Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Махалля́ або махалла́, також гуза́р (араб. محلة maHálla — «перевалочна станція», «привал»; «табір»; «міський квартал», від араб. حل Hálla «розв'язувати», «розплутувати»; тур. Mahalle, узб. Mahalla; уйг. مەھەللە / мәһәллә) — в ісламських країнах частина міста розміром з квартал, жителі якого здійснюють місцеве самоврядування. Як правило, центром такого кварталу — махаллі — є мечеть, яка є свого роду культурним центром, в якому проходять п'ятничні збори населення махаллі і здійснюється урочиста п'ятнична молитва — намаз.
У сучасному розумінні в Узбекистані, центральноазіатських державах колишнього СРСР, а також у Східному Туркестані в уйгурів під «махалля», як правило, розуміється традиційний соціальний інститут общинного типу або квартальна форма організації суспільного життя. Тобто це квартал або мікрорайон, жителі якого здійснюють місцеве самоврядування шляхом вибору комітету махаллі та його голови, які вирішують питання організації побуту і дозвілля жителів своєї махаллі, а також несуть відповідальність перед вищими органами міського управління за забезпечення правопорядку у своїй махаллі.
Поет, письменник XI століття Насір Хосров у своєму творі «Сафар-наме» («Записки мандрівника»), подорожуючи з 1043 по 1052 рік країнами Близького Сходу і здійснюючи Хадж до Мекки, писав — «місто Каїр складається з 10 махаллей». Це свідчить про те, що поняття «махалля» на Сході існує вже багато століть.
Звичаї
На території махаллі, як правило, розташована мечеть — своєрідний громадський, культурний і духовний центр. А з початку XIX століття вперше в Бухарі, а потім повсюдно поширилася альтернатива мечеті — чайхана. З тих пір у всіх махалля культурним і громадським центром стала також чайхана.
До Жовтневої революції в мечетях п'ять разів на день жителі махаллі (чоловіки) здійснювали намаз. Між молитвами проводилися заняття для хлопчиків. Таким чином махалля не була релігійною організацією, проте сприяла поширенню традиційних ісламських ідей, а в єврейських махалля ідей юдаїзму, що, своєю чергою, сприяло об'єднанню жителів махаллі в плані побуту, традиції, моралі тощо.
Територію махаллі визначали за голосом муедзина, який запрошував на молитву, до будинку, куди доходив його голос. Але махалля була не тільки територіальною одиницею, її жителі пов'язані між собою спорідненістю, професією, особистим знайомством і об'єднувалися у своєрідну громаду. Кожен мав один про одного досить докладні й достовірні відомості. Саме в махаллі виник та існував протягом багатьох століть самобутній інститут спілкування людей, перш за все дотримання добросусідських відносин, повага старших за віком, турбота про літніх людей, дітей, хворих і традиційний спосіб взаємодопомоги, коли вся махалля бере участь в організації весіль, похорону, різних свят, коли організовують хашар для будівництва будинку тій чи іншій сім'ї, допомагають при стихійних лихах і так далі.
Раніше[] кожен житель махаллі без нагадування, вранці і ввечері виробляв полив, очищення вулиць біля свого будинку. Жителі дбали про чистоту і доглянутість водойм — хауз і ариків — як основних джерел питної та поливної води. Махалля мала свої закони, один з них «шафат» — обгородити від «чужих». Якщо хтось із жителів махаллі хотів продати свій будинок, він перш за все пропонував продати цей будинок своїм родичам, потім, у разі відмови, своїм сусідам по паркану, а далі жителям махаллі. Без дотримання вищевказаної субординації господар не мав права продати свій будинок «чужим». Цей закон перешкоджав потраплянню сторонніх у махалля.
Історія виникнення і функціонування інституту махаллі на прикладі Самарканда
Історія виникнення махалля в Самарканді та історія їх назв мають глибоке коріння. Часто махаллі утворювалися і називалися по виробничо-ремісничому принципом: Кулолоні — гончарі, Заргарон — ювеліри, Сузангарон — голкарі, Чармгарон — кожум'яки і так далі. Часто свою назву вони отримували від назв архітектурних пам'яток, що розташовані на їхній території: Рухабад, Гурі-Амір, Мадрасаї сафед тощо, а також від назви гідронімів: Обі Машат, Кош хауз. Махаллі іноді носили назви тих міст і сіл, звідки їхні жителі були колись переселені в місто, наприклад, махаллі Тошканді, Ургут, Дахбеті, Хавосі тощо.
Письмові джерела свідчать про те, що в Самарканді були такі махаллі, як «Сангтарошон», «Сабунпазон», «Мирсаидов ошік», «Бустоніхон», «Дегрезон», «Кемухгарон», «Даруй Арк», «Робіт» та інші.
На початку XX століття в Самарканді існували 103 мечеті і стільки ж махалля. Всі вони розташовувалися на території Сіабського району міста. Наприклад, до 30-х років XX століття в Самарканді існувала махалля «Кулі сафед» («Білокам'яний міст»). У махаллі була мечеть, великий базар, вона славилася розвиненими культурними традиціями. Ще в XVII столітті в тут жив і творив поет Масехо Іваз Боки. У зв'язку з розширенням спирто-горілчаного заводу в 1930-1932 роках махалля зникла. Те ж саме, але наприкінці XX століття, відбулося з махалля «Рухобад». В даний час[] зберігся тільки мавзолей Рухабад, що знаходився на території махаллі.
Назви махаллі — цінний матеріал для дослідників історії виникнення і розвитку стародавнього міського господарства. Наприкінці XIX століття в місті Самарканді налічувалося 96 гузарів (махалля), в яких проживало близько 55 тисяч осіб. Як правило, в кожній махаллі середньої величини проживало від 450 до 800 осіб.
Структура і функції махаллі змінювалися з плином часу або у зв'язку з певними обставинами, але махалля зберігала принцип самоврядування на своїй території, координувала соціально-економічні взаємини жителів.
У період радянської влади інститут махаллі зберігався, але їхня діяльність жорстко контролювалася владою, а деякі функції махаллі були скасовані або зведені до мінімуму. У цей період своєї історії культурним центром махаллі стала чайхана з червоним куточком. Багато махаллей були перейменовані, була проведена реорганізація в структурі їхнього управління. У результаті всього цього старі назви цих махалля в даний час[] майже не згадуються. Наприклад, махалля під назвою «Хон Саїд імом», де в XVII столітті жив поет Мулло Моне, була у ХХ столітті перейменована в квартал «Іттіфок-60», і тепер[] стару назва майже ніхто не знає.
Про історію інституту махалля в Ташкенті
У Ташкенті махалля спочатку виникли як квартали ремісників, тому вони і носили відповідні назви: махалля Заргаров — махалля ювелірів, махалля Дегрез — махалля ливарників, махалля Укчі — махалля виготовлювачів стріл (або куль), ткачів, будівельників, гончарів тощо. Зі зростанням міста в ньому стали з'являтися махаллі, які одержували назви за етнічною ознакою — Тюрк-махалля, Таджик-махалля, Узбек-махалля тощо. У зв'язку зі зростанням населення міста стали з'являтися висілки, які одержували відповідні назви — Тюрк-Янгі-Шахар-махалля, Кукча-Янгі-Шахар махалля і так далі. (Слово «Янгі» перекладається українською як «новий», «нова»).
Пізніше в Ташкенті у назвах махалля стали з'являтися назви тієї чи іншої місцевості, наприклад махалля Джангоп, що перекладається як «місце битви». Свою назву махалля отримала тому, що на місці, де вона виникла, у XVIII столітті відбулася битва між прихильниками Юнус-ходжі і трьома іншими правителями інших частин міста (Даха).
Кількість як самих махалля, так і домоволодінь у них змінювалося з часом. Наприклад в середині XIX століття в Шейхантаурській частині Ташкенту було 48 махалля, в Сібзарській — 38, в Бешагачській — 32, а в Кукчинській — 31 махалля. У махаллі Акмечеть в Шейхантаурській частині (Даха) Ташкента було понад 400 домоволодінь, в махаллі Караташ в Бешагачській частині міста (Даха) — 200 будинків, а в махаллі Самарканд-дарбазі в Сібзарській частини — 50 будинків.
Махалля як основа місцевого самоврядування
Слід зазначити, що махалля в силу того, що в ній закладені демократичні принципи місцевого самоврядування, є важливою історичною цінністю, що вимагає вкрай дбайливого до себе ставлення. Будь-які непродумані експерименти з таким соціальним інститутом як махалля можуть призвести до непоправних помилок. На базі махаллі, її самобутньої структури можна успішно розвивати нові принципи місцевого самоврядування — це більш практичне і відкрите ведення справ, велика доброзичливість до людей, викорінення різних проявів бюрократизму тощо.
Саме махалля як орган самоврядування на місцях може бути основою здорового громадянського суспільства, а значить і основою сильної та демократичної держави. Варто зазначити, що існують і відмінні від викладеної вище точки зору на роль інституту махаллі в сучасному суспільстві.
Махалля в мистецтві
- Фільм Шухрата Аббасова «Про це говорить вся махалля» (1960 рік)
Посилання
- Шукур Аскаров. Махалля в эволюции города [ 3 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Б.Мусаев: Институт махалли как генная клетка узбекского авторитаризма [ 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Махалля — як багато у цьому слові [ 31 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- О ташкентських махалля [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mahallya abo mahalla takozh guza r arab محلة maHalla perevalochna stanciya prival tabir miskij kvartal vid arab حل Halla rozv yazuvati rozplutuvati tur Mahalle uzb Mahalla ujg مەھەللە mәһәllә v islamskih krayinah chastina mista rozmirom z kvartal zhiteli yakogo zdijsnyuyut misceve samovryaduvannya Yak pravilo centrom takogo kvartalu mahalli ye mechet yaka ye svogo rodu kulturnim centrom v yakomu prohodyat p yatnichni zbori naselennya mahalli i zdijsnyuyetsya urochista p yatnichna molitva namaz U suchasnomu rozuminni v Uzbekistani centralnoaziatskih derzhavah kolishnogo SRSR a takozh u Shidnomu Turkestani v ujguriv pid mahallya yak pravilo rozumiyetsya tradicijnij socialnij institut obshinnogo tipu abo kvartalna forma organizaciyi suspilnogo zhittya Tobto ce kvartal abo mikrorajon zhiteli yakogo zdijsnyuyut misceve samovryaduvannya shlyahom viboru komitetu mahalli ta jogo golovi yaki virishuyut pitannya organizaciyi pobutu i dozvillya zhiteliv svoyeyi mahalli a takozh nesut vidpovidalnist pered vishimi organami miskogo upravlinnya za zabezpechennya pravoporyadku u svoyij mahalli Poet pismennik XI stolittya Nasir Hosrov u svoyemu tvori Safar name Zapiski mandrivnika podorozhuyuchi z 1043 po 1052 rik krayinami Blizkogo Shodu i zdijsnyuyuchi Hadzh do Mekki pisav misto Kayir skladayetsya z 10 mahallej Ce svidchit pro te sho ponyattya mahallya na Shodi isnuye vzhe bagato stolit ZvichayiNa teritoriyi mahalli yak pravilo roztashovana mechet svoyeridnij gromadskij kulturnij i duhovnij centr A z pochatku XIX stolittya vpershe v Buhari a potim povsyudno poshirilasya alternativa mecheti chajhana Z tih pir u vsih mahallya kulturnim i gromadskim centrom stala takozh chajhana Do Zhovtnevoyi revolyuciyi v mechetyah p yat raziv na den zhiteli mahalli choloviki zdijsnyuvali namaz Mizh molitvami provodilisya zanyattya dlya hlopchikiv Takim chinom mahallya ne bula religijnoyu organizaciyeyu prote spriyala poshirennyu tradicijnih islamskih idej a v yevrejskih mahallya idej yudayizmu sho svoyeyu chergoyu spriyalo ob yednannyu zhiteliv mahalli v plani pobutu tradiciyi morali tosho Teritoriyu mahalli viznachali za golosom muedzina yakij zaproshuvav na molitvu do budinku kudi dohodiv jogo golos Ale mahallya bula ne tilki teritorialnoyu odiniceyu yiyi zhiteli pov yazani mizh soboyu sporidnenistyu profesiyeyu osobistim znajomstvom i ob yednuvalisya u svoyeridnu gromadu Kozhen mav odin pro odnogo dosit dokladni j dostovirni vidomosti Same v mahalli vinik ta isnuvav protyagom bagatoh stolit samobutnij institut spilkuvannya lyudej persh za vse dotrimannya dobrosusidskih vidnosin povaga starshih za vikom turbota pro litnih lyudej ditej hvorih i tradicijnij sposib vzayemodopomogi koli vsya mahallya bere uchast v organizaciyi vesil pohoronu riznih svyat koli organizovuyut hashar dlya budivnictva budinku tij chi inshij sim yi dopomagayut pri stihijnih lihah i tak dali Ranishe koli kozhen zhitel mahalli bez nagaduvannya vranci i vvecheri viroblyav poliv ochishennya vulic bilya svogo budinku Zhiteli dbali pro chistotu i doglyanutist vodojm hauz i arikiv yak osnovnih dzherel pitnoyi ta polivnoyi vodi Mahallya mala svoyi zakoni odin z nih shafat obgoroditi vid chuzhih Yaksho htos iz zhiteliv mahalli hotiv prodati svij budinok vin persh za vse proponuvav prodati cej budinok svoyim rodicham potim u razi vidmovi svoyim susidam po parkanu a dali zhitelyam mahalli Bez dotrimannya vishevkazanoyi subordinaciyi gospodar ne mav prava prodati svij budinok chuzhim Cej zakon pereshkodzhav potraplyannyu storonnih u mahallya Istoriya viniknennya i funkcionuvannya institutu mahalli na prikladi SamarkandaIstoriya viniknennya mahallya v Samarkandi ta istoriya yih nazv mayut gliboke korinnya Chasto mahalli utvoryuvalisya i nazivalisya po virobnicho remisnichomu principom Kuloloni gonchari Zargaron yuveliri Suzangaron golkari Charmgaron kozhum yaki i tak dali Chasto svoyu nazvu voni otrimuvali vid nazv arhitekturnih pam yatok sho roztashovani na yihnij teritoriyi Ruhabad Guri Amir Madrasayi safed tosho a takozh vid nazvi gidronimiv Obi Mashat Kosh hauz Mahalli inodi nosili nazvi tih mist i sil zvidki yihni zhiteli buli kolis pereseleni v misto napriklad mahalli Toshkandi Urgut Dahbeti Havosi tosho Pismovi dzherela svidchat pro te sho v Samarkandi buli taki mahalli yak Sangtaroshon Sabunpazon Mirsaidov oshik Bustonihon Degrezon Kemuhgaron Daruj Ark Robit ta inshi Na pochatku XX stolittya v Samarkandi isnuvali 103 mecheti i stilki zh mahallya Vsi voni roztashovuvalisya na teritoriyi Siabskogo rajonu mista Napriklad do 30 h rokiv XX stolittya v Samarkandi isnuvala mahallya Kuli safed Bilokam yanij mist U mahalli bula mechet velikij bazar vona slavilasya rozvinenimi kulturnimi tradiciyami She v XVII stolitti v tut zhiv i tvoriv poet Maseho Ivaz Boki U zv yazku z rozshirennyam spirto gorilchanogo zavodu v 1930 1932 rokah mahallya znikla Te zh same ale naprikinci XX stolittya vidbulosya z mahallya Ruhobad V danij chas koli zberigsya tilki mavzolej Ruhabad sho znahodivsya na teritoriyi mahalli Nazvi mahalli cinnij material dlya doslidnikiv istoriyi viniknennya i rozvitku starodavnogo miskogo gospodarstva Naprikinci XIX stolittya v misti Samarkandi nalichuvalosya 96 guzariv mahallya v yakih prozhivalo blizko 55 tisyach osib Yak pravilo v kozhnij mahalli serednoyi velichini prozhivalo vid 450 do 800 osib Struktura i funkciyi mahalli zminyuvalisya z plinom chasu abo u zv yazku z pevnimi obstavinami ale mahallya zberigala princip samovryaduvannya na svoyij teritoriyi koordinuvala socialno ekonomichni vzayemini zhiteliv U period radyanskoyi vladi institut mahalli zberigavsya ale yihnya diyalnist zhorstko kontrolyuvalasya vladoyu a deyaki funkciyi mahalli buli skasovani abo zvedeni do minimumu U cej period svoyeyi istoriyi kulturnim centrom mahalli stala chajhana z chervonim kutochkom Bagato mahallej buli perejmenovani bula provedena reorganizaciya v strukturi yihnogo upravlinnya U rezultati vsogo cogo stari nazvi cih mahallya v danij chas koli majzhe ne zgaduyutsya Napriklad mahallya pid nazvoyu Hon Sayid imom de v XVII stolitti zhiv poet Mullo Mone bula u HH stolitti perejmenovana v kvartal Ittifok 60 i teper koli staru nazva majzhe nihto ne znaye Pro istoriyu institutu mahallya v TashkentiU Tashkenti mahallya spochatku vinikli yak kvartali remisnikiv tomu voni i nosili vidpovidni nazvi mahallya Zargarov mahallya yuveliriv mahallya Degrez mahallya livarnikiv mahallya Ukchi mahallya vigotovlyuvachiv stril abo kul tkachiv budivelnikiv gonchariv tosho Zi zrostannyam mista v nomu stali z yavlyatisya mahalli yaki oderzhuvali nazvi za etnichnoyu oznakoyu Tyurk mahallya Tadzhik mahallya Uzbek mahallya tosho U zv yazku zi zrostannyam naselennya mista stali z yavlyatisya visilki yaki oderzhuvali vidpovidni nazvi Tyurk Yangi Shahar mahallya Kukcha Yangi Shahar mahallya i tak dali Slovo Yangi perekladayetsya ukrayinskoyu yak novij nova Piznishe v Tashkenti u nazvah mahallya stali z yavlyatisya nazvi tiyeyi chi inshoyi miscevosti napriklad mahallya Dzhangop sho perekladayetsya yak misce bitvi Svoyu nazvu mahallya otrimala tomu sho na misci de vona vinikla u XVIII stolitti vidbulasya bitva mizh prihilnikami Yunus hodzhi i troma inshimi pravitelyami inshih chastin mista Daha Kilkist yak samih mahallya tak i domovolodin u nih zminyuvalosya z chasom Napriklad v seredini XIX stolittya v Shejhantaurskij chastini Tashkentu bulo 48 mahallya v Sibzarskij 38 v Beshagachskij 32 a v Kukchinskij 31 mahallya U mahalli Akmechet v Shejhantaurskij chastini Daha Tashkenta bulo ponad 400 domovolodin v mahalli Karatash v Beshagachskij chastini mista Daha 200 budinkiv a v mahalli Samarkand darbazi v Sibzarskij chastini 50 budinkiv Mahallya yak osnova miscevogo samovryaduvannyaSlid zaznachiti sho mahallya v silu togo sho v nij zakladeni demokratichni principi miscevogo samovryaduvannya ye vazhlivoyu istorichnoyu cinnistyu sho vimagaye vkraj dbajlivogo do sebe stavlennya Bud yaki neprodumani eksperimenti z takim socialnim institutom yak mahallya mozhut prizvesti do nepopravnih pomilok Na bazi mahalli yiyi samobutnoyi strukturi mozhna uspishno rozvivati novi principi miscevogo samovryaduvannya ce bilsh praktichne i vidkrite vedennya sprav velika dobrozichlivist do lyudej vikorinennya riznih proyaviv byurokratizmu tosho Same mahallya yak organ samovryaduvannya na miscyah mozhe buti osnovoyu zdorovogo gromadyanskogo suspilstva a znachit i osnovoyu silnoyi ta demokratichnoyi derzhavi Varto zaznachiti sho isnuyut i vidminni vid vikladenoyi vishe tochki zoru na rol institutu mahalli v suchasnomu suspilstvi Mahallya v mistectviFilm Shuhrata Abbasova Pro ce govorit vsya mahallya 1960 rik PosilannyaShukur Askarov Mahallya v evolyucii goroda 3 chervnya 2013 u Wayback Machine B Musaev Institut mahalli kak gennaya kletka uzbekskogo avtoritarizma 4 listopada 2011 u Wayback Machine Mahallya yak bagato u comu slovi 31 zhovtnya 2011 u Wayback Machine O tashkentskih mahallya 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine