Ця стаття не містить . (грудень 2017) |
Ярослава Юріївна Ткачук (29 січня 1957 р., с. Березово, Хустський р-н, Закарпатська область) — український мистецтвознавець, генеральний директор Національного музею Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї. Заслужений працівник культури України. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Кавалер Ордена княгині Ольги.
Трудова та наукова діяльність
Закінчила Львівський державний університет імені І. Франка у 1979 році за спеціальністю теле-радіо журналіст.
Працювала у науковій бібліотеці Ужгородського державного університету (1979 р.), у Хустському відділі Закарпатського обласного краєзнавчого музею (1980—1981). У Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини (нині — Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського) працює з 1981 року, спочатку молодшим науковим, згодом старшим науковим працівником, а з 1987 року — завідувач відділу тканини. Очолила згаданий заклад у 1992 році.
За час роботи на посаді керівника сформувала своє бачення роботи Музею та досягла значних успіхів у розвитку роботи та популяризації діяльності цього закладу культури. Так, Музей, одним із перших у незалежній Україні серед установ такого типу розпочав власну видавничу діяльність, вийшов на міжнародний рівень, увійшов до складу Міжнародної ради музеїв ICOM, здобув партнерів серед низки закордонних музеїв та організацій, з якими веде активну науково-освітню та виставкову діяльність (Франція, Німеччина, Польща, Словаччина, Австрія). За час її керівництва Національний музей Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського став відомим та найбільш відвідуваним музейним закладом не лише Івано-Франківщини, Західної України та України в цілому, а й світу. Чисельний показник відвідувачів музею становить 160—200 тис. щорічно, а географія відвідувачів представлена понад 50 країнами світу.
У 2009 році за вагомий внесок музею у розвиток музейної справи, вивчення, збереження та популяризацію традиційного народного мистецтва Карпатського регіону та його активну міжнародну діяльність Указом Президента України Віктора Ющенка №837/2009 Коломийському музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського надано статус національного.
У 2000 році Ярослава Ткачук зініціювала будівництво нового приміщення для музею писанкового розпису, який є філією Національного музею, і тепер ця оригінальна споруда є одним із найбільш відвідуваних музеїв в Україні, яскравою візитівкою Прикарпаття та об'єктом, що потрапив у перелік 7 чудес України.
Під керівництвом Ярослави Ткачук створено постійну експозицію творів сакрального мистецтва, відкрито меморіальну кімнату письменника та громадського діяча Андрія Чайковського, повернуто в Україну ім'я забутого художника, забороненого в радянський час, Василя Петрука. Завдяки досвіду, отриманому в Австрії, Польщі, Німеччині, Франції та Сполучених Штатах Америки вдалося впровадити нові ефективні форми роботи у науково-освітній, виставковій та популяризаційній сферах.
Важливою ланкою діяльністю установи, очолюваної Ярославою Ткачук, видавнича справа. Так, у 1993 році нею започатковане видання музейного журналу «Народний Дім», а з 2004 року — серія «Творчі особистості Західної України». Вперше в українському перекладі вийшла книга о. Софрона Витвицького «Історичний нарис про гуцулів» (перше дослідження про Гуцульщину, що побачило світ у 1863 р.). Виданий музеєм переклад праці Маркелія Туркавського «Етнографічна виставка у Коломиї» (1880) став документальним джерелом, що дає відповіді на численні запитання щодо історії вивчення Гуцульщини та Покуття наприкінці ХІХ ст. Творча постать польського письменника Станіслава Вінценза, що писав про Гуцульщину, вперше в Україні подана у збірнику «Вінцензіана. Статті, листи, фрагменти творів», куди увійшла вся відома україністика про письменника, який до 1990 року в Україні був заборонений. У тісній співпраці з Інститутом колекціонерства мистецьких пам'яток при НТШ, музей презентував свої унікальні збірки в альбомах «Народна ікона на склі», «Гуцульські та покутські свічники-трійці», «Дерев'яна скульптура Галичини XVII—XIX ст.», «Гуцульські художні вироби з металу». Завдяки старанням Ярослави Ткачук, у видавництві «Родовід» за сприяння Французького культурного центру в Україні вийшло мистецьке видання «Гуцульська вишивка», де впервше подано панораму найтиповіших автентичних зразків вишивок з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Ярослава Ткачук — ініціатор проведення низки міжнародних наукових конференцій, присвячених питанням дослідження історії, письменства, фольклору, мистецтва, музикознавства гуцульського та покутського регіонів. Вона — автор понад 200 наукових статей, доповідей та рефератів у різних вітчизняних збірниках, енциклопедичних словниках, наукових та популяризаційних виданнях.
Музейні виставки, експозиції, видання та музейна WEB-сторінка, завдяки керівництву Ярослави Ткачук отримують найвищі оцінки як пересічних шанувальників мистецтва, так і фахівців.
Вагомі нагороди та відзнаки
Заслужений працівник культури України
Орден княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів
Член Національної спілки народних майстрів України
Лауреат Премії імені Героя України Михайла Сікорського (2014)
Лауреат Премії імені Івана Вагилевича
Відзначена дипломами та грамотами Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Почесним знаком голови Івано-Франківської ОДА та голови Івано-Франківської облради з нагоди 200-ліття Різдва Христового, Подякою Президента України, Почесною відзнакою Міністерства культури і мистецтв України.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2017 Yaroslava Yuriyivna Tkachuk 29 sichnya 1957 r s Berezovo Hustskij r n Zakarpatska oblast ukrayinskij mistectvoznavec generalnij direktor Nacionalnogo muzeyu Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo u Kolomiyi Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Chlen Nacionalnoyi spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini Kavaler Ordena knyagini Olgi Yaroslava Yuriyivna TKAChUK generalnij direktor Nacionalnogo muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J KobrinskogoTrudova ta naukova diyalnistZakinchila Lvivskij derzhavnij universitet imeni I Franka u 1979 roci za specialnistyu tele radio zhurnalist Pracyuvala u naukovij biblioteci Uzhgorodskogo derzhavnogo universitetu 1979 r u Hustskomu viddili Zakarpatskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu 1980 1981 U Kolomijskomu muzeyi narodnogo mistectva Guculshini nini Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo pracyuye z 1981 roku spochatku molodshim naukovim zgodom starshim naukovim pracivnikom a z 1987 roku zaviduvach viddilu tkanini Ocholila zgadanij zaklad u 1992 roci Za chas roboti na posadi kerivnika sformuvala svoye bachennya roboti Muzeyu ta dosyagla znachnih uspihiv u rozvitku roboti ta populyarizaciyi diyalnosti cogo zakladu kulturi Tak Muzej odnim iz pershih u nezalezhnij Ukrayini sered ustanov takogo tipu rozpochav vlasnu vidavnichu diyalnist vijshov na mizhnarodnij riven uvijshov do skladu Mizhnarodnoyi radi muzeyiv ICOM zdobuv partneriv sered nizki zakordonnih muzeyiv ta organizacij z yakimi vede aktivnu naukovo osvitnyu ta vistavkovu diyalnist Franciya Nimechchina Polsha Slovachchina Avstriya Za chas yiyi kerivnictva Nacionalnij muzej Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo stav vidomim ta najbilsh vidviduvanim muzejnim zakladom ne lishe Ivano Frankivshini Zahidnoyi Ukrayini ta Ukrayini v cilomu a j svitu Chiselnij pokaznik vidviduvachiv muzeyu stanovit 160 200 tis shorichno a geografiya vidviduvachiv predstavlena ponad 50 krayinami svitu U 2009 roci za vagomij vnesok muzeyu u rozvitok muzejnoyi spravi vivchennya zberezhennya ta populyarizaciyu tradicijnogo narodnogo mistectva Karpatskogo regionu ta jogo aktivnu mizhnarodnu diyalnist Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 837 2009 Kolomijskomu muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo nadano status nacionalnogo U 2000 roci Yaroslava Tkachuk ziniciyuvala budivnictvo novogo primishennya dlya muzeyu pisankovogo rozpisu yakij ye filiyeyu Nacionalnogo muzeyu i teper cya originalna sporuda ye odnim iz najbilsh vidviduvanih muzeyiv v Ukrayini yaskravoyu vizitivkoyu Prikarpattya ta ob yektom sho potrapiv u perelik 7 chudes Ukrayini Pid kerivnictvom Yaroslavi Tkachuk stvoreno postijnu ekspoziciyu tvoriv sakralnogo mistectva vidkrito memorialnu kimnatu pismennika ta gromadskogo diyacha Andriya Chajkovskogo povernuto v Ukrayinu im ya zabutogo hudozhnika zaboronenogo v radyanskij chas Vasilya Petruka Zavdyaki dosvidu otrimanomu v Avstriyi Polshi Nimechchini Franciyi ta Spoluchenih Shtatah Ameriki vdalosya vprovaditi novi efektivni formi roboti u naukovo osvitnij vistavkovij ta populyarizacijnij sferah Vazhlivoyu lankoyu diyalnistyu ustanovi ocholyuvanoyi Yaroslavoyu Tkachuk vidavnicha sprava Tak u 1993 roci neyu zapochatkovane vidannya muzejnogo zhurnalu Narodnij Dim a z 2004 roku seriya Tvorchi osobistosti Zahidnoyi Ukrayini Vpershe v ukrayinskomu perekladi vijshla kniga o Sofrona Vitvickogo Istorichnij naris pro guculiv pershe doslidzhennya pro Guculshinu sho pobachilo svit u 1863 r Vidanij muzeyem pereklad praci Markeliya Turkavskogo Etnografichna vistavka u Kolomiyi 1880 stav dokumentalnim dzherelom sho daye vidpovidi na chislenni zapitannya shodo istoriyi vivchennya Guculshini ta Pokuttya naprikinci HIH st Tvorcha postat polskogo pismennika Stanislava Vincenza sho pisav pro Guculshinu vpershe v Ukrayini podana u zbirniku Vincenziana Statti listi fragmenti tvoriv kudi uvijshla vsya vidoma ukrayinistika pro pismennika yakij do 1990 roku v Ukrayini buv zaboronenij U tisnij spivpraci z Institutom kolekcionerstva misteckih pam yatok pri NTSh muzej prezentuvav svoyi unikalni zbirki v albomah Narodna ikona na skli Guculski ta pokutski svichniki trijci Derev yana skulptura Galichini XVII XIX st Guculski hudozhni virobi z metalu Zavdyaki starannyam Yaroslavi Tkachuk u vidavnictvi Rodovid za spriyannya Francuzkogo kulturnogo centru v Ukrayini vijshlo mistecke vidannya Guculska vishivka de vpervshe podano panoramu najtipovishih avtentichnih zrazkiv vishivok z kolekciyi Nacionalnogo muzeyu narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo Yaroslava Tkachuk iniciator provedennya nizki mizhnarodnih naukovih konferencij prisvyachenih pitannyam doslidzhennya istoriyi pismenstva folkloru mistectva muzikoznavstva guculskogo ta pokutskogo regioniv Vona avtor ponad 200 naukovih statej dopovidej ta referativ u riznih vitchiznyanih zbirnikah enciklopedichnih slovnikah naukovih ta populyarizacijnih vidannyah Muzejni vistavki ekspoziciyi vidannya ta muzejna WEB storinka zavdyaki kerivnictvu Yaroslavi Tkachuk otrimuyut najvishi ocinki yak peresichnih shanuvalnikiv mistectva tak i fahivciv Vagomi nagorodi ta vidznakiZasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Orden knyagini Olgi III ta II stupeniv Chlen Nacionalnoyi spilki narodnih majstriv Ukrayini Laureat Premiyi imeni Geroya Ukrayini Mihajla Sikorskogo 2014 Laureat Premiyi imeni Ivana Vagilevicha Vidznachena diplomami ta gramotami Vseukrayinskogo Tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka Pochesnim znakom golovi Ivano Frankivskoyi ODA ta golovi Ivano Frankivskoyi oblradi z nagodi 200 littya Rizdva Hristovogo Podyakoyu Prezidenta Ukrayini Pochesnoyu vidznakoyu Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini