Кейла-Йоа (ест. Keila-Joa, колишня назва Йоа, Фалль) — селище на півночі Естонії.
Селище маєток Фалль Координати H G O
Кейла-Йоа у Вікісховищі |
Географія
Селище в волості Кейла повіту Гар'юмаа. Населення селища у 2011 році становило 389 осіб.
Через селище протікає річка Кейла . Тут розташований водоспад Кейла висотою 6 метрів, невелика гідроелектростанція і колишня дворянська садиба Фалло.
Водоспад Кейла
Висота водоспаду складає 6 м, а ширина — 70 м; за своєю потужністю цей водоспад поступається тільки водоспадам Нарва і Ягала. Дорога з парку до водоспаду проходить уздовж русла річки через два висячих моста.
Історія
Перші згадки про Кейла-Йоа датуються 1555 роком, коли тут знаходився водяний млин. У той час ця земля належала ордену мечоносців, а в 1561 році перейшла у володіння Ревельському замку. У XVII столітті поряд з млином була утворена дворянська миза.
Миза в Кейла-Йоа змінила безліч власників. У різний час нею володіли Нінкірхени, Врангелі, Тізенгаузени, Дені і Берги. У 1827 році мизу придбав Олександр Бенкендорф, який побудував на місці старої садиби нову, відому як замок Фалль (нім. Schloss Fall). Естонською те ж саме місце називалося Кейла-їе-Йоа (ест. Keila jõe joa) або скорочено Кейла-Йоа на честь водоспаду на річці Кейла (ест. Keila jõe juga). Нова садиба була побудована за проектом архітектора Андрія Штакеншнейдера.
У 1837 році Бенкендорф купив у Карла Уекскюллі на лівому березі річки маєток Меремийза. Територія маєтку було використана для розширення парку. Сам маєток залишено недобудованим і з нього зняли дах, перетворивши в декоративні руїни. У парку було встановлено пам'ятник Костянтину Бенкендорфу.
Через річку було побудовано кілька мостів. Один з мостів спроектував композитор і інженер Олексій Львов. На честь нього міст назвали «Львовським». Сам міст зовні нагадував смичок від скрипки. У 1917 році міст обвалився під вагою снігу.
23 вересня 1844 року Олександра Бенкендорф помер і був похований на родинному цвинтарі в парку Йоа. Маєток перейшов до його дочки Марії, дружини російського дипломата Григорія Волконського. Марія відкрила в Йоа школу для дітей працівників маєтку. Школа розташовувалася в будівлі трактиру. Марія Волконська померла в 1881 році і також була похована на фамільному кладовищі в Йоа. Наступним власником мизи став син Марії та Григорія Петро. 19 серпня 1896 Петро помер і миза перейшла у володіння його сина Григорія, який став останнім князем, що володів маєтком.
В ході лютневої революції 1917 року садиба була розорена. Під час першої республіки миза Йоа була відчужена на користь держави згідно із земельним законом. Територія маєтку стала власністю міністерства закордонних справ.
У 1928 році на місці старого водяного млина була побудована гідроелектростанція. У 1936 році був побудований канал для видобутку води. У 1934 році в Йоа почалося будівництво урядових дач.
У період окупації Естонії Німеччиною під час Другої світової війни, з березня 1942 по вересень 1944 року в будівлі мизи перебувала розвідшкола Абверу «Табір № 2». В ході війни замок і парк сильно постраждали.
За радянських часів в Кейла-Йоа знаходився відділ промислового швейного об'єднання «Балтика», рибна ферма колгоспу «Маяк» і 5 дачних кооперативів. У будівлях садиби до 1990-х років розташовувалася військова частина.
У 1990 році дачі були продані з аукціону. У 1999 році припинила свою роботу гідроелектростанція. Її робота була відновленапісля реконструкції 9 травня 2006 року.
У 2010 почалася реставрація мизи Йоа. В ході реставрації використовувалися креслення Штакеншнейдера і збереглися малюнки внутрішніх приміщень. З 2014 року відреставрована садиба відкрита для відвідувань.
Примітки
- Департамент статистики Естонії — 1991.
Посилання
- Eesti nõukogude entsüklopeedia / Густав Наан. — Таллінн : Valgus, 1989. — Т. 4. — С. 447. — .
- Агу Веэтамм. Кейла-Йоа. Schloss Fall. История со старыми фотографиями. — Таллінн : Kadmirell, 2013. — 48 с. — .
- Сергей Геннадьевич Чуев. Разведшкола в м. Кейла-Юа // Спецслужбы Третьего Рейха. — СПб : Нева, 2003. — Т. 1. — С. 228-230. — .
- Операция "Синий треугольник": рассказы о чекистах Эстонии / И.П. Папуловский, В.Р. Мюрк. — Таллинн : Ээсти раамат, 1988. — 446 с. — .
- Евгения Савина (6 червня 2014). . . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 10 липня 2015. Процитовано 10 липня 2015.
- (ест.). Eesti mõisad. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 липня 2015.
- Keila Parish [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Keila-Joa [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] at Estonian Manors Portal
Це незавершена стаття з географії Естонії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kejla Joa est Keila Joa kolishnya nazva Joa Fall selishe na pivnochi Estoniyi Selishe Kejla Joa est Keila Joa mayetok Fall Koordinati 59 23 45 pn sh 24 18 03 sh d H G O Krayina Estoniya EstoniyaPovit Gar yumaaVolost KejlaPlosha 2 7 km Oficijna mova estonskaNaselennya 398 osib 31 grudnya 2021 1 Nacionalnij sklad estonciChasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3Telefonnij kod 372GeoNames 591939OSM r353561 R Kejla JoaKejla Joa Estoniya Kejla JoaKejla Joa Gar yumaa Kejla Joa u Vikishovishi source source source source source source source source Bideo 2022GeografiyaSelishe v volosti Kejla povitu Gar yumaa Naselennya selisha u 2011 roci stanovilo 389 osib Cherez selishe protikaye richka Kejla Tut roztashovanij vodospad Kejla visotoyu 6 metriv nevelika gidroelektrostanciya i kolishnya dvoryanska sadiba Fallo Vodospad Kejla Vodospad Kejla Visota vodospadu skladaye 6 m a shirina 70 m za svoyeyu potuzhnistyu cej vodospad postupayetsya tilki vodospadam Narva i Yagala Doroga z parku do vodospadu prohodit uzdovzh rusla richki cherez dva visyachih mosta IstoriyaPershi zgadki pro Kejla Joa datuyutsya 1555 rokom koli tut znahodivsya vodyanij mlin U toj chas cya zemlya nalezhala ordenu mechonosciv a v 1561 roci perejshla u volodinnya Revelskomu zamku U XVII stolitti poryad z mlinom bula utvorena dvoryanska miza Miza v Kejla Joa zminila bezlich vlasnikiv U riznij chas neyu volodili Ninkirheni Vrangeli Tizengauzeni Deni i Bergi U 1827 roci mizu pridbav Oleksandr Benkendorf yakij pobuduvav na misci staroyi sadibi novu vidomu yak zamok Fall nim Schloss Fall Estonskoyu te zh same misce nazivalosya Kejla yie Joa est Keila joe joa abo skorocheno Kejla Joa na chest vodospadu na richci Kejla est Keila joe juga Nova sadiba bula pobudovana za proektom arhitektora Andriya Shtakenshnejdera U 1837 roci Benkendorf kupiv u Karla Uekskyulli na livomu berezi richki mayetok Meremijza Teritoriya mayetku bulo vikoristana dlya rozshirennya parku Sam mayetok zalisheno nedobudovanim i z nogo znyali dah peretvorivshi v dekorativni ruyini U parku bulo vstanovleno pam yatnik Kostyantinu Benkendorfu Cherez richku bulo pobudovano kilka mostiv Odin z mostiv sproektuvav kompozitor i inzhener Oleksij Lvov Na chest nogo mist nazvali Lvovskim Sam mist zovni nagaduvav smichok vid skripki U 1917 roci mist obvalivsya pid vagoyu snigu 23 veresnya 1844 roku Oleksandra Benkendorf pomer i buv pohovanij na rodinnomu cvintari v parku Joa Mayetok perejshov do jogo dochki Mariyi druzhini rosijskogo diplomata Grigoriya Volkonskogo Mariya vidkrila v Joa shkolu dlya ditej pracivnikiv mayetku Shkola roztashovuvalasya v budivli traktiru Mariya Volkonska pomerla v 1881 roci i takozh bula pohovana na familnomu kladovishi v Joa Nastupnim vlasnikom mizi stav sin Mariyi ta Grigoriya Petro 19 serpnya 1896 Petro pomer i miza perejshla u volodinnya jogo sina Grigoriya yakij stav ostannim knyazem sho volodiv mayetkom V hodi lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku sadiba bula rozorena Pid chas pershoyi respubliki miza Joa bula vidchuzhena na korist derzhavi zgidno iz zemelnim zakonom Teritoriya mayetku stala vlasnistyu ministerstva zakordonnih sprav U 1928 roci na misci starogo vodyanogo mlina bula pobudovana gidroelektrostanciya U 1936 roci buv pobudovanij kanal dlya vidobutku vodi U 1934 roci v Joa pochalosya budivnictvo uryadovih dach U period okupaciyi Estoniyi Nimechchinoyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z bereznya 1942 po veresen 1944 roku v budivli mizi perebuvala rozvidshkola Abveru Tabir 2 V hodi vijni zamok i park silno postrazhdali Za radyanskih chasiv v Kejla Joa znahodivsya viddil promislovogo shvejnogo ob yednannya Baltika ribna ferma kolgospu Mayak i 5 dachnih kooperativiv U budivlyah sadibi do 1990 h rokiv roztashovuvalasya vijskova chastina U 1990 roci dachi buli prodani z aukcionu U 1999 roci pripinila svoyu robotu gidroelektrostanciya Yiyi robota bula vidnovlena pislya rekonstrukciyi 9 travnya 2006 roku U 2010 pochalasya restavraciya mizi Joa V hodi restavraciyi vikoristovuvalisya kreslennya Shtakenshnejdera i zbereglisya malyunki vnutrishnih primishen Z 2014 roku vidrestavrovana sadiba vidkrita dlya vidviduvan PrimitkiDepartament statistiki Estoniyi 1991 d Track Q3738605d Track Q33102669d Track Q55560439PosilannyaEesti noukogude entsuklopeedia Gustav Naan Tallinn Valgus 1989 T 4 S 447 ISBN 5 89900 003 1 Agu Veetamm Kejla Joa Schloss Fall Istoriya so starymi fotografiyami Tallinn Kadmirell 2013 48 s ISBN 978 9949 9283 7 8 Sergej Gennadevich Chuev Razvedshkola v m Kejla Yua Specsluzhby Tretego Rejha SPb Neva 2003 T 1 S 228 230 ISBN 5 7654 2821 5 Operaciya Sinij treugolnik rasskazy o chekistah Estonii I P Papulovskij V R Myurk Tallinn Eesti raamat 1988 446 s ISBN 5 4500 0532 6 Evgeniya Savina 6 chervnya 2014 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 lipnya 2015 Arhiv originalu za 10 lipnya 2015 Procitovano 10 lipnya 2015 est Eesti moisad Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 lipnya 2015 Keila Parish 21 bereznya 2018 u Wayback Machine Keila Joa 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine at Estonian Manors Portal Ce nezavershena stattya z geografiyi Estoniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi