Бхімрао Рамджі Амбедкар (англ. Bhimrao Ramji Ambedkar, маратхі भीमराव रामजी आंबेडकर, 14 квітня 1891 — 6 грудня 1956), також відомий за прізвиськом «Бабасахіб» — індійський юрист, політичний діяч, лідер паріїв («недоторканих»). Основний автор проєкту Конституції Індії. Посмертно нагороджений вищим індійським орденом Бхарат Ратна. Буддист-реформатор: за його ініціативою недоторкані масово зверталися в буддизм, що не визнає кастових відмінностей. Різко критикував іслам та індуїзм.
Бхімрао Рамджі Амбедкар | |
---|---|
маратхі भीमराव रामजी आंबेडकर англ. Bhimrao Ramji Ambedkar гінді भीमराव रामजी आंबेडकर | |
Ім'я при народженні | англ. Bhīvā Rāmjī Sakpāḷ маратхі भीवा रामजी सकपाळ |
Народився | 14 квітня 1891[1][2][…] d |
Помер | 6 грудня 1956[1][2][…] (65 років) d, Делі[4] або Нью-Делі, Індія ·хвороба |
Поховання | d і Мумбаї |
Країна | Британська Індія Індія |
Місце проживання | Індія США Лондон Лондон |
Діяльність | економіст, політик, constitutionalist, баристер, правник, соціолог, антрополог, педагог, письменник, філософ, social reformer, журналіст, революціонер, професор, політолог, ерудит, оратор, борець за свободу, історик, редактор газети, активіст громадянських прав, гуманіст, правозахисник, educational theorist, spiritual leader, антивоєнний активіст, автобіограф, політичний публіцист, богослов, художник, активіст за права жінок, бібліограф, есеїст, школяр |
Галузь | економіка, право, філософія, права людини, антропологія, політика, суспільство, конституція і релігія |
Alma mater | Колумбійський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук[5], d і d |
Науковий ступінь | бакалавр мистецтв[6] (1913), магістр мистецтв[d][6] (1915), d (1917), Магістр наук[d][7] (1921), баристер (1922) і доктор наук[d][7] (1923) |
Науковий керівник | Едвін Селігман і d |
Вчителі | Джон Дьюї[6], Едвін Селігман[6], d[6], d[7], d[6], d[6], Гелфорд Джон Маккіндер[7], d[7] і d[7] |
Знання мов | англійська[8], німецька[9], Палі, санскрит, бенгальська, гуджараті, каннада, перська, французька[6], маратхі[1] і урду |
Роки активності | 1919 — 1956 |
Напрямок | соціальний рух, Рух за незалежність Індії і d |
Magnum opus | d[10], d[11][12], d[13], d[14], d[15], d[16], d[17], d[18], d[19], d[20], d[21], d[22], d[23], d[24], d[25], d[26], d[27][28], d[29][30], d[31], d[32], d[33] і d[34] |
Посада | d, d, голова, d, d[35], d, d, d, d, d, d і d |
Партія | d (1956), d (1942)[41][42] і d[43] |
Конфесія | буддизм |
Батько | d[47] |
Мати | d[49] |
Родичі | d, d, d, d і d |
У шлюбі з | d і d |
Діти (5) | d |
Зріст | 178 см |
Волосся | чорне[d] |
Очі | d |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Молодість
Бхімрао Рамджі Амбедкар родом з народу маратхі. Його пращури по чоловічій лінії протягом кількох поколінь служили в армії Британської Ост-Індської компанії та Британської Індії. Амбедкар був одним з перших недоторканних, що здобули освіту в коледжі. Він отримав ступінь доктора філософії з права та ступені з економіки й політології (в Колумбійському університеті і Лондонській школі економіки). Амбедкар повернувся до Індії відомим ученим, кілька років практикував як юрист, після чого почав політичну діяльність як борець за права недоторканих.
Боротьба за права недоторканих
До 1930 року Амбедкар, організувавши ряд публічних акцій, став широко відомим індійським політиком. Він критикував провідні партії Індії за недостатню увагу до проблеми кастової системи.
Амбедкар був послідовним критиком поглядів Махатми Ганді і його прихильників з партії Індійський національний конгрес. Не зважаючи на те, що Ганді критикував кастові відмінності і навіть оголошував себе «одним з» людей нижчих каст, його погляди були романтичними і ідеалістичними. Амбедкар вважав термін («діти Бога»), запропонований Ганді для позначення недоторканих, презирливим, а схильність Ганді ідеалізувати сільський устрій життя вважав за шкідливу, пропагував розповсюдження освіти серед парієв і їх переїзду в міста. Амбедкар вважав, що Ганді дуже м'яко критикує кастову систему, відзначаючи окремі несправедливості, але не прагнучи знищити систему як таку.
За свої радикальні погляди Амбедкар став украй непопулярним серед ортодоксальних індусів, навіть серед тих, які раніше засуджували безправ'я недоторканих, оскільки вимагав повного рівноправ'я, а не тільки пом'якшення положення.
В той же час, Амбедкар вимагав надати недоторканим окремі виборчі округи, проти чого різко заперечував Ганді — він боявся розколу індійського суспільства. Коли в 1932 році британці погодилися прийняти пропозицію Амбедкара про роздільні виборчі округи для представників різних каст, Ганді, що знаходився в ув'язненні, розпочав голодування «до смертельного результату». Голодування Ганді забезпечила йому широку підтримку серед ортодоксів по всій Індії. Амбедкар, побоюючись безладів у разі смерті Ганді, був змушений поступитися.
Політична кар'єра
У 1935—1937 роках Амбедкар займав посаду ректора Державного юридичного коледжу (Бомбей). У тому ж році його дружина Рамабаї померла від тривалої хвороби. Тоді ж Амбедкар публічно оголосив, що відрікається від індуїзму і шукатиме нову релігію, яка б давала недоторканим рівні права з представниками інших каст.
У 1936 році Амбедкар заснував Незалежну трудову партію, яка на виборах 1937 року отримала 15 місць в Центральній законодавчій асамблеї. У тому ж році він опублікував свою книгу «Знищення касти» (англ. the Annihilation of Caste), де він критикував не тільки кастову систему як таку, але й релігійних лідерів індусів.
Амбедкар служив в Консультативному комітеті оборони, а також міністром праці у Виконавчому комітеті віцекороля (колоніальному уряді Індії).
Критика традиційних релігій Індії
У 1941—1945 роках Амбедкар опублікував ряд книг і памфлетів, що викликали суперечливу реакцію, зокрема «Думки про Пакистан» (англ. Thoughts on Pakistan), в якій критикував вимогу Мусульманської ліги створити окрему мусульманську державу Пакистан. У книзі «Що Конгрес і Ганді зробили для недоторканих» (What Congress and Gandhi Have Done to the Untouchables) він підсилив свою критику Ганді й Індійського національного конгресу, звинувачуючи їх в лицемірстві. В книзі «Ким були шудри?» (Who were the Shudras?) Амбедкар спробував пояснити походження касти шудр, тобто нижчої касти в Індії, нижче за яку були тільки недоторкані. Він також зробив акцент на відмінностях шудр від недоторканих. На виборах 1946 році його партія отримала невелике число голосів. У 1948 році він написав нову книгу «Недоторкані: тези про походження недоторканості» (The Untouchables: A Thesis on the Origins of Untouchability), де знову звинуватив індуїзм:
Індуська цивілізація… це диявольський задум з метою подавити і поневолити людство. Її справжнє ім'я — ганьба. Що ще можна сказати про цивілізацію, яка створила масу людей… з якими поводяться, неначебто вони не були людьми, і один лише дотик яких вважається забруднючим?
—
З ще суворішою критикою Амбедкар виступив проти ісламу і його течій в Південній Азії (не в останню чергу завдяки його пропаганді іслам зараз — найменш поширена релігія серед недоторканих). Він схвалив розділення Британської Індії на Пакистан і Індію, і в той же час засудив дитячі шлюби в ісламському суспільстві та безправне положення жінок. Він писав:
Немає таких слів, які б точно виразили велику кількість зла, ув'язненого в багатожонстві і наявності наложниць, що заподіюють страждання мусульманській жінці.
Розглянемо кастову систему. Вважається за очевидне, що іслам вільний від рабства і каст. [Але поки рабство існувало], його підтримка в основному приходила від ісламу й ісламських країн. Похвальні вказівки Пророка в Корані, що стосуються справедливого і гуманного поводження з рабами, проте фактично в ісламі немає нічого, що б допомогло подолати це прокляття (тобто рабство). І хоча рабство зникло, касти серед мусульман збереглися.
—
Амбедкар писав, що мусульманське суспільство ще більше сповнене соціальним злом в порівнянні з індуїстським. Він критикував мусульман за те, що вони прикривають кастову систему такими евфемізмами, як «братерство» і тому подібне. Він також критикував поширену серед мусульман класову дискримінацію таких груп, як «арзали» (аналог паріїв в індуїзмі), а також пригноблення жінок (система «пурда»). Він писав, що хоча «пурда» практикується також індусами, лише серед мусульман ця система санкціонована самою релігією, а не тільки традицією. Він критикував ісламський фанатизм, вважаючи, що буквальне тлумачення Корану зробило ісламське суспільство дуже жорстким, нездібним до змін. Він також указував, що на відміну від Туреччини або Ірану, індійським мусульманам не вдалося реформувати своє суспільство.
Не зважаючи на свою жорстку критику в адресу Мухаммеда Джинни і його послідовників з Мусульманської ліги, він підтримав ідею разделенія Індії на мусульманську й індуїстську частини. Він вважав, що релігійне розділення — менше зло в порівнянні з етнічним націоналізмом, особливо враховуючи велику кількість народностей в Індії. Він указував на такі прецеденти в історії, як розпад Османської імперії в 1918—1922 роках і розділення Чехословаччини після окупації її Німеччиною.
В той же час, він передбачав, що утворення двох держав за релігійною ознакою приведе до зіткнень, значної міграції людей, прикордонних сутичок. У зв'язку з цим він писав: «Пакистан повинен виправдати своє існування».
Творець індійської конституції
Незважаючи на падіння своєї популярності як політика, суперечливі погляди і критику з боку Махатми Ганді й Індійського національного конгресу, Амбедкар мав репутацію дуже досвідченого юриста і вченого. Після того, як 15 серпня 1947 року Індія отримала незалежність, новий уряд запропонував Амбедкару стати першим міністром юстиції, і він прийняв цю пропозицію. 29 серпня Амбедкар очолив комітет з підготовки проекту Конституції Індії. При цьому він спирався на прецеденти буддистської санґхи, оскільки в буддистській традиції були відомі голосування з використанням бюлетенів, процедури проведення дебатів, прецедентне право, регламентація бюрократичних процедур. Досвід сангхи був адаптований до реалій Індії — олігархічна система правління, ділення на племена і так далі.
Текст, підготовлений Амбедкаром, передбачав конституційні гарантії широкого круга цивільних свобод, зокрема свободу віросповідання, відміну принципу «недоторканості» і заборону на будь-які форми дискримінації. Амбедкар вимагав широких економічних і соціальних прав для жінок, а також добився підтримки Асамблеї в створенні квот на цивільній службі, в школах і коледжах для представників ущемлених каст. Ця конституція була прийнята 26 листопада 1949 року.
Амбедкар пішов у відставку з посади міністра в 1951 році після того, як парламент відхилив його проект Індійського кодексу, що передубачав рівність ста́тей в спадкоємстві, шлюбі й економічних стосунках, незважаючи на підтримку з боку Неру і ряду інших лідерів ІНК. У 1952 році Амбедкар програв вибори в нижню палату парламенту, але був призначений депутатом верхньої палати в березні 1952 року і залишався ним до самої смерті.
Звернення в буддизм
У 1950-тих роках увагу Амбедкара привернув буддизм, і він зробив подорож до Шрі-Ланки, щоб відвідати з'їзд буддистських ченців і вчених. Незабаром Амбедкар публічно оголосив, що пише нову книгу про буддизм, і як тільки вона буде закінчена, він зробить формальне навернення до цієї віри. В 1954 році він двічі відвідав Бірму; удруге — щоб взяти участь в 3-ій конференції Світового товариства буддистів в Ранґуні. У 1955 році він заснував Буддистське товариство Індії (Bharatiya Bauddha Mahasabha). Його книга «Будда і його Дхамма» була закінчена в 1956 році та опублікована посмертно.
14 жовтня 1956 року Амбедкар організував формальну публічну церемонію присвячення в Наґпурі, на ділянці, що отримала назву Дікшабхумі. Формальним завершенням звернення була традиційна процедура отримання від ченця (Будда, Дхарма, Санґха) і П'яти Розпоряджень. Одночасно з ним в буддизм звернулися близько 380 тис. його прихильників. Прийнявши 22 обітниці, Амбедкар і його прихильники явно засудили і відкинули індуїзм та його філософію. Потім він вирушив до Катманду (Непал), щоб взяти участь в 4-ій Світовій буддистській конференції. 2 грудня 1956 року закінчив свою книгу «Буддизм або Карл Маркс».
Смерть
У 1948 у Амбедкара виявили діабет. Через погіршення здоров'я, зокрема зору, він був прикований до ліжка з червня по жовтень 1954 року. Протягом подальших двох років його здоров'я погіршувалося, і він помер уві сні в своєму будинку незабаром після завершення своєї останньої праці «Будда і його Дхамма». Залишив після себе немало записок і нескінчених праць. Його було кремовано за буддійським звичаєм.
Його пережила друга дружина Шарда Кабір (у шлюбі Савіта Амбедкар). Вона належала до касти брахманів, але також звернулася в буддизм. Внук Амбедкара неодноразово обирався до парламенту Індії.
Спадщина
Не зважаючи на суперечливу репутацію Амбедкара і гостре негативне ставлення до нього мусульман, він вніс чималий внесок до розвитку суспільної думки Індії. Зокрема, він збудив в Індії інтерес до буддизму, який в цій країні традиційно знаходився на периферії.
Політична філософія Амбедкара дала поштовх до виникнення великої кількості політичних партій, видань і профспілок, що захищають інтереси недоторканих, особливо в його рідному штаті Махараштрі. Масові церемонії звернення в буддизм проводилися і після його смерті.
З іншого боку, розширення прав недоторканих привело до збільшення сутичок між ними і ортодоксальними індусами. У 1994 році пам'ятник Амбедкара в Мумбаї було сплюндровано — невідомий провокатор повісив на нього гірлянду взуття (у Індії дотик до чужого взуття вважається за приниження). Це привело до спалаху насильства, страйки паралізували місто більш ніж на тиждень. Під час подібних хвилювань наступного року пам'ятник було зруйновано. Представники вищих каст в штаті Таміл-Наду також неодноразово нападали на місцевих буддистів. З іншого боку, недоторкані, що звернулися в буддизм, далеко не завжди поводилися з буддистським упокорюванням: нерідко вони поганили індуїстські храми, замінюючи зображення богів портретами Амбедкара. Радикальні послідовники Амбедкара з «Руху буддистських пантер» (за аналогією з «Чорними пантерами» в США) навіть намагалися вбивати пропагандистів, що критикували погляди Амбедкара на буддизм.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- https://thewire.in/culture/ambedkar-national-memorial-delhi-informal-guide
- No More Worlds Here for Him to Conquer – BR Ambedkar at LSE — Лондонська школа економіки та політичних наук, 2016.
- http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/timeline/1910s.html
- https://blogs.lse.ac.uk/lsehistory/2016/01/29/no-more-worlds-here-for-him-to-conquer-br-ambedkar-at-lse/
- CONOR.Sl
- https://www.loksatta.com/mumbai-news/dr-babasaheb-ambedkar-autobiography-marathi-articles-1452080/
- http://www.ambedkar.org/ambcd/02.Annihilation%20of%20Caste.htm
- http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/txt_ambedkar_castes.html
- http://www.ambedkar.org/ambcd/38A.%20Who%20were%20the%20Shudras%20Preface.htm
- http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/ambedkar_buddha/
- http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/txt_ambedkar_waiting.html
- https://books.google.co.in/books?id=I-7bUX0E6cMC&pg=RA1-PA3&dq=Small+Holdings+in+India+and+Their+Remedies&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjNnJCehOzsAhWTb30KHa3dDFgQ6AEwAHoECAQQAg#v=onepage&q=Small%20Holdings%20in%20India%20and%20Their%20Remedies&f=false
- https://books.google.co.in/books?id=kgVDAAAAIAAJ&q=The+Problem+of+the+Rupees:+Its+Origin+and+Its+Solution&dq=The+Problem+of+the+Rupees:+Its+Origin+and+Its+Solution&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwj0nq61g-zsAhUQU30KHd_0BnsQ6AEwAnoECAQQAg
- https://books.google.co.in/books?id=QgdDAAAAIAAJ&q=The+Evolution+of+Provincial+Finance+in+British+India&dq=The+Evolution+of+Provincial+Finance+in+British+India&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiL7Mmcg-zsAhXPXCsKHUENDuIQ6AEwAHoECAQQAg
- http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/ambedkar_partition/
- https://books.google.co.in/books?id=Pzk8BQAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=ranade+gandhi+and+jinnah&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwj4lbC4guzsAhWd93MBHY7gDzgQ6AEwAHoECAUQAg#v=onepage&q=ranade%20gandhi%20and%20jinnah&f=false
- http://www.ambedkar.org/ambcd/41A.What%20Congress%20and%20Gandhi%20Preface.htm#p01
- https://books.google.co.in/books?id=p9zUeI6VuI0C&pg=PA74&dq=states+and+minorities&source=gbs_toc_r&cad=4#v=onepage&q=states%20and%20minorities&f=false
- https://books.google.co.in/books?id=YyA8BQAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=The+Untouchables:+Who+Were+They+and+Why+They+Became+Untouchables&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjMjaf9_-vsAhXg4jgGHe5CDAQQ6AEwAHoECAIQAg#v=onepage&q=The%20Untouchables%3A%20Who%20Were%20They%20and%20Why%20They%20Became%20Untouchables&f=false
- https://books.google.co.in/books?id=URsoxwEACAAJ&dq=thoughts+on+linguistic+states&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjygZ6V_-vsAhVq8XMBHUkTAFIQ6AEwAHoECAUQAg
- https://books.google.co.in/books?id=MgBivgEACAAJ&dq=revolution+and+counter-revolution+in+ancient+india&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjindja_uvsAhVx7XMBHX51BOsQ6AEwAHoECAEQAg
- https://books.google.co.in/books/about/Riddles_in_Hinduism.html?id=ZlkFvAEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
- https://books.google.co.in/books/about/Administration_and_Finance_of_the_East_I.html?id=di2_swEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
- https://www.allaboutambedkaronline.com/post/an-overview-of-administration-and-finance-of-the-east-india-company
- https://books.google.co.in/books/about/Mr_Gandhi_and_the_Emancipation_of_the_Un.html?id=l7fRswEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
- https://www.marxists.org/archive/ambedkar/2015.66066.Mrgandhi-And-The-Emancipation-Of-The-Untouchables.pdf
- https://books.google.co.in/books/about/Maharashtra_as_a_Linguistic_Province.html?id=kyrGvAEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
- https://books.google.co.in/books?id=mP7WngEACAAJ&dq=The+Rise+and+Fall+of+Hindu+Women&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiS7bjg-uvsAhWAxzgGHREPDa4Q6AEwAHoECAUQAg
- https://books.google.co.in/books/about/Federation_Versus_Freedom.html?id=aQVpnQAACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
- https://books.google.co.in/books/about/Communal_Deadlock_and_a_Way_to_Solve_It.html?id=1-NKvQEACAAJ&source=kp_book_description&redir_esc=y
- Constituent Assembly Of India Debates (Proceedings) - Volume II — Centre for Law and Policy Research.
- संविधाननिर्मिती, मार्गदर्शक तत्त्वे व डॉ. आंबेडकर // Loksatta — 2016.
- in the 1940's — Frances W. Pritchett.
- 17-20th July (1942) in Dalit History- All India Scheduled Castes Federation was founded // Velivada — 2015.
- ‘We can have one power... and that is the political power’ // The Tribune — Chandigarh, New Delhi, D.Dun, Bathinda, LHR: 2020.
- https://books.google.co.in/books?id=N2XLE22ZizYC&pg=PA253&dq=independent+labour+party+ambedkar&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiYk5bprPPsAhWXIbcAHRH0BigQ6AEwAnoECAkQAg#v=onepage&q=independent%20labour%20party%20ambedkar&f=false
- https://books.google.co.in/books?id=B-2d6jzRmBQC&pg=PA294&dq=independent+labour+party+ambedkar&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiYk5bprPPsAhWXIbcAHRH0BigQ6AEwA3oECAcQAg#v=onepage&q=independent%20labour%20party%20ambedkar&f=false
- https://books.google.co.in/books?id=KIIJkaJo4z4C&pg=PA86&dq=republican+party+of+india&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwjzxOSjrfPsAhU463MBHUrzBWEQ6AEwAnoECAYQAg#v=onepage&q=republican%20party%20of%20india&f=false
- Why Ambedkar chose Buddhism over Hinduism, Islam, Christianity // ThePrint — 2019.
- Buddha Purnima: Why Ambedkar converted to Buddhism // The Indian Express — 2020.
- 62 Years On, Decoding BR Ambedkar’s Conversion to Buddhism // The Quint — 2019.
- https://books.google.co.in/books?id=B-2d6jzRmBQC&pg=PA9&lpg=PA9&dq=ramji+sakpal&source=bl&ots=x1xAQba9YW&sig=ACfU3U0k_hMtmWPCOmGvnU73y5e0_qKnGg&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiDo5C-_fDsAhXlX3wKHXFeC6oQ6AEwIXoECAMQAQ#v=onepage&q=ramji%20sakpal&f=false
- 2nd February in Dalit History – Death anniversary of Subedar Major Ramji Maloji Sakpal // Dr. B. R. Ambedkar's Caravan — 2015.
- http://www.columbia.edu/itc/mealac/pritchett/00ambedkar/timeline/1890s.html
- महापुरुषाची सावली // Loksatta — 2017.
- President, PM condole Savita Ambedkar's death // The Hindu — 2003. — ISSN 0971-751X
- Pritchett, Frances. . Архів оригіналу (Php) за 14 вересня 2019. Процитовано 2 серпня 2006.
- Ambedkar, Bhimrao Ramji (1946). Chapter X: Social Stagnation. . bombay: Thackers Publishers. с. pp215-219. Архів оригіналу за 12 вересня 2009. Процитовано 13 жовтня 2009.
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Pritchett, Frances. . Архів оригіналу (Php) за 20 червня 2006. Процитовано 2 серпня 2006.
- B. R. Ambedkar — Conversion to Buddhism[недоступне посилання з лютого 2019] Global oneness
- Shalini Ramachandran,‘poisoned Bread’: Protest in Dalit Short Stories, race & Class, Vol. 45, No. 4, 27-44 (2004)
- J. Kulkarni: Historical Truths & Untruths Exposed, Itihas Patrika Prakashan,1991, esp. Ch.1, «Ambedkar and His ‘Dhamma’», and Ch.2, «False Notions of Atrocities Committed on Harijans».
Література
- Mahar, Buddhist. Religious Conversion and Socio-Political Emancipation by Johannes Beltz, 2005, New Delhi, Manohar.
- Reconstructing the World: B.R. Ambedkar and Buddhism in India edited by Johannes Beltz and S. JondhaleNew Delhi: OUP.
- Dr. Ambedkar and Untouchability: Analyzing and Fighting Caste by Christophe Jaffrelot (2005)
- Ambedkar and Buddhism by Urgyen Sangharakshita
- Ambedkar: Towards an Enlightened India by
- Life of Babasaheb Ambedkar by C. Gautam, Published by Ambedkar Memorial Trust, London, Milan House, 8 Kingsland Road, London E2 8DA Second Edition, May 2000
- Thus Spoke Ambedkar Vol-I* (Selected Speeches of Dr. B.R. Ambedkar) Compiled and edited by Bhagwan Das, published by Dalit Today Parkashan,18/455,Indira Nagar, Lucknow (U.P.)India-226016
- Revival of Buddhism in India and Role of Dr. BabaSaheb B.R. Ambedkar by Bhagwan Das, published by Dalit Today Prakashan,18/455,Indira Nagar, Lucknow (U.P.)India-226016
- Dr. Ambedkar: A Critical Study by W.N. Kuber, published by People's Publishing House, New Delhi, India.
- Dr. Ambedkar: Life and Mission by Dhananjay Keer published by Popular Prakashan, Bombay, India.
- Economic Philosophy of Dr. B.R. Ambedkar by M.L. Kasare published by B.I. Publications Pvt. Ltd.,New Delhi, India.
- The Legacy Of Dr. Ambedkar by D.C. Ahir published by B.R.Publishing Corporation, Delhi-110007,India. ( Code No. L00522)
- Ajnat, Surendra: Ambedkar on Islam. Buddhist Publ., Jalandhar 1986.
- Fernando, W. J. Basil: Demoralisation and Hope: Creating the Social Foundation for Sustaining Democracy — A comparative study of N. F. S. Grundtvig (1783 −1872) Denmark and B. R. Ambedkar (1881—1956) India. AHRC Publication., Hong Kong 2000. ()
Посилання
- Dr. Babasaheb Ambedkar and His People [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Jabbar Patel's Award-Winning Movie Dr.Babasaheb Ambedkar [ 4 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Dr. Ambedkar International Mission [ 1 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Dr. Bhimrao Ambedkar in Columbia University [ 10 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Ambedkar's statue at Columbia University [ 9 березня 2009 у Wayback Machine.]
- University of Heidelberg [ 25 березня 2009 у Wayback Machine.]
- «The Buddha and His Dhamma» with unpublished preface [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Article on Ambedkar's Neo-Buddhism by Edmund Weber [ 2 липня 2007 у Wayback Machine.]
- Short Movie on Life of Dr.Babasaheb Ambedkar [ 13 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Babasaheb Ambedkar devotional song in Marathi [ 23 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Babasaheb Ambedkar devotional song in Hindi [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bhimrao Ramdzhi Ambedkar angl Bhimrao Ramji Ambedkar marathi भ मर व र मज आ ब डकर 14 kvitnya 1891 6 grudnya 1956 takozh vidomij za prizviskom Babasahib indijskij yurist politichnij diyach lider pariyiv nedotorkanih Osnovnij avtor proyektu Konstituciyi Indiyi Posmertno nagorodzhenij vishim indijskim ordenom Bharat Ratna Buddist reformator za jogo iniciativoyu nedotorkani masovo zvertalisya v buddizm sho ne viznaye kastovih vidminnostej Rizko kritikuvav islam ta induyizm Bhimrao Ramdzhi Ambedkarmarathi भ मर व र मज आ ब डकर angl Bhimrao Ramji Ambedkar gindi भ मर व र मज आ ब डकरIm ya pri narodzhenni angl Bhiva Ramji Sakpaḷ marathi भ व र मज सकप ळNarodivsya 14 kvitnya 1891 1891 04 14 1 2 dPomer 6 grudnya 1956 1956 12 06 1 2 65 rokiv d Deli 4 abo Nyu Deli Indiya hvorobaPohovannya d i MumbayiKrayina Britanska Indiya IndiyaMisce prozhivannya Indiya SShA London LondonDiyalnist ekonomist politik constitutionalist barister pravnik sociolog antropolog pedagog pismennik filosof social reformer zhurnalist revolyucioner profesor politolog erudit orator borec za svobodu istorik redaktor gazeti aktivist gromadyanskih prav gumanist pravozahisnik educational theorist spiritual leader antivoyennij aktivist avtobiograf politichnij publicist bogoslov hudozhnik aktivist za prava zhinok bibliograf eseyist shkolyarGaluz ekonomika pravo filosofiya prava lyudini antropologiya politika suspilstvo konstituciya i religiyaAlma mater Kolumbijskij universitet Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk 5 d i dNaukovij stupin bakalavr mistectv 6 1913 magistr mistectv d 6 1915 d 1917 Magistr nauk d 7 1921 barister 1922 i doktor nauk d 7 1923 Naukovij kerivnik Edvin Seligman i dVchiteli Dzhon Dyuyi 6 Edvin Seligman 6 d 6 d 7 d 6 d 6 Gelford Dzhon Makkinder 7 d 7 i d 7 Znannya mov anglijska 8 nimecka 9 Pali sanskrit bengalska gudzharati kannada perska francuzka 6 marathi 1 i urduRoki aktivnosti 1919 1956Napryamok socialnij ruh Ruh za nezalezhnist Indiyi i dMagnum opus d 10 d 11 12 d 13 d 14 d 15 d 16 d 17 d 18 d 19 d 20 d 21 d 22 d 23 d 24 d 25 d 26 d 27 28 d 29 30 d 31 d 32 d 33 i d 34 Posada d d golova d d 35 d d d d d d i dPartiya d 1956 d 1942 41 42 i d 43 Konfesiya buddizmBatko d 47 Mati d 49 Rodichi d d d d i dU shlyubi z d i dDiti 5 dZrist 178 smVolossya chorne d Ochi dAvtografNagorodi d d 1952 d 1953 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiMolodistBhimrao Ramdzhi Ambedkar rodom z narodu marathi Jogo prashuri po cholovichij liniyi protyagom kilkoh pokolin sluzhili v armiyi Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi ta Britanskoyi Indiyi Ambedkar buv odnim z pershih nedotorkannih sho zdobuli osvitu v koledzhi Vin otrimav stupin doktora filosofiyi z prava ta stupeni z ekonomiki j politologiyi v Kolumbijskomu universiteti i Londonskij shkoli ekonomiki Ambedkar povernuvsya do Indiyi vidomim uchenim kilka rokiv praktikuvav yak yurist pislya chogo pochav politichnu diyalnist yak borec za prava nedotorkanih Borotba za prava nedotorkanihDo 1930 roku Ambedkar organizuvavshi ryad publichnih akcij stav shiroko vidomim indijskim politikom Vin kritikuvav providni partiyi Indiyi za nedostatnyu uvagu do problemi kastovoyi sistemi Ambedkar buv poslidovnim kritikom poglyadiv Mahatmi Gandi i jogo prihilnikiv z partiyi Indijskij nacionalnij kongres Ne zvazhayuchi na te sho Gandi kritikuvav kastovi vidminnosti i navit ogoloshuvav sebe odnim z lyudej nizhchih kast jogo poglyadi buli romantichnimi i idealistichnimi Ambedkar vvazhav termin diti Boga zaproponovanij Gandi dlya poznachennya nedotorkanih prezirlivim a shilnist Gandi idealizuvati silskij ustrij zhittya vvazhav za shkidlivu propaguvav rozpovsyudzhennya osviti sered pariyev i yih pereyizdu v mista Ambedkar vvazhav sho Gandi duzhe m yako kritikuye kastovu sistemu vidznachayuchi okremi nespravedlivosti ale ne pragnuchi znishiti sistemu yak taku Za svoyi radikalni poglyadi Ambedkar stav ukraj nepopulyarnim sered ortodoksalnih indusiv navit sered tih yaki ranishe zasudzhuvali bezprav ya nedotorkanih oskilki vimagav povnogo rivnoprav ya a ne tilki pom yakshennya polozhennya V toj zhe chas Ambedkar vimagav nadati nedotorkanim okremi viborchi okrugi proti chogo rizko zaperechuvav Gandi vin boyavsya rozkolu indijskogo suspilstva Koli v 1932 roci britanci pogodilisya prijnyati propoziciyu Ambedkara pro rozdilni viborchi okrugi dlya predstavnikiv riznih kast Gandi sho znahodivsya v uv yaznenni rozpochav goloduvannya do smertelnogo rezultatu Goloduvannya Gandi zabezpechila jomu shiroku pidtrimku sered ortodoksiv po vsij Indiyi Ambedkar poboyuyuchis bezladiv u razi smerti Gandi buv zmushenij postupitisya Politichna kar yeraU 1935 1937 rokah Ambedkar zajmav posadu rektora Derzhavnogo yuridichnogo koledzhu Bombej U tomu zh roci jogo druzhina Ramabayi pomerla vid trivaloyi hvorobi Todi zh Ambedkar publichno ogolosiv sho vidrikayetsya vid induyizmu i shukatime novu religiyu yaka b davala nedotorkanim rivni prava z predstavnikami inshih kast U 1936 roci Ambedkar zasnuvav Nezalezhnu trudovu partiyu yaka na viborah 1937 roku otrimala 15 misc v Centralnij zakonodavchij asambleyi U tomu zh roci vin opublikuvav svoyu knigu Znishennya kasti angl the Annihilation of Caste de vin kritikuvav ne tilki kastovu sistemu yak taku ale j religijnih lideriv indusiv Ambedkar sluzhiv v Konsultativnomu komiteti oboroni a takozh ministrom praci u Vikonavchomu komiteti vicekorolya kolonialnomu uryadi Indiyi Kritika tradicijnih religij IndiyiU 1941 1945 rokah Ambedkar opublikuvav ryad knig i pamfletiv sho viklikali superechlivu reakciyu zokrema Dumki pro Pakistan angl Thoughts on Pakistan v yakij kritikuvav vimogu Musulmanskoyi ligi stvoriti okremu musulmansku derzhavu Pakistan U knizi Sho Kongres i Gandi zrobili dlya nedotorkanih What Congress and Gandhi Have Done to the Untouchables vin pidsiliv svoyu kritiku Gandi j Indijskogo nacionalnogo kongresu zvinuvachuyuchi yih v licemirstvi V knizi Kim buli shudri Who were the Shudras Ambedkar sprobuvav poyasniti pohodzhennya kasti shudr tobto nizhchoyi kasti v Indiyi nizhche za yaku buli tilki nedotorkani Vin takozh zrobiv akcent na vidminnostyah shudr vid nedotorkanih Na viborah 1946 roci jogo partiya otrimala nevelike chislo golosiv U 1948 roci vin napisav novu knigu Nedotorkani tezi pro pohodzhennya nedotorkanosti The Untouchables A Thesis on the Origins of Untouchability de znovu zvinuvativ induyizm Induska civilizaciya ce diyavolskij zadum z metoyu podaviti i ponevoliti lyudstvo Yiyi spravzhnye im ya ganba Sho she mozhna skazati pro civilizaciyu yaka stvorila masu lyudej z yakimi povodyatsya nenachebto voni ne buli lyudmi i odin lishe dotik yakih vvazhayetsya zabrudnyuchim Z she suvorishoyu kritikoyu Ambedkar vistupiv proti islamu i jogo techij v Pivdennij Aziyi ne v ostannyu chergu zavdyaki jogo propagandi islam zaraz najmensh poshirena religiya sered nedotorkanih Vin shvaliv rozdilennya Britanskoyi Indiyi na Pakistan i Indiyu i v toj zhe chas zasudiv dityachi shlyubi v islamskomu suspilstvi ta bezpravne polozhennya zhinok Vin pisav Nemaye takih sliv yaki b tochno virazili veliku kilkist zla uv yaznenogo v bagatozhonstvi i nayavnosti nalozhnic sho zapodiyuyut strazhdannya musulmanskij zhinci Rozglyanemo kastovu sistemu Vvazhayetsya za ochevidne sho islam vilnij vid rabstva i kast Ale poki rabstvo isnuvalo jogo pidtrimka v osnovnomu prihodila vid islamu j islamskih krayin Pohvalni vkazivki Proroka v Korani sho stosuyutsya spravedlivogo i gumannogo povodzhennya z rabami prote faktichno v islami nemaye nichogo sho b dopomoglo podolati ce proklyattya tobto rabstvo I hocha rabstvo zniklo kasti sered musulman zbereglisya Ambedkar pisav sho musulmanske suspilstvo she bilshe spovnene socialnim zlom v porivnyanni z induyistskim Vin kritikuvav musulman za te sho voni prikrivayut kastovu sistemu takimi evfemizmami yak braterstvo i tomu podibne Vin takozh kritikuvav poshirenu sered musulman klasovu diskriminaciyu takih grup yak arzali analog pariyiv v induyizmi a takozh prignoblennya zhinok sistema purda Vin pisav sho hocha purda praktikuyetsya takozh indusami lishe sered musulman cya sistema sankcionovana samoyu religiyeyu a ne tilki tradiciyeyu Vin kritikuvav islamskij fanatizm vvazhayuchi sho bukvalne tlumachennya Koranu zrobilo islamske suspilstvo duzhe zhorstkim nezdibnim do zmin Vin takozh ukazuvav sho na vidminu vid Turechchini abo Iranu indijskim musulmanam ne vdalosya reformuvati svoye suspilstvo Ne zvazhayuchi na svoyu zhorstku kritiku v adresu Muhammeda Dzhinni i jogo poslidovnikiv z Musulmanskoyi ligi vin pidtrimav ideyu razdeleniya Indiyi na musulmansku j induyistsku chastini Vin vvazhav sho religijne rozdilennya menshe zlo v porivnyanni z etnichnim nacionalizmom osoblivo vrahovuyuchi veliku kilkist narodnostej v Indiyi Vin ukazuvav na taki precedenti v istoriyi yak rozpad Osmanskoyi imperiyi v 1918 1922 rokah i rozdilennya Chehoslovachchini pislya okupaciyi yiyi Nimechchinoyu V toj zhe chas vin peredbachav sho utvorennya dvoh derzhav za religijnoyu oznakoyu privede do zitknen znachnoyi migraciyi lyudej prikordonnih sutichok U zv yazku z cim vin pisav Pakistan povinen vipravdati svoye isnuvannya Tvorec indijskoyi konstituciyiNezvazhayuchi na padinnya svoyeyi populyarnosti yak politika superechlivi poglyadi i kritiku z boku Mahatmi Gandi j Indijskogo nacionalnogo kongresu Ambedkar mav reputaciyu duzhe dosvidchenogo yurista i vchenogo Pislya togo yak 15 serpnya 1947 roku Indiya otrimala nezalezhnist novij uryad zaproponuvav Ambedkaru stati pershim ministrom yusticiyi i vin prijnyav cyu propoziciyu 29 serpnya Ambedkar ocholiv komitet z pidgotovki proektu Konstituciyi Indiyi Pri comu vin spiravsya na precedenti buddistskoyi sanghi oskilki v buddistskij tradiciyi buli vidomi golosuvannya z vikoristannyam byuleteniv proceduri provedennya debativ precedentne pravo reglamentaciya byurokratichnih procedur Dosvid sanghi buv adaptovanij do realij Indiyi oligarhichna sistema pravlinnya dilennya na plemena i tak dali Tekst pidgotovlenij Ambedkarom peredbachav konstitucijni garantiyi shirokogo kruga civilnih svobod zokrema svobodu virospovidannya vidminu principu nedotorkanosti i zaboronu na bud yaki formi diskriminaciyi Ambedkar vimagav shirokih ekonomichnih i socialnih prav dlya zhinok a takozh dobivsya pidtrimki Asambleyi v stvorenni kvot na civilnij sluzhbi v shkolah i koledzhah dlya predstavnikiv ushemlenih kast Cya konstituciya bula prijnyata 26 listopada 1949 roku Ambedkar pishov u vidstavku z posadi ministra v 1951 roci pislya togo yak parlament vidhiliv jogo proekt Indijskogo kodeksu sho peredubachav rivnist sta tej v spadkoyemstvi shlyubi j ekonomichnih stosunkah nezvazhayuchi na pidtrimku z boku Neru i ryadu inshih lideriv INK U 1952 roci Ambedkar prograv vibori v nizhnyu palatu parlamentu ale buv priznachenij deputatom verhnoyi palati v berezni 1952 roku i zalishavsya nim do samoyi smerti Zvernennya v buddizmU 1950 tih rokah uvagu Ambedkara privernuv buddizm i vin zrobiv podorozh do Shri Lanki shob vidvidati z yizd buddistskih chenciv i vchenih Nezabarom Ambedkar publichno ogolosiv sho pishe novu knigu pro buddizm i yak tilki vona bude zakinchena vin zrobit formalne navernennya do ciyeyi viri V 1954 roci vin dvichi vidvidav Birmu udruge shob vzyati uchast v 3 ij konferenciyi Svitovogo tovaristva buddistiv v Ranguni U 1955 roci vin zasnuvav Buddistske tovaristvo Indiyi Bharatiya Bauddha Mahasabha Jogo kniga Budda i jogo Dhamma bula zakinchena v 1956 roci ta opublikovana posmertno 14 zhovtnya 1956 roku Ambedkar organizuvav formalnu publichnu ceremoniyu prisvyachennya v Nagpuri na dilyanci sho otrimala nazvu Dikshabhumi Formalnim zavershennyam zvernennya bula tradicijna procedura otrimannya vid chencya Budda Dharma Sangha i P yati Rozporyadzhen Odnochasno z nim v buddizm zvernulisya blizko 380 tis jogo prihilnikiv Prijnyavshi 22 obitnici Ambedkar i jogo prihilniki yavno zasudili i vidkinuli induyizm ta jogo filosofiyu Potim vin virushiv do Katmandu Nepal shob vzyati uchast v 4 ij Svitovij buddistskij konferenciyi 2 grudnya 1956 roku zakinchiv svoyu knigu Buddizm abo Karl Marks SmertU 1948 u Ambedkara viyavili diabet Cherez pogirshennya zdorov ya zokrema zoru vin buv prikovanij do lizhka z chervnya po zhovten 1954 roku Protyagom podalshih dvoh rokiv jogo zdorov ya pogirshuvalosya i vin pomer uvi sni v svoyemu budinku nezabarom pislya zavershennya svoyeyi ostannoyi praci Budda i jogo Dhamma Zalishiv pislya sebe nemalo zapisok i neskinchenih prac Jogo bulo kremovano za buddijskim zvichayem Jogo perezhila druga druzhina Sharda Kabir u shlyubi Savita Ambedkar Vona nalezhala do kasti brahmaniv ale takozh zvernulasya v buddizm Vnuk Ambedkara neodnorazovo obiravsya do parlamentu Indiyi SpadshinaNe zvazhayuchi na superechlivu reputaciyu Ambedkara i gostre negativne stavlennya do nogo musulman vin vnis chimalij vnesok do rozvitku suspilnoyi dumki Indiyi Zokrema vin zbudiv v Indiyi interes do buddizmu yakij v cij krayini tradicijno znahodivsya na periferiyi Politichna filosofiya Ambedkara dala poshtovh do viniknennya velikoyi kilkosti politichnih partij vidan i profspilok sho zahishayut interesi nedotorkanih osoblivo v jogo ridnomu shtati Maharashtri Masovi ceremoniyi zvernennya v buddizm provodilisya i pislya jogo smerti Z inshogo boku rozshirennya prav nedotorkanih privelo do zbilshennya sutichok mizh nimi i ortodoksalnimi indusami U 1994 roci pam yatnik Ambedkara v Mumbayi bulo splyundrovano nevidomij provokator povisiv na nogo girlyandu vzuttya u Indiyi dotik do chuzhogo vzuttya vvazhayetsya za prinizhennya Ce privelo do spalahu nasilstva strajki paralizuvali misto bilsh nizh na tizhden Pid chas podibnih hvilyuvan nastupnogo roku pam yatnik bulo zrujnovano Predstavniki vishih kast v shtati Tamil Nadu takozh neodnorazovo napadali na miscevih buddistiv Z inshogo boku nedotorkani sho zvernulisya v buddizm daleko ne zavzhdi povodilisya z buddistskim upokoryuvannyam neridko voni poganili induyistski hrami zaminyuyuchi zobrazhennya bogiv portretami Ambedkara Radikalni poslidovniki Ambedkara z Ruhu buddistskih panter za analogiyeyu z Chornimi panterami v SShA navit namagalisya vbivati propagandistiv sho kritikuvali poglyadi Ambedkara na buddizm PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 https thewire in culture ambedkar national memorial delhi informal guide No More Worlds Here for Him to Conquer BR Ambedkar at LSE Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk 2016 d Track Q174570 http www columbia edu itc mealac pritchett 00ambedkar timeline 1910s html https blogs lse ac uk lsehistory 2016 01 29 no more worlds here for him to conquer br ambedkar at lse CONOR Sl d Track Q16744133 https www loksatta com mumbai news dr babasaheb ambedkar autobiography marathi articles 1452080 http www ambedkar org ambcd 02 Annihilation 20of 20Caste htm http www columbia edu itc mealac pritchett 00ambedkar txt ambedkar castes html http ambedkar navayan com book castes in india their mechanism genesis and development http www ambedkar org ambcd 38A 20Who 20were 20the 20Shudras 20Preface htm http www columbia edu itc mealac pritchett 00ambedkar ambedkar buddha http www columbia edu itc mealac pritchett 00ambedkar txt ambedkar waiting html https books google co in books id I 7bUX0E6cMC amp pg RA1 PA3 amp dq Small Holdings in India and Their Remedies amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwjNnJCehOzsAhWTb30KHa3dDFgQ6AEwAHoECAQQAg v onepage amp q Small 20Holdings 20in 20India 20and 20Their 20Remedies amp f false https books google co in books id kgVDAAAAIAAJ amp q The Problem of the Rupees Its Origin and Its Solution amp dq The Problem of the Rupees Its Origin and Its Solution amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwj0nq61g zsAhUQU30KHd 0BnsQ6AEwAnoECAQQAg https books google co in books id QgdDAAAAIAAJ amp q The Evolution of Provincial Finance in British India amp dq The Evolution of Provincial Finance in British India amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwiL7Mmcg zsAhXPXCsKHUENDuIQ6AEwAHoECAQQAg http www columbia edu itc mealac pritchett 00ambedkar ambedkar partition https books google co in books id Pzk8BQAAQBAJ amp printsec frontcover amp dq ranade gandhi and jinnah amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwj4lbC4guzsAhWd93MBHY7gDzgQ6AEwAHoECAUQAg v onepage amp q ranade 20gandhi 20and 20jinnah amp f false http www ambedkar org ambcd 41A What 20Congress 20and 20Gandhi 20Preface htm p01 https books google co in books id p9zUeI6VuI0C amp pg PA74 amp dq states and minorities amp source gbs toc r amp cad 4 v onepage amp q states 20and 20minorities amp f false https books google co in books id YyA8BQAAQBAJ amp printsec frontcover amp dq The Untouchables Who Were They and Why They Became Untouchables amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwjMjaf9 vsAhXg4jgGHe5CDAQQ6AEwAHoECAIQAg v onepage amp q The 20Untouchables 3A 20Who 20Were 20They 20and 20Why 20They 20Became 20Untouchables amp f false https books google co in books id URsoxwEACAAJ amp dq thoughts on linguistic states amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwjygZ6V vsAhVq8XMBHUkTAFIQ6AEwAHoECAUQAg https books google co in books id MgBivgEACAAJ amp dq revolution and counter revolution in ancient india amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwjindja uvsAhVx7XMBHX51BOsQ6AEwAHoECAEQAg https books google co in books about Riddles in Hinduism html id ZlkFvAEACAAJ amp source kp book description amp redir esc y https books google co in books about Administration and Finance of the East I html id di2 swEACAAJ amp source kp book description amp redir esc y https www allaboutambedkaronline com post an overview of administration and finance of the east india company https books google co in books about Mr Gandhi and the Emancipation of the Un html id l7fRswEACAAJ amp source kp book description amp redir esc y https www marxists org archive ambedkar 2015 66066 Mrgandhi And The Emancipation Of The Untouchables pdf https books google co in books about Maharashtra as a Linguistic Province html id kyrGvAEACAAJ amp source kp book description amp redir esc y https books google co in books id mP7WngEACAAJ amp dq The Rise and Fall of Hindu Women amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwiS7bjg uvsAhWAxzgGHREPDa4Q6AEwAHoECAUQAg https books google co in books about Federation Versus Freedom html id aQVpnQAACAAJ amp source kp book description amp redir esc y https books google co in books about Communal Deadlock and a Way to Solve It html id 1 NKvQEACAAJ amp source kp book description amp redir esc y Constituent Assembly Of India Debates Proceedings Volume II Centre for Law and Policy Research d Track Q100158461d Track Q100158515 स व ध नन र म त म र गदर शक तत त व व ड आ ब डकर Loksatta 2016 d Track Q3627557 in the 1940 s Frances W Pritchett d Track Q63441007 17 20th July 1942 in Dalit History All India Scheduled Castes Federation was founded Velivada 2015 d Track Q85812899 We can have one power and that is the political power The Tribune Chandigarh New Delhi D Dun Bathinda LHR 2020 d Track Q1922367d Track Q987d Track Q11739d Track Q43433d Track Q199528d Track Q709319 B R Ambedkar laid the foundation for workers rights social security in India The Indian Express 2020 d Track Q1954843 https books google co in books id N2XLE22ZizYC amp pg PA253 amp dq independent labour party ambedkar amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwiYk5bprPPsAhWXIbcAHRH0BigQ6AEwAnoECAkQAg v onepage amp q independent 20labour 20party 20ambedkar amp f false https books google co in books id B 2d6jzRmBQC amp pg PA294 amp dq independent labour party ambedkar amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwiYk5bprPPsAhWXIbcAHRH0BigQ6AEwA3oECAcQAg v onepage amp q independent 20labour 20party 20ambedkar amp f false https books google co in books id KIIJkaJo4z4C amp pg PA86 amp dq republican party of india amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwjzxOSjrfPsAhU463MBHUrzBWEQ6AEwAnoECAYQAg v onepage amp q republican 20party 20of 20india amp f false Why Ambedkar chose Buddhism over Hinduism Islam Christianity ThePrint 2019 d Track Q85806279 Buddha Purnima Why Ambedkar converted to Buddhism The Indian Express 2020 d Track Q1954843 62 Years On Decoding BR Ambedkar s Conversion to Buddhism The Quint 2019 d Track Q48734478 https books google co in books id B 2d6jzRmBQC amp pg PA9 amp lpg PA9 amp dq ramji sakpal amp source bl amp ots x1xAQba9YW amp sig ACfU3U0k hMtmWPCOmGvnU73y5e0 qKnGg amp hl en amp sa X amp ved 2ahUKEwiDo5C fDsAhXlX3wKHXFeC6oQ6AEwIXoECAMQAQ v onepage amp q ramji 20sakpal amp f false 2nd February in Dalit History Death anniversary of Subedar Major Ramji Maloji Sakpal Dr B R Ambedkar s Caravan 2015 d Track Q101584507 http www columbia edu itc mealac pritchett 00ambedkar timeline 1890s html मह प र ष च स वल Loksatta 2017 d Track Q3627557 President PM condole Savita Ambedkar s death The Hindu 2003 ISSN 0971 751X d Track Q926175 Pritchett Frances Arhiv originalu Php za 14 veresnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2006 Ambedkar Bhimrao Ramji 1946 Chapter X Social Stagnation bombay Thackers Publishers s pp215 219 Arhiv originalu za 12 veresnya 2009 Procitovano 13 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Pritchett Frances Arhiv originalu Php za 20 chervnya 2006 Procitovano 2 serpnya 2006 B R Ambedkar Conversion to Buddhism nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Global oneness Shalini Ramachandran poisoned Bread Protest in Dalit Short Stories race amp Class Vol 45 No 4 27 44 2004 J Kulkarni Historical Truths amp Untruths Exposed Itihas Patrika Prakashan 1991 esp Ch 1 Ambedkar and His Dhamma and Ch 2 False Notions of Atrocities Committed on Harijans LiteraturaMahar Buddhist Religious Conversion and Socio Political Emancipation by Johannes Beltz 2005 New Delhi Manohar Reconstructing the World B R Ambedkar and Buddhism in India edited by Johannes Beltz and S JondhaleNew Delhi OUP Dr Ambedkar and Untouchability Analyzing and Fighting Caste by Christophe Jaffrelot 2005 ISBN 0 231 13602 1 Ambedkar and Buddhism by Urgyen Sangharakshita ISBN 0 904766 28 4 Ambedkar Towards an Enlightened India by ISBN 0 670 04991 3 Life of Babasaheb Ambedkar by C Gautam Published by Ambedkar Memorial Trust London Milan House 8 Kingsland Road London E2 8DA Second Edition May 2000 Thus Spoke Ambedkar Vol I Selected Speeches of Dr B R Ambedkar Compiled and edited by Bhagwan Das published by Dalit Today Parkashan 18 455 Indira Nagar Lucknow U P India 226016 Revival of Buddhism in India and Role of Dr BabaSaheb B R Ambedkar by Bhagwan Das published by Dalit Today Prakashan 18 455 Indira Nagar Lucknow U P India 226016 Dr Ambedkar A Critical Study by W N Kuber published by People s Publishing House New Delhi India Dr Ambedkar Life and Mission by Dhananjay Keer published by Popular Prakashan Bombay India Economic Philosophy of Dr B R Ambedkar by M L Kasare published by B I Publications Pvt Ltd New Delhi India The Legacy Of Dr Ambedkar by D C Ahir published by B R Publishing Corporation Delhi 110007 India ISBN 81 7018 603 X Code No L00522 Ajnat Surendra Ambedkar on Islam Buddhist Publ Jalandhar 1986 Fernando W J Basil Demoralisation and Hope Creating the Social Foundation for Sustaining Democracy A comparative study of N F S Grundtvig 1783 1872 Denmark and B R Ambedkar 1881 1956 India AHRC Publication Hong Kong 2000 ISBN 962 8314 08 4 PosilannyaDr Babasaheb Ambedkar and His People 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine Jabbar Patel s Award Winning Movie Dr Babasaheb Ambedkar 4 lipnya 2009 u Wayback Machine Dr Ambedkar International Mission 1 lyutogo 2009 u Wayback Machine Dr Bhimrao Ambedkar in Columbia University 10 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ambedkar s statue at Columbia University 9 bereznya 2009 u Wayback Machine University of Heidelberg 25 bereznya 2009 u Wayback Machine The Buddha and His Dhamma with unpublished preface 27 listopada 2016 u Wayback Machine Article on Ambedkar s Neo Buddhism by Edmund Weber 2 lipnya 2007 u Wayback Machine Short Movie on Life of Dr Babasaheb Ambedkar 13 listopada 2007 u Wayback Machine Babasaheb Ambedkar devotional song in Marathi 23 serpnya 2020 u Wayback Machine Babasaheb Ambedkar devotional song in Hindi 20 veresnya 2016 u Wayback Machine