Ріоплатський діалект іспанської мови (ісп. español rioplatense, також español argentino–uruguayo) — різновид іспанської мови, поширена в регіоні Ріо-де-ла-Плата, переважно в Аргентині та Уругваї. У його основі лежить дивергентна говірка перших іспанських колоністів-гаучо, яка через відносну малонаселеність і економічну занедбаність регіону в ході іспанської колонізації Америки отримала ряд своєрідних рис як у порівнянні з Мадридом, так і в порівнянні зі спочатку важливішими ресурсними колоніями на зразок Мексики і Перу.
Ріоплатська іспанська | |
Названо на честь | Ла-Плата |
---|---|
Країна | Аргентина і Уругвай |
Мовна типологія | SVO, d і флективна мова |
Пов'язана категорія | d |
Категорія для фільмів цією мовою | Q42300466? |
Ріоплатська іспанська у Вікісховищі |
Історія
Стійке збереження [en], у тому числі і під впливом норм сусідньої португаломовної Бразилії, надало цьому регіону певну своєрідність вже на ранньому етапі розвитку. Дебуккалізація багатьох приголосних також мала місце, хоча консервативна традиція пізніше пригальмувала проникнення цього явища до орфоепічних норм. Але найбільш значущим для розвитку автономних рис цієї говірки стала масова імміграція південно-італійського населення в Аргентину наприкінці XIX — початку XX століть, яка концентрувалися в Буенос-Айресі. Саме мелодійний інтонаційний малюнок дозволяє практично моментально виділити ріоплатську іспанську з низки інших говірок і діалектів. Під потужним впливом мови італійських іммігрантів у столиці розвинувся і своєрідний жаргонний соціолект лунфардо, частина лексики якого перейшла потім і в стандартну іспанську ріоплатську. Саме ця столична говірка поширилася зі столиці по всьому півдні країни в ході так званого Завоювання пустелі, а потім популяризована столичними ЗМІ у XX—XXI ст. у регіонах Аргентини, а також в Уругваї та Парагваї. При цьому на північно-західній периферії самої Аргентини продовжують зберігатися архаїчніші іспанські говірки андського різновиду (кордовська, сантьяго-дель-естерська, жужуйська тощо).
Відмінні риси
- Тотальне поширення повного восео: класичне займенниково-дієслівне «vos tenés» при більш рідкісних, але можливих варіантах «vos tienes» і «tu tenés».
- У «народній» фонетиці часто зустрічається аспірація / дебуккалізація / леніція та «ковтання» -s в кінці мови.
- Злиття ll ([ʎ]) і y ([j]) в [ʃ], що отримало назву ослаблена йотизація (глухе реілам'єнто). Даний феномен з'явився в мові молодих жінок в останній третині XX століття, і до цього часу охоплює обидві статі та практично всі вікові групи.
- Перевага простих форм (претерит: dije) над складовими (перфект: he dicho)
- Перевага перифрастичних аналітичних конструкцій (voy a ir) над синтетичної (iré) для вираження майбутнього часу.
- Музичний інтонаційний малюнок мови, запозичений із неаполітанської мови.
- Лексичні італіанізми (lavorare > laburar ; mangiare > manyar)
- Збереження низки застарілих Іспанії лексем (lindo).
- По ряду інших рис ріоплатський є цілком стандартним для американських різновидів іспанської. Наприклад, тотальне [es] призводить до заміни cocer на фонетично недвозначне cocinar щоб не плутати його з coser, а caza замінюється на cacería для посилення фонетичного контрасту з casa.
Говори
Ріоплатський говір у працях деяких учених підрозділяється на кілька дрібніших територіальних різновидів: портовий (ісп. porteño) іспанський (Буенос-Айрес і більшість однойменної провінції), патагонський іспанський (ісп. patagónico) на півдні, а також міжрічний/прибережний іспанський (ісп. litoral) північ від столиці.
Примітки
- Vidal de Battini, Berta: El español de la Argentina, Buenos Aires: Consejo Nacional de Educación, 1964.
- Orlando Alba, Zonificación dialectal del español en América («Classification of the Spanish Language within Dialectal Zones in America»), in: César Hernández Alonso (ed.), «Historia presente del español de América», Pabecal: Junta de Castilla y León, 1992.
- Jiří Černý, «Algunas observaciones sobre el español hablado en América» («Some Observations about the Spanish Spoken in America»). Acta Universitatis Palackianae Olomucencis, Facultas Philosophica Philologica 74, pp. 39-48, 2002 (PDF). (PDF) оригіналу за 1 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2021.
- Alvar, Manuel, «Manual de dialectología hispánica. El español de América», («Handbook of Hispanic Dialectology. Spanish Language in America.»). Barcelona 1996.
- Resnick, Melvyn: Phonological Variants and Dialects Identification in Latin American Spanish. The Hague 1975.
- Источник (PDF). (PDF) оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rioplatskij dialekt ispanskoyi movi isp espanol rioplatense takozh espanol argentino uruguayo riznovid ispanskoyi movi poshirena v regioni Rio de la Plata perevazhno v Argentini ta Urugvayi U jogo osnovi lezhit divergentna govirka pershih ispanskih kolonistiv gaucho yaka cherez vidnosnu malonaselenist i ekonomichnu zanedbanist regionu v hodi ispanskoyi kolonizaciyi Ameriki otrimala ryad svoyeridnih ris yak u porivnyanni z Madridom tak i v porivnyanni zi spochatku vazhlivishimi resursnimi koloniyami na zrazok Meksiki i Peru Rioplatska ispanska Nazvano na chestLa Plata Krayina Argentina i Urugvaj Movna tipologiyaSVO d i flektivna mova Pov yazana kategoriyad Kategoriya dlya filmiv ciyeyu movoyuQ42300466 Rioplatska ispanska u Vikishovishi Govori ta dialekti ispanskoyi movi Argentini Avtor Berta Elena Vidal de BattiniIstoriyaStijke zberezhennya en u tomu chisli i pid vplivom norm susidnoyi portugalomovnoyi Braziliyi nadalo comu regionu pevnu svoyeridnist vzhe na rannomu etapi rozvitku Debukkalizaciya bagatoh prigolosnih takozh mala misce hocha konservativna tradiciya piznishe prigalmuvala proniknennya cogo yavisha do orfoepichnih norm Ale najbilsh znachushim dlya rozvitku avtonomnih ris ciyeyi govirki stala masova immigraciya pivdenno italijskogo naselennya v Argentinu naprikinci XIX pochatku XX stolit yaka koncentruvalisya v Buenos Ajresi Same melodijnij intonacijnij malyunok dozvolyaye praktichno momentalno vidiliti rioplatsku ispansku z nizki inshih govirok i dialektiv Pid potuzhnim vplivom movi italijskih immigrantiv u stolici rozvinuvsya i svoyeridnij zhargonnij sociolekt lunfardo chastina leksiki yakogo perejshla potim i v standartnu ispansku rioplatsku Same cya stolichna govirka poshirilasya zi stolici po vsomu pivdni krayini v hodi tak zvanogo Zavoyuvannya pusteli a potim populyarizovana stolichnimi ZMI u XX XXI st u regionah Argentini a takozh v Urugvayi ta Paragvayi Pri comu na pivnichno zahidnij periferiyi samoyi Argentini prodovzhuyut zberigatisya arhayichnishi ispanski govirki andskogo riznovidu kordovska santyago del esterska zhuzhujska tosho Vidminni risiTotalne poshirennya povnogo voseo klasichne zajmennikovo diyeslivne vos tenes pri bilsh ridkisnih ale mozhlivih variantah vos tienes i tu tenes U narodnij fonetici chasto zustrichayetsya aspiraciya debukkalizaciya leniciya ta kovtannya s v kinci movi Zlittya ll ʎ i y j v ʃ sho otrimalo nazvu oslablena jotizaciya gluhe reilam yento Danij fenomen z yavivsya v movi molodih zhinok v ostannij tretini XX stolittya i do cogo chasu ohoplyuye obidvi stati ta praktichno vsi vikovi grupi Perevaga prostih form preterit dije nad skladovimi perfekt he dicho Perevaga perifrastichnih analitichnih konstrukcij voy a ir nad sintetichnoyi ire dlya virazhennya majbutnogo chasu Muzichnij intonacijnij malyunok movi zapozichenij iz neapolitanskoyi movi Leksichni italianizmi lavorare gt laburar mangiare gt manyar Zberezhennya nizki zastarilih Ispaniyi leksem lindo Po ryadu inshih ris rioplatskij ye cilkom standartnim dlya amerikanskih riznovidiv ispanskoyi Napriklad totalne es prizvodit do zamini cocer na fonetichno nedvoznachne cocinar shob ne plutati jogo z coser a caza zaminyuyetsya na caceria dlya posilennya fonetichnogo kontrastu z casa GovoriRioplatskij govir u pracyah deyakih uchenih pidrozdilyayetsya na kilka dribnishih teritorialnih riznovidiv portovij isp porteno ispanskij Buenos Ajres i bilshist odnojmennoyi provinciyi patagonskij ispanskij isp patagonico na pivdni a takozh mizhrichnij priberezhnij ispanskij isp litoral pivnich vid stolici PrimitkiVidal de Battini Berta El espanol de la Argentina Buenos Aires Consejo Nacional de Educacion 1964 Orlando Alba Zonificacion dialectal del espanol en America Classification of the Spanish Language within Dialectal Zones in America in Cesar Hernandez Alonso ed Historia presente del espanol de America Pabecal Junta de Castilla y Leon 1992 Jiri Cerny Algunas observaciones sobre el espanol hablado en America Some Observations about the Spanish Spoken in America Acta Universitatis Palackianae Olomucencis Facultas Philosophica Philologica 74 pp 39 48 2002 PDF PDF originalu za 1 serpnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2021 Alvar Manuel Manual de dialectologia hispanica El espanol de America Handbook of Hispanic Dialectology Spanish Language in America Barcelona 1996 Resnick Melvyn Phonological Variants and Dialects Identification in Latin American Spanish The Hague 1975 Istochnik PDF PDF originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 21 listopada 2014