Azərbaycanca
Dansk
Deutsch
Española
Français
Italiana
Қазақ
Lietuvos
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
Ва́цлав Ніжи́нський (пол. Wacław Niżyński, 12 березня 1889, Київ — 11 квітня 1950, Лондон, Велика Британія) — артист балету польського походження, видатний танцівник і хореограф зірковоі трупи Сергія Дягілєва.
| Ніжинський Вацлав Хомич | |
|---|---|
| пол. Wacław Niżyński | |
 Вацлав Ніжинський, 1907 | |
| Народився | 12 березня 1889 Київ, Російська імперія |
| Помер | 11 квітня 1950 (61 рік) Лондон, Велика Британія ·ниркова недостатність |
| Поховання | Цвинтар Монмартр[1] |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | поляк |
| Діяльність | артист балету, балетмейстер |
| Галузь | балет |
| Alma mater | Академія російського балету імені А. Я. Ваганової |
| Знання мов | російська[2] і українська[3] |
| Роки активності | 1908 — 1918 |
| Брати, сестри | (Ніжинська Броніслава Хомівна) |
| У шлюбі з | d |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 1166661 |
| |
Життєпис
Народився в родині мандрівних танцівників. Батьки — , пол. Tomasz Niżyński) та Елеонора Ніжинські — були випускниками Варшавської балетної школи й у молодості виступали у (Варшавській опері). Балетмейстер Хома Ніжинський був одним з найкращих виконавців і постановників українських танців, разом з Марком Кропивницьким в (опері «Катерина») блискуче поставив танець «Козак», який органічно вплітався в дію спектаклю завдяки аранжувальній обробці народної основи.
Навчався у Петербурзькому театральному училищі. 1908 року закінчив його з відзнакою, а вже через кілька місяців танцював з провідними балеринами на сцені Імператорського Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі. На початку 1911 року Ніжинського звільнили з Маріїнського театру на вимогу імператорської сім'ї, тому що він танцював з Тамарою Карсавіною в балеті «Жизель» у костюмі, який визнали непристойним.
З 1913 жив у Західній Європі: провідний танцюрист і балетмейстер «Російських сезонів» у Парижі й Лондоні, балетної трупи Сергія Дягілєва, власної трупи в Лондоні.
Критики називали його «восьмим дивом світу», найвище оцінюючи його талант танцівника.
Його партнерками були (Матильда Кшесінська), (Тамара Карсавіна) й Анна Павлова.
«Він спростував всі закони рівноваги й перевернув їх з ніг на голову, він нагадує намальовану на стелі людську постать, він легко почуває себе в повітряному просторі…» — писав про Ніжинського французький (сюрреаліст) Жан Кокто.
Найвидатніші балети з участю Вацлава Ніжинського: «Весна священна» та .
У 1917 році, через психічну хворобу залишив сцену та перебував під наглядом лікарів. У 1919 році написав "Щоденник Ніжинського", виданий у Парижі 1958 року та перевиданий під редакцією американської журналістки (Джоани Акочелла).
Молодшою сестрою Вацлава була (Броніслава Ніжинська) — теж танцюристка та хореографка, що брала участь в Російських сезонах Дягілева. У 1919 році вона відкрила в Києві власну балетну студію «Школа руху». Її філософія навчання була зосереджена на підготовці танцюристів для роботи з такими хореографами, як її брат. Серед учнів Броніслави Ніжинської був видатний український балетний танцюрист та хореограф Сергій Лифар.
У 1913 році Вацлав Ніжинський одружився з угорською танцюристкою Ромолою де Пульскі (20 лютого 1891 — 8 червня 1978). Її мати була відомою акторкою, а батько засновником і першим директором Угорської національної галереї. У шлюбі народилися дочки Кіра і Тамара.
Старша дочка Ніжинського Кіра (19 червня 1913 — 1 вересня 1998) була артисткою балету, дружиною українського диригента Ігоря Маркевича, брата віолончеліста Дмитра Маркевича і праправнука українського історика Миколи Маркевича. В 1936 році народила сина Вацлав, та шлюб закінчився розлученням. Пізніше Кіра емігрувала до США, оселившись в Сан-Франциско.
Його друга дочка, Тамара Ніжинська, була акторкою театру ляльок в Угорщині. Після подій 1956-го року з дочкою Кінгою поїхала в Монреаль і заснувала там ляльковий театр. Потім переїхала в Фінікс (США), де працювала бібліотекаркою. Пішовши на пенсію, заснувала Фонд Вацлава і Ромоли Ніжинських, присвятивши себе поширенню творчої спадщини батька. Внучка Ніжинського, Кінга, була вчителькою музики, керувала хором і протягом 40 років була органісткою при церкві. Виступає на сцені з моноспектаклем «Мадам Ніжинські: одружена з богом» — про свою бабусю Ромолу. Написала книгу про гастрольний тур Вацлава Ніжинського 1916—1917 років.
Вацлаву та (Броніславі Ніжинським) — видатним танцюристам ХХ століття присвячена скульптурна композиція, створена (Геннадієм Єршовим) у 2011 році, в 100 річницю заснування Російського балету Сергія Дягілєва. Бронзові постаті в ролі фавна та німфи встановлено у Великому Театрі у Варшаві.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 27 січня 2013.
Джерела та література
- Абліцов В. «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Балабко О. В. Мальви у Вічному місті: Стежками українців у світах: Есеї, нариси, зарисовки. — К.: Фенікс, 2006. — 348 с
- Балабко О. В. «Київ, Іринінська, Лифарям…». Повість за листами митця. — Чернівці: Букрек, 2011. — 236 с.
- Герасимова Г. П. Ніжинський Вацлав Хомич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 396. — .
Посилання
- Ніжинський Вацлав Хомович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 253.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет