Глухи й зая сенний африка т приголосний звук що існує в деяких мовах У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як

Глухи́й зая́сенний африка́т — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t͡ʃ⟩, ⟨t͜ʃ⟩ або ⟨tʃ⟩ (раніше — ⟨ʧ⟩); у широкій транскрипції — як ⟨c⟩. Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ч. Середній за твердістю у ряду шиплячих африкатів /t͡ɕ/—/t͡ʃ/—/ʈ͡ʂ/.

Глухий заясенний африкат

t͡ʃ

t͜ʃ

tʃ

t̠ʲʃ

Номер МФА 103 134

Кодування

HTML (десяткове) t͡ʃ

Юнікод (hex) U+0074 U+0361 U+0283

X-SAMPA tS or t_r_jS

tS

Зображення

Звучання

noicon

джерело ·

Деякі науковці використовують символ /t͡ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного африката /ʈ͡ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного африката /t͡ɕ/. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /t͡ʃʲ/.

Назва

Глуха заясенна африката
Глухий заясенний африкат
Глухий заясенний зімкненно-щілинний приголосний
Глуха пост-альвеолярна африката
Глуха пост-альвеолярний африкат (англ. Voiceless postalveolar affricate)
Глуха пост-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний
Глуха піднебінно-ясенна арифриката
Глухий піднебінно-ясенний арифрикат
Глухий піднебінно-ясенний зімкненно-щілинний приголосний
Глуха палато-альвеолярна арифриката
Глухий палато-альвеолярний арифрикат (англ. Voiceless palato-alveolar affricate)
Глухий палато-альвеолярний зімкненно-щілинний приголосний

Властивості

Властивості глухого заясенного африката:

Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
За способом творення шелесний (сибілянтний) африкативний — спершу повітряний потік повністю перекривається, відтак скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність (дрижання).
Місце творення — піднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
Ротовий — повітря виходить лише крізь рот.
Центральний — повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
За механізмом передачі повітря егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
адигейська	чэмы	[t͡ʃamə]	корова
албанська	çelur	[t͡ʃɛluɾ]	відкрити
алеутська (діал.)	chamĝul	[t͡ʃɑmʁul]	мити
англійська	leach	[ˈliːt͡ʃ]	'leach'	Див.
амхарська	አንቺ	[ant͡ʃi]	'you' f. sg.
арабська (палестинська)	مكتبة	[ˈmat͡ʃt̪abɐ]	бібліотека	Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. .
арабська (іракська)	كتاب	[t͡ʃiˈt̪aːb]	книга	Відповідає [k] у стандартній арабській. Див. .
азербайджанська	Əkinçi	[ækint͡ʃi]	плугар
баскська	txalupa	[t͡ʃalupa]	човен
бенгальська	চশমা	[t͡ʃɔʃma]	'spectacles'	Див.
болгарська	чучулига	[t͡ʃut͡ʃuˈliɡɐ]	'lark'
боснійська	Ловћен	[ɫǒ̞ʋt͡ʃe̞n]	Ловчен'	інколи /t͡ʃ/ і /t͡ɕ/ вимовляються як [t͡ʃ] або [ʈ͡ʂ].
вірменська (східна)	ճնճղուկ	[t͡ʃənt͡ʃʁuk]	горобець
галісійська	cheio	[ˈt͡ʃejo]	повний	/t͡ʃ/ зберігся в галісійській, але злився із /ʃ/ у португальській.
гебрейська	תשובה	[t͡ʃuˈva]	відповідь	Див.
гінді	चाय / چاۓ	[t͡ʃɑːj]	чай	Contrasts with aspirated form. Див.
гельська	slàinte	[ˈslaːnt͡ʃə]	здоров'я	Див.
грецька (кіпрська)	τζ̌αι	[t͡ʃe̞]	і	Contrasts with /t͡ʃʰː/ and [d͡ʒ].
грузинська	ჩიხი	[t͡ʃixi]	'impasse'
коптська (діал.)	ϭⲟϩ	[t͡ʃoh]	торкатися
есперанто	ĉar	[t͡ʃar]	тому що
іспанська	chocolate	[t͡ʃo̞ko̞ˈlät̪e̞]	шоколад	Див.
італійська	ciao	[ˈt͡ʃaːo]	чао	Див.
македонська	чека	[t͡ʃɛka]	чекати	Див.
малайська	cuci	[t͡ʃut͡ʃi]	мити
мальтійська	bliċ	[blit͡ʃ]	'bleach'
маратхі	चहा	[t͡ʃəhɑː]	чай	Див.
німецька (стандартна)	Tschinelle	[t͡ʃʷiˈnɛlə]	цимбали	Див. Німецька фонетика
норвезька	kjøkken	[t͡ʃøkːen]	кухня	Only in some dialects. Див.
перська	چوب	[t͡ʃʰuːb]	ліс	Див.
польська (діал.)	ciemny	[ˈt͡ʃɛmn̪ɘ]	темний	у мазовецьких діалектах /ʈ͡ʂ/ і /t͡ɕ/ зливаються у [t͡ʃ]. У стандартній польській — /ʈ͡ʂ/.
португальська (бразильська)	presente	[pɾe̞ˈzẽ̞t͡ʃi]	подарунок	алофон /t/ перед /i, ĩ/, маргінальний звук. Див. Португальська фонетика
португальська (діал.)	tchau	[ˈt͡ʃaw]	бувай	у стандартній мові — лише у запозиченнях.
пенджабська	ਚੌਲ	[t͡ʃɔːl]	рис
румунська	cer	[t͡ʃe̞r]	небо	Див.
сербська	чоколада	[t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠]	шоколад	Може вимовлятися твердо як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див.
суахілі	jicho	[ʄit͡ʃo]	око
турецька	çim	[t͡ʃim]	трава	Див.
угорська	gyümölcslé	[ˈɟymølt͡ʃleː]	сік	Див.
українська	чотири	[t͡ʃo̞ˈtɪrɪ]	—	Див. Українська фонетика
французька	caoutchouc	[kaut͡ʃu]	гума	відносно рідко, переважно у запозичених словах. Див.
хорватська	čokoláda	[t͡ʃo̞ko̞ˈɫǎ̠ːd̪a̠]	шоколад	Може вимовлятися як /ʈ͡ʂ/ для розрізнення з /t͡ɕ/. Див. .
чеська	morče	[ˈmo̞rt͡ʃɛ]	кавія	Див.
шведська (фін.)	tjugo	[t͡ʃʉːɡʉ]	двадцять
шведська (діал.)	kärlek	[t͡ʃæːɭeːk]	любов

У каталанській, китайській, корейській, польській, російській, тайській і японській використовується глухий ясенно-твердопіднебінний африкат /t͡ɕ/ (м'яке ч). Деякі науковці записують його символом /t͡ʃ/.

Глухий заясенний африкат-несибілянт

Voiceless postalveolar non-sibilant affricate
t̠͡ɹ̠̊˔
t̠͜ɹ̠̊˔
t̠ɹ̠̊˔
Звучання
noicon джерело ·

Примітки

Wells (2014:98-9)
Watson (2002:17)
Dum-Tragut (2009:13)
Shosted & Chikovani (2006:255)
Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
Mangold (2005:51-52)
Barbosa & Albano (2004:228)

Джерела

Barbosa, Plínio A.; Albano, Eleonora C. (2004), Brazilian Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 34 (2): 227—232, doi:10.1017/S0025100304001756
Blevins, Juliette (1994), The Bimoraic Foot in Rotuman Phonology and Morphology, Oceanic Linguistics, 33 (2): 491—516, doi:10.2307/3623138, JSTOR 3623138
Dąbrowska, Anna (2004), Język polski, Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie, ISBN
Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995), Dialekty i gwary polskie, Warsaw: Wiedza Powszechna, ISBN
Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN
(2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
(2005), Das Aussprachewörterbuch, Duden, ISBN
Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), , Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373, архів оригіналу за 8 березня 2021, процитовано 9 березня 2016
Merrill, Elizabeth (2008), (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 9 березня 2016
Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
Wells, John C. (2008), Longman Pronunciation Dictionary (вид. 3rd), Longman, ISBN
Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — .
Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — .

[Wells-1] Wells (2014:98-9)

[:0-2] Watson (2002:17)

[3] Dum-Tragut (2009:13)

[4] Shosted & Chikovani (2006:255)

[5] Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)

[6] Rogers & d'Arcangeli (2004:117)

[MangoldPA-7] Mangold (2005:51-52)

[8] Barbosa & Albano (2004:228)