Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Меланоцит меланін продукуюча клітина що походить з нервового гребеня і розташована в нижньому базальному шарі епідермісу

Меланоцит

Меланоцит

Меланоцит — меланін-продукуюча клітина, що походить з нервового гребеня і розташована в нижньому (базальному) шарі епідермісу шкіри, середньому шарі ока (в судинній оболонці ока),внутрішньому вусі, вагінальному епітелії,мозкових оболонах,кістках та серці. Меланін — темний пігмент, що відповідає за колір шкіри. Після синтезу меланін міститься в спеціальних органелах, які називають меланосомами. Меланосоми транспортуються до найближчих кератиноцитів для індукції пігментації. Меланін захищає від ультрафіолетового випромінювання. Меланоцити також відіграють певну роль в імунній системі.

Функції

image
Ілюстрація меланоцитів
image
Мікрофотографія меланоцитів в епідермісі

У процесі, який називається меланогенез, меланоцити виробляють меланін — пігмент, який міститься в шкірі, очах, волоссі, носовій порожнині та у внутрішньому вусі. Меланогенез призводить до тривалої пігментації на відміну від пігментації, яка походить від окислення вже існуючого меланіну.

Існують базальний та активований (переважно ультрафіолетовим випромінюванням) рівні меланогенезу; загалом, у людей зі світлою шкірою базальний рівень меланогенезу низький. Метою меланогенезу є захисти гіподерми від пошкодження ультрафіолетовим випромінюванням. Меланін має чорний колір, що дозволяє йому поглинати більшу частину УФ-світла та перешкоджати його проходженню крізь епідерміс.

Передбачається, що утворення сонячних опіків та меланогенез індукуються за одним і тим же механізмом, оскільки спектри дії для обох цих процесів співпадають. Також спектр дії меланогенезу узгоджується зі спектром поглинання ДНК і утворення піримідинових димерів (пряме ушкодження ДНК).

Зазвичай на квадратний міліметр шкіри виявляється від 1000 до 2000 меланоцитів, меланоцити становлять приблизно від 5 до 10 % від клітин базального шару епідермісу. Хоча їх розмір може змінюватися, меланоцити зазвичай мають довжину 7 мкм.

Наявність різних кольорів шкіри обумовлена не різницею в кількості меланоцитів, а рівнем їх активності (кількістю еумеланіну та феомеланіну). Продукція меланіну знаходиться під гормональним контролем, зокрема меланоцит-стимулюючого гормону (МСГ) та адренокортикотропного гормону (АКТГ), які утворюються з попередника проопіомеланокортину.

Роль в імунній системі

Меланоцити також є частиною імунної системи і вважаються імунними клітинами. Повна роль меланоцитів у імунній відповіді ще не до кінця зрозуміла, але меланоцити мають багато спільного з дендритними клітинами: розгалужена морфологія, здатність до фагоцитозу, презентація антигенів Т-клітинам і продукція та вивільнення цитокінів. Попри ці подібності, меланоцити та дендритні клітини походять з двох різних клітинних ліній. Дендритні клітини, зокрема клітини Лангерганса, походять від гематопоетичних стовбурових клітин у кістковому мозку, тоді як меланоцити походять з клітин нервового гребеня.

Меланоцити здатні експресувати MHC класу II, тип MHC, що експресується лише антиген презентуючими клітинами імунної системи, коли вони стимулюються взаємодією з антигеном або цитокінами. Тоді як усі клітини хребетних експресують MHC класу I, MHC класу II міститься лише на «професійних» антиген-презентуючих клітинах, таких як дендритні клітини, макрофаги, В-клітини та меланоцити. Стимульовані цитокінами меланоцити також експресують поверхневі білки, такі як CD40 та ICAM1.

Меланоцити експресують багато прозапальних цитокінів, зокрема IL-1, IL-3, IL-6, IL-8, TNF-α та TGF-β. Подібно до інших імунних клітин, меланоцити виділяють ці цитокіни у відповідь на активацію рецепторів розпізнавання патернів (PRR), таких як Toll-Like рецептор 4 (TLR4), які розпізнають MAMP. MAMP, також відомі як PAMP, — це пов'язані з патогенами молекулярні структури, малі молекулярні елементи, такі як білки, вуглеводи та ліпіди. Крім того, вироблення цитокінів меланоцитами може стимулюватися цитокінами, що секретуються іншими імунними клітинами.

Меланоцити знаходяться в найнижчому (базальному) шарі епідермісу, і вони використовують свої дендрити для взаємодії з клітинами верхніх шарів та для захоплення патогенних мікроорганізмів, які потрапляють в епідерміс. Меланоцити, ймовірно, працюють узгоджено як з кератиноцитами, так і з клітинами Лангерганса, що також активно фагоцитують.

Стимуляція

Численні подразники здатні впливати на меланогенез культивованих меланоцитів, хоча механізми цього впливу до кінця не вивчені. Ейкозаноїди, ретиноїди, естрогени, , , псоралени, гідантоїн, форсколін, холерний токсин, ізобутилметилксантин, аналоги діацилгліцерину та УФ-опромінення стимулюють меланогенез і посилюють пігментацію. Збільшення продукції меланіну спостерігається при підвищенні рівня адренокортикотропного гормону (АКТГ), яке характерне для хвороби Аддісона та Кушинга. Цей ефект, головним чином, обумовлений підвищенням рівня альфа-MSH, який є продуктом розщеплення АКТГ і має однакову з ним спорідненість до рецептора MC1 на меланоцитах.

Також, в ході лабораторних досліджень було показано, що деякі меланокортини впливають на апетит та сексуальну активність у мишей.

Меланосоми — це везикули, які містять меланін і організовані як ковпачок, що захищає ядро кератиноцита від шкідливої дії УФ. Коли ультрафіолетові промені проникають у шкіру і пошкоджують ДНК, фрагменти тимідину динуклеотиду (pTpT) із пошкодженої ДНК активують меланогенез і змушують меланоцити продукувати меланосоми, які потім переносяться дендритами у верхні шари кератиноцитів.

Стовбурові клітини

Попередником меланоцитів є меланобласти. У дорослих стовбурові клітини містяться у випуклій частині зовнішньої оболонки кореня волосяного фолікула. Ці стовбурові клітини перетворюються як на попередників кератиноцитів, так і на меланобласти. Існують також докази того, що стовбурові клітини меланоцитів присутні в шкірних нервах, і що нервові сигнали змушують ці клітини диференціюватися в меланоцити для шкіри.

Клінічне значення

Меланоцитарні пухлини

  • Меланома — злоякісна пухлина, яка розвивається з меланоцитів і найчастіше локалізується в шкірі, хоча може зустрічатися і в сітківці ока та на слизових оболонках. Меланома — один з найнебезпечніших видів раку; метастази зазвичай з'являються протягом першого року від виникнення пухлини, і поширюються через лімфу і кров у майже всі органи. За даними ВООЗ, щорічно у всьому світі реєструється приблизно 48 000 смертей, пов'язаних з меланомою. Ризик виникнення підвищується наявністю у людини великої кількості родимок (понад 50), їх травмуванням, дією УФ та сонячними опіками. В 50-70 % випадків меланома утворюється при злоякісному переродженні меланоцитарних невусів.
  • Меланоцитарні невуси — доброякісні новоутворення, які виникають при вадах розвитку епідермальних та дермальних меланоцитів. У більшості випадків є набутими і найбільше їх утворюється у 5-6 років та у 16-18 років. Їх розміри коливаються від кількох міліметрів до декількох сантиметрів, забарвлення варіює від рожево-світлокоричневого до темно-коричневого і чорного, межі чіткі, форма може бути округлою, овальною чи неправильною, а поверхня — плоскою, припіднятою чи папіломатозною.
  • Меланоцитарні пухлини невизначеного злоякісного потенціалу — це меланоцитарні ураження дерми, які за морфологією не можуть бути класифіковані як доброякісні невуси або злоякісні меланоми, оскільки вони демонструють особливості притаманні як злоякісних, так і доброякісних меланоцитарних пухлин.

Вітиліго

Вітиліго — хронічне захворювання шкіри, за якого спостерігається поява розлогих, часто спотворюючих білявих ділянок депігментації на шкірі хворих (переважно на обличчі, шиї, кистях) людини, у волоссі та сітківці очей. Це захворювання не є вродженим. Хвороба може розпочатися в будь-якому віці, але в 70 % випадків — до 20 років. Вітиліго розвивається внаслідок втрати або зниження функції меланоцитів. Однак остаточно причину захворювання не встановлено. Дослідження вказують на роль імунної системи у розвитку цього стану, вважається, що на розвиток вітиліго впливає генетична сприйнятливість і фактори довкілля.

Альбінізм

Альбінізм — вроджена відсутність пігментації, внаслідок чого волосся, шкіра, луска та пір'я мають білий колір, тоді як очі — рожевий. Альбінізм виникає внаслідок мутацій у генах, що кодують ферменти, необхідні для синтезу пігментів. Залежно від генетичної природи у людей зустрічається альбінізм двох типів:

  • Очно-шкірний альбінізм має аутосомно-рецесивну природу й спричиняється мутаціями в різних аутосомах. Для найважчих випадків, коли меланін не виробляється взагалі, характерними ознаками є чисто біле волосся та шкіра, блакитна напівпрозора райдужка ока. Всього визнано вже 17 типів очно-шкірного альбінізму.
  • Очний альбінізм зумовлений рецесивним геном в гомозиготному стані, який локалізований в X-хромосомі, тому зустрічається він здебільшого у чоловіків. Шкіра у людей з цим станом не набагато світліша ніж у родичів, гострота зору знижена.

Люди з альбінізмом більш схильні до сонячних опіків, раку шкіри і розладів зору, оскільки не захищені від УФ.

Альбінізм часто, але не завжди, пов'язаний з геном TYR, що кодує фермент тирозиназу. Тирозиназа необхідна меланоцитам для виробництва меланіну з амінокислоти тирозину. Альбінізм може бути спричинений і мутаціями в інших генах, зокрема в OCA2,SLC45A2,TYRP1, та HPS1. Кожен ген пов'язаний з різним білком, який відіграє роль у виробництві пігментів.

Хлоазма та мелазма

Хлоазма — чітко окреслені симетричні темні плями на шкірі, що пов'язані з вагітністю чи прийомом гормональних препаратів. При нормалізації гормонального фону зникають самі. Мелазма ж розвивається під дією сонячного світла у людей, які страждають на різні захворювання шлунково-кишкового тракту. Кількість меланоцитів при цих станах є нормальною, але вироблення меланіну підвищується, що викликає гіперпігментацію.

Див. також

Примітки

  1. Cramer, S. F. (1991-02). . Archives of Pathology & Laboratory Medicine. Т. 115, № 2. с. 115—119. ISSN 0003-9985. PMID 1992974. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  2. Barden, H.; Levine, S. (1983-06). . Brain Research Bulletin. Т. 10, № 6. с. 847—851. doi:10.1016/0361-9230(83)90218-6. ISSN 0361-9230. PMID 6616275. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.
  3. Markert, C. L.; Silvers, W. K. (1956-05). . Genetics. Т. 41, № 3. с. 429—450. ISSN 0016-6731. PMC 1209793. PMID 17247639. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  4. Modern Colposcopy Textbook and Atlas (англ.). Lippincott Williams & Wilkins. 28 грудня 2011. ISBN .
  5. Mintz, B. (1971). . Symposia of the Society for Experimental Biology. Т. 25. с. 345—370. ISSN 0081-1386. PMID 4940552. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.
  6. Nichols, S. E.; Reams, W. M. (1960-03). . Journal of Embryology and Experimental Morphology. Т. 8. с. 24—32. ISSN 0022-0752. PMID 14426921. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.
  7. Theriault, L. L.; Hurley, L. S. (1970-10). . Developmental Biology. Т. 23, № 2. с. 261—275. doi:10.1016/0012-1606(70)90098-9. ISSN 0012-1606. PMID 5476812. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.
  8. Agar, Nita; Young, Antony R. (1 квітня 2005). . Mutation Research. Т. 571, № 1-2. с. 121—132. doi:10.1016/j.mrfmmm.2004.11.016. ISSN 0027-5107. PMID 15748643. Архів оригіналу за 15 грудня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  9. Parrish, J. A.; Jaenicke, K. F.; Anderson, R. R. (1982-08). . Photochemistry and Photobiology. Т. 36, № 2. с. 187—191. doi:10.1111/j.1751-1097.1982.tb04362.x. ISSN 0031-8655. PMID 7122713. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  10. Gasque, Philippe; Jaffar-Bandjee, Marie Christine (2015-10). . The Journal of Infection. Т. 71, № 4. с. 413—421. doi:10.1016/j.jinf.2015.06.006. ISSN 1532-2742. PMID 26092350. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  11. Plonka, P. M.; Passeron, T.; Brenner, M.; Tobin, D. J.; Shibahara, S.; Thomas, A.; Slominski, A.; Kadekaro, A. L.; Hershkovitz, D. (2009-09). . Experimental Dermatology. Т. 18, № 9. с. 799—819. doi:10.1111/j.1600-0625.2009.00912.x. ISSN 1600-0625. PMC 2792575. PMID 19659579. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  12. Mackintosh, J. A. (21 липня 2001). . Journal of Theoretical Biology. Т. 211, № 2. с. 101—113. doi:10.1006/jtbi.2001.2331. ISSN 0022-5193. PMID 11419954. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  13. Abdallah, Florence; Mijouin, Lily; Pichon, Chantal (2017). . Mediators of Inflammation. Т. 2017. с. 5095293. doi:10.1155/2017/5095293. ISSN 1466-1861. PMC 5664322. PMID 29180836. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  14. Tapia, Cecilia V.; Falconer, Maryanne; Tempio, Fabián; Falcón, Felipe; López, Mercedes; Fuentes, Marisol; Alburquenque, Claudio; Amaro, José; Bucarey, Sergio A. (2014-07). . Medical Mycology. Т. 52, № 5. с. 445—454. doi:10.1093/mmy/myu026. ISSN 1460-2709. PMID 24934806. Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  15. Roméro-Graillet, C.; Aberdam, E.; Biagoli, N.; Massabni, W.; Ortonne, J. P.; Ballotti, R. (8 листопада 1996). Ultraviolet B radiation acts through the nitric oxide and cGMP signal transduction pathway to stimulate melanogenesis in human melanocytes. The Journal of Biological Chemistry. Т. 271, № 45. с. 28052—28056. doi:10.1074/jbc.271.45.28052. ISSN 0021-9258. PMID 8910416. Процитовано 20 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  16. Abdel-Malek, Z.; Scott, M. C.; Suzuki, I.; Tada, A.; Im, S.; Lamoreux, L.; Ito, S.; Barsh, G.; Hearing, V. J. (2000). . Pigment Cell Research. Т. 13 Suppl 8. с. 156—162. doi:10.1034/j.1600-0749.13.s8.28.x. ISSN 0893-5785. PMID 11041375. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  17. Eller, M. S.; Maeda, T.; Magnoni, C.; Atwal, D.; Gilchrest, B. A. (11 листопада 1997). . Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Т. 94, № 23. с. 12627—12632. doi:10.1073/pnas.94.23.12627. ISSN 0027-8424. PMC 25061. PMID 9356500. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  18. Cichorek, Mirosława; Wachulska, Małgorzata; Stasiewicz, Aneta; Tymińska, Agata (2013-02). . Postepy Dermatologii I Alergologii. Т. 30, № 1. с. 30—41. doi:10.5114/pdia.2013.33376. ISSN 1642-395X. PMC 3834696. PMID 24278043. Архів оригіналу за 2 вересня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  19. . moz.gov.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  20. . Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 20 грудня 2020.
  21. Elder, David E.; Xu, Xiaowei (2004-10). The approach to the patient with a difficult melanocytic lesion. Pathology. Т. 36, № 5. с. 428—434. doi:10.1080/00313020412331283905. ISSN 0031-3025. PMID 15370112. Процитовано 20 грудня 2020.
  22. Українська радянська енциклопедія: у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974—1985., Том 2., К., 1978, стор. 326
  23. Ezzedine, Khaled; Eleftheriadou, Viktoria; Whitton, Maxine; van Geel, Nanja (4 липня 2015). . Lancet (London, England). Т. 386, № 9988. с. 74—84. doi:10.1016/S0140-6736(14)60763-7. ISSN 1474-547X. PMID 25596811. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  24. . The Free Dictionary. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  25. . vue.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 20 грудня 2020.
  26. Montoliu, Lluís; Grønskov, Karen; Wei, Ai-Hua; Martínez-García, Mónica; Fernández, Almudena; Arveiler, Benoît; Morice-Picard, Fanny; Riazuddin, Saima; Suzuki, Tamio (2014-01). . Pigment Cell & Melanoma Research. Т. 27, № 1. с. 11—18. doi:10.1111/pcmr.12167. ISSN 1755-148X. PMID 24066960. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  27. . National Institutes of Health. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 23 червня 2013.
  28. . National Institutes of Health. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  29. . National Institutes of Health. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  30. . National Institutes of Health. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  31. . National Institutes of Health. Архів оригіналу за 20 квітня 2016. Процитовано 25 березня 2016.
  32. . www.derm.com.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
  33. Le, Tao,; Sochat, Matthew,; Kallianos, Kimberly,; Chavda, Yash,; Zureick, Andrew H. (Andrew Harrison), 1991-; Kalani, Mehboob,. . New York. ISBN . OCLC 948547794. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Melanocit melanin produkuyucha klitina sho pohodit z nervovogo grebenya i roztashovana v nizhnomu bazalnomu shari epidermisu shkiri serednomu shari oka v sudinnij obolonci oka vnutrishnomu vusi vaginalnomu epiteliyi mozkovih obolonah kistkah ta serci Melanin temnij pigment sho vidpovidaye za kolir shkiri Pislya sintezu melanin mistitsya v specialnih organelah yaki nazivayut melanosomami Melanosomi transportuyutsya do najblizhchih keratinocitiv dlya indukciyi pigmentaciyi Melanin zahishaye vid ultrafioletovogo viprominyuvannya Melanociti takozh vidigrayut pevnu rol v imunnij sistemi FunkciyiIlyustraciya melanocitivMikrofotografiya melanocitiv v epidermisi U procesi yakij nazivayetsya melanogenez melanociti viroblyayut melanin pigment yakij mistitsya v shkiri ochah volossi nosovij porozhnini ta u vnutrishnomu vusi Melanogenez prizvodit do trivaloyi pigmentaciyi na vidminu vid pigmentaciyi yaka pohodit vid okislennya vzhe isnuyuchogo melaninu Isnuyut bazalnij ta aktivovanij perevazhno ultrafioletovim viprominyuvannyam rivni melanogenezu zagalom u lyudej zi svitloyu shkiroyu bazalnij riven melanogenezu nizkij Metoyu melanogenezu ye zahisti gipodermi vid poshkodzhennya ultrafioletovim viprominyuvannyam Melanin maye chornij kolir sho dozvolyaye jomu poglinati bilshu chastinu UF svitla ta pereshkodzhati jogo prohodzhennyu kriz epidermis Peredbachayetsya sho utvorennya sonyachnih opikiv ta melanogenez indukuyutsya za odnim i tim zhe mehanizmom oskilki spektri diyi dlya oboh cih procesiv spivpadayut Takozh spektr diyi melanogenezu uzgodzhuyetsya zi spektrom poglinannya DNK i utvorennya pirimidinovih dimeriv pryame ushkodzhennya DNK Zazvichaj na kvadratnij milimetr shkiri viyavlyayetsya vid 1000 do 2000 melanocitiv melanociti stanovlyat priblizno vid 5 do 10 vid klitin bazalnogo sharu epidermisu Hocha yih rozmir mozhe zminyuvatisya melanociti zazvichaj mayut dovzhinu 7 mkm Nayavnist riznih koloriv shkiri obumovlena ne rizniceyu v kilkosti melanocitiv a rivnem yih aktivnosti kilkistyu eumelaninu ta feomelaninu Produkciya melaninu znahoditsya pid gormonalnim kontrolem zokrema melanocit stimulyuyuchogo gormonu MSG ta adrenokortikotropnogo gormonu AKTG yaki utvoryuyutsya z poperednika proopiomelanokortinu Rol v imunnij sistemi Melanociti takozh ye chastinoyu imunnoyi sistemi i vvazhayutsya imunnimi klitinami Povna rol melanocitiv u imunnij vidpovidi she ne do kincya zrozumila ale melanociti mayut bagato spilnogo z dendritnimi klitinami rozgaluzhena morfologiya zdatnist do fagocitozu prezentaciya antigeniv T klitinam i produkciya ta vivilnennya citokiniv Popri ci podibnosti melanociti ta dendritni klitini pohodyat z dvoh riznih klitinnih linij Dendritni klitini zokrema klitini Langergansa pohodyat vid gematopoetichnih stovburovih klitin u kistkovomu mozku todi yak melanociti pohodyat z klitin nervovogo grebenya Melanociti zdatni ekspresuvati MHC klasu II tip MHC sho ekspresuyetsya lishe antigen prezentuyuchimi klitinami imunnoyi sistemi koli voni stimulyuyutsya vzayemodiyeyu z antigenom abo citokinami Todi yak usi klitini hrebetnih ekspresuyut MHC klasu I MHC klasu II mistitsya lishe na profesijnih antigen prezentuyuchih klitinah takih yak dendritni klitini makrofagi V klitini ta melanociti Stimulovani citokinami melanociti takozh ekspresuyut poverhnevi bilki taki yak CD40 ta ICAM1 Melanociti ekspresuyut bagato prozapalnih citokiniv zokrema IL 1 IL 3 IL 6 IL 8 TNF a ta TGF b Podibno do inshih imunnih klitin melanociti vidilyayut ci citokini u vidpovid na aktivaciyu receptoriv rozpiznavannya paterniv PRR takih yak Toll Like receptor 4 TLR4 yaki rozpiznayut MAMP MAMP takozh vidomi yak PAMP ce pov yazani z patogenami molekulyarni strukturi mali molekulyarni elementi taki yak bilki vuglevodi ta lipidi Krim togo viroblennya citokiniv melanocitami mozhe stimulyuvatisya citokinami sho sekretuyutsya inshimi imunnimi klitinami Melanociti znahodyatsya v najnizhchomu bazalnomu shari epidermisu i voni vikoristovuyut svoyi dendriti dlya vzayemodiyi z klitinami verhnih shariv ta dlya zahoplennya patogennih mikroorganizmiv yaki potraplyayut v epidermis Melanociti jmovirno pracyuyut uzgodzheno yak z keratinocitami tak i z klitinami Langergansa sho takozh aktivno fagocituyut Stimulyaciya Chislenni podrazniki zdatni vplivati na melanogenez kultivovanih melanocitiv hocha mehanizmi cogo vplivu do kincya ne vivcheni Ejkozanoyidi retinoyidi estrogeni psoraleni gidantoyin forskolin holernij toksin izobutilmetilksantin analogi diacilglicerinu ta UF oprominennya stimulyuyut melanogenez i posilyuyut pigmentaciyu Zbilshennya produkciyi melaninu sposterigayetsya pri pidvishenni rivnya adrenokortikotropnogo gormonu AKTG yake harakterne dlya hvorobi Addisona ta Kushinga Cej efekt golovnim chinom obumovlenij pidvishennyam rivnya alfa MSH yakij ye produktom rozsheplennya AKTG i maye odnakovu z nim sporidnenist do receptora MC1 na melanocitah Takozh v hodi laboratornih doslidzhen bulo pokazano sho deyaki melanokortini vplivayut na apetit ta seksualnu aktivnist u mishej Melanosomi ce vezikuli yaki mistyat melanin i organizovani yak kovpachok sho zahishaye yadro keratinocita vid shkidlivoyi diyi UF Koli ultrafioletovi promeni pronikayut u shkiru i poshkodzhuyut DNK fragmenti timidinu dinukleotidu pTpT iz poshkodzhenoyi DNK aktivuyut melanogenez i zmushuyut melanociti produkuvati melanosomi yaki potim perenosyatsya dendritami u verhni shari keratinocitiv Stovburovi klitini Poperednikom melanocitiv ye melanoblasti U doroslih stovburovi klitini mistyatsya u vipuklij chastini zovnishnoyi obolonki korenya volosyanogo folikula Ci stovburovi klitini peretvoryuyutsya yak na poperednikiv keratinocitiv tak i na melanoblasti Isnuyut takozh dokazi togo sho stovburovi klitini melanocitiv prisutni v shkirnih nervah i sho nervovi signali zmushuyut ci klitini diferenciyuvatisya v melanociti dlya shkiri Klinichne znachennyaMelanocitarni puhlini Melanoma zloyakisna puhlina yaka rozvivayetsya z melanocitiv i najchastishe lokalizuyetsya v shkiri hocha mozhe zustrichatisya i v sitkivci oka ta na slizovih obolonkah Melanoma odin z najnebezpechnishih vidiv raku metastazi zazvichaj z yavlyayutsya protyagom pershogo roku vid viniknennya puhlini i poshiryuyutsya cherez limfu i krov u majzhe vsi organi Za danimi VOOZ shorichno u vsomu sviti reyestruyetsya priblizno 48 000 smertej pov yazanih z melanomoyu Rizik viniknennya pidvishuyetsya nayavnistyu u lyudini velikoyi kilkosti rodimok ponad 50 yih travmuvannyam diyeyu UF ta sonyachnimi opikami V 50 70 vipadkiv melanoma utvoryuyetsya pri zloyakisnomu pererodzhenni melanocitarnih nevusiv Melanocitarni nevusi dobroyakisni novoutvorennya yaki vinikayut pri vadah rozvitku epidermalnih ta dermalnih melanocitiv U bilshosti vipadkiv ye nabutimi i najbilshe yih utvoryuyetsya u 5 6 rokiv ta u 16 18 rokiv Yih rozmiri kolivayutsya vid kilkoh milimetriv do dekilkoh santimetriv zabarvlennya variyuye vid rozhevo svitlokorichnevogo do temno korichnevogo i chornogo mezhi chitki forma mozhe buti okrugloyu ovalnoyu chi nepravilnoyu a poverhnya ploskoyu pripidnyatoyu chi papilomatoznoyu Melanocitarni puhlini neviznachenogo zloyakisnogo potencialu ce melanocitarni urazhennya dermi yaki za morfologiyeyu ne mozhut buti klasifikovani yak dobroyakisni nevusi abo zloyakisni melanomi oskilki voni demonstruyut osoblivosti pritamanni yak zloyakisnih tak i dobroyakisnih melanocitarnih puhlin Vitiligo Vitiligo hronichne zahvoryuvannya shkiri za yakogo sposterigayetsya poyava rozlogih chasto spotvoryuyuchih bilyavih dilyanok depigmentaciyi na shkiri hvorih perevazhno na oblichchi shiyi kistyah lyudini u volossi ta sitkivci ochej Ce zahvoryuvannya ne ye vrodzhenim Hvoroba mozhe rozpochatisya v bud yakomu vici ale v 70 vipadkiv do 20 rokiv Vitiligo rozvivayetsya vnaslidok vtrati abo znizhennya funkciyi melanocitiv Odnak ostatochno prichinu zahvoryuvannya ne vstanovleno Doslidzhennya vkazuyut na rol imunnoyi sistemi u rozvitku cogo stanu vvazhayetsya sho na rozvitok vitiligo vplivaye genetichna sprijnyatlivist i faktori dovkillya Albinizm Albinizm vrodzhena vidsutnist pigmentaciyi vnaslidok chogo volossya shkira luska ta pir ya mayut bilij kolir todi yak ochi rozhevij Albinizm vinikaye vnaslidok mutacij u genah sho koduyut fermenti neobhidni dlya sintezu pigmentiv Zalezhno vid genetichnoyi prirodi u lyudej zustrichayetsya albinizm dvoh tipiv Ochno shkirnij albinizm maye autosomno recesivnu prirodu j sprichinyayetsya mutaciyami v riznih autosomah Dlya najvazhchih vipadkiv koli melanin ne viroblyayetsya vzagali harakternimi oznakami ye chisto bile volossya ta shkira blakitna napivprozora rajduzhka oka Vsogo viznano vzhe 17 tipiv ochno shkirnogo albinizmu Ochnij albinizm zumovlenij recesivnim genom v gomozigotnomu stani yakij lokalizovanij v X hromosomi tomu zustrichayetsya vin zdebilshogo u cholovikiv Shkira u lyudej z cim stanom ne nabagato svitlisha nizh u rodichiv gostrota zoru znizhena Lyudi z albinizmom bilsh shilni do sonyachnih opikiv raku shkiri i rozladiv zoru oskilki ne zahisheni vid UF Albinizm chasto ale ne zavzhdi pov yazanij z genom TYR sho koduye ferment tirozinazu Tirozinaza neobhidna melanocitam dlya virobnictva melaninu z aminokisloti tirozinu Albinizm mozhe buti sprichinenij i mutaciyami v inshih genah zokrema v OCA2 SLC45A2 TYRP1 ta HPS1 Kozhen gen pov yazanij z riznim bilkom yakij vidigraye rol u virobnictvi pigmentiv Hloazma ta melazma Hloazma chitko okresleni simetrichni temni plyami na shkiri sho pov yazani z vagitnistyu chi prijomom gormonalnih preparativ Pri normalizaciyi gormonalnogo fonu znikayut sami Melazma zh rozvivayetsya pid diyeyu sonyachnogo svitla u lyudej yaki strazhdayut na rizni zahvoryuvannya shlunkovo kishkovogo traktu Kilkist melanocitiv pri cih stanah ye normalnoyu ale viroblennya melaninu pidvishuyetsya sho viklikaye giperpigmentaciyu Div takozhHromatofor Kolir ochej Rodimka ZasmagaPrimitkiCramer S F 1991 02 Archives of Pathology amp Laboratory Medicine T 115 2 s 115 119 ISSN 0003 9985 PMID 1992974 Arhiv originalu za 11 veresnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Barden H Levine S 1983 06 Brain Research Bulletin T 10 6 s 847 851 doi 10 1016 0361 9230 83 90218 6 ISSN 0361 9230 PMID 6616275 Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 20 grudnya 2020 Markert C L Silvers W K 1956 05 Genetics T 41 3 s 429 450 ISSN 0016 6731 PMC 1209793 PMID 17247639 Arhiv originalu za 6 travnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Modern Colposcopy Textbook and Atlas angl Lippincott Williams amp Wilkins 28 grudnya 2011 ISBN 9781451153835 Mintz B 1971 Symposia of the Society for Experimental Biology T 25 s 345 370 ISSN 0081 1386 PMID 4940552 Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 20 grudnya 2020 Nichols S E Reams W M 1960 03 Journal of Embryology and Experimental Morphology T 8 s 24 32 ISSN 0022 0752 PMID 14426921 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 20 grudnya 2020 Theriault L L Hurley L S 1970 10 Developmental Biology T 23 2 s 261 275 doi 10 1016 0012 1606 70 90098 9 ISSN 0012 1606 PMID 5476812 Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 20 grudnya 2020 Agar Nita Young Antony R 1 kvitnya 2005 Mutation Research T 571 1 2 s 121 132 doi 10 1016 j mrfmmm 2004 11 016 ISSN 0027 5107 PMID 15748643 Arhiv originalu za 15 grudnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Parrish J A Jaenicke K F Anderson R R 1982 08 Photochemistry and Photobiology T 36 2 s 187 191 doi 10 1111 j 1751 1097 1982 tb04362 x ISSN 0031 8655 PMID 7122713 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Gasque Philippe Jaffar Bandjee Marie Christine 2015 10 The Journal of Infection T 71 4 s 413 421 doi 10 1016 j jinf 2015 06 006 ISSN 1532 2742 PMID 26092350 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Plonka P M Passeron T Brenner M Tobin D J Shibahara S Thomas A Slominski A Kadekaro A L Hershkovitz D 2009 09 Experimental Dermatology T 18 9 s 799 819 doi 10 1111 j 1600 0625 2009 00912 x ISSN 1600 0625 PMC 2792575 PMID 19659579 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Mackintosh J A 21 lipnya 2001 Journal of Theoretical Biology T 211 2 s 101 113 doi 10 1006 jtbi 2001 2331 ISSN 0022 5193 PMID 11419954 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Abdallah Florence Mijouin Lily Pichon Chantal 2017 Mediators of Inflammation T 2017 s 5095293 doi 10 1155 2017 5095293 ISSN 1466 1861 PMC 5664322 PMID 29180836 Arhiv originalu za 22 serpnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Tapia Cecilia V Falconer Maryanne Tempio Fabian Falcon Felipe Lopez Mercedes Fuentes Marisol Alburquenque Claudio Amaro Jose Bucarey Sergio A 2014 07 Medical Mycology T 52 5 s 445 454 doi 10 1093 mmy myu026 ISSN 1460 2709 PMID 24934806 Arhiv originalu za 25 serpnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Romero Graillet C Aberdam E Biagoli N Massabni W Ortonne J P Ballotti R 8 listopada 1996 Ultraviolet B radiation acts through the nitric oxide and cGMP signal transduction pathway to stimulate melanogenesis in human melanocytes The Journal of Biological Chemistry T 271 45 s 28052 28056 doi 10 1074 jbc 271 45 28052 ISSN 0021 9258 PMID 8910416 Procitovano 20 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Abdel Malek Z Scott M C Suzuki I Tada A Im S Lamoreux L Ito S Barsh G Hearing V J 2000 Pigment Cell Research T 13 Suppl 8 s 156 162 doi 10 1034 j 1600 0749 13 s8 28 x ISSN 0893 5785 PMID 11041375 Arhiv originalu za 26 listopada 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Eller M S Maeda T Magnoni C Atwal D Gilchrest B A 11 listopada 1997 Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America T 94 23 s 12627 12632 doi 10 1073 pnas 94 23 12627 ISSN 0027 8424 PMC 25061 PMID 9356500 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 20 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Cichorek Miroslawa Wachulska Malgorzata Stasiewicz Aneta Tyminska Agata 2013 02 Postepy Dermatologii I Alergologii T 30 1 s 30 41 doi 10 5114 pdia 2013 33376 ISSN 1642 395X PMC 3834696 PMID 24278043 Arhiv originalu za 2 veresnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 moz gov ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Arhiv originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 20 grudnya 2020 Elder David E Xu Xiaowei 2004 10 The approach to the patient with a difficult melanocytic lesion Pathology T 36 5 s 428 434 doi 10 1080 00313020412331283905 ISSN 0031 3025 PMID 15370112 Procitovano 20 grudnya 2020 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 2 K 1978 stor 326 Ezzedine Khaled Eleftheriadou Viktoria Whitton Maxine van Geel Nanja 4 lipnya 2015 Lancet London England T 386 9988 s 74 84 doi 10 1016 S0140 6736 14 60763 7 ISSN 1474 547X PMID 25596811 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 The Free Dictionary Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 vue gov ua ukr Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 20 grudnya 2020 Montoliu Lluis Gronskov Karen Wei Ai Hua Martinez Garcia Monica Fernandez Almudena Arveiler Benoit Morice Picard Fanny Riazuddin Saima Suzuki Tamio 2014 01 Pigment Cell amp Melanoma Research T 27 1 s 11 18 doi 10 1111 pcmr 12167 ISSN 1755 148X PMID 24066960 Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 National Institutes of Health Arhiv originalu za 2 lipnya 2013 Procitovano 23 chervnya 2013 National Institutes of Health Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 National Institutes of Health Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 National Institutes of Health Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 National Institutes of Health Arhiv originalu za 20 kvitnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2016 www derm com ua Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2020 Le Tao Sochat Matthew Kallianos Kimberly Chavda Yash Zureick Andrew H Andrew Harrison 1991 Kalani Mehboob New York ISBN 1 259 83763 7 OCLC 948547794 Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2020

Дата публікації:
Топ