Кафедра́льний собо́р У́ппсали (швед. Uppsala domkyrka) — християнський собор у центрі міста Уппсала, Швеція. Головний собор Церкви Швеції, лютеранського архідіоцеза Уппсали, скасованої католицької архієпархії Уппсали, національна святиня в готичному стилі. Архітектура храму поєднує риси північної цегляної та французької готики.
Кафедральний собор Уппсали | |
---|---|
Кафедральний собор Уппсали | |
59°51′ пн. ш. 17°38′ сх. д. / 59.850° пн. ш. 17.633° сх. д. | |
Тип споруди | d пам'ятка пам'ятка культури d і d |
Розташування | Швеція, Уппсала |
Початок будівництва | 1287 |
Кінець будівництва | 1435 |
Відбудовано | 1886 – 1893 - перебудова |
Висота | 118,7 м |
Будівельна система | цегла |
Стиль | готика |
Належність | лютеранство |
Єпархія | Архієпархія Уппсали |
Стан | d[1] |
Адреса | Domkyrkoplan, SE-753 10 |
Оригінальна назва | швед. Uppsala domkyrka |
Епонім | Ерік IX Шведський |
Покровитель | Ерік IX Шведський |
Вебсайт | svenskakyrkan.se/uppsaladomkyrka |
Кафедральний собор Уппсали (Швеція) | |
Кафедральний собор Уппсали у Вікісховищі |
Собор має статус пам'ятки старовини згідно з розд. 4 Закону про пам'ятки культури (швед. Kulturminneslagen) (внесений 1939 року)
Є найвищим собором Скандинавії.
Розміри будівлі:
- довжина - 118,7 метрів;
- висота веж - 118,7 метрів;
- ширина - 45 метрів.
Собор був місцем коронації шведських королів від часів Середньовіччя до кінця XVII століття.
Історія
Будівництво собору розпочалось 1270 року. До нової великої будівлі собору була перенесена кафедра архієпископа Уппсали після пожежі в старій Уппсалі, де кафедра була раніше.
У пошуках будівника архієпископ Уппсали вирушив до Парижа, де за порадою місцевого бургомістра найняв Етьєна де Боніеля, що брав участь у будівництві Собору Паризької Богоматері. Біля 1287 року де Бонніель разом з 20 помічниками вирушив до Швеції, а дорожні витрати покриті коштом студентів, що навчалися в Парижі. Проєкт де Боннюеля був орієнтований на французьку архітектуру з двома високими вежами на західному фасаді. Спочатку будівництво велося з каменю, проте через дорогу вартість імпортної сировини продовжилося будівництво з використанням дешевшої цегли. 7 червня1435 року, на День Святої Трійці, через понад як 150 років будівництва собор було освячено попри те, що будівництво на той момент не було завершеним (бракувало веж). У 1473, 1572, 1702 роках у соборі трапились пожежі. Після реконструкції внаслідок пожежі 1702 року високі вежі замінено на маленькі, а куполи були відбудовані в стилі бароко.
Серйозної реставрації споруда храму зазнала в 1885–1893 роках під керівництвом архітектора . 1874 року він запропонував проєкт, який орієнтувався на популярну тоді пізню французьку готику. Проте 1876 року переробив проєкт, зважаючи також на північну цегляну готику.
- Вигляд собору 1619 - 1702
- Вигляд собору 1747 - 1886
- Вигляд собору 1892
Інтер'єр
Скарбниця собору
Некрополь
У середині собору містяться поховання видатних постатей шведської історії.
- Святий Ерік — середньовічний християнський святий, король Швеції, правив у 1150–1160 роках.
- — шведський реформатор і перший лютеранський архієпископ Швеції.
- Густав I Ваза — регент шведського королівства з 23 серпня 1521, король Швеції з 6 червня 1523. Під його керівництвом Швеція добилася незалежності від Данії.
- — королева Швеції (1531–1535).
- — друга дружина Густава І Вази, королева Швеції 1536–1551.
- — третя дружина Густава І Вази, королева Швеції 1552–1560.
- Юган III — король Швеції з 1568 до 1592 року.
- Катерина Ягеллонка — герцогиня Фінляндська (1562), королева-консорт (1569), велика герцогиня Фінляндська (1581).
- — друга дружина Юхана III, королева Швеції.
- — шведський фельдмаршал, один із найбільш талановитих полководців Карла XII.
- Карл Лінней — шведський природознавець, ботанік, зоолог і лікар XVIII століття, перший президент Шведської академії наук.
- Еммануїл Сведенборг — шведський учений-природознавець, теософ, винахідник.
- Натан Седерблюм — шведський священик й екуменіст, архіепископ Уппсали, лауреат 1930 року.
На підлозі поряд з ракою Святого Еріка є плита в пам'ять про візит Івана Павла II.
- Рака св. Еріка
- Надгробок Густава I Вази i його двох дружин
- Надгробок Юхана III
- Надгробок Катерини Ягеллонки
Виноски
- Bebyggelseregistret
- Svensk författningssamling (SFS) Lag (1988:950) om kulturminnen m.m. [ 6 березня 2013 у Wayback Machine.](швед.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кафедральний собор Уппсали |
Офіційний сайт собору [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kafedra lnij sobo r U ppsali shved Uppsala domkyrka hristiyanskij sobor u centri mista Uppsala Shveciya Golovnij sobor Cerkvi Shveciyi lyuteranskogo arhidioceza Uppsali skasovanoyi katolickoyi arhiyeparhiyi Uppsali nacionalna svyatinya v gotichnomu stili Arhitektura hramu poyednuye risi pivnichnoyi ceglyanoyi ta francuzkoyi gotiki Kafedralnij sobor UppsaliKafedralnij sobor Uppsali59 51 pn sh 17 38 sh d 59 850 pn sh 17 633 sh d 59 850 17 633Tip sporudi d pam yatka pam yatka kulturi d i dRoztashuvannya Shveciya UppsalaPochatok budivnictva 1287Kinec budivnictva 1435Vidbudovano 1886 1893 perebudovaVisota 118 7 mBudivelna sistema ceglaStil gotikaNalezhnist lyuteranstvoYeparhiya Arhiyeparhiya UppsaliStan d 1 Adresa Domkyrkoplan SE 753 10Originalna nazva shved Uppsala domkyrkaEponim Erik IX ShvedskijPokrovitel Erik IX ShvedskijVebsajt svenskakyrkan se uppsaladomkyrkaKafedralnij sobor Uppsali Shveciya Kafedralnij sobor Uppsali u Vikishovishi Sobor maye status pam yatki starovini zgidno z rozd 4 Zakonu pro pam yatki kulturi shved Kulturminneslagen vnesenij 1939 roku Ye najvishim soborom Skandinaviyi Rozmiri budivli dovzhina 118 7 metriv visota vezh 118 7 metriv shirina 45 metriv Sobor buv miscem koronaciyi shvedskih koroliv vid chasiv Serednovichchya do kincya XVII stolittya IstoriyaBudivnictvo soboru rozpochalos 1270 roku Do novoyi velikoyi budivli soboru bula perenesena kafedra arhiyepiskopa Uppsali pislya pozhezhi v starij Uppsali de kafedra bula ranishe U poshukah budivnika arhiyepiskop Uppsali virushiv do Parizha de za poradoyu miscevogo burgomistra najnyav Etyena de Bonielya sho brav uchast u budivnictvi Soboru Parizkoyi Bogomateri Bilya 1287 roku de Bonniel razom z 20 pomichnikami virushiv do Shveciyi a dorozhni vitrati pokriti koshtom studentiv sho navchalisya v Parizhi Proyekt de Bonnyuelya buv oriyentovanij na francuzku arhitekturu z dvoma visokimi vezhami na zahidnomu fasadi Spochatku budivnictvo velosya z kamenyu prote cherez dorogu vartist importnoyi sirovini prodovzhilosya budivnictvo z vikoristannyam deshevshoyi cegli 7 chervnya1435 roku na Den Svyatoyi Trijci cherez ponad yak 150 rokiv budivnictva sobor bulo osvyacheno popri te sho budivnictvo na toj moment ne bulo zavershenim brakuvalo vezh U 1473 1572 1702 rokah u sobori trapilis pozhezhi Pislya rekonstrukciyi vnaslidok pozhezhi 1702 roku visoki vezhi zamineno na malenki a kupoli buli vidbudovani v stili baroko Serjoznoyi restavraciyi sporuda hramu zaznala v 1885 1893 rokah pid kerivnictvom arhitektora 1874 roku vin zaproponuvav proyekt yakij oriyentuvavsya na populyarnu todi piznyu francuzku gotiku Prote 1876 roku pererobiv proyekt zvazhayuchi takozh na pivnichnu ceglyanu gotiku Viglyad soboru 1619 1702 Viglyad soboru 1747 1886 Viglyad soboru 1892Inter yerUseredini soboruSkarbnicya soboru Nekropol U seredini soboru mistyatsya pohovannya vidatnih postatej shvedskoyi istoriyi Svyatij Erik serednovichnij hristiyanskij svyatij korol Shveciyi praviv u 1150 1160 rokah shvedskij reformator i pershij lyuteranskij arhiyepiskop Shveciyi Gustav I Vaza regent shvedskogo korolivstva z 23 serpnya 1521 korol Shveciyi z 6 chervnya 1523 Pid jogo kerivnictvom Shveciya dobilasya nezalezhnosti vid Daniyi koroleva Shveciyi 1531 1535 druga druzhina Gustava I Vazi koroleva Shveciyi 1536 1551 tretya druzhina Gustava I Vazi koroleva Shveciyi 1552 1560 Yugan III korol Shveciyi z 1568 do 1592 roku Katerina Yagellonka gercoginya Finlyandska 1562 koroleva konsort 1569 velika gercoginya Finlyandska 1581 druga druzhina Yuhana III koroleva Shveciyi shvedskij feldmarshal odin iz najbilsh talanovitih polkovodciv Karla XII Karl Linnej shvedskij prirodoznavec botanik zoolog i likar XVIII stolittya pershij prezident Shvedskoyi akademiyi nauk Emmanuyil Svedenborg shvedskij uchenij prirodoznavec teosof vinahidnik Natan Sederblyum shvedskij svyashenik j ekumenist arhiepiskop Uppsali laureat 1930 roku Na pidlozi poryad z rakoyu Svyatogo Erika ye plita v pam yat pro vizit Ivana Pavla II Raka sv Erika Nadgrobok Gustava I Vazi i jogo dvoh druzhin Nadgrobok Yuhana III Nadgrobok Katerini YagellonkiVinoskiBebyggelseregistret d Track Q20244383 Svensk forfattningssamling SFS Lag 1988 950 om kulturminnen m m 6 bereznya 2013 u Wayback Machine shved PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kafedralnij sobor Uppsali Oficijnij sajt soboru 16 zhovtnya 2012 u Wayback Machine