Інтерко́смос-1 — перший штучний супутник землі виготовлений в рамках міжнародної програми з дослідження космічного простору Інтеркосмос.
Інтеркосмос-1 | |
---|---|
Основні параметри | |
Повна назва | Інтеркосмос-1 |
COSPAR ID | 1970-01-02 |
NORAD ID | 4128 |
Виготівник | (СРСР,Чехословаччина, НДР) |
Оператор | СРСР |
Тип апарата | Супутник землі, сонячна обсерваторія |
Штучний супутник | Землі |
Дата запуску | 14 жовтня 1969 09:40:00 UTC |
Ракета-носій | |
Космодром | Капустін Яр |
Схід з орбіти | 2 січня 1970 |
Технічні параметри | |
Маса | 390 кг |
Джерела живлення | сонячні батареї |
Орбітальні дані | |
Ексцентриситет | 0.027261000126600266 |
Нахил орбіти | 48.400001525878906° |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | [1] |
Історія проекту
Співпраця соціалістичних країн у вивченні космосу почалося ще в жовтні 1957 року, коли велися спостереження за польотом першого у світі радянського штучного супутника Землі. Дослідження за допомогою ракет і космічних апаратів були доступні не всім країнам через їх складність та вартість. Але освоєння космосу, можливість безпосереднього вивчення міжпланетного простору мають бути надбанням усіх народів. В рамках пропаганди й велася робота спільних досліджень з країнами соціалістичного табору, та й країнами, які в нього не входили.
У квітні 1967 року спеціалістами соціалістичних країн була прийнята Програма спільних робіт в галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях. Ця дата вважається початком практичної реалізації програми «Інтеркосмос», що отримала свою офіційну назву в 1970 році. У кожній з дев'яти країн — учасниць програми — НРБ, УНР, НДР, Кубі, МНР, ПНР, ЧССР, СРР, СРСР — був створений координаційний орган, відповідальний за виконання програми співробітництва в цілому.
Протягом 1968 — 1969 рр.. проходила підготовка до запуску супутника «Інтеркосмос-1». Чехословаччина взялася за створення рентгенівського фотометра для вимірювання м'якого випромінювання та оптичного фотометра, а потім брала активну участь в обробці та аналізі наукової інформації. На всіх супутниках «Інтеркосмос» встановлювалися виготовлені в Чехословаччині наукові прилади та апаратура для запису й передачі наукової інформації.
Відповідно до програми Радянський Союз безоплатно надав для космічних досліджень свою техніку — ракети і супутники, на які встановлювалася наукова апаратура, створена вченими і фахівцями держав-учасників. Штучні супутники Землі, створені для спільних досліджень, так само як і програма, отримали назву «Інтеркосмос». для виведення супутників цієї серії була створена в КБ, яким керував академік М. К. Янгель.
14 жовтня 1969 був запущений «Інтеркосмос-1». Супутники цієї серії відрізняються один від одного і зовнішнім виглядом, і складом наукової апаратури, хоча в їх основу було покладено уніфікована конструкція.
Конструкція
Конструктивно всі супутники серії «Інтеркосмос» (виключаючи останні) виконані з трьох основних частин — циліндра і двох півсфер, у кожній з яких монтується певна апаратура; в центральній циліндричної частини супутника встановлені службові системи, що забезпечують його нормальну роботу на орбіті і роботу наукової апаратури. У задній півсфері розташовані буферні акумулятори, оскільки основними джерелами електроенергії всіх супутників (крім та ) служать сонячні батареї, які кріпляться до зовнішньої частини корпуса. Зовні передньої півсфери знаходиться спеціальна платформа, на якій встановлені датчики наукової апаратури, усередині півсфери розміщені електронні блоки наукових приладів.
Наукова апаратура
По комплексу наукових завдань супутники можна розбити на три основні групи:
- для вивчення Сонця;
- для іоносферних досліджень;
- для вивчення магнітосфери Землі.
Саме розбіжність у досліджуваних питаннях і зробило супутники такими несхожими зовні — за компоновкою наукової апаратури, за наявністю або відсутністю сонячних батарей і їх конфігурацією.
Наукова апаратура для супутника «Інтеркосмос-1» створювалася в лабораторіях і цехах Німецької Демократичної Республіки, Радянського Союзу і Чехословаччини. Результати досліджень, отримані супутниками «сонячної» серії програми «Інтеркосмос», були настільки цікаві й значні, що Академія наук Швеції висловила бажання провести з цієї тематики спільний експеримент.
Призначення
Супутники «Інтеркосмос-1, , , , були спеціальними космічними обсерваторіями для вивчення короткохвильового випромінювання Сонця. Виконання цієї програми, природно, вимагало направити датчики наукової апаратури на Сонце, тому на ШСЗ встановлена система орієнтації та стабілізації, що забезпечує сонячну орієнтацію на освітленій частині орбіти з точністю 1-2°. Крім того, за допомогою програмного пристрою тричі на кожному витку проводилося сканування апаратурою по всьому сонячному диску.
Джерела
- http://www.technicamolodezhi.ru/rubriki_tm/233/1580[недоступне посилання]
- http://www.sovkos.ru/cosmicheskie-apparaty/sputnik-interkosmos.html [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Interko smos 1 pershij shtuchnij suputnik zemli vigotovlenij v ramkah mizhnarodnoyi programi z doslidzhennya kosmichnogo prostoru Interkosmos Interkosmos 1Osnovni parametriPovna nazvaInterkosmos 1COSPAR ID1970 01 02NORAD ID4128VigotivnikOKB 586 SRSR Chehoslovachchina NDR OperatorSRSRTip aparataSuputnik zemli sonyachna observatoriyaShtuchnij suputnikZemliData zapusku14 zhovtnya 1969 09 40 00 UTCRaketa nosijKosmodromKapustin YarShid z orbiti2 sichnya 1970Tehnichni parametriMasa390 kgDzherela zhivlennyasonyachni batareyiOrbitalni daniEkscentrisitet0 027261000126600266Nahil orbiti48 400001525878906 VebstorinkaVebstorinka 1 Istoriya proektuSpivpracya socialistichnih krayin u vivchenni kosmosu pochalosya she v zhovtni 1957 roku koli velisya sposterezhennya za polotom pershogo u sviti radyanskogo shtuchnogo suputnika Zemli Doslidzhennya za dopomogoyu raket i kosmichnih aparativ buli dostupni ne vsim krayinam cherez yih skladnist ta vartist Ale osvoyennya kosmosu mozhlivist bezposerednogo vivchennya mizhplanetnogo prostoru mayut buti nadbannyam usih narodiv V ramkah propagandi j velasya robota spilnih doslidzhen z krayinami socialistichnogo taboru ta j krayinami yaki v nogo ne vhodili U kvitni 1967 roku specialistami socialistichnih krayin bula prijnyata Programa spilnih robit v galuzi doslidzhennya i vikoristannya kosmichnogo prostoru v mirnih cilyah Cya data vvazhayetsya pochatkom praktichnoyi realizaciyi programi Interkosmos sho otrimala svoyu oficijnu nazvu v 1970 roci U kozhnij z dev yati krayin uchasnic programi NRB UNR NDR Kubi MNR PNR ChSSR SRR SRSR buv stvorenij koordinacijnij organ vidpovidalnij za vikonannya programi spivrobitnictva v cilomu Protyagom 1968 1969 rr prohodila pidgotovka do zapusku suputnika Interkosmos 1 Chehoslovachchina vzyalasya za stvorennya rentgenivskogo fotometra dlya vimiryuvannya m yakogo viprominyuvannya ta optichnogo fotometra a potim brala aktivnu uchast v obrobci ta analizi naukovoyi informaciyi Na vsih suputnikah Interkosmos vstanovlyuvalisya vigotovleni v Chehoslovachchini naukovi priladi ta aparatura dlya zapisu j peredachi naukovoyi informaciyi Vidpovidno do programi Radyanskij Soyuz bezoplatno nadav dlya kosmichnih doslidzhen svoyu tehniku raketi i suputniki na yaki vstanovlyuvalasya naukova aparatura stvorena vchenimi i fahivcyami derzhav uchasnikiv Shtuchni suputniki Zemli stvoreni dlya spilnih doslidzhen tak samo yak i programa otrimali nazvu Interkosmos dlya vivedennya suputnikiv ciyeyi seriyi bula stvorena v KB yakim keruvav akademik M K Yangel 14 zhovtnya 1969 buv zapushenij Interkosmos 1 Suputniki ciyeyi seriyi vidriznyayutsya odin vid odnogo i zovnishnim viglyadom i skladom naukovoyi aparaturi hocha v yih osnovu bulo pokladeno unifikovana konstrukciya KonstrukciyaKonstruktivno vsi suputniki seriyi Interkosmos viklyuchayuchi ostanni vikonani z troh osnovnih chastin cilindra i dvoh pivsfer u kozhnij z yakih montuyetsya pevna aparatura v centralnij cilindrichnoyi chastini suputnika vstanovleni sluzhbovi sistemi sho zabezpechuyut jogo normalnu robotu na orbiti i robotu naukovoyi aparaturi U zadnij pivsferi roztashovani buferni akumulyatori oskilki osnovnimi dzherelami elektroenergiyi vsih suputnikiv krim ta sluzhat sonyachni batareyi yaki kriplyatsya do zovnishnoyi chastini korpusa Zovni perednoyi pivsferi znahoditsya specialna platforma na yakij vstanovleni datchiki naukovoyi aparaturi useredini pivsferi rozmisheni elektronni bloki naukovih priladiv Naukova aparatura Po kompleksu naukovih zavdan suputniki mozhna rozbiti na tri osnovni grupi dlya vivchennya Soncya dlya ionosfernih doslidzhen dlya vivchennya magnitosferi Zemli Same rozbizhnist u doslidzhuvanih pitannyah i zrobilo suputniki takimi neshozhimi zovni za komponovkoyu naukovoyi aparaturi za nayavnistyu abo vidsutnistyu sonyachnih batarej i yih konfiguraciyeyu Naukova aparatura dlya suputnika Interkosmos 1 stvoryuvalasya v laboratoriyah i cehah Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Radyanskogo Soyuzu i Chehoslovachchini Rezultati doslidzhen otrimani suputnikami sonyachnoyi seriyi programi Interkosmos buli nastilki cikavi j znachni sho Akademiya nauk Shveciyi vislovila bazhannya provesti z ciyeyi tematiki spilnij eksperiment PriznachennyaSuputniki Interkosmos 1 buli specialnimi kosmichnimi observatoriyami dlya vivchennya korotkohvilovogo viprominyuvannya Soncya Vikonannya ciyeyi programi prirodno vimagalo napraviti datchiki naukovoyi aparaturi na Sonce tomu na ShSZ vstanovlena sistema oriyentaciyi ta stabilizaciyi sho zabezpechuye sonyachnu oriyentaciyu na osvitlenij chastini orbiti z tochnistyu 1 2 Krim togo za dopomogoyu programnogo pristroyu trichi na kozhnomu vitku provodilosya skanuvannya aparaturoyu po vsomu sonyachnomu disku Dzherelahttp www technicamolodezhi ru rubriki tm 233 1580 nedostupne posilannya http www sovkos ru cosmicheskie apparaty sputnik interkosmos html 4 bereznya 2016 u Wayback Machine