Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пі сня співа нка словесно музичний твір призначений для співу Українська народна пісня Ой Морозе Морозенку Пісня про Мор

Ліричні пісні та балади

Ліричні пісні та балади

Пі́сня, співа́нка — словесно-музичний твір, призначений для співу.

image
Українська народна пісня «Ой Морозе, Морозенку» («Пісня про Морозенка») з віденського видання 1916 року.

Основні показники пісні як жанру лірики — строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрен), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова.

Найдавніший, традиційний різновид лірики користується найрізноманітнішими мовними засобами, передає найтонші переживання.

Розрізняють фольклорну пісню: як жанр писемної поезії та як самостійний вокально-музичний твір.

Жанри пісень

За жанрами фольклорні пісні бувають: трудові, обрядові, календарні (колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові), колискові, весільні, , історичні, , коломийки.

Історія жанру

В античні часи пісня була важливим компонентом обрядів: її текст виконувався під музичний акомпанемент, супроводжувався танко́м чи пантомімою. Еллінські поети створили кілька різновидів пісні: елегія, гімн, культова пісня, застольна пісня, похвальна пісня, пісня про кохання. З часом деякі з них стали самостійними жанровими різновидами лірики (елегія, ода).

Тісно пов'язана з музикою середньовічна пісня — канцона, альба, рондо, серенада, балада — творцями якої були трувери, трубадури, мінезингери. У середньовічній літературі піснею називали також епічні твори про історичних або легендарних осіб («Пісня про Роланда»).

У другій половині XVIII століття всередині пісенних жанрів кристалізується пісня-романс із супроводом клавішного інструменту. Пісенні форми займають значне місце в опері XVIII століття та інших музично-драматичних жанрах. У період Великої французької революції складається жанр масової революційної пісні. У цю пору виникають такі пісні, як «Марсельєза» та «Са іра́» (фр. Ça ira), що стали художньому символами визвольної боротьби народу.

У XIX столітті з загальним розквітом ліричних форм мистецтва, а також зі зростанням інтересу до фольклору, пісенні жанри інтенсивно розвиваються розділившись на власне пісню та романс. Границю між ними встановити складно. Проте, як правило, пісня відрізняється більш узагальнюючим характером мелодії, яка може іноді виконуватись з іншим текстом. Серед видатних композиторів XIX століття, що працювали у жанрі пісні, — Ф. Шуберт, Й. Брамс, Ж. Бізе, Дж. Россіні, Дж. Верді, М. Глінка, П. Чайковський, С. Рахманінов та інші.

Паралельно з творчістю професійних композиторів, розвивається пісенна традиція, представлена поетами, які самі складали мелодії для своїх пісень і самі їх виконували. Всесвітньо відомими стали пісні французьких поетів-шансоньє, таких як П.-Ж. Беранже та Е. Потьє.

На початку XX століття в ряді країн спостерігається підйом революційної робітничої пісні, серед яких — «Інтернаціонал». Вона стала основою розвитку масової радянської пісні, що стала одним із найголовніших жанрів радянського музичного мистецтва.

Серед українських композиторів першої половини XX століття, що працювали в жанрі пісні, — Л. М. Ревуцький, «Пісня» Я. Степового, «Пісня кохання» Б. Буєвського, «Пісня про невідкриті острови» І. Шамо та ін. У 1970-х — 1980-х роках у жанрі пісні плідно працювали Платон та Георгій Майборода, Олександр Білаш, Іван Карабиць та інші.

Разом з тим у країнах Європи та США розвиток естрадної пісні був пов'язаний з мистецтвом джазу. З кінця 1940-х років у ряді країн відроджуються традиції «шансоньє» — співаків, які самі створюють мелодії, а найчастіше й слова своїх пісень (Жорж Брассанс, Шарль Азнавур у Франції, Булат Окуджава в СРСР та інші). У повоєнні роки пісня поступово стає основною музичною формою популярної музики.

Жанр пісні в популярній музиці

image
Повна партитура пісня Біллі Бейлі «Won't You Please Come Home?»

У сучасній популярній музиці пісня стає найпоширенішою музичною формою. Більшість сучасних пісень пишуться в куплетній формі або в простій двочастинній формі, що в популярній музиці називається 32-тактовою формою, або формою aaba. Куплетна форма містить від трьох до п'яти різних секцій, які розташовуються приблизно в такому порядку:

  1. Вступ
  2. Куплет
  3. Приспів (рефрен)
  4. Куплет
  5. Приспів (рефрен)
  6. Інструментальний програш
  7. Повторення приспіву

Зазначена форма є найпоширенішою в сучасній популярній музиці, зокрема в таких напрямах, як хіп-хоп, рок, та більшості інших напрямів. Кількість куплетів може варіюватись незначною мірою. Деякі пісні можуть складатися лише з однієї секції, що декілька разів повторюється з незначними . Популярні пісні мають також свої особливості римування. Часто зустрічається схема ABAC ABAD.

Пісня як жанр літератури

Уже в античну добу помітне поступове звільнення пісні від музики — з часом пісня стає самостійним літературним жанром («Карміна» Горація, «Пісня про Гаявату» Генрі Лонгфелло, «Пісня радості» В. Вітмена, «Пісня»  та ін.). Часто письменники всіх країн і епох звертаються у своїй творчості до фольклорних пісень — особливо популярною стала стилізація народної пісні в епоху романтизму (П.-Ж. Беранже, Г. Гейне, Р. Бернс, А. Міцкевич, В. Жуковський, А. Метлинський, Л. Боровиковський, ранній Т. Шевченко). З іншого боку, багато пісень ліричних, написаних поетами, стають народними («Віють вітри…» І. Котляревського, «Дивлюсь я на небо» М. Петренка, «Повій, вітре, на Вкраїну» С. Руданського, «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати» Т. Шевченка, «Чуєш, брате мій…» Б. Лепкого, «Пісня про рушник» А. Малишка та інші). Іноді термін пісня використовують у значенні глави або розділу епічної поеми, епічного твору («Лис Микита» І. Франка складається з дванадцяти пісень).

Див. також

Примітки

  1. Співанка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

Література

  • Співанка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
  • Пісні літературного походження; Пісня // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 231-241; 248-249
  • Пісня // Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 535—536.
  • Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
  • Васина-Гроссман В. А., Вокальные формы, 2 изд., М., 1963. (рос.)
  • Ешиль япракъ арасында къырмызы гуль... = В зелен-листі червона троянда... : Кримськотатарська народна пісня кохання : поет. тексти / упоряд. О. Гуменюк ; пер. з кримськотат. В. Гуменюк. – Київ : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського, 2018. – 320 с. – Кримськотатар. та укр. мовами. – .
  • Кулаковский Л. В., Песня, её язык, структура, судьбы, М., 1962. (рос.)
  • Пісенні жанри українського фольклору : навч. посіб. / Л. М. Копаниця. – 2-е вид., випр. і допов. – Київ : Київський ун-т, 2016. – 384 с. – .

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Пісня
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пісня
  • Українські пісні
  • Українські народні пісні (слова, ноти, аудіо, збірки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pi snya spiva nka slovesno muzichnij tvir priznachenij dlya spivu Ukrayinska narodna pisnya Oj Moroze Morozenku Pisnya pro Morozenka z videnskogo vidannya 1916 roku Osnovni pokazniki pisni yak zhanru liriki strofichna budova povtoryuvanist virshiv strofi rozmezhuvannya zaspivu ta prispivu refren virazna ritmizaciya muzichnist zvuchannya sintaksichnij paralelizm prosta sintaksichna budova Najdavnishij tradicijnij riznovid liriki koristuyetsya najriznomanitnishimi movnimi zasobami peredaye najtonshi perezhivannya Rozriznyayut folklornu pisnyu yak zhanr pisemnoyi poeziyi ta yak samostijnij vokalno muzichnij tvir Zhanri pisenZa zhanrami folklorni pisni buvayut trudovi obryadovi kalendarni kolyadki shedrivki vesnyanki rusalni kupalski obzhinkovi koliskovi vesilni istorichni kolomijki Istoriya zhanru V antichni chasi pisnya bula vazhlivim komponentom obryadiv yiyi tekst vikonuvavsya pid muzichnij akompanement suprovodzhuvavsya tanko m chi pantomimoyu Ellinski poeti stvorili kilka riznovidiv pisni elegiya gimn kultova pisnya zastolna pisnya pohvalna pisnya pisnya pro kohannya Z chasom deyaki z nih stali samostijnimi zhanrovimi riznovidami liriki elegiya oda Tisno pov yazana z muzikoyu serednovichna pisnya kancona alba rondo serenada balada tvorcyami yakoyi buli truveri trubaduri minezingeri U serednovichnij literaturi pisneyu nazivali takozh epichni tvori pro istorichnih abo legendarnih osib Pisnya pro Rolanda U drugij polovini XVIII stolittya vseredini pisennih zhanriv kristalizuyetsya pisnya romans iz suprovodom klavishnogo instrumentu Pisenni formi zajmayut znachne misce v operi XVIII stolittya ta inshih muzichno dramatichnih zhanrah U period Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi skladayetsya zhanr masovoyi revolyucijnoyi pisni U cyu poru vinikayut taki pisni yak Marselyeza ta Sa ira fr Ca ira sho stali hudozhnomu simvolami vizvolnoyi borotbi narodu U XIX stolitti z zagalnim rozkvitom lirichnih form mistectva a takozh zi zrostannyam interesu do folkloru pisenni zhanri intensivno rozvivayutsya rozdilivshis na vlasne pisnyu ta romans Granicyu mizh nimi vstanoviti skladno Prote yak pravilo pisnya vidriznyayetsya bilsh uzagalnyuyuchim harakterom melodiyi yaka mozhe inodi vikonuvatis z inshim tekstom Sered vidatnih kompozitoriv XIX stolittya sho pracyuvali u zhanri pisni F Shubert J Brams Zh Bize Dzh Rossini Dzh Verdi M Glinka P Chajkovskij S Rahmaninov ta inshi Paralelno z tvorchistyu profesijnih kompozitoriv rozvivayetsya pisenna tradiciya predstavlena poetami yaki sami skladali melodiyi dlya svoyih pisen i sami yih vikonuvali Vsesvitno vidomimi stali pisni francuzkih poetiv shansonye takih yak P Zh Beranzhe ta E Potye Na pochatku XX stolittya v ryadi krayin sposterigayetsya pidjom revolyucijnoyi robitnichoyi pisni sered yakih Internacional Vona stala osnovoyu rozvitku masovoyi radyanskoyi pisni sho stala odnim iz najgolovnishih zhanriv radyanskogo muzichnogo mistectva Sered ukrayinskih kompozitoriv pershoyi polovini XX stolittya sho pracyuvali v zhanri pisni L M Revuckij Pisnya Ya Stepovogo Pisnya kohannya B Buyevskogo Pisnya pro nevidkriti ostrovi I Shamo ta in U 1970 h 1980 h rokah u zhanri pisni plidno pracyuvali Platon ta Georgij Majboroda Oleksandr Bilash Ivan Karabic ta inshi Razom z tim u krayinah Yevropi ta SShA rozvitok estradnoyi pisni buv pov yazanij z mistectvom dzhazu Z kincya 1940 h rokiv u ryadi krayin vidrodzhuyutsya tradiciyi shansonye spivakiv yaki sami stvoryuyut melodiyi a najchastishe j slova svoyih pisen Zhorzh Brassans Sharl Aznavur u Franciyi Bulat Okudzhava v SRSR ta inshi U povoyenni roki pisnya postupovo staye osnovnoyu muzichnoyu formoyu populyarnoyi muziki Zhanr pisni v populyarnij muzici Povna partitura pisnya Billi Bejli Won t You Please Come Home U suchasnij populyarnij muzici pisnya staye najposhirenishoyu muzichnoyu formoyu Bilshist suchasnih pisen pishutsya v kupletnij formi abo v prostij dvochastinnij formi sho v populyarnij muzici nazivayetsya 32 taktovoyu formoyu abo formoyu aaba Kupletna forma mistit vid troh do p yati riznih sekcij yaki roztashovuyutsya priblizno v takomu poryadku Vstup Kuplet Prispiv refren Kuplet Prispiv refren Instrumentalnij progrash Povtorennya prispivu Zaznachena forma ye najposhirenishoyu v suchasnij populyarnij muzici zokrema v takih napryamah yak hip hop rok ta bilshosti inshih napryamiv Kilkist kupletiv mozhe variyuvatis neznachnoyu miroyu Deyaki pisni mozhut skladatisya lishe z odniyeyi sekciyi sho dekilka raziv povtoryuyetsya z neznachnimi Populyarni pisni mayut takozh svoyi osoblivosti rimuvannya Chasto zustrichayetsya shema ABAC ABAD Pisnya yak zhanr literaturiUzhe v antichnu dobu pomitne postupove zvilnennya pisni vid muziki z chasom pisnya staye samostijnim literaturnim zhanrom Karmina Goraciya Pisnya pro Gayavatu Genri Longfello Pisnya radosti V Vitmena Pisnya ta in Chasto pismenniki vsih krayin i epoh zvertayutsya u svoyij tvorchosti do folklornih pisen osoblivo populyarnoyu stala stilizaciya narodnoyi pisni v epohu romantizmu P Zh Beranzhe G Gejne R Berns A Mickevich V Zhukovskij A Metlinskij L Borovikovskij rannij T Shevchenko Z inshogo boku bagato pisen lirichnih napisanih poetami stayut narodnimi Viyut vitri I Kotlyarevskogo Divlyus ya na nebo M Petrenka Povij vitre na Vkrayinu S Rudanskogo Reve ta stogne Dnipr shirokij Sadok vishnevij kolo hati T Shevchenka Chuyesh brate mij B Lepkogo Pisnya pro rushnik A Malishka ta inshi Inodi termin pisnya vikoristovuyut u znachenni glavi abo rozdilu epichnoyi poemi epichnogo tvoru Lis Mikita I Franka skladayetsya z dvanadcyati pisen Div takozhUkrayinski narodni pisni Zhestova pisnyaPrimitkiSpivanka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DzherelaPisnya u Velikij radyanskij enciklopediyi ros N K Komovskaya N V Ch Chicherov Pesnya Literaturnaya enciklopediya V 11 t M 1929 1939 ros LiteraturaSpivanka Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Pisni literaturnogo pohodzhennya Pisnya Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 231 241 248 249 Pisnya Literaturoznavchij slovnik dovidnik R T Grom yak Yu I Kovaliv ta in K VC Akademiya 1997 s 535 536 Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Vasina Grossman V A Vokalnye formy 2 izd M 1963 ros Eshil yaprak arasynda kyrmyzy gul V zelen listi chervona troyanda Krimskotatarska narodna pisnya kohannya poet teksti uporyad O Gumenyuk per z krimskotat V Gumenyuk Kiyiv In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo 2018 320 s Krimskotatar ta ukr movami ISBN 966 02 8509 5 Kulakovskij L V Pesnya eyo yazyk struktura sudby M 1962 ros Pisenni zhanri ukrayinskogo folkloru navch posib L M Kopanicya 2 e vid vipr i dopov Kiyiv Kiyivskij un t 2016 384 s ISBN 966 439 914 9 PosilannyaPisni literaturnogo pohodzhennya Pozaobryadovi lirichni pisni Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 231 240 292 Pisnya literaturna Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 411 634 s https archive org stream literaturoznavchat2 page n215 mode 2up Pisenna poetika Pisnya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 216 217 218 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Pisnya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pisnya Ukrayinski pisni Ukrayinski narodni pisni slova noti audio zbirki

Дата публікації:
Топ