Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Падь (також медяна «роса», медвяна «роса») — солодка клейка рідина, що буває на листках дерев чи траві. Розрізняють падь рослинного походження, яку виділяють листки окремих рослин при певних умовах, або хвоя рослин у вигляді солодких краплин — медвяна «роса», і тваринного, що її виділяють попелиці, листоблішки та червеці та інші комахи. Найчастіше трапляється падь тваринного походження. Нерідко в падь потрапляють токсини й інші шкідливі для бджіл речовини, що містяться в соку рослин. Клейка поверхня листків, вкритих паддю, — хороший адсорбент різних твердих аерозолей із атмосфери. Падь на листі дерев забруднюється пилом, в неї потрапляють спори різних грибків і мікроорганізми, які там розмножуються. Внаслідок цього падь темніє, хімічний склад її змінюється.
Падь (медвяна «роса» і екскременти зазначених комах), зібрана бджолами і перероблена в мед, називається (падевим медом). Медвяну «росу» та падь тваринного походження в вулику бджоли змішують з нектаром або раніше зібраним медом.
Падь містить отруйні для бджіл речовини, що у великій її концентрації в меді згубно впливають на бджіл у зимовий період.
Падь тваринного походження
Падь, яку збирають бджоли, виділяє 71 вид попелиць (з кількох сотень видів цих комах), кілька видів листоблішок та червеців, що паразитують на 31 виді дерев та кущових рослин і 23 видах трав'яної рослинності. Досить часто ці комахи збираються в колонії, в яких можуть налічуватися від кількох особин до 10 тисяч на одному пагоні (у сливи). Чисельність і швидкість розмноження тлі залежить від різних умов, але особливо багато їх на свіжих пагонах. Тривалість життя колоній різної тлі 34-190 днів. З листоблішок найбільше значення для бджіл мають грушева (живе на груші, яблуні, кісточкових деревах, амурському бузку тощо) і яблунева (живе на яблуні та горобині). З червеців, малорухомих комах, найбільше значення має (щитівки), який живе на ліщині, білій та жовтій акаціях, черешні, вербі, клені, липі, вільсі, горобині, малині та інших рослинах. За літо розвивається два покоління червеців, які виділяють падь у великій кількості в середині травня і в середині липня.
Живляться комахи соками рослин. Організм комах засвоює з соку, в основному, білки, частину цукрів, а виділяє як випорожнення продукти розкладу — небілкові азотисті сполуки, значну кількість незасвоєних цукрів та надлишок мінеральних солей. Виділення паді починається з моменту розпускання листя (у черемхи) і триває, поки комахи можуть живитися соками рослин — доки опаде листя (у дуба та верби). Одна тля на липі протягом 24 годин виділяє 0,00875 см3 паді. Оскільки попелиці знаходяться на нижній стороні листків, то виділені ними краплі рідини потрапляють на верхню сторону нижче розташованих листків, де і зливаються, утворюючи розпливчасті краплі. Якщо мурахи, бджоли і оси не зберуть цей секрет попелиць, він покривається пліснявою.
Падь попелиць рідша, ніж листоблішок. Хімічний склад паді різний. Склад паді залежить від виду рослини, часу живлення комах і від місцевості. В середньому падь містить 24,9% води, 44,3% цукрів, 27,5% декстринів, 3,3% мінеральних солей. Падь містить від 9 до 23 амінокислот і амідів.
На збір паді бджолами впливає наявність комах, вид комах, атмосферні умови, пори року, наявність нектарного взятку та ін. Головним чином бджоли збирають падь вранці, коли багато паді накопичується за ніч. Вдень зазвичай бджоли падь не збирають, оскільки вона швидко підсихає і стає недоступною для збору. Залітаючи на верхівки дерев в тих районах, де мурашок мало, бджоли можуть без всякої конкуренції збирати її у великих кількостях. Це особливо цінне для бджіл у ті періоди, коли потрібних розквітлих квіток мало або коли вони неактивно виділяють нектар внаслідок посухи.
Медвяна «роса»
Медвяна «роса», або падь рослинного походження — солодкий сік, що виступає на листках дерев і трав'яної рослинності. Така падь не містить продуктів розпаду білка. Найчастіше така росяна падь з'являється сухими ранками. Появу її породжує вплив різкої зміни температур вдень і вночі. Виділяється вона продихами листків. Зазвичай медвяна «роса» виділяється восени, коли жаркі дні змінюються холодними ночами. В утворенні медвяної роси нектароносні тканини рослин не беруть участі, тому падь рослинного походження не слід змішувати з виділеннями солодкого соку позаквітковими нектарниками, як це буває у бавовнику, , горошку, черешні, бузини, глоду та ін.
Бджоли збирають медвяну росу вранці, і лише якщо в розчині цукру більше за 1-2%. (він може підвищуватись за рахунок її підсихання). Під час повного підсихання медяної роси на лисках з'являються сухі блискучі дрібні цукристі плямки, і таку висохлу падь бджоли збирати не можуть. Тому, здебільшого, медвяну росу бджоли збирають на початку спектоного дня після холодної ночі й жаркого попереднього дня.
У великих кількостях і найчастіше падь виділяється на акації білій та жовтій, березі, бруслині, глоді, бузині червоній, в'язі, грабі, дубі, вербі, гіркокаштані, калині, жостері, липі, вільсі, осиці, ліщині, шипшині, горобині, сосні, терні, тополі, черемшині.
Іноді виділяється падь на фруктових деревах (вишні, груші, сливі, яблуні) і на деяких трав'янистих рослинах.
Медвяна роса за своїм складом близька до паді тваринного походження, але сама вона та домішки її до квіткового меду менш шкідливі, ніж падь і падевий мед тваринного походження.
Примітки
- Болезни и вредители медоносных пчел: Справочник/О. Ф. Гробов, А. М. Смирнов, Е. Т. Попов.— М.:Агропромиздат, 1987. — 335 с.
- Алєксєєноко Ф. М., Савченко Я. М. і ін. Виробнича енциклопедія бджільництва. — Київ: «Урожай», 1966. 500с. (с.:265, 326)
- Малютенкова С. М. Товароведение и экспертиза кондитерских товаров. — СПб.: Питер, 2004. — 480 с.: ил. — (Серия «Учебное пособие»)
- Таранов Г. Ф. Корма и кормление пчел. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Россельхозиздат, 1986.— 160 с.
- Страви, закуски, напої, десерти барів і буфетів: Підручник / В. С. Доцяк, Л. О. Стременко, І. В. Стременко. — К.: Вища шк., 1998. — 519с.
- Брайнен М. Общественные насекомые. Экология и поведение: Пер. с англ. — М.: Мир, 1986. — 400 с., ил.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pad takozh medyana rosa medvyana rosa solodka klejka ridina sho buvaye na listkah derev chi travi Rozriznyayut pad roslinnogo pohodzhennya yaku vidilyayut listki okremih roslin pri pevnih umovah abo hvoya roslin u viglyadi solodkih kraplin medvyana rosa i tvarinnogo sho yiyi vidilyayut popelici listoblishki ta cherveci ta inshi komahi Najchastishe traplyayetsya pad tvarinnogo pohodzhennya Neridko v pad potraplyayut toksini j inshi shkidlivi dlya bdzhil rechovini sho mistyatsya v soku roslin Klejka poverhnya listkiv vkritih paddyu horoshij adsorbent riznih tverdih aerozolej iz atmosferi Pad na listi derev zabrudnyuyetsya pilom v neyi potraplyayut spori riznih gribkiv i mikroorganizmi yaki tam rozmnozhuyutsya Vnaslidok cogo pad temniye himichnij sklad yiyi zminyuyetsya Pad medvyana rosa i ekskrementi zaznachenih komah zibrana bdzholami i pereroblena v med nazivayetsya padevim medom Medvyanu rosu ta pad tvarinnogo pohodzhennya v vuliku bdzholi zmishuyut z nektarom abo ranishe zibranim medom Pad mistit otrujni dlya bdzhil rechovini sho u velikij yiyi koncentraciyi v medi zgubno vplivayut na bdzhil u zimovij period Muraha otrimuye pad vid popelici Isnuyut popelici kotri ne vidilyayut svij ridkij sekret doti doki do nih ne dotorknetsya muraha a pislya cogo voni mittyu viddayut jogo u viglyadi krapli yaka trimayetsya na voloskah navkolo analnogo otvoru Pad tvarinnogo pohodzhennyaPad yaku zbirayut bdzholi vidilyaye 71 vid popelic z kilkoh soten vidiv cih komah kilka vidiv listoblishok ta cherveciv sho parazituyut na 31 vidi derev ta kushovih roslin i 23 vidah trav yanoyi roslinnosti Dosit chasto ci komahi zbirayutsya v koloniyi v yakih mozhut nalichuvatisya vid kilkoh osobin do 10 tisyach na odnomu pagoni u slivi Chiselnist i shvidkist rozmnozhennya tli zalezhit vid riznih umov ale osoblivo bagato yih na svizhih pagonah Trivalist zhittya kolonij riznoyi tli 34 190 dniv Z listoblishok najbilshe znachennya dlya bdzhil mayut grusheva zhive na grushi yabluni kistochkovih derevah amurskomu buzku tosho i yabluneva zhive na yabluni ta gorobini Z cherveciv maloruhomih komah najbilshe znachennya maye shitivki yakij zhive na lishini bilij ta zhovtij akaciyah chereshni verbi kleni lipi vilsi gorobini malini ta inshih roslinah Za lito rozvivayetsya dva pokolinnya cherveciv yaki vidilyayut pad u velikij kilkosti v seredini travnya i v seredini lipnya Zhivlyatsya komahi sokami roslin Organizm komah zasvoyuye z soku v osnovnomu bilki chastinu cukriv a vidilyaye yak viporozhnennya produkti rozkladu nebilkovi azotisti spoluki znachnu kilkist nezasvoyenih cukriv ta nadlishok mineralnih solej Vidilennya padi pochinayetsya z momentu rozpuskannya listya u cheremhi i trivaye poki komahi mozhut zhivitisya sokami roslin doki opade listya u duba ta verbi Odna tlya na lipi protyagom 24 godin vidilyaye 0 00875 sm3 padi Oskilki popelici znahodyatsya na nizhnij storoni listkiv to vidileni nimi krapli ridini potraplyayut na verhnyu storonu nizhche roztashovanih listkiv de i zlivayutsya utvoryuyuchi rozplivchasti krapli Yaksho murahi bdzholi i osi ne zberut cej sekret popelic vin pokrivayetsya plisnyavoyu Pad popelic ridsha nizh listoblishok Himichnij sklad padi riznij Sklad padi zalezhit vid vidu roslini chasu zhivlennya komah i vid miscevosti V serednomu pad mistit 24 9 vodi 44 3 cukriv 27 5 dekstriniv 3 3 mineralnih solej Pad mistit vid 9 do 23 aminokislot i amidiv Na zbir padi bdzholami vplivaye nayavnist komah vid komah atmosferni umovi pori roku nayavnist nektarnogo vzyatku ta in Golovnim chinom bdzholi zbirayut pad vranci koli bagato padi nakopichuyetsya za nich Vden zazvichaj bdzholi pad ne zbirayut oskilki vona shvidko pidsihaye i staye nedostupnoyu dlya zboru Zalitayuchi na verhivki derev v tih rajonah de murashok malo bdzholi mozhut bez vsyakoyi konkurenciyi zbirati yiyi u velikih kilkostyah Ce osoblivo cinne dlya bdzhil u ti periodi koli potribnih rozkvitlih kvitok malo abo koli voni neaktivno vidilyayut nektar vnaslidok posuhi Pad na zhiti viklikana Claviceps purpureaMedvyana rosa Medvyana rosa abo pad roslinnogo pohodzhennya solodkij sik sho vistupaye na listkah derev i trav yanoyi roslinnosti Taka pad ne mistit produktiv rozpadu bilka Najchastishe taka rosyana pad z yavlyayetsya suhimi rankami Poyavu yiyi porodzhuye vpliv rizkoyi zmini temperatur vden i vnochi Vidilyayetsya vona prodihami listkiv Zazvichaj medvyana rosa vidilyayetsya voseni koli zharki dni zminyuyutsya holodnimi nochami V utvorenni medvyanoyi rosi nektaronosni tkanini roslin ne berut uchasti tomu pad roslinnogo pohodzhennya ne slid zmishuvati z vidilennyami solodkogo soku pozakvitkovimi nektarnikami yak ce buvaye u bavovniku goroshku chereshni buzini glodu ta in Bdzholi zbirayut medvyanu rosu vranci i lishe yaksho v rozchini cukru bilshe za 1 2 vin mozhe pidvishuvatis za rahunok yiyi pidsihannya Pid chas povnogo pidsihannya medyanoyi rosi na liskah z yavlyayutsya suhi bliskuchi dribni cukristi plyamki i taku visohlu pad bdzholi zbirati ne mozhut Tomu zdebilshogo medvyanu rosu bdzholi zbirayut na pochatku spektonogo dnya pislya holodnoyi nochi j zharkogo poperednogo dnya U velikih kilkostyah i najchastishe pad vidilyayetsya na akaciyi bilij ta zhovtij berezi bruslini glodi buzini chervonij v yazi grabi dubi verbi girkokashtani kalini zhosteri lipi vilsi osici lishini shipshini gorobini sosni terni topoli cheremshini Inodi vidilyayetsya pad na fruktovih derevah vishni grushi slivi yabluni i na deyakih trav yanistih roslinah Medvyana rosa za svoyim skladom blizka do padi tvarinnogo pohodzhennya ale sama vona ta domishki yiyi do kvitkovogo medu mensh shkidlivi nizh pad i padevij med tvarinnogo pohodzhennya PrimitkiBolezni i vrediteli medonosnyh pchel Spravochnik O F Grobov A M Smirnov E T Popov M Agropromizdat 1987 335 s Alyeksyeyenoko F M Savchenko Ya M i in Virobnicha enciklopediya bdzhilnictva Kiyiv Urozhaj 1966 500s s 265 326 Malyutenkova S M Tovarovedenie i ekspertiza konditerskih tovarov SPb Piter 2004 480 s il Seriya Uchebnoe posobie ISBN 5 94723 838 1 Taranov G F Korma i kormlenie pchel 2 e izd pererab i dop M Rosselhozizdat 1986 160 s Stravi zakuski napoyi deserti bariv i bufetiv Pidruchnik V S Docyak L O Stremenko I V Stremenko K Visha shk 1998 519s ISBN 5 11 004724 3 Brajnen M Obshestvennye nasekomye Ekologiya i povedenie Per s angl M Mir 1986 400 s il Div takozhPadevij toksikoz Kamed Berezovij sik