Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маркевич (Маркович) Дмитро Борисович (Dmytro Markevych, англ. Dimitry Markevitch * 16 березня 1923, Ля Тур-де-Пе, Во, Швейцарія — † 29 січня 2002, [fr], Во, Швейцарія) — швейцарський концертуючий віолончеліст, викладач і музикознавець українського походження. Правнук Голови Петербурзької судової палати Андрія Миколайовича Марковича (1830—1907), праправнук українського історика Миколи Андрійовича Маркевича. Старшим братом Дмитра Маркевича був диригент — Ігор Маркевич.
| Дмитро Маркевич | |
|---|---|
| Dmytro Markevych | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Маркевич (Маркович) Дмитро Борисович |
| Дата народження | 16 березня 1923 |
| Місце народження | Ля Тур-де-Пе, Во, Швейцарія |
| Дата смерті | 29 січня 2002 (78 років) |
| Місце смерті | , Во, Швейцарія |
| Громадянство |  Швейцарія |
| Професія | віолончеліст, викладач, музикознавець |
| Інструменти | віолончель, фортепіано |
| Жанр | класична музика |
| Колективи | оркестр |
| Діти | d |
Життєпис
Дмитро походить від прилуцької гілки роду Марковичів — Федора Марковича (р. н. невід. — п. 1737 чи 1738), прилуцького сотника та бунчукового товариша, представники якої здебільшого писалися «Маркевичі». До них належить Микола Андрійович Маркевич (1804—1860) — український історик, етнограф, фольклорист, поет і композитор, перший український енциклопедист.
Його син — сенатор Маркевич Андрій Миколайович (1830—1907) прославився як філантроп та музикант. Він був одним з засновників Петербургської консерваторії та музичного товариства в Санкт-Петербурзі, відділення якого та музичні школи при них були у Харкові, Києві, Одесі. Андрій Миколайович домігся повного видання творів Тараса Шевченка («Кобзар» за редакцією В.Доманицького, 1907). Він автор збірки українських народних пісень, покладених на ноти (1860). Андрій Миколайович був головою Шевченківського товариства допомоги знедоленим уродженцям України, які навчалися в Санкт-Петербурзі.
Видатні музиканти віолончеліст Дмитро Борисович та його брат, диригент і композитор Ігор Борисович (1912—1983), є внучатими племінниками Андрія Миколайовича Маркевича.
Дмитро Маркевич народився 16 березня 1923 у Ла Тур-де-Пейльц (Швейцарія), куди у 1916 році, під час Першої світової війни, сім'я переїхала з Парижу (Франція), куди своєю чергою у 1914 році вони прибули з Києва. Дмитро був молодшим сином піаніста Бориса Маркевича, який помер у 1923 році від туберкульозу.
Коли Дмитро мав 6 років, мама привела його до Надії Буланже, яка сказала що це вже дуже пізно. Буланже (як зауважив Маркевич) почала вивчати музику у трирічному віці. Дмитро 4 роки вивчав у неї основи теорії музики, історію та аналіз. Вона володіла енциклопедичними знаннями і її заняття у Нормальній школі в Парижі були дуже продуманими.
У семирічному віці Дмитро почав навчатися у , де він опанував техніку гри на віолончелі. Айзенберг багато концертував і коли він був на гастролях, його заміняв Діран Алексанян. Після Айзенберга Дмитро став єдиним учнем всесвітньо відомого українського віолончеліста Григорія П'ятигорського. Наприкінці 1930-х поїхав за своїм учителем до США.
У 1941-42 рр. він був стипендіатом у музичному центрі Тенглвуді ([en]), де грав разом з Леонардом Бернстайном (фортепіано) і Яковом Крачмалником (скрипка), поки його не покликали до збройних сил США. Перебуваючи в армії, він виступав у військовій формі.
У 1958 році щойно призначений диригент Нью-Йоркської філармонії Леонард Бернстайн запропонував йому, без обов'язкової процедури прослуховування, місце першої віолончелі в оркестрі, однак, через п'ять років Маркевич відновив свою кар'єру соліста та продовжив свою дослідницьку роботу.
Особливе місце у репертуарі Маркевича займають «Шість сюїт для віолончелі соло» Йоганна Себастьяна Баха (BWV 1007—1012), які він часто виконував на концерті одну за одною (наприклад, у 1964 р. в Карнегі-холі), часто на старовинному бароковому інструменті. Димитрові Маркевичеві вдалося віднайти рукописи Кельнера та Вестфаля цих сюїт Й. С. Баха, які протягом довгого часу не могли знайти інші музикознавці.
Маркевич також знайшов два раніше невідомих твори Людвіга ван Бетховена: «Сонату для віолончелі та фортепіано», Op. 64, і «Крейцерову сонату», переписану для віолончелі Карлом Черні. Він брав участь у виданні творів Мусоргського, Де Фальї, Стравінського, Шостаковича. Маркевич написав книгу «Історія віолончелі» (Cello Story, 1084) і склав бібліографію творів для віолончелі соло, опубліковану в 1989 р. (The Solo Cello: A Bibliography of the Unaccompanied Violoncello Literature).
Маркевич у 1973 році заснував, і був керівником, Інституту вищих музичних досліджень (Institut de Hautes Etudes Musicales, IHEM) в Монтре.
Димитро Маркевич помер 29 січня 2002 у себе вдома в Кляранс, Швейцарія.
Примітки
- Котлярова Т. В. Рід Марковичів (Маркевичів) у базі даних «Персоналії» Інституту біографічних досліджень НБУВ (Київ). 2013. С 431—442
- . Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- Ексклюзивне інтерв'ю ІВТ з Дитром Маркевичем // Інтернетне віолончельне товариство 17.02.1999 [ 5 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дмитро Маркевич. Бах: «Шість сюїт для віолончелі соло» Том 1 [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Дмитро Маркевич. Бах: «Шість сюїт для віолончелі соло» Том 2 [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] на Allmusic (англ.)
- Барокова віолончель [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] cello.org (англ.)
- Рукописи Кельнера та Вестфаля сюїт Й. С. Баха для віолончелі соло [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] Журнал музикознавства T. 55, No. 1 (1969), С. 12-19 (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Markevich Markovich Dmitro Borisovich Dmytro Markevych angl Dimitry Markevitch 16 bereznya 1923 Lya Tur de Pe Vo Shvejcariya 29 sichnya 2002 fr Vo Shvejcariya shvejcarskij koncertuyuchij violonchelist vikladach i muzikoznavec ukrayinskogo pohodzhennya Pravnuk Golovi Peterburzkoyi sudovoyi palati Andriya Mikolajovicha Markovicha 1830 1907 prapravnuk ukrayinskogo istorika Mikoli Andrijovicha Markevicha Starshim bratom Dmitra Markevicha buv dirigent Igor Markevich Dmitro MarkevichDmytro MarkevychOsnovna informaciyaPovne im yaMarkevich Markovich Dmitro BorisovichData narodzhennya16 bereznya 1923 1923 03 16 Misce narodzhennyaLya Tur de Pe Vo ShvejcariyaData smerti29 sichnya 2002 2002 01 29 78 rokiv Misce smerti Vo ShvejcariyaGromadyanstvo ShvejcariyaProfesiyaviolonchelist vikladach muzikoznavecInstrumentiviolonchel fortepianoZhanrklasichna muzikaKolektiviorkestrDitid U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markevich ZhittyepisDmitro pohodit vid priluckoyi gilki rodu Markovichiv Fedora Markovicha r n nevid p 1737 chi 1738 priluckogo sotnika ta bunchukovogo tovarisha predstavniki yakoyi zdebilshogo pisalisya Markevichi Do nih nalezhit Mikola Andrijovich Markevich 1804 1860 ukrayinskij istorik etnograf folklorist poet i kompozitor pershij ukrayinskij enciklopedist Gerb Markovichiv Jogo sin senator Markevich Andrij Mikolajovich 1830 1907 proslavivsya yak filantrop ta muzikant Vin buv odnim z zasnovnikiv Peterburgskoyi konservatoriyi ta muzichnogo tovaristva v Sankt Peterburzi viddilennya yakogo ta muzichni shkoli pri nih buli u Harkovi Kiyevi Odesi Andrij Mikolajovich domigsya povnogo vidannya tvoriv Tarasa Shevchenka Kobzar za redakciyeyu V Domanickogo 1907 Vin avtor zbirki ukrayinskih narodnih pisen pokladenih na noti 1860 Andrij Mikolajovich buv golovoyu Shevchenkivskogo tovaristva dopomogi znedolenim urodzhencyam Ukrayini yaki navchalisya v Sankt Peterburzi Vidatni muzikanti violonchelist Dmitro Borisovich ta jogo brat dirigent i kompozitor Igor Borisovich 1912 1983 ye vnuchatimi pleminnikami Andriya Mikolajovicha Markevicha Dmitro Markevich narodivsya 16 bereznya 1923 u La Tur de Pejlc Shvejcariya kudi u 1916 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sim ya pereyihala z Parizhu Franciya kudi svoyeyu chergoyu u 1914 roci voni pribuli z Kiyeva Dmitro buv molodshim sinom pianista Borisa Markevicha yakij pomer u 1923 roci vid tuberkulozu Koli Dmitro mav 6 rokiv mama privela jogo do Nadiyi Bulanzhe yaka skazala sho ce vzhe duzhe pizno Bulanzhe yak zauvazhiv Markevich pochala vivchati muziku u tririchnomu vici Dmitro 4 roki vivchav u neyi osnovi teoriyi muziki istoriyu ta analiz Vona volodila enciklopedichnimi znannyami i yiyi zanyattya u Normalnij shkoli v Parizhi buli duzhe produmanimi U semirichnomu vici Dmitro pochav navchatisya u de vin opanuvav tehniku gri na violoncheli Ajzenberg bagato koncertuvav i koli vin buv na gastrolyah jogo zaminyav Diran Aleksanyan Pislya Ajzenberga Dmitro stav yedinim uchnem vsesvitno vidomogo ukrayinskogo violonchelista Grigoriya P yatigorskogo Naprikinci 1930 h poyihav za svoyim uchitelem do SShA U 1941 42 rr vin buv stipendiatom u muzichnomu centri Tenglvudi en de grav razom z Leonardom Bernstajnom fortepiano i Yakovom Krachmalnikom skripka poki jogo ne poklikali do zbrojnih sil SShA Perebuvayuchi v armiyi vin vistupav u vijskovij formi U 1958 roci shojno priznachenij dirigent Nyu Jorkskoyi filarmoniyi Leonard Bernstajn zaproponuvav jomu bez obov yazkovoyi proceduri prosluhovuvannya misce pershoyi violoncheli v orkestri odnak cherez p yat rokiv Markevich vidnoviv svoyu kar yeru solista ta prodovzhiv svoyu doslidnicku robotu Osoblive misce u repertuari Markevicha zajmayut Shist syuyit dlya violoncheli solo Joganna Sebastyana Baha BWV 1007 1012 yaki vin chasto vikonuvav na koncerti odnu za odnoyu napriklad u 1964 r v Karnegi holi chasto na starovinnomu barokovomu instrumenti Dimitrovi Markevichevi vdalosya vidnajti rukopisi Kelnera ta Vestfalya cih syuyit J S Baha yaki protyagom dovgogo chasu ne mogli znajti inshi muzikoznavci Markevich takozh znajshov dva ranishe nevidomih tvori Lyudviga van Bethovena Sonatu dlya violoncheli ta fortepiano Op 64 i Krejcerovu sonatu perepisanu dlya violoncheli Karlom Cherni Vin brav uchast u vidanni tvoriv Musorgskogo De Falyi Stravinskogo Shostakovicha Markevich napisav knigu Istoriya violoncheli Cello Story 1084 i sklav bibliografiyu tvoriv dlya violoncheli solo opublikovanu v 1989 r The Solo Cello A Bibliography of the Unaccompanied Violoncello Literature Markevich u 1973 roci zasnuvav i buv kerivnikom Institutu vishih muzichnih doslidzhen Institut de Hautes Etudes Musicales IHEM v Montre Dimitro Markevich pomer 29 sichnya 2002 u sebe vdoma v Klyarans Shvejcariya PrimitkiKotlyarova T V Rid Markovichiv Markevichiv u bazi danih Personaliyi Institutu biografichnih doslidzhen NBUV Kiyiv 2013 S 431 442 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 6 bereznya 2016 Eksklyuzivne interv yu IVT z Ditrom Markevichem Internetne violonchelne tovaristvo 17 02 1999 5 zhovtnya 2006 u Wayback Machine angl Dmitro Markevich Bah Shist syuyit dlya violoncheli solo Tom 1 15 bereznya 2016 u Wayback Machine na Allmusic angl Dmitro Markevich Bah Shist syuyit dlya violoncheli solo Tom 2 15 bereznya 2016 u Wayback Machine na Allmusic angl Barokova violonchel 25 bereznya 2016 u Wayback Machine cello org angl Rukopisi Kelnera ta Vestfalya syuyit J S Baha dlya violoncheli solo 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Zhurnal muzikoznavstva T 55 No 1 1969 S 12 19 fr