Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Молла Панах Вагіф азерб ملاپناه واقف Molla Pənah Vaqif нар близько 1717 село Гираг Салахли пом 1797 Шуша азербайджанськи

Молла Панах Вагіф

Молла Панах Вагіф

Молла Панах Вагіф (азерб. ملاپناه واقف, Molla Pənah Vaqif; нар. близько 1717, село Гираг Салахли — пом. 1797, Шуша) — азербайджанський поет і державний діяч (візир) Карабаського ханства XVIII століття.

Молла Панах Вагіф
азерб. ملاپناه واقف
image
Народився1717[1][2][…]
Юхари Салахли, Карабаське беклярбекство, Сефевідський Іран
Помер1797[1][2][…]
Шуша, Карабаське ханство
ПохованняМавзолей Вагіфа
Країнаimage Сефевідський Іран
Карабаське ханство
Діяльністьпоет, письменник, візир
Мова творівазербайджанська
Роки активності1759 — 1797
Жанрлірика, Q6605273? і газель
image Молла Панах Вагіф у Вікісховищі

Біографія

Молла Панах Вагіф народився в першій половині XVIII століття. Його батьком був Мехті-ага, а мати Аг-гиз. Фірідун Кочарлінський батьківщиною Вагіфа називав селище Гасансу, поблизу Агстафи. Але, в той же час, він відзначав, що за деякими даними батьківщиною поета вважається селище Салахли. Точна дата народження поета не встановлена. За непрямими даними роком його народження називається 1717 рік; Рзакулібек та Адольф Берже вважають, що Вагіф народився трохи пізніше. І. Джахангіров та Салман Мумтаз писали, що Вагіф народився приблизно в 1733 році в Гираг Салахли, біля Казаха.

З юних років він навчався у якогось Шафі-ефенді, опанував арабську та перську мови. Крім цього майбутній поет цікавився астрономією, освоїв навички архітектора. Зважаючи на часті феодальні міжусобиці, які спалахували на кордоні з Грузією, приблизно в 1759 році жителі низки сіл Казаха переселилися до Карабаського ханства. У їх числі опинилася і сім'я Вагіфа. Спочатку він проживав у селищі Тертербасар, де займався викладанням, згодом він відкрив школу в Шуші, де навчав дітей. В Шуші він заснував махаллі Саатли, куди разом з ним переселилися 17 сімей з роду Саатли.

Приблизно в 1769—1770 роках Молла Панах опинився при дворі карабахського хана. За розповіддю Рзакулібека, проживаючи в Шуші, Вагіф товаришував з багатьма впливовими людьми, в числі яких опинився Мірза Велі Бахарли. Останній був довіреною особою карабаського Ібрагім Халіл-хана. Мірза Вели Бахарли здивувався, коли Молу Панах Вагіф заздалегідь повідомив йому про майбутнє місячне затемнення і землетрус, про що він розповів хану. Той зустрівся з Вагіфом і, оцінивши його пізнання, вирішив залучити до управління ханством. Спочатку Вагіфа призначили церемоніймейстером, а пізніше він став головним візиром, пробувши на цій посаді до кінця своїх днів.

За словами придворного історіографа Мірзи Джамала, Вагіф «був відомим і користувався великою популярністю як мудрий і досвідчений візир». Абрахам Бекназарянц, який був придворним Ага Мухаммад-шаха, називав Молла Панаха духовним вождем карабаських тюрків (азербайджанців). Азербайджанські історики XIX століття, які є уродженцями Карабаху, стверджували, що Молла Панах Вагіф користувався великим авторитетом у Ібрагім Халіл-хана. Так, Мірза Адігезаль-бек називав Вагіфа «головним секретарем і співрозмовником, який відає всіма справами країни, є міцною опорою держави…». Карадагі говорив: «покійний Ібрагім-хан вважав Молла Панаха здатним до будь-якої справи, завжди ставився до нього як до найдорожчого товариша і прислухався до його порад». За повідомленням Мир Мехті Хазані, Молла Панах був

image найближчою до його величності людиною, що сповіщав його про необхідні заходи. І завжди всі справи всередині і за межами держави хан вирішував за порадою Молли Панахі... Він дав йому повну владу» image
image
Мавзолей Вагіфа

Перебуваючи на посаді візира, Вагіф брав участь у будівництві багатьох об'єктів в Шуші. Карадагі пише, що «покійний Молла Панах» був керівником усіх робіт, пов'язаних як з особистими будівлями хана і його дітей, так і зі зведенням міської стіни та огорожі. За повідомленням А. Берже: «Вагіф став відомим як досвідчений інженер. Ханський палац у Шуші, житлові будівлі і фортечні стіни були побудовані ним». Популярність Молла Панаха була настільки велика, що донині побутує приказка: «Не всякий грамотій може стати Молла Панахом».

На посаді візира Вагіф проявив неабиякі здібності дипломата. За його участі укладено оборонний союз між Карабахом, Грузією, Талишським та Ериванським ханствами проти Ірану. Він же був ініціатором переговорів з Російською імперією, аби заручитися її підтримкою.

Після приходу до влади в ханстві Мамедбека, останній в 1797 році стратив Вагіфа разом з його сином Аліагой, за переказами, наказавши скинути їх зі скелі в прірву. Ще коли Вагіф перебував в ув'язненні, до Шуши прибув лезгінський поет Ахтили Магеррам, який присвятив хвалебну оду Мамедбеку, вимагаючи в ній звільнення Вагіфа.

Вбивство Вагіфа, перш за все, відбулося з політичних мотивів. У той же час у взаєминах між Мамедбеком Джаванширом і Моли Панахом були й інші епізоди. Наприклад, Вагіф у свій час перешкодив одруженню Мамедбека на ханській доньці, оскільки не бажав його зближення з Ібрагім Халіл-ханом. Історики XIX століття відзначали, що Мамедбек тепер був закоханий у дружину самого Вагіфа.

Будинок поета був розорений, рукописи знищені. Довгий час могила поета була місцем поклоніння, про що писав ще на початку XX століття Фиридун-бек Кочарлінський. У січні 1982 року на могилі поета було відкрито мавзолей (арх. А. Саламзаде та Е. Кануков, скульптор А. Мустафаєв). Місцевість, яка стала місцем спорудження меморіалу, отримала назву «Джидир-дюзі» (поле для скачок), яке розташоване у південно-східній частині міста. Під час Карабаської війни мавзолей зруйновали.

Приватне життя

Крім рідної, він вільно володів перською та арабською мовами. Вагіф прийняв шиїзм і намагався перетягти до цієї течії також інших вчених і літераторів (наприклад, Моллу Відаді).

Дружиною поета була Гизханум. За наявними мізерним відомостями, у Вагіфа були дві дочки та син Аліага, який писав вірші під псевдонімом Алім. Дочки були видані заміж за синів іншого азербайджанського поета Молла Вели Відаді. Щодо сина варто також сказати, що він був відомий як «Алі» і як «Касим».

Творчість

Для поезії Вагіфа характерні вірші, написані переважно у розмірі хеджу. В той же час його газелі, мухамаси і мустазади свідчать про те, що він досконало володів розміром аруз. Крім того, Вагіф — автор цілого ряду гошм.

Після смерті Вагіфа рукописи його віршів були знищені або розкрадені. Однак, ряд віршів збереглися в пам'яті ашугів, а деякі люди навіть збирали і переписували його твори в особливі зошити — джунги. У Республіканському рукописному фонді Азербайджану та музеї історії азербайджанської літератури знаходяться десятки джунгів, а також рукописних альманахів — тезкіре з віршами поета.

Перша збірка з віршами поета («Вагіф і його сучасники»), до якого увійшло 70 його поетичних творів, видано в 1856 році в Темір-Хан-Шурі історіографом Мірза Юсуфом Нерсесовим (Карабагі). Укласти збірку допоміг поет Мірзаджан Мадатов, який і порадив зібрати поетичну збірку. Першим перекладом Вагіфа іншою мовою є газель, опублікована в 1849 році в журналі «Рубон» в перекладі поета Тадеуша Лада-Заблоцького польською мовою.

Поетична творчість Вагіфа відкрила нову сторінку в азербайджанської поезії, було близькою народу. Лірика поета життєрадісна; Вагіф тверезо судить про реальне життя, а її негаразди прагне подолати силою розуму, знаходячи філософський сенс навіть в скорботах. Вищу нагороду людині Вагіф бачив у земній, майже язичницькій любові. На відміну від поетів-романтиків, які оспівували піднесено-жертовну любов до ідеальної красуні, Вагіф поетизує насолоду, створює образи цілком реальних красунь, веселих повій («Фіалка», «Двох красунь я славлю», «Груди пружні і прекрасні»).

У пізні роки у віршах Вагіфа відчувається мотив мінливості долі (безсилля людини перед долею, провидіння), звичайний для середньовічної східної лірики («Відаді, ти на ці черстві серця глянь»). Гіркотою просякнута філософська лірика («Хто досконалий, того осягають напасті долі»), пройнята також іронічним ставленням до світу обману і зла («Я шукав правду, але правди знову і знову немає»).

Разом з Відаді, старшим сучасником і другом, Вагіф увів до азербайджанської поезії ашузьку форму гошма, яка найбільш близька до народної поетичної творчості. Своїми ж газелями, мухаммасами, написаними безпосередньо у класичній формі, Вагіф віддав данину і поетичній школі Фізулі. Вірші Вагіфа і сьогодні співаються ашугами і співаками. Існує азербайджанська приказка, яка говорить: «Не всякий, хто навчається, стане Молла Панахом».

Вплив і значення

Ашуг Алі називав Вагіфа «ханом поетів», а великий азербайджанський літературознавець початку ХХ століття Фирідун Кочарлінський — «національним поетом». Ашуг Алі (Кліберлі) з Караджадага неодноразово називав Вагіфа своїм учителем.

Великий лезгінський поет Цьою Емін ще в ранньому віці відчув на собі сильний вплив Вагіфа, з творчістю якого був знайомий ще в дитинстві. Дух вагіфівської поезії відчувається як в лезгинських, так і в азербайджанських віршах Еміна, але особливо на початковому періоді його азербайджаномовної творчості. Літературознавець М. Ярахмедов, досліджував творчий зв'язок Вагіфа та Еміна, відзначив, що Цьою Емін був ідейним спадкоємцем Вагіфа.

Вагіф був улюбленим поетом радянсько-азербайджанського поета Самеда Вургуна, який писав: «Ще з раннього дитинства я перебував під сильним впливом творчості Вагіфа. Його прекрасні вірші, ясна і народна мова здійснила на мою творчість великий вплив. Під впливом могутньої поетичної чарівності Вагіфа я писав перші свої вірші». Життя Вагіфа знайшло художнє втілення в драматичній поемі Вургуна «Вагіф». Вагіфу присвячено інший твір Вургуна — вірш «Смерть поета».

Трагічна доля Вагіфа у центрі роману письменника Юсиф Візира Чеменземінлі «У крові».

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118966960 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  4. Дадашзаде, 1968, с. 13.
  5. Кочарлинский, 1903, с. 7—8, прим. 1.
  6. Дадашзаде, 1968, с. 12—13.
  7. Mymtaz, Çəhəngirov, 1933, с. 3.
  8. Мамед-заде, Саркисов, 1986, с. 18.
  9. Дадашзаде, 1968, с. 14—15.
  10. Мамед-заде, Саркисов, 1986, с. 22.
  11. Дадашзаде, 1968, с. 36.
  12. Дадашзаде, 1968, с. 21.
  13. Дадашзаде, 1968, с. 18—19.
  14. Дадашзаде, 1968, с. 15.
  15. Дадашзаде, 1968, с. 38—39.
  16. Караев, 1984, с. 13.
  17. Ярахмедов М. Азербайджанская поэзия и Етим Эмин. — Баку : Элм, 1992. — С. 10.
  18. Дадашзаде, 1968, с. 38.
  19. Советский Нагорный Карабах: торжество ленинской национальной политики. — Баку : Азербайджанское гос. изд-во, 1983. — С. 115.
  20. Мамед-заде, Саркисов, 1986, с. 42—43.
  21. Шариф, 1968, с. 4.
  22. Mymtaz, Çəhəngirov, 1933, с. 5.
  23. Дадашзаде, 1968, с. 15, 17.
  24. Сеид-Заде А. Мирза-Шафи или Боденштедт? (К вопросу о происхождении, об'ёме и характере плагиаторства Фр. Боденштедта). — Баку : Изд-во АГУ, 1940. — С. 141.
  25. Дадашзаде, 1968, с. 44.
  26. Дадашзаде, 1968, с. 105—106.
  27. Дадашзаде, 1968, с. 109—110.
  28. Дадашзаде, 1968, с. 109—127.
  29. Азербайджанская историография XIX-XX веков. — Баку : Элм, 1987. — С. 21.
  30. Ярахмедов М. Азербайджанская поэзия и Етим Эмин. — Баку : Элм, 1992. — С. 11.
  31. Ярахмедов М. Азербайджанская поэзия и Етим Эмин. — Баку : Элм, 1992. — С. 12.
  32. Вургун С. Собрание сочинений. — М. : Художественная литература, 1980. — С. 287.
  33. Бабаев Г. Самед Вургун. Очерк творчества. — М. : Советский писатель, 1981. — С. 72.
  34. Бабаев Г. Самед Вургун. Очерк творчества. — М. : Советский писатель, 1981. — С. 137.
  35. , , Насилов Д. М. Репрессированная тюркология. — М. : «Восточная литература» РАН, 2002. — С. 153.

Посилання

  • Вагіф Молла Панах — стаття з Великої радянської енциклопедії.  
  • Мірза Адигезаль-бек. Карабаг-Наме.

Література

  • Дадашзаде А. Певец жизни (Раздумья о Вагифе). — Баку : Изд-во АН Азербайджанской ССР, 1968.
  • Караев Я. Вагиф. Очерк творчества. — Баку : Язычы, 1984.
  • Литература адербейджанских татар. — Тифлис, 1903.
  • Мамед-заде К. М., Саркисов Н. А. Шуша — мавзолей Вагифа. — Баку : Элм, 1986.
  • Шариф А. Вагиф — певец любви и красоты. — М. : Знание, 1968.
  • Mymtaz S., Çəhəngirov İ. Molla Pənah (Vaqif). — Azərnəşr, 1933. — С. 3.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Molla Panah Vagif azerb ملاپناه واقف Molla Penah Vaqif nar blizko 1717 selo Girag Salahli pom 1797 Shusha azerbajdzhanskij poet i derzhavnij diyach vizir Karabaskogo hanstva XVIII stolittya Molla Panah Vagifazerb ملاپناه واقفNarodivsya1717 1 2 Yuhari Salahli Karabaske beklyarbekstvo Sefevidskij IranPomer1797 1 2 Shusha Karabaske hanstvoPohovannyaMavzolej VagifaKrayina Sefevidskij Iran Karabaske hanstvoDiyalnistpoet pismennik vizirMova tvorivazerbajdzhanskaRoki aktivnosti1759 1797Zhanrlirika Q6605273 i gazel Molla Panah Vagif u VikishovishiBiografiyaMolla Panah Vagif narodivsya v pershij polovini XVIII stolittya Jogo batkom buv Mehti aga a mati Ag giz Firidun Kocharlinskij batkivshinoyu Vagifa nazivav selishe Gasansu poblizu Agstafi Ale v toj zhe chas vin vidznachav sho za deyakimi danimi batkivshinoyu poeta vvazhayetsya selishe Salahli Tochna data narodzhennya poeta ne vstanovlena Za nepryamimi danimi rokom jogo narodzhennya nazivayetsya 1717 rik Rzakulibek ta Adolf Berzhe vvazhayut sho Vagif narodivsya trohi piznishe I Dzhahangirov ta Salman Mumtaz pisali sho Vagif narodivsya priblizno v 1733 roci v Girag Salahli bilya Kazaha Z yunih rokiv vin navchavsya u yakogos Shafi efendi opanuvav arabsku ta persku movi Krim cogo majbutnij poet cikavivsya astronomiyeyu osvoyiv navichki arhitektora Zvazhayuchi na chasti feodalni mizhusobici yaki spalahuvali na kordoni z Gruziyeyu priblizno v 1759 roci zhiteli nizki sil Kazaha pereselilisya do Karabaskogo hanstva U yih chisli opinilasya i sim ya Vagifa Spochatku vin prozhivav u selishi Terterbasar de zajmavsya vikladannyam zgodom vin vidkriv shkolu v Shushi de navchav ditej V Shushi vin zasnuvav mahalli Saatli kudi razom z nim pereselilisya 17 simej z rodu Saatli Priblizno v 1769 1770 rokah Molla Panah opinivsya pri dvori karabahskogo hana Za rozpoviddyu Rzakulibeka prozhivayuchi v Shushi Vagif tovarishuvav z bagatma vplivovimi lyudmi v chisli yakih opinivsya Mirza Veli Baharli Ostannij buv dovirenoyu osoboyu karabaskogo Ibragim Halil hana Mirza Veli Baharli zdivuvavsya koli Molu Panah Vagif zazdalegid povidomiv jomu pro majbutnye misyachne zatemnennya i zemletrus pro sho vin rozpoviv hanu Toj zustrivsya z Vagifom i ocinivshi jogo piznannya virishiv zaluchiti do upravlinnya hanstvom Spochatku Vagifa priznachili ceremonijmejsterom a piznishe vin stav golovnim vizirom probuvshi na cij posadi do kincya svoyih dniv Za slovami pridvornogo istoriografa Mirzi Dzhamala Vagif buv vidomim i koristuvavsya velikoyu populyarnistyu yak mudrij i dosvidchenij vizir Abraham Beknazaryanc yakij buv pridvornim Aga Muhammad shaha nazivav Molla Panaha duhovnim vozhdem karabaskih tyurkiv azerbajdzhanciv Azerbajdzhanski istoriki XIX stolittya yaki ye urodzhencyami Karabahu stverdzhuvali sho Molla Panah Vagif koristuvavsya velikim avtoritetom u Ibragim Halil hana Tak Mirza Adigezal bek nazivav Vagifa golovnim sekretarem i spivrozmovnikom yakij vidaye vsima spravami krayini ye micnoyu oporoyu derzhavi Karadagi govoriv pokijnij Ibragim han vvazhav Molla Panaha zdatnim do bud yakoyi spravi zavzhdi stavivsya do nogo yak do najdorozhchogo tovarisha i prisluhavsya do jogo porad Za povidomlennyam Mir Mehti Hazani Molla Panah buv najblizhchoyu do jogo velichnosti lyudinoyu sho spovishav jogo pro neobhidni zahodi I zavzhdi vsi spravi vseredini i za mezhami derzhavi han virishuvav za poradoyu Molli Panahi Vin dav jomu povnu vladu Mavzolej Vagifa Perebuvayuchi na posadi vizira Vagif brav uchast u budivnictvi bagatoh ob yektiv v Shushi Karadagi pishe sho pokijnij Molla Panah buv kerivnikom usih robit pov yazanih yak z osobistimi budivlyami hana i jogo ditej tak i zi zvedennyam miskoyi stini ta ogorozhi Za povidomlennyam A Berzhe Vagif stav vidomim yak dosvidchenij inzhener Hanskij palac u Shushi zhitlovi budivli i fortechni stini buli pobudovani nim Populyarnist Molla Panaha bula nastilki velika sho donini pobutuye prikazka Ne vsyakij gramotij mozhe stati Molla Panahom Na posadi vizira Vagif proyaviv neabiyaki zdibnosti diplomata Za jogo uchasti ukladeno oboronnij soyuz mizh Karabahom Gruziyeyu Talishskim ta Erivanskim hanstvami proti Iranu Vin zhe buv iniciatorom peregovoriv z Rosijskoyu imperiyeyu abi zaruchitisya yiyi pidtrimkoyu Pislya prihodu do vladi v hanstvi Mamedbeka ostannij v 1797 roci strativ Vagifa razom z jogo sinom Aliagoj za perekazami nakazavshi skinuti yih zi skeli v prirvu She koli Vagif perebuvav v uv yaznenni do Shushi pribuv lezginskij poet Ahtili Magerram yakij prisvyativ hvalebnu odu Mamedbeku vimagayuchi v nij zvilnennya Vagifa Vbivstvo Vagifa persh za vse vidbulosya z politichnih motiviv U toj zhe chas u vzayeminah mizh Mamedbekom Dzhavanshirom i Moli Panahom buli j inshi epizodi Napriklad Vagif u svij chas pereshkodiv odruzhennyu Mamedbeka na hanskij donci oskilki ne bazhav jogo zblizhennya z Ibragim Halil hanom Istoriki XIX stolittya vidznachali sho Mamedbek teper buv zakohanij u druzhinu samogo Vagifa Budinok poeta buv rozorenij rukopisi znisheni Dovgij chas mogila poeta bula miscem pokloninnya pro sho pisav she na pochatku XX stolittya Firidun bek Kocharlinskij U sichni 1982 roku na mogili poeta bulo vidkrito mavzolej arh A Salamzade ta E Kanukov skulptor A Mustafayev Miscevist yaka stala miscem sporudzhennya memorialu otrimala nazvu Dzhidir dyuzi pole dlya skachok yake roztashovane u pivdenno shidnij chastini mista Pid chas Karabaskoyi vijni mavzolej zrujnovali Privatne zhittyaKrim ridnoyi vin vilno volodiv perskoyu ta arabskoyu movami Vagif prijnyav shiyizm i namagavsya peretyagti do ciyeyi techiyi takozh inshih vchenih i literatoriv napriklad Mollu Vidadi Druzhinoyu poeta bula Gizhanum Za nayavnimi mizernim vidomostyami u Vagifa buli dvi dochki ta sin Aliaga yakij pisav virshi pid psevdonimom Alim Dochki buli vidani zamizh za siniv inshogo azerbajdzhanskogo poeta Molla Veli Vidadi Shodo sina varto takozh skazati sho vin buv vidomij yak Ali i yak Kasim TvorchistDlya poeziyi Vagifa harakterni virshi napisani perevazhno u rozmiri hedzhu V toj zhe chas jogo gazeli muhamasi i mustazadi svidchat pro te sho vin doskonalo volodiv rozmirom aruz Krim togo Vagif avtor cilogo ryadu goshm Pislya smerti Vagifa rukopisi jogo virshiv buli znisheni abo rozkradeni Odnak ryad virshiv zbereglisya v pam yati ashugiv a deyaki lyudi navit zbirali i perepisuvali jogo tvori v osoblivi zoshiti dzhungi U Respublikanskomu rukopisnomu fondi Azerbajdzhanu ta muzeyi istoriyi azerbajdzhanskoyi literaturi znahodyatsya desyatki dzhungiv a takozh rukopisnih almanahiv tezkire z virshami poeta Persha zbirka z virshami poeta Vagif i jogo suchasniki do yakogo uvijshlo 70 jogo poetichnih tvoriv vidano v 1856 roci v Temir Han Shuri istoriografom Mirza Yusufom Nersesovim Karabagi Uklasti zbirku dopomig poet Mirzadzhan Madatov yakij i poradiv zibrati poetichnu zbirku Pershim perekladom Vagifa inshoyu movoyu ye gazel opublikovana v 1849 roci v zhurnali Rubon v perekladi poeta Tadeusha Lada Zablockogo polskoyu movoyu Poetichna tvorchist Vagifa vidkrila novu storinku v azerbajdzhanskoyi poeziyi bulo blizkoyu narodu Lirika poeta zhittyeradisna Vagif tverezo sudit pro realne zhittya a yiyi negarazdi pragne podolati siloyu rozumu znahodyachi filosofskij sens navit v skorbotah Vishu nagorodu lyudini Vagif bachiv u zemnij majzhe yazichnickij lyubovi Na vidminu vid poetiv romantikiv yaki ospivuvali pidneseno zhertovnu lyubov do idealnoyi krasuni Vagif poetizuye nasolodu stvoryuye obrazi cilkom realnih krasun veselih povij Fialka Dvoh krasun ya slavlyu Grudi pruzhni i prekrasni U pizni roki u virshah Vagifa vidchuvayetsya motiv minlivosti doli bezsillya lyudini pered doleyu providinnya zvichajnij dlya serednovichnoyi shidnoyi liriki Vidadi ti na ci cherstvi sercya glyan Girkotoyu prosyaknuta filosofska lirika Hto doskonalij togo osyagayut napasti doli projnyata takozh ironichnim stavlennyam do svitu obmanu i zla Ya shukav pravdu ale pravdi znovu i znovu nemaye Razom z Vidadi starshim suchasnikom i drugom Vagif uviv do azerbajdzhanskoyi poeziyi ashuzku formu goshma yaka najbilsh blizka do narodnoyi poetichnoyi tvorchosti Svoyimi zh gazelyami muhammasami napisanimi bezposeredno u klasichnij formi Vagif viddav daninu i poetichnij shkoli Fizuli Virshi Vagifa i sogodni spivayutsya ashugami i spivakami Isnuye azerbajdzhanska prikazka yaka govorit Ne vsyakij hto navchayetsya stane Molla Panahom Vpliv i znachennya Ashug Ali nazivav Vagifa hanom poetiv a velikij azerbajdzhanskij literaturoznavec pochatku HH stolittya Firidun Kocharlinskij nacionalnim poetom Ashug Ali Kliberli z Karadzhadaga neodnorazovo nazivav Vagifa svoyim uchitelem Velikij lezginskij poet Coyu Emin she v rannomu vici vidchuv na sobi silnij vpliv Vagifa z tvorchistyu yakogo buv znajomij she v ditinstvi Duh vagifivskoyi poeziyi vidchuvayetsya yak v lezginskih tak i v azerbajdzhanskih virshah Emina ale osoblivo na pochatkovomu periodi jogo azerbajdzhanomovnoyi tvorchosti Literaturoznavec M Yarahmedov doslidzhuvav tvorchij zv yazok Vagifa ta Emina vidznachiv sho Coyu Emin buv idejnim spadkoyemcem Vagifa Vagif buv ulyublenim poetom radyansko azerbajdzhanskogo poeta Sameda Vurguna yakij pisav She z rannogo ditinstva ya perebuvav pid silnim vplivom tvorchosti Vagifa Jogo prekrasni virshi yasna i narodna mova zdijsnila na moyu tvorchist velikij vpliv Pid vplivom mogutnoyi poetichnoyi charivnosti Vagifa ya pisav pershi svoyi virshi Zhittya Vagifa znajshlo hudozhnye vtilennya v dramatichnij poemi Vurguna Vagif Vagifu prisvyacheno inshij tvir Vurguna virsh Smert poeta Tragichna dolya Vagifa u centri romanu pismennika Yusif Vizira Chemenzeminli U krovi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118966960 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Dadashzade 1968 s 13 Kocharlinskij 1903 s 7 8 prim 1 Dadashzade 1968 s 12 13 Mymtaz Cehengirov 1933 s 3 Mamed zade Sarkisov 1986 s 18 Dadashzade 1968 s 14 15 Mamed zade Sarkisov 1986 s 22 Dadashzade 1968 s 36 Dadashzade 1968 s 21 Dadashzade 1968 s 18 19 Dadashzade 1968 s 15 Dadashzade 1968 s 38 39 Karaev 1984 s 13 Yarahmedov M Azerbajdzhanskaya poeziya i Etim Emin Baku Elm 1992 S 10 Dadashzade 1968 s 38 Sovetskij Nagornyj Karabah torzhestvo leninskoj nacionalnoj politiki Baku Azerbajdzhanskoe gos izd vo 1983 S 115 Mamed zade Sarkisov 1986 s 42 43 Sharif 1968 s 4 Mymtaz Cehengirov 1933 s 5 Dadashzade 1968 s 15 17 Seid Zade A Mirza Shafi ili Bodenshtedt K voprosu o proishozhdenii ob yome i haraktere plagiatorstva Fr Bodenshtedta Baku Izd vo AGU 1940 S 141 Dadashzade 1968 s 44 Dadashzade 1968 s 105 106 Dadashzade 1968 s 109 110 Dadashzade 1968 s 109 127 Azerbajdzhanskaya istoriografiya XIX XX vekov Baku Elm 1987 S 21 Yarahmedov M Azerbajdzhanskaya poeziya i Etim Emin Baku Elm 1992 S 11 Yarahmedov M Azerbajdzhanskaya poeziya i Etim Emin Baku Elm 1992 S 12 Vurgun S Sobranie sochinenij M Hudozhestvennaya literatura 1980 S 287 Babaev G Samed Vurgun Ocherk tvorchestva M Sovetskij pisatel 1981 S 72 Babaev G Samed Vurgun Ocherk tvorchestva M Sovetskij pisatel 1981 S 137 Nasilov D M Repressirovannaya tyurkologiya M Vostochnaya literatura RAN 2002 S 153 PosilannyaVagif Molla Panah stattya z Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Mirza Adigezal bek Karabag Name LiteraturaDadashzade A Pevec zhizni Razdumya o Vagife Baku Izd vo AN Azerbajdzhanskoj SSR 1968 Karaev Ya Vagif Ocherk tvorchestva Baku Yazychy 1984 Literatura aderbejdzhanskih tatar Tiflis 1903 Mamed zade K M Sarkisov N A Shusha mavzolej Vagifa Baku Elm 1986 Sharif A Vagif pevec lyubvi i krasoty M Znanie 1968 Mymtaz S Cehengirov I Molla Penah Vaqif Azernesr 1933 S 3

Дата публікації:
Топ