Альбрехт III Мекленбурзький (1338 — 1412) — король Швеції в 1363—1389, герцог Мекленбург і граф Шверін у 1384—1412. Походив з династії Ніклотів.
Альбрехт Мекленбурзький | |
---|---|
швед. Albrekt av Mecklenburg | |
Народився | 1340[1][2][3] Мекленбург, Німеччина |
Помер | 1412[1] d, Бад-Доберан |
Поховання | d |
Країна | Швеція[4] |
Діяльність | суверен |
Посада | Король Швеції[d] |
Конфесія | християнство |
Рід | Мекленбурги |
Батько | d |
Мати | Євфимія Шведська[1] |
Брати, сестри | d, Інгеборґ Мекленбурзька, d і d |
У шлюбі з | Ріхарда Шверінська і d |
Діти | d, d і d |
| |
|
Життєпис
Король Швеції
Альбрехт був сином , герцога Мекленбурзького, та Ефімії Фолькунг. Його матір була сестрою Магнуса IV, короля Швеції. До того ж Альбрехт також був родичем шведської династії Сверкерів й був одним із можливих спадкоємців корони Швеції.
У 1363 йому випав шанс стати шведським королем, коли почалося повстання у Швеції. Король Магнус Еріксон зміг придушити це повстання, очільник якого Бу Юхансон Гріп втік до Мекленбурга. Тут він підмовив Альбрехта почати боротьбу за шведський трон. Йому на допомогу прийшли володарі невеличких північнонімецьких графств.
Зі значними силами Альбрехт Мекленбурзький вдерся до Швеції й досить швидко захопив міста Стокгольм та Кальмар завдяки підтримці місцевого німецького населення.
4 лютого 1363 біля священного Каміння Мора Альбрехт коронувався. 18 лютого 1364 року у Кафедральному соборі міста Уппсалаархієпископ Уппсальський Петрус Торкільссон провів офіційну церемонію коронацію нового короля.
У 1365 сили Альбрехта здолали військову потугу Магнуса IV при Єнчепінзі. Самого Магнуса запроторили до в'язниці. В цьому ж році на боці Магнуса IV виступила Данія й вдерлася до Швеції. Водночас вибухнуло повстання проти короля Альбрехта. Знать та шляхта були не задоволені його кадровою політикою — призначенням на провідні посади німців.
Скориставшись цими обставини до країни вдерся Гокон Магнусон, король Норвегії й син Мангуса IV. На перших кроках король Гокон мав значний успіх і у 1371 взяв в облогу Стокгольм, в якому перебував Альбрехт Мекленбурзький. Останній мав піти на поступки — було розширені права шведської шляхти, а король Магнус звільнений і відпущений до Норвегії, Гокону Магнусону було передано західні провінції Швеції. Після смерті у 1380 році Гокона Магнусона нечебто загроза з цього боку для короля Альбрехта зникла.
Проте своїми діями Альбрехт Мекленбурзький налаштував проти себе більшість аристократичних та заможних шведських родин. У березні 1388 року в замку Далаборг відбулися збори, які визнали королеву Норвегії та Данії Маргариту правителькою Швеції. З цього розпочалася нова війна з Альбрехтом. 24 лютого 1389 року у битві при Осле Маргарита Данська здобула вирішальну перемогу над військовими силами короля Альбрехта, який потрапив у полон. Він зміг здобути волю лише у 1395 році, пообіцявши сплатити викуп у 60 тисяч марок (протягом 3-х років) та зректися корони Швеції. Поручителем дотримання угоди виступила Ганза. До того ж Альбрехт Мекленбурзький залишив у заклад місто Стокгольм. Але він не виконав положення щодо сплати викупу, й Ганза вимушена була повернути Швеції Стокгольм.
Герцог Мекленбурга
Ще у 1384 році після смерті свого брата Генріха Альбрехт став герцогом Мекленбурзьким. Завдяки шлюбу в цьому ж році приєднав до своїх володінь графство Шверін. З цього моменту місто Шверін стало столицею герцогства Мекленбург-Шверін.
З цього моменту Альбрехт займався справами свого герцогства, не полишаючи намір повернути собі шведську корону. Незабаром після переїзду до Мекленбурга союзник Альбрехта Тевтонський орден захопив острів Готланд. Швеції його вдалося повернути тільки у 1408 році, коли острів викупив Ерік Померанський.
Помер Альбрехт Мекленбурзький 1 квітня 1412 року, його поховано у монастирі Доберан (Мекленбург).
Родина
1. Дружина — Ріхардіс (1347—1377), донька Отто, графа Шверіна
Діти:
- Ерік (д/н-1397)
- Катерина (д/н-1400), дружина Яна Люксембурга, маркграфа Моравії, герцога Герліца.
2. Дружина — Агнес Брауншвейг-Люнебург
Діти:
- Альбрехт (д/н-1423)
Примітки
- Albrekt — 1917.
- Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
- Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
- LIBRIS — 2012.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альбрехт Мекленбурзький |
- Larsson, Lars-Olof Kalmarunionens tid. (Stockholm: Prisma, Andra upplagan 1997)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Albreht Albreht III Meklenburzkij 1338 1338 1412 korol Shveciyi v 1363 1389 gercog Meklenburg i graf Shverin u 1384 1412 Pohodiv z dinastiyi Niklotiv Albreht Meklenburzkijshved Albrekt av MecklenburgNarodivsya 1340 1 2 3 Meklenburg NimechchinaPomer 1412 1 d Bad DoberanPohovannya dKrayina Shveciya 4 Diyalnist suverenPosada Korol Shveciyi d Konfesiya hristiyanstvoRid MeklenburgiBatko dMati Yevfimiya Shvedska 1 Brati sestri d Ingeborg Meklenburzka d i dU shlyubi z Riharda Shverinska i dDiti d d i d Mediafajli u Vikishovishi Korol Albreht III Albreht Meklenburzkij pohovalna skulpturaZhittyepisKorol Shveciyi Albreht buv sinom gercoga Meklenburzkogo ta Efimiyi Folkung Jogo matir bula sestroyu Magnusa IV korolya Shveciyi Do togo zh Albreht takozh buv rodichem shvedskoyi dinastiyi Sverkeriv j buv odnim iz mozhlivih spadkoyemciv koroni Shveciyi U 1363 jomu vipav shans stati shvedskim korolem koli pochalosya povstannya u Shveciyi Korol Magnus Erikson zmig pridushiti ce povstannya ochilnik yakogo Bu Yuhanson Grip vtik do Meklenburga Tut vin pidmoviv Albrehta pochati borotbu za shvedskij tron Jomu na dopomogu prijshli volodari nevelichkih pivnichnonimeckih grafstv Zi znachnimi silami Albreht Meklenburzkij vdersya do Shveciyi j dosit shvidko zahopiv mista Stokgolm ta Kalmar zavdyaki pidtrimci miscevogo nimeckogo naselennya 4 lyutogo 1363 bilya svyashennogo Kaminnya Mora Albreht koronuvavsya 18 lyutogo 1364 roku u Kafedralnomu sobori mista Uppsalaarhiyepiskop Uppsalskij Petrus Torkilsson proviv oficijnu ceremoniyu koronaciyu novogo korolya U 1365 sili Albrehta zdolali vijskovu potugu Magnusa IV pri Yenchepinzi Samogo Magnusa zaprotorili do v yaznici V comu zh roci na boci Magnusa IV vistupila Daniya j vderlasya do Shveciyi Vodnochas vibuhnulo povstannya proti korolya Albrehta Znat ta shlyahta buli ne zadovoleni jogo kadrovoyu politikoyu priznachennyam na providni posadi nimciv Skoristavshis cimi obstavini do krayini vdersya Gokon Magnuson korol Norvegiyi j sin Mangusa IV Na pershih krokah korol Gokon mav znachnij uspih i u 1371 vzyav v oblogu Stokgolm v yakomu perebuvav Albreht Meklenburzkij Ostannij mav piti na postupki bulo rozshireni prava shvedskoyi shlyahti a korol Magnus zvilnenij i vidpushenij do Norvegiyi Gokonu Magnusonu bulo peredano zahidni provinciyi Shveciyi Pislya smerti u 1380 roci Gokona Magnusona nechebto zagroza z cogo boku dlya korolya Albrehta znikla Prote svoyimi diyami Albreht Meklenburzkij nalashtuvav proti sebe bilshist aristokratichnih ta zamozhnih shvedskih rodin U berezni 1388 roku v zamku Dalaborg vidbulisya zbori yaki viznali korolevu Norvegiyi ta Daniyi Margaritu pravitelkoyu Shveciyi Z cogo rozpochalasya nova vijna z Albrehtom 24 lyutogo 1389 roku u bitvi pri Osle Margarita Danska zdobula virishalnu peremogu nad vijskovimi silami korolya Albrehta yakij potrapiv u polon Vin zmig zdobuti volyu lishe u 1395 roci poobicyavshi splatiti vikup u 60 tisyach marok protyagom 3 h rokiv ta zrektisya koroni Shveciyi Poruchitelem dotrimannya ugodi vistupila Ganza Do togo zh Albreht Meklenburzkij zalishiv u zaklad misto Stokgolm Ale vin ne vikonav polozhennya shodo splati vikupu j Ganza vimushena bula povernuti Shveciyi Stokgolm Gercog Meklenburga She u 1384 roci pislya smerti svogo brata Genriha Albreht stav gercogom Meklenburzkim Zavdyaki shlyubu v comu zh roci priyednav do svoyih volodin grafstvo Shverin Z cogo momentu misto Shverin stalo stoliceyu gercogstva Meklenburg Shverin Z cogo momentu Albreht zajmavsya spravami svogo gercogstva ne polishayuchi namir povernuti sobi shvedsku koronu Nezabarom pislya pereyizdu do Meklenburga soyuznik Albrehta Tevtonskij orden zahopiv ostriv Gotland Shveciyi jogo vdalosya povernuti tilki u 1408 roci koli ostriv vikupiv Erik Pomeranskij Pomer Albreht Meklenburzkij 1 kvitnya 1412 roku jogo pohovano u monastiri Doberan Meklenburg Rodina1 Druzhina Rihardis 1347 1377 donka Otto grafa Shverina Diti Erik d n 1397 Katerina d n 1400 druzhina Yana Lyuksemburga markgrafa Moraviyi gercoga Gerlica 2 Druzhina Agnes Braunshvejg Lyuneburg Diti Albreht d n 1423 PrimitkiAlbrekt 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Kansallisbiografia za red M Klinge Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Suomen Historiallinen Seura ISSN 1799 4349 d Track Q3055194d Track Q10495591d Track Q2843522d Track Q4349956 Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786 LIBRIS 2012 d Track Q1798125DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Albreht Meklenburzkij Larsson Lars Olof Kalmarunionens tid Stockholm Prisma Andra upplagan 1997 ISBN 9151842173