Хроматофори від грець chroma родовий відмінок chromatos колір фарба і phorós що несе це світловідбиваючі клітини або гру

Хроматофори (від грець. chroma, родовий відмінок chromatos — колір, фарба і phorós — що несе) це світловідбиваючі клітини, або групи клітин, що містять пігмент, і є в організмах багатьох тварин таких як амфібії, риби, рептилії, ракоподібні і молюсків. Для порівняння ссавці і птахи, для забарвлення мають клас клітин, які називаються меланоцитами.

Хроматофори в більшій мірі відповідають за колір шкіри і очей у тварин і утворюється в нервовому гребні під час ембріонального розвитку. Зрілі хроматофори розподіляються на підкласи відповідно до їх кольору (а точніше «відтінком») під білим світлом: ксантрофори (жовті), еритрофори (червоні), ірідофори (що відбивають світло / або мають ефект ірізації), леукофори (білі), меланофори (чорні/коричневі), і сіанофори (сині).

У 7x разів прискорене відео меланофорів риби, що реагує на 200uM адреналіну

Деякі види можуть швидко змінювати своє забарвлення за допомогою механізму, що переміщує пігмент і переорієнтують відбивні пластинки в середині хроматофорів. Цей процес, часто використовується як різновид камуфляжу, і називається фізіологічною зміною кольору або метахрозією.

Відкриття людиною

Арістотель згадував можливість восьминога змінювати свій колір для камуфлювання і сигналізування в своїй праці (400 р.до н.е.):

Восьминіг ... шукаючи здобич змінює свій колір, аби виглядати як колір каміння на фоні якого він ховається; так само він робить, якщо його потурбують.
— Арістотель

був першим, хто описав клітини безхребетних тварин, які містять пігмент і назвав їх cromoforo в італійському науковому журналі в 1819.

Моделі

У 2015 за участі біофізика Шультена з'явилась модель світловідбиваючої клітини хроматофор (близько 100 мільйонів атомів) за допомогою суперкомп'ютера Титан в Національній лабораторії Oak Ridge. У моделюванні процесів перетворення сонячного світла в хімічну енергію брали участь 100 мільйонів атомів, 16000 ліпідів і 101 білок, хоча вміст крихітної органели займає лише один відсоток від загального обсягу клітини.

Примітки

Scott M. Boback; Lynn M. Siefferman (2010). Variation in Color and Color Change in Island and Mainland Boas (Boa constrictor). Journal of Herpetology. 44 (4): 506—515. doi:10.1670/09-026.1. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= ()
Aristotle. Historia Animalium. IX, 622a: 2-10. About 400 BC. Cited in Luciana Borrelli, , Graziano Fiorito. A catalogue of body patterning in Cephalopoda. Firenze University Press, 2006. Abstract [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] Google books [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.]
Sangiovanni, G (1819). Descrizione di un particolare sistema di organi cromoforo espansivo-dermoideo e dei fenomeni che esso produce, scoperto nei molluschi cefaloso. G. Enciclopedico Napoli. 9: 1—13.
. Pubs - Bio-IT World (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.

Посилання

Хроматофори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2011. Процитовано 23 квітня 2017. (1.20 MB)
Відеозапис восьминога, який адаптується до тла [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]

[Boback-1] Scott M. Boback; Lynn M. Siefferman (2010). Variation in Color and Color Change in Island and Mainland Boas (Boa constrictor). Journal of Herpetology. 44 (4): 506—515. doi:10.1670/09-026.1. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= ()

[2] Aristotle. Historia Animalium. IX, 622a: 2-10. About 400 BC. Cited in Luciana Borrelli, , Graziano Fiorito. A catalogue of body patterning in Cephalopoda. Firenze University Press, 2006. Abstract [ 6 лютого 2018 у Wayback Machine.] Google books [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.]

[chromoforo-3] Sangiovanni, G (1819). Descrizione di un particolare sistema di organi cromoforo espansivo-dermoideo e dei fenomeni che esso produce, scoperto nei molluschi cefaloso. G. Enciclopedico Napoli. 9: 1—13.

[4] . Pubs - Bio-IT World (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 1 травня 2021.