Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2019) |
Мірза́ Адиґезаль-бек (азерб. Mirze Adıgözəl bəy, приблизно у 1780-х рр. — 9 вересня 1848 року) — азербайджанський історик XIX століття, автор історичного твору [az]». Навчався в мектебі в Шуші. З початку XIX століття на службі у російських урядових і військово-адміністративних установах. Капітан Російської імператорської армії.
| Мірза Адігезаль-бек | |
|---|---|
| азерб. Mirzə Adıgözəl bəy | |
| Народився | 1780-ті Шуша, Карабаське ханство |
| Помер | 9 вересня 1848 d, Геранбойський район, Азербайджанська РСР |
| Поховання | Геранбойський район |
| Діяльність | історик |
| Галузь | історія |
Початковий період служби
У 1795 році з наближенням військ Ага Мохаммед Хана Каджара в Карабах Мірза Адиґезаль-бек разом з родиною і підвладними їм ілатами (кочівниками), що проживали, мабуть, у розташованому біля ріки Араксу Ігірмідортському (Двадцять четвертому) магалі залишають Карабах і переселяються в Грузію.
Після приєднання Грузії до Росії міністр Коваленський в Тифлісі прийняв Адиґезаль-бека до себе на службу для ведення секретних справ з листування. Адиґезаль-бек служив у Коваленського таємно. За службу отримував платню. На цій таємній службі він був, очевидно, протягом кінця 1799 і всього 1800 року. З цього часу Адиґезаль-бек надовго пов'язав свою подальшу долю з російською адміністрацією та російськими військами в Закавказзі.
Під час російсько-турецької війни 1806—1812 займав посаду перекладача-письмоводителя у генерал-майора [ru]. В автобіографії він пише:
 | До одинадцятого року я перебував при ньому секретарем. В цьому році мені було присвоєно чин підпоручика. Нарешті, в шістнадцятому році, з дозволу намісника генерала Єрмолова, я відправився до колишнього володаря Карабагу генерал-майора Мехтікулі-хана. |  |
У 1816 році Мірза Адиґезаль-бек, як уродженець Карабаху, був посланий О. П. Єрмоловим до Мехтікулі-хана. Це мало місце в 1816 році перед виїздом О. П. Єрмолова в якості посла в Тегеран. Мехтікулі-хан Карабахський пожалував беку землі, що належали їхній сім'ї, а також і ще деякі населені землі, і призначив наїбом в Ігірмідортський магал.
За дорученням генерала Єрмолова він протягом трьох років, з 1823 по 1826 рік, був зайнятий на службі з охорони кордонів Карабаху. У розписі прикордонних постів князьМадатов показав пост, де знаходився Мірза Адиґезаль-бек. У документі сказано:
| | На кінцевому згір’ї Муравських гір (Мровдагських гір) при Базіргян булаку ..., попереду 15-ма верстами ... в уроч. Гіль, при розореному селі Зод обивательської варти, при магальному наібі підпор. Мірза-Адиґезаль-беку 40 чол., де понад те при сотнику Наслєдишеві 25 чол. козаків ... З цього розпису складаються дві лінії постів: — правого флангу від розореного с. Зод до гарячих вод, начальствує шт.-к. Черноглазов, жительськими караулами з завідування його підпор. Мірза-Адиґезаль-бек. | |
Участь у Російсько-перській війні 1826—1828 рр
Російсько-перська війна почалася з раптового вторгнення іранських військ у межі, підвладні Росії. Іранські війська майже одночасно перейшли кордон з боку Ерівані і вторглися в Шурагель і Памбак, а також у Талиш і Карабах. Прикордонні пости, що не мали достатніх сил, з боями відступали вглиб країни. Оскільки пост біля Базіргян-булага перебував при самому кордоні і якраз в тому самому напрямі, куди раніше ніж в інші місця хлинув потік іранських військ, Мірза Адиґезаль-бек з довіреним йому загоном був відрізаний від сполучення з Шуші і Тифлісом.
Ситуація була ускладнена тим, що при вступі військ ворога окремі групи місцевого населення, що належали в часи правління ханів до тих верств, які тісно були пов'язані з ханською владою, перейшли на бік ворога і захопили із собою деяку частину кочівників. Після ліквідації ханського управління ці незначні за чисельністю прошарки юзбашів, маафів, кетхудів, а також деяка частина , втративши своє колишнє, привілейоване становище, і джерела матеріального добробуту, прагнули повернути старі порядки. Вони розраховували на те, що іранські війська відновлять колишній спосіб правління і повернуть їм втрачений добробут. Вони знали, що Мехті Кулі-хан Карабаський перебував серед військ спадкоємця іранського престолу Аббаса-Мірзи.
Після чого Мірза Адиґезаль-бек приймає рішення з'явитися у ставці спадкоємного принца. Як полоненого Мірзу Адиґезаль-бека відправили в Тебриз.
Після поразки іранських військ під Шамхором і в генеральній битві у Гянджі, Аббас-Мірза став готуватися до переговорів про мир. З цією метою на початку 1827 року принц звільняє з полону Адиґезаль-бека і відправляє його в Шуші. У тому ж році Адиґезаль-бек під командою князя [ru] пройшов у тил ворога за річку Аракс, де зустрівся з Мехтікулі-ханом і схилив його до переходу на бік Росії. Високо цінуючи заслуги, пов'язані з виконанням доручення щодо залучення Мехтікулі-хана на російську сторону, генерал Паскевич представив Мірзу Адиґезаль-бека до нагороди. З цього приводу він в одному зі своїх рапортів писав:
| | Маю честь представити до нагород їм по справедливості належних, за засвідченням начальства, за моторність, відважність, з якою вони привели до закінчення покладені на них доручення в землі ворожій: Карабагського підпор. Мірза-Адиґезаль-бека і кн. Івана Мелікова, що перебуває при полк. кн. Абхазові, — до поручницьких чинів, з виконанням першому платні ... Про першого з них при тому в. с. під час перебування свого в Тифлісі, звичайно, чули, як він перебув вірний нам при збуренні його єдиновірців, і як твердо зносив полон і катування в Тавризі. | |
В подальшому ході військових дій Мірза Адігезаль-бек, напевно, активної участі не брав.
Відхід від військової служби
В кінці 1829 або початку 1830 року, Мірза Адиґезаль-бек, прослуживши близько 30 років, вийшов у відставку.
У 30-х роках Адиґезаль-бек працює в провінційному суді Карабаху, що дає йому можливість ознайомитися з історично сформованими умовами та характером господарської діяльності населення в різних частинах провінції, зі звичаями та історією країни.
Глибока повага до видатних представників культури минулого спонукала Мірзу Адиґезаль-бека узятися до спорудження над могилою великого Нізамі нового мавзолею, замість старого, вже зовсім зруйнованого.
Свій твір «Карабаг-наме» Мірза Адиґезаль-бек писав, маючи вже похилий вік (близько 65 років).
Мірза Адиґезаль-бек помер 9 вересня 1848 року і був похований на цвинтарі села Рагімлі, який знаходиться неподалік від Геранбоя. Над його могилою споруджено мавзолей. Позначена нині дата смерті взята з тексту, розміщеного на плиті, встановленій над могилою Мірзи Адиґезаль-бека.
Примітки
- . Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 20 травня 2019.
- Рапорт ген-м. кн. Мадатова ген, Єрмолову, від 9 липня 1825 р., № 341, сел. Чивахчя (АКАК, т. VI, ч. I, спр. № 719, стор. 516).
- Записка неизвестного автора о Карабаге. Между 1829 г…. 1831 г. («Колониальная политика российского царизма в Азербайджане в 20—60-х гг. XIX в.», ч. I, М.-Л., 1936)
- Рапорт ген. Паскевича гр. Дибичу, від 12 червня 1827 р., № 62, Ечміадзин (АКАК, т. VII, спр. № 402, стор. 455
Література
- Мірза Адігезаль-бек. Карабаг-наме. АН АзербРСР. 1950. [Архівовано 21 серпня 2011 у WebCite]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2019 Mirza Adigezal bek azerb Mirze Adigozel bey priblizno u 1780 h rr 9 veresnya 1848 roku azerbajdzhanskij istorik XIX stolittya avtor istorichnogo tvoru az Navchavsya v mektebi v Shushi Z pochatku XIX stolittya na sluzhbi u rosijskih uryadovih i vijskovo administrativnih ustanovah Kapitan Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Mirza Adigezal bekazerb Mirze Adigozel beyNarodivsya1780 ti Shusha Karabaske hanstvoPomer9 veresnya 1848 1848 09 09 d Geranbojskij rajon Azerbajdzhanska RSRPohovannyaGeranbojskij rajonDiyalnististorikGaluzistoriyaPochatkovij period sluzhbiU 1795 roci z nablizhennyam vijsk Aga Mohammed Hana Kadzhara v Karabah Mirza Adigezal bek razom z rodinoyu i pidvladnimi yim ilatami kochivnikami sho prozhivali mabut u roztashovanomu bilya riki Araksu Igirmidortskomu Dvadcyat chetvertomu magali zalishayut Karabah i pereselyayutsya v Gruziyu Pislya priyednannya Gruziyi do Rosiyi ministr Kovalenskij v Tiflisi prijnyav Adigezal beka do sebe na sluzhbu dlya vedennya sekretnih sprav z listuvannya Adigezal bek sluzhiv u Kovalenskogo tayemno Za sluzhbu otrimuvav platnyu Na cij tayemnij sluzhbi vin buv ochevidno protyagom kincya 1799 i vsogo 1800 roku Z cogo chasu Adigezal bek nadovgo pov yazav svoyu podalshu dolyu z rosijskoyu administraciyeyu ta rosijskimi vijskami v Zakavkazzi Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 zajmav posadu perekladacha pismovoditelya u general majora ru V avtobiografiyi vin pishe Do odinadcyatogo roku ya perebuvav pri nomu sekretarem V comu roci meni bulo prisvoyeno chin pidporuchika Nareshti v shistnadcyatomu roci z dozvolu namisnika generala Yermolova ya vidpravivsya do kolishnogo volodarya Karabagu general majora Mehtikuli hana U 1816 roci Mirza Adigezal bek yak urodzhenec Karabahu buv poslanij O P Yermolovim do Mehtikuli hana Ce malo misce v 1816 roci pered viyizdom O P Yermolova v yakosti posla v Tegeran Mehtikuli han Karabahskij pozhaluvav beku zemli sho nalezhali yihnij sim yi a takozh i she deyaki naseleni zemli i priznachiv nayibom v Igirmidortskij magal Za doruchennyam generala Yermolova vin protyagom troh rokiv z 1823 po 1826 rik buv zajnyatij na sluzhbi z ohoroni kordoniv Karabahu U rozpisi prikordonnih postiv knyazMadatov pokazav post de znahodivsya Mirza Adigezal bek U dokumenti skazano Na kincevomu zgir yi Muravskih gir Mrovdagskih gir pri Bazirgyan bulaku poperedu 15 ma verstami v uroch Gil pri rozorenomu seli Zod obivatelskoyi varti pri magalnomu naibi pidpor Mirza Adigezal beku 40 chol de ponad te pri sotniku Naslyedishevi 25 chol kozakiv Z cogo rozpisu skladayutsya dvi liniyi postiv pravogo flangu vid rozorenogo s Zod do garyachih vod nachalstvuye sht k Chernoglazov zhitelskimi karaulami z zaviduvannya jogo pidpor Mirza Adigezal bek Uchast u Rosijsko perskij vijni 1826 1828 rrRosijsko perska vijna pochalasya z raptovogo vtorgnennya iranskih vijsk u mezhi pidvladni Rosiyi Iranski vijska majzhe odnochasno perejshli kordon z boku Erivani i vtorglisya v Shuragel i Pambak a takozh u Talish i Karabah Prikordonni posti sho ne mali dostatnih sil z boyami vidstupali vglib krayini Oskilki post bilya Bazirgyan bulaga perebuvav pri samomu kordoni i yakraz v tomu samomu napryami kudi ranishe nizh v inshi miscya hlinuv potik iranskih vijsk Mirza Adigezal bek z dovirenim jomu zagonom buv vidrizanij vid spoluchennya z Shushi i Tiflisom Situaciya bula uskladnena tim sho pri vstupi vijsk voroga okremi grupi miscevogo naselennya sho nalezhali v chasi pravlinnya haniv do tih verstv yaki tisno buli pov yazani z hanskoyu vladoyu perejshli na bik voroga i zahopili iz soboyu deyaku chastinu kochivnikiv Pislya likvidaciyi hanskogo upravlinnya ci neznachni za chiselnistyu prosharki yuzbashiv maafiv kethudiv a takozh deyaka chastina vtrativshi svoye kolishnye privilejovane stanovishe i dzherela materialnogo dobrobutu pragnuli povernuti stari poryadki Voni rozrahovuvali na te sho iranski vijska vidnovlyat kolishnij sposib pravlinnya i povernut yim vtrachenij dobrobut Voni znali sho Mehti Kuli han Karabaskij perebuvav sered vijsk spadkoyemcya iranskogo prestolu Abbasa Mirzi Pislya chogo Mirza Adigezal bek prijmaye rishennya z yavitisya u stavci spadkoyemnogo princa Yak polonenogo Mirzu Adigezal beka vidpravili v Tebriz Pislya porazki iranskih vijsk pid Shamhorom i v generalnij bitvi u Gyandzhi Abbas Mirza stav gotuvatisya do peregovoriv pro mir Z ciyeyu metoyu na pochatku 1827 roku princ zvilnyaye z polonu Adigezal beka i vidpravlyaye jogo v Shushi U tomu zh roci Adigezal bek pid komandoyu knyazya ru projshov u til voroga za richku Araks de zustrivsya z Mehtikuli hanom i shiliv jogo do perehodu na bik Rosiyi Visoko cinuyuchi zaslugi pov yazani z vikonannyam doruchennya shodo zaluchennya Mehtikuli hana na rosijsku storonu general Paskevich predstaviv Mirzu Adigezal beka do nagorodi Z cogo privodu vin v odnomu zi svoyih raportiv pisav Mayu chest predstaviti do nagorod yim po spravedlivosti nalezhnih za zasvidchennyam nachalstva za motornist vidvazhnist z yakoyu voni priveli do zakinchennya pokladeni na nih doruchennya v zemli vorozhij Karabagskogo pidpor Mirza Adigezal beka i kn Ivana Melikova sho perebuvaye pri polk kn Abhazovi do poruchnickih chiniv z vikonannyam pershomu platni Pro pershogo z nih pri tomu v s pid chas perebuvannya svogo v Tiflisi zvichajno chuli yak vin perebuv virnij nam pri zburenni jogo yedinovirciv i yak tverdo znosiv polon i katuvannya v Tavrizi V podalshomu hodi vijskovih dij Mirza Adigezal bek napevno aktivnoyi uchasti ne brav Vidhid vid vijskovoyi sluzhbiV kinci 1829 abo pochatku 1830 roku Mirza Adigezal bek prosluzhivshi blizko 30 rokiv vijshov u vidstavku U 30 h rokah Adigezal bek pracyuye v provincijnomu sudi Karabahu sho daye jomu mozhlivist oznajomitisya z istorichno sformovanimi umovami ta harakterom gospodarskoyi diyalnosti naselennya v riznih chastinah provinciyi zi zvichayami ta istoriyeyu krayini Gliboka povaga do vidatnih predstavnikiv kulturi minulogo sponukala Mirzu Adigezal beka uzyatisya do sporudzhennya nad mogiloyu velikogo Nizami novogo mavzoleyu zamist starogo vzhe zovsim zrujnovanogo Svij tvir Karabag name Mirza Adigezal bek pisav mayuchi vzhe pohilij vik blizko 65 rokiv Mirza Adigezal bek pomer 9 veresnya 1848 roku i buv pohovanij na cvintari sela Ragimli yakij znahoditsya nepodalik vid Geranboya Nad jogo mogiloyu sporudzheno mavzolej Poznachena nini data smerti vzyata z tekstu rozmishenogo na pliti vstanovlenij nad mogiloyu Mirzi Adigezal beka Primitki Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 20 travnya 2019 Raport gen m kn Madatova gen Yermolovu vid 9 lipnya 1825 r 341 sel Chivahchya AKAK t VI ch I spr 719 stor 516 Zapiska neizvestnogo avtora o Karabage Mezhdu 1829 g 1831 g Kolonialnaya politika rossijskogo carizma v Azerbajdzhane v 20 60 h gg XIX v ch I M L 1936 Raport gen Paskevicha gr Dibichu vid 12 chervnya 1827 r 62 Echmiadzin AKAK t VII spr 402 stor 455LiteraturaMirza Adigezal bek Karabag name AN AzerbRSR 1950 Arhivovano 21 serpnya 2011 u WebCite