Лені́ція (від лат. lens, lenis — в'ялий) в мовознавчій фонетиці — ослаблення тертя або мутація приголосних звуків, що перебувають у позиції між двома голосними. Леніція може бути як суто фонетичним явищем (наприклад, українське ся < себе), так і мати морфосинтаксичний зміст (наприклад, у кельтських мовах).
Посилання
- Ірландська леніція (an Séimhiú) [ 1 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leni ciya vid lat lens lenis v yalij v movoznavchij fonetici oslablennya tertya abo mutaciya prigolosnih zvukiv sho perebuvayut u poziciyi mizh dvoma golosnimi Leniciya mozhe buti yak suto fonetichnim yavishem napriklad ukrayinske sya lt sebe tak i mati morfosintaksichnij zmist napriklad u keltskih movah PosilannyaIrlandska leniciya an Seimhiu 1 zhovtnya 2011 u Wayback Machine