Піра́тство — явище морського розбою, широко відоме ще з стародавніх часів. В минулому його роль була досить вагомою, у сучасності піратство вже не грає колишньої ролі, однак досі збереглося в деяких регіонах.
Згідно зі статтею 101 Конвенції ООН з морського права від 10 грудня 1982 (ратифіковано Україною 3 червня 1999),
піратство — це будь-який неправомірний акт насилля, затримання або будь-який грабіж, що здійснюється з приватною метою екіпажем або пасажирами будь-якого приватного судна проти будь-якого судна, особи або майна на борту судна. |
Піратством також вважається добровільна участь у використанні судна, якщо було відомо про те, що судно є піратським. До піратства також належить підбурювання або свідоме сприяння таким злочинним діям.
Походження назви
За поширеною етимологією слово «пірат» (лат. pirata) є запозиченням з грец. πειρατής, від грец. πειράω («випробувати»).
Історія
Античність
Найперші задокументовані випадки піратства — це подвиги народів моря, які загрожували кораблям, що плавали в водах Егейського та Середземного морів у XIV столітті до нашої ери. У античні часи фінікійці, іллірійці та тирренці були відомі як пірати. У докласичну епоху стародавні греки потурали піратству як життєздатній професії; очевидно, це було широко поширене і «вважалося цілком почесним способом заробітку на життя». У багатьох текстах, у тому числі в «Іліаді» та «Одіссеї» Гомера, згадується його цілком нормальна поява, а викрадення жінок і дітей для продажу в рабство було поширеним явищем. Але в часи Класичної Греції піратство вважалося «ганьбою» для професії
Відродження піратства у Західному Середземномор'ї
На початку середніх віків у Середземному морі панував візантійський флот, і активність піратів була невисокою. Але з початком арабських загарбань Візантія змушена була зосередитися на протистоянні із силами новоутвореного халіфату.
В середині VIII сторіччя в Іспанії утворюється самостійна мусульманська держава — Кордовський емірат (аль-Андалус). І саме під його егідою у Західному Середземномор'ї відроджується піратство.
До 825 року андалуські пірати захопили усі зручні гавані на Корсиці.
У 825 році втікачі з Іспанії спочатку оволоділи єгипетською Александрією, а коли їх звідти вибили війська халіфа, вирушили до візантійського Крита. Майже не зустрівши опору, вони захопили острів і перетворили його на базу піратських рейдів в Егейському морі.
У 827 році за допомогою андалуських піратів Аглабіди починають захоплення Сицилії.
У 838 і 842 роках пірати здійснили напади на Марсель, в 841 — за закликом беневентського князя Радельхіза зруйнували Капую, в 846 — розграбували Рим.
У 869 піратські ватаги заволоділи Мальтою, в 876 спустошили Тоскану, Лацій і Кампанію, в 881 заснували біля гирла Гарільяно фортецю, з якої здійснювали регулярні наскоки на сусідні італійські землі.
У 888 році андалуські пірати захопили шматок узбережжя Прованса із фортецею Фраксінет, перетворивши її на справжнє кубло грабіжників і работоргівців.
Норманське піратство
Майже одночасно, з кінця VIII сторіччя, справжній сплеск переживає піратство на Півночі Європи. Розбій перетворився на постійний промисел численних ватаг із Скандинавії, що в джерелах отримали назву норманнів або ж вікінгів. Їхніми жертвами, втім, були не стільки кораблі, скільки прибережні села, міста і монастирі.
Першим нападом скандинавських піратів на британські острови вважають пограбування Ліндісфарна у 793 році. Надалі ці напади стали регулярними.
З 799 року норманни грабували землі фрізів і саксів. Карл Великий був змушений створити для захисту від піратів прибережну охорону. Але вона допомагала мало.
З розпадом імперії Карла Великого пірати знахабніли. Тепер вони навіть не поверталися взимку додому, як раніше, а зимували у пограбованих землях, щоб відновити грабунок вже ранньою весною. Географія нападів розширюється. У 844 році жертвами піратів стали Астурія і Португалія. В 859 році ватажок вікінгів Бйорн Залізнобокий досяг Гібралтару і розграбував середземноморське узбережжя Марокко. Потім настала черга Балеарських островів, Провансу і Тоскани. У 862 році Бйорн повернувся до Британії, розоривши на зворотному шляху Валенсію.
На півночі Європи вікінги досягли узбережжя Білого моря, на сході вони спустилися Волгою через Каспій до берегів Персії.
У 886 році вікінги взяли в облогу Париж, але французький король Карл ІІ Лисий зумів від них відкупитися.
Віталійці і лікеделери
Наприкінці XIV сторіччя, під час війни між Данією і Мекленбургом за контроль над Швецією, мекленбурзькі герцоги, а також міста Росток і Вісмар, оголосили, що їхні гавані відкриті для будь-кого, хто «на свій страх і ризик наважиться завдавати шкоди Данському королівству». Того ж року в Балтійському морі з'явилося безліч піратів. Здебільшого ними командували мекленбурзькі дворяни, серед яких виділялися і . Оскільки в данців практично не було флоту, пірати фактично контролювали води Балтійського моря і майже безперешкодно постачали провіант до взятого в облогу данцями Стокгольма. Саме тому розбійники називали себе «віталійськими братами» (від Vitalie — провіант). Проте діяльність «братів» не обмежувалася допомогою нужденним. У 1393 вони розграбували Берген, в 1394 — Мальме і захопили Готланд.
Незабаром брати почали нападати на будь які судна, тому ганзейзькі міста були змушені втрутитися, щоб примусити сторони до укладення миру. У 1395 в був укладений договір, за яким Альбрехт Мекленбурзький отримував свободу, а Стокгольм як застава за обумовлену суму викупу передавався на три роки ганзеатам. Однак, незважаючи на угоду, віталійські брати продовжили піратствувати на Балтиці. Їх бойовим кличем стало «друзі Господа і вороги всіх». Головним притулком для себе вони облаштували фінське узбережжя, де їм допомагав син Кнут Буссон, а також Готланд, де ними командували герцог Ерік Мекленбурзький, а після його смерті — Свен Стуре. На час їм вдалося навіть захопити Або, Виборг, а також ряд фортець на фінському березі. У 1398 Готланд підкорили тевтонці, тим самим підірвавши вплив братів на Балтиці. В цьому ж році Свен Стуре, Аренд Штюк і Кнут Буссон були змушені підкоритися королеві Маргариті.
Пірати змушені були перенести свою діяльність з Балтики до Північного моря, чому значною мірою сприяли чвари у Фрисландії. Самих розбійників тепер іменували — тобто «рівнодільними», вочевидь натякаючи на спосіб розподілу здобичі між піратами. Серед ватажків лікеделерів особливо уславився Клаус Штьортебекер, чиї пригоди послужили сюжетом для народних пісень, а в більш пізні часи і для романтичних віршів. У 1401 гамбуржці здобули біля Гельголанда перемогу над Штьортебекером. Він був узятий в полон і страчений. Втім, це принесло заспокоєння лише на короткий час.
Під час війни між Еріком Померанським і графами Гольштинськими (з 1416 р.) пірати повернулися до Балтійського моря. Ще пізніше, під час перебування Еріка на Готланді (1438—1449), вони навіть відновили контроль над островом. Але протрималися там недовго.
Доба великих географічних відкриттів
Особливого розмаху піратство сягнуло у ранній новий період, під час Доби великих географічних відкриттів, коли загострилося суперництво між європейськими державами. Тордесільяський договір проголосив поділ світу між володарями Іспанії та Португалії. Проте французький король Франциск I його визнавати відмовився. Більше того — надавав охочим особливі документи з «дозволом» грабувати кораблі держав, що вели з Францією війну. Таких «піратів на королівській службі» називали каперами. Жан Флері, один із французьких каперів захопив навіть корабель із «золотом Монтесуми», здобиччю, що її Ернан Кортес відправив самому імператору Карлу V. Коли той обурився, Франциск I відповів, що «не бачив заповіту прабатька Адама, який би заповів Новий Світ лише королям Іспанії і Португалії, а мене позбавив своєї частки спадку». Португальці спробували затримати французькі кораблі в Індійському океані, але капери напали на Лісабон і змусили відшкодувати усі збитки.
Після захоплення іспанцями Мексики та Перу Карл V заборонив закордонним купцям відвідувати Новий Світ, американські товари дозволяли купивати лише в іспанській Севільї, сплативши мито до імператорської скарбниці. Іноземці, щоправда, цю заборону постійно порушували, хоч якими суворими покараннями погрожували контрабандистам. А напади піратів, більшість із яких були французами, перетворилися на справжню епідемію. Розбійники не лише захоплювали кораблі з американським сріблом, а й атакували прибережні міста — навіть такі великі, як Картахена або Гавана. Щоб захиститися від піратських наскоків, навколо поселень почали будувати міцні мури. А іспанські кораблі з вантажами з Нового Світу імператор наказав збирати у великі флотилії, які згодом стали називати «Срібним флотом» або «Флотом скарбів».
З укладання Като-Камбрезького мирного договору в 1559 році французький уряд, принаймні офіційно, припинив підтримку піратів. Але вже в 1566 році спалахнуло повстання проти влади Габсбургів в Нідерландах. Рушійною силою повстання був простолюд. Голландські та зеландські рибалки і моряки вже невдовзі почали створювати загони піратів, або ж морських гьозів, які грабували й топили іспанські кораблі біля європейських берегів.
Майже одночасно сусіди голландців — англійці — намагалися налагодити з Новим Світом власну торгівлю. Іспанці вважали таку торгівлю контрабандою, тому почали полювати на англійські кораблі. Ті відповіли нападами на іспанські транспорти. Королева Єлизавета I таємно підтримувала піратів, яких називала своїми «морськими псами», і давала їм гроші на будівництво суден.
Найвідомішим із «морських псів» був Френсіс Дрейк. Він нападав не лише на кораблі іспанців, але й на їхні міста. А в 1577 році обійшов Америку з півдня і несподівано атакував порти на тихоокеанському узбережжі. Здобич Дрейка була величезною — вантаж одного лише срібла важив 26 тонн. Розуміючи, що іспанці можуть чекати його на зворотному шляху, «морський пес» вирішив повертатися додому через Тихий та Індійський океани, і здійснив таким чином другу в історії навколосвітню подорож. Скарби, привезені піратом-дослідником, удвічі перевищували всі доходи англійської державної скарбниці за рік. Іспанський король Філіп II вимагав покарати зухвальця і повернути награбоване, проте Єлизавета I особисто відвідала корабель Дрейка і надала йому лицарський титул.
Силами піратів — англійських і голландських — була розгромлена «Велика Армада», зібрана Філіппом II у 1588 році.
XVII сторіччя
Справжній розквіт піратства припав на XVII сторіччя. У віддалених морях уряди європейських держав не мали великих флотилій, тому наймали морських розбійників або ж просто надавали їм каперські свідоцтва. Головним осередком піратів стало Карибське море. Тут було чимало пустельних островів, на яких, попри заборони іспанської влади, облаштувалося чимало вільних переселенців із Європи. Переселенці полювали на дичину або випасали худобу, тому їх називали буканьєрами (тобто «мангальниками» — «буканом» індіанці іменували решітку, на якій смажили м'ясо). Згодом буканьєри і звичайні шукачі пригод зі Старого Світу почали гуртуватися у ватаги, які грабували торговельні кораблі — переважно іспанські. За кілька десятиліть піратські загони набули такої сили, що допомогли англійцям захопити острови Ямайка (1655) і Тортуга.
Губернатори Ямайки охоче надавали піратам права каперів, навіть не запитуючи згоди уряду. Коли Карл II замирився з Іспанією і оголосив про скасування раніше наданих каперських «дозволів», військова рада острова вирішила, що на Карибське море королівське рішення «не поширюється». Тортугу невдовзі захопили французи, але й французькі намісники так само охоче підтримували корсарів.
Найвідомішим із французьких піратів був Франсуа л'Олоне. Його жорстокість не мала меж, він убивав навіть полонених. Разом зі спільниками л'Олоне захопив і розграбував Маракайбо у Південній Америці. Але під час одного з нападів він був убитий індіанцями. З англійців найбільшої слави зажив Генрі Морган. Він також відзначився в Маракайбо, не раз грабував узбережжя Куби і Мексики, захопив Портобелло, а найгучнішим його здобутком стало захоплення і пограбування Панами. Це заможне місто було розташоване на березі Тихого океану, тому піратам довелося діставатися до нього суходолом. Мешканці Ямайки зустріли Моргана як героя. Однак з'ясувалося, що Карл II напередодні вчергове уклав мир із Іспанією. Піратського ватажка заарештували і відправили до Англії судити. Втім королівський суд «не знайшов доказів його вини», тому Морган повернувся до Ямайки військовим командувачем, а згодом навіть став губернатором острова.
Щоправда, наприкінці XVII сторіччя грабунок іспанських володінь у Новому Світі вже не приносив корсарам колишніх прибутків. Головний прихисток карибських розбійників — місто Порт-Рояль на Ямайці — був у 1692 році зруйнований землетрусом. Та й каперські свідоцтва отримати ставало дедалі важче. Тому пірати рушили на Схід.
Уже за рік після руйнування Порт-Роялю Томас Тью захопив перший індійський корабель у Червоному морі. Здобич була справді казковою — тисяча фунтів одного лише золота і срібла, безліч коштовного каміння, шовку та слонової кістки. Відтак мандрівки до Індійського океану стали постійними. Зазвичай пірати відпливали з портів на узбережжі Північної Америки, оминали мис Доброї Надії і зупинялися на Мадагаскарі чи сусідніх островах, а вже звідти здійснювали вилазки до берегів Індії й Аравії. Нападали переважно на кораблі Великих Моголів або європейських Ост-Індських компаній, і з награбованим добром поверталися до Америки. Цей шлях дістав згодом назву «Піратський раунд».
Пірат Генрі Еврі зумів захопити навіть особистий корабель індійського падишаха Великих моголів Аурангзеба. Обурений падишах позбавив англійську Ост-індійську компанію доступу до портів чотирьох факторій. Купці поскаржилися до англійського парламенту, і депутати відправили полювати за розбійниками капітана Вільяма Кідда. Але той і сам вирішив стати піратом. Ось лише не зміг захопити жодного корабля, повернувся на батьківщину ні з чим і був страчений.
Розгром піратів
З часом чимало піратів змінило професію. Багато хто з розбійників стали, скажімо, плантаторами на Антильських островах. Колишній французький корсар був навіть призначений губернатором Гаїті і швидко перетворився на одного з найбільших землевласників острову. Проте, якщо в часи боротьби з Іспанською імперією володарі Франції та Англії ставилися до піратства поблажливо й охоче роздавали каперські свідоцтва, то в XVIII сторіччі напади розбійників почали заважати розвитку їхніх власних колоній. Прихисток пірати знайшли на спустошених під час Війни за іспанську спадщину Багамських островах. У столиці островів — містечку Нассау — облаштувалися одразу кілька тисяч корсарів.
Боротися з ними британський уряд доручив новому багамському губернаторові Вудсу Роджерсу — людині завзятій, сміливій і досвідченій (він сам колись був капером). Тих розбійників, які погодяться скласти зброю, Роджерс пообіцяв не карати. Пірати зібралися в Нассау на нараду. Найзавзятіші пропонували створити на островах незалежну республіку, але вони опинилися в меншості. Рішення, зрештою, так і не ухвалили, і Роджерс здобув Нассау штурмом.
За корсарами, які втекли, почалося справжнє полювання. Одним із найвідоміших розбійників був Едвард Тіч, якого називали також Чорною Бородою. Вид у нього був і справді моторошний. Щоб залякати ворога, перед боєм Тіч уплітав до своєї кудлатої бороди ще й запалені ґноти. До соратників піратський ватажок, однак, ставився зі зневагою, команди його кораблів були постійно п'яними. Але Чорна Борода змовився з губернатором англійської Північної Кароліни, який вчасно попереджував його про наближення небезпеки. У відчаї місцеві плантатори звернулися по допомогу до губернатора сусідньої Вірджинії, який вислав проти Тіча військову ескадру. Пірата застрелили під час бою, а його відрубану голову повісили на щоглі.
Корсарів, яких захоплювали в полон, зазвичай чекала шибениця. Дехто з розбійників залишив небезпечні американські води і вирушив до берегів Африки, однак їх наздоганяли і там. А чимало піратських ватажків завершили своє життя на островах посеред океану, покарані за сваволю і жорстокість власними командами.
Інші назви піратів
Буканьєри
Буканьєри — мисливці, які готували м'ясо вбитих ними тварин. Його солили, потім підсушували і коптили на густому димі. Приготоване таким способом м'ясо було легко зберігати в умовах тропіків і воно користувалось великим попитом на Антильських островах. Буканьєри з'явились в Карибському морі в 30-х роках XVII століття, в той час, коли іспанці, захопивши золото ацтеків, мая та інків, незабаром після відкриття Нового Світу покинули свої колонії на Антильських островах, вирушивши на Американський материк. На островах вони залишили привезені ними з Європи домашніх тварин, корів, кіз, овець і свиней, які з покинутих дворів пішли в лісові хащі, поклавши там початок особливому різновиду здичавілих домашніх тварин. Саме на цих звірів полювали буканьєри — вихідці із середовища французьких моряків або корсари і пірати із загиблих кораблів, які оселились на Іспаньйолі (стара назва острова Гаїті). Займались землеробством, скотарством, вичинкою і торгівлею шкірою.
Флібустьєри
Флібустьєри (фр. flibustier, нід. vrijbuiter — «той, який вільно грабує») — французька назва «буканьєрів». Займались виготовленням і торгівлею шкіри. Інколи займались пограбуванням рибалок в морі. Таким чином буканьєри й флібустьєри вели більш-менш мирний та осілий спосіб життя.
Інші
- Тевкри — пірати Близького Сходу в XV—XI століттях до н. е., один із народів моря.
- Долопійці — давньогрецькі пірати, відомі також як сирійці, в 2 половині VI ст. до н. е. селились на острові Скірос. Основний район дій — Егейське море.
- Ушкуйники — новгородські річкові пірати, які займались піратством по всій Волзі приблизно у 14 ст. н. е.
- Берберські пірати — пірати Північної Африки, які курсували на швидкісних суднах в Середземному морі. Крім нападів на торгові судна, здійснювали також рейди на прибережні землі з метою захоплення рабів. Базувались в портах Алжиру і Марокко, часто були їх реальними правителями. Довгий час з ними боровся Мальтійський орден.
- Приватир (англ. privateer) — англійська назва капера чи корсара.
- Печелінг чи флекселінг — так в Європі і в Новому Світі називали голландських каперів.
- Клефти чи морські гайдуки — грецькі пірати епохи Османської імперії, які нападали переважно на турецькі кораблі.
Новітній час
Останнім часом найнебезпечнішими вважалися води біля узбережжя Сомалі, але з середини 2012 року тут не було зафіксовано жодного піратського нападу.
Також небезпечними є західне й східне узбережжя Африки, Карибське море, прибережні води Коста-Рики, Бразилії, Колумбії, райони Південно-Східної Азії і Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
За 2008 рік було захоплено 49 суден, на борту яких знаходилися 889 осіб, 11 осіб при цьому загинули, 21 вважаються зниклими безвісти, ще на 46 суден було здійснено напад. На Аденську затоку та Сомалі припадає захоплення 42 суден та 815 членів екіпажів.
За третій квартал 2016 року у світі зафіксовано 42 піратських напади на судна, а всього з початку 2016 року — 141 напад (на 25 % менше, ніж за віповідний період 2015 р.)[]
Відповідно до норм міжнародного права військові судна можуть надавати допомогу захопленому кораблю тільки на своїй території. Тому пірати, отримавши викуп, часто залишаються непокараними. Дві головні світові організації, що займаються протидією піратству — Міжнародна морська організація (The International Maritime Organization — IMO) та (The International Maritime Bureau — IMB), — на практиці можуть тільки надати рекомендації, щодо дій у разі захоплення судна, а також нанести на карти зони ризику.
Боротьбі з цим явищем світові організації не приділяють належної уваги, тому що економічний збиток від піратства становить дуже незначну частину міжнародної морської торгівлі.
Див. також
Примітки
- Møller, Bjørn. «Piracy, Maritime Terrorism and Naval Strategy.» Copenhagen: Danish Institute for International Studies, November 16, 2008. 10.
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с. 35
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.73-75
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.89
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.104-105
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.239-241
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.286-287
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.347-349
- http://www.dsnews.ua/world/piraty-konchilis-nato-zavershil-operatsiyu-u-somaliyskogo-27112016103300
Джерела
- Маховский Я. История морского пиратства / Пер. с пол. В. Л. Кона. — К.: Свенас, 1992. (рос.)
- Нойкирхен Х. Пираты. — К.: Республиканский Центр духовной культуры. Общество «Знание» Украины, 1992. (рос.)
- Панченко В. В. // Європейські перспективи Науковий журнал — № 3, 2010
Література
- В. Ржевська. Піратство в сучасному міжнародному праві// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Ржевська. Піратство // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.557
Посилання
- Піратство // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Піратство |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піратство |
- Сучасне піратство // Контракти, 2008
- Джеймс Ґрін. Морське піратство та його реальний вплив на Україну // Український тиждень, № 16 (233), 20.04.2012
- ПИРАТЫ КОНЧИЛИСЬ. НАЕМНИКИ НАВЕЛИ ПОРЯДОК В СОМАЛИ БЕЗ ПОМОЩИ НАТО
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pira tstvo yavishe morskogo rozboyu shiroko vidome she z starodavnih chasiv V minulomu jogo rol bula dosit vagomoyu u suchasnosti piratstvo vzhe ne graye kolishnoyi roli odnak dosi zbereglosya v deyakih regionah Prapor pirativ u XVIII st U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Piratstvo znachennya Zgidno zi statteyu 101 Konvenciyi OON z morskogo prava vid 10 grudnya 1982 ratifikovano Ukrayinoyu 3 chervnya 1999 piratstvo ce bud yakij nepravomirnij akt nasillya zatrimannya abo bud yakij grabizh sho zdijsnyuyetsya z privatnoyu metoyu ekipazhem abo pasazhirami bud yakogo privatnogo sudna proti bud yakogo sudna osobi abo majna na bortu sudna Piratstvom takozh vvazhayetsya dobrovilna uchast u vikoristanni sudna yaksho bulo vidomo pro te sho sudno ye piratskim Do piratstva takozh nalezhit pidburyuvannya abo svidome spriyannya takim zlochinnim diyam Pohodzhennya nazviZa poshirenoyu etimologiyeyu slovo pirat lat pirata ye zapozichennyam z grec peiraths vid grec peiraw viprobuvati IstoriyaAntichnist Najpershi zadokumentovani vipadki piratstva ce podvigi narodiv morya yaki zagrozhuvali korablyam sho plavali v vodah Egejskogo ta Seredzemnogo moriv u XIV stolitti do nashoyi eri U antichni chasi finikijci illirijci ta tirrenci buli vidomi yak pirati U doklasichnu epohu starodavni greki poturali piratstvu yak zhittyezdatnij profesiyi ochevidno ce bulo shiroko poshirene i vvazhalosya cilkom pochesnim sposobom zarobitku na zhittya U bagatoh tekstah u tomu chisli v Iliadi ta Odisseyi Gomera zgaduyetsya jogo cilkom normalna poyava a vikradennya zhinok i ditej dlya prodazhu v rabstvo bulo poshirenim yavishem Ale v chasi Klasichnoyi Greciyi piratstvo vvazhalosya ganboyu dlya profesiyi Vidrodzhennya piratstva u Zahidnomu Seredzemnomor yi Pirati Na pochatku serednih vikiv u Seredzemnomu mori panuvav vizantijskij flot i aktivnist pirativ bula nevisokoyu Ale z pochatkom arabskih zagarban Vizantiya zmushena bula zosereditisya na protistoyanni iz silami novoutvorenogo halifatu V seredini VIII storichchya v Ispaniyi utvoryuyetsya samostijna musulmanska derzhava Kordovskij emirat al Andalus I same pid jogo egidoyu u Zahidnomu Seredzemnomor yi vidrodzhuyetsya piratstvo Do 825 roku andaluski pirati zahopili usi zruchni gavani na Korsici U 825 roci vtikachi z Ispaniyi spochatku ovolodili yegipetskoyu Aleksandriyeyu a koli yih zvidti vibili vijska halifa virushili do vizantijskogo Krita Majzhe ne zustrivshi oporu voni zahopili ostriv i peretvorili jogo na bazu piratskih rejdiv v Egejskomu mori U 827 roci za dopomogoyu andaluskih pirativ Aglabidi pochinayut zahoplennya Siciliyi U 838 i 842 rokah pirati zdijsnili napadi na Marsel v 841 za zaklikom beneventskogo knyazya Radelhiza zrujnuvali Kapuyu v 846 rozgrabuvali Rim U 869 piratski vatagi zavolodili Maltoyu v 876 spustoshili Toskanu Lacij i Kampaniyu v 881 zasnuvali bilya girla Garilyano fortecyu z yakoyi zdijsnyuvali regulyarni naskoki na susidni italijski zemli U 888 roci andaluski pirati zahopili shmatok uzberezhzhya Provansa iz forteceyu Fraksinet peretvorivshi yiyi na spravzhnye kublo grabizhnikiv i rabotorgivciv Normanske piratstvo Majzhe odnochasno z kincya VIII storichchya spravzhnij splesk perezhivaye piratstvo na Pivnochi Yevropi Rozbij peretvorivsya na postijnij promisel chislennih vatag iz Skandinaviyi sho v dzherelah otrimali nazvu normanniv abo zh vikingiv Yihnimi zhertvami vtim buli ne stilki korabli skilki priberezhni sela mista i monastiri Pershim napadom skandinavskih pirativ na britanski ostrovi vvazhayut pograbuvannya Lindisfarna u 793 roci Nadali ci napadi stali regulyarnimi Z 799 roku normanni grabuvali zemli friziv i saksiv Karl Velikij buv zmushenij stvoriti dlya zahistu vid pirativ priberezhnu ohoronu Ale vona dopomagala malo Z rozpadom imperiyi Karla Velikogo pirati znahabnili Teper voni navit ne povertalisya vzimku dodomu yak ranishe a zimuvali u pograbovanih zemlyah shob vidnoviti grabunok vzhe rannoyu vesnoyu Geografiya napadiv rozshiryuyetsya U 844 roci zhertvami pirativ stali Asturiya i Portugaliya V 859 roci vatazhok vikingiv Bjorn Zaliznobokij dosyag Gibraltaru i rozgrabuvav seredzemnomorske uzberezhzhya Marokko Potim nastala cherga Balearskih ostroviv Provansu i Toskani U 862 roci Bjorn povernuvsya do Britaniyi rozorivshi na zvorotnomu shlyahu Valensiyu Na pivnochi Yevropi vikingi dosyagli uzberezhzhya Bilogo morya na shodi voni spustilisya Volgoyu cherez Kaspij do beregiv Persiyi U 886 roci vikingi vzyali v oblogu Parizh ale francuzkij korol Karl II Lisij zumiv vid nih vidkupitisya Vitalijci i likedeleri Naprikinci XIV storichchya pid chas vijni mizh Daniyeyu i Meklenburgom za kontrol nad Shveciyeyu meklenburzki gercogi a takozh mista Rostok i Vismar ogolosili sho yihni gavani vidkriti dlya bud kogo hto na svij strah i rizik navazhitsya zavdavati shkodi Danskomu korolivstvu Togo zh roku v Baltijskomu mori z yavilosya bezlich pirativ Zdebilshogo nimi komanduvali meklenburzki dvoryani sered yakih vidilyalisya i Oskilki v danciv praktichno ne bulo flotu pirati faktichno kontrolyuvali vodi Baltijskogo morya i majzhe bezpereshkodno postachali proviant do vzyatogo v oblogu dancyami Stokgolma Same tomu rozbijniki nazivali sebe vitalijskimi bratami vid Vitalie proviant Prote diyalnist brativ ne obmezhuvalasya dopomogoyu nuzhdennim U 1393 voni rozgrabuvali Bergen v 1394 Malme i zahopili Gotland Nezabarom brati pochali napadati na bud yaki sudna tomu ganzejzki mista buli zmusheni vtrutitisya shob primusiti storoni do ukladennya miru U 1395 v buv ukladenij dogovir za yakim Albreht Meklenburzkij otrimuvav svobodu a Stokgolm yak zastava za obumovlenu sumu vikupu peredavavsya na tri roki ganzeatam Odnak nezvazhayuchi na ugodu vitalijski brati prodovzhili piratstvuvati na Baltici Yih bojovim klichem stalo druzi Gospoda i vorogi vsih Golovnim pritulkom dlya sebe voni oblashtuvali finske uzberezhzhya de yim dopomagav sin Knut Busson a takozh Gotland de nimi komanduvali gercog Erik Meklenburzkij a pislya jogo smerti Sven Sture Na chas yim vdalosya navit zahopiti Abo Viborg a takozh ryad fortec na finskomu berezi U 1398 Gotland pidkorili tevtonci tim samim pidirvavshi vpliv brativ na Baltici V comu zh roci Sven Sture Arend Shtyuk i Knut Busson buli zmusheni pidkoritisya korolevi Margariti Pirati zmusheni buli perenesti svoyu diyalnist z Baltiki do Pivnichnogo morya chomu znachnoyu miroyu spriyali chvari u Frislandiyi Samih rozbijnikiv teper imenuvali tobto rivnodilnimi vochevid natyakayuchi na sposib rozpodilu zdobichi mizh piratami Sered vatazhkiv likedeleriv osoblivo uslavivsya Klaus Shtortebeker chiyi prigodi posluzhili syuzhetom dlya narodnih pisen a v bilsh pizni chasi i dlya romantichnih virshiv U 1401 gamburzhci zdobuli bilya Gelgolanda peremogu nad Shtortebekerom Vin buv uzyatij v polon i strachenij Vtim ce prineslo zaspokoyennya lishe na korotkij chas Pid chas vijni mizh Erikom Pomeranskim i grafami Golshtinskimi z 1416 r pirati povernulisya do Baltijskogo morya She piznishe pid chas perebuvannya Erika na Gotlandi 1438 1449 voni navit vidnovili kontrol nad ostrovom Ale protrimalisya tam nedovgo Doba velikih geografichnih vidkrittiv Osoblivogo rozmahu piratstvo syagnulo u rannij novij period pid chas Dobi velikih geografichnih vidkrittiv koli zagostrilosya supernictvo mizh yevropejskimi derzhavami Tordesilyaskij dogovir progolosiv podil svitu mizh volodaryami Ispaniyi ta Portugaliyi Prote francuzkij korol Francisk I jogo viznavati vidmovivsya Bilshe togo nadavav ohochim osoblivi dokumenti z dozvolom grabuvati korabli derzhav sho veli z Franciyeyu vijnu Takih pirativ na korolivskij sluzhbi nazivali kaperami Zhan Fleri odin iz francuzkih kaperiv zahopiv navit korabel iz zolotom Montesumi zdobichchyu sho yiyi Ernan Kortes vidpraviv samomu imperatoru Karlu V Koli toj oburivsya Francisk I vidpoviv sho ne bachiv zapovitu prabatka Adama yakij bi zapoviv Novij Svit lishe korolyam Ispaniyi i Portugaliyi a mene pozbaviv svoyeyi chastki spadku Portugalci sprobuvali zatrimati francuzki korabli v Indijskomu okeani ale kaperi napali na Lisabon i zmusili vidshkoduvati usi zbitki Pislya zahoplennya ispancyami Meksiki ta Peru Karl V zaboroniv zakordonnim kupcyam vidviduvati Novij Svit amerikanski tovari dozvolyali kupivati lishe v ispanskij Sevilyi splativshi mito do imperatorskoyi skarbnici Inozemci shopravda cyu zaboronu postijno porushuvali hoch yakimi suvorimi pokarannyami pogrozhuvali kontrabandistam A napadi pirativ bilshist iz yakih buli francuzami peretvorilisya na spravzhnyu epidemiyu Rozbijniki ne lishe zahoplyuvali korabli z amerikanskim sriblom a j atakuvali priberezhni mista navit taki veliki yak Kartahena abo Gavana Shob zahistitisya vid piratskih naskokiv navkolo poselen pochali buduvati micni muri A ispanski korabli z vantazhami z Novogo Svitu imperator nakazav zbirati u veliki flotiliyi yaki zgodom stali nazivati Sribnim flotom abo Flotom skarbiv Z ukladannya Kato Kambrezkogo mirnogo dogovoru v 1559 roci francuzkij uryad prinajmni oficijno pripiniv pidtrimku pirativ Ale vzhe v 1566 roci spalahnulo povstannya proti vladi Gabsburgiv v Niderlandah Rushijnoyu siloyu povstannya buv prostolyud Gollandski ta zelandski ribalki i moryaki vzhe nevdovzi pochali stvoryuvati zagoni pirativ abo zh morskih goziv yaki grabuvali j topili ispanski korabli bilya yevropejskih beregiv Majzhe odnochasno susidi gollandciv anglijci namagalisya nalagoditi z Novim Svitom vlasnu torgivlyu Ispanci vvazhali taku torgivlyu kontrabandoyu tomu pochali polyuvati na anglijski korabli Ti vidpovili napadami na ispanski transporti Koroleva Yelizaveta I tayemno pidtrimuvala pirativ yakih nazivala svoyimi morskimi psami i davala yim groshi na budivnictvo suden Najvidomishim iz morskih psiv buv Frensis Drejk Vin napadav ne lishe na korabli ispanciv ale j na yihni mista A v 1577 roci obijshov Ameriku z pivdnya i nespodivano atakuvav porti na tihookeanskomu uzberezhzhi Zdobich Drejka bula velicheznoyu vantazh odnogo lishe sribla vazhiv 26 tonn Rozumiyuchi sho ispanci mozhut chekati jogo na zvorotnomu shlyahu morskij pes virishiv povertatisya dodomu cherez Tihij ta Indijskij okeani i zdijsniv takim chinom drugu v istoriyi navkolosvitnyu podorozh Skarbi privezeni piratom doslidnikom udvichi perevishuvali vsi dohodi anglijskoyi derzhavnoyi skarbnici za rik Ispanskij korol Filip II vimagav pokarati zuhvalcya i povernuti nagrabovane prote Yelizaveta I osobisto vidvidala korabel Drejka i nadala jomu licarskij titul Silami pirativ anglijskih i gollandskih bula rozgromlena Velika Armada zibrana Filippom II u 1588 roci XVII storichchya Amaro Pargo ispanskij kaper i torgovec Spravzhnij rozkvit piratstva pripav na XVII storichchya U viddalenih moryah uryadi yevropejskih derzhav ne mali velikih flotilij tomu najmali morskih rozbijnikiv abo zh prosto nadavali yim kaperski svidoctva Golovnim oseredkom pirativ stalo Karibske more Tut bulo chimalo pustelnih ostroviv na yakih popri zaboroni ispanskoyi vladi oblashtuvalosya chimalo vilnih pereselenciv iz Yevropi Pereselenci polyuvali na dichinu abo vipasali hudobu tomu yih nazivali bukanyerami tobto mangalnikami bukanom indianci imenuvali reshitku na yakij smazhili m yaso Zgodom bukanyeri i zvichajni shukachi prigod zi Starogo Svitu pochali gurtuvatisya u vatagi yaki grabuvali torgovelni korabli perevazhno ispanski Za kilka desyatilit piratski zagoni nabuli takoyi sili sho dopomogli anglijcyam zahopiti ostrovi Yamajka 1655 i Tortuga Gubernatori Yamajki ohoche nadavali piratam prava kaperiv navit ne zapituyuchi zgodi uryadu Koli Karl II zamirivsya z Ispaniyeyu i ogolosiv pro skasuvannya ranishe nadanih kaperskih dozvoliv vijskova rada ostrova virishila sho na Karibske more korolivske rishennya ne poshiryuyetsya Tortugu nevdovzi zahopili francuzi ale j francuzki namisniki tak samo ohoche pidtrimuvali korsariv Najvidomishim iz francuzkih pirativ buv Fransua l Olone Jogo zhorstokist ne mala mezh vin ubivav navit polonenih Razom zi spilnikami l Olone zahopiv i rozgrabuvav Marakajbo u Pivdennij Americi Ale pid chas odnogo z napadiv vin buv ubitij indiancyami Z anglijciv najbilshoyi slavi zazhiv Genri Morgan Vin takozh vidznachivsya v Marakajbo ne raz grabuvav uzberezhzhya Kubi i Meksiki zahopiv Portobello a najguchnishim jogo zdobutkom stalo zahoplennya i pograbuvannya Panami Ce zamozhne misto bulo roztashovane na berezi Tihogo okeanu tomu piratam dovelosya distavatisya do nogo suhodolom Meshkanci Yamajki zustrili Morgana yak geroya Odnak z yasuvalosya sho Karl II naperedodni vchergove uklav mir iz Ispaniyeyu Piratskogo vatazhka zaareshtuvali i vidpravili do Angliyi suditi Vtim korolivskij sud ne znajshov dokaziv jogo vini tomu Morgan povernuvsya do Yamajki vijskovim komanduvachem a zgodom navit stav gubernatorom ostrova Shopravda naprikinci XVII storichchya grabunok ispanskih volodin u Novomu Sviti vzhe ne prinosiv korsaram kolishnih pributkiv Golovnij prihistok karibskih rozbijnikiv misto Port Royal na Yamajci buv u 1692 roci zrujnovanij zemletrusom Ta j kaperski svidoctva otrimati stavalo dedali vazhche Tomu pirati rushili na Shid Uzhe za rik pislya rujnuvannya Port Royalyu Tomas Tyu zahopiv pershij indijskij korabel u Chervonomu mori Zdobich bula spravdi kazkovoyu tisyacha funtiv odnogo lishe zolota i sribla bezlich koshtovnogo kaminnya shovku ta slonovoyi kistki Vidtak mandrivki do Indijskogo okeanu stali postijnimi Zazvichaj pirati vidplivali z portiv na uzberezhzhi Pivnichnoyi Ameriki ominali mis Dobroyi Nadiyi i zupinyalisya na Madagaskari chi susidnih ostrovah a vzhe zvidti zdijsnyuvali vilazki do beregiv Indiyi j Araviyi Napadali perevazhno na korabli Velikih Mogoliv abo yevropejskih Ost Indskih kompanij i z nagrabovanim dobrom povertalisya do Ameriki Cej shlyah distav zgodom nazvu Piratskij raund Pirat Genri Evri zumiv zahopiti navit osobistij korabel indijskogo padishaha Velikih mogoliv Aurangzeba Oburenij padishah pozbaviv anglijsku Ost indijsku kompaniyu dostupu do portiv chotiroh faktorij Kupci poskarzhilisya do anglijskogo parlamentu i deputati vidpravili polyuvati za rozbijnikami kapitana Vilyama Kidda Ale toj i sam virishiv stati piratom Os lishe ne zmig zahopiti zhodnogo korablya povernuvsya na batkivshinu ni z chim i buv strachenij Rozgrom pirativ Z chasom chimalo pirativ zminilo profesiyu Bagato hto z rozbijnikiv stali skazhimo plantatorami na Antilskih ostrovah Kolishnij francuzkij korsar buv navit priznachenij gubernatorom Gayiti i shvidko peretvorivsya na odnogo z najbilshih zemlevlasnikiv ostrovu Prote yaksho v chasi borotbi z Ispanskoyu imperiyeyu volodari Franciyi ta Angliyi stavilisya do piratstva poblazhlivo j ohoche rozdavali kaperski svidoctva to v XVIII storichchi napadi rozbijnikiv pochali zavazhati rozvitku yihnih vlasnih kolonij Prihistok pirati znajshli na spustoshenih pid chas Vijni za ispansku spadshinu Bagamskih ostrovah U stolici ostroviv mistechku Nassau oblashtuvalisya odrazu kilka tisyach korsariv Borotisya z nimi britanskij uryad doruchiv novomu bagamskomu gubernatorovi Vudsu Rodzhersu lyudini zavzyatij smilivij i dosvidchenij vin sam kolis buv kaperom Tih rozbijnikiv yaki pogodyatsya sklasti zbroyu Rodzhers poobicyav ne karati Pirati zibralisya v Nassau na naradu Najzavzyatishi proponuvali stvoriti na ostrovah nezalezhnu respubliku ale voni opinilisya v menshosti Rishennya zreshtoyu tak i ne uhvalili i Rodzhers zdobuv Nassau shturmom Za korsarami yaki vtekli pochalosya spravzhnye polyuvannya Odnim iz najvidomishih rozbijnikiv buv Edvard Tich yakogo nazivali takozh Chornoyu Borodoyu Vid u nogo buv i spravdi motoroshnij Shob zalyakati voroga pered boyem Tich uplitav do svoyeyi kudlatoyi borodi she j zapaleni gnoti Do soratnikiv piratskij vatazhok odnak stavivsya zi znevagoyu komandi jogo korabliv buli postijno p yanimi Ale Chorna Boroda zmovivsya z gubernatorom anglijskoyi Pivnichnoyi Karolini yakij vchasno poperedzhuvav jogo pro nablizhennya nebezpeki U vidchayi miscevi plantatori zvernulisya po dopomogu do gubernatora susidnoyi Virdzhiniyi yakij vislav proti Ticha vijskovu eskadru Pirata zastrelili pid chas boyu a jogo vidrubanu golovu povisili na shogli Korsariv yakih zahoplyuvali v polon zazvichaj chekala shibenicya Dehto z rozbijnikiv zalishiv nebezpechni amerikanski vodi i virushiv do beregiv Afriki odnak yih nazdoganyali i tam A chimalo piratskih vatazhkiv zavershili svoye zhittya na ostrovah posered okeanu pokarani za svavolyu i zhorstokist vlasnimi komandami Inshi nazvi pirativBukanyeri Bukanyeri mislivci yaki gotuvali m yaso vbitih nimi tvarin Jogo solili potim pidsushuvali i koptili na gustomu dimi Prigotovane takim sposobom m yaso bulo legko zberigati v umovah tropikiv i vono koristuvalos velikim popitom na Antilskih ostrovah Bukanyeri z yavilis v Karibskomu mori v 30 h rokah XVII stolittya v toj chas koli ispanci zahopivshi zoloto actekiv maya ta inkiv nezabarom pislya vidkrittya Novogo Svitu pokinuli svoyi koloniyi na Antilskih ostrovah virushivshi na Amerikanskij materik Na ostrovah voni zalishili privezeni nimi z Yevropi domashnih tvarin koriv kiz ovec i svinej yaki z pokinutih dvoriv pishli v lisovi hashi poklavshi tam pochatok osoblivomu riznovidu zdichavilih domashnih tvarin Same na cih zviriv polyuvali bukanyeri vihidci iz seredovisha francuzkih moryakiv abo korsari i pirati iz zagiblih korabliv yaki oselilis na Ispanjoli stara nazva ostrova Gayiti Zajmalis zemlerobstvom skotarstvom vichinkoyu i torgivleyu shkiroyu Flibustyeri Flibustyeri fr flibustier nid vrijbuiter toj yakij vilno grabuye francuzka nazva bukanyeriv Zajmalis vigotovlennyam i torgivleyu shkiri Inkoli zajmalis pograbuvannyam ribalok v mori Takim chinom bukanyeri j flibustyeri veli bilsh mensh mirnij ta osilij sposib zhittya Inshi Tevkri pirati Blizkogo Shodu v XV XI stolittyah do n e odin iz narodiv morya Dolopijci davnogrecki pirati vidomi takozh yak sirijci v 2 polovini VI st do n e selilis na ostrovi Skiros Osnovnij rajon dij Egejske more Ushkujniki novgorodski richkovi pirati yaki zajmalis piratstvom po vsij Volzi priblizno u 14 st n e Berberski pirati pirati Pivnichnoyi Afriki yaki kursuvali na shvidkisnih sudnah v Seredzemnomu mori Krim napadiv na torgovi sudna zdijsnyuvali takozh rejdi na priberezhni zemli z metoyu zahoplennya rabiv Bazuvalis v portah Alzhiru i Marokko chasto buli yih realnimi pravitelyami Dovgij chas z nimi borovsya Maltijskij orden Privatir angl privateer anglijska nazva kapera chi korsara Pecheling chi flekseling tak v Yevropi i v Novomu Sviti nazivali gollandskih kaperiv Klefti chi morski gajduki grecki pirati epohi Osmanskoyi imperiyi yaki napadali perevazhno na turecki korabli Novitnij chasOstannim chasom najnebezpechnishimi vvazhalisya vodi bilya uzberezhzhya Somali ale z seredini 2012 roku tut ne bulo zafiksovano zhodnogo piratskogo napadu Dokladnishe Somalijski pirati Takozh nebezpechnimi ye zahidne j shidne uzberezhzhya Afriki Karibske more priberezhni vodi Kosta Riki Braziliyi Kolumbiyi rajoni Pivdenno Shidnoyi Aziyi i Aziatsko Tihookeanskogo regionu Za 2008 rik bulo zahopleno 49 suden na bortu yakih znahodilisya 889 osib 11 osib pri comu zaginuli 21 vvazhayutsya zniklimi bezvisti she na 46 suden bulo zdijsneno napad Na Adensku zatoku ta Somali pripadaye zahoplennya 42 suden ta 815 chleniv ekipazhiv Za tretij kvartal 2016 roku u sviti zafiksovano 42 piratskih napadi na sudna a vsogo z pochatku 2016 roku 141 napad na 25 menshe nizh za vipovidnij period 2015 r dzherelo Vidpovidno do norm mizhnarodnogo prava vijskovi sudna mozhut nadavati dopomogu zahoplenomu korablyu tilki na svoyij teritoriyi Tomu pirati otrimavshi vikup chasto zalishayutsya nepokaranimi Dvi golovni svitovi organizaciyi sho zajmayutsya protidiyeyu piratstvu Mizhnarodna morska organizaciya The International Maritime Organization IMO ta The International Maritime Bureau IMB na praktici mozhut tilki nadati rekomendaciyi shodo dij u razi zahoplennya sudna a takozh nanesti na karti zoni riziku Borotbi z cim yavishem svitovi organizaciyi ne pridilyayut nalezhnoyi uvagi tomu sho ekonomichnij zbitok vid piratstva stanovit duzhe neznachnu chastinu mizhnarodnoyi morskoyi torgivli Div takozhKorsari Somalijski pirati Piratstvo v Gvinejskij zatociPrimitkiMoller Bjorn Piracy Maritime Terrorism and Naval Strategy Copenhagen Danish Institute for International Studies November 16 2008 10 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 35 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 73 75 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 89 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 104 105 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 239 241 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 286 287 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 347 349 http www dsnews ua world piraty konchilis nato zavershil operatsiyu u somaliyskogo 27112016103300DzherelaMahovskij Ya Istoriya morskogo piratstva Per s pol V L Kona K Svenas 1992 ros Nojkirhen H Piraty K Respublikanskij Centr duhovnoj kultury Obshestvo Znanie Ukrainy 1992 ros Panchenko V V Yevropejski perspektivi Naukovij zhurnal 3 2010LiteraturaV Rzhevska Piratstvo v suchasnomu mizhnarodnomu pravi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Rzhevska Piratstvo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 557 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaPiratstvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu PiratstvoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PiratstvoSuchasne piratstvo Kontrakti 2008 Dzhejms Grin Morske piratstvo ta jogo realnij vpliv na Ukrayinu Ukrayinskij tizhden 16 233 20 04 2012 PIRATY KONChILIS NAEMNIKI NAVELI PORYaDOK V SOMALI BEZ POMOShI NATO