Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національні Народні Доми в місті Чернівці — збудовані наприкінці 19-го — на початку 20-го століття, вони стали центром культурного, громадського і політичного життя національних громад у Чернівцях та на Буковині.
Поліетнічність Чернівців
Особливістю Буковини за всіх часів був і залишається феномен її поліетнічності.
«Ми були одним серцем і однією душею — німці, румуни, поляки, євреї й українці» — писав Г.Дроздовський, відомий австрійський письменник, уродженець Чернівців (1899-1987).
Романтичною легендою від покоління до покоління передаються слова німецького публіциста , який писав: «Чернівці — це місто у напівдорозі між Києвом і Бухарестом, між Краковом і Одесою, було негласною столицею Європи, де співали найкращі колоратурні сопрано, де тротуари підмітали букетами троянд і де книгарень було більше, ніж кав'ярень. Чернівці — це корабель задоволень з українською командою, німецькими офіцерами і єврейськими пасажирами на борту, який під австрійським прапором постійно тримав курс між Заходом і Сходом». З етнічної точки зору, Чернівці були найбільш «змішаною» із всіх провінційних столиць Габсбурзької Імперії.
На 1910 рік із 90 000 загального населення, 33 відсотки становили євреї, 17 — німці, 17 — українці, 16 — румуни та 14 — поляки. Решту складали вірмени, мадяри, словаки, (липовани (російські старообрядці) тощо.
Багатонаціональний склад мешканців міста протягом багатьох десятиліть навчився будувати свої стосунки толерантно, з урахуванням національних запитів кожної народності, будь-які суперечки вирішувались мирним шляхом. Слід додати й те, що багато чернівчан володіли 3-4 мовами, що сприяло допомозі і взаєморозумінню між мешканцями різних національностей. Тут не зафіксовано якихось гострих конфліктів на національному ґрунті, у які були б втягнуті маси різнонаціонального населення і які б вели до сутичок та кровопролиття, як це інколи мало місце в Галичині між українцями і поляками.
Потрібно відмітити, що на Буковині мав місце факт мирного співіснування людей не тільки різних національностей, але і різних конфесій.
Багатонаціональна Буковина була краєм, де, крім української нації, розвивалась румунська, німецька, єврейська, польська та інші. Центрами культури різних народів буковинського краю були Народні доми.
В австрійські часи, кожна більша етнічна група розвинула мережу різноманітних культурних, освітніх, спортивних, політичних та суспільних організацій та спілок. Народні доми будувалися як місця зустрічі. Водночас, вони мали виражати впевненість та гордість етнічних груп.
Чернівецькі газети писали тоді: «Із придбанням власних національних будинків культурне та громадське життя населення Чернівців та Буковини помітно активізувалось. Одним із найважливіших досягнень товариств є те, що національна свідомість у цілому в краї піднялася. Національні доми стали місцем зборів не тільки для національної роботи, а й також для спілкування і відпочинку».
Численні вечори відпочинку із найрізноманітнішими програмами, «круглі столи», обговорення актуальних питань, консультації досвідчених юристів — ці та багато інших заходів проводились в приміщеннях Національних народних домів.
Національні Народні Доми в місті Чернівці
Національні Доми в Чернівцях були збудовані на рубежі 19-20 століть.
Збудований в кінці 19-го століття українською спілкою «Народний Дім», став центром українського життя у Буковині. Йому судилося відіграти важливу роль у відродженні української мови та ідентичності перед Першою Світовою війною, проводити націотворчу діяльність в період становленням і утвердження української Незалежності.
Будівля «Український народний дім» є власністю українського товариства «Народний Дім» вже понад 125 років, він є пам'яткою історії і охороняється державою.
Ідея заснувати українське товариство «Народний Дім» було проголошена в 1875 році на засіданні товариства «Руська Бесіда».
Завдяки зусиллям гурту товариство «Народний Дім» зуміло за короткий час придбати та розбудувати свою оселю. Було придбано два будинки по вулиці Петровича і там же дві ділянки землі.
Будинки були трохи перебудовані і в 1888 році товариство і газета «Буковина» перейшли в своє приміщення.
Перед Першою світовою війною майже всі українські товариства знаходилися в приміщенні «Народного Дому».
З приходом в 1940 році на Буковину радянської влади Український Народний Дім було закрито.
В 1944 році, після повернення радянської влади в Чернівці, будинок Народного Дому було передано під клуб НКВС (рос. НКВД), а потім відведено під Дім учителя. Пізніше тут також розмістили Будинок художньої самодіяльності, Правління обласної спілки письменників, Чернівецький обласний центр народної творчості.
Після настання в 1991 році Незалежної України, Народний Дім знову став місцем проведення громадсько-політичних та культурно-освітніх заходів, які тут проводять різні українські організації Буковини.
Збудований на початку XX століття (1908) єврейською релігійною громадою. Поява Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого на той час народними домами української, румунської, польської та німецької громад.
До Другої Світової війни він був центром єврейського життя у Чернівцях; тут містилися різноманітні єврейські спілки та організації.
З приходом радянської влади (1940) приміщення було передано під міський Будинок культури.
Нині це — Центральний палац культури Чернівецької міської ради.
Єврейські громадські організації повернулися до свого Народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні.
Тут, згідно з рішенням Чернівецького міськвиконкому, розмістилися на першому поверсі Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга та відкритий у 2008 році Музей історії та культури євреїв Буковини, решту приміщень Єврейського дому займає міський палац культури Чернівців.
Збудований на початку XX століття спілкою чернівецьких німецьких товариств, який став центром німецького культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині.
4 червня 1910 року будівництво Німецького Дому було завершено.
Перша Світова війна припинила на чотири роки розбудову німецького культурного та громадянського життя на Буковині. І лише з 1919 року починається поступове відродження німцями всього набутого до війни.
Після приходу в Буковину Радянської Армії та переселення німців до Німеччини у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади.
Зі здобуттям Україною незалежності поступово відродились національні традиції національних меншин краю, в тому числі і німців.
Нині тут працює Товариство австрійсько-німецької культури «Відродження», де спілкуються, зустрічають традиційні німецькі свята, влаштовують концерти, переглядають фільми про історичну Батьківщину, часто звучить німецька мова, до якої долучається молоде покоління буковинських німців. Як і раніше, знову відчинені для гостей двері святкової зали, яка носить ім'я видатного чернівчанина Георга Дроздовського.
Збудований (перебудований) на початку XX століття спілкою «Польська Читальня».. 5 грудня 1905 року відбулося освячення Польського Народного Дому, яке перетворилось на велике національне свято буковинських поляків.
Польський Дім став центром культурного життя польського населення краю і залишався ним аж до приходу радянської влади, до 1945 року.
У радянський час приміщення використовувалося під кінотеатр, пізніше його було передано під музичну школу. Діяльність Польського Народного Дому в Чернівцях було відроджено завдяки ініціативі чернівецького обласного Товариства польської культури імені А. Міцкевича і активній підтримці депутатів міської ради Чернівців.
Сьогодні у цьому будинку працює Товариство польської культури імені Адама Міцкевича, якому передали в користування декілька кімнат у лівому крилі споруди.
Румунський Народний Дім був тісно пов'язаний з діяльністю «Товариства румунської культури та літератури на Буковині», яке фактично було його засновником.
В 1897 році це товариство викуповує відомий у місті готель «Вайс» на площі Рингплац (тепер — Центральна площа). В це приміщення поступово переходять усі культурні та благодійні товариства румунської громади.
У 1918 році постало питання про нову споруду Румунського Дому (Палацул културал), оскільки приміщення старого готелю «Вайс», де воно розташовувалося з кінця XIX століття, не відповідало вимогам часу.
Будівництво Палацу було завершено на початку 1940 року, хоча товариство переселилося туди тільки в травні, коли були повністю виправлені всі дрібні недоробки. Залишилось встановити тільки ліфт.
А вже 28 червня 1940 року у Чернівці ввійшли радянські війська і приміщення передали під різні установи.
Після повернення Радянської Армії в 1944 році і до проголошення Незалежності України у будинку розташувався гарнізонний Будинок офіцерів.
Після проголошення в 1991 році незалежності України приміщення Будинку офіцерів було передано в оренду різним комерційним структурам.
Більша частина будівлі, де знаходився Румунський Дім до 1940 року (Центральна площа, 6), належить Чернівецькому обласному апеляційному суду, а на першому поверсі розташований Румунський Дім (румунське ).
Примітки
- Дроздовський Ґ. Тоді в Чернівцях і довкола: спогади старого австрійця / пер. з нім., передм. і примітки Петра Рихла. — Чернівці: Молодий буковинець, 2001. — 256 с.
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
- Центром культурної організації німців було Товариство християнських німцівів
- Згідно з пактом Молотова — Ріббентропа
Джерела
- Марія Никирса. Чернівці. Документальні нариси з історії вулиць і площ.- Чернівці: Золоті литаври, 2008.- 452 с.
- Буковина. Визначні постаті: 1875—1919 (Біографічний довідник)/ Автор-упор. О. М. Павлюк.- Чернівці: Золоті литаври, 2000.- 252 с.
- Етнічні архітектурні надбання Буковини
- Історична подорож до Чернівців
- Черновцы. Город и горожане (рос)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalni Narodni Domi v misti Chernivci zbudovani naprikinci 19 go na pochatku 20 go stolittya voni stali centrom kulturnogo gromadskogo i politichnogo zhittya nacionalnih gromad u Chernivcyah ta na Bukovini Pam yatna doshka vstanovlena v Chernivcyah na Centralnij ploshi bilya vhodu v Literaturne kafe knizhkovogo magazinu Ukrayinska kniga Polietnichnist ChernivcivOsoblivistyu Bukovini za vsih chasiv buv i zalishayetsya fenomen yiyi polietnichnosti Mi buli odnim sercem i odniyeyu dusheyu nimci rumuni polyaki yevreyi j ukrayinci pisav G Drozdovskij vidomij avstrijskij pismennik urodzhenec Chernivciv 1899 1987 Romantichnoyu legendoyu vid pokolinnya do pokolinnya peredayutsya slova nimeckogo publicista yakij pisav Chernivci ce misto u napivdorozi mizh Kiyevom i Buharestom mizh Krakovom i Odesoyu bulo neglasnoyu stoliceyu Yevropi de spivali najkrashi koloraturni soprano de trotuari pidmitali buketami troyand i de knigaren bulo bilshe nizh kav yaren Chernivci ce korabel zadovolen z ukrayinskoyu komandoyu nimeckimi oficerami i yevrejskimi pasazhirami na bortu yakij pid avstrijskim praporom postijno trimav kurs mizh Zahodom i Shodom Z etnichnoyi tochki zoru Chernivci buli najbilsh zmishanoyu iz vsih provincijnih stolic Gabsburzkoyi Imperiyi Na 1910 rik iz 90 000 zagalnogo naselennya 33 vidsotki stanovili yevreyi 17 nimci 17 ukrayinci 16 rumuni ta 14 polyaki Reshtu skladali virmeni madyari slovaki lipovani rosijski staroobryadci tosho Bagatonacionalnij sklad meshkanciv mista protyagom bagatoh desyatilit navchivsya buduvati svoyi stosunki tolerantno z urahuvannyam nacionalnih zapitiv kozhnoyi narodnosti bud yaki superechki virishuvalis mirnim shlyahom Slid dodati j te sho bagato chernivchan volodili 3 4 movami sho spriyalo dopomozi i vzayemorozuminnyu mizh meshkancyami riznih nacionalnostej Tut ne zafiksovano yakihos gostrih konfliktiv na nacionalnomu grunti u yaki buli b vtyagnuti masi riznonacionalnogo naselennya i yaki b veli do sutichok ta krovoprolittya yak ce inkoli malo misce v Galichini mizh ukrayincyami i polyakami Potribno vidmititi sho na Bukovini mav misce fakt mirnogo spivisnuvannya lyudej ne tilki riznih nacionalnostej ale i riznih konfesij Bagatonacionalna Bukovina bula krayem de krim ukrayinskoyi naciyi rozvivalas rumunska nimecka yevrejska polska ta inshi Centrami kulturi riznih narodiv bukovinskogo krayu buli Narodni domi V avstrijski chasi kozhna bilsha etnichna grupa rozvinula merezhu riznomanitnih kulturnih osvitnih sportivnih politichnih ta suspilnih organizacij ta spilok Narodni domi buduvalisya yak miscya zustrichi Vodnochas voni mali virazhati vpevnenist ta gordist etnichnih grup Chernivecki gazeti pisali todi Iz pridbannyam vlasnih nacionalnih budinkiv kulturne ta gromadske zhittya naselennya Chernivciv ta Bukovini pomitno aktivizuvalos Odnim iz najvazhlivishih dosyagnen tovaristv ye te sho nacionalna svidomist u cilomu v krayi pidnyalasya Nacionalni domi stali miscem zboriv ne tilki dlya nacionalnoyi roboti a j takozh dlya spilkuvannya i vidpochinku Chislenni vechori vidpochinku iz najriznomanitnishimi programami krugli stoli obgovorennya aktualnih pitan konsultaciyi dosvidchenih yuristiv ci ta bagato inshih zahodiv provodilis v primishennyah Nacionalnih narodnih domiv Nacionalni Narodni Domi v misti ChernivciNacionalni Domi v Chernivcyah buli zbudovani na rubezhi 19 20 stolit Ukrayinskij Narodnij Dim u Chernivcyah Ukrayinskij Narodnij Dim u Chernivcyah Zbudovanij v kinci 19 go stolittya ukrayinskoyu spilkoyu Narodnij Dim stav centrom ukrayinskogo zhittya u Bukovini Jomu sudilosya vidigrati vazhlivu rol u vidrodzhenni ukrayinskoyi movi ta identichnosti pered Pershoyu Svitovoyu vijnoyu provoditi naciotvorchu diyalnist v period stanovlennyam i utverdzhennya ukrayinskoyi Nezalezhnosti Budivlya Ukrayinskij narodnij dim ye vlasnistyu ukrayinskogo tovaristva Narodnij Dim vzhe ponad 125 rokiv vin ye pam yatkoyu istoriyi i ohoronyayetsya derzhavoyu Ideya zasnuvati ukrayinske tovaristvo Narodnij Dim bulo progoloshena v 1875 roci na zasidanni tovaristva Ruska Besida Zavdyaki zusillyam gurtu tovaristvo Narodnij Dim zumilo za korotkij chas pridbati ta rozbuduvati svoyu oselyu Bulo pridbano dva budinki po vulici Petrovicha i tam zhe dvi dilyanki zemli Budinki buli trohi perebudovani i v 1888 roci tovaristvo i gazeta Bukovina perejshli v svoye primishennya Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu majzhe vsi ukrayinski tovaristva znahodilisya v primishenni Narodnogo Domu Z prihodom v 1940 roci na Bukovinu radyanskoyi vladi Ukrayinskij Narodnij Dim bulo zakrito V 1944 roci pislya povernennya radyanskoyi vladi v Chernivci budinok Narodnogo Domu bulo peredano pid klub NKVS ros NKVD a potim vidvedeno pid Dim uchitelya Piznishe tut takozh rozmistili Budinok hudozhnoyi samodiyalnosti Pravlinnya oblasnoyi spilki pismennikiv Cherniveckij oblasnij centr narodnoyi tvorchosti Pislya nastannya v 1991 roci Nezalezhnoyi Ukrayini Narodnij Dim znovu stav miscem provedennya gromadsko politichnih ta kulturno osvitnih zahodiv yaki tut provodyat rizni ukrayinski organizaciyi Bukovini Yevrejskij narodnij dim u Chernivcyah Yevrejskij narodnij dim u Chernivcyah Zbudovanij na pochatku XX stolittya 1908 yevrejskoyu religijnoyu gromadoyu Poyava Yevrejskogo domu garmonijno dopovnila kartinu rozmayittya nacionalnogo zhittya avstrijskih Chernivciv predstavlenogo na toj chas narodnimi domami ukrayinskoyi rumunskoyi polskoyi ta nimeckoyi gromad Do Drugoyi Svitovoyi vijni vin buv centrom yevrejskogo zhittya u Chernivcyah tut mistilisya riznomanitni yevrejski spilki ta organizaciyi Z prihodom radyanskoyi vladi 1940 primishennya bulo peredano pid miskij Budinok kulturi Nini ce Centralnij palac kulturi Cherniveckoyi miskoyi radi Yevrejski gromadski organizaciyi povernulisya do svogo Narodnogo domu lishe na pochatku 90 h v nezalezhnij Ukrayini Tut zgidno z rishennyam Cherniveckogo miskvikonkomu rozmistilisya na pershomu poversi Tovaristvo yevrejskoyi kulturi imeni Eliezera Shtejnbarga ta vidkritij u 2008 roci Muzej istoriyi ta kulturi yevreyiv Bukovini reshtu primishen Yevrejskogo domu zajmaye miskij palac kulturi Chernivciv Nimeckij Narodnij Dim u Chernivcyah Nimeckij Narodnij Dim u Chernivcyah Zbudovanij na pochatku XX stolittya spilkoyu cherniveckih nimeckih tovaristv yakij stav centrom nimeckogo kulturnogo i gromadskogo zhittya u Chernivcyah ta na Bukovini 4 chervnya 1910 roku budivnictvo Nimeckogo Domu bulo zaversheno Persha Svitova vijna pripinila na chotiri roki rozbudovu nimeckogo kulturnogo ta gromadyanskogo zhittya na Bukovini I lishe z 1919 roku pochinayetsya postupove vidrodzhennya nimcyami vsogo nabutogo do vijni Pislya prihodu v Bukovinu Radyanskoyi Armiyi ta pereselennya nimciv do Nimechchini u 1940 roci budinok bulo pristosovano do potreb novoyi vladi Zi zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti postupovo vidrodilis nacionalni tradiciyi nacionalnih menshin krayu v tomu chisli i nimciv Nini tut pracyuye Tovaristvo avstrijsko nimeckoyi kulturi Vidrodzhennya de spilkuyutsya zustrichayut tradicijni nimecki svyata vlashtovuyut koncerti pereglyadayut filmi pro istorichnu Batkivshinu chasto zvuchit nimecka mova do yakoyi doluchayetsya molode pokolinnya bukovinskih nimciv Yak i ranishe znovu vidchineni dlya gostej dveri svyatkovoyi zali yaka nosit im ya vidatnogo chernivchanina Georga Drozdovskogo Polskij Narodnij Dim u Chernivcyah Polskij Narodnij Dim u Chernivcyah Zbudovanij perebudovanij na pochatku XX stolittya spilkoyu Polska Chitalnya 5 grudnya 1905 roku vidbulosya osvyachennya Polskogo Narodnogo Domu yake peretvorilos na velike nacionalne svyato bukovinskih polyakiv Polskij Dim stav centrom kulturnogo zhittya polskogo naselennya krayu i zalishavsya nim azh do prihodu radyanskoyi vladi do 1945 roku U radyanskij chas primishennya vikoristovuvalosya pid kinoteatr piznishe jogo bulo peredano pid muzichnu shkolu Diyalnist Polskogo Narodnogo Domu v Chernivcyah bulo vidrodzheno zavdyaki iniciativi cherniveckogo oblasnogo Tovaristva polskoyi kulturi imeni A Mickevicha i aktivnij pidtrimci deputativ miskoyi radi Chernivciv Sogodni u comu budinku pracyuye Tovaristvo polskoyi kulturi imeni Adama Mickevicha yakomu peredali v koristuvannya dekilka kimnat u livomu krili sporudi Rumunskij Narodnij Dim u Chernivcyah Starij Rumunskij Narodnij Dim u ChernivcyahNovij Rumunskij Narodnij Dim u Chernivcyah Rumunskij Narodnij Dim buv tisno pov yazanij z diyalnistyu Tovaristva rumunskoyi kulturi ta literaturi na Bukovini yake faktichno bulo jogo zasnovnikom V 1897 roci ce tovaristvo vikupovuye vidomij u misti gotel Vajs na ploshi Ringplac teper Centralna plosha V ce primishennya postupovo perehodyat usi kulturni ta blagodijni tovaristva rumunskoyi gromadi U 1918 roci postalo pitannya pro novu sporudu Rumunskogo Domu Palacul kultural oskilki primishennya starogo gotelyu Vajs de vono roztashovuvalosya z kincya XIX stolittya ne vidpovidalo vimogam chasu Budivnictvo Palacu bulo zaversheno na pochatku 1940 roku hocha tovaristvo pereselilosya tudi tilki v travni koli buli povnistyu vipravleni vsi dribni nedorobki Zalishilos vstanoviti tilki lift A vzhe 28 chervnya 1940 roku u Chernivci vvijshli radyanski vijska i primishennya peredali pid rizni ustanovi Pislya povernennya Radyanskoyi Armiyi v 1944 roci i do progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini u budinku roztashuvavsya garnizonnij Budinok oficeriv Pislya progoloshennya v 1991 roci nezalezhnosti Ukrayini primishennya Budinku oficeriv bulo peredano v orendu riznim komercijnim strukturam Bilsha chastina budivli de znahodivsya Rumunskij Dim do 1940 roku Centralna plosha 6 nalezhit Cherniveckomu oblasnomu apelyacijnomu sudu a na pershomu poversi roztashovanij Rumunskij Dim rumunske PrimitkiDrozdovskij G Todi v Chernivcyah i dovkola spogadi starogo avstrijcya per z nim peredm i primitki Petra Rihla Chernivci Molodij bukovinec 2001 256 s Mariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Centrom kulturnoyi organizaciyi nimciv bulo Tovaristvo hristiyanskih nimciviv Zgidno z paktom Molotova RibbentropaDzherelaMariya Nikirsa Chernivci Dokumentalni narisi z istoriyi vulic i plosh Chernivci Zoloti litavri 2008 452 s Bukovina Viznachni postati 1875 1919 Biografichnij dovidnik Avtor upor O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litavri 2000 252 s Etnichni arhitekturni nadbannya Bukovini Istorichna podorozh do Chernivciv Chernovcy Gorod i gorozhane ros