Володимир Олександрович Джанібеков (13 травня 1942 с. Іскандер Південно-Казахстанської області Казахської РСР) — льотчик-космонавт СРСР, генерал-майор авіації (1985), командир екіпажів космічних кораблів типу «Союз», «Союз-Т» і орбітальних станцій «Салют-6» і «Салют-7». Сумарна тривалість польотів у космос — 145 діб 15 годин 58 хвилин 35 секунд. Сумарна тривалість 2 виходів у відкритий космос — 8 годин 34 хвилини.
Володимир Олександрович Джанібеков | |
---|---|
рос. Владимир Джанибеков | |
Володимир Джанібеков (1993 рік) | |
Народився | 13 травня 1942 (82 роки) d, d, Туркестанська область, Казахська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | космонавт |
Відомий завдяки | космонавт |
Alma mater | d (1960), Санкт-Петербурзький державний університет і d (1965) |
Знання мов | російська |
Заклад | Томський державний університет |
Членство | СХ СРСР |
Військове звання | Генерал-майор авіації |
Партія | КПРС (1991) |
Нагороди | |
|
Народився 13 травня 1942 року в селі Іскандер Бостанликського району Південно-Казахстанської області Казахської РСР. Уроджений Крисін, після першого одруження взяв прізвище дружини.
Освіта і наукові знання
У 1949—1953 рр. навчався в різних школах у Ташкенті. У 1953—1958 рр. навчався в . Після розформування училища під час хрущовського скорочення армії повернувся в середню школу. У 1960 р. закінчив середню школу. У 1960 р. вступав до Єйського вищого військового авіаційного училища льотчиків (), але не пройшов за конкурсом. Вступив до астрофізичного відділу фізичного факультету Ленінградського державного університету. Відучившись один курс, у 1961 році вступив до Єйського ВВАУЛ. У 1965 році закінчив із відзнакою Єйське ВВАУЛ, факультет «Бойове застосування та експлуатація літаків», і отримав диплом із відзнакою за спеціальністю «льотчик-інженер». У рамках загальнокосмічної підготовки в 1970—1971 рр. навчався за програмою 3-го курсу Московського авіаційного інституту.
Військова служба
З 4 грудня служив льотчиком-інструктором (пізніше старшим льотчиком-інструктором) у Єйському ВВАУЛ. Літав на . Після відставки із загону космонавтів перейшов на службу в Центр підготовки космонавтів (ЦПК).
Космонавтика
Служба в загоні космонавтів
По завершенні загальнокосмічної підготовки 15 червня 1972 р. призначений космонавтом 1-го відділу 1-го управління. 30 квітня 1974 призначений космонавтом 3-го відділу (програма ЕПАС) 1-го управління. З 30 березня 1976 року — командир групи міжнародних космічних програм. 30 січня 1979 призначений командиром групи авіаційно-космічних систем (). З 19 листопада 1983 року заступник командира загону космонавтів ЦПК.
Космічна підготовка
У липні-грудні 1972 р. проходив підготовку у складі групи космонавтів за програмою «Спіраль».
З грудня 1972 р. до травня 1973 р. проходив підготовку в групі космонавтів за радянсько-американською програмою.
З травня 1973 р. до листопада 1974 р. проходив підготовку в радянсько-американській програмі у ролі командира 3-го (резервного) екіпажа для першого випробувального польоту, разом із . У липні 1973 року проходив підготовку разом з американськими астронавтами в Космічному центрі ім. Ліндона Джонсона.
З грудня 1974 р. до червня 1975 р. проходив підготовку як командир 4-го екіпажа космічного корабля «Союз-19» разом із Борисом Андрєєвим.
З вересня 1975 р. до 20 вересня 1977 р. проходив підготовку як командир першої експедиції відвідування ДОР «Салют-6», разом із . У ході підготовки відпрацьовував дії у відкритому космосі. У вересні екіпаж було переформовано. У жовтні-грудні 1977 року проходив підготовку до польоту за тією ж програмою разом з Олегом Макаровим.
Перший політ
З 10 по 16 січня 1978 р. в ролі командира 1-ї експедиції відвідин на орбітальній станції «Салют-6» разом з Олегом Макаровим. Стартував на «Союз-27», посадка на «Союз-26».
Позивний: «Памір-1».
Тривалість польоту склала 5 діб 22 години 58 хвилин 58 секунд.
З 20 листопада 1978 р. 18 травня 1979 р. проходив підготовку в ролі командира 2-го (дублюючого) радянсько-угорського екіпажа експедиції відвідин ДОР «Салют-6», разом із (Угорщина). Політ було відкладено через аварію коригуючої гальмівної рухової установки на космічному кораблі «Союз-33», через що з 3 вересня 1979 до 12 травня 1980 р. проходив підготовку в режимі підтримки тренованості.
Під час старту транспортного корабля «Союз-36» 26 травня 1980 року був дублером командира корабля.
З 1 жовтня 1980 р. до 6 березня 1981 р. готувався як командир основного радянсько-монгольського екіпажа відвідин ДОР «Салют-6» разом із Жугдердемідійном Гуррагчею (Монголія).
Другий політ
Політ здійснено з 22 по 30 березня 1981 р. в ролі командира радянсько-монгольського екіпажа на космічному кораблі «Союз-39» за програмою 10-ї експедиції відвідин на орбітальну станцію «Салют-6» разом із Жугдердемідійном Гуррагчею (Монголія).
Позивний: «Памір-1».
Тривалість польоту — 7 діб 20 годин 42 хвилини 58 секунд.
З 1 червня 1981 р. до січня 1982 р. проходив підготовку як командир резервного екіпажа за програмою 1-ї основної експедиції на ОС «Салют-7» разом з Олександром Александровим.
10 січня 1982 р. замінив відстороненого через хворобу Юрія Малишева і продовжив підготовку як командир основного екіпажа за радянсько-французькою програмою разом з Олександром Іванченковим і Жан-Лу Кретьєном.
Третій політ
Політ здійснив з 24 червня до 2 липня 1982 р. як командир екіпажа космічного корабля «Союз Т-6» за радянсько-французькою програмою експедиції відвідин на орбітальну станцію «Салют-7» разом з О. Іванченковим и Ж.-Л. Кретьєном.
Тривалість польоту становила 7 діб 21 годину 50 хвилин 52 секунди.
З квітня до жовтня 1983 р. готувався як командир 3-го (резервного) екіпажа за програмою 3-ї основної експедиції на орбітальну станцію «Салют-7» разом із Мусою Манаровим.
З 26 грудня 1983 р. до 4 липня 1984 р. проходив підготовку як командир основного екіпажа за програмою експедиції відвідин орбітальної станції «Салют-7» разом зі Світланою Савицькою та Ігорем Волком.
Четвертий політ
З 17 до 29 липня 1984 р. як командир екіпажа КК «Союз Т-12» за програмою експедиції відвідин на орбітальну станцію «Салют-7» разом зі Світланою Савицькою та Ігорем Волком.
Позивний: «Памір-1».
Під час польоту виконав один вихід у відкритий космос: 25 липня 1984 — тривалістю 3 години 34 хвилини.
Тривалість польоту — 11 діб 19 годин 14 хвилин 36 секунд.
З 18 березня до 22 травня 1985 року проходив підготовку як командир основного екіпажа за програмою порятунку ДОР «Салют-7» та першого етапу 4-ї основної експедиції, разом із Віктором Савіних.
П'ятий політ
З 6 червня до 26 вересня 1985 року як командир екіпажа космічного корабля «Союз T-13» за програмою порятунку орбітальної станції «Салют-7», разом із Віктором Савіних. Уперше виконано стикування з некерованою непрацездатною станцією. Екіпаж відновив працездатність станції.
Здійснив посадку разом із Георгієм Гречком. Віктор Савіних продовжив роботу на станції.
Позивний: «Памір-1».
Під час польоту виконав один вихід у відкритий космос: 02.08.1985 — тривалістю 5 годин 00 хвилин.
Тривалість польоту — 112 діб 3:00 12 хвилин 06 секунд.
Відрахований із загону космонавтів 24 липня 1986 у зв'язку з призначенням заступником начальника 1-го управління ЦПК.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу
- Льотчик-космонавт СРСР (1978)
- Герой МНР (1981)
- Золота Зірка (медаль)
- Орден Леніна 5 разів (1978, 1981, 1982, 1984, 1985)
- Орден Червоної Зірки (1976)
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня
- Орден Дружби (1996)
Нагороди інших країн
Командор ордена Почесного легіону (Франція, 1982), нагороджений медаллю «Золота Зірка» Героя МНР та орденом Сухе-Батора (МНР, 1981), орденом Державного Прапора Угорської Народної Республіки (1980), та двома медалями МНР.
Інше
На честь космонавта названо астероїд 3170 Джанібеков.
Джерела
Примітки
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhanibekov Volodimir Oleksandrovich Dzhanibekov 13 travnya 1942 s Iskander Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti Kazahskoyi RSR lotchik kosmonavt SRSR general major aviaciyi 1985 komandir ekipazhiv kosmichnih korabliv tipu Soyuz Soyuz T i orbitalnih stancij Salyut 6 i Salyut 7 Sumarna trivalist polotiv u kosmos 145 dib 15 godin 58 hvilin 35 sekund Sumarna trivalist 2 vihodiv u vidkritij kosmos 8 godin 34 hvilini Volodimir Oleksandrovich Dzhanibekovros Vladimir DzhanibekovVolodimir Dzhanibekov 1993 rik Narodivsya13 travnya 1942 1942 05 13 82 roki d d Turkestanska oblast Kazahska RSR SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnistkosmonavtVidomij zavdyakikosmonavtAlma materd 1960 Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet i d 1965 Znannya movrosijskaZakladTomskij derzhavnij universitetChlenstvoSH SRSRVijskove zvannya General major aviaciyiPartiyaKPRS 1991 NagorodiOrden DruzhbiMedal Za zaslugi v osvoyenni kosmosu Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv radyanskij miliciyi Inozemnih derzhav Geroj Mongolskoyi Narodnoyi respublikiKomandor ordena Pochesnogo legionu Mediafajli u Vikishovishi Narodivsya 13 travnya 1942 roku v seli Iskander Bostanlikskogo rajonu Pivdenno Kazahstanskoyi oblasti Kazahskoyi RSR Urodzhenij Krisin pislya pershogo odruzhennya vzyav prizvishe druzhini Osvita i naukovi znannyaU 1949 1953 rr navchavsya v riznih shkolah u Tashkenti U 1953 1958 rr navchavsya v Pislya rozformuvannya uchilisha pid chas hrushovskogo skorochennya armiyi povernuvsya v serednyu shkolu U 1960 r zakinchiv serednyu shkolu U 1960 r vstupav do Yejskogo vishogo vijskovogo aviacijnogo uchilisha lotchikiv ale ne projshov za konkursom Vstupiv do astrofizichnogo viddilu fizichnogo fakultetu Leningradskogo derzhavnogo universitetu Viduchivshis odin kurs u 1961 roci vstupiv do Yejskogo VVAUL U 1965 roci zakinchiv iz vidznakoyu Yejske VVAUL fakultet Bojove zastosuvannya ta ekspluataciya litakiv i otrimav diplom iz vidznakoyu za specialnistyu lotchik inzhener U ramkah zagalnokosmichnoyi pidgotovki v 1970 1971 rr navchavsya za programoyu 3 go kursu Moskovskogo aviacijnogo institutu Vijskova sluzhbaZ 4 grudnya sluzhiv lotchikom instruktorom piznishe starshim lotchikom instruktorom u Yejskomu VVAUL Litav na Pislya vidstavki iz zagonu kosmonavtiv perejshov na sluzhbu v Centr pidgotovki kosmonavtiv CPK KosmonavtikaSluzhba v zagoni kosmonavtiv Po zavershenni zagalnokosmichnoyi pidgotovki 15 chervnya 1972 r priznachenij kosmonavtom 1 go viddilu 1 go upravlinnya 30 kvitnya 1974 priznachenij kosmonavtom 3 go viddilu programa EPAS 1 go upravlinnya Z 30 bereznya 1976 roku komandir grupi mizhnarodnih kosmichnih program 30 sichnya 1979 priznachenij komandirom grupi aviacijno kosmichnih sistem Z 19 listopada 1983 roku zastupnik komandira zagonu kosmonavtiv CPK Kosmichna pidgotovka U lipni grudni 1972 r prohodiv pidgotovku u skladi grupi kosmonavtiv za programoyu Spiral Z grudnya 1972 r do travnya 1973 r prohodiv pidgotovku v grupi kosmonavtiv za radyansko amerikanskoyu programoyu Z travnya 1973 r do listopada 1974 r prohodiv pidgotovku v radyansko amerikanskij programi u roli komandira 3 go rezervnogo ekipazha dlya pershogo viprobuvalnogo polotu razom iz U lipni 1973 roku prohodiv pidgotovku razom z amerikanskimi astronavtami v Kosmichnomu centri im Lindona Dzhonsona Z grudnya 1974 r do chervnya 1975 r prohodiv pidgotovku yak komandir 4 go ekipazha kosmichnogo korablya Soyuz 19 razom iz Borisom Andryeyevim Z veresnya 1975 r do 20 veresnya 1977 r prohodiv pidgotovku yak komandir pershoyi ekspediciyi vidviduvannya DOR Salyut 6 razom iz U hodi pidgotovki vidpracovuvav diyi u vidkritomu kosmosi U veresni ekipazh bulo pereformovano U zhovtni grudni 1977 roku prohodiv pidgotovku do polotu za tiyeyu zh programoyu razom z Olegom Makarovim Pershij polit Z 10 po 16 sichnya 1978 r v roli komandira 1 yi ekspediciyi vidvidin na orbitalnij stanciyi Salyut 6 razom z Olegom Makarovim Startuvav na Soyuz 27 posadka na Soyuz 26 Pozivnij Pamir 1 Trivalist polotu sklala 5 dib 22 godini 58 hvilin 58 sekund Z 20 listopada 1978 r 18 travnya 1979 r prohodiv pidgotovku v roli komandira 2 go dublyuyuchogo radyansko ugorskogo ekipazha ekspediciyi vidvidin DOR Salyut 6 razom iz Ugorshina Polit bulo vidkladeno cherez avariyu koriguyuchoyi galmivnoyi ruhovoyi ustanovki na kosmichnomu korabli Soyuz 33 cherez sho z 3 veresnya 1979 do 12 travnya 1980 r prohodiv pidgotovku v rezhimi pidtrimki trenovanosti Pid chas startu transportnogo korablya Soyuz 36 26 travnya 1980 roku buv dublerom komandira korablya Z 1 zhovtnya 1980 r do 6 bereznya 1981 r gotuvavsya yak komandir osnovnogo radyansko mongolskogo ekipazha vidvidin DOR Salyut 6 razom iz Zhugderdemidijnom Gurragcheyu Mongoliya Drugij polit Polit zdijsneno z 22 po 30 bereznya 1981 r v roli komandira radyansko mongolskogo ekipazha na kosmichnomu korabli Soyuz 39 za programoyu 10 yi ekspediciyi vidvidin na orbitalnu stanciyu Salyut 6 razom iz Zhugderdemidijnom Gurragcheyu Mongoliya Pozivnij Pamir 1 Trivalist polotu 7 dib 20 godin 42 hvilini 58 sekund Z 1 chervnya 1981 r do sichnya 1982 r prohodiv pidgotovku yak komandir rezervnogo ekipazha za programoyu 1 yi osnovnoyi ekspediciyi na OS Salyut 7 razom z Oleksandrom Aleksandrovim 10 sichnya 1982 r zaminiv vidstoronenogo cherez hvorobu Yuriya Malisheva i prodovzhiv pidgotovku yak komandir osnovnogo ekipazha za radyansko francuzkoyu programoyu razom z Oleksandrom Ivanchenkovim i Zhan Lu Kretyenom Tretij polit Polit zdijsniv z 24 chervnya do 2 lipnya 1982 r yak komandir ekipazha kosmichnogo korablya Soyuz T 6 za radyansko francuzkoyu programoyu ekspediciyi vidvidin na orbitalnu stanciyu Salyut 7 razom z O Ivanchenkovim i Zh L Kretyenom Trivalist polotu stanovila 7 dib 21 godinu 50 hvilin 52 sekundi Z kvitnya do zhovtnya 1983 r gotuvavsya yak komandir 3 go rezervnogo ekipazha za programoyu 3 yi osnovnoyi ekspediciyi na orbitalnu stanciyu Salyut 7 razom iz Musoyu Manarovim Z 26 grudnya 1983 r do 4 lipnya 1984 r prohodiv pidgotovku yak komandir osnovnogo ekipazha za programoyu ekspediciyi vidvidin orbitalnoyi stanciyi Salyut 7 razom zi Svitlanoyu Savickoyu ta Igorem Volkom Chetvertij polit Z 17 do 29 lipnya 1984 r yak komandir ekipazha KK Soyuz T 12 za programoyu ekspediciyi vidvidin na orbitalnu stanciyu Salyut 7 razom zi Svitlanoyu Savickoyu ta Igorem Volkom Pozivnij Pamir 1 Pid chas polotu vikonav odin vihid u vidkritij kosmos 25 lipnya 1984 trivalistyu 3 godini 34 hvilini Trivalist polotu 11 dib 19 godin 14 hvilin 36 sekund Z 18 bereznya do 22 travnya 1985 roku prohodiv pidgotovku yak komandir osnovnogo ekipazha za programoyu poryatunku DOR Salyut 7 ta pershogo etapu 4 yi osnovnoyi ekspediciyi razom iz Viktorom Savinih P yatij polit Z 6 chervnya do 26 veresnya 1985 roku yak komandir ekipazha kosmichnogo korablya Soyuz T 13 za programoyu poryatunku orbitalnoyi stanciyi Salyut 7 razom iz Viktorom Savinih Upershe vikonano stikuvannya z nekerovanoyu nepracezdatnoyu stanciyeyu Ekipazh vidnoviv pracezdatnist stanciyi Zdijsniv posadku razom iz Georgiyem Grechkom Viktor Savinih prodovzhiv robotu na stanciyi Pozivnij Pamir 1 Pid chas polotu vikonav odin vihid u vidkritij kosmos 02 08 1985 trivalistyu 5 godin 00 hvilin Trivalist polotu 112 dib 3 00 12 hvilin 06 sekund Vidrahovanij iz zagonu kosmonavtiv 24 lipnya 1986 u zv yazku z priznachennyam zastupnikom nachalnika 1 go upravlinnya CPK NagorodiGeroj Radyanskogo Soyuzu Lotchik kosmonavt SRSR 1978 Geroj MNR 1981 Zolota Zirka medal Orden Lenina 5 raziv 1978 1981 1982 1984 1985 Orden Chervonoyi Zirki 1976 Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III stupenya Orden Druzhbi 1996 Nagorodi inshih krayin Komandor ordena Pochesnogo legionu Franciya 1982 nagorodzhenij medallyu Zolota Zirka Geroya MNR ta ordenom Suhe Batora MNR 1981 ordenom Derzhavnogo Prapora Ugorskoyi Narodnoyi Respubliki 1980 ta dvoma medalyami MNR Inshe Na chest kosmonavta nazvano asteroyid 3170 Dzhanibekov Dzherelahttp www astronaut ru as rusia vvs text jahnibekov htm reload coolmenus 15 lipnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiLutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3