Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мара́ти, мара́тхи, мара́тхі або магараштрійці (маратхі मराठी) — один з найбільших народів Індії, райони розселення якого приблизно збігаються з територією штату Махараштра, розташованого на заході країни. Хоча історія народу налічує більше двох тисяч років, він набув найбільшого значення, коли Імперія Маратха, створена Шіваджі Магараджем у 1674 році, підкорила більшу частину Південної Азії.
| Марати / मराठा | |
|---|---|
  , | |
| Кількість | 70-80 млн. |
| Ареал |  Індія 71 936 894 (2001, перепис) США 73 630 (2013) |
| Близькі до: | , гуджаратці |
| Мова | маратська |
| Релігія | індуїзм, невеликі частини: іслам, християнство, буддизм, джайнізм, юдаїзм |
Говорять маратською мовою, що належить до південної групи індоарійських мов. Виявляє сильний вплив з боку дравідійських мов. Маратська література існує з XII століття. Використовується абетка деванаґарі.
Релігією більшості маратів є індуїзм. Серед інших вірувань поширені іслам, християнство, буддизм, джайнізм, юдаїзм.
Чисельність, розселення
За переписом населення в Індії 2001 року 71 936 894 особи назвали маратську мову рідною, це 7% населення країни. Марати становлять більшість населення штату Махараштра, значні їх групи проживають також у сусідніх штатах Гуджарат, Мадх'я-Прадеш, Телангана, Гоа, Карнатака.
| Штат | Населення | Число маратів | Доля маратів, % |
|---|---|---|---|
| Махараштра | 96 878 627 | 66 643 942 | 68,79 |
| Карнатака | 52 850 562 | 1 892 783 | 3,58 |
| Мадх'я-Прадеш | 60 348 023 | 1 266 038 | 2,10 |
| Гуджарат | 50 671 017 | 764 002 | 1,51 |
| Андхра-Прадеш (з Телангана) | 76 210 007 | 609 200 | 0,80 |
| Ґоа | 1 347 668 | 304 208 | 22,57 |
| Вся Індія | 1 028 737 436 | 71 936 894 | 6,99 |
Джерело: The Registrar General & Census Commissioner, India, New Delhi, Ministry of Home Affairs, Government of India.
За межами Індії марати живуть у Непалі, США, Канаді, Великій Британії, Австралії, ПАР, Кенії, Танзанії.
Історія
Згадки про предків маратів містяться у ведичній літературі та епічних джерелах. У давнину Махараштра об'єднувала області Апаранта, Відарба, Мулака, Ашмака, Дандака та ін. Царство Ашмака (Ассака) значиться серед шістнадцяти держав Магаджанапада VI-V ст. до Р. Х., які згадуються в буддійських і джайнійських джерелах.
У IV-III ст. до Р. Х. країна входила до складу імперії Маур'їв, це сприяло поширенню буддизму на захід та південь Індії. Близько 230 р. до Р. Х. Махараштра потрапила під владу династії Сатаваханів, яка правила в країні близько 400 років. Північні райони Махараштри у III-V ст. після Р. Х. перебували під владою династії Вакатаків. Вакатаки зробили магараштрі (один із пракритів), поряд із санскритом, державною мовою. Поряд із буддизмом, поширюється індуїзм, який у X ст. став панівною релігією.
У VI-VIII ст. країна потрапила під владу династії Чалук'я, центр володінь якої знаходився на території сусідньої Карнатаки. 753 року Чалук'їв повалили Раштракути. Держава Раштракутів була найсильнішою імперією центральною та південної Індії, сперечалася за владу над північним Індостаном з династіями Гуджара-Пратігарів та Палів. Держава Раштракутів вела активну зовнішню торгівлю, була добре відома арабським купцям і мандрівникам. Торгівля сприяла розвиткові ремесел і зростанню міст. Проіснувала держава до кінця X ст.
В XI-XII ст. на плато Декан домінували імперії Західних Чалук'їв і Чола. Династія Сеунів, відома ще як династія Ядавів, правила в Магараштрі в XIII-XIV ст. на думку частини вчених держава Ядавів була першою маратською імперією. У часи розквіту династія Ядавів володіла землями, що охоплювали сучасний штат Махараштра, північ Карнатаки, частину Мадх'я-Прадеш.
1321 року Ядави зазнали поразки від військ Делійського султанату. Після цього Магараштрою протягом наступних 300 років тут правили мусульманські династії Хілджі, Туґлак, Бахмані, Аділ-шахі, Нізам-шахі, Кутб-шахі. Ранній період мусульманського правління був відзначений введенням податку на не-мусульманське населення, знесенням храмів, насильницьким наверненням на іслам. Проте згодом ісламські правителі знайшли компроміс з переважно індуїстським місцевим населенням.
У середині XVII ст. Великі Моголи, що вже міцно закріпилися в Північній Індії, розпочали завоювання держав, розташованих на території Декану. Завойовницькі війни продовжувались близько 100 років, були підкорені Біджапур і Голконда. Найбільший опір Моголи зустріли з боку маратів. У 60-70-х роках XVII ст. марати під проводом Шиваджі добилися помітних успіхів. Спочатку Шиваджі вів боротьбу з Біджапуським султанатом Аділ-шахів, а починаючи з 1660 року, змушений був відбивати ще й напади Великих Моголів. 1670 року Шиваджі завдав відчутної поразки моголам, а 1674 року був коронований на імператора (чатрапаті). Таким чином постала держава Маратів, яка проіснувала до 1818 року. Територіальним ядром держави була область між річками Годаварі і Крішна.
Шиваджі помер 1680 року, але назавжди лишався національним героєм свого народу. Після смерті Шиваджі боротьба з Моголами йшла з перемінним успіхом, але марати крок за кроком розширювали свою територію, більше того, вони перейшли до завоювання земель інших народів. У XVIII ст. їх володіння охопили більшу частину сучасної Індії. Разом із тим центральна влада в країні помітно ослабла, реальним правителем стає пешва (перший міністр) і воєначальники, які отримали владу в окремих областях. Імперія Маратів перетворюється на конфедерацію фактично незалежних маратських князівств: Скіндії в Гваліорі, Голкари в Індаурі, Гаеквади в Бароді, Бонсле в Наґпурі та ін. Фактично ще одним князівством були володіння пешви з центром у Пуне. Після поразки у Паніпатській битві 1761 року від військ афганської імперії Дуррані просування маратів на північ припинилося.
В останній чверті XVIII ст. конфедерація фактично розпалась, більшість князівств більше не визнавала владу пешв. Ситуацією скористались британці, які в цей час вели колонізаторські війни в Індії. Вони стали активно втручатися у внутрішні справи маратських князівств, нацьковували одних правителів на інших. Після трьох англо-маратських війн, які тривали з 1775 р. до 1817 р. останній пешва Баджі Рао II змушений був капітулювати і поступитися своїми володіннями на користь англійців. Більша частина самої Махараштри увійшла до складу Бомбейського президенства, решта територій була поділена між князівствами, що перебували під непрямим управлінням.
Британське правління тривало більше ста років і викликало величезні зміни в соціальній, економічній та культурній сферах життя народу.
1947 р. маратські землі увійшли до складу незалежної Індії. 1950 р. на землях колишнього Бомбейського президенства було утворено штат Бомбей. 1956 р. до його складу увійшли маратські області Відарба, що відійшла від штату Мадх'я-Прадеш, та Маратвада — від штату Гайдерабад. 1960 р. штат Бомбей за лінгвістичною ознакою був розділений на два штати: Махараштра і Гуджарат.
Культура
Основними заняттями є землеробство (вирощують просо, пшеницю, рис, кукурудзу, бобові, арахіс, кунжут, льон, бавовник, тютюн, цукрову тростину), а також городництво та садівництво (переважно в околицях Мумбаї). На узбережжі культивують кокосову пальму, банани, там розвинене також молочне скотарство. Головне місце в ремісничому виробництві займає виготовлення бавовняних орнаментованих тканин і виробів із таких тканини. Інші ремесла: різьблення по дереву, каменю, слоновій кістці, рогу, виготовлення виробів із міді з карбуванням і накладним орнаментом, плетених виробів, дитячих ляльок. У минулому окремою галуззю ремесла було зброярство. Близько третини маратів живе у містах, вони працюють переважно в промисловості.
Зберігаються касти, що поділяються на екзогамні групи (куль), які мають свої тотеми (девакі). У кожному маратському селі можна зустріти представників різних каст. Основною землеробською кастою Махараштри є кунбі. Представники «недоторканих» каст виконують традиційні обов'язки ремісників і слуг: чамари є чинбарями, манги в'яжуть мотузки тощо. В обов'язки «недоторканих» каст входить також прибирання сіл, вивоз і розбирання туш худоби, що здохла, прання, виконання обов'язків слуг і посильних, догляд за худобою та конями державних службовців тощо.
Села великі, зазвичай вони поділяються на квартали (алі), в яких живуть члени декількох або однієї касти. Традиційні хати заможні селяни будують з випаленої цегли, стіни білять, хата має дах із черепиці, часто двосхилий, обов'язковим елементом є внутрішнє подвір'я. Люди з меншим достатком мають однокамерні або двокамерні глинобитні або кам'яні хати з плоским глинобитним дахом; на узбережжі поширені хати з високим двосхилим черепичним дахом. Традиційне міське житло — це цегляний будинок з низьким двосхилим дахом, критим черепицею напівциліндричної форми.
Традиційний чоловічий одяг - сорочка з прямими рукавами, куртка з прямими застібками, дхоті або вузькі штани, різноманітні тюрбани. Жінки вдягають сарі, часто задраповані у вигляді шаровар. У жінок, що належать до високих каст, сарі може досягати довжини 10 метрів, у представниць нижчих каст сарі коротке й вузьке. На плечі маратські жінки вдягають звичні в Індії короткі кофтини, які щільно обтягують груди і плечі. Багато жінок в Магараштрі, особливо в її північних районах, носять широку спідницю і кофту.
У містах, як і скрізь у Індії, зазвичай носять європейське вбрання.
У Магараштрі багато шиваїтів і вішнуїтів. На честь бога Шиви споруджено багато храмів. Головне індуїстське свято у маратів присвячене синові Шиви богу мудрості Ґанеші, центр культу якого знаходиться в місті Пуне, історичній столиці Махараштри. Триває це свято 10 днів, вони збирає багато паломників. Воно супроводжується ходою, театралізованими виставами, ритуальними танцями.
Видатні марати
- Тукарам (1598/1608-1649/1650) — маратський поет, філософ, соціальний реформатор часів династії Шиваджі.
- Самарт Рамдас (1608-1681) — маратський містичний поет та композитор часів правління Шиваджі.
- Шиваджі (1630-1680) — засновник імперії Маратів, спочатку магараджа, у 1674–1680 роках чхатрапаті (імператор).
- Самбаджі (1657-1689) — 2-й чхатрапаті (імператор) держави маратів у 1680–1689 роках.
- Раджарам (1670-1700) — 3-й чхатрапаті (імператор) держави маратів у 1689–1700 роках.
- Тара Баї (1675-1761) — магарані, регент держави маратів у 1700–1707 роках, фактична правителька князівства Колапур.
- Шахуджі (1682-1749) — 5-й чхатрапаті (імператор) держави маратів у 1707–1749 роках.
- Малар Рао Голкар (1693-1766) — маратський магараджа в Мальві, засновник династії Голкарів.
- Баджі Рао I (1700-1740) — 6-й пешва (перший міністр) держави маратів у 1720–1740 роках.
- Баладжі Баджі Рао (1720-1761) — 7-й пешва держави маратів у 1740–1761, за правління якого держава досягла найбільшого розквіту.
- Махаджі Скіндія (1730-1794) — магараджа Гваліора.
- Вішнудас Баве (1819-1901) — драматург, що писав маратською мовою, театральний діяч часів Британської Індії, заклав підвалини професійного театру й драми.
- Лакшмі Баї (1828-1858) — рані (княгиня) Джансі, один з військових лідерів повсталих сипаїв.
- Анасагеб Кірлоскар (1843-1885) — драматург, творець нової жанрової форми — санґіт — музичної драми, яка уславила маратський театр.
- Локманья Бал Гангадар Тілак (1856-1920) — сходознавець, педагог, соціальний реформатор і борець за державну незалежність Індії.
- Кешавсут (1866–1905) — маратський поет часів Британської Індії.
- Гарі Нараян Апте (1864–1919) — письменник, прозаїк, драматург, поет.
- Крушнаджі Халдікар (1872–1948) — письменник, драматург, журналіст.
- Бхімрао Рамджі Амбедкар (1891-1956) — юрист, політичний діяч, основний автор проекту Конституції Індії.
- Лата Мангешкар (народилась 1929) — одна з найвідоміших закадрових співачок Боллівуду.
- Пратіба Патіл (народилась 1934) — 12-тий Президент Індії (2007-2012) та перша жінка на цій посаді.
- Джаянт Нарлікар (народився 1938) — астрофізик, співавтор теорії Гойла-Нарлікара, письменник.
- Лакшман Лонде (1944-2016) — письменник-романіст, автор книжок науково-фантастичного жанру.
- Сачин Тендулкар (народився 1973) — гравець у крикет, один із найкращих бетсменів в історії цього виду спорту.
Джерела
- Н.Р. Гусева. Маратхи. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 329-330. (рос.)
- Маратхи. Narody_mira._Etnograficheskie_ocherki/Narody_Yujnoy_Azii.(1963).%5bdjv-fax%5d.zip Народы Южной Азии. Индия, Пакистан, Непал, Сикким, Бутан, Цейлон и Мальдивские острова [ 29 червня 2019 у Wayback Machine.]. Под редакцией Н.Р. Гусевой, А.М. Дьякова, М.Г. Левина, Н.Н. Чебоксарова. с. 401-427. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство Академии Наук СССР, 1963 (рос.)
Примітки
- . The Registrar General & Census Commissioner, India. Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 13.11.2016.
- . Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 18 листопада 2016.
- До 2014 року територія штату Телангана входила до складу Андхра-Прадеш (PDF). Government of India. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 18 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 17 березня 2016. Процитовано 18 листопада 2016.
- Mokashi, Digambar Balkrishna (1 липня 1987). Palkhi: An Indian Pilgrimage. SUNY Press. с. 37. ISBN .
Посилання
- Повада, або Павада (різновид маратхської поезії) // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 224.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marathi znachennya Mara ti mara thi mara thi abo magarashtrijci marathi मर ठ odin z najbilshih narodiv Indiyi rajoni rozselennya yakogo priblizno zbigayutsya z teritoriyeyu shtatu Maharashtra roztashovanogo na zahodi krayini Hocha istoriya narodu nalichuye bilshe dvoh tisyach rokiv vin nabuv najbilshogo znachennya koli Imperiya Maratha stvorena Shivadzhi Magaradzhem u 1674 roci pidkorila bilshu chastinu Pivdennoyi Aziyi Marati मर ठ Shivadzhi Maharadzh Lokman ya Tilak Sachin TendulkarKilkist 70 80 mln Areal Indiya 71 936 894 2001 perepis SShA 73 630 2013 Blizki do gudzharatciMova maratskaReligiya induyizm neveliki chastini islam hristiyanstvo buddizm dzhajnizm yudayizm Govoryat maratskoyu movoyu sho nalezhit do pivdennoyi grupi indoarijskih mov Viyavlyaye silnij vpliv z boku dravidijskih mov Maratska literatura isnuye z XII stolittya Vikoristovuyetsya abetka devanagari Religiyeyu bilshosti marativ ye induyizm Sered inshih viruvan poshireni islam hristiyanstvo buddizm dzhajnizm yudayizm Chiselnist rozselennyaZa perepisom naselennya v Indiyi 2001 roku 71 936 894 osobi nazvali maratsku movu ridnoyu ce 7 naselennya krayini Marati stanovlyat bilshist naselennya shtatu Maharashtra znachni yih grupi prozhivayut takozh u susidnih shtatah Gudzharat Madh ya Pradesh Telangana Goa Karnataka Shtat Naselennya Chislo marativ Dolya marativ Maharashtra 96 878 627 66 643 942 68 79 Karnataka 52 850 562 1 892 783 3 58 Madh ya Pradesh 60 348 023 1 266 038 2 10 Gudzharat 50 671 017 764 002 1 51 Andhra Pradesh z Telangana 76 210 007 609 200 0 80 Goa 1 347 668 304 208 22 57 Vsya Indiya 1 028 737 436 71 936 894 6 99 Dzherelo The Registrar General amp Census Commissioner India New Delhi Ministry of Home Affairs Government of India Za mezhami Indiyi marati zhivut u Nepali SShA Kanadi Velikij Britaniyi Avstraliyi PAR Keniyi Tanzaniyi IstoriyaZgadki pro predkiv marativ mistyatsya u vedichnij literaturi ta epichnih dzherelah U davninu Maharashtra ob yednuvala oblasti Aparanta Vidarba Mulaka Ashmaka Dandaka ta in Carstvo Ashmaka Assaka znachitsya sered shistnadcyati derzhav Magadzhanapada VI V st do R H yaki zgaduyutsya v buddijskih i dzhajnijskih dzherelah U IV III st do R H krayina vhodila do skladu imperiyi Maur yiv ce spriyalo poshirennyu buddizmu na zahid ta pivden Indiyi Blizko 230 r do R H Maharashtra potrapila pid vladu dinastiyi Satavahaniv yaka pravila v krayini blizko 400 rokiv Pivnichni rajoni Maharashtri u III V st pislya R H perebuvali pid vladoyu dinastiyi Vakatakiv Vakataki zrobili magarashtri odin iz prakritiv poryad iz sanskritom derzhavnoyu movoyu Poryad iz buddizmom poshiryuyetsya induyizm yakij u X st stav panivnoyu religiyeyu U VI VIII st krayina potrapila pid vladu dinastiyi Chaluk ya centr volodin yakoyi znahodivsya na teritoriyi susidnoyi Karnataki 753 roku Chaluk yiv povalili Rashtrakuti Derzhava Rashtrakutiv bula najsilnishoyu imperiyeyu centralnoyu ta pivdennoyi Indiyi sperechalasya za vladu nad pivnichnim Indostanom z dinastiyami Gudzhara Pratigariv ta Paliv Derzhava Rashtrakutiv vela aktivnu zovnishnyu torgivlyu bula dobre vidoma arabskim kupcyam i mandrivnikam Torgivlya spriyala rozvitkovi remesel i zrostannyu mist Proisnuvala derzhava do kincya X st V XI XII st na plato Dekan dominuvali imperiyi Zahidnih Chaluk yiv i Chola Dinastiya Seuniv vidoma she yak dinastiya Yadaviv pravila v Magarashtri v XIII XIV st na dumku chastini vchenih derzhava Yadaviv bula pershoyu maratskoyu imperiyeyu U chasi rozkvitu dinastiya Yadaviv volodila zemlyami sho ohoplyuvali suchasnij shtat Maharashtra pivnich Karnataki chastinu Madh ya Pradesh 1321 roku Yadavi zaznali porazki vid vijsk Delijskogo sultanatu Pislya cogo Magarashtroyu protyagom nastupnih 300 rokiv tut pravili musulmanski dinastiyi Hildzhi Tuglak Bahmani Adil shahi Nizam shahi Kutb shahi Rannij period musulmanskogo pravlinnya buv vidznachenij vvedennyam podatku na ne musulmanske naselennya znesennyam hramiv nasilnickim navernennyam na islam Prote zgodom islamski praviteli znajshli kompromis z perevazhno induyistskim miscevim naselennyam Indiya v 1760 r zhovtim poznacheni volodinnya marativ U seredini XVII st Veliki Mogoli sho vzhe micno zakripilisya v Pivnichnij Indiyi rozpochali zavoyuvannya derzhav roztashovanih na teritoriyi Dekanu Zavojovnicki vijni prodovzhuvalis blizko 100 rokiv buli pidkoreni Bidzhapur i Golkonda Najbilshij opir Mogoli zustrili z boku marativ U 60 70 h rokah XVII st marati pid provodom Shivadzhi dobilisya pomitnih uspihiv Spochatku Shivadzhi viv borotbu z Bidzhapuskim sultanatom Adil shahiv a pochinayuchi z 1660 roku zmushenij buv vidbivati she j napadi Velikih Mogoliv 1670 roku Shivadzhi zavdav vidchutnoyi porazki mogolam a 1674 roku buv koronovanij na imperatora chatrapati Takim chinom postala derzhava Marativ yaka proisnuvala do 1818 roku Teritorialnim yadrom derzhavi bula oblast mizh richkami Godavari i Krishna Shivadzhi pomer 1680 roku ale nazavzhdi lishavsya nacionalnim geroyem svogo narodu Pislya smerti Shivadzhi borotba z Mogolami jshla z pereminnim uspihom ale marati krok za krokom rozshiryuvali svoyu teritoriyu bilshe togo voni perejshli do zavoyuvannya zemel inshih narodiv U XVIII st yih volodinnya ohopili bilshu chastinu suchasnoyi Indiyi Razom iz tim centralna vlada v krayini pomitno oslabla realnim pravitelem staye peshva pershij ministr i voyenachalniki yaki otrimali vladu v okremih oblastyah Imperiya Marativ peretvoryuyetsya na konfederaciyu faktichno nezalezhnih maratskih knyazivstv Skindiyi v Gvaliori Golkari v Indauri Gaekvadi v Barodi Bonsle v Nagpuri ta in Faktichno she odnim knyazivstvom buli volodinnya peshvi z centrom u Pune Pislya porazki u Panipatskij bitvi 1761 roku vid vijsk afganskoyi imperiyi Durrani prosuvannya marativ na pivnich pripinilosya V ostannij chverti XVIII st konfederaciya faktichno rozpalas bilshist knyazivstv bilshe ne viznavala vladu peshv Situaciyeyu skoristalis britanci yaki v cej chas veli kolonizatorski vijni v Indiyi Voni stali aktivno vtruchatisya u vnutrishni spravi maratskih knyazivstv nackovuvali odnih praviteliv na inshih Pislya troh anglo maratskih vijn yaki trivali z 1775 r do 1817 r ostannij peshva Badzhi Rao II zmushenij buv kapitulyuvati i postupitisya svoyimi volodinnyami na korist anglijciv Bilsha chastina samoyi Maharashtri uvijshla do skladu Bombejskogo prezidenstva reshta teritorij bula podilena mizh knyazivstvami sho perebuvali pid nepryamim upravlinnyam Britanske pravlinnya trivalo bilshe sta rokiv i viklikalo velichezni zmini v socialnij ekonomichnij ta kulturnij sferah zhittya narodu 1947 r maratski zemli uvijshli do skladu nezalezhnoyi Indiyi 1950 r na zemlyah kolishnogo Bombejskogo prezidenstva bulo utvoreno shtat Bombej 1956 r do jogo skladu uvijshli maratski oblasti Vidarba sho vidijshla vid shtatu Madh ya Pradesh ta Maratvada vid shtatu Gajderabad 1960 r shtat Bombej za lingvistichnoyu oznakoyu buv rozdilenij na dva shtati Maharashtra i Gudzharat KulturaOsnovnimi zanyattyami ye zemlerobstvo viroshuyut proso pshenicyu ris kukurudzu bobovi arahis kunzhut lon bavovnik tyutyun cukrovu trostinu a takozh gorodnictvo ta sadivnictvo perevazhno v okolicyah Mumbayi Na uzberezhzhi kultivuyut kokosovu palmu banani tam rozvinene takozh molochne skotarstvo Golovne misce v remisnichomu virobnictvi zajmaye vigotovlennya bavovnyanih ornamentovanih tkanin i virobiv iz takih tkanini Inshi remesla rizblennya po derevu kamenyu slonovij kistci rogu vigotovlennya virobiv iz midi z karbuvannyam i nakladnim ornamentom pletenih virobiv dityachih lyalok U minulomu okremoyu galuzzyu remesla bulo zbroyarstvo Blizko tretini marativ zhive u mistah voni pracyuyut perevazhno v promislovosti Zberigayutsya kasti sho podilyayutsya na ekzogamni grupi kul yaki mayut svoyi totemi devaki U kozhnomu maratskomu seli mozhna zustriti predstavnikiv riznih kast Osnovnoyu zemlerobskoyu kastoyu Maharashtri ye kunbi Predstavniki nedotorkanih kast vikonuyut tradicijni obov yazki remisnikiv i slug chamari ye chinbaryami mangi v yazhut motuzki tosho V obov yazki nedotorkanih kast vhodit takozh pribirannya sil vivoz i rozbirannya tush hudobi sho zdohla prannya vikonannya obov yazkiv slug i posilnih doglyad za hudoboyu ta konyami derzhavnih sluzhbovciv tosho Statuya Ganeshi na svyatkuvanni v Pune Sela veliki zazvichaj voni podilyayutsya na kvartali ali v yakih zhivut chleni dekilkoh abo odniyeyi kasti Tradicijni hati zamozhni selyani buduyut z vipalenoyi cegli stini bilyat hata maye dah iz cherepici chasto dvoshilij obov yazkovim elementom ye vnutrishnye podvir ya Lyudi z menshim dostatkom mayut odnokamerni abo dvokamerni glinobitni abo kam yani hati z ploskim glinobitnim dahom na uzberezhzhi poshireni hati z visokim dvoshilim cherepichnim dahom Tradicijne miske zhitlo ce ceglyanij budinok z nizkim dvoshilim dahom kritim cherepiceyu napivcilindrichnoyi formi Tradicijnij cholovichij odyag sorochka z pryamimi rukavami kurtka z pryamimi zastibkami dhoti abo vuzki shtani riznomanitni tyurbani Zhinki vdyagayut sari chasto zadrapovani u viglyadi sharovar U zhinok sho nalezhat do visokih kast sari mozhe dosyagati dovzhini 10 metriv u predstavnic nizhchih kast sari korotke j vuzke Na plechi maratski zhinki vdyagayut zvichni v Indiyi korotki koftini yaki shilno obtyaguyut grudi i plechi Bagato zhinok v Magarashtri osoblivo v yiyi pivnichnih rajonah nosyat shiroku spidnicyu i koftu U mistah yak i skriz u Indiyi zazvichaj nosyat yevropejske vbrannya U Magarashtri bagato shivayitiv i vishnuyitiv Na chest boga Shivi sporudzheno bagato hramiv Golovne induyistske svyato u marativ prisvyachene sinovi Shivi bogu mudrosti Ganeshi centr kultu yakogo znahoditsya v misti Pune istorichnij stolici Maharashtri Trivaye ce svyato 10 dniv voni zbiraye bagato palomnikiv Vono suprovodzhuyetsya hodoyu teatralizovanimi vistavami ritualnimi tancyami Vidatni maratiTukaram 1598 1608 1649 1650 maratskij poet filosof socialnij reformator chasiv dinastiyi Shivadzhi Samart Ramdas 1608 1681 maratskij mistichnij poet ta kompozitor chasiv pravlinnya Shivadzhi Shivadzhi 1630 1680 zasnovnik imperiyi Marativ spochatku magaradzha u 1674 1680 rokah chhatrapati imperator Sambadzhi 1657 1689 2 j chhatrapati imperator derzhavi marativ u 1680 1689 rokah Radzharam 1670 1700 3 j chhatrapati imperator derzhavi marativ u 1689 1700 rokah Tara Bayi 1675 1761 magarani regent derzhavi marativ u 1700 1707 rokah faktichna pravitelka knyazivstva Kolapur Shahudzhi 1682 1749 5 j chhatrapati imperator derzhavi marativ u 1707 1749 rokah Malar Rao Golkar 1693 1766 maratskij magaradzha v Malvi zasnovnik dinastiyi Golkariv Badzhi Rao I 1700 1740 6 j peshva pershij ministr derzhavi marativ u 1720 1740 rokah Baladzhi Badzhi Rao 1720 1761 7 j peshva derzhavi marativ u 1740 1761 za pravlinnya yakogo derzhava dosyagla najbilshogo rozkvitu Mahadzhi Skindiya 1730 1794 magaradzha Gvaliora Vishnudas Bave 1819 1901 dramaturg sho pisav maratskoyu movoyu teatralnij diyach chasiv Britanskoyi Indiyi zaklav pidvalini profesijnogo teatru j drami Lakshmi Bayi 1828 1858 rani knyaginya Dzhansi odin z vijskovih lideriv povstalih sipayiv Anasageb Kirloskar 1843 1885 dramaturg tvorec novoyi zhanrovoyi formi sangit muzichnoyi drami yaka uslavila maratskij teatr Lokmanya Bal Gangadar Tilak 1856 1920 shodoznavec pedagog socialnij reformator i borec za derzhavnu nezalezhnist Indiyi Keshavsut 1866 1905 maratskij poet chasiv Britanskoyi Indiyi Gari Narayan Apte 1864 1919 pismennik prozayik dramaturg poet Krushnadzhi Haldikar 1872 1948 pismennik dramaturg zhurnalist Bhimrao Ramdzhi Ambedkar 1891 1956 yurist politichnij diyach osnovnij avtor proektu Konstituciyi Indiyi Lata Mangeshkar narodilas 1929 odna z najvidomishih zakadrovih spivachok Bollivudu Pratiba Patil narodilas 1934 12 tij Prezident Indiyi 2007 2012 ta persha zhinka na cij posadi Dzhayant Narlikar narodivsya 1938 astrofizik spivavtor teoriyi Gojla Narlikara pismennik Lakshman Londe 1944 2016 pismennik romanist avtor knizhok naukovo fantastichnogo zhanru Sachin Tendulkar narodivsya 1973 gravec u kriket odin iz najkrashih betsmeniv v istoriyi cogo vidu sportu DzherelaN R Guseva Marathi Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 329 330 ISBN 5 85270 155 6 ros Marathi Narody mira Etnograficheskie ocherki Narody Yujnoy Azii 1963 5bdjv fax 5d zip Narody Yuzhnoj Azii Indiya Pakistan Nepal Sikkim Butan Cejlon i Maldivskie ostrova 29 chervnya 2019 u Wayback Machine Pod redakciej N R Gusevoj A M Dyakova M G Levina N N Cheboksarova s 401 427 Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR 1963 ros Primitki The Registrar General amp Census Commissioner India Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 13 11 2016 Arhiv originalu za 19 listopada 2016 Procitovano 18 listopada 2016 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 18 listopada 2016 Do 2014 roku teritoriya shtatu Telangana vhodila do skladu Andhra Pradesh PDF Government of India Arhiv originalu PDF za 27 bereznya 2014 Procitovano 5 bereznya 2014 Arhiv originalu za 13 listopada 2009 Procitovano 18 listopada 2016 Arhiv originalu za 17 bereznya 2016 Procitovano 18 listopada 2016 Mokashi Digambar Balkrishna 1 lipnya 1987 Palkhi An Indian Pilgrimage SUNY Press s 37 ISBN 0 88706 461 2 PosilannyaPovada abo Pavada riznovid marathskoyi poeziyi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 224