Оптичний телескоп телескоп який збирає і фокусує електромагнітне випромінювання оптичного діапазону Його основні завданн

Оптичний телескоп — телескоп, який збирає і фокусує електромагнітне випромінювання оптичного діапазону. Його основні завдання збільшити блиск і видимий кутовий розмір об'єкта, тобто збільшити кількість світла, що приходить від небесного тіла (оптичне проникнення) і дати можливість дослідити дрібні деталі спостережуваного об'єкта (роздільна здатність). Збільшене зображення досліджуваного об'єкта спостерігається оком або фотографується. Основні параметри, які визначають характеристики телескопа (оптична роздільна здатність і оптичне проникнення) — діаметр (апертура) і фокусна відстань об'єктива, а також фокусна відстань і поле зору окуляра.

Північний оптичний телескоп на Ла Пальмі.

Історія

Телескоп — це скоріше відкриття оптичних майстрів, ніж винахід вченого. Лінзи та властивості заломлення і відбиття світла були відомі ще з часів античності, а теорія їхньої роботи була розроблена давньогрецькими філософами, збережена і розширена в середньовічному ісламському світі, і досягла значного розвитку на час винаходу телескопа в ранньомодерній Європі. Але найбільш значним кроком, що призвів до винаходу телескопа, був розвиток виробництва лінз для окулярів, спочатку у Венеції та Флоренції в тринадцятому столітті, а пізніше в центрах виготовлення окулярів у Нідерландах і Німеччині. Саме в Нідерландах у 1608 році з'явилися перші документи з описом заломлюючого оптичного телескопа у вигляді патенту, поданого виробником окулярів Гансом Ліпперсгейєм, за яким через кілька тижнів була заявка Якоба Метіуса і третього невідомого заявника, що також знав про це «мистецтво».

Чутки про винахід швидко поширилися, і Галілео Галілей, почувши про цей пристрій, протягом року виготовив власну вдосконалену конструкцію і першим опублікував астрономічні результати, отримані за допомогою телескопа. Телескоп Галілея використовував опуклу об'єктивну лінзу і ввігнуту окулярну лінзу, конструкцію, яка зараз називається телескопом Галілея. Йоганн Кеплер запропонував удосконалену конструкцію з опуклим окуляром, яку часто називають телескопом Кепплера.

Для телескопів, що відбивають, в яких замість об'єктива використовується сферичне дзеркало, теорія передувала практиці. Теоретичну основу для кривих дзеркал, що поводяться подібно до лінз, ймовірно, заклав Ібн аль-Хайсам, чиї теорії були широко розповсюджені в латинських перекладах його праць. Невдовзі після винайдення заломлюючого телескопа Галілей, Джованні Франческо Сагредо та інші, натхненні знанням того, що криві дзеркала мають подібні до лінз властивості, обговорювали ідею побудови телескопа з використанням дзеркала як об'єктива, що формує зображення. Потенційні переваги використання параболічних дзеркал (насамперед зменшення сферичної аберації з усуненням хроматичної аберації) призвели до того, що було запропоновано кілька проєктів рефлекторних телескопів, найвідоміший з яких був опублікований у 1663 році Джеймсом Грегорі і став називатися телескопом Грегорі, але жодної робочої моделі не було побудовано.

Ісааку Ньютону зазвичай приписують створення першого практичного рефлекторного телескопа, телескопа Ньютона, у 1668 році, хоча через складність конструкції і низьку якість металевих дзеркал, що використовувалися в телескопі, знадобилося понад 100 років, щоб рефлектори стали популярними. Багато з досягнень в області рефлекторних телескопів включали вдосконалення виготовлення параболічних дзеркал у 18 столітті, скляні дзеркала з срібним покриттям у 19 столітті, довговічні алюмінієві покриття в 20 столітті.

Електронна революція початку 21-го століття призвела до розробки в 2010-х роках телескопів, під'єднаних до комп'ютера, які дозволяють непрофесійним спостерігачам неба спостерігати за зорями і супутниками за допомогою відносно недорогого обладнання, використовуючи переваги цифрових астрофотографічних методів, розроблених професійними астрономами протягом попередніх десятиліть. Для проведення астрономічних спостережень з телескопів потрібне електронне з'єднання з комп'ютером (смартфоном, планшетом або ноутбуком). Цифрова технологія дозволяє складати кілька зображень, віднімаючи при цьому шумову складову спостереження, створюючи зображення об'єктів Мессьє і слабких зір до видимої зоряної величини 15 за допомогою обладнання побутового класу.

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерела

The Galileo Project | Science | Telescope. galileo.rice.edu. Процитовано 21 жовтня 2023.
Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 55. ISBN .
Henry C. King (2003). The History of the Telescope. Courier Corporation. с. 25—29. ISBN .
progression is followed through , , through , D. C. Lindberg, Theories of Vision from al-Kindi to Kepler, (Chicago: Univ. of Chicago Pr., 1976), pp. 94–99
galileo.rice.edu The Galileo Project > Science > The Telescope by Al Van Helden
Ilardi, Vincent (2007). Renaissance Vision from Spectacles to Telescopes (англ.). American Philosophical Society. ISBN .
Henry C. King (2003). The History of the Telescope. Courier Corporation. с. 27. ISBN . (spectacles) invention, an important step in the history of the telescope
Albert Van Helden, Sven Dupré, Rob van Gent, The Origins of the Telescope, Amsterdam University Press, 2010, pages 3-4, 15
Albert Van Helden, Sven Dupré, Rob van Gent, The Origins of the Telescope, Amsterdam University Press, 2010, page 183
See his books and
Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 108. ISBN .
Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 109. ISBN .
works by and among others have designs for reflecting telescopes
Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 117. ISBN .
Henry C. King (2003). The History of the Telescope. Courier Corporation. с. 71. ISBN .
A. Rupert Hall (1996). Isaac Newton: Adventurer in Thought. Cambridge University Press. с. 67. ISBN .
Parabolic mirrors were used much earlier, but perfected their construction. See . Astronomy Department, University of Michigan. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 21 жовтня 2023.
Silvering was introduced by in 1857, see madehow.com — Inventor Biographies — Jean-Bernard-Léon Foucault Biography (1819—1868), and the adoption of long lasting aluminized coatings on reflector mirrors in 1932. Bakich sample pages Chapter 2, Page 3 «John Donavan Strong, a young physicist at the California Institute of Technology, was one of the first to coat a mirror with aluminum. He did it by thermal vacuum evaporation. The first mirror he aluminized, in 1932, is the earliest known example of a telescope mirror coated by this technique.»
Les télescopes connectés débarquent. Episode 2/2 : l'eVscope [The connected telescopes land. Episode 2/2: the eVscope]. Ciel & espace (French) . L'Association Française d'Astronomie. November 2018. оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
Billings, Lee (13 вересня 2018). New Telescope 'Gives Back the Sky' to City-Dwellers. Scientific American. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 червня 2019.

[:0-1] The Galileo Project | Science | Telescope. galileo.rice.edu. Процитовано 21 жовтня 2023.

[LZZginzib4C_page_55-2] Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 55. ISBN .

[3] Henry C. King (2003). The History of the Telescope. Courier Corporation. с. 25—29. ISBN .

[4] rogression is followed through , , through , D. C. Lindberg, Theories of Vision from al-Kindi to Kepler, (Chicago: Univ. of Chicago Pr., 1976), pp. 94–99

[5] .rice.edu The Galileo Project > Science > The Telescope by Al Van Helden

[6] Ilardi, Vincent (2007). Renaissance Vision from Spectacles to Telescopes (англ.). American Philosophical Society. ISBN .

[7] Henry C. King (2003). The History of the Telescope. Courier Corporation. с. 27. ISBN . (spectacles) invention, an important step in the history of the telescope

[8] Albert Van Helden, Sven Dupré, Rob van Gent, The Origins of the Telescope, Amsterdam University Press, 2010, pages 3-4, 15

[9] Albert Van Helden, Sven Dupré, Rob van Gent, The Origins of the Telescope, Amsterdam University Press, 2010, page 183

[10] See his books and

[11] Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 108. ISBN .

[12] Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 109. ISBN .

[13] works by and among others have designs for reflecting telescopes

[14] Fred Watson (2007). Ian Stargazer: The Life and Times of the Telescope. Allen & Unwin. с. 117. ISBN .

[15] Henry C. King (2003). The History of the Telescope. Courier Corporation. с. 71. ISBN .

[books.google.com-16] A. Rupert Hall (1996). Isaac Newton: Adventurer in Thought. Cambridge University Press. с. 67. ISBN .

[17] Parabolic mirrors were used much earlier, but perfected their construction. See . Astronomy Department, University of Michigan. Архів оригіналу за 31 січня 2009. Процитовано 21 жовтня 2023.

[18] Silvering was introduced by in 1857, see madehow.com — Inventor Biographies — Jean-Bernard-Léon Foucault Biography (1819—1868), and the adoption of long lasting aluminized coatings on reflector mirrors in 1932. Bakich sample pages Chapter 2, Page 3 «John Donavan Strong, a young physicist at the California Institute of Technology, was one of the first to coat a mirror with aluminum. He did it by thermal vacuum evaporation. The first mirror he aluminized, in 1932, is the earliest known example of a telescope mirror coated by this technique.»

[ciel201811-19] Les télescopes connectés débarquent. Episode 2/2 : l'eVscope [The connected telescopes land. Episode 2/2: the eVscope]. Ciel & espace (French) . L'Association Française d'Astronomie. November 2018. оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.

[sa20171010-20] Billings, Lee (13 вересня 2018). New Telescope 'Gives Back the Sky' to City-Dwellers. Scientific American. оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 червня 2019.