Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (червень 2024) |
Іспанська мова в Мексиці (ісп. Español mexicano) — група наріч, діалектів і соціолектів, що становлять особливий мовний варіант іспанської мови в Мексиці і мексиканської столиці, що спираються на мовну норму, — міста Мехіко, яка є літературним стандартом цього варіанту. Іспанська мова більшості інших регіонів країни досить близька до столичної норми, за винятком особливих діалектів Юкатана (, що спирається на карибську іспанську) і Чіапаса (). Мексиканська іспанська (а також різні діалекти всередині нього) є рідною мовою приблизно для 125 мільйонів чоловік (з яких понад 100 мільйонів проживають в Мексиці і близько 25 мільйонів у США, в основному в прикордонних Техасі, Каліфорнії, Аризоні, Нью-Мексико і тощо).
У Мексиці цей варіант іспанської мови є єдиним офіційним на федеральному рівні і одним з офіційних (поряд з багатьма індіанськими мовами) на рівні штатів. Мексиканська іспанська також є основою для іспанської мови в США (див. ), широко використовується в ЗМІ (канали Унівісьйон, Телемундо тощо, освіті і тощо. Крім того, мексиканський іспанська — найпоширеніший мовний варіант іспанської мови, оскільки він є рідним для більшості мексиканців, що становлять близько 29 % всіх носіїв іспанської у світі. Основні особливості іспанської мови в Мексиці — чіткість виголошення приголосних (особливо d і s), близькість до класичної стандартної іспанської мови XVI—XVII століть при сильному впливі автохтонних мов в галузі лексики.
Історія
До XVI століття територія сучасної Мексики була заселена досить численними індіанськими племенами, що говорили кількома десятками мов, найпоширенішими з яких були: навахо на півночі, мови майя, науатль в центрі і багато інших, які мали істотний субстратний вплив на іспанську мову, спочатку говорив лише невеликий, але елітний прошарок конкістадорів, адміністраторів і чиновників і переселенців з Іспанії, що становили близько 5 % населення. Тим не менш, завдяки своєму престижу та інтенсивним міжрасовим контактам (метисація), іспанська мова стає основним засобом спілкування для основної маси мексиканців вже в XVII столітті. І все ж таки, на відміну від США, Мексика ніколи не проводила політику геноциду корінного населення. Після різкого скорочення чисельності індіанців від інфекційних хвороб, занесених європейцями, їхня кількість стабілізувалася вже в XVII—XVIII століттях. У XIX—XX століттях кількість тих, хто говорить індіанськими мовами в Мексиці, зросла досить значно, хоча їхня частка в населенні в цілому продовжувала скорочуватися через ще більш швидке зростання кількості іспаномовних метисів. Тим не менш, вплив індіанських мов, якими, як і раніше, розмовляє 7-10 % мексиканців, залишається істотним. Багато мексиканізмів, тобто слова, обороти, фонетичні та граматичні явища, характерні для розмовної іспанської мови Мексики, пояснюються саме впливом . Іншим важливим чинником у формуванні та розповсюдженні мексиканського іспанського став статус самого міста Мехіко (колишнього Теночтітлана), який протягом трьох століть був столицею віце-королівства Нової Іспанії і одним з найважливіших міст імперії поряд з Манілою і Лімою, а також найбільшим у західній півкулі, куди в XVI—XVII століттях прибула значна кількість людей з Мадрида та Іспанії. Тому, як і американська англійська, мексиканський іспанська базується переважно на відповідному європейському аналогу мови XVI—XVII століть. Мова власне Іспанії продовжувала розвиватися і далі, а в вона багато в чому застигла як би в законсервованому вигляді після здобуття державою незалежності на початку XIX століття і розвивалася у відриві від Іспанії. Подібна ситуація характерна і для багатьох інших варіантів іспанської мови, особливо в Чилі (див. чилійська іспанська) і Аргентині (ріоплатська іспанська).
Фонологічні особливості
- : Латинська Америка в цілому, Канарські острови і Андалусія, як і раніше, не розрізняють s і міжзубні z, c (що розвивалися в Кастилії), які всі вимовляються як /s/. Звук [s] у Мексиці ламінодентальний або апікодентальний та ідентичний російському звуку «с», але звук [s] у центрі та на півночі Іспанії набув апікально-альвеолярного характеру в XIX—XX століттях, тому для російських та мексиканців однаково звучить як «ш» (нерозрізнення с ітш характерно також для грецької мови).
- : У вимові більше не відрізняються y і ll ; вимовляються як /ʝ/ чи російська [Й].
- На відміну від інших варіантів іспанської, що виявляють тенденцію до вокалізації слів за італійською моделлю, кінцеві та інтервокальні приголосні в Мексиці мають досить чітку якість, а голосні, навпаки, редукуються: вимова ['tRasts] для 'trastes'. Часто це трапляється при контакті приголосного [s] з [e], що і випадає. Філолог Бертіл Малмберг наводить наступний приклад Rafael Lapesa, коли багато людей у просторіччі не вимовляють голосні (Com 'stás, 'cómo estás', nec'sito, 'necesito', palabr's 'palabras', much's gras's, 'muchas gracias').
- На відміну від карибської іспанської, кінцева [s] (показник множини та другої особи дієслів) завжди зберігається.
- Інтервокальна d має тенденцію до ослаблення, але ніколи не редукується повністю. Таким чином, «amado», «partido», «nada» не стають «amao», «partío» і «naa» як на Кубі або Венесуелі.
- На більшій частині території Мексики сенсорозрізняючі фонеми [R] і [r] стандартної іспанської (особливо кінцева -r) часто оглушуються і контраст між ними дещо змащений: ['ka§ta ] 'carta' або [a'mo§ ] 'amor', в той же час у північних штатах різниця між /rr/ та /-r/ зберігається. У деяких областях півострова Юкатана, r набуває навіть увулярное якість (як у французькій).
- Звук (x) в Мексиці є фрикативною глухою велярною [x], як у ['kaxa] 'caja' (ящик). Цей звук багато в чому схожий з російським «х» і досить близький аналогічному звуку північної та центральної Іспанії, але, на відміну від нього, немає жорстких увулярних призвуків. У Карибському іспанському (який сильно впливає на промову Атлантичного узбережжя Мексики) у зв'язку із загальним ослабленням приголосних, літера j реалізується як глухий видих [h], що зустрічається в німецьких мовах.
- Усередині іспанської мови Мексики, що має стандартизований варіант, існує значна кількість діалектних прислівників (особливо просторіччя). Так, самі мексиканці, як правило, на слух можуть відрізнити промову вихідців зі штатів Нуево-Леон, Сіналоа, Юкатан, самого Мехіко, Халіско, Чьяпас або Веракрус.
У 1521 році іспанські колонізатори прибули до Теночтітлана (нині Мехіко), завезши, таким чином, іспанську мову на територію сучасної Мексики. Проте було потрібно кілька поколінь, щоб зони набули свого особистого лінгвістичного характеру. Це сталося лише за 100 років. Креольська іспанська мова Мексики починає формуватися, коли народжуються перші діти в Мексиці, але їхні батьки все ще говорили європейською іспанською мовою, тому ще не можна сказати, що їхні діти вже говорили чистою мексиканською іспанською мовою. При цьому цей процес не був настільки стрімким, оскільки мови корінних народів Мексики тривалий час були безписними, ними не володіла більшість населення, ці мови мали низький соціальний статус, на відміну від Філіппін, де з європейської іспанської мови під впливом тагальської та себуанської мов, що залишаються рідними більшість населення, розвинувся креольський мову чавакано, значно відрізняється від решти діалектів іспанської мови.
У Мексиці, як згодом і в інших країнах Латинської Америки, в системі іспанської мови відбувається ряд змін: розширюються мовні території (як це сталося в Іспанії, коли іспанська мова , які існували на Піренейському півострові), відбуваються фонологічні зміни (по-іншому починає вимовлятися j, поступово зникає звук θ і замінюється на s, відбувається фонетична адаптація слів, запозичених з індіанських мов) тощо.
Відмінності від
Одне з перших вражень, яке сучасний мексиканський варіант іспанської мови може зробити на спостерігача, — це його «консервативність». У літературних текстах іспанських письменників XVI і XVII століть можна знайти слова, які сьогодні в Іспанії є архаїзмами та практично невпізнанними носіями, або вживаються вкрай рідко. У Мексиці ці слова продовжують використовуватися і сприймаються як архаїчні. Ось деякі приклади таких лексичних одиниць:
| Слово у мексиканському варіанті (є архаїчним у кастильському варіанті) | Еквівалент у кастильському варіанті іспанської мови | Переклад |
|---|---|---|
| Aburrición | Aburrimiento | Нудьга, досада |
| Alzarse | Sublevarse | Бунтувати, повставати |
| Amarrar | Atar | Прив'язувати, з'єднувати |
| Anafre | Hornillo | Переносна піч |
| Apeñuscarse | Apiñarse | Натовпитися, тіснитися |
| Balde (para agua) | Cubo | Відро, цебра |
| Botar | Tirar | Кидати, викидати |
| Chabacano | Albaricoque | Абрикос |
| Chapa | Cerradura | Замок |
| Chicharo | Guisante | Горох |
| Cobija | Manta | Ковдра |
| Despacio (hablar despacio) | En voz baja | Тихо (говорити тихо) |
| Dilatar | Tardar | Затримуватись, спізнюватися |
| Droga | Deuda | Борг |
| Durazno | Melocotón | Персик |
| Ensartar (la aguja) | Enhebrar | Вдягати нитку (в голку) |
| Esculcar | Registrar | Шукати, нишпорити (у кишені) |
| Expandir | Extender | Розширювати, розповсюджувати |
| Frijol | Judía, habichuela | Квасоля |
| Hambreado | Hambriento | Голодний |
| Platicar | Conversar | Розмовляти, вести діалог |
| Postergar | Aplazar, diferir | Відкладати |
| Prieto | Moreno | Смаглявий |
| Recibirse | Graduarse | Здобувати вчений ступінь |
| Renco | Cojo | Кульгавий |
| Resfrío | Resfriado | Застуда, нежить |
| Retobado | Rezongón | Буркотливий |
| Rezago | Atraso | Затримка, запізнення |
| Zonzo | Tonto | Дурний, поганий |
Це лише невелика кількість слів, що використовуються в мексиканському варіанті іспанської мови в даний час, і що вийшли з вживання на Піренейському півострові.
Наявність такого лексичного пласта породило серед багатьох лінгвістів помилковий погляд на мексиканський варіант іспанської мови як на архаїчний варіант (Wagner, 1949; Zamora Vicente, 1974; та ін). Проте Морено де Альба із цього приводу пише: «Лексика іспанської мови — це повна сума всієї лексики всіх її діалектів (географічних, історичних та соціальних). Тому проблема так званих архаїзмів має бути переглянута. Звичайно ж, існують архаїзми у строгому розумінні слова і ними будуть такі мовні феномени, які використовуються спорадично і зникли з усієї іспанської мови, як, наприклад, дієслово catar у значенні „бачити“ або yantar у значенні „є“. Але є також безліч архаїзмів у відносному сенсі, які вживаючись в деяких діалектах, перестали бути нормою в інших. Так, слово estafeta може сприйматися як архаїзм латиноамериканцями, …, а вокабула prieto буде таким для іспанців» (Moreno de Alba, 2001: 264—265). Таким чином, дані слова є архаїзмами в кастильському варіанті іспанської мови, тоді як у мексиканському варіанті є загальновживаними і не можуть розцінюватися як архаїчні.
Вплив мов індіанців
Відомо, що індіанські мови, які панували на території нинішньої Мексики до пришестя іспанців, майже не вплинули на фонологічний та граматичний рівень іспанської мови Мексики. З іншого боку, всі лінгвісти визнають їх впливом геть лексичний склад мови. Таким чином, в іспанській мові Мексики ми можемо знайти величезну кількість індіанізмів, зокрема, що походять з науатль. В основному це слова, що відносяться до флори та фауни. Ось деякі з них:
| Індіанізм | Переклад |
|---|---|
| Aguacate | Авокадо |
| Ahuehuete | Різновид дерева великої висоти |
| Cacahuate | Арахіс |
| Cacao | Какао |
| Chayote | Чайот (дерево та плід) |
| Chile | Індійський перець |
| Copal | Копал, копалова камедь, бобова рослина |
| Coyote | Койот |
| Mezcal | Вид алкогольного напою |
| Ocelote | Оцелот |
| Quetzal | Кетцаль (птах) |
| Tomate | Зелений помідор (різновид помідора для приготування, переважно для соусів) |
| Zapote | Сапітливе дерево, ахрас, сапота (плід дерева, рід довгастого яблука) |
Велика кількість індіанізмів, зареєстрованих у загальних словниках і словниках регіоналізмів, можуть навести на думку, що індіанська компонент є найважливішим у латиноамериканських національних варіантах іспанської мови. Треба брати до уваги, що з складанні словників автори відштовхуються від письмових джерел (хронік, листів, протоколів, мемуарів, документів тощо. буд.), збираючи всі знайдені автохтонні слова, у тому числі і топоніми, антропоніми та етноніми. Однак усі ці необхідні дані щодо діахронічних досліджень спотворюють мовну дійсність під час проведення досліджень у синхронному плані, змушуючи багатьох дослідників вважати, що це зареєстровані у словниках індіанізми активно використовують у мові у тій чи іншій країні. Так, Даріо Рубіо вважав, що така велика кількість науатлізмів у Мексиці «викличе по-справжньому жахливий хаос», який ускладнить спілкування між мексиканцями (Rubio, 1990: XXII). Насправді ж багато слів, зареєстрованих у словниках, можуть бути навіть невідомі мексиканцям, або вони можуть ними володіти пасивно, тобто знати, але ніколи не використовувати в мові. Мексиканський лінгвіст Лопе Бланш у своїй роботі «Індійська лексика в іспанській мові Мексики» (1969) ділить науатлізми, що існують у мексиканському варіанті, на шість груп. Нижче наведено деякі приклади:
| Вокабула | Переклад |
|---|---|
| Група 1. Вокабули відомі абсолютно всім (99-100 % мексиканців) | |
| Aguacate | Авокадо |
| Cacahuate | Арахіс |
| Cacao | Какао |
| Coyote | Койот |
| Cuate | Друг, приятель |
| Chamaco | Хлопчик, дитина |
| Chapulín | Коник |
| Chicle | Жувальна гумка |
| Chihuahua | Чихуахуа (порода собак в Мексиці) |
| Chile | Різновид гіркого перцю |
| Chocolate | Шоколад |
| Ejote | Зелена квасоля |
| Elote | Кукурудзяне лушпиння |
| Escuincle | Маленька дитина |
| Guajolote | Індичка |
| Jitomate | Помідор (червоний) |
| Hule | Прогумована тканина |
| Mecate | Розгойдувати (щось) |
| Milpa | Кукурудзяне поле |
| Moyote | Комар |
| Nopal | Кактус |
| Papalote | Паперовий змій |
| Petaca | Чохол, упаковка для валізи |
| Petatearse | Вмерти, померти |
| Piocha | Мотика |
| Popote | Соломинка для пиття |
| Pozole | Посоле (мексиканський м'ясной суп) |
| Tamal | Національна мексиканська страва |
| Tecolote | Сова |
| Tequila | Текіла |
| Tlapalería | Магазин стройматеріалів |
| Tomate | Зелений помідор (різновид помідора для готування) |
| Група 2.Вокабули, які відомі майже всім мексиканцям (85-98 %) | |
| Ahuehuete | Різновид дерева великої висоти |
| Ajolote | Мексиканська амфібія |
| Ayate | Айяте (рідковолокниста тканина з агави) |
| Chamagoso | Неряха, бруднуля |
| Escamoles | Смажені яйця мурах (національна страва деяких штатів Мексики) |
| Mapache | Американський борсук |
| Mezquite | Рід американської акації |
| Olote | Кукурудзяний качан без зерен |
| Piocha | Козляча борідка, еспаньйолка |
| Група 3. Вокабули, відомі половині розмовляючих (50-85 %) | |
| Chachalaca | Мексиканська птиця сімейства курячих |
| Jicote | Різновид оси |
| Quetzal | Кетцаль (птах) |
| Tiza | Крейда |
| Tlaco | Старовинна монета |
| Група 4. Маловідомі вокабули (25-50 %) | |
| Acocil | Лангуст розміром 3-6 см |
| Colote | Сховище для кукурудзи |
| Achahuisclarse | Бути враженим попелицею |
| Jilotear | Дозрівати, наливатися (про кукурудзу) |
| Nauyaca | Науйяка (отруйна змія) |
| Група 5. Дуже маловідомі вокабули (2-25 %) | |
| Aguate | Дрібна гостра колючка (на стовбурі кактусу) |
| Ayacahuite | Сосна (різновид) |
| Cuescomate | Кукурудзяна комора |
| Juil | Карп (різновид) |
| Tepeguaje | Впертий, наполегливий |
| Група 6. Практично невідомі вокабули (0-1 %) | |
| Cuitla | Пташиний послід |
| Pascle | Густий мох попелясто-зеленого кольору (використовується як святкова прикраса в будинку) |
| Pizote | Один з ссавців |
| Yagual | Валик (для перенесення вантажів на голові) |
| Zontle | Сонте (одиниця рахунку кукурудзи, фруктів тощо) |
Слід зазначити, що науатлізми, будучи важливим чинником мексиканського варіанта іспанської мови, виявляє нині тенденцію до свого зникнення, зумовленого постійними змінами життя, економіки та освіти (Яковлєва, 2005:25). Крім науатлізмів у мексиканському варіанті іспанської мови існують запозичення та інших індіанських мов, наприклад, майя. Як приклади можна навести такі слова як balac, chich, holoch, pibinal, tuch, xic. Однак запозичення з мови майя переважно присутні на південному сході країни і є діалектними явищами, які не входять до норми всього мексиканського варіанту іспанської мови, основою якої є культурна мова міста Мехіко.
Вплив англійської мови
Співпрацюючи зі словами консервативного характеру, в іспанській мові Мексики в даний час існує велика кількість неологізмів, тобто вокабул, які йдуть американським шляхом, відмінним від європейського.
Зокрема, у мексиканському варіанті ми можемо почути англіцизми, які не реєструються словниками, проте домінують у мові загальноіспанських слів. Таких англіцизмів немає в інших національних варіантах іспанської мови. Як приклади можна навести такі слова, як:
| Англіцизми у мексиканському варіанті | Еквіваленти англіцизмів | Переклад |
|---|---|---|
| Cool | Genial, fort | Крутий хлопець |
| Lunch | Comida a media mañana | Ланч |
| Office boy | Mensajero | Посильний |
| Penthouse | Último piso de un edificio | Пентхауз (останній поверх будівлі) |
| Porter | En el tren, conductor del coche cama | Провідник у спальному вагоні поїзда |
| Shorts | Pantalón corto | Шорти |
| Zíper | Cremallera | Блискавка (для застібання одягу) |
Багато філологів, письменників і діячі культури стурбовані невиправданим і надмірним включенням в ужиток англійської лексики і виступають проти його негативних наслідків, вважаючи це явище відображенням політичної, економічної та науково-технічної експансії США та їх партнерів, наслідком американізації масової культури Мексики. Досить часто можна почути думку про те, що велика кількість англіцизмів є однією з відмінних рис іспанської мови Мексики (Lopez Rodriguez, 1982). Однак Лопе Бланш у статті «Англіцизми в культурній нормі Мексики» стверджує наступне: "Мексика — країна надмірно заражена англійською мовою. Будучи сусідом із США, вона має кордон із ними, протяжністю понад 2500 км. Вона підтримує тісні економічні відносини зі своїм могутнім сусідом. Вона приймає щороку значну кількість американських туристів, а сотні тисяч мексиканців їдуть тимчасово працювати до США. Англійська мова найбільш вивчена іноземна мова в Мексиці. … Тим не менш, цілком можливо, що іспанська мова Мексики не відрізняється в цьому відношенні від інших країн, що набагато більше віддалених географічно, історично і політично від Сполучених Штатів "(Lope Blanch, 1982: 32 — 33).
При дослідженні культурної мови Мехіко у рамках «Проекту спільних досліджень культурної мовної норми основних міст Латинської Америки та Піренейського півострова» загальна кількість зареєстрованих англіцизмів становила 170 вокабул, що становить 4 % від 4452 питань застосованого тоді запитальника. Однак далеко не всі з цих англіцизмів використовуються в Мексиці з однаковою частотою.
Лопе Бланш поділяє англіцизми на 5 груп.
- Загальновживані англіцизми: basketbol, bateo, beisbol, bikini, boxeo, closet, champú, coctel, cheque, elevador, emergencia, esmoquin, futbol, gol, líder, refrigerador, supermercado та ін.
- Найчастіше вживані англіцизми: bar, bermudas, bistec, chequera, jochey, kinder, poncharse, ponchada, shorts та ін.
- Англіцизми середньої частоти: barman, manager, porter, túnel, videotape, zípper та ін.
- Англіцизми, що мало використовуються: bilet, blazer, lonch, mofle, ofside, standar, stewardess, stop, tándem та ін.
- Спонтанні англіцизми: bartender, comics, game, gorra de golf, locker, magazine, pull-over, rosbif та ін.
Одна третина англіцизмів означає поняття, пов'язані зі спортом. На другому місці йдуть слова, пов'язані з технологією, далі йдуть вокабули, що стосуються одягу та їжі. Однак, незважаючи на географічну близькість Мексики та США, в іспанській мові Мексики відсутня ціла низка англіцизмів, що активно використовуються в інших країнах, що іспаномовлять, у тому числі і в Іспанії. Йдеться таких словах, як clown (payaso), bacon (tocino), espíquer (locutor), shut (tiro, disparo), water (excusado), autostop (aventón), aparcar / parquear (estacionar), та інших.
Таким чином, мексиканський варіант іспанської мови має англіцизм. Однак їх кількість у культурному мовленні не дуже відрізняється від інших національних варіантів мови.
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2024 Ispanska mova v Meksici isp Espanol mexicano grupa narich dialektiv i sociolektiv sho stanovlyat osoblivij movnij variant ispanskoyi movi v Meksici i meksikanskoyi stolici sho spirayutsya na movnu normu mista Mehiko yaka ye literaturnim standartom cogo variantu Ispanska mova bilshosti inshih regioniv krayini dosit blizka do stolichnoyi normi za vinyatkom osoblivih dialektiv Yukatana sho spirayetsya na karibsku ispansku i Chiapasa Meksikanska ispanska a takozh rizni dialekti vseredini nogo ye ridnoyu movoyu priblizno dlya 125 miljoniv cholovik z yakih ponad 100 miljoniv prozhivayut v Meksici i blizko 25 miljoniv u SShA v osnovnomu v prikordonnih Tehasi Kaliforniyi Arizoni Nyu Meksiko i tosho 10 variantiv meksikanskogo ispanskogo Pivnichno shidnij Pivnichno zahidnij Pivnichnokaliforijsskij Zahidnij Nizhnij Centralnij Pivdennij Priberezhnij Centralnoamerikanskij Yukatanskij U Meksici cej variant ispanskoyi movi ye yedinim oficijnim na federalnomu rivni i odnim z oficijnih poryad z bagatma indianskimi movami na rivni shtativ Meksikanska ispanska takozh ye osnovoyu dlya ispanskoyi movi v SShA div shiroko vikoristovuyetsya v ZMI kanali Univisjon Telemundo tosho osviti i tosho Krim togo meksikanskij ispanska najposhirenishij movnij variant ispanskoyi movi oskilki vin ye ridnim dlya bilshosti meksikanciv sho stanovlyat blizko 29 vsih nosiyiv ispanskoyi u sviti Osnovni osoblivosti ispanskoyi movi v Meksici chitkist vigoloshennya prigolosnih osoblivo d i s blizkist do klasichnoyi standartnoyi ispanskoyi movi XVI XVII stolit pri silnomu vplivi avtohtonnih mov v galuzi leksiki IstoriyaDo XVI stolittya teritoriya suchasnoyi Meksiki bula zaselena dosit chislennimi indianskimi plemenami sho govorili kilkoma desyatkami mov najposhirenishimi z yakih buli navaho na pivnochi movi majya nauatl v centri i bagato inshih yaki mali istotnij substratnij vpliv na ispansku movu spochatku govoriv lishe nevelikij ale elitnij prosharok konkistadoriv administratoriv i chinovnikiv i pereselenciv z Ispaniyi sho stanovili blizko 5 naselennya Tim ne mensh zavdyaki svoyemu prestizhu ta intensivnim mizhrasovim kontaktam metisaciya ispanska mova staye osnovnim zasobom spilkuvannya dlya osnovnoyi masi meksikanciv vzhe v XVII stolitti I vse zh taki na vidminu vid SShA Meksika nikoli ne provodila politiku genocidu korinnogo naselennya Pislya rizkogo skorochennya chiselnosti indianciv vid infekcijnih hvorob zanesenih yevropejcyami yihnya kilkist stabilizuvalasya vzhe v XVII XVIII stolittyah U XIX XX stolittyah kilkist tih hto govorit indianskimi movami v Meksici zrosla dosit znachno hocha yihnya chastka v naselenni v cilomu prodovzhuvala skorochuvatisya cherez she bilsh shvidke zrostannya kilkosti ispanomovnih metisiv Tim ne mensh vpliv indianskih mov yakimi yak i ranishe rozmovlyaye 7 10 meksikanciv zalishayetsya istotnim Bagato meksikanizmiv tobto slova oboroti fonetichni ta gramatichni yavisha harakterni dlya rozmovnoyi ispanskoyi movi Meksiki poyasnyuyutsya same vplivom Inshim vazhlivim chinnikom u formuvanni ta rozpovsyudzhenni meksikanskogo ispanskogo stav status samogo mista Mehiko kolishnogo Tenochtitlana yakij protyagom troh stolit buv stoliceyu vice korolivstva Novoyi Ispaniyi i odnim z najvazhlivishih mist imperiyi poryad z Maniloyu i Limoyu a takozh najbilshim u zahidnij pivkuli kudi v XVI XVII stolittyah pribula znachna kilkist lyudej z Madrida ta Ispaniyi Tomu yak i amerikanska anglijska meksikanskij ispanska bazuyetsya perevazhno na vidpovidnomu yevropejskomu analogu movi XVI XVII stolit Mova vlasne Ispaniyi prodovzhuvala rozvivatisya i dali a v vona bagato v chomu zastigla yak bi v zakonservovanomu viglyadi pislya zdobuttya derzhavoyu nezalezhnosti na pochatku XIX stolittya i rozvivalasya u vidrivi vid Ispaniyi Podibna situaciya harakterna i dlya bagatoh inshih variantiv ispanskoyi movi osoblivo v Chili div chilijska ispanska i Argentini rioplatska ispanska Fonologichni osoblivosti Latinska Amerika v cilomu Kanarski ostrovi i Andalusiya yak i ranishe ne rozriznyayut s i mizhzubni z c sho rozvivalisya v Kastiliyi yaki vsi vimovlyayutsya yak s Zvuk s u Meksici laminodentalnij abo apikodentalnij ta identichnij rosijskomu zvuku s ale zvuk s u centri ta na pivnochi Ispaniyi nabuv apikalno alveolyarnogo harakteru v XIX XX stolittyah tomu dlya rosijskih ta meksikanciv odnakovo zvuchit yak sh nerozriznennya s itsh harakterno takozh dlya greckoyi movi U vimovi bilshe ne vidriznyayutsya y i ll vimovlyayutsya yak ʝ chi rosijska J Na vidminu vid inshih variantiv ispanskoyi sho viyavlyayut tendenciyu do vokalizaciyi sliv za italijskoyu modellyu kincevi ta intervokalni prigolosni v Meksici mayut dosit chitku yakist a golosni navpaki redukuyutsya vimova tRasts dlya trastes Chasto ce traplyayetsya pri kontakti prigolosnogo s z e sho i vipadaye Filolog Bertil Malmberg navodit nastupnij priklad Rafael Lapesa koli bagato lyudej u prostorichchi ne vimovlyayut golosni Com stas como estas nec sito necesito palabr s palabras much s gras s muchas gracias Na vidminu vid karibskoyi ispanskoyi kinceva s pokaznik mnozhini ta drugoyi osobi diyesliv zavzhdi zberigayetsya Intervokalna d maye tendenciyu do oslablennya ale nikoli ne redukuyetsya povnistyu Takim chinom amado partido nada ne stayut amao partio i naa yak na Kubi abo Venesueli Na bilshij chastini teritoriyi Meksiki sensorozriznyayuchi fonemi R i r standartnoyi ispanskoyi osoblivo kinceva r chasto oglushuyutsya i kontrast mizh nimi desho zmashenij ka ta carta abo a mo amor v toj zhe chas u pivnichnih shtatah riznicya mizh rr ta r zberigayetsya U deyakih oblastyah pivostrova Yukatana r nabuvaye navit uvulyarnoe yakist yak u francuzkij Zvuk x v Meksici ye frikativnoyu gluhoyu velyarnoyu x yak u kaxa caja yashik Cej zvuk bagato v chomu shozhij z rosijskim h i dosit blizkij analogichnomu zvuku pivnichnoyi ta centralnoyi Ispaniyi ale na vidminu vid nogo nemaye zhorstkih uvulyarnih prizvukiv U Karibskomu ispanskomu yakij silno vplivaye na promovu Atlantichnogo uzberezhzhya Meksiki u zv yazku iz zagalnim oslablennyam prigolosnih litera j realizuyetsya yak gluhij vidih h sho zustrichayetsya v nimeckih movah Useredini ispanskoyi movi Meksiki sho maye standartizovanij variant isnuye znachna kilkist dialektnih prislivnikiv osoblivo prostorichchya Tak sami meksikanci yak pravilo na sluh mozhut vidrizniti promovu vihidciv zi shtativ Nuevo Leon Sinaloa Yukatan samogo Mehiko Halisko Chyapas abo Verakrus U 1521 roci ispanski kolonizatori pribuli do Tenochtitlana nini Mehiko zavezshi takim chinom ispansku movu na teritoriyu suchasnoyi Meksiki Prote bulo potribno kilka pokolin shob zoni nabuli svogo osobistogo lingvistichnogo harakteru Ce stalosya lishe za 100 rokiv Kreolska ispanska mova Meksiki pochinaye formuvatisya koli narodzhuyutsya pershi diti v Meksici ale yihni batki vse she govorili yevropejskoyu ispanskoyu movoyu tomu she ne mozhna skazati sho yihni diti vzhe govorili chistoyu meksikanskoyu ispanskoyu movoyu Pri comu cej proces ne buv nastilki strimkim oskilki movi korinnih narodiv Meksiki trivalij chas buli bezpisnimi nimi ne volodila bilshist naselennya ci movi mali nizkij socialnij status na vidminu vid Filippin de z yevropejskoyi ispanskoyi movi pid vplivom tagalskoyi ta sebuanskoyi mov sho zalishayutsya ridnimi bilshist naselennya rozvinuvsya kreolskij movu chavakano znachno vidriznyayetsya vid reshti dialektiv ispanskoyi movi U Meksici yak zgodom i v inshih krayinah Latinskoyi Ameriki v sistemi ispanskoyi movi vidbuvayetsya ryad zmin rozshiryuyutsya movni teritoriyi yak ce stalosya v Ispaniyi koli ispanska mova yaki isnuvali na Pirenejskomu pivostrovi vidbuvayutsya fonologichni zmini po inshomu pochinaye vimovlyatisya j postupovo znikaye zvuk 8 i zaminyuyetsya na s vidbuvayetsya fonetichna adaptaciya sliv zapozichenih z indianskih mov tosho Vidminnosti vid Odne z pershih vrazhen yake suchasnij meksikanskij variant ispanskoyi movi mozhe zrobiti na sposterigacha ce jogo konservativnist U literaturnih tekstah ispanskih pismennikiv XVI i XVII stolit mozhna znajti slova yaki sogodni v Ispaniyi ye arhayizmami ta praktichno nevpiznannimi nosiyami abo vzhivayutsya vkraj ridko U Meksici ci slova prodovzhuyut vikoristovuvatisya i sprijmayutsya yak arhayichni Os deyaki prikladi takih leksichnih odinic Slovo u meksikanskomu varianti ye arhayichnim u kastilskomu varianti Ekvivalent u kastilskomu varianti ispanskoyi movi Pereklad Aburricion Aburrimiento Nudga dosada Alzarse Sublevarse Buntuvati povstavati Amarrar Atar Priv yazuvati z yednuvati Anafre Hornillo Perenosna pich Apenuscarse Apinarse Natovpitisya tisnitisya Balde para agua Cubo Vidro cebra Botar Tirar Kidati vikidati Chabacano Albaricoque Abrikos Chapa Cerradura Zamok Chicharo Guisante Goroh Cobija Manta Kovdra Despacio hablar despacio En voz baja Tiho govoriti tiho Dilatar Tardar Zatrimuvatis spiznyuvatisya Droga Deuda Borg Durazno Melocoton Persik Ensartar la aguja Enhebrar Vdyagati nitku v golku Esculcar Registrar Shukati nishporiti u kisheni Expandir Extender Rozshiryuvati rozpovsyudzhuvati Frijol Judia habichuela Kvasolya Hambreado Hambriento Golodnij Platicar Conversar Rozmovlyati vesti dialog Postergar Aplazar diferir Vidkladati Prieto Moreno Smaglyavij Recibirse Graduarse Zdobuvati vchenij stupin Renco Cojo Kulgavij Resfrio Resfriado Zastuda nezhit Retobado Rezongon Burkotlivij Rezago Atraso Zatrimka zapiznennya Zonzo Tonto Durnij poganij Ce lishe nevelika kilkist sliv sho vikoristovuyutsya v meksikanskomu varianti ispanskoyi movi v danij chas i sho vijshli z vzhivannya na Pirenejskomu pivostrovi Nayavnist takogo leksichnogo plasta porodilo sered bagatoh lingvistiv pomilkovij poglyad na meksikanskij variant ispanskoyi movi yak na arhayichnij variant Wagner 1949 Zamora Vicente 1974 ta in Prote Moreno de Alba iz cogo privodu pishe Leksika ispanskoyi movi ce povna suma vsiyeyi leksiki vsih yiyi dialektiv geografichnih istorichnih ta socialnih Tomu problema tak zvanih arhayizmiv maye buti pereglyanuta Zvichajno zh isnuyut arhayizmi u strogomu rozuminni slova i nimi budut taki movni fenomeni yaki vikoristovuyutsya sporadichno i znikli z usiyeyi ispanskoyi movi yak napriklad diyeslovo catar u znachenni bachiti abo yantar u znachenni ye Ale ye takozh bezlich arhayizmiv u vidnosnomu sensi yaki vzhivayuchis v deyakih dialektah perestali buti normoyu v inshih Tak slovo estafeta mozhe sprijmatisya yak arhayizm latinoamerikancyami a vokabula prieto bude takim dlya ispanciv Moreno de Alba 2001 264 265 Takim chinom dani slova ye arhayizmami v kastilskomu varianti ispanskoyi movi todi yak u meksikanskomu varianti ye zagalnovzhivanimi i ne mozhut rozcinyuvatisya yak arhayichni Vpliv mov indianciv Vidomo sho indianski movi yaki panuvali na teritoriyi ninishnoyi Meksiki do prishestya ispanciv majzhe ne vplinuli na fonologichnij ta gramatichnij riven ispanskoyi movi Meksiki Z inshogo boku vsi lingvisti viznayut yih vplivom get leksichnij sklad movi Takim chinom v ispanskij movi Meksiki mi mozhemo znajti velicheznu kilkist indianizmiv zokrema sho pohodyat z nauatl V osnovnomu ce slova sho vidnosyatsya do flori ta fauni Os deyaki z nih Indianizm Pereklad Aguacate Avokado Ahuehuete Riznovid dereva velikoyi visoti Cacahuate Arahis Cacao Kakao Chayote Chajot derevo ta plid Chile Indijskij perec Copal Kopal kopalova kamed bobova roslina Coyote Kojot Mezcal Vid alkogolnogo napoyu Ocelote Ocelot Quetzal Ketcal ptah Tomate Zelenij pomidor riznovid pomidora dlya prigotuvannya perevazhno dlya sousiv Zapote Sapitlive derevo ahras sapota plid dereva rid dovgastogo yabluka Velika kilkist indianizmiv zareyestrovanih u zagalnih slovnikah i slovnikah regionalizmiv mozhut navesti na dumku sho indianska komponent ye najvazhlivishim u latinoamerikanskih nacionalnih variantah ispanskoyi movi Treba brati do uvagi sho z skladanni slovnikiv avtori vidshtovhuyutsya vid pismovih dzherel hronik listiv protokoliv memuariv dokumentiv tosho bud zbirayuchi vsi znajdeni avtohtonni slova u tomu chisli i toponimi antroponimi ta etnonimi Odnak usi ci neobhidni dani shodo diahronichnih doslidzhen spotvoryuyut movnu dijsnist pid chas provedennya doslidzhen u sinhronnomu plani zmushuyuchi bagatoh doslidnikiv vvazhati sho ce zareyestrovani u slovnikah indianizmi aktivno vikoristovuyut u movi u tij chi inshij krayini Tak Dario Rubio vvazhav sho taka velika kilkist nauatlizmiv u Meksici vikliche po spravzhnomu zhahlivij haos yakij uskladnit spilkuvannya mizh meksikancyami Rubio 1990 XXII Naspravdi zh bagato sliv zareyestrovanih u slovnikah mozhut buti navit nevidomi meksikancyam abo voni mozhut nimi voloditi pasivno tobto znati ale nikoli ne vikoristovuvati v movi Meksikanskij lingvist Lope Blansh u svoyij roboti Indijska leksika v ispanskij movi Meksiki 1969 dilit nauatlizmi sho isnuyut u meksikanskomu varianti na shist grup Nizhche navedeno deyaki prikladi Vokabula Pereklad Grupa 1 Vokabuli vidomi absolyutno vsim 99 100 meksikanciv Aguacate Avokado Cacahuate Arahis Cacao Kakao Coyote Kojot Cuate Drug priyatel Chamaco Hlopchik ditina Chapulin Konik Chicle Zhuvalna gumka Chihuahua Chihuahua poroda sobak v Meksici Chile Riznovid girkogo percyu Chocolate Shokolad Ejote Zelena kvasolya Elote Kukurudzyane lushpinnya Escuincle Malenka ditina Guajolote Indichka Jitomate Pomidor chervonij Hule Progumovana tkanina Mecate Rozgojduvati shos Milpa Kukurudzyane pole Moyote Komar Nopal Kaktus Papalote Paperovij zmij Petaca Chohol upakovka dlya valizi Petatearse Vmerti pomerti Piocha Motika Popote Solominka dlya pittya Pozole Posole meksikanskij m yasnoj sup Tamal Nacionalna meksikanska strava Tecolote Sova Tequila Tekila Tlapaleria Magazin strojmaterialiv Tomate Zelenij pomidor riznovid pomidora dlya gotuvannya Grupa 2 Vokabuli yaki vidomi majzhe vsim meksikancyam 85 98 Ahuehuete Riznovid dereva velikoyi visoti Ajolote Meksikanska amfibiya Ayate Ajyate ridkovoloknista tkanina z agavi Chamagoso Neryaha brudnulya Escamoles Smazheni yajcya murah nacionalna strava deyakih shtativ Meksiki Mapache Amerikanskij borsuk Mezquite Rid amerikanskoyi akaciyi Olote Kukurudzyanij kachan bez zeren Piocha Kozlyacha boridka espanjolka Grupa 3 Vokabuli vidomi polovini rozmovlyayuchih 50 85 Chachalaca Meksikanska pticya simejstva kuryachih Jicote Riznovid osi Quetzal Ketcal ptah Tiza Krejda Tlaco Starovinna moneta Grupa 4 Malovidomi vokabuli 25 50 Acocil Langust rozmirom 3 6 sm Colote Shovishe dlya kukurudzi Achahuisclarse Buti vrazhenim popeliceyu Jilotear Dozrivati nalivatisya pro kukurudzu Nauyaca Naujyaka otrujna zmiya Grupa 5 Duzhe malovidomi vokabuli 2 25 Aguate Dribna gostra kolyuchka na stovburi kaktusu Ayacahuite Sosna riznovid Cuescomate Kukurudzyana komora Juil Karp riznovid Tepeguaje Vpertij napoleglivij Grupa 6 Praktichno nevidomi vokabuli 0 1 Cuitla Ptashinij poslid Pascle Gustij moh popelyasto zelenogo koloru vikoristovuyetsya yak svyatkova prikrasa v budinku Pizote Odin z ssavciv Yagual Valik dlya perenesennya vantazhiv na golovi Zontle Sonte odinicya rahunku kukurudzi fruktiv tosho Slid zaznachiti sho nauatlizmi buduchi vazhlivim chinnikom meksikanskogo varianta ispanskoyi movi viyavlyaye nini tendenciyu do svogo zniknennya zumovlenogo postijnimi zminami zhittya ekonomiki ta osviti Yakovlyeva 2005 25 Krim nauatlizmiv u meksikanskomu varianti ispanskoyi movi isnuyut zapozichennya ta inshih indianskih mov napriklad majya Yak prikladi mozhna navesti taki slova yak balac chich holoch pibinal tuch xic Odnak zapozichennya z movi majya perevazhno prisutni na pivdennomu shodi krayini i ye dialektnimi yavishami yaki ne vhodyat do normi vsogo meksikanskogo variantu ispanskoyi movi osnovoyu yakoyi ye kulturna mova mista Mehiko Vpliv anglijskoyi movi Spivpracyuyuchi zi slovami konservativnogo harakteru v ispanskij movi Meksiki v danij chas isnuye velika kilkist neologizmiv tobto vokabul yaki jdut amerikanskim shlyahom vidminnim vid yevropejskogo Zokrema u meksikanskomu varianti mi mozhemo pochuti anglicizmi yaki ne reyestruyutsya slovnikami prote dominuyut u movi zagalnoispanskih sliv Takih anglicizmiv nemaye v inshih nacionalnih variantah ispanskoyi movi Yak prikladi mozhna navesti taki slova yak Anglicizmi u meksikanskomu varianti Ekvivalenti anglicizmiv Pereklad Cool Genial fort Krutij hlopec Lunch Comida a media manana Lanch Office boy Mensajero Posilnij Penthouse Ultimo piso de un edificio Penthauz ostannij poverh budivli Porter En el tren conductor del coche cama Providnik u spalnomu vagoni poyizda Shorts Pantalon corto Shorti Ziper Cremallera Bliskavka dlya zastibannya odyagu Bagato filologiv pismennikiv i diyachi kulturi sturbovani nevipravdanim i nadmirnim vklyuchennyam v uzhitok anglijskoyi leksiki i vistupayut proti jogo negativnih naslidkiv vvazhayuchi ce yavishe vidobrazhennyam politichnoyi ekonomichnoyi ta naukovo tehnichnoyi ekspansiyi SShA ta yih partneriv naslidkom amerikanizaciyi masovoyi kulturi Meksiki Dosit chasto mozhna pochuti dumku pro te sho velika kilkist anglicizmiv ye odniyeyu z vidminnih ris ispanskoyi movi Meksiki Lopez Rodriguez 1982 Odnak Lope Blansh u statti Anglicizmi v kulturnij normi Meksiki stverdzhuye nastupne Meksika krayina nadmirno zarazhena anglijskoyu movoyu Buduchi susidom iz SShA vona maye kordon iz nimi protyazhnistyu ponad 2500 km Vona pidtrimuye tisni ekonomichni vidnosini zi svoyim mogutnim susidom Vona prijmaye shoroku znachnu kilkist amerikanskih turistiv a sotni tisyach meksikanciv yidut timchasovo pracyuvati do SShA Anglijska mova najbilsh vivchena inozemna mova v Meksici Tim ne mensh cilkom mozhlivo sho ispanska mova Meksiki ne vidriznyayetsya v comu vidnoshenni vid inshih krayin sho nabagato bilshe viddalenih geografichno istorichno i politichno vid Spoluchenih Shtativ Lope Blanch 1982 32 33 Pri doslidzhenni kulturnoyi movi Mehiko u ramkah Proektu spilnih doslidzhen kulturnoyi movnoyi normi osnovnih mist Latinskoyi Ameriki ta Pirenejskogo pivostrova zagalna kilkist zareyestrovanih anglicizmiv stanovila 170 vokabul sho stanovit 4 vid 4452 pitan zastosovanogo todi zapitalnika Odnak daleko ne vsi z cih anglicizmiv vikoristovuyutsya v Meksici z odnakovoyu chastotoyu Lope Blansh podilyaye anglicizmi na 5 grup Zagalnovzhivani anglicizmi basketbol bateo beisbol bikini boxeo closet champu coctel cheque elevador emergencia esmoquin futbol gol lider refrigerador supermercado ta in Najchastishe vzhivani anglicizmi bar bermudas bistec chequera jochey kinder poncharse ponchada shorts ta in Anglicizmi serednoyi chastoti barman manager porter tunel videotape zipper ta in Anglicizmi sho malo vikoristovuyutsya bilet blazer lonch mofle ofside standar stewardess stop tandem ta in Spontanni anglicizmi bartender comics game gorra de golf locker magazine pull over rosbif ta in Odna tretina anglicizmiv oznachaye ponyattya pov yazani zi sportom Na drugomu misci jdut slova pov yazani z tehnologiyeyu dali jdut vokabuli sho stosuyutsya odyagu ta yizhi Odnak nezvazhayuchi na geografichnu blizkist Meksiki ta SShA v ispanskij movi Meksiki vidsutnya cila nizka anglicizmiv sho aktivno vikoristovuyutsya v inshih krayinah sho ispanomovlyat u tomu chisli i v Ispaniyi Jdetsya takih slovah yak clown payaso bacon tocino espiquer locutor shut tiro disparo water excusado autostop aventon aparcar parquear estacionar ta inshih Takim chinom meksikanskij variant ispanskoyi movi maye anglicizm Odnak yih kilkist u kulturnomu movlenni ne duzhe vidriznyayetsya vid inshih nacionalnih variantiv movi Div takozhPrimitki