Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова

Національний музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова — музей космонавтики в Україні, у м. Житомир на батьківщині українського радянського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики — Сергія Павловича Корольова.

Національний музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова

50°15′10″ пн. ш. 28°40′39″ сх. д. / 50.253000000028° пн. ш. 28.67758333002777960° сх. д. / 50.253000000028; 28.67758333002777960Координати: 50°15′10″ пн. ш. 28°40′39″ сх. д. / 50.253000000028° пн. ш. 28.67758333002777960° сх. д. / 50.253000000028; 28.67758333002777960ТипмузейНазва на честьКорольов Сергій ПавловичКраїна УкраїнаРозташування Україна, Житомир
10008, вул. Дмитрівська, 5Адресавулиця Дмитрівська, 5, Житомир, УкраїнаЗаснованомузей Корольова 1970
музей космонавтики1987Відкрито1 червня 1991ДиректорДячук Ірина ДмитрівнаСайтcosmosmuseum.info

Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова (Україна)

---

 Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова у Вікісховищі

Історія

У 1970 році відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова.

1987 — Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова.

У 1987 році завершено будівництво спеціальної будівлі для експозиції «космос», яка була відкрита 1 червня 1991 року.

У центрі експозиції, в басейні з водою, що символізує життя, розміщена Біблія — символ мудрості.

В експозиції представлена унікальна колекція зразків космічної техніки, обладнання, спорядження космонавтів, а також документи, фотографії, сувеніри з космічної тематики. Окремий тематичний комплекс складають музейні предмети, які стосуються розвитку космонавтики в Україні.

У 1987 році заклад став самостійним музеєм і одержав назву «Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова».

Наприкінці вересня 2021 року департамент регіонального розвитку Житомирської ОДА оголосив тендер на розроблення проєктної документації «Ремонтно-реставраційні роботи будинку Національного музею космонавтики імені Сергія Павловича Корольова». Очікувана вартість якого складає 48,6 тис. грн.

Надання статусу національного

8 серпня 2020 року музею надано статус національного.

Склад музею

• меморіальний будинок-музей Сергія Павловича Корольова.
• експозиція «Космос» (в окремій будівлі).
• сховище фондів та планетарій (плануються).

Наповнення

Багато матеріалів, документів, особистих речей передали в дарунок музею його мати — Марія Баланіна, дочка — , дружина — , його друзі, колеги й ін.

Корольов

Сергі́й Па́влович Корольо́в (родове прізвище Королів; 30 грудня 1906 (12 січня 1907)(19070112), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія — 14 січня 1966, Москва, Російська РФСР) — радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики.

27 червня 1938 року Корольова було заарештовано. 27 вересня — закрите судове засідання. Вирок — десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п'ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима.

За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики Гризодубова, Громов, авіаконструктор Туполєв. Останній перебував за тюремними ґратами у стінах ЦКБ-29, створеного Народним комісаріатом внутрішніх справ. Разом із Туполєвим у Москві на вулиці Радіо, в переобладнаному під в'язницю будинку ЦАГІ, працювали конструктори та інженери Петляков, Мясищев, Бартіні.

27 липня 1944 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалює рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. 15 серпня він одержує паспорт. Але Друга світова війна триває, і вчорашнім «зекам» не можна просто роз'їхатись додому. Сергій Павлович продовжує працювати в КБ, одночасно атакуючи Наркомат авіаційної промисловості листами про необхідність розроблення й будівництва твердопаливних балістичних і крилатих ракет далекого радіусу дії.

У вересні 1945 року Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. Комісія встановлює, що ракетні полігони розбомблено, всю документацію (десятки вагонів), обладнання, конструкторів та інженерів на чолі з Вернером фон Брауном вивезено до США. Це дало серйозний поштовх для розвитку американської ракетної техніки. Саме під керівництвом В. фон Брауна у Сполучених Штатах було створено ракети , «Юпітер», ракети-носії типу «Сатурн» та ін.

У 1946 році Корольова призначають головним конструктором балістичних ракет і начальником відділу НДІ-88. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети: Р-1 — копія німецької А-4/Фау-2, створена на її основі значно вдосконалена Р-2, оперативно-тактична Р-11 та її перша в СРСР модифікація для підводних човнів Р-11ФМ, ракета середньої дальності Р-5, модифікація якої Р-5М стала першою у світі ракетою-носієм ядерного боєзаряду. Майже усі перелічені ракети мали також свої геофізичні модифікації і активно використовувались для наукових досліджень верхніх шарів атмосфери.

Від серпня 1956 року — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру — ОКБ-1, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ.

Експозиції

Поряд з будівлею експозиції «Космос» встановлені ракети: геодезичний варіант ракети Р-5 (8A62) (перший радянський носій ядерного заряду, остання модернізація ракети А4 — Фау-2), головний конструктор Козлов Дмитро Ілліч та ракета Р-12 (8K63) (перша розроблена в Дніпрі) з двигуном на висококиплячих компонентах.

Експозиція «Тварини в космосі»

Тварини відправлялися у космічний простір на космічних кораблях різного типу з науково-досліджувальною метою. До виходу людини у космічний простір 1961 року польоти тварин мали перевірити, чи можуть майбутні космонавти вижити після польоту, і якщо так, то як політ може вплинути на їхнє здоров'я.

Вивчення Місяця

Автоматичними станціями

«Луна-1» (Є-1 № 4) — перший апарат, що пройшов повз Місяць на відстані 6000 км

«Луна-1» запущено на траєкторію зближення з Місяцем 2 січня 1959 ракетою-носієм «Луна» з космодрому Байконур.

3 січня 1959 року за 113 тисяч кілометрів від Землі «Луна-1» випустила хмару з 1 кг натрію і перетворилась у штучну комету — це дозволило спостерігати за її польотом з Землі в оптичні телескопи.

При подачі з Землі команди на вмикання двигуна третього ступеня не було враховано час проходження радіосигналу до апарата. 4 січня 1959 року в 02:59 UTC «Луна-1» пройшла повз Місяць за 5900 кілометрів від поверхні і вийшла на геліоцентричну орбіту, ставши першою штучною планетою.

5 січня 1959 року за 600 тисяч кілометрів від Землі розрядились батареї «Луни-1» і припинились передачі радіосигналів.

• Копія вимпела, що доставив апарат «Луна-2 (Є-1 № 6) на Місяць
• Макет «Луна-3» (Є-2А № 1) — перший апарат, що сфотографував зворотний бік Місяця
• Макет «Луна-9» (Є-6 № 13) — перший апарат, що здійснив м'яку посадку на Місяць
• Зразки ґрунту Місяця

Програма Місяцехід (Е8)

• Малонаправлена дециметрова антена «Лунохода-2»
• Рефлектор «Лунохода-2»
• Шестерня Лунохода

Програма Н1-Л3

• Спускний модуль Блок-Е, що розроблявся у Дніпрі в КБ Південне.
• Макети ракет Н-1 і Сатурн V

Магнітофон «Малиш-Б»

Дротовий магнітофон «Малиш-Б» (головний конструктор Бабіч А.І) з автоматичним запуском та можливістю блокування управління. Розроблявся для місячної програми — скафандру «Кречет-94».

Магнітофон і його модифікації «Малиш-БМ» використовувалися згодом у польоті космонавта Берегового.

• Магнітофон і його модифікації «Малиш-БМ»
• Касета до магнітофона
• Схема польоту Кондратюка

Вивчення Венери

• «Венера-7», перший дієвий космічний апарат, що сів на іншу планету 15.12.1970.
• Спускний апарат програми «Вега» (ВЕнера та Галлея), який у 1985 році здійснив м'яку посадку на Венеру і передавав сигнал 56 хв. Також досліджували комету Галлея, на швидкості зближення 70 км/с.

Вивчення Марса

• Траєкторія польоту до Фобоса 1988 року. Програма «Фобос»
• Траєкторія польоту на Марс

Програма «Восток»

• Макет спускного апарата «Восток-1»
• Вид на ілюмінатор з рівнем горизонталі

Програма «Космос»

• Двигун першого ступеня РД-214 (ракета Р12 та ракета Космос)
• Двигун другого ступеня РД-119 (Космос-2) Макет 1:10

Програма «Союз»

• Спускний апарат «Союз-27» (справжній)
• Крісло зі спускного апарата «Союз-27»
• Макет корабля «Союз-27»
• Ключ на старт спускного апарата «Союз-27»
• Диктофон індивідуальний космонавта Джанібекова

Системи зв'язку

• Одна з модифікацій радіотелефонного зв'язку «Заря».
• Перший пристрій космічного запису, який міг заглушувати шуми космічного апарата, — магнітофон «Звезда-64»
• Магнітофон Пігмей (Союз — Аполлон)
• Магнітофон «Планер-68» для роботи на ШСЗ «Стріла-1м». Запис 12 телеграфних повідомлень (тривалістю 10,5—12,5 с). Конструктор Дунаєв
• Магнітофон «Тюльпан-М»
• Диктофон індивідуальний «Союз-7»

Їжа космонавтів

• Борщ
• Хліб бородінський
• Свинина з лечо
• Аварійний запас космонавта

Блок автоматичного керування Р-12

Одна з наймасовіших ракет на території Радянського Союзу, поява саме цих ракет на Кубі викликала Карибську кризу. Перша ракета розроблена в Дніпрі.

Перша ракета з автоматичним керуванням.

Міжнародні програми вивчення космосу

• Макет апарата «Інтеркосмос-1» з програми «Інтеркосмос»
• Спектрограф для фотографування Сонця
• Апарат «Ореол-3», 1981 (призначений для вивчення природи полярних сяйв) Oreol 3 [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] (Aureole 3, AUOS-Z-M-A-IK, ARCAD 3)

«Ореол-3» — це системи з потужними сигналами, що відрізняються на 10—12 порядків. Була вирішена складна задача по ізоляції перешкод. Було проведено 12 експериментів (4 з Радянського Союзу, 7 з Франції, 1 спільний).

Українські проєкти

• Морський старт, макет ракет Зенит-2 та Зеніт-3SL. Масштаб 1:100
• Особисті речі українського космонавта Леонід Каденюк з місії NASA STS-87

23 вересня 2020 року Національний музей космонавтики ім. Корольова отримав вимірювальний ламповий підсилювач від військових Національного центру управління та випробувань космічних засобів.

Див. також

• Корольов Сергій Павлович
• Музей космонавтики (Київ)
• (Музей «Космос» (Харків))
• Полтавський музей авіації та космонавтики

Примітки

1. . Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2020.
2. . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
3. . epizodsspace.airbase.ru. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.

Джерела

• Музей космонавтики Корольова отримав статус національного /Укрінформ, 9.09.2020/ [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]

Посилання

• Офіційний сайт музею [ 11 лютого 2009 у Wayback Machine.]
• Житомирський музей космонавтики ім. С. П. Корольова / брошура. — Житомир: Житомирська міська рада, 2003. — 8 с.