Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінней Ка рл Ліннéй швед Carl Linné лат Carolus Linnaeus після отриман

Лінней, Карл

Лінней, Карл
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінней.

Ка́рл Ліннéй (швед. Carl Linné, лат. Carolus Linnaeus, після отримання дворянства у 1761 році — Carl von Linné; 23 травня 1707 — 10 січня 1778) — шведський природознавець: ботанік, зоолог та лікар — видатний науковець XVIII століття, перший президент Шведської королівської академії наук. У 1735 році у віці 28 років він став доктором медицини. Цього ж року опублікував свою основну працю під назвою «Система природи» («Systema Naturae»), що уславила його ім'я. Ця праця за життя Ліннея витримала 12 видань; щоразу автор доопрацьовував її, уточнював та доповнював.

Carl Linné
швед. Carl von Linné
image
Портрет Карла Ліннея (з картинної галереї Замку Гріпсгольм)
Портрет Карла Ліннея (з картинної галереї Замку Гріпсгольм)
Ім'я при народженнішвед. Carl Nilsson Linnaeus
Народився23 травня 1707(1707-05-23)[1][2][…]
Росхульт, Ельмгульт (комуна), Крунуберг, Швеція[4][5]
Помер10 січня 1778(1778-01-10)[5][2][…] (70 років)
Садиба Ліннея «Hammarby», комуна Уппсала, лен Уппсала, Швеція[6][5]
ПохованняКафедральний собор Уппсали[7][8]
Країнаimage Швеція[9][10]
Діяльністьгеолог, професор, ботанік, лікар, автобіограф, біолог, міколог, птеридолог, бріолог, зоолог, ентомолог, орнітолог, натураліст, арахнолог, мінералог
Alma materУппсальський університетл
ГалузьМедицина, природознавство
ЗакладУппсальський університет
Науковий ступіньдоктор медицини
Науковий керівникУлоф Рудбек (молодший)
Вчителіd і Улоф Цельсій
Відомі учні

Афонін Матвій Іванович
Адам Афцеліус
Ерік Ахаріус
Мартін Валь
Чарльз де Ґеер
Карл Александер Клерк
Карл Петер Тунберг
Йоганн Християн Фабрицій
Йоганн Петер Фальк

Пер Форссколь
Аспіранти, докторантиФредрік Хассельквіст[11]
Карл Петер Тунберг[12]
Андерс Спарман[13]
Пер Форссколь
Антон Роландссон Мартін
d
Афонін Матвій Іванович
ЧленствоПрусська академія наук
Леопольдина
Лондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Петербурзька академія наук
Данська королівська академія наук
d
Французька академія наук
Американське філософське товариство[14]
Відомий завдяки:Основоположник наукової класифікації живих організмів
Рідd
БатькоНільс Лінней[5]
МатиКрістіна Бродерсонія[5]
Брати, сестриd
d
d
Самуель Лінней
У шлюбі зСара Мореа
Діти (7[16])Карл Лінней молодший[15][10]
Елізабет Крістіна фон Лінней
d
d
Нагороди
image
Автографimage
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Карл Лінней у Вікісховищі
L. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Карл Лінней.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).
image
Скульптура К. Ліннея, Травник короля, Барселона, Іспанія.

У своїй «Системі природи» Карл Лінней вперше запропонував наукову класифікацію відомих тоді рослин та тварин. Свого часу давньогрецький науковець Арістотель описав 454 види тварин. Відтоді минуло два тисячоліття. Науковці виявили та вивчили велику кількість нових видів тварин. Карл Лінней описав 4200 видів тварин та розділив їх на шість класів: ссавці, птахи, амфібії, риби, черви та комахи. Рослини він розділив на 24 класи.

Лінней — найвідоміший шведський науковець-натураліст. У Швеції його цінують також як мандрівника, який відкрив для шведів їхню власну країну, вивчив своєрідність шведських провінцій та побачив, «як одна провінція може допомогти іншій». Цінність для шведів становлять навіть не стільки роботи Ліннея з флори й фауни Швеції, як описи ним власних подорожей; ці щоденникові записи, повні конкретики, багаті протиставленнями, викладені ясною мовою, досі перевидають та читають. Лінней — один з тих діячів науки й культури, з якими пов'язане остаточне становлення літературної шведської мови у її сучасній формі.

На момент своєї смерті він був одним з найвідоміших науковців у Європі. Французький філософ Жан-Жак Руссо надіслав йому повідомлення: «Скажіть йому, що я не знаю видатнішої людини на Землі». Німецький письменник Йоганн Вольфганг фон Гете писав: «За винятком Шекспіра та Спінози, я не знаю більш нікого, хто вплинув на мене так сильно». Шведський автор Август Стріндберг писав: «Лінней був насправді поетом, який випадково став натуралістом». Посеред інших компліментів Ліннея також називали «принцом ботаніків», «Плінієм Півночі» та «другим Адамом». Його також вважають одним із засновників сучасної екології.

Член Шведської королівської академії наук (1739, один із засновників академії), Паризької академії наук (1762) та ряду інших наукових товариств та академій.

Життєпис

Ранні роки

Карл Лінней народився 23 травня 1707 року в Південній Швеції — у селі Росхульте провінції Смоланд. Його батько — Нільс Інгемарссон Лінней (швед. Nicolaus (Nils) Ingemarsson Linnæus, 1674—1748) — сільський священник, син селянина, мати — Христина Лінней — уроджена Бродерсонія (швед. Christina Linnæa (Brodersonia), 1688—1733), дочка сільського священника. Прізвище Лінней (Linnæus) — латинізована шведська назва липи (Lind): коли Нільс Інгемарссон пішов вчитися у Лундський університет, він за звичаєм того часу замінив своє справжнє прізвище латинським псевдонімом, вибравши в ролі нього слово, пов'язане з родовим символом Інгемарссонів — великою тристовбуровою липою, яка росла на землях його предків у парафії Хвітавріда в Південній Швеції. У Швеції Ліннея зазвичай називають Carl von Linné — за тим іменем, яке він став носити після надання йому дворянства; у традиції літератури англійською мовою — називати його Carl Linnaeus, тобто латинізованим іменем, даним при народженні.

Карл був у сім'ї первістком (пізніше у Нільса Інгемарссона та Христини народилося ще четверо дітей — три дівчинки і хлопчик).

У 1709 році родина переїхала в Стенбрухультшвед, розташований за кілька кілометрів від Росхульте. Там Нільс Лінней посадив біля свого будинку невеликий сад, за яким з любов'ю доглядав; тут він вирощував овочі, фрукти й різноманітні квіти, при цьому знав усі їхні назви. З раннього дитинства інтерес до рослин виявляв і Карл, до восьми років він знав назви багатьох рослин, які траплялися в околицях ; крім того, в саду йому було виділено невелику ділянку для його власного маленького саду.

Початкове навчання

Батько Ліннея почав навчати його основам латинської мови, релігії та географії у ранньому віці. Коли Карлу було сім років, батько вирішив найняти для нього репетитора. Батьки вибрали Йогана Теландера, сина місцевого йомена. Лінней не любив його, писав у своїй автобіографії, що Теландер «умів швидше пригнічувати таланти дитини, аніж розвивати їх».

У 1717 році, через два роки після того, як він розпочав займатися з репетитором, він поступив до нижчої граматичної школи у місті Векше. Лінней часто пропускав заняття, натомість мандрував сільською місцевістю у пошуках рослин. Під час останнього року навчання, коли йому було п'ятнадцять років, у нього був вчителем директор школи Даніель Ланнерус, який цікавився ботанікою. Ланнерус зауважив інтерес Ліннея до ботаніки та дозволив йому досліджувати свій сад.

Він також представив його доктору Юхану Стенссону Ротману (1684—1763), окружному лікарю, який викладав у школі у Ліннея логіку та медицину. Ротман поглибив інтерес Ліннея до ботаніки та допоміг йому розвинути інтерес до медицини. У віці 17 років Лінней уже добре ознайомився з існуючою ботанічною літературою.

У 1724 році Лінней розпочав навчання у гімназії Векше, де він в основному вивчав грецьку мову, іврит, теологію та математику, навчальна програма була призначена для підготовки хлопчиків до священства. Під час останнього року навчання батько Ліннея відвідав гімназію, щоб дізнатися про успіхи сина; його жахнуло те, що більшість професорів сказали, що хлопчик ніколи не стане науковцем. Ротман вважав інакше та прогнозував, що Лінней може мати майбутнє у медицині. Лікар запропонував, щоб Лінней жив у його сім'ї та індивідуально займався з ним медициною, фізіологією та ботанікою. Нільс прийняв цю пропозицію.

Навчання у Лунді та Уппсалі

Лунд був найближчим до Векше містом, у якому був вищий навчальний заклад. У 1727 році Лінней склав іспити та був зарахований до Лундського університету, де почав вивчати природну історію та медицину. В університеті він був зареєстрований як Carolus Linnæus (латинське написання його повного імені), яке він також використовував пізніше у своїх публікаціях латинською мовою. Найбільший інтерес у Ліннея викликали лекції професора (1690—1742). Лінней оселився у професора в його будинку; саме за допомогою Стобеуса він значною мірою упорядкував ті відомості, які ним були почерпнуті з книг та власних спостережень.

У серпні 1728 року Лінней за порадою Юхана Ротмана перевівся у більший та старіший, заснований ще у 1474 році, Уппсальський університет: тут було більше можливостей вивчати медицину.

Ротман відрекомендував Ліннея двом професорам, які викладали на медичному факультеті в Уппсалі: Улофові Рудбеку (молодшому) та . Хоча Рудбек та Руберг, безсумнівно, були хорошими професорами, проте на той час вони були вже немолоді та не дуже зацікавлені у навчанні студентів. Рудбек більше не читав публічних лекцій, за нього це робили інші науковці. Лекції з ботаніки, зоології, фармакології та анатомії викладалися не на найвищому рівні. В Уппсалі Лінней зустрів свого нового благодійника Улофа Цельсія, який був професором богослов'я та ботаніком-аматором.. Він запросив Ліннея до свого будинку та дозволив йому використовувати власну бібліотеку, яка була однією з найбагатших ботанічних бібліотек у Швеції на той час.

У 1729 році Лінней написав дисертацію Praeludia Sponsaliorum Plantarum про статеве розмноження рослин. Це привернуло увагу Рудбека; у травні 1730 року він вибрав Ліннея для читання лекцій в університеті, хоча молодий чоловік був тільки студентом другого курсу. Його лекції були популярні, в аудиторії Ліннея часто набиралося до 300 слухачів. У червні Лінней переїхав з будинку Цельсія до Рудбека, щоб стати вихователем його трьох молодших дітей. Загалом у Рудбека було 24 дітей. Проте дружба з Цельсієм не послабшала, вони продовжували свої ботанічні експедиції. Протягом цієї зими Лінней почав сумніватися у системі класифікації Турнефора та вирішив створити свою власну. Його план полягав у тому, щоб класифікувати рослини залежно від кількості тичинок та маточок. Він почав писати кілька книг, які згодом після їхнього завершення, вилились у публікацію наприклад, та Critica Botanica. Також він підготував книгу про колекцію рослини ботанічного саду Уппсали, Adonis Uplandicus.

У березні 1731 року колишній помічник Рудбека повернувся до університету зі ступенем з медицини. Розен почав надавати лекції з анатомії та спробував взяти на себе лекції ботаніки Ліннея, але Рудбек не дозволив цього. До грудня Розен надавав Ліннеєві приватні лекції з медицини. Але у грудні між Ліннеєм та дружиною Рудбека виникла «незгода», і через це він змушений був залишити будинок свого наставника; від цього його відносини з Рудбеком не постраждали. То був час Різдва, і Лінней повернувся додому у Стенбрухульт відвідати своїх батьків вперше за три останні роки. Його мати не схвалювала те, що він не став священником, але була рада дізнатися, що Лінней викладав в університеті.

Експедиція у Лапландію

image
Лінней у національному костюмі народу Саами з Лапландії, з рослиною ліннея у руках, яка згодом стала його персональною емблемою. , 1737.

Під час відвідин батьків Лінней розповів їм про свій план експедиції у Лапландію; Рудбек здійснив таку поїздку у 1695 році, але детальні результати його дослідження були втрачені у пожежі сім років по тому. Лінней сподівався знайти нові види рослин, тварин та, можливо, цінні мінерали. Він також цікавився звичаями місцевих мандрівних скотарів — саамів. У квітні 1732 року Лінней отримав грант від Королівського наукового товариства в Упсалі для своєї подорожі.

12 травня 1732 року Лінней розпочав свою експедицію з Уппсали, якраз перед тим, як йому виповнилося 25 років. Він подорожував пішки та верхи, несучи з собою свій журнал, ботанічні та орнітологічні рукописи та листки гербарного паперу. Поруч Євле він знайшов велику кількість Campanula serpyllifolia, згодом відому як Ліннея північна. Іноді він спішувався на шляху, щоб дослідити квітку або камінь, особливо цікавився мохами та лишайниками, які складали основну частину раціону північних оленів, економічно важливих тварин у Лапландії.

Лінней подорожував навколо узбережжя Ботнічної затоки за годинниковою стрілкою, відвідав Умео, Лулео та Торніо. Він повернувся із своєї піврічної експедиції у жовтні. За час подорожі він подолав понад 2000 км, зібрав багато зразків рослин та мінералів. Хоча Лапландія була регіоном з обмеженим біорізноманіттям, Лінней описав близько 100 раніше невідомих науці рослин. Вони стали основою його книги Flora Lapponica. Однак в експедиції у Лапландії Лінней використовував латинські назви для опису організмів, тому що тоді він ще не створив біноміальної системи..

У Flora Lapponica Лінней вперше використав на практиці ідеї про номенклатуру та класифікацію. Ботанічний історик Едвард Лі Ґрін охарактеризував Flora Lapponica як «найбільш класичну та чудову» працю Ліннея.

Також під час цієї експедиції Ліннеєві прийшла осяйна ідея щодо класифікації ссавців. Під час дослідження нижньої щелепи коня на узбіччі дороги Лінней зауважив: «Якби я знав, скільки зубів і якого типу має кожна тварина та скільки сосків і де вони розміщені, я, можливо, зміг би виробити абсолютно природну систему класифікації чотириногих».

У 1734 році Лінней очолив невелику групу студентів для експедиції у Даларна. Фінансована губернатором Даларна, експедиція дозволила каталогізувати відомі природні ресурси та відкрити нові, а також була призначена для збору розвідувальної інформації про норвезькі гірські роботи у Рьорусі.

Докторантура

Після повернення до Уппсали відносини Ліннея з Нільсом Розеном погіршилися, і через те він з радістю прийняв запрошення від студента Клааса Сольберга провести Різдво у Фалуні з його родиною. На запрошення батька Сольберга, який був гірничим інспектором, Лінней відвідав шахти поблизу Фалуна. Батько Сольберга запропонував Ліннею переїхати разом із ним до Голландської республіки та навчати його із забезпеченням річної зарплати. У той час Голландська республіка була одним з найкращих місць для вивчення природної історії та отримання докторського ступеня; Лінней, який був зацікавлений у цьому, прийняв пропозицію.

У квітні 1735 року Лінней та Сольберг вирушили у Нідерланди, в . По дорозі вони зупинилися у Гамбурзі, де мали зустріч із мером, який з гордістю показав їм чудо природи — таксидермовані залишки семиголової гідри. Лінней швидко виявив, що це була підробка: щелепи та пазуристі кінцівки були склеєні із шкір ласок та змій. На думку Ліннея, гідра була виготовлена монахами, щоб наочно представити Звіра Апокаліпсису. Це надзвичайно засмутило мера, через те що Лінней публічно виголосив свої зауваження, тим самим зруйнувавши мрії мера про продаж гідри за величезну суму. Боячись гніву, Лінней та Сольберг швидко покинули Гамбург.

image
Гамбурзька гідра з Thesaurus (1734),

Після прибуття до Гардервейка Лінней негайно почав працювати над отриманням ступеня доктора. Він зайнявся темою дисертації про причини малярії, яку він написав у Швеції та захищав у публічних дебатах. Його дисертація, представлена 23 червня, мала назву Dissertatio medica inauguralis in qua exhibetur hypothesis nova de febrium intermittentium causa («Інавгураційна дисертація у галузі медицини, в якій представлена нова гіпотеза про причини періодичних гарячок»). Він прийшов до висновку, що малярія виникає тільки у місцях з глинистим ґрунтом. Наразі відомо, що він був неправий. Але він мав рацію у тому, що використання традиційною китайською медициною полину однорічного є потенційним джерелом протималярійних препаратів.

Наступним кроком був усний іспит з діагностики пацієнта. Менш ніж через два тижні Лінней отримав ступінь та став лікарем у віці 28 років. Цього ж літа Лінней зустрів друга з Уппсали, Петера Артеді. Перед від'їздом з Упсали Артеді та Лінней вирішили, що, у випадку якщо один з них помре, той, хто залишиться в живих, повинен закінчити роботу іншого. Десять тижнів по тому Артеді потонув у одному із каналів Амстердама, і його незакінчений рукопис із класифікації риб залишився Ліннею для завершення роботи.

Опублікування «Systema Naturae»

Ян Гроновіус був одним з перших науковців, з ким Лінней зустрівся у Нідерландах і кому показав один з декількох рукописів, привезених із Швеції. Рукопис описував нову систему класифікації рослин. Коли Гроновіус побачив його, то був дуже вражений і запропонував Ліннею допомогти заплатити за друк. Шотландський лікар Айзек Лоусон також зробив грошовий внесок, і у 1735 році рукопис був опублікований як Systema naturae.

Також Лінней познайомився з одним із найбільш шанованих лікарів та ботаніків у Нідерландах Германом Бургаве, який намагався переконати Ліннея робити кар'єру саме у Нідерландах. Бургаве запропонував йому поїздку у Південну Африку та Америку, але Лінней відмовився, заявивши, що не зможе витримати спеку. Тоді Бургаве переконав Ліннея, що він повинен відвідати ботаніка Йоганнеса Бурмана. Після його візиту Бурман, вражений знаннями гостя, вирішив, що Лінней повинен залишитися з ним протягом зими. Під час цього перебування Лінней допоміг Бурману з його Thesaurus Zeylanicus. Бурман також допоміг Ліннею з книгами, над якими він працював: Fundamenta Botanica та Bibliotheca Botanica.

Повернення до Швеції

У 1738 році Лінней повернувся до Стокгольма, де працював лікарем Адміралтейства (управління військово-морського флоту). У цьому ж році Шведський парламент присвоїв йому звання «королівського ботаніка». Незабаром Карл Лінней разом із ще п'ятьма шведськими науковцями засновує приватне співтовариство — Стокгольмську академію наук. За результатами жеребкування, Лінней став її першим президентом.

У 1742 році Карла Ліннея обрано професором кафедри ботаніки в Уппсальському університеті, яку він у подальшому очолював протягом наступних 37 років. Лінней опублікував свою «Систему природи», де виклав систему рослин і тварин. Особливу увагу він приділяв лікарським рослинам та дії виготовлених із них ліків. Ставши заможною людиною, Лінней придбав поблизу Уппсали маєток, який став своєрідним науковим центром і до якого приїздили студенти та науковці з усієї Європи, аби вивчати основи систематики.

У 1761 році шведський король надав Карлу Ліннею шляхетний титул «фон Лінней». Науковець сам придумав свій шляхетський герб із зображенням яйця та символів трьох царств природи (мінералів, рослин і тварин). Його обрали членом Паризької академії наук та почесним закордонним членом Російської академії наук. В останні роки життя Карл Лінней дуже хворів та переніс три інсульти. Він помер 10 січня 1778 року та був похований в Уппсальському кафедральному соборі.

Класифікація

З ім'ям Ліннея, також пов'язано описання багатьох рослинних і тваринних форм, їхня точна діагностика та зручна систематизація. До Ліннея види рослин позначались більш як десятьма латинськими словами. Він же ввів біномінальну номенклатуру, у відповідності з якою кожен вид позначався двома латинськими назвами — родовою та видовою. Ця система виявилася дуже зручною при застосуванні, тому основні принципи класифікації рослин збереглись і до наших днів.

Класифікація рослин і тварин, яку запропонував Лінней, мала певні недоліки. Так, рослини він згрупував за зовнішніми ознаками квіток, а не за справжнім спорідненням між близькими видами. Не зовсім вдалою була й класифікація тварин. До класу амфібій, наприклад, Лінней включив не лише земноводних, а й плазунів. А до класу червів зарахував усіх відомих на той час безхребетних тварин, за винятком комах. Але на ті часи його систематика тварин і рослин була великим кроком вперед та сприяла подальшому розвитку біологічних наук.

Особливу пристрасть Карл Лінней мав до рослин. Багато часу він присвятив вивченню рослин різних країн та континентів, зібраних у ряді відомих європейських колекцій та гербаріїв. Сам він особисто вивчив та описав приблизно 1500 видів рослин.

Лінней не лише досліджував будову рослин, він цікавився також питаннями їхньої фізіології — ростом, цвітінням, плодоношенням. При цьому він помітив, що у деяких рослин квітки розкриваються вранці, у інших — удень, у третіх — надвечір, а у четвертих — вночі. І закриваються вони також у певній послідовності: кожна у свій час. Це навело його на думку створити квітковий годинник.

Квітковий годинник Карла Ліннея — не універсальний посібник для людей усіх країн світу, оскільки життя скрізь проходить за місцевим часом, у різних районах Землі біологічні процеси у рослин і тварин виявляються по-різному.

Перевірка і порівняльні спостереження показали, що годинник Ліннея придатний в основному для районів, розташованих на рівні 60 градусів північної широти. Інакше кажучи, квіткові годинники в різних широтах «ходять» по-різному.

Систематика

image
Ліннея — таксон, названий на честь К. Ліннея

Зараз Карл Лінней — єдиний автор, послатись на якого можна лише одним ініціалом («L.»). У ботанічній номенклатурі ця буква після видової назви рослини означає, що вона вперше описана Карлом Ліннеєм; наприклад, ботанічна назва кокосової пальми — це Cocos nucifera L.

Наукові праці

  • Systema naturae sive regna tria naturae systematice proposita per classes, ordines, genera, & species. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Theodorum Haak. 1735.
  • Bibliotheca botanica recensens libros plus mille de plantis huc usque editos, secundum systema auctorum naturale in classes, ordines, genera & species dispositos, additis editionis loco, tempore, forma, lingua etc cum explicatione. Amstelodami [Amsterdam]: apud Salomonem Schouten, 1736a. [12] + 153 + 35 p.
  • Fundamenta botanica quae majorum operum prodromi instar theoriam scientiae botanices per breves aphorismos tradunt. Amstelodami [Amsterdam]: apud Salomonem Schouten, 1736b. 36 p.
  • Musa Cliffortiana florens hartecampi prope Harlenum. Lugduni Batavorum [Leyden]. 1736c. 50 p.
  • Critica botanica in qua nomina plantarum generica, specifica, & variantia examini subjiciuntur, selectiora confirmantur, indigina rejiciuntur, simulque doctina circa denominationem plantarum traditur. Seu Fundamentorum Botanicorum pars IV. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Conradum Wishoff. 1737a.
  • Flora lapponica exhibens plantas per Lapponiam crescentes, secundum systema sexuale collectas in itinere … 1732 institutio. Additis synonymis, & Locis natalibus omnium, descriptionibus & figuris rariorum, viribus medicatis & oeconomicis plurimarum. Amstelaedami: S. Schouten. 1737b. [35] + 372 + [16] p. + 12 tab.
  • Hortus cliffortianus: plantas exhibens quas, in hortistam vivis quam siccis, Hartecampi in Hollandia, coluit vir nobilissimus et generosissimus Georgius Clifford… Amstelaedami: 1737c. [26] + X + 502 p. + 32 tab.
  • Classes plantarum, seu Systemata plantarum. Lugduni Batavorum [Leyden]: C. Wishoff, 1738. 606 col. + p. 607-656
  • Genera plantarum eorumque characteres naturales secudum numerum, figuram, situm, et proportionem omnium fructificationis partium. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud C. Wishoff: G. J. Wishoff. 1742. 527 + [24] p. Ill.
  • Flora svecica exhibens plantas per Regnum Sveciae crescentes, systematice cum differentiis specierum, synonymis autorum, nominibus incolarum, solo locorum, usu pharmacopaeorum. Lugduni Batavorum [Leyden]: apud Conradum Wishoff: Georg. Jac. Wishoff. 1745. [16] + 419 p.
  • Fauna Svecica Sistens Animalia Sveciæ Regni: qvadrupedia, aves, amphibia, pisces, insecta, vermes; distributa per classes & ordines, genera & species; cum Differentiis Specierum, Synonymis Autorum, Nominibus Incolarum, Locis Habitationum, Descriptionibus Insectorum. Lugduni Batavorum [Leyden]: Apud Conradum Wishoff et Georg Jac. Wishoff. Fil. Conr. 1746. [14 Bl.], 411 S., 2 Tafeln.
  • Philosophia botanica in qva explicantur fundamenta botanica cum definitionibus partium, exemplis terminorum, observationibus rariorum, adjectis figuris aeneis. Stockholmiæ [Stockholm], Apud Godofr. Kiesewetter, 1751. [6] + 362 p. + portr. + 9 tab.
  • Species plantarum exhibentes plantas rite cognitas, ad genera relatas, cum differentiis specificis, nominibus trivialibus, synonimis selectis, locis natalibus, secundum systema sexuale digestas. Holmiae [Stockholm]: L. Salvii, 1753. T. i: xvi + 560 p. T. ii: P. 561—1158 + [31] p. Sect. 1-3: HTML на сайті Project Gutenberg [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Editio decima, reformata. Holmiæ [Stockholm]: impensis direct. Laurentii Salvii. 1758. [4] Bl., S. 6-823.

Родина

У 1739 році одружився з Сарою Мореа (1716—1806). У них було семеро дітей, п'ятеро з яких дожили до повноліття:

  • Карл (1741—1783),
  • Елізабет Крістіна (1743—1782),
  • Сара Магдалена (Sara Magdalena, 1744—1744),
  • Ловіса (Lovisa, 1749—1839),
  • Сара Крістіна (1751—1835),
  • Йоганнес (Johannes, 1754—1757),
  • Софія (Sofia, 1757—1830).

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118573349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Линней Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Eriksson G. Carl Linné (von) — С. 700.
    d:Track:Q5716418
  7. https://planetenuppsala.se/sevaerdheter/historiska-platser-i-uppsala/168-carl-von-linnes-grav-i-domkyrkan
  8. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  9. LIBRIS — 2018.
    d:Track:Q1798125
  10. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  11. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  12. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  13. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  14. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  15. https://sok.riksarkivet.se/Sbl/Presentation.aspx?id=10736
  16. http://www2.linnaeus.uu.se/online/life/4_1.html
  17. IPNI,  L.
  18. . Linné on line. Uppsala University. Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 3 жовтня 2011.
  19. . Linné on line. Uppsala University. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 3 жовтня 2011.
  20. Broberg (2006), p. 7.
  21. Egerton, Frank N. (2007). A History of the Ecological Sciences, Part 23: Linnaeus and the Economy of Nature. Bulletin of the Ecological Society of America. 88 (1): 72—88. doi:10.1890/0012-9623(2007)88[72:AHOTES]2.0.CO;2.
  22. Thomson, Thomas (2011) [1812]. . Cambridge (UK): Cambridge University Press. с. 35. ISBN . Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 2 березня 2016.
  23. Blunt (2004), pp. 15–16.
  24. Stöver (1974), p. 5.
  25. Blunt (2004), p. 16.
  26. Stöver (1974), pp. 5–6.
  27. Carl von Linnés betydelse såsom naturforskare och läkare: skildringar utgifna af Kungl. Vetenskapsakademien i anledning af tvåhundraårsdagen af Linnés födelse [1] [ 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  28. Stöver (1974), p. 6.
  29. Blunt (2004), pp. 16–17.
  30. Blunt (2004), pp. 17–18.
  31. Stöver (1974), pp. 8–11.
  32. Blunt (2004), p. 171.
  33. Blunt (2004), pp. 23–25.
  34. Blunt (2004), pp. 31–32.
  35. Stöver (1974), pp. 19–20.
  36. Blunt (2004), pp. 32–34.
  37. Blunt (2004), p. 34–37.
  38. Blunt (2001), pp. 36–37.
  39. Anderson (1997), p. 40.
  40. Anderson (1997), pp. 42–43.
  41. Blunt (2001), p. 38.
  42. Black, David, ред. (1979). Carl Linnaeus Travels. Charles Scribner's Sons. с. 8. ISBN .
  43. Blunt (2001), pp. 42–43.
  44. Anderson (1997), pp. 43–44.
  45. Anderson (1997), p. 46.
  46. Blunt (2001), pp. 63–65.
  47. Blunt (2004), pp. 39–42.
  48. Broberg (2006), p. 29.
  49. Quammen (2007), p. 2.
  50. Stöver (1974), pp. 38–39.
  51. Frodin (2001), p. 27.
  52. Blunt (2001), p. 54.
  53. Blunt (2001), p. 74.
  54. Blunt (2001), pp. 78–79.
  55. Stöver (1974), p. 71.
  56. Anderson (1997), pp. 60–61.
  57. Blunt (2004), p. 90.
  58. Blunt (2001), p. 94 [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.].
  59. Hempelmann, Ernst; Krafts, Kristine (2013). Bad air, amulets and mosquitoes: 2,000 years of changing perspectives on malaria. Malaria Journal. 12 (1): 232. doi:10.1186/1475-2875-12-232. PMC 3723432. PMID 23835014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  60. Tu, Youyou (2011). . Nature Medicine. 17 (10): 1217—1220. doi:10.1038/nm.2471. PMID 21989013. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 9 березня 2016.
  61. Anderson (1997), p. 66.
  62. Blunt (2004), pp. 98–100.
  63. Blunt (2001), p. 98.
  64. Anderson (1997), pp. 62–63.
  65. Blunt (2004), pp. 100—102.
  66. Юрій Вервес.Карл Лінней. Король систематики
  67. Михаленич. https://studwood.ru/1278163/literatura/latinska_mova_biologiyi_meditsini. {{}}: Пропущений або порожній |title= ()

Джерела

  • Багацька Т. С. Конференція, присвячена 300-річчю від дня народження Карла Ліннея / Т. С. Багацька // Інтродукція рослин. — 2007. — № 3. — С. 98-100.
  • Джері Бергман. Карл Лінней: автор сучасної таксономії // creacenter.org
  • Кондратюк Є. М. Великий дослідник природи Карл Лінней. — К., 1957.
  • Кондратюк С. Я. Вдячні нащадки славетного природознавця мають переваги у ХХІ столітті [ 3 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Український ботанічний журнал, 2007, т. 64, № 5. — ISSN 0372 4123
  • Матеріали читань, присвячених 300-річчю з дня народження К. Ліннея (Луганськ, 21-25 травня 2007 р.). — Луганськ: Елтон-2, 2007.
  • Олесь Ільченко про Леонардо да Вінчі, Карла Ліннея, Жюля Верна, Джона Рокфеллера, Лесю Українку, Вінстона Черчілля / О. Ільченко. — Київ : Грані-Т, 2007. — 92 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — (читати он-лайн [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.])
  • C. L. Brightwell (1858). A Life of Linnaeus. London: J. Van Voorst.(англ.)
  • Edward Lee Greene (1912). . Philadelphia: Christopher Sower Company. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.(англ.)
  • Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (підручник) // В. П. Широбоков, Н. О. Виноград та інші (всього 28 авторів) — Вінниця: Нова книга, 2011, 951 с.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карл Лінней
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Carolus Linnaeus
  • Лінней [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // УРЕ
  • Юрій Вервес. Карл Лінней. Король систематики [ 18 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Україна молода, 07.06.2007.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Linnej Ka rl Linnej shved Carl Linne lat Carolus Linnaeus pislya otrimannya dvoryanstva u 1761 roci Carl von Linne 23 travnya 1707 10 sichnya 1778 shvedskij prirodoznavec botanik zoolog ta likar vidatnij naukovec XVIII stolittya pershij prezident Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk U 1735 roci u vici 28 rokiv vin stav doktorom medicini Cogo zh roku opublikuvav svoyu osnovnu pracyu pid nazvoyu Sistema prirodi Systema Naturae sho uslavila jogo im ya Cya pracya za zhittya Linneya vitrimala 12 vidan shorazu avtor doopracovuvav yiyi utochnyuvav ta dopovnyuvav Carl Linneshved Carl von LinnePortret Karla Linneya z kartinnoyi galereyi Zamku Gripsgolm Portret Karla Linneya z kartinnoyi galereyi Zamku Gripsgolm Im ya pri narodzhennishved Carl Nilsson LinnaeusNarodivsya23 travnya 1707 1707 05 23 1 2 Roshult Elmgult komuna Krunuberg Shveciya 4 5 Pomer10 sichnya 1778 1778 01 10 5 2 70 rokiv Sadiba Linneya Hammarby komuna Uppsala len Uppsala Shveciya 6 5 PohovannyaKafedralnij sobor Uppsali 7 8 Krayina Shveciya 9 10 Diyalnistgeolog profesor botanik likar avtobiograf biolog mikolog pteridolog briolog zoolog entomolog ornitolog naturalist arahnolog mineralogAlma materUppsalskij universitetlGaluzMedicina prirodoznavstvoZakladUppsalskij universitetNaukovij stupindoktor mediciniNaukovij kerivnikUlof Rudbek molodshij Vchitelid i Ulof CelsijVidomi uchniAfonin Matvij Ivanovich Adam Afcelius Erik Aharius Martin Val Charlz de Geer Karl Aleksander Klerk Karl Peter Tunberg Jogann Hristiyan Fabricij Jogann Peter Falk Per ForsskolAspiranti doktorantiFredrik Hasselkvist 11 Karl Peter Tunberg 12 Anders Sparman 13 Per Forsskol Anton Rolandsson Martin d Afonin Matvij IvanovichChlenstvoPrusska akademiya nauk Leopoldina Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Danska korolivska akademiya nauk d Francuzka akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 14 Vidomij zavdyaki Osnovopolozhnik naukovoyi klasifikaciyi zhivih organizmivRiddBatkoNils Linnej 5 MatiKristina Brodersoniya 5 Brati sestrid d d Samuel LinnejU shlyubi zSara MoreaDiti 7 16 Karl Linnej molodshij 15 10 Elizabet Kristina fon Linnej d dNagorodiAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Karl Linnej u Vikishovishi L ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Karl Linnej Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Skulptura K Linneya Travnik korolya Barselona Ispaniya U svoyij Sistemi prirodi Karl Linnej vpershe zaproponuvav naukovu klasifikaciyu vidomih todi roslin ta tvarin Svogo chasu davnogreckij naukovec Aristotel opisav 454 vidi tvarin Vidtodi minulo dva tisyacholittya Naukovci viyavili ta vivchili veliku kilkist novih vidiv tvarin Karl Linnej opisav 4200 vidiv tvarin ta rozdiliv yih na shist klasiv ssavci ptahi amfibiyi ribi chervi ta komahi Roslini vin rozdiliv na 24 klasi Linnej najvidomishij shvedskij naukovec naturalist U Shveciyi jogo cinuyut takozh yak mandrivnika yakij vidkriv dlya shvediv yihnyu vlasnu krayinu vivchiv svoyeridnist shvedskih provincij ta pobachiv yak odna provinciya mozhe dopomogti inshij Cinnist dlya shvediv stanovlyat navit ne stilki roboti Linneya z flori j fauni Shveciyi yak opisi nim vlasnih podorozhej ci shodennikovi zapisi povni konkretiki bagati protistavlennyami vikladeni yasnoyu movoyu dosi perevidayut ta chitayut Linnej odin z tih diyachiv nauki j kulturi z yakimi pov yazane ostatochne stanovlennya literaturnoyi shvedskoyi movi u yiyi suchasnij formi Na moment svoyeyi smerti vin buv odnim z najvidomishih naukovciv u Yevropi Francuzkij filosof Zhan Zhak Russo nadislav jomu povidomlennya Skazhit jomu sho ya ne znayu vidatnishoyi lyudini na Zemli Nimeckij pismennik Jogann Volfgang fon Gete pisav Za vinyatkom Shekspira ta Spinozi ya ne znayu bilsh nikogo hto vplinuv na mene tak silno Shvedskij avtor Avgust Strindberg pisav Linnej buv naspravdi poetom yakij vipadkovo stav naturalistom Posered inshih komplimentiv Linneya takozh nazivali princom botanikiv Pliniyem Pivnochi ta drugim Adamom Jogo takozh vvazhayut odnim iz zasnovnikiv suchasnoyi ekologiyi Chlen Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk 1739 odin iz zasnovnikiv akademiyi Parizkoyi akademiyi nauk 1762 ta ryadu inshih naukovih tovaristv ta akademij ZhittyepisRanni roki Karl Linnej narodivsya 23 travnya 1707 roku v Pivdennij Shveciyi u seli Roshulte provinciyi Smoland Jogo batko Nils Ingemarsson Linnej shved Nicolaus Nils Ingemarsson Linnaeus 1674 1748 silskij svyashennik sin selyanina mati Hristina Linnej urodzhena Brodersoniya shved Christina Linnaea Brodersonia 1688 1733 dochka silskogo svyashennika Prizvishe Linnej Linnaeus latinizovana shvedska nazva lipi Lind koli Nils Ingemarsson pishov vchitisya u Lundskij universitet vin za zvichayem togo chasu zaminiv svoye spravzhnye prizvishe latinskim psevdonimom vibravshi v roli nogo slovo pov yazane z rodovim simvolom Ingemarssoniv velikoyu tristovburovoyu lipoyu yaka rosla na zemlyah jogo predkiv u parafiyi Hvitavrida v Pivdennij Shveciyi U Shveciyi Linneya zazvichaj nazivayut Carl von Linne za tim imenem yake vin stav nositi pislya nadannya jomu dvoryanstva u tradiciyi literaturi anglijskoyu movoyu nazivati jogo Carl Linnaeus tobto latinizovanim imenem danim pri narodzhenni Karl buv u sim yi pervistkom piznishe u Nilsa Ingemarssona ta Hristini narodilosya she chetvero ditej tri divchinki i hlopchik U 1709 roci rodina pereyihala v Stenbruhultshved roztashovanij za kilka kilometriv vid Roshulte Tam Nils Linnej posadiv bilya svogo budinku nevelikij sad za yakim z lyubov yu doglyadav tut vin viroshuvav ovochi frukti j riznomanitni kviti pri comu znav usi yihni nazvi Z rannogo ditinstva interes do roslin viyavlyav i Karl do vosmi rokiv vin znav nazvi bagatoh roslin yaki traplyalisya v okolicyah krim togo v sadu jomu bulo vidileno neveliku dilyanku dlya jogo vlasnogo malenkogo sadu Pochatkove navchannya Batko Linneya pochav navchati jogo osnovam latinskoyi movi religiyi ta geografiyi u rannomu vici Koli Karlu bulo sim rokiv batko virishiv najnyati dlya nogo repetitora Batki vibrali Jogana Telandera sina miscevogo jomena Linnej ne lyubiv jogo pisav u svoyij avtobiografiyi sho Telander umiv shvidshe prignichuvati talanti ditini anizh rozvivati yih U 1717 roci cherez dva roki pislya togo yak vin rozpochav zajmatisya z repetitorom vin postupiv do nizhchoyi gramatichnoyi shkoli u misti Vekshe Linnej chasto propuskav zanyattya natomist mandruvav silskoyu miscevistyu u poshukah roslin Pid chas ostannogo roku navchannya koli jomu bulo p yatnadcyat rokiv u nogo buv vchitelem direktor shkoli Daniel Lannerus yakij cikavivsya botanikoyu Lannerus zauvazhiv interes Linneya do botaniki ta dozvoliv jomu doslidzhuvati svij sad Vin takozh predstaviv jogo doktoru Yuhanu Stenssonu Rotmanu 1684 1763 okruzhnomu likaryu yakij vikladav u shkoli u Linneya logiku ta medicinu Rotman poglibiv interes Linneya do botaniki ta dopomig jomu rozvinuti interes do medicini U vici 17 rokiv Linnej uzhe dobre oznajomivsya z isnuyuchoyu botanichnoyu literaturoyu U 1724 roci Linnej rozpochav navchannya u gimnaziyi Vekshe de vin v osnovnomu vivchav grecku movu ivrit teologiyu ta matematiku navchalna programa bula priznachena dlya pidgotovki hlopchikiv do svyashenstva Pid chas ostannogo roku navchannya batko Linneya vidvidav gimnaziyu shob diznatisya pro uspihi sina jogo zhahnulo te sho bilshist profesoriv skazali sho hlopchik nikoli ne stane naukovcem Rotman vvazhav inakshe ta prognozuvav sho Linnej mozhe mati majbutnye u medicini Likar zaproponuvav shob Linnej zhiv u jogo sim yi ta individualno zajmavsya z nim medicinoyu fiziologiyeyu ta botanikoyu Nils prijnyav cyu propoziciyu Navchannya u Lundi ta Uppsali Lund buv najblizhchim do Vekshe mistom u yakomu buv vishij navchalnij zaklad U 1727 roci Linnej sklav ispiti ta buv zarahovanij do Lundskogo universitetu de pochav vivchati prirodnu istoriyu ta medicinu V universiteti vin buv zareyestrovanij yak Carolus Linnaeus latinske napisannya jogo povnogo imeni yake vin takozh vikoristovuvav piznishe u svoyih publikaciyah latinskoyu movoyu Najbilshij interes u Linneya viklikali lekciyi profesora 1690 1742 Linnej oselivsya u profesora v jogo budinku same za dopomogoyu Stobeusa vin znachnoyu miroyu uporyadkuvav ti vidomosti yaki nim buli pocherpnuti z knig ta vlasnih sposterezhen U serpni 1728 roku Linnej za poradoyu Yuhana Rotmana perevivsya u bilshij ta starishij zasnovanij she u 1474 roci Uppsalskij universitet tut bulo bilshe mozhlivostej vivchati medicinu Rotman vidrekomenduvav Linneya dvom profesoram yaki vikladali na medichnomu fakulteti v Uppsali Ulofovi Rudbeku molodshomu ta Hocha Rudbek ta Ruberg bezsumnivno buli horoshimi profesorami prote na toj chas voni buli vzhe nemolodi ta ne duzhe zacikavleni u navchanni studentiv Rudbek bilshe ne chitav publichnih lekcij za nogo ce robili inshi naukovci Lekciyi z botaniki zoologiyi farmakologiyi ta anatomiyi vikladalisya ne na najvishomu rivni V Uppsali Linnej zustriv svogo novogo blagodijnika Ulofa Celsiya yakij buv profesorom bogoslov ya ta botanikom amatorom Vin zaprosiv Linneya do svogo budinku ta dozvoliv jomu vikoristovuvati vlasnu biblioteku yaka bula odniyeyu z najbagatshih botanichnih bibliotek u Shveciyi na toj chas U 1729 roci Linnej napisav disertaciyu Praeludia Sponsaliorum Plantarum pro stateve rozmnozhennya roslin Ce privernulo uvagu Rudbeka u travni 1730 roku vin vibrav Linneya dlya chitannya lekcij v universiteti hocha molodij cholovik buv tilki studentom drugogo kursu Jogo lekciyi buli populyarni v auditoriyi Linneya chasto nabiralosya do 300 sluhachiv U chervni Linnej pereyihav z budinku Celsiya do Rudbeka shob stati vihovatelem jogo troh molodshih ditej Zagalom u Rudbeka bulo 24 ditej Prote druzhba z Celsiyem ne poslabshala voni prodovzhuvali svoyi botanichni ekspediciyi Protyagom ciyeyi zimi Linnej pochav sumnivatisya u sistemi klasifikaciyi Turnefora ta virishiv stvoriti svoyu vlasnu Jogo plan polyagav u tomu shob klasifikuvati roslini zalezhno vid kilkosti tichinok ta matochok Vin pochav pisati kilka knig yaki zgodom pislya yihnogo zavershennya vililis u publikaciyu napriklad ta Critica Botanica Takozh vin pidgotuvav knigu pro kolekciyu roslini botanichnogo sadu Uppsali Adonis Uplandicus U berezni 1731 roku kolishnij pomichnik Rudbeka povernuvsya do universitetu zi stupenem z medicini Rozen pochav nadavati lekciyi z anatomiyi ta sprobuvav vzyati na sebe lekciyi botaniki Linneya ale Rudbek ne dozvoliv cogo Do grudnya Rozen nadavav Linneyevi privatni lekciyi z medicini Ale u grudni mizh Linneyem ta druzhinoyu Rudbeka vinikla nezgoda i cherez ce vin zmushenij buv zalishiti budinok svogo nastavnika vid cogo jogo vidnosini z Rudbekom ne postrazhdali To buv chas Rizdva i Linnej povernuvsya dodomu u Stenbruhult vidvidati svoyih batkiv vpershe za tri ostanni roki Jogo mati ne shvalyuvala te sho vin ne stav svyashennikom ale bula rada diznatisya sho Linnej vikladav v universiteti Ekspediciya u Laplandiyu Linnej u nacionalnomu kostyumi narodu Saami z Laplandiyi z roslinoyu linneya u rukah yaka zgodom stala jogo personalnoyu emblemoyu 1737 Pid chas vidvidin batkiv Linnej rozpoviv yim pro svij plan ekspediciyi u Laplandiyu Rudbek zdijsniv taku poyizdku u 1695 roci ale detalni rezultati jogo doslidzhennya buli vtracheni u pozhezhi sim rokiv po tomu Linnej spodivavsya znajti novi vidi roslin tvarin ta mozhlivo cinni minerali Vin takozh cikavivsya zvichayami miscevih mandrivnih skotariv saamiv U kvitni 1732 roku Linnej otrimav grant vid Korolivskogo naukovogo tovaristva v Upsali dlya svoyeyi podorozhi 12 travnya 1732 roku Linnej rozpochav svoyu ekspediciyu z Uppsali yakraz pered tim yak jomu vipovnilosya 25 rokiv Vin podorozhuvav pishki ta verhi nesuchi z soboyu svij zhurnal botanichni ta ornitologichni rukopisi ta listki gerbarnogo paperu Poruch Yevle vin znajshov veliku kilkist Campanula serpyllifolia zgodom vidomu yak Linneya pivnichna Inodi vin spishuvavsya na shlyahu shob dosliditi kvitku abo kamin osoblivo cikavivsya mohami ta lishajnikami yaki skladali osnovnu chastinu racionu pivnichnih oleniv ekonomichno vazhlivih tvarin u Laplandiyi Linnej podorozhuvav navkolo uzberezhzhya Botnichnoyi zatoki za godinnikovoyu strilkoyu vidvidav Umeo Luleo ta Tornio Vin povernuvsya iz svoyeyi pivrichnoyi ekspediciyi u zhovtni Za chas podorozhi vin podolav ponad 2000 km zibrav bagato zrazkiv roslin ta mineraliv Hocha Laplandiya bula regionom z obmezhenim bioriznomanittyam Linnej opisav blizko 100 ranishe nevidomih nauci roslin Voni stali osnovoyu jogo knigi Flora Lapponica Odnak v ekspediciyi u Laplandiyi Linnej vikoristovuvav latinski nazvi dlya opisu organizmiv tomu sho todi vin she ne stvoriv binomialnoyi sistemi U Flora Lapponica Linnej vpershe vikoristav na praktici ideyi pro nomenklaturu ta klasifikaciyu Botanichnij istorik Edvard Li Grin oharakterizuvav Flora Lapponica yak najbilsh klasichnu ta chudovu pracyu Linneya Takozh pid chas ciyeyi ekspediciyi Linneyevi prijshla osyajna ideya shodo klasifikaciyi ssavciv Pid chas doslidzhennya nizhnoyi shelepi konya na uzbichchi dorogi Linnej zauvazhiv Yakbi ya znav skilki zubiv i yakogo tipu maye kozhna tvarina ta skilki soskiv i de voni rozmisheni ya mozhlivo zmig bi virobiti absolyutno prirodnu sistemu klasifikaciyi chotirinogih U 1734 roci Linnej ocholiv neveliku grupu studentiv dlya ekspediciyi u Dalarna Finansovana gubernatorom Dalarna ekspediciya dozvolila katalogizuvati vidomi prirodni resursi ta vidkriti novi a takozh bula priznachena dlya zboru rozviduvalnoyi informaciyi pro norvezki girski roboti u Rorusi Doktorantura Pislya povernennya do Uppsali vidnosini Linneya z Nilsom Rozenom pogirshilisya i cherez te vin z radistyu prijnyav zaproshennya vid studenta Klaasa Solberga provesti Rizdvo u Faluni z jogo rodinoyu Na zaproshennya batka Solberga yakij buv girnichim inspektorom Linnej vidvidav shahti poblizu Faluna Batko Solberga zaproponuvav Linneyu pereyihati razom iz nim do Gollandskoyi respubliki ta navchati jogo iz zabezpechennyam richnoyi zarplati U toj chas Gollandska respublika bula odnim z najkrashih misc dlya vivchennya prirodnoyi istoriyi ta otrimannya doktorskogo stupenya Linnej yakij buv zacikavlenij u comu prijnyav propoziciyu U kvitni 1735 roku Linnej ta Solberg virushili u Niderlandi v Po dorozi voni zupinilisya u Gamburzi de mali zustrich iz merom yakij z gordistyu pokazav yim chudo prirodi taksidermovani zalishki semigolovoyi gidri Linnej shvidko viyaviv sho ce bula pidrobka shelepi ta pazuristi kincivki buli skleyeni iz shkir lasok ta zmij Na dumku Linneya gidra bula vigotovlena monahami shob naochno predstaviti Zvira Apokalipsisu Ce nadzvichajno zasmutilo mera cherez te sho Linnej publichno vigolosiv svoyi zauvazhennya tim samim zrujnuvavshi mriyi mera pro prodazh gidri za velicheznu sumu Boyachis gnivu Linnej ta Solberg shvidko pokinuli Gamburg Gamburzka gidra z Thesaurus 1734 Pislya pributtya do Gardervejka Linnej negajno pochav pracyuvati nad otrimannyam stupenya doktora Vin zajnyavsya temoyu disertaciyi pro prichini malyariyi yaku vin napisav u Shveciyi ta zahishav u publichnih debatah Jogo disertaciya predstavlena 23 chervnya mala nazvu Dissertatio medica inauguralis in qua exhibetur hypothesis nova de febrium intermittentium causa Inavguracijna disertaciya u galuzi medicini v yakij predstavlena nova gipoteza pro prichini periodichnih garyachok Vin prijshov do visnovku sho malyariya vinikaye tilki u miscyah z glinistim gruntom Narazi vidomo sho vin buv nepravij Ale vin mav raciyu u tomu sho vikoristannya tradicijnoyu kitajskoyu medicinoyu polinu odnorichnogo ye potencijnim dzherelom protimalyarijnih preparativ Nastupnim krokom buv usnij ispit z diagnostiki paciyenta Mensh nizh cherez dva tizhni Linnej otrimav stupin ta stav likarem u vici 28 rokiv Cogo zh lita Linnej zustriv druga z Uppsali Petera Artedi Pered vid yizdom z Upsali Artedi ta Linnej virishili sho u vipadku yaksho odin z nih pomre toj hto zalishitsya v zhivih povinen zakinchiti robotu inshogo Desyat tizhniv po tomu Artedi potonuv u odnomu iz kanaliv Amsterdama i jogo nezakinchenij rukopis iz klasifikaciyi rib zalishivsya Linneyu dlya zavershennya roboti Opublikuvannya Systema Naturae Yan Gronovius buv odnim z pershih naukovciv z kim Linnej zustrivsya u Niderlandah i komu pokazav odin z dekilkoh rukopisiv privezenih iz Shveciyi Rukopis opisuvav novu sistemu klasifikaciyi roslin Koli Gronovius pobachiv jogo to buv duzhe vrazhenij i zaproponuvav Linneyu dopomogti zaplatiti za druk Shotlandskij likar Ajzek Louson takozh zrobiv groshovij vnesok i u 1735 roci rukopis buv opublikovanij yak Systema naturae Takozh Linnej poznajomivsya z odnim iz najbilsh shanovanih likariv ta botanikiv u Niderlandah Germanom Burgave yakij namagavsya perekonati Linneya robiti kar yeru same u Niderlandah Burgave zaproponuvav jomu poyizdku u Pivdennu Afriku ta Ameriku ale Linnej vidmovivsya zayavivshi sho ne zmozhe vitrimati speku Todi Burgave perekonav Linneya sho vin povinen vidvidati botanika Jogannesa Burmana Pislya jogo vizitu Burman vrazhenij znannyami gostya virishiv sho Linnej povinen zalishitisya z nim protyagom zimi Pid chas cogo perebuvannya Linnej dopomig Burmanu z jogo Thesaurus Zeylanicus Burman takozh dopomig Linneyu z knigami nad yakimi vin pracyuvav Fundamenta Botanica ta Bibliotheca Botanica Povernennya do Shveciyi U 1738 roci Linnej povernuvsya do Stokgolma de pracyuvav likarem Admiraltejstva upravlinnya vijskovo morskogo flotu U comu zh roci Shvedskij parlament prisvoyiv jomu zvannya korolivskogo botanika Nezabarom Karl Linnej razom iz she p yatma shvedskimi naukovcyami zasnovuye privatne spivtovaristvo Stokgolmsku akademiyu nauk Za rezultatami zherebkuvannya Linnej stav yiyi pershim prezidentom U 1742 roci Karla Linneya obrano profesorom kafedri botaniki v Uppsalskomu universiteti yaku vin u podalshomu ocholyuvav protyagom nastupnih 37 rokiv Linnej opublikuvav svoyu Sistemu prirodi de viklav sistemu roslin i tvarin Osoblivu uvagu vin pridilyav likarskim roslinam ta diyi vigotovlenih iz nih likiv Stavshi zamozhnoyu lyudinoyu Linnej pridbav poblizu Uppsali mayetok yakij stav svoyeridnim naukovim centrom i do yakogo priyizdili studenti ta naukovci z usiyeyi Yevropi abi vivchati osnovi sistematiki U 1761 roci shvedskij korol nadav Karlu Linneyu shlyahetnij titul fon Linnej Naukovec sam pridumav svij shlyahetskij gerb iz zobrazhennyam yajcya ta simvoliv troh carstv prirodi mineraliv roslin i tvarin Jogo obrali chlenom Parizkoyi akademiyi nauk ta pochesnim zakordonnim chlenom Rosijskoyi akademiyi nauk V ostanni roki zhittya Karl Linnej duzhe hvoriv ta perenis tri insulti Vin pomer 10 sichnya 1778 roku ta buv pohovanij v Uppsalskomu kafedralnomu sobori KlasifikaciyaZ im yam Linneya takozh pov yazano opisannya bagatoh roslinnih i tvarinnih form yihnya tochna diagnostika ta zruchna sistematizaciya Do Linneya vidi roslin poznachalis bilsh yak desyatma latinskimi slovami Vin zhe vviv binominalnu nomenklaturu u vidpovidnosti z yakoyu kozhen vid poznachavsya dvoma latinskimi nazvami rodovoyu ta vidovoyu Cya sistema viyavilasya duzhe zruchnoyu pri zastosuvanni tomu osnovni principi klasifikaciyi roslin zbereglis i do nashih dniv Klasifikaciya roslin i tvarin yaku zaproponuvav Linnej mala pevni nedoliki Tak roslini vin zgrupuvav za zovnishnimi oznakami kvitok a ne za spravzhnim sporidnennyam mizh blizkimi vidami Ne zovsim vdaloyu bula j klasifikaciya tvarin Do klasu amfibij napriklad Linnej vklyuchiv ne lishe zemnovodnih a j plazuniv A do klasu cherviv zarahuvav usih vidomih na toj chas bezhrebetnih tvarin za vinyatkom komah Ale na ti chasi jogo sistematika tvarin i roslin bula velikim krokom vpered ta spriyala podalshomu rozvitku biologichnih nauk Osoblivu pristrast Karl Linnej mav do roslin Bagato chasu vin prisvyativ vivchennyu roslin riznih krayin ta kontinentiv zibranih u ryadi vidomih yevropejskih kolekcij ta gerbariyiv Sam vin osobisto vivchiv ta opisav priblizno 1500 vidiv roslin Linnej ne lishe doslidzhuvav budovu roslin vin cikavivsya takozh pitannyami yihnoyi fiziologiyi rostom cvitinnyam plodonoshennyam Pri comu vin pomitiv sho u deyakih roslin kvitki rozkrivayutsya vranci u inshih uden u tretih nadvechir a u chetvertih vnochi I zakrivayutsya voni takozh u pevnij poslidovnosti kozhna u svij chas Ce navelo jogo na dumku stvoriti kvitkovij godinnik Kvitkovij godinnik Karla Linneya ne universalnij posibnik dlya lyudej usih krayin svitu oskilki zhittya skriz prohodit za miscevim chasom u riznih rajonah Zemli biologichni procesi u roslin i tvarin viyavlyayutsya po riznomu Perevirka i porivnyalni sposterezhennya pokazali sho godinnik Linneya pridatnij v osnovnomu dlya rajoniv roztashovanih na rivni 60 gradusiv pivnichnoyi shiroti Inakshe kazhuchi kvitkovi godinniki v riznih shirotah hodyat po riznomu SistematikaLinneya takson nazvanij na chest K Linneya Zaraz Karl Linnej yedinij avtor poslatis na yakogo mozhna lishe odnim inicialom L U botanichnij nomenklaturi cya bukva pislya vidovoyi nazvi roslini oznachaye sho vona vpershe opisana Karlom Linneyem napriklad botanichna nazva kokosovoyi palmi ce Cocos nucifera L Naukovi praciSystema naturae sive regna tria naturae systematice proposita per classes ordines genera amp species Lugduni Batavorum Leyden apud Theodorum Haak 1735 Bibliotheca botanica recensens libros plus mille de plantis huc usque editos secundum systema auctorum naturale in classes ordines genera amp species dispositos additis editionis loco tempore forma lingua etc cum explicatione Amstelodami Amsterdam apud Salomonem Schouten 1736a 12 153 35 p Fundamenta botanica quae majorum operum prodromi instar theoriam scientiae botanices per breves aphorismos tradunt Amstelodami Amsterdam apud Salomonem Schouten 1736b 36 p Musa Cliffortiana florens hartecampi prope Harlenum Lugduni Batavorum Leyden 1736c 50 p Critica botanica in qua nomina plantarum generica specifica amp variantia examini subjiciuntur selectiora confirmantur indigina rejiciuntur simulque doctina circa denominationem plantarum traditur Seu Fundamentorum Botanicorum pars IV Lugduni Batavorum Leyden apud Conradum Wishoff 1737a Flora lapponica exhibens plantas per Lapponiam crescentes secundum systema sexuale collectas in itinere 1732 institutio Additis synonymis amp Locis natalibus omnium descriptionibus amp figuris rariorum viribus medicatis amp oeconomicis plurimarum Amstelaedami S Schouten 1737b 35 372 16 p 12 tab Hortus cliffortianus plantas exhibens quas in hortistam vivis quam siccis Hartecampi in Hollandia coluit vir nobilissimus et generosissimus Georgius Clifford Amstelaedami 1737c 26 X 502 p 32 tab Classes plantarum seu Systemata plantarum Lugduni Batavorum Leyden C Wishoff 1738 606 col p 607 656 Genera plantarum eorumque characteres naturales secudum numerum figuram situm et proportionem omnium fructificationis partium Lugduni Batavorum Leyden apud C Wishoff G J Wishoff 1742 527 24 p Ill Flora svecica exhibens plantas per Regnum Sveciae crescentes systematice cum differentiis specierum synonymis autorum nominibus incolarum solo locorum usu pharmacopaeorum Lugduni Batavorum Leyden apud Conradum Wishoff Georg Jac Wishoff 1745 16 419 p Fauna Svecica Sistens Animalia Sveciae Regni qvadrupedia aves amphibia pisces insecta vermes distributa per classes amp ordines genera amp species cum Differentiis Specierum Synonymis Autorum Nominibus Incolarum Locis Habitationum Descriptionibus Insectorum Lugduni Batavorum Leyden Apud Conradum Wishoff et Georg Jac Wishoff Fil Conr 1746 14 Bl 411 S 2 Tafeln Philosophia botanica in qva explicantur fundamenta botanica cum definitionibus partium exemplis terminorum observationibus rariorum adjectis figuris aeneis Stockholmiae Stockholm Apud Godofr Kiesewetter 1751 6 362 p portr 9 tab Species plantarum exhibentes plantas rite cognitas ad genera relatas cum differentiis specificis nominibus trivialibus synonimis selectis locis natalibus secundum systema sexuale digestas Holmiae Stockholm L Salvii 1753 T i xvi 560 p T ii P 561 1158 31 p Sect 1 3 HTML na sajti Project Gutenberg 7 serpnya 2020 u Wayback Machine Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Editio decima reformata Holmiae Stockholm impensis direct Laurentii Salvii 1758 4 Bl S 6 823 Rodina U 1739 roci odruzhivsya z Saroyu Morea 1716 1806 U nih bulo semero ditej p yatero z yakih dozhili do povnolittya Karl 1741 1783 Elizabet Kristina 1743 1782 Sara Magdalena Sara Magdalena 1744 1744 Lovisa Lovisa 1749 1839 Sara Kristina 1751 1835 Jogannes Johannes 1754 1757 Sofiya Sofia 1757 1830 Div takozhMedal Linneya pochesna naukova nagoroda Londonskogo Linneyivskogo tovaristva zasnovana u 1888 roci Linneya rid roslin nazvanij na chest vchenogo 7412 Linnej asteroyid nazvanij na chest vchenogo Linneyit mineral nazvanij na chest vchenogo Apostoli Linneya uchni vchenogo yaki brali uchast v ekspediciyah u riznih chastinah svitu Sad Linneya sad de vin pracyuvav nazvanij na chest vchenogo Kvitkovij godinnik Karla Linneya Universitet LinneyaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118573349 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Linnej Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Eriksson G Carl Linne von S 700 d Track Q5716418 https planetenuppsala se sevaerdheter historiska platser i uppsala 168 carl von linnes grav i domkyrkan Find a Grave 1996 d Track Q63056 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513 https sok riksarkivet se Sbl Presentation aspx id 10736 http www2 linnaeus uu se online life 4 1 html IPNI L Linne on line Uppsala University Arhiv originalu za 8 chervnya 2011 Procitovano 3 zhovtnya 2011 Linne on line Uppsala University Arhiv originalu za 7 lyutogo 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2011 Broberg 2006 p 7 Egerton Frank N 2007 A History of the Ecological Sciences Part 23 Linnaeus and the Economy of Nature Bulletin of the Ecological Society of America 88 1 72 88 doi 10 1890 0012 9623 2007 88 72 AHOTES 2 0 CO 2 Thomson Thomas 2011 1812 Cambridge UK Cambridge University Press s 35 ISBN 978 1 108 02815 8 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2016 Procitovano 2 bereznya 2016 Blunt 2004 pp 15 16 Stover 1974 p 5 Blunt 2004 p 16 Stover 1974 pp 5 6 Carl von Linnes betydelse sasom naturforskare och lakare skildringar utgifna af Kungl Vetenskapsakademien i anledning af tvahundraarsdagen af Linnes fodelse 1 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Stover 1974 p 6 Blunt 2004 pp 16 17 Blunt 2004 pp 17 18 Stover 1974 pp 8 11 Blunt 2004 p 171 Blunt 2004 pp 23 25 Blunt 2004 pp 31 32 Stover 1974 pp 19 20 Blunt 2004 pp 32 34 Blunt 2004 p 34 37 Blunt 2001 pp 36 37 Anderson 1997 p 40 Anderson 1997 pp 42 43 Blunt 2001 p 38 Black David red 1979 Carl Linnaeus Travels Charles Scribner s Sons s 8 ISBN 0684159767 Blunt 2001 pp 42 43 Anderson 1997 pp 43 44 Anderson 1997 p 46 Blunt 2001 pp 63 65 Blunt 2004 pp 39 42 Broberg 2006 p 29 Quammen 2007 p 2 Stover 1974 pp 38 39 Frodin 2001 p 27 Blunt 2001 p 54 Blunt 2001 p 74 Blunt 2001 pp 78 79 Stover 1974 p 71 Anderson 1997 pp 60 61 Blunt 2004 p 90 Blunt 2001 p 94 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Hempelmann Ernst Krafts Kristine 2013 Bad air amulets and mosquitoes 2 000 years of changing perspectives on malaria Malaria Journal 12 1 232 doi 10 1186 1475 2875 12 232 PMC 3723432 PMID 23835014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Tu Youyou 2011 Nature Medicine 17 10 1217 1220 doi 10 1038 nm 2471 PMID 21989013 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2016 Anderson 1997 p 66 Blunt 2004 pp 98 100 Blunt 2001 p 98 Anderson 1997 pp 62 63 Blunt 2004 pp 100 102 Yurij Verves Karl Linnej Korol sistematiki Mihalenich https studwood ru 1278163 literatura latinska mova biologiyi meditsini a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka DzherelaBagacka T S Konferenciya prisvyachena 300 richchyu vid dnya narodzhennya Karla Linneya T S Bagacka Introdukciya roslin 2007 3 S 98 100 Dzheri Bergman Karl Linnej avtor suchasnoyi taksonomiyi creacenter org Kondratyuk Ye M Velikij doslidnik prirodi Karl Linnej K 1957 Kondratyuk S Ya Vdyachni nashadki slavetnogo prirodoznavcya mayut perevagi u HHI stolitti 3 listopada 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2007 t 64 5 ISSN 0372 4123 Materiali chitan prisvyachenih 300 richchyu z dnya narodzhennya K Linneya Lugansk 21 25 travnya 2007 r Lugansk Elton 2 2007 Oles Ilchenko pro Leonardo da Vinchi Karla Linneya Zhyulya Verna Dzhona Rokfellera Lesyu Ukrayinku Vinstona Cherchillya O Ilchenko Kiyiv Grani T 2007 92 s il Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 79 7 chitati on lajn 21 veresnya 2020 u Wayback Machine C L Brightwell 1858 A Life of Linnaeus London J Van Voorst angl Edward Lee Greene 1912 Philadelphia Christopher Sower Company Arhiv originalu za 2 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 angl Medichna mikrobiologiya virusologiya imunologiya 7 bereznya 2016 u Wayback Machine pidruchnik V P Shirobokov N O Vinograd ta inshi vsogo 28 avtoriv Vinnicya Nova kniga 2011 951 s ISBN 978 966 382 325 6PosilannyaPortal Biografiyi Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Karl Linnej Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Carolus Linnaeus Linnej 21 listopada 2016 u Wayback Machine URE Yurij Verves Karl Linnej Korol sistematiki 18 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ukrayina moloda 07 06 2007

Дата публікації:
Топ