Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нафтопроду́кти (англ. oil (petroleum) products, нім. Erdölprodukte n pl) — продукти, одержані внаслідок переробки нафти на нафтопереробних заводах. Суміші вуглеводнів, а також індивідуальні хімічні сполуки, одержувані з нафти і нафтових газів. До нафтопродуктів належать різні види палива (бензин, дизельне паливо, гас і ін.), мастильні матеріали, електроізоляційні середовища, розчинники, нафтохімічна сировина.
 |
| Паливо |
| Фізичні основи |
| Сонце · Сонячна радіація |
| Викопне паливо |
| Вугілля · Горючі сланці · Гідрат метану · Нафта · Природний газ · Торф |
| Водорості · Деревина · Рослинні і тваринні жири та олії · Трава |
| Біопаливо · Генераторні гази · Кокс · |
| Концепції |
|
|
Класифікація
Виділяють тип нафтопродукту, до якого включають сукупність нафтопродуктів однакового функціонально призначення.
Сукупність нафтопродуктів одного типу, що мають схожі показники якості та умови використання, складають групу нафтопродуктів.
Підгрупа нафтопродуктів — сукупність нафтопродуктів однієї групи, що мають схожі показники якості та умови використання.
Марка нафтопродукту — назва, умовне позначення, склад та властивості нафтопродукту, регламентовані стандартами і технічними умовами.
Розрізняють кондиційні (некондиційні) нафтопродукти — нафтопродукти, що відповідають (не відповідають) вимогам нормативних документів.
Відпрацьований нафтопродукт — нафтопродукт, під час експлуатації якого відбулися зміни деяких властивостей, регламентованих нормативною документацією. Нафтопродукт, який використовують як джерело енергії, називають нафтовим паливом.
Основні нафтопродукти
- Світлі нафтопродукти
- Темні нафтопродукти
- мазут
- олива (суміш високомолекулярних нафтових вуглеводнів, яку використовують в техніці як змащувальний, електроізоляційний, консерваційний матеріал та робоча рідина);
- мастило (структурована загусником олива, що застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущільнень);
- вазелін, парафін, церезин;
- гудрон, бітуми нафтові, асфальт, асфальтени;
- нафтовий кокс, пек
Основні властивості
Основні властивості нафтопродуктів:
- прогонність — здатність до транспортування нафтопродукту продуктогонами, крізь фільтри, сепаратори, отвори;
- збережуваність — здатність нафтопродукту зберігати в часі встановлені значення параметрів, що визначають його експлуатаційні властивості;
- індукційний період — термін, упродовж якого нафтопродукт в умовах окиснення зберігає свої властивості;
- коксівність — здатність нафтопродукту утворювати кокс під час згорання;
- детонаційна стійкість — здатність бензину згорати без вибуху в двигуні з іскровим запалюванням;
- октанове число — показник, що визначає детонаційну стійкість бензину;
- цетанове число — показник, що характеризує період затримки загорання від стиснення паливно-повітряної суміші;
- люмінометричне число — показник інтенсивності світлового випромінення під час згорання рідкого нафтового палива;
- висота некіптявого полум'я — показник максимальної висоти полум'я нафтопродукту, яка може бути досягнута без утворення кіптяви під час згорання нафтопродукту;
- розділюваність — здатність нафтопродукту розділятися на рідкі та тверді фази;
- пенетрація — показник, що характеризується глибиною проникнення стандартного конуса (голки) у нафтопродукт;
- температура крапання — температура падіння першої краплі пластичного нафтопродукту, який нагрівають у капсулі спеціального термометра;
- температура помутніння — температура, за якої рідкий прозорий нафтопродукт починає мутніти;
- температура сповзання — температура, за якої шар мастила починає сповзати з гладкої вертикальної металевої поверхні;
- — кількість міліграмів гідроксиду калію (КОН), еквівалентна кількості кислоти, витраченої на нейтралізацію всіх основних сполук, що містяться в 1 г нафтопродукту;
- кислотне число — кількість міліграмів гідроксиду калію (КОН), витраченого на нейтралізацію вільних кислот, що містяться в 1 г нафтопродукту;
- йодне число — показник, що характеризує вміст ненасичених сполук у нафтопродукті та виражається числом грамів йоду, витраченого на реакцію з 100 г нафтопродукту;
- бромне число — показник, що характеризує вміст ненасичених сполук у нафтопродукті та виражається числом грамів брому, витраченого на реакцію з 100 г нафтопродукту;
- конструкційна сумісність — характеристики дії нафтопродукту на конструкційні матеріали;
- функційна сумісність — здатність двох чи більше нафтопродуктів зберігати експлуатаційні властивості після їх змішування;
- тиксотропність — відновлення реологічних характеристик мастила після припинення деформування в ізотермічних умовах;
- колоїдна стабільність — здатність мастила протидіяти виділенню оливи під дією навантаження;
- синерезис — показник, що характеризує здатність мастила виділяти оливу під дією тиску або нагрівання (ДСТУ 3437—96).
Сировина
Сировиною для отримання нафтохімічних продуктів слугують головним чином, ненасичені та ароматичні вуглеводні. Ненасичені вуглеводні, які мають важливе значення для органічного синтезу, становлять групу олефінів. До неї належать етилен C2H4, пропілен C3H6, бутилен C4H8 і т. д. Вони практично відсутні в природних нафті і газі, але утворюються при їхньому крекінгу. Найважливішою за масштабами і різноманітністю використання як нафтохімічної сировини із ненасичених вуглеводнів є етилен. Для його отримання здійснюють піроліз вуглеводневих газів (етану і т. д.). Етилен використовують для отримання поліетилену, окису етилену, етилового спирту, стиролу, хлористого етилену і т. д.
Для виробництва синтетичних матеріалів необхідними є ароматичні вуглеводні — бензол, толуол, ксилол, нафталін тощо. Вони утворюються в процесі каталітичного риформінгу.
У нафті і природних газах міститься декілька сот різних вуглеводнів. А кількість продуктів їх перероблення обчислюється тисячами. Основним процесом, за допомогою якого із проміжних продуктів отримуються різні синтетичні речовини і матеріали, є полімеризація. При полімеризації молекула ненасичених вуглеводнів, наприклад етилену C2H4, з'єднується з іншими такими ж молекулами за рахунок розривання наявних у них подвійних зв'язків. У результаті утворюється нова молекула, котра складається із великої кількості молекул етилену. Таким чином, із газу етилену отримується твердий поліетилен — (C2H4)n, де n — кількість молекул етилену, що з'єднуються (вона може сягати десятки і сотні тисяч; у залежності від його величини відомо різні види поліетилену).
Вуглеводні нафти і природного газу слугують також вхідною сировиною для отримання лікарських речовин — новокаїну, аспірину, , вітамінів та інш. У результаті хімічного перероблення нафти і природного газу отримують і неорганічні продукти — водень, сірку і сірчану кислоту. Водень слугує вхідною речовиною для отримання аміаку. Із аміаку, у свою чергу, отримують , сульфат амонію, азотну кислоту, аміачну селітру і ряд інших продуктів, які широко використовують як мінеральні добрива. Аміак слугує вхідною сировиною для виробництва сечовини, яка містить в своєму складі більше азоту, ніж аміачна селітра і сульфат амонію, і тому її широко використовують як мінеральне добриво, домішку до корму худобі. На сьогодні основну частина аміаку отримують на основі водню природного вуглеводневого газу.
Сірка йде на виробництво сірчаної кислоти, з якої виготовляють мінеральні добрива, фосфорну, соляну і плавикову кислоти. Її використовують у виробництві пластичних мас, барвників, вибухових речовин, крохмалю, патоки, для очищення нафтопродуктів, відбілювання тканин. Сірку використовують для вулканізації каучуку в гумовій промисловості, в медицині, паперовій промисловості, для боротьби зі шкідниками в сільському господарстві.
Переробка
У наш час[] як сировинний матеріал для виробництва синтетичного каучуку використовують головним чином бутадієн, стирол, ізопрен та деякі інші вуглеводні. Бутадієн отримується переважно із бутану і бутилену. Шляхом полімеризації отримуються полістирол, полівінілхлорид та інші полімери, які складають велику групу пластмас і синтетичних смол. Хлоруванням поліхлорвінілу при 90—100 °C отримують . Цю смолу використовують як лакове покриття для хімічної апаратури, оскільки володіє високою хімічною стійкістю. Виключною хімічною стійкістю володіє полімер тефлон, який належить до групи . Він отримується шляхом полімеризації молекул етилену, в яких атоми водню замінені атомами фтору. Полімери різних вуглеводнів (поліаміди, поліефіри, полівініли, поліолефіни) використовують для виробництва різних синтетичних волокон — капрону, нейлону, лавсану та інш. Вхідними продуктами для отримання синтетичних волокон є бензол, циклогексан і ненасичені газоподібні вуглеводні. Синтетичний мийний засіб сульфонол отримують шляхом полімеризації пропилену в присутності фосфорнокислого каталізатору при 180—230 °C і тиску 7—8 МПа. Із нього виготовляють порошки для прання.
Шляхом окиснення парафінових вуглеводнів отримують цілий ряд важливих продуктів: , синтетичні жирні кислоти, формальдегід, метанол, оцтову кислоту, ацетон та інші. Серед нафтохімічної продукції одне з перших місць займає етиловий спирт C2H5OH. Його отримують або окисненням етану C2H6, або гідратацією (реакція з водою) етилену. Раніше на виробництво етилового спирту витрачалась велика кількість харчових продуктів. Вищі спирти, котрі містять у кожній молекулі 8—20 атомів вуглецю, отримують шляхом окиснення фракцій вуглеводнів, які википають до 50 °C, азотнокисневою сумішшю в присутності борної кислоти при 165—170 °C. Синтетичні жирні кислоти утворюються при окисненні повітрям твердого нафтового парафіну при 80—180 °C в присутності каталізаторів. Отримані жирні кислоти широко використовують у виробництві мила, замінюючи таким чином харчові жири.
Значна кількість нових продуктів отримується в результаті реакцій хлорування і нітрування нижчих парафінових вуглеводнів. Наприклад, шляхом хлорування метану отримують хлористий метил CH3Cl, який використовують як холодагент у холодильниках, хлороформ CHCl3, що його використовують у медицині, чотирихлористий вуглець CCl4 — поширений засіб знищення шкідників сільського господарства, та інше. Із нітропарафінів отримують, зокрема, вибухові речовини.
Транспортування
Нафтопродукти транспортують наливом і затарені.
Транспортування сирих нафтопродуктів забезпечується нафтопроводами, танкерами та залізничними цистернами, легких фракцій переробки — бензовозами.
Наливом транспортують такі нафтопродукти:
- Зріджені вуглеводневі гази, такі як суміші пропан-бутану в спеціалізованих вагонах-цистернах під тиском.
- Автомобільний бензин, дизельне паливо і авіаційний гас перевозять залізничним, трубопровідним, автомобільним і водним транспортом, а також змішаними видами транспорту. Трубопроводи, які здійснюють транспортування нафтопродуктів, називають також продуктопроводами.
Нафту і залишкові нафтові палива переважно транспортують залізничним і водним транспортом.
У тарі транспортують, наприклад, мастила.
Україна
російська Федерація з 1 червня 2019 року встановлює заборону на експорт до України нафтопродуктів.
Див. також
Література
- Фізико-хімічні та експлуатаційні властивості товарних нафтопродуктів. Навчальний посібник / П. І. Топільницький, О. Б. Гринишин, О. І. Лазорко, В. В. Романчук. — Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. — 248 с. —
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
- Російсько-український нафтогазопромисловий словник : 13 000 термінів / уклад.: В. С. Бойко, І. А. Васько, В. І. Грицишин [та ін.]. — Київ: Знання, 1992. — 175 с.
- Розробка та експлуатація нафтових родовищ: підручник для студентів ВНЗ / В. С. Бойко. — Київ: ІСДО, 1995. — 496 с.
- Довідник з нафтогазової справи / за заг. ред. В. С. Бойка, Р. М. Кондрата, Р. С. Яремійчука. — Львів: Місіонер, 1996. — 620 с.
- Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: (5-ти мовний укр.-рос.-англ.-фр.-нім.): в 2 т. / В. С. Бойко, Р. В. Бойко. — Київ, 2004—2006. — Т. 1 : А-К: близько 4800 ст. — Київ: Міжнар. екон. фундація, 2004. — 551 с.
- Розробка та експлуатація нафтових родовищ: підруч. для студентів ВНЗ / В. С. Бойко. — Вид. 4-те, допов. — Київ: Міжнар. екон. фундація, 2008. — 484 с.
- Проектування експлуатації нафтових свердловин: підруч. для студентів ВНЗ / В. С. Бойко. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2011. — 784 с. : рис., табл.
- Технологія розробки нафтових родовищ: підруч. для студентів ВНЗ / В. С. Бойко. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2011. — 509 с.
- Технологія видобування нафти: підруч. для студентів ВНЗ / В. С. Бойко. — ІваноФранківськ: Нова Зоря, 2012. — 827 с.
- Наукові основи вдосконалення систем розробки родовищ нафти і газу: [монографія] / Гришаненко В. П., Зарубін Ю. О., Дорошенко В. М., Гунда М. В., Прокопів В. Й., Бойко В. С. [та ін.]. — Київ: Науканафтогаз, 2014. — 456 с. : іл., рис., табл.
Примітки
- Група 27. Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні
- МІНІСТЕРСТВО ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ. Н А К А З 04.06.2007 N 271/121
- Росія заборонила експорт нафти і нафтопродуктів в Україну. Ukr.Media (укр.). 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naftoprodu kti angl oil petroleum products nim Erdolprodukte n pl produkti oderzhani vnaslidok pererobki nafti na naftopererobnih zavodah Sumishi vuglevodniv a takozh individualni himichni spoluki oderzhuvani z nafti i naftovih gaziv Do naftoproduktiv nalezhat rizni vidi paliva benzin dizelne palivo gas i in mastilni materiali elektroizolyacijni seredovisha rozchinniki naftohimichna sirovina PalivoFizichni osnoviSonce Sonyachna radiaciya Fotosintez Roslini Biomasa Gumifikaciya Skam yaninnya GorinnyaVikopne palivoVugillya Goryuchi slanci Gidrat metanu Nafta Prirodnij gaz TorfVodorosti Derevina Roslinni i tvarinni zhiri ta oliyi TravaBiopalivo Generatorni gazi Koks KoncepciyiporKlasifikaciyaVidilyayut tip naftoproduktu do yakogo vklyuchayut sukupnist naftoproduktiv odnakovogo funkcionalno priznachennya Sukupnist naftoproduktiv odnogo tipu sho mayut shozhi pokazniki yakosti ta umovi vikoristannya skladayut grupu naftoproduktiv Pidgrupa naftoproduktiv sukupnist naftoproduktiv odniyeyi grupi sho mayut shozhi pokazniki yakosti ta umovi vikoristannya Marka naftoproduktu nazva umovne poznachennya sklad ta vlastivosti naftoproduktu reglamentovani standartami i tehnichnimi umovami Rozriznyayut kondicijni nekondicijni naftoprodukti naftoprodukti sho vidpovidayut ne vidpovidayut vimogam normativnih dokumentiv Vidpracovanij naftoprodukt naftoprodukt pid chas ekspluataciyi yakogo vidbulisya zmini deyakih vlastivostej reglamentovanih normativnoyu dokumentaciyeyu Naftoprodukt yakij vikoristovuyut yak dzherelo energiyi nazivayut naftovim palivom Osnovni naftoproduktiSvitli naftoprodukti benzin uajt spirit ligroyin gas dizelne palivo gazojl Temni naftoprodukti mazut oliva sumish visokomolekulyarnih naftovih vuglevodniv yaku vikoristovuyut v tehnici yak zmashuvalnij elektroizolyacijnij konservacijnij material ta robocha ridina mastilo strukturovana zagusnikom oliva sho zastosovuyetsya dlya zmenshennya tertya konservaciyi virobiv ta germetizaciyi ushilnen vazelin parafin cerezin gudron bitumi naftovi asfalt asfalteni naftovij koks pekOsnovni vlastivosti Osnovni vlastivosti naftoproduktiv progonnist zdatnist do transportuvannya naftoproduktu produktogonami kriz filtri separatori otvori zberezhuvanist zdatnist naftoproduktu zberigati v chasi vstanovleni znachennya parametriv sho viznachayut jogo ekspluatacijni vlastivosti indukcijnij period termin uprodovzh yakogo naftoprodukt v umovah okisnennya zberigaye svoyi vlastivosti koksivnist zdatnist naftoproduktu utvoryuvati koks pid chas zgorannya detonacijna stijkist zdatnist benzinu zgorati bez vibuhu v dviguni z iskrovim zapalyuvannyam oktanove chislo pokaznik sho viznachaye detonacijnu stijkist benzinu cetanove chislo pokaznik sho harakterizuye period zatrimki zagorannya vid stisnennya palivno povitryanoyi sumishi lyuminometrichne chislo pokaznik intensivnosti svitlovogo viprominennya pid chas zgorannya ridkogo naftovogo paliva visota nekiptyavogo polum ya pokaznik maksimalnoyi visoti polum ya naftoproduktu yaka mozhe buti dosyagnuta bez utvorennya kiptyavi pid chas zgorannya naftoproduktu rozdilyuvanist zdatnist naftoproduktu rozdilyatisya na ridki ta tverdi fazi penetraciya pokaznik sho harakterizuyetsya glibinoyu proniknennya standartnogo konusa golki u naftoprodukt temperatura krapannya temperatura padinnya pershoyi krapli plastichnogo naftoproduktu yakij nagrivayut u kapsuli specialnogo termometra temperatura pomutninnya temperatura za yakoyi ridkij prozorij naftoprodukt pochinaye mutniti temperatura spovzannya temperatura za yakoyi shar mastila pochinaye spovzati z gladkoyi vertikalnoyi metalevoyi poverhni kilkist miligramiv gidroksidu kaliyu KON ekvivalentna kilkosti kisloti vitrachenoyi na nejtralizaciyu vsih osnovnih spoluk sho mistyatsya v 1 g naftoproduktu kislotne chislo kilkist miligramiv gidroksidu kaliyu KON vitrachenogo na nejtralizaciyu vilnih kislot sho mistyatsya v 1 g naftoproduktu jodne chislo pokaznik sho harakterizuye vmist nenasichenih spoluk u naftoprodukti ta virazhayetsya chislom gramiv jodu vitrachenogo na reakciyu z 100 g naftoproduktu bromne chislo pokaznik sho harakterizuye vmist nenasichenih spoluk u naftoprodukti ta virazhayetsya chislom gramiv bromu vitrachenogo na reakciyu z 100 g naftoproduktu konstrukcijna sumisnist harakteristiki diyi naftoproduktu na konstrukcijni materiali funkcijna sumisnist zdatnist dvoh chi bilshe naftoproduktiv zberigati ekspluatacijni vlastivosti pislya yih zmishuvannya tiksotropnist vidnovlennya reologichnih harakteristik mastila pislya pripinennya deformuvannya v izotermichnih umovah koloyidna stabilnist zdatnist mastila protidiyati vidilennyu olivi pid diyeyu navantazhennya sinerezis pokaznik sho harakterizuye zdatnist mastila vidilyati olivu pid diyeyu tisku abo nagrivannya DSTU 3437 96 SirovinaSirovinoyu dlya otrimannya naftohimichnih produktiv sluguyut golovnim chinom nenasicheni ta aromatichni vuglevodni Nenasicheni vuglevodni yaki mayut vazhlive znachennya dlya organichnogo sintezu stanovlyat grupu olefiniv Do neyi nalezhat etilen C2H4 propilen C3H6 butilen C4H8 i t d Voni praktichno vidsutni v prirodnih nafti i gazi ale utvoryuyutsya pri yihnomu krekingu Najvazhlivishoyu za masshtabami i riznomanitnistyu vikoristannya yak naftohimichnoyi sirovini iz nenasichenih vuglevodniv ye etilen Dlya jogo otrimannya zdijsnyuyut piroliz vuglevodnevih gaziv etanu i t d Etilen vikoristovuyut dlya otrimannya polietilenu okisu etilenu etilovogo spirtu stirolu hloristogo etilenu i t d Dlya virobnictva sintetichnih materialiv neobhidnimi ye aromatichni vuglevodni benzol toluol ksilol naftalin tosho Voni utvoryuyutsya v procesi katalitichnogo riformingu U nafti i prirodnih gazah mistitsya dekilka sot riznih vuglevodniv A kilkist produktiv yih pereroblennya obchislyuyetsya tisyachami Osnovnim procesom za dopomogoyu yakogo iz promizhnih produktiv otrimuyutsya rizni sintetichni rechovini i materiali ye polimerizaciya Pri polimerizaciyi molekula nenasichenih vuglevodniv napriklad etilenu C2H4 z yednuyetsya z inshimi takimi zh molekulami za rahunok rozrivannya nayavnih u nih podvijnih zv yazkiv U rezultati utvoryuyetsya nova molekula kotra skladayetsya iz velikoyi kilkosti molekul etilenu Takim chinom iz gazu etilenu otrimuyetsya tverdij polietilen C2H4 n de n kilkist molekul etilenu sho z yednuyutsya vona mozhe syagati desyatki i sotni tisyach u zalezhnosti vid jogo velichini vidomo rizni vidi polietilenu Vuglevodni nafti i prirodnogo gazu sluguyut takozh vhidnoyu sirovinoyu dlya otrimannya likarskih rechovin novokayinu aspirinu vitaminiv ta insh U rezultati himichnogo pereroblennya nafti i prirodnogo gazu otrimuyut i neorganichni produkti voden sirku i sirchanu kislotu Voden sluguye vhidnoyu rechovinoyu dlya otrimannya amiaku Iz amiaku u svoyu chergu otrimuyut sulfat amoniyu azotnu kislotu amiachnu selitru i ryad inshih produktiv yaki shiroko vikoristovuyut yak mineralni dobriva Amiak sluguye vhidnoyu sirovinoyu dlya virobnictva sechovini yaka mistit v svoyemu skladi bilshe azotu nizh amiachna selitra i sulfat amoniyu i tomu yiyi shiroko vikoristovuyut yak mineralne dobrivo domishku do kormu hudobi Na sogodni osnovnu chastina amiaku otrimuyut na osnovi vodnyu prirodnogo vuglevodnevogo gazu Sirka jde na virobnictvo sirchanoyi kisloti z yakoyi vigotovlyayut mineralni dobriva fosfornu solyanu i plavikovu kisloti Yiyi vikoristovuyut u virobnictvi plastichnih mas barvnikiv vibuhovih rechovin krohmalyu patoki dlya ochishennya naftoproduktiv vidbilyuvannya tkanin Sirku vikoristovuyut dlya vulkanizaciyi kauchuku v gumovij promislovosti v medicini paperovij promislovosti dlya borotbi zi shkidnikami v silskomu gospodarstvi PererobkaNaftopererobnij zavod v Grejndzhmuti Shotlandiya U nash chas koli yak sirovinnij material dlya virobnictva sintetichnogo kauchuku vikoristovuyut golovnim chinom butadiyen stirol izopren ta deyaki inshi vuglevodni Butadiyen otrimuyetsya perevazhno iz butanu i butilenu Shlyahom polimerizaciyi otrimuyutsya polistirol polivinilhlorid ta inshi polimeri yaki skladayut veliku grupu plastmas i sintetichnih smol Hloruvannyam polihlorvinilu pri 90 100 C otrimuyut Cyu smolu vikoristovuyut yak lakove pokrittya dlya himichnoyi aparaturi oskilki volodiye visokoyu himichnoyu stijkistyu Viklyuchnoyu himichnoyu stijkistyu volodiye polimer teflon yakij nalezhit do grupi Vin otrimuyetsya shlyahom polimerizaciyi molekul etilenu v yakih atomi vodnyu zamineni atomami ftoru Polimeri riznih vuglevodniv poliamidi poliefiri polivinili poliolefini vikoristovuyut dlya virobnictva riznih sintetichnih volokon kapronu nejlonu lavsanu ta insh Vhidnimi produktami dlya otrimannya sintetichnih volokon ye benzol ciklogeksan i nenasicheni gazopodibni vuglevodni Sintetichnij mijnij zasib sulfonol otrimuyut shlyahom polimerizaciyi propilenu v prisutnosti fosfornokislogo katalizatoru pri 180 230 C i tisku 7 8 MPa Iz nogo vigotovlyayut poroshki dlya prannya Shlyahom okisnennya parafinovih vuglevodniv otrimuyut cilij ryad vazhlivih produktiv sintetichni zhirni kisloti formaldegid metanol octovu kislotu aceton ta inshi Sered naftohimichnoyi produkciyi odne z pershih misc zajmaye etilovij spirt C2H5OH Jogo otrimuyut abo okisnennyam etanu C2H6 abo gidrataciyeyu reakciya z vodoyu etilenu Ranishe na virobnictvo etilovogo spirtu vitrachalas velika kilkist harchovih produktiv Vishi spirti kotri mistyat u kozhnij molekuli 8 20 atomiv vuglecyu otrimuyut shlyahom okisnennya frakcij vuglevodniv yaki vikipayut do 50 C azotnokisnevoyu sumishshyu v prisutnosti bornoyi kisloti pri 165 170 C Sintetichni zhirni kisloti utvoryuyutsya pri okisnenni povitryam tverdogo naftovogo parafinu pri 80 180 C v prisutnosti katalizatoriv Otrimani zhirni kisloti shiroko vikoristovuyut u virobnictvi mila zaminyuyuchi takim chinom harchovi zhiri Znachna kilkist novih produktiv otrimuyetsya v rezultati reakcij hloruvannya i nitruvannya nizhchih parafinovih vuglevodniv Napriklad shlyahom hloruvannya metanu otrimuyut hloristij metil CH3Cl yakij vikoristovuyut yak holodagent u holodilnikah hloroform CHCl3 sho jogo vikoristovuyut u medicini chotirihloristij vuglec CCl4 poshirenij zasib znishennya shkidnikiv silskogo gospodarstva ta inshe Iz nitroparafiniv otrimuyut zokrema vibuhovi rechovini TransportuvannyaNaftoprodukti transportuyut nalivom i zatareni Transportuvannya sirih naftoproduktiv zabezpechuyetsya naftoprovodami tankerami ta zaliznichnimi cisternami legkih frakcij pererobki benzovozami Nalivom transportuyut taki naftoprodukti Zridzheni vuglevodnevi gazi taki yak sumishi propan butanu v specializovanih vagonah cisternah pid tiskom Avtomobilnij benzin dizelne palivo i aviacijnij gas perevozyat zaliznichnim truboprovidnim avtomobilnim i vodnim transportom a takozh zmishanimi vidami transportu Truboprovodi yaki zdijsnyuyut transportuvannya naftoproduktiv nazivayut takozh produktoprovodami Naftu i zalishkovi naftovi paliva perevazhno transportuyut zaliznichnim i vodnim transportom U tari transportuyut napriklad mastila Ukrayinarosijska Federaciya z 1 chervnya 2019 roku vstanovlyuye zaboronu na eksport do Ukrayini naftoproduktiv Div takozhNaftopererobnij zavod Naftoprodukti v prirodnih vodah Petrolejnij efir Ochishennya svitlih naftoproduktiv Lampovij metod viznachennya kilkosti sirki u svitlih naftoproduktahLiteraturaFiziko himichni ta ekspluatacijni vlastivosti tovarnih naftoproduktiv Navchalnij posibnik P I Topilnickij O B Grinishin O I Lazorko V V Romanchuk Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki 2015 248 s ISBN 978 617 607 705 3 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Rosijsko ukrayinskij naftogazopromislovij slovnik 13 000 terminiv uklad V S Bojko I A Vasko V I Gricishin ta in Kiyiv Znannya 1992 175 s Rozrobka ta ekspluataciya naftovih rodovish pidruchnik dlya studentiv VNZ V S Bojko Kiyiv ISDO 1995 496 s Dovidnik z naftogazovoyi spravi za zag red V S Bojka R M Kondrata R S Yaremijchuka Lviv Misioner 1996 620 s Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu 5 ti movnij ukr ros angl fr nim v 2 t V S Bojko R V Bojko Kiyiv 2004 2006 T 1 A K blizko 4800 st Kiyiv Mizhnar ekon fundaciya 2004 551 s Rozrobka ta ekspluataciya naftovih rodovish pidruch dlya studentiv VNZ V S Bojko Vid 4 te dopov Kiyiv Mizhnar ekon fundaciya 2008 484 s Proektuvannya ekspluataciyi naftovih sverdlovin pidruch dlya studentiv VNZ V S Bojko Ivano Frankivsk Nova Zorya 2011 784 s ris tabl Tehnologiya rozrobki naftovih rodovish pidruch dlya studentiv VNZ V S Bojko Ivano Frankivsk Nova Zorya 2011 509 s Tehnologiya vidobuvannya nafti pidruch dlya studentiv VNZ V S Bojko IvanoFrankivsk Nova Zorya 2012 827 s Naukovi osnovi vdoskonalennya sistem rozrobki rodovish nafti i gazu monografiya Grishanenko V P Zarubin Yu O Doroshenko V M Gunda M V Prokopiv V J Bojko V S ta in Kiyiv Naukanaftogaz 2014 456 s il ris tabl PrimitkiGrupa 27 Paliva mineralni nafta i produkti yiyi peregonki bituminozni rechovini voski mineralni MINISTERSTVO PALIVA TA ENERGETIKI UKRAYiNI DERZhAVNIJ KOMITET UKRAYiNI Z PITAN TEHNIChNOGO REGULYuVANNYa TA SPOZhIVChOYi POLITIKI N A K A Z 04 06 2007 N 271 121 Rosiya zaboronila eksport nafti i naftoproduktiv v Ukrayinu Ukr Media ukr 18 kvitnya 2019 Procitovano 18 kvitnya 2019