графині Лівен вважалося великою честю. У Лондоні у злива народився син, названий Георгієм на честь принца-наступника-регента, який зголосився бути хрещеним батьком і не втомлювався повторювати, як схожий на нього дитина. Крім майбутнього короля, чутка називала Георгія «сином Конгресу», натякаючи на те, що його батьком був Меттерніх.

Як відзначають історики, «ніколи ще іноземка не отримувала стільки відомостей про англійському суспільстві з перших рук і не володіла в ньому більшим впливом». [6] Отримані відомості графиня передавала чоловікові або направляла дипломатичною поштою братові в Санкт-Петербург. У листі до міністра закордонних справ графу Нессельроде імператор Олександр I жартома нарікав, що графиня Лівен носить спідниці — з неї вийшов би блискучий дипломат. 12 січня 1816 р графиня Лівен була удостоєна ордена Св. Катерини 2-го ступеня і 29 лютого 1828 р завітала в статс-дами. З нагоди сходження на престол Миколи Павловича зведена разом з чоловіком в князівське Російської Імперії гідність.

Паризький салон

У 1834 р Микола I приставив князя Лівена наставником до свого сина. Його дружина неохоче покинула Лондон, але після смерті двох синів, посилаючись на слабке здоров'я, залишила межі Росії, щоб влаштуватися в Парижі. Там її салон став «дозорноївишкою Європи», змагаючись за популярністю з салоном мадам річках, який опікувався Шатобріан, який намалював безсторонній портрет Лівен в «Замогильних записках».

Після смерті чоловіка в 1838 році княгиня відкрито фліртувала з політичними діячами, які відвідували її будинок. Протягом десятка років її пов'язували романтичні відносини з австрійським канцлером Меттернихом і французьким прем'єр-міністром Франсуа Гізо. Завдяки своїй близькості з Гізо під час Кримської війни вона служила негласним посередником між ворогуючими сторонами.

У січні 1857 року Дарина Христофорівна захворіла на бронхіт, який дуже швидко прийняв важку форму. В ніч з 26 на 27 січня в своєму паризькому особняку на руках Гізо і сина Павла вона померла. Перед смертю вона висловила бажання, щоб її тіло було перевезено в Курляндію і поховано поруч з її синами в родинній усипальниці Злива в латвійському містечку Межотне. Вона була похована в чорному оксамитовому платті фрейліни російського імператорського двору і князівської корони, з розп'яттям зі слонової кістки в руках.

Уривки з її записок і величезною кореспонденції з'явилися у пресі посмертно. Вдова лорда Грея подані публікацію його листів до княгині (якими вони обмінювалися щодня) словами жалю про те, що публіці стане відома «ступінь інтимності глави уряду з іноземною посланцем».

Діти

Від шлюбу народилося шестеро дітей, п'ять синів і одна донька:

  • Магдалена (1804—1805)
  • Олександр (1805—1885), помер неодруженим.
  • Павло (1806—1866), помер неодруженим.
  • Костянтин (1807—1838), помер в червні 1838 року в Америці.
  • Георгій (1819—1835), ім'я отримав на честь хрещеного батька, короля Георга IV. Навесні 1835 роки помер в Дерпті разом з молодшим братом Артуром від скарлатини. Ця трагедія дуже підірвала здоров'я Дар'ї Христофорівна, до кінця днів своїх вона перебувала в розпачі від несправедливості долі.
  • Артур (1825—1835), ім'я отримав на честь хрещеного батька, герцога Веллінгтона.

Відгуки

  • «Жінка з довгим неприємним обличчям, пересічна, нудна, близька, що не знає інших тем для розмови, крім вульгарних політичних пліток» (Рене де Шатобріан).
  • «Я цілком впевнений, що ця дама готова завдати нашій країні всіляке зло, в вдячність за доброту і ласку, з якою тут ставилися до неї під час її багаторічного перебування в Англії» (герцог Веллінгтон).
  • «Чоловіки і жінки, торі й віги, імениті персони і світські денді, все прагнули дістати її для прикраси і престижу своїх салонів, все високо цінували честь бути прийнятими нею» (Франсуа Гізо).
  • «Різні чоловічим розумом і жіночої чутливістю, вона тримала під своєю владою монархів і державних людей і завдяки цьому мала політичний вплив, рідко доступне жінкам. Що вона мала слабкі сторони, що походили від недоліків судження і характеру, — про це не будуть сперечатися її найпалкіші шанувальники; але що вона мала величезні переваги серця і розуму, не можуть забути навіть її противники».
  • «Ось ще одна смерть, яка мене щиро засмутила; вона залишила порожнечу, яку нічим буде заповнити. Хоча я не був в числі близьких друзів княгині, я знаходив велике задоволення в її суспільстві; я сходився з нею в думках і поглядах; це була особистість високого розуму і благородного характеру, на неї можна було покластися».

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  4. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
  5. Dictionary of Women Worldwide: 25,000 Women Through the Ages / A. Commire, D. Klezmer — Detroit: Gale, Yorkin Publications, 2006. — 2572 p. —
    d:Track:Q18608895d:Track:Q2077283d:Track:Q12439d:Track:Q4768240d:Track:Q107407429d:Track:Q105802405

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2020 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2020 Katarina Aleksandra Doroteya fon Benkenford 17 grudnya 1785 27 sichnya 1857 knyaginya svitska levicya pershoyi polovini XIX stolittya tayemna agentka rosijskogo pravlinnya u Londoni ta u Parizhi yaku prozvali dilomatichnoyu Sivilloyu Uvijshla v istoriyu yak persha zhinka diplomatka Doroteya LivenNarodilasya17 grudnya 1785 1785 12 17 1 2 Riga Rizke namisnictvo Rosijska imperiyaPomerla27 sichnya 1857 1857 01 27 1 2 71 rik 1856 3 4 abo 1857 5 Parizh FranciyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistfrejlina diplomat gospodinya literaturnogo salonuAlma materdZnannya movfrancuzka 1 Titulprincesa 5 RiddBatkodMatidBrati sestrid i Benkendorf Oleksandr HristoforovichU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodzhennya Pohodila z dvoryanskogo rodu Benkendorfiv Dochka rizkogo vijskovogo gubernatora generala vid infanteriyi H I Benkendorfa sestra shefa zhandarmiv A H Benkendorfa z yakim protyagom bagatoh rokiv listuvalasya Mati Darini Hristoforivna pomerla 11 bereznya 1797 roki za kordonom de perebuvala na likuvanni Vona strazhdala vid revmatizmu vid yakogo vse zhittya bude muchitisya i yiyi dochka Darina ta yiyi sestra Mariya 1784 1841 zalishilisya pid opikoyu imperatrici Mariyi Fedorivni Nezvazhayuchi na te sho voni vzhe vijshli z viku v yakomu divchatok brali v Smolnij institut imperatricya pomistila yih same tudi i shotizhnya vidviduvala sester Shlyub Dar ya otrimala krashe na toj chas osvitu vona vmila govoriti i chitati na chotiroh movah vivchala muziku i tanci U lyutomu 1800 Darina i Mariya zakinchili institut i imperatricya zajnyalasya oblashtuvannyam yih osobistomu zhitti Starsha z sester Benkendorf Mariya Hristoforivna stala druzhinoyu generala I E Shevicha i bula frejlinoyu imperatrici Darina Hristoforivna she v 1799 roci bula podarovana u frejlini Imperatricya pidshukala yij gidnogo zheniha vibir pripav na grafa Arakcheyeva Darina prijshla v zhah vid takogo zheniha i imperatricya nezabarom znajshla inshogo kandidata Nim viyavivsya ulyublenec imperatora Pavla I vijskovij ministr krasen 26 richnij graf Hristofor Andrijovich Liven Materi oboh molodyat buli nablizhenimi frejlinami ta blizkimi podrugami imperatrici Mariyi Fedorivni Molodi lyudi spodobalisya odin odnomu i 24 lyutogo 1800 roki odruzhilisya Pershi roki shlyubu Darina Hristoforivna zhila bezturbotnim zhittyam v Peterburzi Vona bula vsyudi de bula imperatorska sim ya Poki cholovik robiv vijskovu kar yeru vona vela veselu svitske zhittya tancyuvala i flirtuvala U neyi buv roman z velikim knyazem Kostyantinom Pavlovichem u svij chas vona zahoplyuvalasya knyazem P P Dolgorukim U 1809 roci graf Liven buv priznachenij poslannikom do Berlina U Berlini Darina Hristoforivna pridbala pevnu populyarnist yak gospodinya literaturno politichnogo salonu Vse v Prussiyi yij zdavalosya dribnim i nudnim vona bagato chasu prisvyachuvala vihovannyu ditej suprovodzhuvala yih v selo na more na vodi Vona spodivalasya sho yih perebuvannya v Berlini bude nedovgim 30 chervnya 1812 roku Liveni pokinuli Berlin Prozhivshi kilka misyaciv v Peterburzi v kinci zhovtnya 1812 roku podruzhzhya Liveni vidbuli do novogo miscya priznachennya grafa v London Londonski roki Karikatura Krukshenka na grafinyu Liven i knyazya Kozlovskogo Grafinya Liven svoyimi zhivimi manerami i shirokim kolom znajomstv zrobilasya odnim iz zakonodavciv mod londonskogo suspilstva Vvazhayetsya sho same vona poznajomila anglijciv z valsom Pislya zakinchennya napoleonivskih voyen vona suprovodzhuvala cholovika na Videnskij kongres de zmagalasya za zvannya pershoyi ledi z gercogineyu Sagan ta knyagineyu Bagration Za svoyim vplivom grafinya anitrohi ne postupalasya cholovikovi Otrimati zaproshennya v salon grafini Liven vvazhalosya velikoyu chestyu U Londoni u zliva narodivsya sin nazvanij Georgiyem na chest princa nastupnika regenta yakij zgolosivsya buti hreshenim batkom i ne vtomlyuvavsya povtoryuvati yak shozhij na nogo ditina Krim majbutnogo korolya chutka nazivala Georgiya sinom Kongresu natyakayuchi na te sho jogo batkom buv Metternih Yak vidznachayut istoriki nikoli she inozemka ne otrimuvala stilki vidomostej pro anglijskomu suspilstvi z pershih ruk i ne volodila v nomu bilshim vplivom 6 Otrimani vidomosti grafinya peredavala cholovikovi abo napravlyala diplomatichnoyu poshtoyu bratovi v Sankt Peterburg U listi do ministra zakordonnih sprav grafu Nesselrode imperator Oleksandr I zhartoma narikav sho grafinya Liven nosit spidnici z neyi vijshov bi bliskuchij diplomat 12 sichnya 1816 r grafinya Liven bula udostoyena ordena Sv Katerini 2 go stupenya i 29 lyutogo 1828 r zavitala v stats dami Z nagodi shodzhennya na prestol Mikoli Pavlovicha zvedena razom z cholovikom v knyazivske Rosijskoyi Imperiyi gidnist Parizkij salon U 1834 r Mikola I pristaviv knyazya Livena nastavnikom do svogo sina Jogo druzhina neohoche pokinula London ale pislya smerti dvoh siniv posilayuchis na slabke zdorov ya zalishila mezhi Rosiyi shob vlashtuvatisya v Parizhi Tam yiyi salon stav dozornoyivishkoyu Yevropi zmagayuchis za populyarnistyu z salonom madam richkah yakij opikuvavsya Shatobrian yakij namalyuvav bezstoronnij portret Liven v Zamogilnih zapiskah Pislya smerti cholovika v 1838 roci knyaginya vidkrito flirtuvala z politichnimi diyachami yaki vidviduvali yiyi budinok Protyagom desyatka rokiv yiyi pov yazuvali romantichni vidnosini z avstrijskim kanclerom Metternihom i francuzkim prem yer ministrom Fransua Gizo Zavdyaki svoyij blizkosti z Gizo pid chas Krimskoyi vijni vona sluzhila neglasnim poserednikom mizh voroguyuchimi storonami U sichni 1857 roku Darina Hristoforivna zahvorila na bronhit yakij duzhe shvidko prijnyav vazhku formu V nich z 26 na 27 sichnya v svoyemu parizkomu osobnyaku na rukah Gizo i sina Pavla vona pomerla Pered smertyu vona vislovila bazhannya shob yiyi tilo bulo perevezeno v Kurlyandiyu i pohovano poruch z yiyi sinami v rodinnij usipalnici Zliva v latvijskomu mistechku Mezhotne Vona bula pohovana v chornomu oksamitovomu platti frejlini rosijskogo imperatorskogo dvoru i knyazivskoyi koroni z rozp yattyam zi slonovoyi kistki v rukah Urivki z yiyi zapisok i velicheznoyu korespondenciyi z yavilisya u presi posmertno Vdova lorda Greya podani publikaciyu jogo listiv do knyagini yakimi voni obminyuvalisya shodnya slovami zhalyu pro te sho publici stane vidoma stupin intimnosti glavi uryadu z inozemnoyu poslancem Diti Vid shlyubu narodilosya shestero ditej p yat siniv i odna donka Magdalena 1804 1805 Oleksandr 1805 1885 pomer neodruzhenim Pavlo 1806 1866 pomer neodruzhenim Kostyantin 1807 1838 pomer v chervni 1838 roku v Americi Georgij 1819 1835 im ya otrimav na chest hreshenogo batka korolya Georga IV Navesni 1835 roki pomer v Derpti razom z molodshim bratom Arturom vid skarlatini Cya tragediya duzhe pidirvala zdorov ya Dar yi Hristoforivna do kincya dniv svoyih vona perebuvala v rozpachi vid nespravedlivosti doli Artur 1825 1835 im ya otrimav na chest hreshenogo batka gercoga Vellingtona Vidguki Zhinka z dovgim nepriyemnim oblichchyam peresichna nudna blizka sho ne znaye inshih tem dlya rozmovi krim vulgarnih politichnih plitok Rene de Shatobrian Ya cilkom vpevnenij sho cya dama gotova zavdati nashij krayini vsilyake zlo v vdyachnist za dobrotu i lasku z yakoyu tut stavilisya do neyi pid chas yiyi bagatorichnogo perebuvannya v Angliyi gercog Vellington Choloviki i zhinki tori j vigi imeniti personi i svitski dendi vse pragnuli distati yiyi dlya prikrasi i prestizhu svoyih saloniv vse visoko cinuvali chest buti prijnyatimi neyu Fransua Gizo Rizni cholovichim rozumom i zhinochoyi chutlivistyu vona trimala pid svoyeyu vladoyu monarhiv i derzhavnih lyudej i zavdyaki comu mala politichnij vpliv ridko dostupne zhinkam Sho vona mala slabki storoni sho pohodili vid nedolikiv sudzhennya i harakteru pro ce ne budut sperechatisya yiyi najpalkishi shanuvalniki ale sho vona mala velichezni perevagi sercya i rozumu ne mozhut zabuti navit yiyi protivniki Os she odna smert yaka mene shiro zasmutila vona zalishila porozhnechu yaku nichim bude zapovniti Hocha ya ne buv v chisli blizkih druziv knyagini ya znahodiv velike zadovolennya v yiyi suspilstvi ya shodivsya z neyu v dumkah i poglyadah ce bula osobistist visokogo rozumu i blagorodnogo harakteru na neyi mozhna bulo poklastisya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 Dictionary of Women Worldwide 25 000 Women Through the Ages A Commire D Klezmer Detroit Gale Yorkin Publications 2006 2572 p ISBN 978 0 7876 7585 1 d Track Q18608895d Track Q2077283d Track Q12439d Track Q4768240d Track Q107407429d Track Q105802405

Дата публікації:
Топ