Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського — музейна установа в місті Коломиї, що зберігає цінні й рідкісні твори народного мистецтва гуцулів та покутян; це перший на теренах Західної України музей українського мистецтва. Розміщений у центральній частині міста Коломиї, в будинку колишнього Народного дому, що був збудований на кошти української громадськості.
Україна
Українам. Коломия (Івано-Франківська область)
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського у Вікісховищі| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (лютий 2020) |
Історія
1926-1940-і роки
Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського був заснований у 1926 році. Але представники коломийської інтелігенції порушили питання про створення культурно-мистецького осередку ще наприкінці XIX століття. Відтак, був споруджений у місті Народний дім — координуючий український культурно-освітній та громадський центр. Особливо цій справі прислужився о. Йосафат Кобринський (його ім'ям згодом назвали Народний дім, що відкрився 1902 року, — через рік після смерті фундатора, а пізніше й музей). Одним із пунктів статуту Коломийського Народного дому, за задумом отця Йосафата, було створення музею Гуцульщини. Цей план реалізував його племінник Володимир Кобринський.
Таким чином, 13 листопада 1926 року Управа Товариства «Народний дім» розглянула представлений В. Кобринським план організації музею, схвалила статут і назву закладу — Український народний музей «Гуцульщина» імені отця Йосафата Кобринського. Першим директором і єдиним співробітником музею став сам Володимир Кобринський, він же розробив концептуальні засади музейного закладу і зібрав під час поїздок по селах регіону перші колекції народного мистецтва, закуповуючи їх власним коштом. Музей утримувався на добровільні пожертви. Упродовж тривалого часу уряд Польщі не давав дозволу на офіційне відкриття музею, і воно відбулося лише 31 грудня 1934 року.
Заклад у той час (на перших порах офіційного існування) залишався громадською установою, а його експозиція була відкрита для відвідування один раз на тиждень. У 1930-х роках коломийський музей «Гуцульщина» мав 4 відділи: історичний, гуцульського та культового мистецтва, етнографічний, а також архів і бібліотеку.
Після приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР (1939) музей отримав статус державної установи.
Під час Другої світової війни музей у Коломиї пограбували.
Музей у радянські часи
Музейний заклад у Коломиї відновив свою діяльність у 1944 році. А вже 1945 року був перейменований на Коломийський музей народної творчості Гуцульщини, згодом — на Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини, що змінило його широкопрофільний регіональний характер на суто художній.
У цей час (перші повоєнні роки) фонди музею налічували понад 5 тисяч зразків народної творчості, в бібліотеці зберігалися цінні видання та документальні пам'ятки. Чимало колекцій було визнано радянськими функціонерами непрофільними або навіть «антирадянськими» чи «політично шкідливими», керівництво музею не раз звинувачували в націоналізмі. Тоді ж з фондів музею було вилучено значну кількість національних пам'яток високої історичної та мистецької цінності, зокрема в 1947 році — колекцію сфрагістики (654 одиниці зберігання), філателістичний підвідділ (8 204 одиниці зберігання), книжки та історичні документи (близько 300). Так, 1950 року на переробку паперовій фабриці передано 1 629 видань. Частину пам'яток, насамперед церковного вжитку, над якими нависла загроза знищення, В. Кобринський особисто передав на таємне зберігання надійним людям. Частину їх, а також меморіальну колекцію забороненого радянськими властями письменника Андрія Чайковського таємно продовжували зберігати в музеї. А 1952 року В. Кобринського звільнили з посади. У 1950-х роках частину колекцій музею «Гуцульщина» було виділено до спецфонду, а на подвір'ї музею спалили близько 10 тисяч раритетів, стародруків та книг «з українським національним ухилом».
Заклад за незалежності
Від 1996 музей має сучасну назву — музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Цей знаний мистецький осередок не лише в Україні, а й за кордоном — заклад внесений до Королівської енциклопедії Великої Британії «як музей світових шедеврів».
У 2006 році у рамках відзначення 80-ліття музею Івано-Франківська обласна держадміністрація порушила клопотання про надання закладу статусу національного. За 3 роки — 20 жовтня 2009 року Указом Президента України Віктора Ющенка № 837/2009 Коломийському музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського надано статус національного. Такий статус був наданий за вагомий внесок музею у розвиток музейної справи, вивчення, збереження та популяризацію традиційного народного мистецтва Карпатського регіону та його активну міжнародну діяльність.
Фонди, колекції, структура і діяльність
У теперішній час (2-а половина 2000-х років) зібрання Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського музею нараховує близько 50 тисяч одиниць зберігання, що репрезентують усі види традиційного народного мистецтва гуцулів та покутян: художню обробку дерева (різьба, інкрустація, випалювання), художню обробку металу та шкіри, гончарство, декоративне ткання, килимарство, вишивку та одяг, писанковий розпис. Ці зразки народного мистецтва представляють період від XVII століття до сьогоднішнього часу. Однак, окремі музейні експонати датовані IV тисячоліттям до н. е. і представляють землеробну культуру, відому в археологічній та історичній науці під назвою «трипільська». Авторами цих високохудожніх творів були гуцули, що населяли високогір'я українських Карпат Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей, а також покутяни, територія яких розмістилась між річками Прут, Дністер та Черемош. Серед експонатів музею — старовинні предмети сакрального мистецтва, речі побутового вжитку, високовартісні художні вироби з дерева, кераміки, тканини, шкіри, овечої вовни, кольорових металів, скла, морських коралів.
Постійні експозиції музею:
- гобелени Михайла Біласа;
- меморіальна кімната відомого письменника та громадського діяча Андрія Чайковського;
- сакральне мистецтво;
- інтер'єр гуцульської хати;
- гуцульський одяг;
- гуцульські меблі.
Стаціонарну експозицію побудовано за пізнавальним принципом розвитку і становлення регіонального мистецтва. Широко представлено барвисту гаму одягового ансамблю горян, гуцульські прикраси з кольорових і дорогоцінних металів, зброю опришківської доби, різьблені шкатулки, тарелі, боклаги. Всі вироби майстерно інкрустовані бісером, металом, рогом гірських тварин та рідкісними породами деревини.
Колекція художніх тканин музею дає можливість простежити характерні стильові особливості, колорит, структуру декору, форми та загальну еволюцію всіх видів тканин; вона структурована у 2 групи — для виготовлення одягу та для обладнання й оздоблення житла. Тут зберігаються комплекси народного чоловічого та жіночого одягу з різних сіл регіону, окремі компоненти одягу, різноманітні за композиційним вирішенням, орнаментикою, колірною гамою тканини, що представлені у вигляді запасок, поясів, хусток, переміток, верет, скатерок; цінні колекції поясів, килимів.
Збірка різьби по дереву характеризує еволюцію розвитку різьби в краї протягом 3 останніх століть — тут зберігаються різноманітні за формою та орнаментикою архітектурні деталі, хрести, меблі, сільсько-господарські знаряддя, предмети побуту, музичні інструменти. Серед них — одвірки дверей, сволоки у світлицях, мисники, жердки, ярма для волів, барильця, рахви, ложки, сільнички. Широко представлена творчість майстрів з таких осередків різьби по дереву, як Річка, Яворів, Брустурів, Космач Косівського району, Криворівня Верховинського району, міста Косів.
Художню обробку металу та шкіри на Гуцульщині та Покутті, що розвинулася ще за часів Київської Русі, представлено у зібранні музею великим асортиментом металевих виробів хатнього вжитку, прикрас для одягу, деталей кінської збруї, зброї, оздоблених геометричним орнаментом, виконаних у техніці лиття, кування, гравірування, інкрустації тощо. У музейній збірці, зокрема різьблені рушниці, пістолі, порохівниці, декоровані металевими пластинками з нескладним геометричним орнаментом, колекція топірців, палиць, жіночих нашийних прикрас, прикрас для одягу, тобівок, поясів тощо.
Художню обробку шкіри, тісно пов'язану з мосяжництвом, репрезентовано кептарями, чоловічими торбинками, поясами, постолами, у декоруванні яких використовували капслі, колосочки, ґудзики—бовтиці, геометричний орнамент.
Цікаву групу з колекцій музею становлять вироби з рогу XVIII — початку ХХ ст.ст. — порохівниці, ріжки, протички, гольники, музичні інструменти.
Колекція художньої гуцульської кераміки містить близько 4 тисяч виробів з кінця XVIII століття до наших днів з відомих осередків гончарства — міст Коломия, Косів, села Пистинь Косівського району і смт Кути. Найпоширенішим виробництвом кераміки було виготовлення вжиткового посуду — мисок, тарілок, збанків, колачів, свічників та кахлів для облицьовування печей. Найбільш повно представлена в музеї художня кераміка саме Коломийщини.
Збірка вишивки представляє один з найдавніших способів оздоблення одягу та предметів домашнього вжитку. Зразки вишитих орнаментів згруповано за географічним принципом, з урахуванням найхарактерніших для кожної з місцевостей мотивів, композицій, колірних сполучень і технік виконання. Унікальною є збірка творів писанкового розпису — писанок — творів мініатюрного живопису, орнаментику яких збережено за язичницькими символами. Колекція налічує понад 12 тисяч зразків з різних регіонів України, а також з Пакистану, Білорусі та Польщі.
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського володіє також цінними колекціями археології, нумізматики, живопису. У зібранні музею зберігаються колекції творів відомих майстрів народної творчості, серед них вироби різьбярів — династії Шкрібляків, І. Балагурака, В. Девдюка, Ю. і С. Корпанюків, І. Савченка, гончарів П. Баранюка, О. Бахметюка і П. Кошака, П. Цвілик, майстра художнього випалювання І. Грималюка, народних майстрів-ткачів Ю. Бовича, Г. Василащук, М. Ганущака, Г. Герасимович, Й. Джуранюка, П. Клим, М. Сабадаш та інших.
Внутрішня структура музею базується на 5-ти відділах, два з яких працює на правах окремих одиниць у місті Косові та в Коломиї — музей писанкового розпису, здебільшого знаний як Музей «Писанка».
Цей музей як відділ (філіал) був створений у 1987 році на основі збірки писанкового розпису, і став єдиним у світі Музеєм писанкового розпису, крім того задля нього в 2000 році споруджено спеціальний будинок, центральна частина якого має форму писанки заввишки 13 м.
Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського збирає, зберігає, вивчає та популяризує твори народного мистецтва Гуцульщини та Покуття з найдавніших часів до наших днів. Співробітники закладу здійснюють науклові та збиральницькі експедиції, організують і проводять виставки найрізноманітнішої тематики не тільки з України, а й з різних країн світу.
Журнал «Гуцульщина і Покуття»
«Гуцульщина і Покуття» — етнологічно-етнографічний, культурологічний та історико-краєзнавчий журнал Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Галерея
Примітки
- Федорова Л. Д. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені отця Йосафата Кобринського // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — . — С. 458—459
- Документ на zakon1.rada.gov.ua
- Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського на www.karpaty.info (КАРПАТИ.INFO: Відпочинок в Карпатах і не тільки)
Джерела та література
- І. С. Федів, Л. В. Пискор. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Федорова Л. Д. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені отця Йосафата Кобринського // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — . — С. 458—459
- Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського на www.karpaty.info (КАРПАТИ.INFO: Відпочинок в Карпатах і не тільки)
- Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського на www.museum.if.ua («Музейне коло Прикарпаття»)
- Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського на
- Кобринська М. Український народний музей «Гуцульщина» імені о. Йосафата Кобринського в Коломиї. — В кн.: «Над Прутом у лузі…». Коломия в спогадах. Торонто, 1962
- Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Путівник по музею в Коломиї. — Ужгород, 1975
- Скрипник Г. А. Етнографічні музеї України: Становлення і розвиток. — К., 1989
- Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини. Альбом. Автор-упоряд. О. А. Кратюк. — К., 1991
- Кобринський В. Спомини гуцульського музейника // «Пам'ятки України: Історія та культура». 1998, № 1
- Рибалко О. В полоні системи. Володимир Кобринський та його музей у 1945—1952 роках. // «Пам'ятки України: Історія та культура». 1998, № 1
- Гуцульська вишивка з Національного музею народного мистецтва ім. Й. Кобринського, Коломия, Україна. — К.: «Родовід», 200 с.
Посилання
- Офіційний сайт музею
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo muzejna ustanova v misti Kolomiyi sho zberigaye cinni j ridkisni tvori narodnogo mistectva guculiv ta pokutyan ce pershij na terenah Zahidnoyi Ukrayini muzej ukrayinskogo mistectva Rozmishenij u centralnij chastini mista Kolomiyi v budinku kolishnogo Narodnogo domu sho buv zbudovanij na koshti ukrayinskoyi gromadskosti Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo48 31 43 pn sh 25 02 15 sh d 48 528861 pn sh 25 037528 sh d 48 528861 25 037528TipmuzejNazva na chestKobrinskij JosafatStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina m Kolomiya Ivano Frankivska oblast Adresavul Teatralna 25Zasnovano1926Vidkrito31 grudnya 1934 rokuFondblizko 50 000 od zberigannyaDirektorYaroslava TkachukSajthutsul museumNacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo Ukrayina Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo u VikishovishiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lyutij 2020 Istoriya1926 1940 i roki Memorialna doshka na fasadi muzeyu na chest Andriya Chajkovskogo Memorialna doshka na fasadi muzeyu na chest V V i J M Kobrinskih Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni Josafata Kobrinskogo buv zasnovanij u 1926 roci Ale predstavniki kolomijskoyi inteligenciyi porushili pitannya pro stvorennya kulturno misteckogo oseredku she naprikinci XIX stolittya Vidtak buv sporudzhenij u misti Narodnij dim koordinuyuchij ukrayinskij kulturno osvitnij ta gromadskij centr Osoblivo cij spravi prisluzhivsya o Josafat Kobrinskij jogo im yam zgodom nazvali Narodnij dim sho vidkrivsya 1902 roku cherez rik pislya smerti fundatora a piznishe j muzej Odnim iz punktiv statutu Kolomijskogo Narodnogo domu za zadumom otcya Josafata bulo stvorennya muzeyu Guculshini Cej plan realizuvav jogo pleminnik Volodimir Kobrinskij Takim chinom 13 listopada 1926 roku Uprava Tovaristva Narodnij dim rozglyanula predstavlenij V Kobrinskim plan organizaciyi muzeyu shvalila statut i nazvu zakladu Ukrayinskij narodnij muzej Guculshina imeni otcya Josafata Kobrinskogo Pershim direktorom i yedinim spivrobitnikom muzeyu stav sam Volodimir Kobrinskij vin zhe rozrobiv konceptualni zasadi muzejnogo zakladu i zibrav pid chas poyizdok po selah regionu pershi kolekciyi narodnogo mistectva zakupovuyuchi yih vlasnim koshtom Muzej utrimuvavsya na dobrovilni pozhertvi Uprodovzh trivalogo chasu uryad Polshi ne davav dozvolu na oficijne vidkrittya muzeyu i vono vidbulosya lishe 31 grudnya 1934 roku Zaklad u toj chas na pershih porah oficijnogo isnuvannya zalishavsya gromadskoyu ustanovoyu a jogo ekspoziciya bula vidkrita dlya vidviduvannya odin raz na tizhden U 1930 h rokah kolomijskij muzej Guculshina mav 4 viddili istorichnij guculskogo ta kultovogo mistectva etnografichnij a takozh arhiv i biblioteku Pislya priyednannya zahidnoukrayinskih zemel do skladu URSR 1939 muzej otrimav status derzhavnoyi ustanovi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni muzej u Kolomiyi pograbuvali Muzej u radyanski chasi Muzejnij zaklad u Kolomiyi vidnoviv svoyu diyalnist u 1944 roci A vzhe 1945 roku buv perejmenovanij na Kolomijskij muzej narodnoyi tvorchosti Guculshini zgodom na Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini sho zminilo jogo shirokoprofilnij regionalnij harakter na suto hudozhnij U cej chas pershi povoyenni roki fondi muzeyu nalichuvali ponad 5 tisyach zrazkiv narodnoyi tvorchosti v biblioteci zberigalisya cinni vidannya ta dokumentalni pam yatki Chimalo kolekcij bulo viznano radyanskimi funkcionerami neprofilnimi abo navit antiradyanskimi chi politichno shkidlivimi kerivnictvo muzeyu ne raz zvinuvachuvali v nacionalizmi Todi zh z fondiv muzeyu bulo vilucheno znachnu kilkist nacionalnih pam yatok visokoyi istorichnoyi ta misteckoyi cinnosti zokrema v 1947 roci kolekciyu sfragistiki 654 odinici zberigannya filatelistichnij pidviddil 8 204 odinici zberigannya knizhki ta istorichni dokumenti blizko 300 Tak 1950 roku na pererobku paperovij fabrici peredano 1 629 vidan Chastinu pam yatok nasampered cerkovnogo vzhitku nad yakimi navisla zagroza znishennya V Kobrinskij osobisto peredav na tayemne zberigannya nadijnim lyudyam Chastinu yih a takozh memorialnu kolekciyu zaboronenogo radyanskimi vlastyami pismennika Andriya Chajkovskogo tayemno prodovzhuvali zberigati v muzeyi A 1952 roku V Kobrinskogo zvilnili z posadi U 1950 h rokah chastinu kolekcij muzeyu Guculshina bulo vidileno do specfondu a na podvir yi muzeyu spalili blizko 10 tisyach raritetiv starodrukiv ta knig z ukrayinskim nacionalnim uhilom Statuya na budivli muzeyu Zaklad za nezalezhnosti Vid 1996 muzej maye suchasnu nazvu muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo Cej znanij misteckij oseredok ne lishe v Ukrayini a j za kordonom zaklad vnesenij do Korolivskoyi enciklopediyi Velikoyi Britaniyi yak muzej svitovih shedevriv U 2006 roci u ramkah vidznachennya 80 littya muzeyu Ivano Frankivska oblasna derzhadministraciya porushila klopotannya pro nadannya zakladu statusu nacionalnogo Za 3 roki 20 zhovtnya 2009 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 837 2009 Kolomijskomu muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo nadano status nacionalnogo Takij status buv nadanij za vagomij vnesok muzeyu u rozvitok muzejnoyi spravi vivchennya zberezhennya ta populyarizaciyu tradicijnogo narodnogo mistectva Karpatskogo regionu ta jogo aktivnu mizhnarodnu diyalnist Fondi kolekciyi struktura i diyalnistVitrina z eksponatami muzeyu U zali sakralnogo mistectva Ruchnij derev yanij hrest u formi svastiki Pokuttya abo Guculshina Kinec 19 pochatok 20 stolittya Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini i Pokuttya im J Kobrinskogo U teperishnij chas 2 a polovina 2000 h rokiv zibrannya Nacionalnogo muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo muzeyu narahovuye blizko 50 tisyach odinic zberigannya sho reprezentuyut usi vidi tradicijnogo narodnogo mistectva guculiv ta pokutyan hudozhnyu obrobku dereva rizba inkrustaciya vipalyuvannya hudozhnyu obrobku metalu ta shkiri goncharstvo dekorativne tkannya kilimarstvo vishivku ta odyag pisankovij rozpis Ci zrazki narodnogo mistectva predstavlyayut period vid XVII stolittya do sogodnishnogo chasu Odnak okremi muzejni eksponati datovani IV tisyacholittyam do n e i predstavlyayut zemlerobnu kulturu vidomu v arheologichnij ta istorichnij nauci pid nazvoyu tripilska Avtorami cih visokohudozhnih tvoriv buli guculi sho naselyali visokogir ya ukrayinskih Karpat Ivano Frankivskoyi Zakarpatskoyi ta Cherniveckoyi oblastej a takozh pokutyani teritoriya yakih rozmistilas mizh richkami Prut Dnister ta Cheremosh Sered eksponativ muzeyu starovinni predmeti sakralnogo mistectva rechi pobutovogo vzhitku visokovartisni hudozhni virobi z dereva keramiki tkanini shkiri ovechoyi vovni kolorovih metaliv skla morskih koraliv Postijni ekspoziciyi muzeyu gobeleni Mihajla Bilasa memorialna kimnata vidomogo pismennika ta gromadskogo diyacha Andriya Chajkovskogo sakralne mistectvo inter yer guculskoyi hati guculskij odyag guculski mebli Stacionarnu ekspoziciyu pobudovano za piznavalnim principom rozvitku i stanovlennya regionalnogo mistectva Shiroko predstavleno barvistu gamu odyagovogo ansamblyu goryan guculski prikrasi z kolorovih i dorogocinnih metaliv zbroyu oprishkivskoyi dobi rizbleni shkatulki tareli boklagi Vsi virobi majsterno inkrustovani biserom metalom rogom girskih tvarin ta ridkisnimi porodami derevini Kolekciya hudozhnih tkanin muzeyu daye mozhlivist prostezhiti harakterni stilovi osoblivosti kolorit strukturu dekoru formi ta zagalnu evolyuciyu vsih vidiv tkanin vona strukturovana u 2 grupi dlya vigotovlennya odyagu ta dlya obladnannya j ozdoblennya zhitla Tut zberigayutsya kompleksi narodnogo cholovichogo ta zhinochogo odyagu z riznih sil regionu okremi komponenti odyagu riznomanitni za kompozicijnim virishennyam ornamentikoyu kolirnoyu gamoyu tkanini sho predstavleni u viglyadi zapasok poyasiv hustok peremitok veret skaterok cinni kolekciyi poyasiv kilimiv Zbirka rizbi po derevu harakterizuye evolyuciyu rozvitku rizbi v krayi protyagom 3 ostannih stolit tut zberigayutsya riznomanitni za formoyu ta ornamentikoyu arhitekturni detali hresti mebli silsko gospodarski znaryaddya predmeti pobutu muzichni instrumenti Sered nih odvirki dverej svoloki u svitlicyah misniki zherdki yarma dlya voliv barilcya rahvi lozhki silnichki Shiroko predstavlena tvorchist majstriv z takih oseredkiv rizbi po derevu yak Richka Yavoriv Brusturiv Kosmach Kosivskogo rajonu Krivorivnya Verhovinskogo rajonu mista Kosiv Hudozhnyu obrobku metalu ta shkiri na Guculshini ta Pokutti sho rozvinulasya she za chasiv Kiyivskoyi Rusi predstavleno u zibranni muzeyu velikim asortimentom metalevih virobiv hatnogo vzhitku prikras dlya odyagu detalej kinskoyi zbruyi zbroyi ozdoblenih geometrichnim ornamentom vikonanih u tehnici littya kuvannya graviruvannya inkrustaciyi tosho U muzejnij zbirci zokrema rizbleni rushnici pistoli porohivnici dekorovani metalevimi plastinkami z neskladnim geometrichnim ornamentom kolekciya topirciv palic zhinochih nashijnih prikras prikras dlya odyagu tobivok poyasiv tosho Hudozhnyu obrobku shkiri tisno pov yazanu z mosyazhnictvom reprezentovano keptaryami cholovichimi torbinkami poyasami postolami u dekoruvanni yakih vikoristovuvali kapsli kolosochki gudziki bovtici geometrichnij ornament Cikavu grupu z kolekcij muzeyu stanovlyat virobi z rogu XVIII pochatku HH st st porohivnici rizhki protichki golniki muzichni instrumenti Kolekciya hudozhnoyi guculskoyi keramiki mistit blizko 4 tisyach virobiv z kincya XVIII stolittya do nashih dniv z vidomih oseredkiv goncharstva mist Kolomiya Kosiv sela Pistin Kosivskogo rajonu i smt Kuti Najposhirenishim virobnictvom keramiki bulo vigotovlennya vzhitkovogo posudu misok tarilok zbankiv kolachiv svichnikiv ta kahliv dlya oblicovuvannya pechej Najbilsh povno predstavlena v muzeyi hudozhnya keramika same Kolomijshini Zbirka vishivki predstavlyaye odin z najdavnishih sposobiv ozdoblennya odyagu ta predmetiv domashnogo vzhitku Zrazki vishitih ornamentiv zgrupovano za geografichnim principom z urahuvannyam najharakternishih dlya kozhnoyi z miscevostej motiviv kompozicij kolirnih spoluchen i tehnik vikonannya Unikalnoyu ye zbirka tvoriv pisankovogo rozpisu pisanok tvoriv miniatyurnogo zhivopisu ornamentiku yakih zberezheno za yazichnickimi simvolami Kolekciya nalichuye ponad 12 tisyach zrazkiv z riznih regioniv Ukrayini a takozh z Pakistanu Bilorusi ta Polshi Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo volodiye takozh cinnimi kolekciyami arheologiyi numizmatiki zhivopisu U zibranni muzeyu zberigayutsya kolekciyi tvoriv vidomih majstriv narodnoyi tvorchosti sered nih virobi rizbyariv dinastiyi Shkriblyakiv I Balaguraka V Devdyuka Yu i S Korpanyukiv I Savchenka gonchariv P Baranyuka O Bahmetyuka i P Koshaka P Cvilik majstra hudozhnogo vipalyuvannya I Grimalyuka narodnih majstriv tkachiv Yu Bovicha G Vasilashuk M Ganushaka G Gerasimovich J Dzhuranyuka P Klim M Sabadash ta inshih Vnutrishnya struktura muzeyu bazuyetsya na 5 ti viddilah dva z yakih pracyuye na pravah okremih odinic u misti Kosovi ta v Kolomiyi muzej pisankovogo rozpisu zdebilshogo znanij yak Muzej Pisanka Cej muzej yak viddil filial buv stvorenij u 1987 roci na osnovi zbirki pisankovogo rozpisu i stav yedinim u sviti Muzeyem pisankovogo rozpisu krim togo zadlya nogo v 2000 roci sporudzheno specialnij budinok centralna chastina yakogo maye formu pisanki zavvishki 13 m Dokladnishe Muzej Pisanka Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo zbiraye zberigaye vivchaye ta populyarizuye tvori narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya z najdavnishih chasiv do nashih dniv Spivrobitniki zakladu zdijsnyuyut nauklovi ta zbiralnicki ekspediciyi organizuyut i provodyat vistavki najriznomanitnishoyi tematiki ne tilki z Ukrayini a j z riznih krayin svitu Zhurnal Guculshina i Pokuttya Guculshina i Pokuttya etnologichno etnografichnij kulturologichnij ta istoriko krayeznavchij zhurnal Nacionalnogo muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo GalereyaVhid do muzeyu Keramichni virobi eksponati muzeyu Derev yani skulpturi eksponati muzeyu Gerdan eksponat muzeyu Guculskij vesilnij odyag Pasok 1930 h rokiv iz sela Brusturi Duda 19 stolittya Lyulka 1920 h rokiv iz s Yavoriv Kosivskogo rajonu Tradicijna guculska vesilna prikrasaPrimitkiFedorova L D Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni otcya Josafata Kobrinskogo Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 458 459 Dokument na zakon1 rada gov ua Muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo na www karpaty info KARPATI INFO Vidpochinok v Karpatah i ne tilki Dzherela ta literaturaI S Fediv L V Piskor Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im J Kobrinskogo Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Fedorova L D Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni otcya Josafata Kobrinskogo Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 458 459 Muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo na www karpaty info KARPATI INFO Vidpochinok v Karpatah i ne tilki Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im J Kobrinskogo na www museum if ua Muzejne kolo Prikarpattya Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya im Josafata Kobrinskogo na Kobrinska M Ukrayinskij narodnij muzej Guculshina imeni o Josafata Kobrinskogo v Kolomiyi V kn Nad Prutom u luzi Kolomiya v spogadah Toronto 1962 Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini Putivnik po muzeyu v Kolomiyi Uzhgorod 1975 Skripnik G A Etnografichni muzeyi Ukrayini Stanovlennya i rozvitok K 1989 Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini Albom Avtor uporyad O A Kratyuk K 1991 Kobrinskij V Spomini guculskogo muzejnika Pam yatki Ukrayini Istoriya ta kultura 1998 1 Ribalko O V poloni sistemi Volodimir Kobrinskij ta jogo muzej u 1945 1952 rokah Pam yatki Ukrayini Istoriya ta kultura 1998 1 Guculska vishivka z Nacionalnogo muzeyu narodnogo mistectva im J Kobrinskogo Kolomiya Ukrayina K Rodovid 200 s PosilannyaOficijnij sajt muzeyu